"...Гарячими будуть дискусії з цього питання на Курултаї..."
10/28/2009 | MTV
Рефат ЧУБАРОВ: "Серед прихильників екстремістських рухів є люди різних національностей, в тому числі й "слов’янських"
Чим ближче до виборів - тим більше в Україні розігрується кримська тематика. Чорноморський флот, проблеми кримських татар, російської мови... А тепер - і найстрашніша тема, яка здавалось би, Україні не загрожує, - тема тероризму. Кому вигідно розігрівати "пристрасті" на півострові? Кого на цих виборах Президента підтримає кримськотатарське населення? Чи можуть екстремістські рухи із Криму поширитися далі по Україні? Про це та інше "Українське Слово" запитувало в одного з найвпливовіших політиків Автономної Республіки, першого заступника голови кримськотатарського Меджлісу Рефата ЧУБАРОВА.
- Рефате Абдурахмановичу, на минулих виборах Президента кримськотатарське населення підтримало Віктора Ющенка. Зараз можна почути заяви, що Ви незадоволені політикою Президента щодо кримських татар. Чи визначилися кримські татари уже з тим, кого підтримуватимуть на теперішніх виборах?
- Кримські татари, які упродовж десятиліть та з великими жертвами виборювали в умовах СРСР право повернутися на власну Батьківщину, звідки їх депортували у 1944 році, дуже добре розуміються у тому, що їхні права, тепер вже на батьківській землі, можуть бути відновлені тільки за умови демократичної України. Саме тому практично всі кримські татари виборчого віку на минулих виборах підтримали Віктора Ющенка, який з усіх тодішніх кандидатів на посаду Президента України уособлював у собі принципи, що надавали людям надію на демократичні зміни в країні.
На жаль, більшість очікувань людей, в тому числі, зрозуміло, і кримських татар, не виправдалися. Але стверджувати, що в цьому винен винятково діючий Президент, було б не справедливим. Відповідальність в однаковій мірі мають нести також Верховна Рада України та Уряд України.
Позиція кримських татар на теперішніх виборах Президента України буде визначатися на загальнонаціональному з'їзді - Курултаї, який збереться у Сімферополі 5-6 грудня цього року. Саме 250 делегатів Курултаю - вищого представницького органу кримськотатарського народу уповноважені розглядати та приймати рішення з питань, що мають особливе суспільне значення.
Отже, вже зараз можна передбачити, наскільки гарячими будуть дискусії з цього питання на Курултаї...
- Ви говорите, що зволікання у вирішенні проблем може призвести до радикалізації кримськотатарського національного руху. Що саме Ви маєте на увазі? Які проблеми для кримських татар зараз вважаєте першочерговими?
- Зрозуміло, якщо держава уникає хоча би поступового відновлення прав цілісного народу, якого не просто було депортовано зі своєї Батьківщини, але й протягом майже півстоліття насильницьки утримувалося у місцях вигнання, люди, чиї права спаплюжені, просто зобов'язані шукати більш ефективні форми боротьби за свої права. Але знаю точно і впевнений у цьому - кримські татари ніколи не перейдуть межу, за якою насилля та терор.
Щодо найбільш актуальних для кримських татар проблем... Дуже важко вишукувати їх по мірі значущості, оскільки майже півстоліття кримськотатарський народ був повністю позбавлений можливості природно розвиватися: ані шкіл з рідною мовою навчання, ані видань, які би сприяли збереженню культури, звичаїв, традицій, ані права вказувати в офіційних документах власну національність, тобто "кримський татарин". Тому для нас практично немає "першорядних" або "другорядних" проблем. Мусимо братися одразу за всі: і земельні питання, і облаштування тих, хто повернувся, і будівництво шкіл та підготовку вчителів, і написання шкільних підручників та багато чого іншого.
Але, з моєї точки зору, головною проблемою залишається відсутність законів, що мали би забезпечити правові гарантії та інструменти щодо системного та послідовного відновлення прав кримськотатарського народу. За 18 років незалежної України так і не схвалені закони, спрямовані на повне відновлення прав кримськотатарського народу та його статусу в Україні.
- Нещодавно у Судаку пройшло засідання так званих "Загальнонаціональних зборів кримських татар", які поставили під сумнів діяльність Меджлісу та Курултаю. Це організувала опозиційна до вас організація "Міллі Фірка". Чи пов'язуєте Ви цю подію з виборами Президента, адже організація "Міллі Фірка" вважається проросійською? І взагалі - яку мету переслідує ця організація?
- Багато кому, як з українських політиків, так і з-за меж України, не дає спокою монолітність кримських татар, що забезпечується діяльністю національних виборних органів - Курултаю кримськотатарського народу та органів, що ним формуються. Тому спроби розколоти кримських татар ніколи не припиняються. Дійсно, напередодні чергових виборів (будь то президентські або парламентські) ці спроби відчутно активізуються. До таких слід віднести і так звані "загальнонаціональні збори кримських татар", зорганізовані "Міллі Фірка" і в яких взяли участь лише 150 людей. Зібралися, поговорили, прийняли низку гучних заяв та... розійшлися.
- Зараз із півострова ідуть тривожні новини про тероризм. Діяльність, наприклад, Ісламської партії визволення в багатьох державах вважається терористичною. У Криму прихильників цієї сили вже близько 800, якщо вірити статистиці. І очевидно, що серед їхніх прихильників - саме кримські татари. Як ця партія шукає для себе активістів?
- Я думаю, що тут Ви мали на увазі діяльність політичної партії "Хізб-ут Тахрир". Хоча офіційно така партія (або її осередки) в Україні не зареєстровані, однак в Криму є люди, які називають себе прихильниками цієї партії.
Нещодавно, якщо виходити з публічних заяв правоохоронних органів, з'явилися і такі, які відносять себе до вкрай екстремістської організації "Ат-Такфір валь-Хіджра" ("Звинувачення в невірі і відхід"). Саме вони, як заявив у Сімферополі 26 жовтня 2009 року під час прес-конференції міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, "засудили до смерті лідера Меджлісу Мустафу Джемілєва та його близьких соратників, для чого вони готувалися із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин здійснити низку терористичних актів".
При цьому керівник МВС заявив, що Меджліс є "серйозною загрозою" для екстремістів із "Ат-Такфір валь-Хіджра", оскільки "підтримує традиційний іслам" і критикує діяльність радикальних рухів. "Меджліс є каменем спотикання для поширення цієї організації", - відмітив пан Луценко.
Якщо ми вже торкнулися цієї теми, то треба відмітити, що серед прихильників екстремістських рухів, в тому числі й таких, що прикриваються Ісламом, знову ж, за свідченням правоохоронців, є люди різних національностей, в тому числі й "слов'янських".
- Чи можливе поширення цих течій за межі Криму - далі по Україні?
- Це залежатиме від багатьох чинників, в тому числі і зовнішніх. На мою думку, проти будь-яких екстремістських або терористичних явищ є тільки одна протиотрута - демократизація суспільних взаємовідносин та забезпечення рівних та гідних умов для розвитку всіх людей, незалежно від їхньої національної та релігійної належності.
- Кримськотатарську тему на цих виборах вже почала розігравати Інна Богословська. Хто ще з українських політиків може використовувати цю тему?
- Спроби протипоставити людей за мовною, релігійної або етнічною відмінністю під час виборів - це, на жаль, застаріла хвороба багатьох українських політиків. Зрозуміло, що й кримськотатарська проблема, обтяжена багатьма невирішеними питаннями, які супроводжують повернення кримськотатарського народу на свою Батьківщину та ускладнені млявістю з боку держави щодо їхнього вирішення, певними політиками розглядається як така, навколо котрої можна нанизувати багато спекуляцій. Головна мета таких політиків - залякати виборців кримськотатарською загрозою, а потім виступити у ролі захисників або рятувальників від ними же надуманих загроз.
Як правило, до таких брутальних дій вдаються політики лівої орієнтації та противники євроатлантичної інтеграції України.
- У коментарі одного з експертів Інституту слов'янознавства Російської академії наук прочитала тезу, що кримські татари можуть оголосити про входження до складу Туреччини...
- Ну які тут можуть бути коментарі? Дурість, розрахована на те, що, мовляв, люди повірять. Але, на щастя, українське суспільство вже достатньо обізнане у намаганнях кримських татар та їхніх прагненнях щодо свого майбутнього, щоб не повірити таким "експертам".
- Як оцінюєте заяви Голови Верховної Ради України Володимира Литвина про те, що Росія не дестабілізує ситуацію у Криму, а роблять це політики українські?
- Я, на відміну пана Литвина, живу та працюю постійно в Криму. Тому, якщо коротко, реакція моя на таке твердження пана Литвина буде такою: "Як би не хотілося обратися Президентом, але треба правді дивитися в очі. Інакше Україна може втратити Крим".
- Які Ваші прогнози щодо Чорноморського флоту - чи буде він виведений після 2017 року?
- Для мене є очевидним, що з 2017 року на території України не може бути жодної військової бази будь-якої країни.
Розмовляла Уляна ЛИБА.
http://www.ukrslovo.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=366:-q-qq&catid=1:politics&Itemid=4
Чим ближче до виборів - тим більше в Україні розігрується кримська тематика. Чорноморський флот, проблеми кримських татар, російської мови... А тепер - і найстрашніша тема, яка здавалось би, Україні не загрожує, - тема тероризму. Кому вигідно розігрівати "пристрасті" на півострові? Кого на цих виборах Президента підтримає кримськотатарське населення? Чи можуть екстремістські рухи із Криму поширитися далі по Україні? Про це та інше "Українське Слово" запитувало в одного з найвпливовіших політиків Автономної Республіки, першого заступника голови кримськотатарського Меджлісу Рефата ЧУБАРОВА.
- Рефате Абдурахмановичу, на минулих виборах Президента кримськотатарське населення підтримало Віктора Ющенка. Зараз можна почути заяви, що Ви незадоволені політикою Президента щодо кримських татар. Чи визначилися кримські татари уже з тим, кого підтримуватимуть на теперішніх виборах?
- Кримські татари, які упродовж десятиліть та з великими жертвами виборювали в умовах СРСР право повернутися на власну Батьківщину, звідки їх депортували у 1944 році, дуже добре розуміються у тому, що їхні права, тепер вже на батьківській землі, можуть бути відновлені тільки за умови демократичної України. Саме тому практично всі кримські татари виборчого віку на минулих виборах підтримали Віктора Ющенка, який з усіх тодішніх кандидатів на посаду Президента України уособлював у собі принципи, що надавали людям надію на демократичні зміни в країні.
На жаль, більшість очікувань людей, в тому числі, зрозуміло, і кримських татар, не виправдалися. Але стверджувати, що в цьому винен винятково діючий Президент, було б не справедливим. Відповідальність в однаковій мірі мають нести також Верховна Рада України та Уряд України.
Позиція кримських татар на теперішніх виборах Президента України буде визначатися на загальнонаціональному з'їзді - Курултаї, який збереться у Сімферополі 5-6 грудня цього року. Саме 250 делегатів Курултаю - вищого представницького органу кримськотатарського народу уповноважені розглядати та приймати рішення з питань, що мають особливе суспільне значення.
Отже, вже зараз можна передбачити, наскільки гарячими будуть дискусії з цього питання на Курултаї...
- Ви говорите, що зволікання у вирішенні проблем може призвести до радикалізації кримськотатарського національного руху. Що саме Ви маєте на увазі? Які проблеми для кримських татар зараз вважаєте першочерговими?
- Зрозуміло, якщо держава уникає хоча би поступового відновлення прав цілісного народу, якого не просто було депортовано зі своєї Батьківщини, але й протягом майже півстоліття насильницьки утримувалося у місцях вигнання, люди, чиї права спаплюжені, просто зобов'язані шукати більш ефективні форми боротьби за свої права. Але знаю точно і впевнений у цьому - кримські татари ніколи не перейдуть межу, за якою насилля та терор.
Щодо найбільш актуальних для кримських татар проблем... Дуже важко вишукувати їх по мірі значущості, оскільки майже півстоліття кримськотатарський народ був повністю позбавлений можливості природно розвиватися: ані шкіл з рідною мовою навчання, ані видань, які би сприяли збереженню культури, звичаїв, традицій, ані права вказувати в офіційних документах власну національність, тобто "кримський татарин". Тому для нас практично немає "першорядних" або "другорядних" проблем. Мусимо братися одразу за всі: і земельні питання, і облаштування тих, хто повернувся, і будівництво шкіл та підготовку вчителів, і написання шкільних підручників та багато чого іншого.
Але, з моєї точки зору, головною проблемою залишається відсутність законів, що мали би забезпечити правові гарантії та інструменти щодо системного та послідовного відновлення прав кримськотатарського народу. За 18 років незалежної України так і не схвалені закони, спрямовані на повне відновлення прав кримськотатарського народу та його статусу в Україні.
- Нещодавно у Судаку пройшло засідання так званих "Загальнонаціональних зборів кримських татар", які поставили під сумнів діяльність Меджлісу та Курултаю. Це організувала опозиційна до вас організація "Міллі Фірка". Чи пов'язуєте Ви цю подію з виборами Президента, адже організація "Міллі Фірка" вважається проросійською? І взагалі - яку мету переслідує ця організація?
- Багато кому, як з українських політиків, так і з-за меж України, не дає спокою монолітність кримських татар, що забезпечується діяльністю національних виборних органів - Курултаю кримськотатарського народу та органів, що ним формуються. Тому спроби розколоти кримських татар ніколи не припиняються. Дійсно, напередодні чергових виборів (будь то президентські або парламентські) ці спроби відчутно активізуються. До таких слід віднести і так звані "загальнонаціональні збори кримських татар", зорганізовані "Міллі Фірка" і в яких взяли участь лише 150 людей. Зібралися, поговорили, прийняли низку гучних заяв та... розійшлися.
- Зараз із півострова ідуть тривожні новини про тероризм. Діяльність, наприклад, Ісламської партії визволення в багатьох державах вважається терористичною. У Криму прихильників цієї сили вже близько 800, якщо вірити статистиці. І очевидно, що серед їхніх прихильників - саме кримські татари. Як ця партія шукає для себе активістів?
- Я думаю, що тут Ви мали на увазі діяльність політичної партії "Хізб-ут Тахрир". Хоча офіційно така партія (або її осередки) в Україні не зареєстровані, однак в Криму є люди, які називають себе прихильниками цієї партії.
Нещодавно, якщо виходити з публічних заяв правоохоронних органів, з'явилися і такі, які відносять себе до вкрай екстремістської організації "Ат-Такфір валь-Хіджра" ("Звинувачення в невірі і відхід"). Саме вони, як заявив у Сімферополі 26 жовтня 2009 року під час прес-конференції міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, "засудили до смерті лідера Меджлісу Мустафу Джемілєва та його близьких соратників, для чого вони готувалися із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин здійснити низку терористичних актів".
При цьому керівник МВС заявив, що Меджліс є "серйозною загрозою" для екстремістів із "Ат-Такфір валь-Хіджра", оскільки "підтримує традиційний іслам" і критикує діяльність радикальних рухів. "Меджліс є каменем спотикання для поширення цієї організації", - відмітив пан Луценко.
Якщо ми вже торкнулися цієї теми, то треба відмітити, що серед прихильників екстремістських рухів, в тому числі й таких, що прикриваються Ісламом, знову ж, за свідченням правоохоронців, є люди різних національностей, в тому числі й "слов'янських".
- Чи можливе поширення цих течій за межі Криму - далі по Україні?
- Це залежатиме від багатьох чинників, в тому числі і зовнішніх. На мою думку, проти будь-яких екстремістських або терористичних явищ є тільки одна протиотрута - демократизація суспільних взаємовідносин та забезпечення рівних та гідних умов для розвитку всіх людей, незалежно від їхньої національної та релігійної належності.
- Кримськотатарську тему на цих виборах вже почала розігравати Інна Богословська. Хто ще з українських політиків може використовувати цю тему?
- Спроби протипоставити людей за мовною, релігійної або етнічною відмінністю під час виборів - це, на жаль, застаріла хвороба багатьох українських політиків. Зрозуміло, що й кримськотатарська проблема, обтяжена багатьма невирішеними питаннями, які супроводжують повернення кримськотатарського народу на свою Батьківщину та ускладнені млявістю з боку держави щодо їхнього вирішення, певними політиками розглядається як така, навколо котрої можна нанизувати багато спекуляцій. Головна мета таких політиків - залякати виборців кримськотатарською загрозою, а потім виступити у ролі захисників або рятувальників від ними же надуманих загроз.
Як правило, до таких брутальних дій вдаються політики лівої орієнтації та противники євроатлантичної інтеграції України.
- У коментарі одного з експертів Інституту слов'янознавства Російської академії наук прочитала тезу, що кримські татари можуть оголосити про входження до складу Туреччини...
- Ну які тут можуть бути коментарі? Дурість, розрахована на те, що, мовляв, люди повірять. Але, на щастя, українське суспільство вже достатньо обізнане у намаганнях кримських татар та їхніх прагненнях щодо свого майбутнього, щоб не повірити таким "експертам".
- Як оцінюєте заяви Голови Верховної Ради України Володимира Литвина про те, що Росія не дестабілізує ситуацію у Криму, а роблять це політики українські?
- Я, на відміну пана Литвина, живу та працюю постійно в Криму. Тому, якщо коротко, реакція моя на таке твердження пана Литвина буде такою: "Як би не хотілося обратися Президентом, але треба правді дивитися в очі. Інакше Україна може втратити Крим".
- Які Ваші прогнози щодо Чорноморського флоту - чи буде він виведений після 2017 року?
- Для мене є очевидним, що з 2017 року на території України не може бути жодної військової бази будь-якої країни.
Розмовляла Уляна ЛИБА.
http://www.ukrslovo.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=366:-q-qq&catid=1:politics&Itemid=4