11/15/2009 | Зелений Світ

Автономна Червона книга

може стати охоронним документом для рослинного i тваринного світу півострова, вважають учені

Микола СЕМЕНА, «День»

Червона книга в Україні, як відомо, виходила двічі: першим виданням 1980 року, та уточненими виданнями 1994-го («Червона книга України. Тваринний світ») i 1996-го — «Червона книга України. Рослинний світ». Вони стали державним документом, який було підтверджено спеціальною постановою Верховної Ради України. Причому виявилося, що кримські рослини i тварини складають левину частку її списків: до «Червоної книги України» занесено 40% видів кримської рослинності та 60% видів кримського тваринного світу. Водночас, багато які види кримської флори й фауни представлено не завжди репрезентативно і з деякими неточностями. Це переконало кримських вчених у думці, що треба створювати «Червону книгу Криму».

«Ідея створення Червоної книги півострова почала хвилювати уми вчених-біологів Криму ще 30 років тому, коли було видано перші в світі книги зі списками рідкісних і таких, що зникають, видів, — розповiдає голова Комітету з науки i регіонального розвитку при Раді міністрів Криму Сергій Єфимов. — Об'єктивні обставини та відособленість кримського природного світу зробили біоту півострова унікальною навіть у масштабах усього світу. Тому всі вчені з самого початку розуміли, що ідея варта того, щоб її здійснити. На початку 1999 року комітетом було створено ініціативну групу з підготовки концепції та списків «Червоної книги Криму», до якої ввійшли найбiльш авторитетні біологи В. Корженевський, А.Ена, С. Костін. Зараз концепцію й дискусійні матеріали з неї, а також списки видів, які необхідно занести до «Червоної книги Криму», опубліковано комітетом окремим випуском у науково-практичному i дискусійно-аналітичному збірнику «Питання розвитку Криму».

На жаль, серед авторів «Червоної книги України» мало кримських вчених, а видання тому про рослинний світ вийшло взагалі без їхньої участі. Внаслідок цього в такому важливому державному документі припустилися низки неточностей, розповiдає біолог Андрій Ена. Так, цілком зникли з флори Криму (i України) колюченосник сибторпа, повоя сольдянелевого, деякі інші види, але в «Червоній книзі України» їх немає, що, на думку кримських вчених, є грубою помилкою. З іншого боку, може скластися враження, що такі види, як ксилокопа фіолетова, стафілін пахучий зникли в Криму чверть століття тому, хоча це не так. Біологи також стверджують, що до «Червоної книги України» поряд iз дійсно рідкісними i такими, що зникають, кримськими видами, якi потребують захисту, потрапили такі, що ще є досить поширеними i не вимагають особливих умов. І це не дивно — адже ці неточності обумовлено низкою об'єктивних обставин, насамперед пов'язаних з особливостями формування кримської біорізноманітності, котра зазнала дії крайового (перехідного — з півострова на материк) ефекту. Крим, на думку авторів концепції, знаходиться на перехресті давніх міграційних шляхів представників різноманітних флор і фаун величезних просторів, що прилягають до Чорноморського басейну. Крим — єдиний субсередземноморський регіон України. Потрібно враховувати також і напівізольованість Криму, його майже острівний характер, що визначило особливості його рослинного i тваринного світів.

Крім того, вчені стверджують, що сьогодні на півострові внаслідок величезного впливу антропогенного пресу спостерігаються найвищі в країні темпи генетичної ерозії. Протягом останніх десятилiть флора Криму втратила 31, а за деякими оцінками Андрія й Олександра Енів — 39 видів, причому 21 з них при цьому випадає і з флори України. На думку вчених, кримській біорізноманітності сьогодні загрожує не менше, нiж 33 чинники — хімічний і механічний вплив, зміна водно-сольового режиму, забруднення, чинник турбування тощо. До «Червоної книги України» ввійшли тільки 22 з 154 кримських ендемічних рослин, що вимагають різних ступенів захисту. Очевидно, що флора i фауна Криму потребують особливого підходу i заслуговують на окрему Червону книгу. Тим більше, що в областях країни вже видаються Червоні списки рідкісних і таких, що зникають, видів, один з найгрунтовніших списків нещодавно видано в Херсонській області. А в Криму такі списки було створено ще 70 років тому.

У 80-ті роки вийшли три книги, що вже стали раритетами, — «Заповідні рослини Криму» Крюкової, Лукса, Привалової, «Рідкісні тварини Криму» Костіна, Дулицького, Мальцева та «Рідкісні рослини i тварини Криму» групи авторів, які зробили значний внесок у наукове розв'язання та обгрунтування проблеми. Однак ні списки, ні наукові книги не мають офіційного статусу, не є державним охоронним документом, яким могла б бути офіційна «Червона книга Криму». Видання такої книги, вважають вчені, цілком у компетенції автономії, адже в її Конституції записано, що до повноважень автономії належить i «здійснення комплексу заходів щодо відновлення та збереження генетичного фонду рослинного i тваринного світу».

Всього ж, згідно з концепцією, що обговорюється, до «Червоної книги Криму» вчені пропонують занести 2085 рідкісних видів, зокрема 1192 види флори (в Червоній книзі України — 214 кримських видів) і 893 види фауни, а в Червоній книзі України поки що тільки 183 види тваринного світу півострова.
№8, четвер, 20 січня 2000