01/21/2010 | MV

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...» (Т. Г. Шевченко)
За сприяння: Кримського відділення Всеукраїнської музичної спілки
Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка

27 січня 2010 року у Сімферополі, в приміщенні товариства «Україна - Світ» (вул. Пушкіна, 20),
поч. о 12-й годині — Юлія і Віктор КАЧУЛИ

ЗАПРОШУЮТЬ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПЕРШОГО диска АВТОРСЬКИХ ПІСЕНЬ
«Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!»

Читачам «Кримської світлиці» (тієї, що виходила у 2009 році) добре запам`яталися пісенні проекти цієї газети, які проводилися з метою популяризації народної та сучасної української пісні, збереження та примноження духовного і культурного надбання українського народу. Це, зокрема, конкурс «А в тебе є пісня - до душі стежинка!», у якому читачам пропонувалося спільними зусиллями визначити 20 найкращих, найпопулярніших українських пісень. Минулого року, на Покрову, в Гарнізонному будинку офіцерів у Сімферополі відбувся фінал цього конкурсу, де найпопулярніша «пісенна двадцятка» прозвучала у виконанні самих читачів-конкурсантів. А вже наприкінці грудня, до 17-річчя «Кримської світлиці», в тому ж залі Гарнізонного будинку офіцерів відбувся заключний концерт ще одного мистецького газетного проекту, підтриманого Всеукраїнським інформаційно-культурним центром, Кримським відділенням Всеукраїнської музичної спілки, Кримською філією Наукового товариства ім. Т. Шевченка та Гарнізонним будинком офіцерів - на визначення найкращих українських пісень, створених кримським авторами.
Однією з переможниць цього конкурсу стала ведуча пісенної рубрики у «Кримській світлиці» Юлія Качула, яка виконала на концерті пісню свого батька, головного редактора «КС» Віктора Качули - «Мамо, вічно будь!». Рядки з цієї пісні - «Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!» - стали гаслом першого авторського диска пісень, який був записаний Юлією і Віктором Качулами ще у 2007 році - до ювілею їхньої волинської мами і бабусі Марії.
До диска увійшли 12 пісень, написаних В. Качулою у різні роки. Деяким з них - вже понад 30 років! Є українські і російськомовні, але всі вони, незалежно від мови і часу створення, об`єднані щирим прагненням справді змінити цей світ на краще, доторкнутися, достукатися до сердець людей Мелодією і Словом, спонукати слухачів замислитися над вічністю, над істинними цінностями і смислом буття, які беруть свій початок від Рідної Землі, від Батьківського Порога, від Материнського Серця... «Якщо серцем від негоди тебе заступлю - може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю!», «До порога рідного яблука вертатимуть, доки біля хати їх яблуні чекатимуть...», «Как этот мир нам души изувечил, что мы друг в друге видим только грим. Без грима, просто так, по-человечьи давай с тобой хоть раз поговорим...», «Разве то не беда, что мы в этой дороге - машины? Не трагедия ли, что жалеем в пути тормоза? Обгоняем, летим, наступаем друг другу на шины, не успев заглянуть тем, что сзади остались, в глаза...»
Пісні, які записали на своєму першому авторському диску Юлія і Віктор Качули, закликають і вчать у нашій вічній життєвій круговерті, у цій нещадній «гонитві на виживання» помічати Очі і Душі («Я душею Вересень, а ти? В очі заглядаю - не вгадаю...», «Я - зеркало, ты - зеркало, и все мы - из стекла. Друг в дружке отражаемся, как будто в зеркалах...»). Вони лікують від душевної сліпоти й глухоти. Вони виводять на добру і світлу пісенну стежинку («А в тебе є пісня - до душі стежинка!»), якою людські душі спішать назустріч одна одній, незалежно від того, якою мовою вони говорять і якому Богу моляться...
І це - лише перший крок, перший диск, виданий через брак коштів невеличким тиражем. Вже готувався другий (а власних пісень у творчого дуету Качул - десятки!), але...
Віктор Качула сьогодні безробітний... Юлія Качула вже не веде пісенну рубрику в «Кримській світлиці», бо й самої «Світлиці» вже місяць, як нема... А якщо вона колись, «відреформована», і з`явиться, то чи житиме у ній та Українська Пісенна Душа, яка надихала й гуртувала українців, яку плекали своєю творчістю, своїми газетно-пісенними проектами Юлія і Віктор Качули?
Як підтримати «наших душ «Світлицю»? Як допомогти їй прокласти стежинку до людських сердець? Як знову дати людям Віру, Надію і Пісню, яка, здається, - чи не єдине, що ще залишилося у кримських українців, позбавлених свого інформаційного і духовного орієнтиру - «нашої «Світлички» - як тепло називали свою газету читачі.
Сподіваємося цим заходом воскресити Віру, Надію і Пісню у душах читачів-«світличан»! Віримо, що знайдуться щирі і щедрі шанувальники і Пісенної Кримської світлиці, і творчості родинного дуету Юлії та Віктора Качул, котрі підтримають їх і їхню Пісню у цю скруту: благодійними пожертвами, тиражуванням вже готового аудіодиска і підготовкою до запису наступних для подальшої реалізації; організацією авторських концертів Юлії і Віктора Качул, які, можливо, стануть своєрідними «пісенними випусками» відібраної у кримського українства «Світлички» і започаткують нові мистецькі проекти, за якими так скучили душі наших читачів-«світличан».
Підставте цим пісням плече - і вони стануть вам крильми!
Юлія і Віктор КАЧУЛИ: (067) 650-14-22; kr_svit@meta.ua

(Послухати диск Юлії і Віктора Качул в Інтернеті можна за адресою — http://www.ukrlife.org/main/evshan/apple_ua.htm)