Відповіді

• 2010.03.18 | Рустем

  Re: Аблятипов прогнулся под новою власть?

  А может он не просто "прогнулся", а даже с удовольствием. Теперь всем чиновникам в МОН снова можно будет "помогать" нужным абитуриентам. Короче - полезно с приятным.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.03.19 | Червона світка

    Нанести подвійний удар по Табачнику та по Багрову, допомогти

    кримським українцям.
    
    Пропоную роздрукувати та надіслати листа:
    
    Секретареві Ради національної безпеки і оборони при Президентові України
    п. Богатирьовій Р.В.
    РНБО України, вул. Командарма Каменєва, 8, м. Київ, 01133
    
    Президентові України
    п. Януковичу В.Ф.
    Секретаріат Президента України
    вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
    
    Прем’єр-міністрові України
    п. Азарову Миколі Яновичу
    Кабінет Міністрів України
    01008 Київ, вул. Грушевського, 12/2
    
    Текст листа
    
    Президентові України
    п. Януковичу В.Ф.
    Секретаріат Президента України
    вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
    
    СКАРГА
    
    щодо відповідальності Табачника Д.В.,
    міністра освіти і науки України
    
    Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
    За всі роки існування у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського на факультетах, що готують для шкіл України викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, не відкрито жодної групи із викладанням білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тобто не підготовлено жодного викладача, який міг би викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та українською мовами. Тому, наприклад, випускники шкіл та класів із кримськотатарською мовою викладання не можуть отримати в ТНУ ім. В.І. Вернадського освіту, яка дозволила б їм викладати математику, біологію, географію, фізику, хімію та інші предмети (крім кримськотатарської мови) кримськотатарською мовою, а випускники шкіл та класів із українською мовою викладання вимушені для продовження освіти їхати за межі Криму. Куций курс ділової української мови (на першому курсі 88 годин, на третьому – 66 годин) ніяким чином не може підготувати майбутнього викладача математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів, оскільки всі лекції, семінарські та практичні заняття ведуться мовою тільки однієї із національних меншин і тому студенти не можуть опанувати термінологію, необхідну для викладання предметів українською мовою, а білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, румунська, словацька, угорська мови взагалі не викладаються на факультетах, які готують викладачів математики, біології, географії, фізики, хімії та інших предметів.
    Більш того, навіть українознавство в ТНУ ім. В.І. Вернадського на більшості факультетів викладається мовою тільки однієї із національних меншин України. А на спеціальностях, які готують фахівців із німецької, англійської та французької мов переклад ведеться з цих мов не на державну, а на мову тільки однієї із національних меншин України. Питання: “Для кого готує перекладачів ТНУ ім. В.І. Вернадського?
    Бібліотечний фонд ТНУ ім. Вернадського майже на сто відсотків складається із книг мовою тільки однієї із національних меншин України.
    Тобто, на мою думку, ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського брутально порушує Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин не передбачає надання переваги жодній із мов меншин. Нагадую, що в статті 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” стверджується:
    “Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.”
    Таким чином, на мою думку, мовна політика ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками, спрямованою на заперечення мети Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин:
    “… що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою відмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи, враховуючи, що право на використання регіональної мови або мови меншини у приватному та суспільному житті є невід'ємним правом відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об'єднаних Націй про громадянські і політичні права, та відповідно до духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основних свобод людини, враховуючи роботу, проведену в рамках НБСЄ, і зокрема гельсінкський Заключний акт 1975 року та документ Копенгагенської зустрічі 1990 року, підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, усвідомлюючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних країнах та регіонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що ґрунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності”.
    Якщо додати, що всі заходи, журнали, майже всі навчальні посібники, які видає ТНУ ім. В.І. Вернадського також видаються мовою тільки однієї із національних меншин України, то можна зробити висновок, що, на мою думку, ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського здійснюється політика на систематичне та системне надання незаконної переваги мові однієї із національних меншин України.
    Ректорат ТНУ ім. В.І. Вернадського, на мою думку, зневажає державну символіку України. Так відповідні наочні матеріали заховано до одного із невеличких читальних залів.
    Про таку політику, яка здійснюється ректоратом ТНУ ім. В.І. Вернадського протягом багатьох років не може, на мою думку, не знати міністр освіти і науки України Табачник Д.В.
    У Конституції України, яка є Законом прямої дії окремий статус державної надано тільки українській мові, жодній іншій мові переваги не надається, крім того в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року стверджується, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”­ ­­­– це є обов’язковим для виконання на всій території України.
    Отже, інформування студентів та викладачів про поточне життя університету, надання освітніх послуг ТНУ ім. Вернадського тільки мовою однієї з національних меншин України є, на мою думку, ігноруванням громадянських прав сотень тисяч громадян України, які мешкають у Криму, або приїхали навчатися до Криму із інших областей України, наданих їм Конституцією України та Законами України. Таке ігноруванням їхніх прав я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    Таке ставлення до їхніх прав я розцінюю як прояв україноненависництва, нехтування їхніми громадянськими правами, як приниження їх честі та гідності, що завдає їм моральних страждань як громадянам своєї держави. Таке ставлення до них ректорату ТНУ ім. В.І. Вернадського я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    Таким чином, для мене стає очевидним, що позбавлення сотень тисяч громадян можливості користуватися правами, наданими їм Конституцією України, яке я розцінюю як надання незаконної переваги за мовною ознакою, фактично схвалено міністром освіти і науки України п. Табачником Д.В., який за посадою не може не знати про ці ганебні прояви україноненависництва та нехтування Європейською Хартією регіональних мов та мов меншин.
    Тобто, на дев’ятнадцятому році української державності громадянські права, честь і гідність сотень тисяч громадян на теренах Криму будуть й надалі знехтувані. Таке ставлення до мовних, громадянських прав я розцінюю як прояв україноненависництва та зневагу до сотень тисяч громадянин. Я розглядаю це як порушення цих прав, тобто як надання незаконної переваги за мовною ознакою.
    У статті 10. Конституції України визнано статус української мови, як державної. Жодній мові національних меншин у Конституції України та Законах України переваги не надається. В Україні мешкають громадяни більше 100 національностей, тому надання переваги мові однієї з національних меншин, на мою думку, є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками і може викликати обурення з боку представників інших національних меншин, що не припустимо.
    На мій погляд, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. своїм потуранням всьому тому, що протягом багатьох років коїться в ТНУ ім. В.І. Вернадського зухвало перекручує чинне законодавство України, та принижує один із конституційних атрибутів державності України – державну мову і тим самим ганьбить мою громадянську честь та гідність, завдає мені образи та моральних страждань, тобто надає незаконну перевагу за мовною та національною ознаками.
    На мою думку, міністр освіти і науки України п. Табачник Д.В. не спроможний забезпечити виконання Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14. 12. 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також у інших сферах суспільного життя”) у відомствах, установах та організаціях, які йому підпорядковані, стосовно забезпечення мовних прав білорусів, болгар, гагаузів, греків, євреїв, кримських татар, молдаван, німців, поляків, румунів, словаків, угорців та функціонування державної мови, що представляє загрозу для забезпечення громадянських прав десятків мільйонів громадян України на отримання освіти, інформації в цих відомствах, установах та організаціях білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською та державною мовою, і тому така ситуація є загрозливою для національної безпеки України.
    
    У зв’язку з цим вимагаю:
    
    1. Згідно із статтею 7 Закону “Про звернення громадян” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст. 256) (Вводиться в дію Постановою ВР N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст. 257) (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 219): “…
    Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються,” – розглянути по суті і не направляти мою скаргу до Міністерства освіти і науки Міністрів України.
    2. Забезпечити громадянам України право, гарантоване Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (який ухвалив, що українська мова як державна “є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших сферах суспільного життя”), отримувати інформацію щодо поточного життя ТНУ ім. В.І. Вернадського, отримувати освітні послуги в ТНУ ім. В.І. Вернадського білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами. Створити для цього навчальні групи із викладанням: білоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, єврейською, кримськотатарською, молдавською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою, угорською та державною мовами.
    3. Відповідно до статті 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про боротьбу з корупцією" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 34, ст. 266), (Вводиться в дію Постановою ВР N 357/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст.267), (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 171/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 19, ст.136 N 85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.149 N 460-XIV (460-14) від 02.03.99, ВВР, 1999, N 16, ст.97 N 622-XIV (622-14) від 05.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст. 213 N 1594-III (1594-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.185 N 90-IV (90-15) від 11.07.2002, N 148-IV (148-15) від 12.09.2002):
    “Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених статтею 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 цього Закону. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148-IV (148-15) від 12.09.2002)
    Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.”
    та статті 5 цього Закону України:
    “Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
    …
    г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
    Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.”
    
    притягти до відповідальності міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича.
    
    На мою думку, він підпадає під дію пункту: г) «надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень» і має відповідати згідно з нормою: «Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», оскільки не зупинив надання незаконної переваги за мовною, національною ознаками з боку ректорату Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
    4. Надіслати комісію Ради Національної безпеки та оборони України до Міністерства освіти і науки України з метою проведення розслідування щодо ставлення до законних прав сотень тисяч громадян міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В., яке я розцінюю як прояв україноненависництва та надання ним незаконної переваги за мовною, національною ознаками.
    5. Розглянути на засіданні Ради Національної безпеки та оборони України стан забезпечення конституційних прав громадян, які вибрали мовою навчання, отримування інформації та спілкування білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, м 01008 Київ, вул. Грушевського, 12/2; олдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку, угорської та державну мову у відомствах, установах та організаціях, що належать до відповідальності міністра освіти і науки України п. Табачника Д.В.
    6. Згідно зі ст. 15. та ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” повідомити мені про результати розгляду всіх пунктів моєї скарги на адресу: __________________________________ _________________________________________________________________________________
    
    З повагою та надією на підтримку й розуміння
    
    _____________________________________________________________________________
    
    “____”_______________ 2010 року
    
    Листи треба надсилати РЕКОМЕНДОВАНИМИ.
    
    Реакція буде гарантованою. Ефект залежитеме від кількості листів. Листи треба посилати не колективні, а від кожної особи окремо і на кожну адресу окремо.
    
    Уявіть собі, що їм доведеться, наприклад, відповісти на десять тисяч листів, а якщо їх буде СТО ТИСЯЧ. Це страшніше за будь-яке голодування.
    
    Можна найти інші приклади. По кожному прикладу надсилати окремі листи.
    
    ЕФЕКТ У МАСОВОСТІ. На ПРАВИЛЬНО НАПИСАНИЙ ЛИСТ відповідь має бути обов'язково!!!

• 2010.03.19 | справедливый

  Re: Аблятипов прогнулся под новою власть?

  А под кем ходит Аблятипов? Он был назначен по квоте Меджлиса? Если да, то почему человека, который легко попирает демократические ценности и подстаивается под любую политическую коньюктуру, до сих пор не отозвали?