У цьому поки що проекті НМД кримським татарам відведене (л)
05/20/2010 | Pavlo Z.
не належне їм місце.
Яке має бути належне? - Як одного з двох автохтонів.
"Проект
Концепція державної етнонаціональної політики України
Визначення понять
Державна етнонаціональна політика України є невід’ємною складовою політики держави, спрямованою на регулювання сфери етнонаціональних відносин із метою забезпечення гармонійного розвитку української нації загалом і національних меншин та етнічних груп в Україні. Реалізується шляхом прийняття законів, нормативних актів, спрямованих на забезпечення прав, законних інтересів та етнокультурних потреб громадян – представників української нації, а також шляхом цілеспрямованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо утвердження атмосфери міжетнічної толерантності, зміцнення загальнонаціональної єдності в країні. Суб’єктом етнонаціональної політики є держава, об’єктом – етнонаціональні відносини в Україні.
Концепція державної етнонаціональної політики України – система загальних положень про мету, принципи, завдання та напрями діяльності органів державної влади України у сфері етнонаціональних відносин. Визначає зміст і вектор дій держави в етнополітичній сфері, а також зміст і напрями розвитку законодавчої діяльності, державотворення та націєтворення, вектор наукових пошуків у цьому напрямку.
Українська нація (Український народ, українська політична нація) – всі громадяни України, незалежно від етнічного походження, об’єднані єдиним громадянством, спільністю території, політичних інтересів, юридичних обов’язків, історичної долі, культурних традицій, усвідомленням єдиної національної ідентичності та майбутнього Батьківщини як демократичної, соціальної, правової Української держави.
Національна ідентичність – одна з ознак модерної нації, що означає об’єктивну належність людини чи соціальної групи до національної спільноти, а також їх свідоме ототожнення з її цінностями, історією, територією, культурою, символами, державними та правовими інститутами. Формування у громадян України почуття національної ідентичності є найважливішим чинником націєтворення та загальнонаціональної консолідації. Основними ототожнюючими показниками (ідентитетами) національної ідентичності є свідомість, громадянство, територія, мова, історія, культура. Національна ідентичність спирається на свідомий вибір суб’єкта й залежить від раціональних чинників – усвідомлення суб’єктом ідентифікації історичних, громадянських, політичних цінностей, які є вторинними щодо цінностей етнічної ідентичності (котрі є, як правило, сталими, незмінними). Тому національна ідентичність є динамічною в історичному та соціальному сенсі категорією, її слід аналізувати і в історичній ретроспективі, і в перспективі на майбутнє.
Національна меншина – спільнота громадян України, які не є українцями за етнічним походженням, виявляють почуття етнічного самоусвідомлення та спільності між собою, є частиною етносу, який має національну державу за межами України, але проживають на території України, підтримують давні, міцні й сталі зв’язки з нею, є досить значними, хоча й меншими за чисельністю, ніж інше населення України.
Етнічна група – спільнота громадян України, об’єднаних ознаками етнічної ідентичності, спільного походження, мови, культури, традицій. Відрізняється від національної меншини тим, що етнос, частиною якого вона є, в процесі етногенезу не створив власної держави.
Етнос – біосоціальна спільнота, котра виникла як результат тривалого процесу етногенезу на певній території, має сталі ознаки самобутньої свідомості, менталітету, психології, поведінки, стереотипів, культурної ідентичності, що сформувалася внаслідок спільності території проживання, історії, культури, мови та інших ознак.
Етнічна ідентичність – усвідомлення людиною чи етносом (етнічною групою) своєї належності до спільноти як біогеографічного і психологічного феномена. Самоідентифікація з певним етносом є не лише іманентною ознакою, а й системним зв’язком між людьми, відтак – основою етнічної ідентичності. В етнічній ідентичності поєднуються ірраціональне (неусвідомлювана, генетично властива етносу психологічна єдність) і раціональне (свідома ідентифікація як вибір на основі пізнаної й визнаної причетності до спільноти). В основі етнічної ідентичності лежать усвідомлення спільності походження та її показники."
Далі -
http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=134510&cat_id=132623
Яке має бути належне? - Як одного з двох автохтонів.
"Проект
Концепція державної етнонаціональної політики України
Визначення понять
Державна етнонаціональна політика України є невід’ємною складовою політики держави, спрямованою на регулювання сфери етнонаціональних відносин із метою забезпечення гармонійного розвитку української нації загалом і національних меншин та етнічних груп в Україні. Реалізується шляхом прийняття законів, нормативних актів, спрямованих на забезпечення прав, законних інтересів та етнокультурних потреб громадян – представників української нації, а також шляхом цілеспрямованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо утвердження атмосфери міжетнічної толерантності, зміцнення загальнонаціональної єдності в країні. Суб’єктом етнонаціональної політики є держава, об’єктом – етнонаціональні відносини в Україні.
Концепція державної етнонаціональної політики України – система загальних положень про мету, принципи, завдання та напрями діяльності органів державної влади України у сфері етнонаціональних відносин. Визначає зміст і вектор дій держави в етнополітичній сфері, а також зміст і напрями розвитку законодавчої діяльності, державотворення та націєтворення, вектор наукових пошуків у цьому напрямку.
Українська нація (Український народ, українська політична нація) – всі громадяни України, незалежно від етнічного походження, об’єднані єдиним громадянством, спільністю території, політичних інтересів, юридичних обов’язків, історичної долі, культурних традицій, усвідомленням єдиної національної ідентичності та майбутнього Батьківщини як демократичної, соціальної, правової Української держави.
Національна ідентичність – одна з ознак модерної нації, що означає об’єктивну належність людини чи соціальної групи до національної спільноти, а також їх свідоме ототожнення з її цінностями, історією, територією, культурою, символами, державними та правовими інститутами. Формування у громадян України почуття національної ідентичності є найважливішим чинником націєтворення та загальнонаціональної консолідації. Основними ототожнюючими показниками (ідентитетами) національної ідентичності є свідомість, громадянство, територія, мова, історія, культура. Національна ідентичність спирається на свідомий вибір суб’єкта й залежить від раціональних чинників – усвідомлення суб’єктом ідентифікації історичних, громадянських, політичних цінностей, які є вторинними щодо цінностей етнічної ідентичності (котрі є, як правило, сталими, незмінними). Тому національна ідентичність є динамічною в історичному та соціальному сенсі категорією, її слід аналізувати і в історичній ретроспективі, і в перспективі на майбутнє.
Національна меншина – спільнота громадян України, які не є українцями за етнічним походженням, виявляють почуття етнічного самоусвідомлення та спільності між собою, є частиною етносу, який має національну державу за межами України, але проживають на території України, підтримують давні, міцні й сталі зв’язки з нею, є досить значними, хоча й меншими за чисельністю, ніж інше населення України.
Етнічна група – спільнота громадян України, об’єднаних ознаками етнічної ідентичності, спільного походження, мови, культури, традицій. Відрізняється від національної меншини тим, що етнос, частиною якого вона є, в процесі етногенезу не створив власної держави.
Етнос – біосоціальна спільнота, котра виникла як результат тривалого процесу етногенезу на певній території, має сталі ознаки самобутньої свідомості, менталітету, психології, поведінки, стереотипів, культурної ідентичності, що сформувалася внаслідок спільності території проживання, історії, культури, мови та інших ознак.
Етнічна ідентичність – усвідомлення людиною чи етносом (етнічною групою) своєї належності до спільноти як біогеографічного і психологічного феномена. Самоідентифікація з певним етносом є не лише іманентною ознакою, а й системним зв’язком між людьми, відтак – основою етнічної ідентичності. В етнічній ідентичності поєднуються ірраціональне (неусвідомлювана, генетично властива етносу психологічна єдність) і раціональне (свідома ідентифікація як вибір на основі пізнаної й визнаної причетності до спільноти). В основі етнічної ідентичності лежать усвідомлення спільності походження та її показники."
Далі -
http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=134510&cat_id=132623