Наша зброя,зброя українців за національністю-єдність!
09/15/2010 | Леонід Пінчук
Саме цю зброю ми маємо, побратими-українці, кувати, брати на озброєння порозуміння між українцями за національністю, єдність в протистоянні відвертим і цинічним крокам нинішньої владної команди по виконанню програми перебудови України в Малоросію, зокрема, по збереженню і збільшенню чисельності російськомовних українців під лукавим антиконституційним гаслом захисту прав російськомовних, витісненню у такий спосіб української мови із рідного середовища, української нації, українців за національністю. Без опори на єдність, як переконує досвід, даремні наші нарікання і звинувачення(проти лому нема прийому!), сподівання на звернення до В.Януковича, М.Азарова з намаганням переконати владну команду бути щирими і відмовитися від антиукраїнських дій, шанувати щиро Конституцію України, зокрема, статті 10 і 11 про українську мову як державну і забезпечення консолідації, розвитку самобутності української нації, хоч і маємо нагадувати собі і владі про останнє, працюючи постійно на єдність в кожному випадку антиукраїнських дій.
Зокрема, сьогодні ми маємо згадати про нашу зброю, коли у Верховній раді підготовлений законопроект про внесення змін до «Закону про мови», які за думкою фахівців не є намаганням коаліції відвернути увагу суспільства від проблем, як помилково вважає В.Яворівський, а являються продовженням лукавої політики подальшого зросійщення, денаціоналізації українців за національністю, узаконення останнього через спрощену процедуру введення регіональних мов, якою в більшості регіонів стане російська мова з огляду на пропоновані зміни до закону.
Мають намір у такий спосіб зробити російську мову фактично другою державною, не чіпаючи Конституцію України, залишаючи українську номінально державною, але витісненою із вжитку, використання.
Ці зміни – продовження втілення гасла захисту прав російськомовних, захисту прав мовної групи населення, що не має нічого спільного з вимогами Конституції України і Європейської хартії мов меншин, які захищають права народів, націй, національних меншин, мовні права, зокрема, українців, росіян, татар, поляків і громадян України інших НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ.
А згадавши про нашу зброю, не будемо обмежуватися написанням і виголошщенням заяв, а ст анемо працювати на єдність дій народних депутатів-українців за національністю, нагадавши їм про їхню національність і необхідність у таких випадках слухати голос роду, племені, голос крові і серця, голос розуму, а не голос партійних вождів чи програм, переконуючи їх не голосувати за такі лукаві зміни до закону. Маємо, погодьтеся, використати для цього всі можливі засоби і заходи: виступи з трибуни Верховної ради народних депутатів-українців із опозиційних фракцій, безпосередні розмови і листування української громадськості з використанням електронної пошти народних депутатів- українців із коаліції незалежно від фракційності, використання засобів ЗМІ за допомогою журналістів- українців за національністю,зокрема ,газет «Голос України». «День», «Україна молода», «Слово просвіти» і інших, радіо і телебачення, насамперед, 5 канал, інтернет-видань, зокрема, Майдан,Слово і діло, Дух волі,Українське слово,Радіосвобода,Українська правда і інших, голос діаспори і слово Громадської ради НКЗУ.
Пропоновані лукаві зміни – це виклик українцям за національністю, українській нації і українській громадськості, насамперед, інтелектуальній, залишкам політичної еліти, виклик, на який ми не дамо достойну відповідь, не застосувавши нашу зброю, єдність ,насамперед, до народних депутатів-українців незалежно від партійної чи фракційної належності, не нагадавши собі, їм і партійним лідерам, диригентам в парламенті, що українці за національністю вже на виборах до місцевих рад не будуть голосувати за партійні списки чи окремих кандидатів, в програмах яких буде навіть згадка про антиконституційне гасло захисту прав російськомовних і які проголосують за лукаві зміни до закону про мови, запропоновані представниками коаліції, росіянами і, як не прикро і не соромно, спільно з українцями за національ ністю.
Сьогодні життя в черговий раз поставило перед нами, українцями за національністю, питаня: або ми ,опираючись на порозуміння і єдність, переконуємо побратимів –українців ,народних депутатів не голосувати за лукаві зміни до «Закону про мови», нагадуємо нарешті владі і всім політикам, що є в суспільстві українська більшість не тільки де-факто(78% населення!), а і де-юре, яка впливає на рішення всіх гілок влади і дії політичних сил, нагадуємо у такий спосіб, хто в Україні господар, або…
Або в черговий раз стаємо свідками нашої з Вами, побратими-українці,безпорадності, відсутності порозуміння, єдності, бездіяльності, посилення зросійщення і денаціоналізації, прогресуючої хвороби української нації, яку свого часу А.Погрібний визначив як «епідемічну» і яку ми соромливо замовчуємо.
То ж згадаймо ще раз слова Т.Шевченка , адресовані нам ( «схаменіться.. полюбіте щирим серцем велику руїну.. розкуйтеся,братайтеся….обніміться ж ,брати мої, молю Вас,благаю!») і спробуємо використати єдність, нашу зброю, зброю українців за національністю, щоб нагадати собі і владі про більшість населення України, хто має бути господарем в Україні.
Зокрема, сьогодні ми маємо згадати про нашу зброю, коли у Верховній раді підготовлений законопроект про внесення змін до «Закону про мови», які за думкою фахівців не є намаганням коаліції відвернути увагу суспільства від проблем, як помилково вважає В.Яворівський, а являються продовженням лукавої політики подальшого зросійщення, денаціоналізації українців за національністю, узаконення останнього через спрощену процедуру введення регіональних мов, якою в більшості регіонів стане російська мова з огляду на пропоновані зміни до закону.
Мають намір у такий спосіб зробити російську мову фактично другою державною, не чіпаючи Конституцію України, залишаючи українську номінально державною, але витісненою із вжитку, використання.
Ці зміни – продовження втілення гасла захисту прав російськомовних, захисту прав мовної групи населення, що не має нічого спільного з вимогами Конституції України і Європейської хартії мов меншин, які захищають права народів, націй, національних меншин, мовні права, зокрема, українців, росіян, татар, поляків і громадян України інших НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ.
А згадавши про нашу зброю, не будемо обмежуватися написанням і виголошщенням заяв, а ст анемо працювати на єдність дій народних депутатів-українців за національністю, нагадавши їм про їхню національність і необхідність у таких випадках слухати голос роду, племені, голос крові і серця, голос розуму, а не голос партійних вождів чи програм, переконуючи їх не голосувати за такі лукаві зміни до закону. Маємо, погодьтеся, використати для цього всі можливі засоби і заходи: виступи з трибуни Верховної ради народних депутатів-українців із опозиційних фракцій, безпосередні розмови і листування української громадськості з використанням електронної пошти народних депутатів- українців із коаліції незалежно від фракційності, використання засобів ЗМІ за допомогою журналістів- українців за національністю,зокрема ,газет «Голос України». «День», «Україна молода», «Слово просвіти» і інших, радіо і телебачення, насамперед, 5 канал, інтернет-видань, зокрема, Майдан,Слово і діло, Дух волі,Українське слово,Радіосвобода,Українська правда і інших, голос діаспори і слово Громадської ради НКЗУ.
Пропоновані лукаві зміни – це виклик українцям за національністю, українській нації і українській громадськості, насамперед, інтелектуальній, залишкам політичної еліти, виклик, на який ми не дамо достойну відповідь, не застосувавши нашу зброю, єдність ,насамперед, до народних депутатів-українців незалежно від партійної чи фракційної належності, не нагадавши собі, їм і партійним лідерам, диригентам в парламенті, що українці за національністю вже на виборах до місцевих рад не будуть голосувати за партійні списки чи окремих кандидатів, в програмах яких буде навіть згадка про антиконституційне гасло захисту прав російськомовних і які проголосують за лукаві зміни до закону про мови, запропоновані представниками коаліції, росіянами і, як не прикро і не соромно, спільно з українцями за національ ністю.
Сьогодні життя в черговий раз поставило перед нами, українцями за національністю, питаня: або ми ,опираючись на порозуміння і єдність, переконуємо побратимів –українців ,народних депутатів не голосувати за лукаві зміни до «Закону про мови», нагадуємо нарешті владі і всім політикам, що є в суспільстві українська більшість не тільки де-факто(78% населення!), а і де-юре, яка впливає на рішення всіх гілок влади і дії політичних сил, нагадуємо у такий спосіб, хто в Україні господар, або…
Або в черговий раз стаємо свідками нашої з Вами, побратими-українці,безпорадності, відсутності порозуміння, єдності, бездіяльності, посилення зросійщення і денаціоналізації, прогресуючої хвороби української нації, яку свого часу А.Погрібний визначив як «епідемічну» і яку ми соромливо замовчуємо.
То ж згадаймо ще раз слова Т.Шевченка , адресовані нам ( «схаменіться.. полюбіте щирим серцем велику руїну.. розкуйтеся,братайтеся….обніміться ж ,брати мої, молю Вас,благаю!») і спробуємо використати єдність, нашу зброю, зброю українців за національністю, щоб нагадати собі і владі про більшість населення України, хто має бути господарем в Україні.
Відповіді
2010.09.16 | Hattab
Re: Наша зброя,зброя українців за національністю-єдність!
Каждый раз, когда приходит в упадок уровень мышления, между людьми возникает связь на основе патриотизма. Причиной этого является то, что они живут на одной земле и тесно связаны с ней и инстинкт самосохранения побуждает их защищать себя, страну и территорию, на которой они живут, вследствие чего, и появляется патриотическая связь. Эта связь – наиболее слабая и наиболее низкая, она свойственна как людям, так и животным и птицам и постоянно принимает эмоциональный аспект. Патриотическая связь имеет влияние, когда существует иностранная агрессия на родину путем нападения на нее или ее захвата, но в положении, когда родина находится в безопасности от вражеской агрессии, она не имеет воздействия. И когда родина освобождается от врага, ее влияющая роль заканчивается и поэтому она является низкой связью.Также, когда уровень мышления становится узким, между людьми появляется связь на основе национализма. Эта связь является семейной связью, но в более широкой форме. Причиной этого является то, что неотъемлемой частью человека является инстинкт самосохранения, вследствие которого у человека имеется желание и стремление к лидерству и власти. Это желание к лидерству и власти у человека с низким уровнем мышления бывает индивидуальным. А по мере развития его сознания, расширяются рамки его стремлений главенствовать, и он начинает думать о главенстве своей семьи, а потом с расширением кругозора и развития понимания, думает о главенстве своей нации, сначала на своей родине, а затем, когда осуществляется главенство нации на своей родине, думает о главенстве своей нации над другими народами. В этой связи возникают местные раздоры между членами семьи по поводу главенства в ней, а после установления лидерства, переходят к спорам этой семьи с другими семьями в отношении власти. И когда власть над нацией установится для одной семьи или для группы людей из нескольких семей, начинаются споры и соперничества уже между народами за главенство в мире. Поэтому над людьми, которые объединяются этой связью, преобладают слепая приверженность, страсти и слепая поддержка друг друга в борьбе против других. Поэтому эта связь является антигуманной, и она является причиной постоянных внутренних раздоров, пока не возникают какие-либо внешние раздоры.
Согласно вышесказанному, патриотическая связь является не пригодной связью по трем причинам:
1. Она является низкой связью и не пригодна для объединения людей, вставших на путь развития.
2. Она является эмоциональной связью, исходящей от инстинкта самосохранения, а эмоциональная связь подвергается изменениям. Поэтому, она не пригодна быть постоянной связью между людьми.
3. Она является временной связью, появляющейся в состоянии защиты, но в состоянии мира – а это преобладающее состояние человечества – она не имеет места. Поэтому она не пригодна для связи между людьми.
Также и националистическая связь является непригодной по трем причинам:
1. Она является родственно-племенной связью и не пригодна для объединения людей, вставших на путь развития.
2. Являясь эмоциональной связью, она исходит от инстинкта самосохранения и ею порождается любовь к власти.
3. Она не является гуманной связью, потому что вызывает борьбу и конфликты между людьми для достижения власти. И поэтому она не пригодна быть связью между людьми.
Следующие непригодные связи, которые могут проявляться между людьми – это связи, объединяющие людей на основе интересов и духовная связь, которая не имеет своей системы. Связь, объединяющая людей на основе интересов – является временной связью, и такая связь не может рассматриваться как пригодный фактор для объединения людей друг с другом, ибо она является предметом торга за большие интересы вследствие чего распадается в случае возникновения более выгодных условий. Когда же интересы расходятся, то происходит прекращение этой связи, и она отделяет людей друг от друга. А также она прекращается при завершении этих интересов. Поэтому она представляет опасность для своих приверженцев...
Поэтому все вышеупомянутые связи не пригодны для объединения людей на пути их развития. Единственно правильной связью для объединения людей в жизни, является интеллектуальная доктрина, из которой исходит система. Эта связь является идеологической связью.
Идеология – это интеллектуальная доктрина, из которой исходит система. Что касается доктрины, то она является полной идеей о вселенной, человеке, жизни и о том, что предшествовало этой жизни и что последует после этой жизни, а также о связи этой жизни с тем, что предшествовало до нее и с тем, что последует после нее. Что касается системы, которая исходит из этой доктрины, то она является решениями проблем человека, разъяснением путей применения этих решений, путей защиты доктрины и путей распространения идеологии. Разъяснение путей применения решений, путей сохранения доктрины и путей распространения идеологии является методом , а все остальное, то есть доктрина и решения проблем является идеей . Следовательно, идеология – это идея и метод.
Такийюддин Набхани. Книга "Низамуль Ислам"
2010.09.16 | Философ
Re: Наша зброя,зброя українців за національністю-єдність!
Все очень спорно, расчитано на заморачивание с помощью подмены понятий.