Свод армянских памятных записей, относящихся к Крыму (XIV-XV вв)
10/05/2010 | Tatarchuk
Повна назва книги - "Свод армянских памятных записей, относящихся к Крыму и сопредельным регионам. (XIV-XV вв.)"
Купив собі днями, переглянув і от тепер залишаю відозву щодо неї.
Насамперед цінною збірка є вже хоча б тому, що в ній зібрано не вчергове перекопійовані та відкоментовані заново скудні фрагменти з Криму (як то часто буває); а тексти, оригінали яких зберігаються далеко поза Кримом та Україною - Париж, Єреван, Відень, Єрусалім, Венеція, Лондон, Туреччина, Грузія, Сірія.
Усього таких фрагментів, що мають безпосередній стосунок до подій вузького проміжку у XIV-XV сторіччя, укладачі назбирали, переклали та відкоментували аж 177!
Втім, кожен по собі фрагмент мало іфнормативний, за рідкісними виключеннями, через сам жанр: справа в тому що це переважно примітки на полях книжок, памятні надписи, пояснення хто кому замовив, подарував або перезаповів книгу.
Щоправда, траплялися оригінали які у ці скупі побутові тексти вкрапляли не тільки розповіді про сучасні історичні події, але й поеми цілі власного авторства туди вписували.
І тем не менш, зібрані разом та проаналізовані, досить непогано, укладачами, матеріали становлять велику цінність для середньовічної історії Криму.
І не тільки історії, до речі, політичної, але й топонимичної.
Зокрема, з текстів, відкоментованих та проаналізованих укладачами, випливає, що на поч. XIV ст. міста "Кирим" та "Сурхат" були не різними назвами одного міста, а назвами ДВОХ дуже близько розташованих населених пунктів, які дуже скоро після того, ймовірно вже поч.XV, злилися (бо почали з/являтися назви "Сурхат-Крим", тоді як раніше навпаки писали, напр., "Сурхат поблизу Криму")
Також цікаві данні щодо топонимики у межах та поблизу цього майбутнього "Старого Криму".
Назва Сургат не зазнає змін, а назва Кирим варьюється як Хрим, Грим, тоді як "нове місто", що пізніше об/єднало ймовірно Кирим та Сурхат, зветься у XV ст. вже Сулхат, Сулгат, Солхат.
Навколо цього міста згадуються: квартал, населений вірменами - "Верхні Землянки" Верін Хогетнер, а також села та селища Кимчак (Гимчак), Шахншах, Тапарахл. Всі ці місця згадані як місця подій, а також місця одиночно чи масово заселені вірменами.
Згадується неподалік від Сурхату замок Ташкобра, біля якого у свою чергу є вірменський монастир Св.Степаноса.
Світ до якого належить тогочасний Крим - важко сказати, чи з ним співпадає, чи є його частиною - зветься "світ Гуннів", "світ Хазарів", "світ Лазарев" (остання етимологія ніде не пояснюється). Іноді використовуються поняття "область Хрим", "наханга Грим".
Місто Судак називається "Сутах", "Сухта" і як правило поруч із Сутахською долиною і навіть Сутахскою країною (про події ХІІІ ст).
Невідоме, але часто згадуване місто у текстах - Коксу. 1358 року його названо "нове місто Коксу".
Також часто згадуються міста Карасу і Орабазар, Кафа, всі - як місця де вірменів проживало дуже багато.
Згадується у контексті 49 церкв та монастирів.
Серед них є така загадкова назва, як Монастир Святої Богородиці, "що зветься Петроса і Ходжа Азиза", він розташований у Гзлташ (Кизилташ). Причому ця назва згадується у 5 документах протягом 1350-1460. "Здогадка" укладачів, що "Ходжа Азиз" це назва на честь ктитора, здається вкрай неперконливою.
Ось які ще населені пункти згадані для пояснень, поруч із чим знаходяться ті чи інші церкви: Топли, Бахчель, Орталанка, Сала, Єнісала, Отуз.
Особливо багато має варіацій згадане вище село Кимчак неподалік від Солхату, ось його варіації: Гамчак, Камчак, Кемчак, Інтірчє-Кемчак.
Серед оригінальних (вірменського походження) назв місцевостей навколо монастирів є Салайчух на честь якогось Степаноса Салайчуха, Мохкан, Оксента, Кулама, Сурб-Хач. Фактично це вірменські топоними.
Практично всі згадані місцевості знаходяться у Східному Криму, приблизно поміж Карасу, Кафою, Судаком та Солхатом. З невідомої локалізації є тільки згаданий вище Коксу, також в історичному контексті згадується Сарук'арман (Херсонес).
Також низка текстів згадує драматичні події, що відбувалися протягом того періоду: нашестя ханів, оборонні рови, заколоти, церковні та монастирські суперечки.
Наприклад, розповідається як в очікуванні нападу хана місцевий правитель Кириму-Гриму перекопав місто ровами, при тому його було зроблено наживо по вірменських ділянках, в результаті частина їхнього кварталу опинилася захищеною, а частина - поза фортецєю. Вірмени з цього приводу чинили смуту, місце подій - 1363 рік, а оборонець міста - Алібек або Чалібек. Про останього, зокрема, під 1365 роком розказується як він почав війну з генуезьцями, був дуже жорстоким, а ті у свою чергу теж відповіли жорстокостями, захопили Судак і повбивали там всіх мусульман та юдеїв.
Тим часом, йдеться у фрамгментах, того ж року у Криму з/явився Мамай, розбив Чалібека, а з його людей забрав 2000 і увів їх на якийсь мол. Потім три роки у Солхаті панував голод та розруха.
1413 року на Кафу напав якийсь правитель Гриму - Кавка або Кока.
І таке інше, там ще багато чого цікавого.
Якщо будуть питання або коментарі про зміст книжки, залишайте у цій гілці.
Купив собі днями, переглянув і от тепер залишаю відозву щодо неї.
Насамперед цінною збірка є вже хоча б тому, що в ній зібрано не вчергове перекопійовані та відкоментовані заново скудні фрагменти з Криму (як то часто буває); а тексти, оригінали яких зберігаються далеко поза Кримом та Україною - Париж, Єреван, Відень, Єрусалім, Венеція, Лондон, Туреччина, Грузія, Сірія.
Усього таких фрагментів, що мають безпосередній стосунок до подій вузького проміжку у XIV-XV сторіччя, укладачі назбирали, переклали та відкоментували аж 177!
Втім, кожен по собі фрагмент мало іфнормативний, за рідкісними виключеннями, через сам жанр: справа в тому що це переважно примітки на полях книжок, памятні надписи, пояснення хто кому замовив, подарував або перезаповів книгу.
Щоправда, траплялися оригінали які у ці скупі побутові тексти вкрапляли не тільки розповіді про сучасні історичні події, але й поеми цілі власного авторства туди вписували.
І тем не менш, зібрані разом та проаналізовані, досить непогано, укладачами, матеріали становлять велику цінність для середньовічної історії Криму.
І не тільки історії, до речі, політичної, але й топонимичної.
Зокрема, з текстів, відкоментованих та проаналізованих укладачами, випливає, що на поч. XIV ст. міста "Кирим" та "Сурхат" були не різними назвами одного міста, а назвами ДВОХ дуже близько розташованих населених пунктів, які дуже скоро після того, ймовірно вже поч.XV, злилися (бо почали з/являтися назви "Сурхат-Крим", тоді як раніше навпаки писали, напр., "Сурхат поблизу Криму")
Також цікаві данні щодо топонимики у межах та поблизу цього майбутнього "Старого Криму".
Назва Сургат не зазнає змін, а назва Кирим варьюється як Хрим, Грим, тоді як "нове місто", що пізніше об/єднало ймовірно Кирим та Сурхат, зветься у XV ст. вже Сулхат, Сулгат, Солхат.
Навколо цього міста згадуються: квартал, населений вірменами - "Верхні Землянки" Верін Хогетнер, а також села та селища Кимчак (Гимчак), Шахншах, Тапарахл. Всі ці місця згадані як місця подій, а також місця одиночно чи масово заселені вірменами.
Згадується неподалік від Сурхату замок Ташкобра, біля якого у свою чергу є вірменський монастир Св.Степаноса.
Світ до якого належить тогочасний Крим - важко сказати, чи з ним співпадає, чи є його частиною - зветься "світ Гуннів", "світ Хазарів", "світ Лазарев" (остання етимологія ніде не пояснюється). Іноді використовуються поняття "область Хрим", "наханга Грим".
Місто Судак називається "Сутах", "Сухта" і як правило поруч із Сутахською долиною і навіть Сутахскою країною (про події ХІІІ ст).
Невідоме, але часто згадуване місто у текстах - Коксу. 1358 року його названо "нове місто Коксу".
Також часто згадуються міста Карасу і Орабазар, Кафа, всі - як місця де вірменів проживало дуже багато.
Згадується у контексті 49 церкв та монастирів.
Серед них є така загадкова назва, як Монастир Святої Богородиці, "що зветься Петроса і Ходжа Азиза", він розташований у Гзлташ (Кизилташ). Причому ця назва згадується у 5 документах протягом 1350-1460. "Здогадка" укладачів, що "Ходжа Азиз" це назва на честь ктитора, здається вкрай неперконливою.
Ось які ще населені пункти згадані для пояснень, поруч із чим знаходяться ті чи інші церкви: Топли, Бахчель, Орталанка, Сала, Єнісала, Отуз.
Особливо багато має варіацій згадане вище село Кимчак неподалік від Солхату, ось його варіації: Гамчак, Камчак, Кемчак, Інтірчє-Кемчак.
Серед оригінальних (вірменського походження) назв місцевостей навколо монастирів є Салайчух на честь якогось Степаноса Салайчуха, Мохкан, Оксента, Кулама, Сурб-Хач. Фактично це вірменські топоними.
Практично всі згадані місцевості знаходяться у Східному Криму, приблизно поміж Карасу, Кафою, Судаком та Солхатом. З невідомої локалізації є тільки згаданий вище Коксу, також в історичному контексті згадується Сарук'арман (Херсонес).
Також низка текстів згадує драматичні події, що відбувалися протягом того періоду: нашестя ханів, оборонні рови, заколоти, церковні та монастирські суперечки.
Наприклад, розповідається як в очікуванні нападу хана місцевий правитель Кириму-Гриму перекопав місто ровами, при тому його було зроблено наживо по вірменських ділянках, в результаті частина їхнього кварталу опинилася захищеною, а частина - поза фортецєю. Вірмени з цього приводу чинили смуту, місце подій - 1363 рік, а оборонець міста - Алібек або Чалібек. Про останього, зокрема, під 1365 роком розказується як він почав війну з генуезьцями, був дуже жорстоким, а ті у свою чергу теж відповіли жорстокостями, захопили Судак і повбивали там всіх мусульман та юдеїв.
Тим часом, йдеться у фрамгментах, того ж року у Криму з/явився Мамай, розбив Чалібека, а з його людей забрав 2000 і увів їх на якийсь мол. Потім три роки у Солхаті панував голод та розруха.
1413 року на Кафу напав якийсь правитель Гриму - Кавка або Кока.
І таке інше, там ще багато чого цікавого.
Якщо будуть питання або коментарі про зміст книжки, залишайте у цій гілці.
Відповіді
2010.10.05 | Kerek
Re: Свод армянских памятных записей, относящихся к Крыму (XIV-XV вв)
Підкажіть будь-ласка, де можна придбати цю книгу?2010.10.05 | Tatarchuk
я купив її в Сімферополі
у книгарні на вулиці Пушкінській - або "Кримкнига", або якась з сусідніх, кілька днів тому, за 180 гривень. Думаю що її можна дістати за меншу суму, біля 160, на книжковому ринку (сам там давно не був)2010.10.06 | Немо
Re: я купив її в Сімферополі
Заплатить 180 гривень для того что бы утвердиться в осознании что Крым армянский?Харя не треснет?Можно также почитать что ваще других наций нет...Ленин,Сталин ,Гитлер -армяне-ОТВЕЧАЮ!2010.10.06 | Tatarchuk
Re: я купив її в Сімферополі
Немо пише:> Заплатить 180 гривень для того что бы утвердиться в осознании что Крым армянский?Харя не треснет?
Нічо не знаю про вашу харю, але в книзі такого і близько нема. Дослідники чудово розуміють і ніяк не заперечують, що вірмени з/явилися у Криму в певний історичний час саме як емігранти та діаспора. Це можна зустріти практично на кожній сторінці наукової передмови.
Однак, купляти книгу тим більш за зазначеною ціною я вас ніяк не ангажую. Інформацію я ставлю не так для того щоб роботу прорекламувати, як для того щоб навіть не купляючи її люди знали яка інформація там міститься.
2010.10.06 | Немо
Re: я купив її в Сімферополі
Tatarchuk пише:> Немо пише:
> > Заплатить 180 гривень для того что бы утвердиться в осознании что Крым армянский?Харя не треснет?
> Нічо не знаю про вашу харю, але в книзі такого і близько нема. Дослідники чудово розуміють і ніяк не заперечують, що вірмени з/явилися у Криму в певний історичний час саме як емігранти та діаспора. Це можна зустріти практично на кожній сторінці наукової передмови.
> Однак, купляти книгу тим більш за зазначеною ціною я вас ніяк не ангажую. Інформацію я ставлю не так для того щоб роботу прорекламувати, як для того щоб навіть не купляючи її люди знали яка інформація там міститься.
Да просто книжек таких ...о том что армяне открыли(например Америку0(нет ощущения что напоминает Арменику?)
2010.10.06 | Немо
Re: я купив її в Сімферополі
Армяне всегда появляются в необходимый историческийм " ЧАС"2010.10.06 | Ночной обзор
Все ясно с ними
> Якщо будуть питання або коментарі про зміст книжки, залишайте у цій гілці.Ну как бы, в общем, все поняли какие комментарии тут напрашиваются. Да и вопросы тут не от нас должны звучать, а от армян. Вот пусть пойдут армяне и сами народ поспрашивают. Народ он мудрый. Народ им объяснит, откуда ихнее слово "грым" взялось.