10/05/2010 | Tatarchuk

Повна назва книги - "Свод армянских памятных записей, относящихся к Крыму и сопредельным регионам. (XIV-XV вв.)"

Купив собі днями, переглянув і от тепер залишаю відозву щодо неї.

Насамперед цінною збірка є вже хоча б тому, що в ній зібрано не вчергове перекопійовані та відкоментовані заново скудні фрагменти з Криму (як то часто буває); а тексти, оригінали яких зберігаються далеко поза Кримом та Україною - Париж, Єреван, Відень, Єрусалім, Венеція, Лондон, Туреччина, Грузія, Сірія.
Усього таких фрагментів, що мають безпосередній стосунок до подій вузького проміжку у XIV-XV сторіччя, укладачі назбирали, переклали та відкоментували аж 177!

Втім, кожен по собі фрагмент мало іфнормативний, за рідкісними виключеннями, через сам жанр: справа в тому що це переважно примітки на полях книжок, памятні надписи, пояснення хто кому замовив, подарував або перезаповів книгу.
Щоправда, траплялися оригінали які у ці скупі побутові тексти вкрапляли не тільки розповіді про сучасні історичні події, але й поеми цілі власного авторства туди вписували.

І тем не менш, зібрані разом та проаналізовані, досить непогано, укладачами, матеріали становлять велику цінність для середньовічної історії Криму.
І не тільки історії, до речі, політичної, але й топонимичної.

Зокрема, з текстів, відкоментованих та проаналізованих укладачами, випливає, що на поч. XIV ст. міста "Кирим" та "Сурхат" були не різними назвами одного міста, а назвами ДВОХ дуже близько розташованих населених пунктів, які дуже скоро після того, ймовірно вже поч.XV, злилися (бо почали з/являтися назви "Сурхат-Крим", тоді як раніше навпаки писали, напр., "Сурхат поблизу Криму")
Також цікаві данні щодо топонимики у межах та поблизу цього майбутнього "Старого Криму".
Назва Сургат не зазнає змін, а назва Кирим варьюється як Хрим, Грим, тоді як "нове місто", що пізніше об/єднало ймовірно Кирим та Сурхат, зветься у XV ст. вже Сулхат, Сулгат, Солхат.

Навколо цього міста згадуються: квартал, населений вірменами - "Верхні Землянки" Верін Хогетнер, а також села та селища Кимчак (Гимчак), Шахншах, Тапарахл. Всі ці місця згадані як місця подій, а також місця одиночно чи масово заселені вірменами.
Згадується неподалік від Сурхату замок Ташкобра, біля якого у свою чергу є вірменський монастир Св.Степаноса.

Світ до якого належить тогочасний Крим - важко сказати, чи з ним співпадає, чи є його частиною - зветься "світ Гуннів", "світ Хазарів", "світ Лазарев" (остання етимологія ніде не пояснюється). Іноді використовуються поняття "область Хрим", "наханга Грим".

Місто Судак називається "Сутах", "Сухта" і як правило поруч із Сутахською долиною і навіть Сутахскою країною (про події ХІІІ ст).

Невідоме, але часто згадуване місто у текстах - Коксу. 1358 року його названо "нове місто Коксу".

Також часто згадуються міста Карасу і Орабазар, Кафа, всі - як місця де вірменів проживало дуже багато.

Згадується у контексті 49 церкв та монастирів.
Серед них є така загадкова назва, як Монастир Святої Богородиці, "що зветься Петроса і Ходжа Азиза", він розташований у Гзлташ (Кизилташ). Причому ця назва згадується у 5 документах протягом 1350-1460. "Здогадка" укладачів, що "Ходжа Азиз" це назва на честь ктитора, здається вкрай неперконливою.

Ось які ще населені пункти згадані для пояснень, поруч із чим знаходяться ті чи інші церкви: Топли, Бахчель, Орталанка, Сала, Єнісала, Отуз.
Особливо багато має варіацій згадане вище село Кимчак неподалік від Солхату, ось його варіації: Гамчак, Камчак, Кемчак, Інтірчє-Кемчак.
Серед оригінальних (вірменського походження) назв місцевостей навколо монастирів є Салайчух на честь якогось Степаноса Салайчуха, Мохкан, Оксента, Кулама, Сурб-Хач. Фактично це вірменські топоними.

Практично всі згадані місцевості знаходяться у Східному Криму, приблизно поміж Карасу, Кафою, Судаком та Солхатом. З невідомої локалізації є тільки згаданий вище Коксу, також в історичному контексті згадується Сарук'арман (Херсонес).

Також низка текстів згадує драматичні події, що відбувалися протягом того періоду: нашестя ханів, оборонні рови, заколоти, церковні та монастирські суперечки.
Наприклад, розповідається як в очікуванні нападу хана місцевий правитель Кириму-Гриму перекопав місто ровами, при тому його було зроблено наживо по вірменських ділянках, в результаті частина їхнього кварталу опинилася захищеною, а частина - поза фортецєю. Вірмени з цього приводу чинили смуту, місце подій - 1363 рік, а оборонець міста - Алібек або Чалібек. Про останього, зокрема, під 1365 роком розказується як він почав війну з генуезьцями, був дуже жорстоким, а ті у свою чергу теж відповіли жорстокостями, захопили Судак і повбивали там всіх мусульман та юдеїв.
Тим часом, йдеться у фрамгментах, того ж року у Криму з/явився Мамай, розбив Чалібека, а з його людей забрав 2000 і увів їх на якийсь мол. Потім три роки у Солхаті панував голод та розруха.
1413 року на Кафу напав якийсь правитель Гриму - Кавка або Кока.
І таке інше, там ще багато чого цікавого.

Якщо будуть питання або коментарі про зміст книжки, залишайте у цій гілці.