Без коментарів. Соціологія: українці не люблять циган, єв- (л)
10/23/2010 | Люден.
реїв і росіян
http://biletskyi.blogspot.com/2010/10/blog-post_20.html
В Україні зберігається досить високий рівень ксенофобії стосовно циган і євреїв; підвищилася ксенофобія до росіян.
Про це свідчать озвучені в середу результати моніторингу Інституту соціології НАН України, що щорічно проводиться з 1992 року, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Якщо наприкінці 80-х рр. відзначалося в цілому шанобливе, піднесене, гуманістичне (хочеться плакати) ставлення до етносів, що зберігалося до середини 1990-х рр., то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності", - сказав на прес-конференції толерантний заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга.
За даними моніторингу, толерантне ставлення (за критерієм готовності прийняти у свою родину і мати друга) до євреїв у 1992-1994 р. було приблизно в 1/3 українців у цілому по країні, то у 2002 році було зафіксовано різке падіння цього показника - у 3 рази, і ця величина вже не мінялася у більшу сторону.
Толерантність до росіян демонстрували близько 80% респондентів у 1992-1994 р. У 2000-2002 р. цей показник зменшився до 45% і майже не міняється дотепер.
До циганів толерантність ніколи не була особливо високою - близько 11% на початку 90-х рр. Згодом ця величина закріпилася на рівні 2% і залишається практично стабільною.
Шульга також озвучив показники по ксенофобії (стійке переконання, що представників деяких етносів не варто допускати в Україну) щодо вищевказаних національностей.
Так, наприкінці 80-х рр. ксенофобські настрої до євреїв виражали 10% українців, на початок 2000-х рр. цей показник збільшився майже в 2 рази - до 18%.
Відносно росіян ксенофобія спочатку була мало виражена (початок 1990-х рр.) - на рівні декількох відсотків, потім зафіксоване незначне збільшення цього показника. У той же час ксенофобія стосовно циган була досить високою, станом на 2002 рік тільки 50% респондентів не бажає пускати представників цього етносу в Україну.
http://biletskyi.blogspot.com/2010/10/blog-post_20.html
В Україні зберігається досить високий рівень ксенофобії стосовно циган і євреїв; підвищилася ксенофобія до росіян.
Про це свідчать озвучені в середу результати моніторингу Інституту соціології НАН України, що щорічно проводиться з 1992 року, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Якщо наприкінці 80-х рр. відзначалося в цілому шанобливе, піднесене, гуманістичне (хочеться плакати) ставлення до етносів, що зберігалося до середини 1990-х рр., то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності", - сказав на прес-конференції толерантний заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга.
За даними моніторингу, толерантне ставлення (за критерієм готовності прийняти у свою родину і мати друга) до євреїв у 1992-1994 р. було приблизно в 1/3 українців у цілому по країні, то у 2002 році було зафіксовано різке падіння цього показника - у 3 рази, і ця величина вже не мінялася у більшу сторону.
Толерантність до росіян демонстрували близько 80% респондентів у 1992-1994 р. У 2000-2002 р. цей показник зменшився до 45% і майже не міняється дотепер.
До циганів толерантність ніколи не була особливо високою - близько 11% на початку 90-х рр. Згодом ця величина закріпилася на рівні 2% і залишається практично стабільною.
Шульга також озвучив показники по ксенофобії (стійке переконання, що представників деяких етносів не варто допускати в Україну) щодо вищевказаних національностей.
Так, наприкінці 80-х рр. ксенофобські настрої до євреїв виражали 10% українців, на початок 2000-х рр. цей показник збільшився майже в 2 рази - до 18%.
Відносно росіян ксенофобія спочатку була мало виражена (початок 1990-х рр.) - на рівні декількох відсотків, потім зафіксоване незначне збільшення цього показника. У той же час ксенофобія стосовно циган була досить високою, станом на 2002 рік тільки 50% респондентів не бажає пускати представників цього етносу в Україну.
Відповіді
2010.10.25 | ziggy_freud
Bogardus Social Distance Scale - знайдіть слово "ксенофобія" (/)
цікаво, що за Богардусом соціальна дистанція між сусідами (3.00) виходить нижча, ніж між колегами по роботі (4.00). В США 1925 року десь так воно і було...http://en.wikipedia.org/wiki/Bogardus_Social_Distance_Scale
The Bogardus Social Distance Scale is a psychological testing scale created by Emory S. Bogardus to empirically measure people's willingness to participate in social contacts of varying degrees of closeness with members of diverse social groups, such as other racial and ethnic groups, sex offenders, and homosexuals.
The scale asks people the extent to which they would be accepting of each group (a score of 1.00 for a group is taken to indicate no social distance):
* As close relatives by marriage (score 1.00)
* As my close personal friends (2.00)
* As neighbors on the same street (3.00)
* As co-workers in the same occupation (4.00)
* As citizens in my country (5.00)
* As only visitors in my country (6.00)
* Would exclude from my country (7.00)
The Bogardus Social Distance Scale is a cumulative scale (a Guttman scale), because agreement with any item implies agreement with all preceding items. The scale has been criticized as too simple because the social interactions and attitudes in close familial or friendship-type relationships may be qualitatively different from social interactions with and attitudes toward relationships with far-away contacts such as citizens or visitors in one's country.
Research by Bogardus first in 1925 and then repeated in 1946, 1956, and 1966 shows that the extent of social distancing in the US is decreasing slightly and fewer distinctions are being made among groups. A Web-based questionnaire has been running since late 1993. Internet users are encouraged to submit their responses here where the maintainer of this site has posted at least two papers that update research on social distance.
For Bogardus, social distance is a function of affective distance between the members of two groups: ‘‘[i]n social distance studies the center of attention is on the feeling reactions of persons toward other persons and toward groups of people.’’[1] Thus, for him, social distance is essentially a measure of how much or little sympathy the members of a group feel for another group. It might be important to note that Bogardus’s conceptualization is not the only one in the sociological literature. Several sociologists have pointed out that social distance can also be conceptualized on the basis of other parameters such as the frequency of interaction between different groups or the normative distinctions in a society about who should be considered an “insider” or “outsider.”[2]