Чим цього року зустріне Крим своїх гостей
03/11/2011 | Сергій Горицвіт
В Ялті відбулася ХХ Міжнародна туристична виставка-ярмарок "Крим. Курорти. Туризм-2011". Організатори задоволені, що в ній узяли участь близько 500 представників туристичного бізнесу багатьох країн. Як зазначив голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, Крим має перетворитися на престижний європейський і світовий курорт. Уже нині рекреаційна галузь півострова вийшла на докризові показники. Цього року Крим має намір прийняти у себе не менш 6,5 мільйонів туристів.
Як і передбачали організатори виставки-ярмарку, на ній відбувся жвавий обмін досвідом, налагоджувалися контакти, кожен прагнув знайти нових ділових партнерів. Кількість укладених контрактів на новий курортний сезон залишилася комерційною таємницею. Ділову програму гості й господарі поєднували з розважальною, яка включала відвідання визначних місць узбережжя, винний тур з дегустацією продукції ТМ "Інкерман", прийоми й банкети, нічні дискотеки. Одним словом, торгували кримчани – веселилися, сподіваючись, що по завершенні сезону не доведеться просльозитися.
А проблем у господарів автономної республіки-курорту безліч. Нині Крим – аутсайдер у чорноморській курортній зоні. Незаперечним лідером тут залишається Туреччина, швидко нарощують свої потужності у розвитку модерних рекреаційних структур Болгарія та Румунія. Нам важко конкурувати із Сочі, куди РФ вкладає величезні кошти у підготовку до Олімпіади, із Грузією, котра запровадила пільговий режим оподаткування туристичної галузі. Щоб подолати відставання, Міністерство курортів і туризму Криму має намір залучити спеціалістів Всесвітньої туристичної організації, аби ті допомогли у запровадженні нових стандартів ефективності туристичної галузі. Та ще не відомо, скільки часу доведеться чекати від них рекомендацій, та й чи будуть вони втілені в життя.
А тим часом у Криму море невблаганно розмиває пляжі головної дитячої оздоровниці – Євпаторії. Для порятунку їх АРК звернулася до уряду країни з проханням виділити 6 млн. грн.. Республіка не має коштів на боротьбу із забрудненням моря й річок, на ремонт доріг, на елементарне прибирання сміття. Якщо до цього ще додати низьку якість курортного сервісу і невмотивовано високі ціни на його послуги, то стане зрозумілим, чому останнім часом кількість українських відвідувачів скоротилася тут на 13 відсотків. Тож радше у Криму з'являться комерційні структури ігорного бізнесу, ніж він досягне європейського рівня.
Сергій Горицвіт
На світлинах: туристичний логотип Криму, на ярмарку в Ялті, візитівка Криму – Ластівчине гніздо.
Фото із сайту tour.crimea.com
Як і передбачали організатори виставки-ярмарку, на ній відбувся жвавий обмін досвідом, налагоджувалися контакти, кожен прагнув знайти нових ділових партнерів. Кількість укладених контрактів на новий курортний сезон залишилася комерційною таємницею. Ділову програму гості й господарі поєднували з розважальною, яка включала відвідання визначних місць узбережжя, винний тур з дегустацією продукції ТМ "Інкерман", прийоми й банкети, нічні дискотеки. Одним словом, торгували кримчани – веселилися, сподіваючись, що по завершенні сезону не доведеться просльозитися.
А проблем у господарів автономної республіки-курорту безліч. Нині Крим – аутсайдер у чорноморській курортній зоні. Незаперечним лідером тут залишається Туреччина, швидко нарощують свої потужності у розвитку модерних рекреаційних структур Болгарія та Румунія. Нам важко конкурувати із Сочі, куди РФ вкладає величезні кошти у підготовку до Олімпіади, із Грузією, котра запровадила пільговий режим оподаткування туристичної галузі. Щоб подолати відставання, Міністерство курортів і туризму Криму має намір залучити спеціалістів Всесвітньої туристичної організації, аби ті допомогли у запровадженні нових стандартів ефективності туристичної галузі. Та ще не відомо, скільки часу доведеться чекати від них рекомендацій, та й чи будуть вони втілені в життя.
А тим часом у Криму море невблаганно розмиває пляжі головної дитячої оздоровниці – Євпаторії. Для порятунку їх АРК звернулася до уряду країни з проханням виділити 6 млн. грн.. Республіка не має коштів на боротьбу із забрудненням моря й річок, на ремонт доріг, на елементарне прибирання сміття. Якщо до цього ще додати низьку якість курортного сервісу і невмотивовано високі ціни на його послуги, то стане зрозумілим, чому останнім часом кількість українських відвідувачів скоротилася тут на 13 відсотків. Тож радше у Криму з'являться комерційні структури ігорного бізнесу, ніж він досягне європейського рівня.
Сергій Горицвіт
На світлинах: туристичний логотип Криму, на ярмарку в Ялті, візитівка Криму – Ластівчине гніздо.
Фото із сайту tour.crimea.com