04/13/2011 | Олесь Кульчинський, Андрій Соколов

"Шановні слухачі! Наступної середи у програмі "Ваш час" - старійшина козачої сотні "Соболь" Віталій Храмов (на фото - ред.). Тема передачі "Сім'я. Шлюб. Любов". Такі або приблизно такі анонси можна почути в ефірі кримського радіо "Ассоль". Храмов уже протягом кількох місяців по годині на тиждень розповідає, що таке християнство, як виховувати дітей і про роль жінки в житті чоловіка. Якби не недорікуватість і дещо агресивні інтонації, він міг би стати популярним серед пенсіонерок і попівських дружин.

В іншому вигляді він постав у лютому цього року перед інтернет-аудиторією, зокрема, перед відвідувачами сайту Rutube. На тлі прапора своєї "козачої сотні" Храмов прочитав якусь лекцію, де розповідав про те, хто такі "дохлотрахи". Це, виявляється, євреї, і некрофілія - невід'ємна частина їхнього способу життя з давніх часів. Слово "єврей" не вживалося, і тому ніхто не повинен мати до Храмова претензій, принаймні, юридичних. У зв'язку з незакритою справою за звинуваченням у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, така обережність виглядає цілком доречною.

За словами експертів сімферопольського Центру незалежних політичних дослідників і журналістів, група Храмова - одна з найбільш непередбачуваних організацій російських радикальних націоналістів, що діють у Криму в останні кілька років. Мобільні, зухвалі, манера поведінки - жорстко конфронтаційна. Систематично проводять різного роду мітинги, пікетування та ін. Вміють користуватися ЗМІ та інтернетом, знають їм ціну і витрачають чимало часу на пропаганду своєї діяльності в інформаційному полі. Тексти публічних заяв відверто шовіністичні, з переважанням майже неприхованих погроз на адресу до кримських татар, мусульман, українців - погрожують навіть українській державі. У середовищі інших проросійських груп Храмова майже не терплять, будь-якого співробітництва з ним уникають.

Інцидент, після якого на Храмова порушили кримінальну справу, відбувся в липні минулого року, коли він закликав до самосуду над психічно хворим жителем Джанкоя, що вбив ножем сусідську дитину. Як можна зрозуміти, головною провиною вбивці було те, що він є кримським татарином, тоді як убита дитина була з росіян. Храмов організував прибуття в Джанкой своїх підлеглих і всіх бажаючих, яких він агітував за допомогою антимусульманських листівок на вулицях Севастополя. По приїзду вони мали намір влаштувати "акцію відплати" місцевим кримським татарам, оскільки до самого вбивці дістатися було неможливо - той був вже заарештований і ізольований. Наміри Храмова викликали тривогу навіть в посольствах західних країн; напевно, хоч він з цього приводу й мовчав, стривожився і новопризначений кримський прем'єр Джарти. У кінцевому рахунку, міліції вдалося утримати ситуацію по контролем. З приводу заяв, які робив Храмов у червні в Джанкої, СБУ порушило кримінальну справу за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, а в грудні 2010 року прокуратура направила її до суду. В цей же час у Феодосії соратник Храмова, якийсь "козачий отаман" на прізвище Мініх, зібрав нечисленний мітинг, де обіцяв помститися за вбиту російську дитину.

Подія, що сколихнула Крим у 2008 році: вандалізм на мусульманському кладовищі в селищі Нижньогірський. Тоді були зруйновані практично всі надгробні камені - 220-270 об'єктів. Міністр МВС на той момент - Юрій Луценко - публічно заявляє, що підозрює у злочині членів "Соболя". "Ці люди затримані за причетність до інших кримінальних справ, але ми підозрюємо їх і в причетності до цього акту вандалізму", - говорить міністр під час прес-конференції в Сімферополі. 20 листопада того ж року міліція затримує підлеглого Храмова - Анатолія Лазейкіна, якого преса давно вже знає як одного з підозрюваних за звинуваченням у вандалізмі на кладовищі Нижньогірського. Але начальник відділу зі зв'язків з громадськістю ГУ МВС в Криму Анатолій Домбровський каже кримським інформаційним агенціям: "Лазейкін дійсно затриманий, але він затриманий абсолютно не за фактами вандалізму. Його оголосили у розшук, і він сховався від слідства після конфлікту в пансіонаті «Гірське Сонце» у Великій Ялті". Домбровський, напевно, не був знайомий з заявою одного з речників угрупування Храмова - Юрій Першиков в той же день публічно заявляв, що Лазейкін затриманий міліцією "за підозрою в скоєнні акту вандалізму на мусульманському кладовищі". На жаль, як відбувалося судове засідання за цим епізодом, чи засудили підозрюваного і якими були загальні обставини справи - ніхто з журналістів не описував.

Між тим, лише з 2006 року діяльність Храмова і його "козачої сотні" перейшла в публічну і політичну площину. Це сталося після участі сотні в масовій бійці на мусульманському історичному комплексі Азізлер в Бахчисараї. То був найбільший за останнє десятиліття конфлікт з ознаками міжрелігійного протистояння. До цього Храмов був відомий скоріше як лідер рейдерського угруповання, оформеленого під виглядом охоронної фірми "Конон" та ЗАТ "Аспект". У 2007 році, коли утримання цим угрупованням майна алупкинського санаторію "Гірське сонце" призвело до ряду зіткнень і побиття в тому числі посадових осіб, міліція і, ймовірно, СБУ, надали деякі матеріали ЗМІ. Ми можемо оцінити зібрану ними інформацію.

Так, у серії матеріалів "Професія - рейдер" у "Кримській правді" журналіст Сергій Мальнєв пише, що Храмов почав рейдерські захоплення підприємств, найчастіше державних, щонайменше в 1998 році. Почав він з Вінницького лампового заводу. Журналіст так описує рейдерську схему: "Для початку рейдери намагаються отримати неформальмальний контроль над керівником підприємства. Роблять це різними способами, найчастіше підкуповують. Після цього зацікавлений керівник з перевищенням службових повноважень підписує угоди, відповідно до яких майно підприємства віддається рейдерам за штучно створені борги чи обіцянки з їх погасити. До складу проданого включається і те майно, яке рейдери хочуть узаконити як своє. Реєстрація прав в БТІ у більшості випадків не здійснюється, оскільки за таких обставин і за даними документами вона неможлива. Природно, що незабаром починаються суди з попереднім власником. Але, щедро оплачуючи потрібні рішення служителів Феміди, рейдери затягують процес на багато років. Самі тим часом користуються майном на свій розсуд, вганяють підприємство в борги і банкрутять його. Щось подібне сталося з санаторієм Міністерства охорони здоров'я України «Гірське сонце».

Майно "Гірського сонця" - кілька корпусів і прилеглий парк - найняті Храмовим охоронці зайняли в у 2004 році. У 2007 році, в результаті зіткнення з робітниками організації, яка намагалася відбити захоплене, вони вбили пострілом в голову з пневматичного пістолета (за іншою версією - з вогнепальної зброї) одну особу, а ще дев'ятеро потрапили до лікарні.

У ті роки Храмов заснував більше десятка фірм. Це викликало підозру в махінаціях з поверненням ПДВ, однак контролюючі інстанції нічого не могли вдіяти і розводили руками. Мальнєв цю ситуацію, як і загальну безпорадність правоохоронців, пояснює великими зв'язкам Храмова з прокуратурою, міліцією і суддями: "Нам вдалося встановити цікавий факт: «Аспект» і «Канон» є засновниками благодійної організації «Сімферопольський міський фонд сприяння працівникам служби внутрішньої безпеки органів внутрішних справ ", - пише журналіст, і продовжує:" Вже не знаємо, в яких сумах обчислюється їх сприяння працівникам УВБ, але відповідна допомога просто безцінна. Не раз, на приклад, на об'єктах, привласнених рейдерами, бачили співробітника кримського УВБ підполковника М., а його автомобіль частенько припаркований біля офісу рейдерів на вулиці Декабристів (прямо навпроти будівлі Управління по боротьбі з організованою злочинністю главку МВС)". В іншій статті серії Мальнєв запитує: "Чому автомобіль БМВ, на якому пересувається лідер «Аспекту» Віталій Храмов, має номери з тієї ж серії, що й у робітників кримської прокуратури?" і наводить слова свого джерела: "На шляху проведення законних дій постає один і той самий високопосадовець прокуратури АРК (хто саме? - автори)". А про те, що судові рішення купувалися храмовим в "товарних кількостях", говорили всі, з ким журналістам "Кримської правди" доводилося спілкуватися.

Можна додати, що один з авторів цього матеріалу особисто спілкувався в 2007 році з главою Алупкінського міськвідділу міліції, який робив схожі з наведеними оцінки "Конона", "Аспекту" і Храмова - але "не для преси".
З іншого боку розглядають фігуру Храмова журналісти видання "Досьє компромат". Автори цього ЗМІ теж вельми поінформовані, здається, більше від решти журналістів. "З куцих відомостей, які вдалося отримати, відомо, що Храмов Віталій Петрович народився в 1964 році на Ставропіллі, в курортному місті Єсентуки. За часів СРСР служив якийсь час у Севастополі офіцером Чорноморського флоту. Який навчальний заклад він закінчив - невідомо.

Військова спеціальність - непроглядна темрява. (...) Знову в Криму Храмов з’явився у 2000 році. (...) Храмов - громадянин Росії. З деяких пір отримує повноцінну російську військову пенсію. Враховуючи вік пана Храмова, треба думати, що пенсію він отримує за особливі заслуги, можливо, відслуживши там, де рік йде за два. Або залишався в строю до самого останнього часу ".

Читаємо далі: "На початку 90-х років Храмов та його брат жили в Єсентуках, де останній, ймовірно, очолював місцеве організоване злочинне угруповання. У результаті переділу сфер впливу брати змушені були тікати: один у США, інший - у Крим. Причому, за деякими відомостями з джерел , що заслуговують на довіру, як тільки в Ставропіллі у братів виникали конкретні проблеми з правоохоронцями, Віталій Храмов відвідував будівлі ФСБ в Мінводах і П'ятигорську, після чого братам та їх людям забезпечували «зелений коридор» для безперешкодного виїзду за межі краю ", - такий от напрям думки пропонують автори "Досьє компромат", та ще й підозрюють Хрмаова у захопленні транспортної інфраструктури Криму "у період зближення України з НАТО".

З переходом Храмова до публічної діяльності (мотиви якої зовсім не ясні і навіть суперечать манері поведінки бандита, який, як стверджують у міліції, в кінці 2007 року навіть був змушений "залягти на дно") з ним почав співпрацювати Юрій Першиков. Теж вельми своєрідна фігура маргінальної кримської проросійської тусовки.

У минулому журналіст, у тому числі - кримський журналіст телеканалу "Інтер", він в приватних бесідах хвалився колегам, що, бувало, бив кримських татар штативом від відеокамери. Зокрема, так він діяв під час бійки на "Азізлері" у серпні 2006. Потім він був "прес-офіцером" Кримського козачого союзу, а тепер - депутат ради селища Приморський поблизу Феодосії і редактор сайту http://www.novoros.info/.

Партія "Батьківщина", організована одеським бізнесменом і депутатом міськради Ігорем Марковим, яку і представляє Першиков в селищній раді, взяла під своє крило всі найбільш неприкаяні і від того найбільш скандальні угруповання російських націоналістів Криму. В тому числі - і підлеглих та соратників Храмова ще за старими рейдерськими справами. У кримських списках "Батьківщини", крім Храмова і Першикова, відзначилися близький товариш Храмова Віктор Іловченко (знятий з виборів у зв'язку з судовим вироком на 5 років позбавлення волі, але "умовно"), і так само керівники юридичного відділу угруповання Сергій Козенко і Віктор Сухобо .

Особисто зустрівшись з Першиковим, ідеологічною підпорою Храмова, ми були, м'яко кажучи, здивовані багатьма його висловлюваннями. Нижче - лише деякі з них, і вони гостро свідчать і про ідеологічні погляди цієї людини та про те, якими можуть стати наслідки такого світогляду:

«Всі ваххабіти, всі бородаті зараз йдуть за списками соцпартії... Ось будинок в Євпаторії там вибухнув, хохлам-ідіотам розповіли, що то був вибух газу ... Зараз у нас йде така політика - попи обісралися, тобто вони під мусульман лягли повністю, і ми... Росіяни - це ми, малороси... У кінцевому підсумку нам жиди зараз нав'язали цю тему, щоб ми відмовилися від своєї самоназви , назвалися українцями... Який я нахер українець?... Сам термін Україна - він антиросійський... Росія, на відміну від України, вона має як би свої мізки... Крім того, що там жидівське лобі потужне, тобто зрозуміло, що там ворогів багато, і ворогів вистачає... З татарами не можна дружити, бо татари - це ворог... Південь досі не запалав тільки тому, що «чорних» дуже мало тут - їх усього лише сім відсотків населення... Жиди з Києво-Могилянської академії зараз почали стрибати, що ми там табір проводили...»

Таким чином, Храмов та його ідеологічний союзник в особі Першикова відверто розпалюють на півострові міжетнічну ворожнечу. Для більшого прояснення ситуації, що стосується особистості Храмова і порушеної проти нього кримінальної справи, ми так само звернулися до експерта Центру Близькосхідних досліджень Сергія Данилова.

Коментар політолога такий: «У мене немає прямих доказів того, що Храмов входив в одне з кримінальних угруповань 90-их років. Тим не менше, манера поведінки і лексика цієї людини, безумовно, свідчать про його близьке знайомство з кримінальним середовищем. Не менш очевидно й те, що Храмов - і як фізична особа, і як політична фігура - в першу чергу потрібен тим, хто здійснював рейдерські атаки на приватну власність у Криму. Відносно Першикова, то він не приховує своїх зв'язків з одіозними політичними і радикальними колами, існуючими в Російській Федерації. Я б сказав, що його друг Храмов саме «косить під політичного» з точки зору кримінального світу. Але якщо він і надалі буде продовжувати свою бурхливу політичну діяльність в тому ж дусі, найімовірніше, його запроторять за грати. Адже «київські» більше не мають потреби в послугах таких ось «вільних радикалів», і надалі навіть не бачать в їхньому існуванні жодної потреби. Його антисемітські висловлювання викликають осуд і в частині «Партії регіонів». Храмов може заявляти про себе що завгодно, але він більше не офіцер. Це раз. По-друге, ця людина, на думку багатьох експертів з Криму - зручний інструмент для маніпулювання з боку іноземних спецслужб, швидше за все, саме росіян. Ті цілком можуть його разово використовувати».

Але чи «зіллють» все-таки Храмова російські покровителі, тобто, швидше за все, спецслужби або політичні кола РФ, причетні до життя на півострові? Іншими словами, наскільки ймовірно, що отаман сотні «Соболь» все-таки опиниться за гратами і нарешті припинить розбурхувати півострів саме внаслідок втрати наявного політичного «даху»?

На думку багатьох експертів, а також незалежних джерел, такий варіант розвитку подій викликає все менше сумнівів. Справа в тому, що РФ більше незручно використовувати в політичному житті України різного роду екстремістів і маргіналів. Адже російськомовні телешоу або популярні культурні проекти приносять значно більше політичних дивідендів. Тим часом, фінансування крайніх «ідеалістів», котрі не гребують і матеріальним, стає для Москви, м'яко кажучи, надмірною.

Відповідно, разом із пожвавленням або скоріше жорстокістю російської «культурної діяльності» в Україні, на противагу очікується велике переформатування діючих тут екстремістських шовіністичних організацій. На цьому тлі Храмову найімовірніше й судилося поплатитися за ворожнечу й ненависть, що їх він методично вносить в життя півострова. Річ відома: таким господарям, як у нього, треба лише досягти своїх цілей, все інше - неважливо. У тому числі пішаки.