07/21/2011 | Монитор

Випуск газети «Къырым» відновлено. Тимчасово...

Завдяки підтримці громадськості кримськотатарська газета не повторила долі української «Кримської світлиці». Принаймні поки що

Микола СЕМЕНА, Сімферополь

«МОЛИТВА ЗА НАРОД»

Днями у Криму знову, після майже двомісячної перерви, вийшла газета кримськотатарською мовою «Къырым». Як повідомив «День» головний редактор газети Бекір Мамутов, випуск газети відновлений, оскільки вдалося покрити частину боргів за рахунок підтримки читачів і друкарні.

«Проте не відомо наскільки ми можемо протягнути випуск, оскільки кошти обмежені, — підкреслює Бекір Мамутов. — Нас підтримали багато організацій, які ставили свої підписи під зверненнями до влади Криму й України, ми сподіваємося, що фінансування газети поновиться одразу після того, як почне працювати Програма облаштування депортованих».

Але коли це буде? З січня 2011 року газета «Къырым» переживає жорстку фінансову кризу, ніколи за 22 роки ситуація з фінансуванням не складалася так драматично.

«Етнічна преса, тим більше коли йдеться про нечисленний народ, не може жити без дотації, не може функціонувати як бізнес-проект, — пише газета «Авдет». — Із запланованих 375 тисяч гривень бюджетних коштів (що забезпечує співробітникам мінімальну заробітну плату) за минулих півроку газеті не виплачено ні копійки. Водночас парламентській газеті «Крымские известия», що виходить мовою міжнаціонального спілкування і має разовий наклад, який складає близько двох третин від накладу газети «Къырым», на 2011 рік запланована дотація 1 мільйон 800 тисяч гривень», — нарікає редакція газети «Авдет», що видається меджлісом кримськотатарського народу російською мовою.

Реском АРК за інформацією заявив, що бюджетний запит редакції про фінансування видання 2011 року був направлений в Держкомнацрелігій. Тому фінансування зависло з ліквідацією комітету. Фінансування газети, як і «Кримської світлиці», з бюджету АР Крим не планувалося, оскільки вони завжди отримували фінансування з державного бюджету безпосередньо, і рішення про це можуть ухвалити лише органи влади, що формують і контролюють бюджет, а не реском.

Бекір МАМУТОВ, головний редактор газети «Къырым»:

— Сьогодні, коли кримськотатарською мовою виходять усього дві газети — одна — раз, інша — двічі на тиждень, становище не можна визначити інакше, ніж як убоге й дискримінаційне.

Газета «Къырым» має можливість дійти до найвіддаленішого кримського села, вона виконує соціальні функції, частково властиві національному театру, музею, бібліотеці, національній школі й іншим кримськотатарським національним установам у сукупності.

Зрозуміло, «Къырым» реалізує і своє «природне» інформаційне призначення. Не менш важливо й те, що газета сприяє підтримці і зміцненню мовного середовища у кримськотатарських сім’ях. Якщо врахувати той факт, що кримськотатарська мова потрапила до списку зникаючих мов ЮНЕСКО, вже одна ця обставина повинна була б спонукати уряд України підтримувати життєздатність національної преси». Зараз купити «Къырым» у газетних кіосках у центрі Сімферополя — неможливо.

Ситуація, проте, дуже складна. Питання про фінансування газети доки не вирішене остаточно, методи випуску чотирьох останніх номерів, які ми застосували, — це лише на якийсь час. Закінчиться підтримка громадськості — газета знову може припинити вихід.

Гульнара БЕКІРОВА, викладач кафедри історії Кримського інженерно-педагогічного університету:

— Газеті «Къырым» 7 липня виповнилося 20 років — але, на жаль, якраз цей ювілейний рік став для газети найдраматичнішим. Це була перша у постдепортаційний період газета кримськотатарською мовою, яка зіграла величезну роль в об’єднанні й вихованні наших співвітчизників, у підтримці їхніх сил і духу у складний період здобуття Батьківщини, яку колись відняли.

Від 1906 й до 1917 року, а потім у роки Кримської АРСР кримськотатарський народ мав дві щоденні газети. На жаль, газета, яка фінансується з держбюджету, завжди тією чи іншою мірою відчувала проблеми. Тому мовна компетентність кримських татар сьогодні, після більше ніж півстоліття планомірного знищення кримськотатарської мови, не дозволяє зробити газету рідною мовою бізнес-проектом.

Кримськотатарська мова визнана ЮНЕСКО зникаючою, а тому вона потребує вже навіть не підтримки, а порятунку. І важливу роль у цьому повинна зіграти газета «Къырым». Адже для чотирьох тисяч сімей передплатників газета сприяє підтримці і зміцненню мовного середовища. До останнього часу в ній публікувалися актуальні й історичні матеріали, що при дефіциті якісної преси також було істотно. Газета виконувала в цьому випадку найважливіші соціальні функції, маючи можливість дійти до найвіддаленішого кримського села. На жаль, літо, канікули у парламенті, відпустки в органах влади, питання остаточно не вирішене. Я не припускаюся думки, що газета «Къырым» може припинити існування. Це буде нонсенс, справжня ганьба для Української держави. І що важливо особисто для мене, що це розуміють не лише кримські татари, але й представники української інтелігенції, яка нещодавно звернулася до керівництва країни з вимогою підтримати газету кримськотатарською мовою.

ДОВІДКА «Дня»

Газета «Къырым» видається з липня 1989 року — це була перша державна газета кримськотатарською мовою після повернення цього народу на Батьківщину. Її засновником на той час на свій страх і ризик став колектив редакції. Газета тоді почала видаватися за рахунок бюджету АРК. Але з 2004 року «Къырым» фінансувалася за рахунок державних дотацій, які виділялися Державним комітетом національностей і релігій. Державні дотації складали 70—75% від усіх витрат на видання газети, а останні 25—30% надходили за рахунок продажу. Фінансування і випуск газети припинилися у зв’язку з ліквідацією Держкомрелігій. Газета «Къырым» виходила двічі на тиждень, накладом близько 4 тис. примірників. Пізніше до Криму переїхала з Узбекистану редакція тижневика «Янъы дюнья» («Новий день»), яка має більш багату історію — вона видавалася в Криму ще до депортації. «Янъы дюнья» стала другою регулярною

http://www.day.kiev.ua/212870