12/10/2011 | Наблюдательный

8 грудня 2011 року в Києві, в книгарні "Є" відбулася презентація вже другого видання унікальної книжки Юрія Терещенка та Тетяни Осташко "Український патріот із династії Габсдургів" про нині мало відомого в Україні Вільгельма фон Габсбурга зі славного, древнього австрійського імператорського роду Габсбургів. Обидва видання побачили світ у київському видавництві "Темпора", яке спеціалізується на цього типу літературі.

Перед розмовою про саму книжку її автори наголосили, що публікованими у ній документами спростовується ряд легковажних думок-вигадок професора Єльського університету, фахівця з історії Східної Європи Тімоті Девіда Снайдера, вміщених у виданій ним у 2009 році книзі про Вільгельма Габсбурга "Червоний принц".

Австрійський архікнязь і полковник українських січових стрільців, великий прихильник української незалежності, був спорідненим у третьому поколінні з найбільш відомим із цісарів Австро-Угорської імперії Францом Йосифом I. За його прихильність і захист двічі поневолених українців (в Галичині українці були поневолені поляками, які у свою чергу були поневолені австрійцями) родина австрійських аристократів вважала сина диваком, "блудним сином", а згодом публічно, через пресу, зреклася його. Точно так, як в окупований російськими більшовиками Україні діти зрікалися своїх "батьків-націоналістів". Тут треба сказати, що батько Вільгельма фон Габсбурга - Карл Стефан у тому плані не був без "гріха". Після розпаду Австро-Угорщини він оголосив себе поляком та докладав зусиль задля відновлення у відродженій 1918 р. Польщі монархії, вбачаючи себе монархом на кшталт королів угорської чи румунської монархій, які утворилося на руїнах Австро-Угорської імперії. Звичайно, що син-українофіл був великою завадою у досягненні цієї мети. А для українців був він великою надію на здобуття державної самостійності.

Про це, та про багато іншого, цікавого сказано у книжці Юрія Терещенка та Тетяни Осташко "Український патріот із династії Габсбургів". Представник однієї з найславетніших монархічних династій Європи Вільгельм Габсбург, якого українські військові назвали Василем Вишиваним (на світлинах часто бачимо його одягнутим у вишиванку), тісно пов'язав свою долю з українським визвольним рухом, за що заплатив власним життям, яке трагічно обірвалося в тюремній лікарні Лук'янівської в'язниці Києва. Документальні матеріали слідчої справи В. Габсбурга, його мемуари, поезія та зразок прози дають змогу краще зрозуміти цю яскраву постать українського національного відродження першої половини XX століття.

Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Васильком, Є. Чикаленком, митрополитом А. Шептицьким та іншими українськими громадсько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки суспільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та українських національно-визвольних змагань 1914-1921 pp. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.

Видання розраховане на широкий загал читачів: всіх, хто цікавиться історією України.

Презентація книжки "Український патріот із династії Габсбургів" відбулася за підтримки Посольства Австрії в Україні з участю посла Австрії в Україні Вольфа Дітріха Хайма. Він у подячному слові авторам наголосив, що поява цієї книжки викликала велике зацікавлення і Посольства Австрії, і Австрійського культурного центру в Україні. Для австрійської науки великий інтерес становлять опубліковані у книжці листи.

У презентації книжки Юрія Терещенка та Тетяни Осташко взяв участь український громадський діяч і письменник, член Політради Народного Руху України Богдан Горинь. Він дав характеристику як постаті Вільгельма Габсбурга, так і книжці загалом, роблячи особливий наголос на феномені українського патріотизму. Повністю слово Б. Гориня про книжку "Український патріот із династії Габсдургів" читайте на його блозі сайту НРУ.

Оскільки останні місяці життя Вільгельма Габсбурга, після викрадення його у Відні сталінськими карателями, пов'язані з горезвісною "Лук'янівкою", то на презентації чимало уваги було відведено нинішній ситуації в Україні, порівнюючи її зі сталінськими каральними операціями. Сталінська каральна машина, як видно з опублікованих протоколів (часто нічних) допитів, інкримінувала йому бажання стати правителем України.