Режим доживае...
01/06/2012 | Народний Оглядач
© «Народний Оглядач»
Юрій Збітнєв: «Режим Віктора Януковича доживає останні місяці, тому ми готуємо Перехідний уряд»
13:45 8.12.2011
Голова Громадянського Конституційного Комітету Юрій Збітнєв запевняє, що в альтернативному бюджеті є гроші для всіх пільгових категорій населення, а перехідний уряд буде визнано так само, як було визнано перехідний уряд Лівії або Національну Раду Сирії.
Юрій Збітнєв - голова виконкому Громадянського Конституційного Комітету
– Новина про створення перехідного уряду розбурхала не тільки інтернет-спільноту, а й насторожила владу. Проясніть як людина, що займається політикою – в чому необхідність його створення?
– Громадянський Конституційний Конгрес і всі його учасники не займаються політикою. Політикою займаються акцентуйовані чоловіки й невдоволені бізнесмени. Ми займаємося державою та її майбутнім, тому, коли ми говоримо про необхідність перехідного уряду, тут є дві складові.
Перша складова – це некомпетентність і непрофесіоналізм існуючого уряду, який за час свого правління показав неефективність управління державою. Збільшення дефіциту бюджету, наростання заборгованості перед зовнішніми кредиторами, невиконання зобов’язань перед соціально незахищеними категоріями населення – все це призвело до соціальної, політичної та економічної напруженості в країні.
Ми хочемо найближчим часом скликати робочу групу з фахівців бюджетної і соціальної сфери, освіти та медицини, де з одного боку, вже могли б зробити пропозиції по окремих галузях, так само як і пропозиції, які стосувалися б глобальних напрямів виходу з економічної і соціальної кризи, в якому перебуває сьогодні країна.
Інша частина питання полягає в кадрах: лавка запасних відсутня. Сьогодні уряд і президент тасують одні й ті ж особи, або набирають людей, виходячи з їх біографічних даних, місця народження, або близькість до «сім’ї».
Все це призводить до дискредитації влади, непрофесійним рішенням і зниженню ролі держави, як в очах громадян України, так і з боку зовнішніх джерел – глав сусідніх держав і міжнародних державних інститутів.
Тому друга частина питання – відкритий набір команди. Я впевнений, що в 45-ти мільйонній країні існують фахівці в усіх галузях, які можуть завтра реально прийти у владу. Тож коли ми говоримо про перехідний уряд – це не популізм.
Ми не будемо сьогодні заявляти про те, що хтось у нас прем’єр, а хтось президент: цього не буде. Буде група фахівців, що розробляють стратегію по галузях. Зокрема, в області бюджету є конкретні пропозиції у колишнього голови бюджетного комітету, а нині активного учасника ГКК Людмили Супрун. Ми впевнені, що в бюджеті є гроші для всіх категорій населення.
Підбір кадрів на ті чи інші державні посади ГКК буде здійснювати у відкритому режимі, з використанням можливостей Інтернету та соціальних мереж.
Будуть закладені критерії ідеального кандидата на ту чи іншу посаду, а також параметри ефективності та оцінки його майбутньої діяльності.
До вирішення найважливіших державних завдань у сфері кадрової політики необхідно підходити з точки зору компетентності та економічної моралі. Адже загальновідомо, що кримінальний спосіб мислення породжує кримінальну державу або, кажучи парламентською мовою, – держава перетворилася на зону. А в зоні, як відомо, ніхто нічого не будує і не розвиває. Із зони можна тільки втекти.
Саме тому, ведучи розмову про перезаснування держави, не тільки ми, але й всі громадяни України повинні знати, хто в кінці 2012 р. прийде до влади. Все відбудеться швидко й одночасно. По всій вертикалі влади необхідно буде призначити компетентних і грамотних керівників з конкретною і чіткою постановкою завдань і терміном їхнього виконання.
– Наскільки і в якому форматі сьогодні існує діалог між перехідним урядом і владою?
– Як я вже казав, перехідний уряд на сьогодні ще не створено. Але, скажу Вам по секрету, 25 претендентів на вищі державні пости обов’язково будуть мати міжнародну легітимність. Наш уряд буде визнано так само як були визнані перехідний уряд Лівії або Національна рада Сирії.
Зараз ми готуємо серйозну пропозицію суспільству і державі. У питаннях кадрового відбору братимуть участь фахівці світового рівня. Для нас важлива не тільки компетентність, але і легітимація перехідного уряду, нової кадрової вертикалі на міжнародному рівні. Тому, правильніше сказати про те, наскільки сьогодні існує діалог не з перехідним урядом, а між громадянським суспільством і владою.
Діалог сьогодні йде через «намети» біля Донецького відділення Пенсійного фонду, через голодуючих «чорнобильців» біля Кабміну, турнікети і сльозогінний газ біля будинку Верховної Ради. Наша спроба вести цей діалог не спрямована на збереження нинішньої владної верхівки, ми в цьому не зацікавлені. Ми зацікавлені в тому, щоб в суспільстві збереглася стабільність. І те, як сьогодні діалог з владою починає забарвлюватися кров’ю і вистилається трупами пересічних громадян, які захищають свої конституційні права, говорить про те, що в Україні вже почалася війна між владою і народом.
Влада не має наміру не те, що здаватися, вона має намір сьогодні силою придушувати будь-які протестні настрої. Але, як ви знаєте, на багнетах жоден трон довго не утримується, тим більше, якщо цей трон не має під собою ніяких підстав. Режим Віктора Януковича доживає останні місяці. Ніхто вже не чекає 2015-го року. Все відбудеться в 2012-му. Всі починають розуміти, що сигнали Євросоюзу, Росії та США звучать набатом нинішній владній еліті.
Сьогодні оточення Януковича веде сепаратні переговори про надання гарантій власному бізнесу і збереження капіталів. Передвиборна лихоманка – це своєрідний український спорт, тільки тепер не питання хто кому перший потисне руку і домовиться, тепер головне питання – хто кого зрадить першим.
Історія говорить, що програють ті, які дозволили собі почати війну з народом.
– Резолюція, ухвалена на засіданні ГКК, позначає ключову дату 12.12.2012 р. Прямо містика якась. Але чому такий тривалий період? Фактично, тільки через рік відбудеться скликання Конституційних зборів.
– Розумієте, швидко можуть ухвалюватися рішення тільки у Верховній Раді Україні. Особливо – коли вони це роблять вночі. А ми говоримо сьогодні про серйозний процес – перезаснування держави. Для того, щоб Конституційні збори були легітимними, треба провести певну роботу.
По-перше, підготувати кадровий потенціал людей, які завтра будуть брати участь в управлінні державою. Для цього потрібно провести кадровий рекрутинг, про що вже говорилося.
З іншого боку, ми бачимо сьогодні проституюючу опозицію, яка намагається на народних заворушеннях заробити собі дешевий авторитет, аби прийти у владу на хвилі виборів. Таємні переговори з Адміністрацією Президента залишків БЮТ, НУНС та інших політичних хамелеонів вже для багатьох – секрет полішинеля.
Ми вважаємо, що всі ті, хто останні десять років були при владі, повинні пройти процедуру економічної люстрації, а ті, хто забруднилися відмиванням бюджетних коштів і крадіжками, як мінімум на десять років повинні бути обмежені у політичних правах і свободах. Решта – це справа прокуратури та правоохоронних органів.
Вибори сьогодні – це суперечливий момент. Мені здається, спочатку необхідно змінити систему, а потім йти на вибори.
Тому в останню неділю жовтня – в день виборів, буде висунення делегатів на Конституційні збори і вже через місяць пройде перше засідання Конституційних Зборів.
Чому так?
По-перше, за цей час люди побачать, кого вони обрали до Верховної Ради. Чи будемо ми там брати участь, для нас сьогодні ще питання. Але, тим не менш, я розумію, що той процес дестабілізації, який запустила сьогодні влада, може привести до руйнування держави.
Конституційні Збори – це той інструмент, який мирним безкровним шляхом дозволить кардинально змінити правлячу верхівку країни, змінити систему влади конституційним і легітимним шляхом і справді дати шанс країні не тільки в кризові, а й у посткризові роки.
– Які подальші дії новостворених комісій для організації проведення Конституційних Зборів, оскільки вони просто зобов’язані будуть зіткнутися з протидією дійсності і діючої влади?
– Абсолютно, немає: це принципово новий політичний, конституційний майданчик. Він не має ніякого відношення до зіткнень з нині існуючою владою. Скажімо так: по автобану може їхати автомобіль, а поїзд може їхати тільки по рейках. Тому ми дуже мало перетинаємося, тому що готуємо принципово нові документи і підходи. Досить глянути на нашу емблему, яка свідчить про те, що держава повинна мати абсолютно конкретну мету – це збільшення населення і збереження території при збереженні довкілля.
Ми готуємо пропозиції про новий політико-територіальний устрій, бачимо крайню необхідність визнання раніше невизнаних національних меншин, формат проведення реституції, реформації суспільства, розвиток територіальних громад та органів самоорганізації населення, приєднання нових територій та залучення українців, що проживають за кордоном.
Ми хочемо сьогодні дати новий стимул розвитку суспільства, а це може відбутися тільки через придбання довіри, а не через участь у якихось шахраюватих виборах, за каламутною виборчою системою, з мутними кандидатами у депутати та закритими списками.
Це все – політична проституція. Якщо населення України захоче брати в ній участь, значить, кожен, хто проголосує сьогодні за партію влади та псевдо опозицію, кидає не просто бюлетень, а забиває цвях в труну свого майбутнього і майбутнього своєї сім’ї.
– Саме поняття перехідного уряду створює відчуття якоїсь аморфності. Наскільки спокійно нинішня влада реагує на розпочатий процес?
– Мені здається, сьогодні влада ні на що не реагує. Вона, скоріше, рефлексує на щось. Коли ми говоримо про перехідний уряд, то ми розуміємо, що так чи інакше і влада, і суспільство повинні прийти до якогось знаменника, інакше все це закінчиться конфліктом. І гарантами цього знаменника можуть бути тільки громадяни та зовнішні гаранти: Росія, ЄС, Ізраїль і США. Вони сьогодні можуть дати гарантію українській владній верхівці, що вона може мирно відійти і їй нічого за це не буде.
Я вважаю, що ми повинні собі залишити свою державу, відсторонивши тих, хто сьогодні не впорався з керуванням країною, ставлячи під загрозу безпеку українських громадян та сусідніх країн. Тому перехідний уряд означає, що проіснує він до грудня 2012 р. Все продумано: ми знаємо, як і куди нам йти. Так, є перешкоди на нашому шляху, але це аж ніяк не президент і не існуюча влада.
– Які подальші дії Конституційного Конгресу на найближче майбутнє?
– Ми проводимо другий етап ГКК. Затверджуємо методику висунення, готуємо міжнародний круглий стіл, кадрову зміну, програму майбутнього перехідного уряду.
Одним з суттєвих важелів нашої діяльності буде страйковий комітет, який готує загальнонаціональний страйк – на випадок, якщо уряд не дасть жодних позитивних показників у першому кварталі 2012 р.
Юрій Збітнєв: «Режим Віктора Януковича доживає останні місяці, тому ми готуємо Перехідний уряд»
13:45 8.12.2011
Голова Громадянського Конституційного Комітету Юрій Збітнєв запевняє, що в альтернативному бюджеті є гроші для всіх пільгових категорій населення, а перехідний уряд буде визнано так само, як було визнано перехідний уряд Лівії або Національну Раду Сирії.
Юрій Збітнєв - голова виконкому Громадянського Конституційного Комітету
– Новина про створення перехідного уряду розбурхала не тільки інтернет-спільноту, а й насторожила владу. Проясніть як людина, що займається політикою – в чому необхідність його створення?
– Громадянський Конституційний Конгрес і всі його учасники не займаються політикою. Політикою займаються акцентуйовані чоловіки й невдоволені бізнесмени. Ми займаємося державою та її майбутнім, тому, коли ми говоримо про необхідність перехідного уряду, тут є дві складові.
Перша складова – це некомпетентність і непрофесіоналізм існуючого уряду, який за час свого правління показав неефективність управління державою. Збільшення дефіциту бюджету, наростання заборгованості перед зовнішніми кредиторами, невиконання зобов’язань перед соціально незахищеними категоріями населення – все це призвело до соціальної, політичної та економічної напруженості в країні.
Ми хочемо найближчим часом скликати робочу групу з фахівців бюджетної і соціальної сфери, освіти та медицини, де з одного боку, вже могли б зробити пропозиції по окремих галузях, так само як і пропозиції, які стосувалися б глобальних напрямів виходу з економічної і соціальної кризи, в якому перебуває сьогодні країна.
Інша частина питання полягає в кадрах: лавка запасних відсутня. Сьогодні уряд і президент тасують одні й ті ж особи, або набирають людей, виходячи з їх біографічних даних, місця народження, або близькість до «сім’ї».
Все це призводить до дискредитації влади, непрофесійним рішенням і зниженню ролі держави, як в очах громадян України, так і з боку зовнішніх джерел – глав сусідніх держав і міжнародних державних інститутів.
Тому друга частина питання – відкритий набір команди. Я впевнений, що в 45-ти мільйонній країні існують фахівці в усіх галузях, які можуть завтра реально прийти у владу. Тож коли ми говоримо про перехідний уряд – це не популізм.
Ми не будемо сьогодні заявляти про те, що хтось у нас прем’єр, а хтось президент: цього не буде. Буде група фахівців, що розробляють стратегію по галузях. Зокрема, в області бюджету є конкретні пропозиції у колишнього голови бюджетного комітету, а нині активного учасника ГКК Людмили Супрун. Ми впевнені, що в бюджеті є гроші для всіх категорій населення.
Підбір кадрів на ті чи інші державні посади ГКК буде здійснювати у відкритому режимі, з використанням можливостей Інтернету та соціальних мереж.
Будуть закладені критерії ідеального кандидата на ту чи іншу посаду, а також параметри ефективності та оцінки його майбутньої діяльності.
До вирішення найважливіших державних завдань у сфері кадрової політики необхідно підходити з точки зору компетентності та економічної моралі. Адже загальновідомо, що кримінальний спосіб мислення породжує кримінальну державу або, кажучи парламентською мовою, – держава перетворилася на зону. А в зоні, як відомо, ніхто нічого не будує і не розвиває. Із зони можна тільки втекти.
Саме тому, ведучи розмову про перезаснування держави, не тільки ми, але й всі громадяни України повинні знати, хто в кінці 2012 р. прийде до влади. Все відбудеться швидко й одночасно. По всій вертикалі влади необхідно буде призначити компетентних і грамотних керівників з конкретною і чіткою постановкою завдань і терміном їхнього виконання.
– Наскільки і в якому форматі сьогодні існує діалог між перехідним урядом і владою?
– Як я вже казав, перехідний уряд на сьогодні ще не створено. Але, скажу Вам по секрету, 25 претендентів на вищі державні пости обов’язково будуть мати міжнародну легітимність. Наш уряд буде визнано так само як були визнані перехідний уряд Лівії або Національна рада Сирії.
Зараз ми готуємо серйозну пропозицію суспільству і державі. У питаннях кадрового відбору братимуть участь фахівці світового рівня. Для нас важлива не тільки компетентність, але і легітимація перехідного уряду, нової кадрової вертикалі на міжнародному рівні. Тому, правильніше сказати про те, наскільки сьогодні існує діалог не з перехідним урядом, а між громадянським суспільством і владою.
Діалог сьогодні йде через «намети» біля Донецького відділення Пенсійного фонду, через голодуючих «чорнобильців» біля Кабміну, турнікети і сльозогінний газ біля будинку Верховної Ради. Наша спроба вести цей діалог не спрямована на збереження нинішньої владної верхівки, ми в цьому не зацікавлені. Ми зацікавлені в тому, щоб в суспільстві збереглася стабільність. І те, як сьогодні діалог з владою починає забарвлюватися кров’ю і вистилається трупами пересічних громадян, які захищають свої конституційні права, говорить про те, що в Україні вже почалася війна між владою і народом.
Влада не має наміру не те, що здаватися, вона має намір сьогодні силою придушувати будь-які протестні настрої. Але, як ви знаєте, на багнетах жоден трон довго не утримується, тим більше, якщо цей трон не має під собою ніяких підстав. Режим Віктора Януковича доживає останні місяці. Ніхто вже не чекає 2015-го року. Все відбудеться в 2012-му. Всі починають розуміти, що сигнали Євросоюзу, Росії та США звучать набатом нинішній владній еліті.
Сьогодні оточення Януковича веде сепаратні переговори про надання гарантій власному бізнесу і збереження капіталів. Передвиборна лихоманка – це своєрідний український спорт, тільки тепер не питання хто кому перший потисне руку і домовиться, тепер головне питання – хто кого зрадить першим.
Історія говорить, що програють ті, які дозволили собі почати війну з народом.
– Резолюція, ухвалена на засіданні ГКК, позначає ключову дату 12.12.2012 р. Прямо містика якась. Але чому такий тривалий період? Фактично, тільки через рік відбудеться скликання Конституційних зборів.
– Розумієте, швидко можуть ухвалюватися рішення тільки у Верховній Раді Україні. Особливо – коли вони це роблять вночі. А ми говоримо сьогодні про серйозний процес – перезаснування держави. Для того, щоб Конституційні збори були легітимними, треба провести певну роботу.
По-перше, підготувати кадровий потенціал людей, які завтра будуть брати участь в управлінні державою. Для цього потрібно провести кадровий рекрутинг, про що вже говорилося.
З іншого боку, ми бачимо сьогодні проституюючу опозицію, яка намагається на народних заворушеннях заробити собі дешевий авторитет, аби прийти у владу на хвилі виборів. Таємні переговори з Адміністрацією Президента залишків БЮТ, НУНС та інших політичних хамелеонів вже для багатьох – секрет полішинеля.
Ми вважаємо, що всі ті, хто останні десять років були при владі, повинні пройти процедуру економічної люстрації, а ті, хто забруднилися відмиванням бюджетних коштів і крадіжками, як мінімум на десять років повинні бути обмежені у політичних правах і свободах. Решта – це справа прокуратури та правоохоронних органів.
Вибори сьогодні – це суперечливий момент. Мені здається, спочатку необхідно змінити систему, а потім йти на вибори.
Тому в останню неділю жовтня – в день виборів, буде висунення делегатів на Конституційні збори і вже через місяць пройде перше засідання Конституційних Зборів.
Чому так?
По-перше, за цей час люди побачать, кого вони обрали до Верховної Ради. Чи будемо ми там брати участь, для нас сьогодні ще питання. Але, тим не менш, я розумію, що той процес дестабілізації, який запустила сьогодні влада, може привести до руйнування держави.
Конституційні Збори – це той інструмент, який мирним безкровним шляхом дозволить кардинально змінити правлячу верхівку країни, змінити систему влади конституційним і легітимним шляхом і справді дати шанс країні не тільки в кризові, а й у посткризові роки.
– Які подальші дії новостворених комісій для організації проведення Конституційних Зборів, оскільки вони просто зобов’язані будуть зіткнутися з протидією дійсності і діючої влади?
– Абсолютно, немає: це принципово новий політичний, конституційний майданчик. Він не має ніякого відношення до зіткнень з нині існуючою владою. Скажімо так: по автобану може їхати автомобіль, а поїзд може їхати тільки по рейках. Тому ми дуже мало перетинаємося, тому що готуємо принципово нові документи і підходи. Досить глянути на нашу емблему, яка свідчить про те, що держава повинна мати абсолютно конкретну мету – це збільшення населення і збереження території при збереженні довкілля.
Ми готуємо пропозиції про новий політико-територіальний устрій, бачимо крайню необхідність визнання раніше невизнаних національних меншин, формат проведення реституції, реформації суспільства, розвиток територіальних громад та органів самоорганізації населення, приєднання нових територій та залучення українців, що проживають за кордоном.
Ми хочемо сьогодні дати новий стимул розвитку суспільства, а це може відбутися тільки через придбання довіри, а не через участь у якихось шахраюватих виборах, за каламутною виборчою системою, з мутними кандидатами у депутати та закритими списками.
Це все – політична проституція. Якщо населення України захоче брати в ній участь, значить, кожен, хто проголосує сьогодні за партію влади та псевдо опозицію, кидає не просто бюлетень, а забиває цвях в труну свого майбутнього і майбутнього своєї сім’ї.
– Саме поняття перехідного уряду створює відчуття якоїсь аморфності. Наскільки спокійно нинішня влада реагує на розпочатий процес?
– Мені здається, сьогодні влада ні на що не реагує. Вона, скоріше, рефлексує на щось. Коли ми говоримо про перехідний уряд, то ми розуміємо, що так чи інакше і влада, і суспільство повинні прийти до якогось знаменника, інакше все це закінчиться конфліктом. І гарантами цього знаменника можуть бути тільки громадяни та зовнішні гаранти: Росія, ЄС, Ізраїль і США. Вони сьогодні можуть дати гарантію українській владній верхівці, що вона може мирно відійти і їй нічого за це не буде.
Я вважаю, що ми повинні собі залишити свою державу, відсторонивши тих, хто сьогодні не впорався з керуванням країною, ставлячи під загрозу безпеку українських громадян та сусідніх країн. Тому перехідний уряд означає, що проіснує він до грудня 2012 р. Все продумано: ми знаємо, як і куди нам йти. Так, є перешкоди на нашому шляху, але це аж ніяк не президент і не існуюча влада.
– Які подальші дії Конституційного Конгресу на найближче майбутнє?
– Ми проводимо другий етап ГКК. Затверджуємо методику висунення, готуємо міжнародний круглий стіл, кадрову зміну, програму майбутнього перехідного уряду.
Одним з суттєвих важелів нашої діяльності буде страйковий комітет, який готує загальнонаціональний страйк – на випадок, якщо уряд не дасть жодних позитивних показників у першому кварталі 2012 р.