01/19/2012 | Кирпи

Їхній Крим – їхня фортеця

… Їх безліч, цих кримських легенд. І всі вони пов’язані з якимись історичними подіями, місцями, людьми, народними звичаями і обрядами, які залишили свій незнищенний слід на цьому невеличкому шматочку Землі. Як не намагалася великорадянська влада стерти усі сліди і саму пам'ять про татар на їхній землі, та вона, ця земля, красномовно промовляє до них, своїх дітей, їхньою рідною мовою, їхніми словами, їхніми назвами кожного свого куточка: Ай-Петрі, Ай-Даніль, Ай-Тодор, Ай-Васіль, Аю-Даг, Чатир-Даг, Кара-Даг, Кара-Голь, Карасубазар, Учан-Су, Суук-Су, Бахчисарай, Каравансарай тощо. А все разом – це і є Крим, що по-татарськи означає рів і фортеця, тобто укріплення. Таким кримом, укріпленням була колишня його столиця – Солхат. Коли ж з’явилася нова столиця, то за цим поселенням залишилася назва Старий Крим. А ці назви вже нікому не привласнити, не присвоїти, не приватизувати. Вони їхні, татарські. радянські законники їх викорінити, перейменувати у такі гарні та привабливі: Веселое і Счастливое, Привольное та Раздольное. Це нічого не дало. Бо ці назви увічнені в усній народній пам’яті, у кримськотатарських легендах, як кажуть, застовблені навічно на їхньому історичному шляху…

Галина ШАФРАНСЬКА,
науковий спiвробiтник Нацiонального музею народної архiтектури i побуту України
http://poluostrov.com.ua/region/na-glavnuyu-stranitsu/3278.html