01/20/2012 | Наталія Васюнець

"У 2012-му для Януковича залишаться тiльки два виходи..."
30.12.2011 19:00
Пiк народних заворушень може припасти на осiнь

"2012-й -- рiк надiй. Я переконаний: цього року українська громада й опозицiя зможуть здобути важливу перемогу... Вiрю, що 2012 року для Януковича залишаться тiльки два виходи: один -- аеропорт "Бориспiль", другий -- аеропорт "Жуляни", -- такий полiтичний прогноз на наступний рiк зробив народний депутат вiд блоку НУНС Андрiй Парубiй.

Цей депутат -- один iз багатьох українських полiтикiв, котрi в передноворiчнi днi публiчно висловлюють такi радикальнi прогнози. Про те, наскiльки ж iмовiрна швидка змiна влади в Українi та за яких умов вона може дати бажаний результат, "Експрес" спiлкувався з вiдомими громадськими дiячами Мирославом Поповичем i Євгеном Сверстюком та самим Андрiєм Парубiєм.

-- Що може стати поштовхом для дострокової змiни влади в Українi? Чи можуть бути в нас наступного року революцiйнi подiї?

-- М. Попович: -- Найбiльшою проблемою, яку маємо сьогоднi, є де-факто однопартiйна система, коли нiхто не може заперечувати проти полiтичних iнiцiатив Президента та його оточення. Так, як в останнє десятилiття є в Росiї i два останнi роки -- у нас. Тому нинi
ситуацiя в Українi великою мiрою залежить вiд результатiв парламентських перегонiв. Якщо вибори вiдбудуться з масштабними
зловживаннями i фальсифiкацiями, розвиток подiй в Українi може бути непередбачуваним.

А. Парубiй: -- Останнi соцiологiчнi опитування засвiдчують, що опозицiйнi сили мають нинi значно вищий рiвень довiри, анiж полiтсили з так званої правлячої коалiцiї. Вiдповiдно,якщо опозицiонери виступлять єдиним фронтом на виборах i зумiють конвертувати довiру людей, то зможуть здобути бiльш як 226 голосiв у парламентi.

Якщо ж влада восени 2012 року тотально фальсифiкуватиме результати виборiв, як це вона, очевидно, планує робити, то може вiдбутися
змiна керiвництва держави неконституцiйним шляхом. Тодi вже матимемо не Майдан зi спiвами-гаслами, а значно жорсткiший народний бунт.

Якщо нинi навiть у Росiї на вулицi проти фальсифiкацiй виборiв почали виходити сотнi тисяч людей, то в Українi, де полiтична культура
набагато вища, цi процеси можуть бути динамiчнiшi й зi значнiшим розмахом.

Є. Сверстюк: -- А я просто щиро бажаю Вiкторовi Януковичу, аби вiн у новому роцi сам вiдмовився вiд тiєї непосильної для нього, як
виявилося, ношi -- влади.

-- Чи досить домогтися змiни влади в Українi, щоб ситуацiя змiнилася на краще?

М. Попович: -- Так, нiякої користi вiд змiни "верхiв" не буде, якщо не змiняться "низи". Нинi люди об'єднуються навколо малих справ --
комунальних проблем, податкових новацiй, захисту соцiальних пiльг... Усе це суспiльство може використати для створення "чистої
атмосфери". Але та справа мусить поєднатися iз загальнонацiональною iдеєю. Є три речi, якi повиннi визнавати всi люди доброї волi: це -- незалежнiсть України, полiтична демократiя i боротьба з бiднiстю. Якщо ми об'єднаємось навколо таких простих цiнностей, то зможемо домогтися позитивних змiн у державi.

А. Парубiй: -- Цього насправдi мало. Перевiрено роками пiсля 2004-го. Нам треба передусiм змiнити полiтичну культуру та свiдомiсть людей у країнi. Знаєте, в Українi нiколи не бракувало розумних програм. Українi бракувало людей, здатних втiлити цi програми в життя. Тому переконаний, що моральнi характеристики керiвникiв є значно важливiшi за концепцiї i законодавчi акти.

На жаль, Україна -- це держава, яка десятки лiт жила за комунiстичного ладу i в якої система цiнностей була зовсiм iншою, нiж насправдi потрiбна народовi. За останнi двадцять рокiв наше суспiльство надзвичайно просунулося у царинi полiтичної культури. Але сьогоднi цей прогрес зупинився, вiдбувається регрес. А змiна керiвництва держави дозволить продовжити цю змiну психологiї суспiльства. Як на мене, запорукою виховання полiтичної культури суспiльства -- i керiвникiв країни, i громадян -- є iнтеграцiя у європейський простiр.

Є. Сверстюк: -- Безперечно, ситуацiя у державi великою мiрою залежить вiд влади. У кожнiй країнi люди орiєнтуються на владу, а надто в такiй посткомунiстичнiй країнi, як Україна. Однак, крiм змiни влади, треба змiнити ще й суспiльство, тобто самих себе. I все це має вiдбуватися одночасно. Нiхто нiкому не заважає, до прикладу, вiд завтра припинити брехати, брати й давати хабарi.

-- Яким має бути новий лiдер, аби змiнити цивiлiзацiйний рiвень розвитку нацiї? Звiдки вiн може вийти?

Є. Сверстюк: -- Бажано, щоб такий лiдер вийшов не з колишнiх комунiстiв, а з молодого середовища -- людей, котрi є вiльними, освiченими, розкуто мислять i пiдготовленi до такої важкої роботи, як керування країною.

А. Парубiй: -- Сам лiдер не змiнить держави. Неможливо, щоб це зробила одна людина. Це має бути загальний суспiльний хiд i загальнокомандна дiя. Представники нової влади -- а це не лише Президент, а й прем'єр, мiнiстри i так далi -- повиннi жити вiдповiдно до зарплати, яку одержують iз державного бюджету. Коли люди бачать, що Президент, хоч в нього й немала зарплата, мешкає у величезному маєтку, а мiнiстри послуговуються власними лiтаками та їздять автомобiлями, вартiсть яких не вiдповiдає їхнiм доходам, то дуже важко переконати суспiльство в тому, що в нашiй країнi можливо здолати корупцiю та хабарництво. Бо ж пересiчнi люди скажуть: вони крадуть шаленi грошi на вiлли й машини, яхти й лiтаки, то що хочуть вiд нас?

М. Попович: -- Лiдером держави має бути вольова, смiлива людина. Бо ж неважко визначити, що слiд зробити для позитивних змiн у країнi. Потрiбна полiтична мудрiсть, аби втiлити цi принципи в життя.

Зрозумiло, що той, хто дбає лише про свої шкурнi iнтереси, хто у скрутний для країни час купує собi дорогi цяцьки i вiдпочиває на
Багамах, нiчого змiнити не зможе. Мусить бути самовiддана людина, щоби люди їй повiрили, i смiлива, щоби зробити рiшучi кроки.

Важливо, аби ми знову не бачили у владi тих самих облич, що й у попереднi двадцять рокiв. Якiсь вони сьогоднi всi однаковi. Лише
внаслiдок активної полiтичної боротьби та чесного протистояння можуть з'явитися справжнi лiдери.

-- Якi країни тут можуть слугувати прикладом для нас?

М. Попович: -- Вважаю, що прикладом для нас можуть бути Фiнляндiя i прибалтiйськi держави -- Литва, Латвiя та Естонiя. Нам, як це зробили вони, передусiм треба провести реформи i лiквiдувати бiднiсть. Якщо ми лiквiдуємо бiднiсть, то лiквiдуємо нетрi, де гнiздиться
злочиннiсть. Якщо знешкодимо тi злочиннi пухлини, то не буде масової бази для корупцiї. Не знаю, чи вдасться нам пiти їхнiм шляхом, але ми повиннi прагнути до цього.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ