В Криму йде масова забудова старих мусульманських кладовищ
03/14/2012 | Дежурный
В Криму масово забудовуються зруйновані у радянські часи старі мусульманські кладовища – стверджують в Духовному управлінні мусульман Криму. За даними кримського Муфтіяту, останнім часом почастішали звернення і скарги мусульман на те, що влада не враховує їхні релігійні почуття, віддаючи колишні кладовища під комерційну забудову. У деяких випадках це призводить до міжконфесійних суперечок, як це нещодавно сталося в Сімферопольському і Ленінському районах автономії.
Імам Ленінського району Рустем Меметов каже, що мусульманська громада регіону обурена веденням будівництва на місці старого мусульманського кладовища в селі Семенівка, що неподалік містечка Щолкіне. За повідомленням порталу «Кримськотатарське питання online», місцева влада віддала під будівництво пансіонату землю колишнього мусульманського цвинтаря, зруйнованого після депортації кримських татар у 1944 році. Під час будівельних робіт на поверхні виявилися останки похованих там раніше людей, однак це не зупинило будівництво – розповів імам.
«Чиїм би не було це кладовище – християнським чи мусульманським – там лежать наші предки і мусимо шанувати їхню пам’ять. Якщо ми не поважатимемо наших предків, то й на наших кістках завтра збудують залізницю». Рустем Меметов каже, що місцеві жителі перепоховали ці останки і встановили пам'ятний камінь з написом, що на тому місці було старе кримськотатарське кладовище, однак місцева влада оскаржила ці дії і зобов’язала знести пам’ятний знак.
Цього року подібна конфліктна ситуація виникла у селі Доброму Сімферопольського району, де місцева сільрада дозволила будівництво православного храму на території старого мусульманського кладовища. Однак, після звернень мусульман, Кримська Єпархія УПЦ відмовилася від запропонованої ділянки. А в 2006 році такий же конфлікт в Бахчисараї, де на старовинному кладовищі Азізлер збудували ринок, навіть призвів до силового протистояння, кілька людей отримали поранення.
Владу закликають бути уважнішою
Міністр культури Криму Альона Плакіда, а саме в її відомстві працює Відділ у справах релігій, каже, що розуміє серйозність проблеми, проте реально вплинути на її вирішення майже не може.
«Це перебуває в компетенції органів місцевого самоврядування, саме вони займаються виділенням землі, – каже вона. – Однак наші працівники завжди виїжджають на такі конфліктні ситуації». За словами міністра, вона доручила фахівцям Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Криму перевірити законність передачі в приватну власність земельної ділянки в Ленінському районі, де раніше було мусульманське кладовище.
Експерт з кримських питань, директор київського Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, що проблеми з руйнуванням старих кладовищ характерні для більшості регіонів України, однак конфліктні ситуації виникають найчастіше в Криму. Тут місцеві мусульмани, які пережили депортацію і викорінення будь-яких свідчень існування на півострові Ісламу, особливо гостро реагують на подібні факти. Експерт переконаний, що врегулювати такі ситуації можна лише переговорним процесом і лише таким чином можна уникнути загострення конфліктів у релігійній сфері на півострові.
Заступник Муфтія мусульман Криму аджі Айдер Ісмаїлов вважає, що кримська влада, знаючи про наслідки депортації 1944 року, мала б бути більш чутливою до проблем мусульман. Адже часто під приватизацію чиновники віддають не лише землі колишніх мусульманських кладовищ, але й історичні культові споруди, як це сталося в Бахчисараї з Орта-медресе, збудованим в 1905 році.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24514780.html
Імам Ленінського району Рустем Меметов каже, що мусульманська громада регіону обурена веденням будівництва на місці старого мусульманського кладовища в селі Семенівка, що неподалік містечка Щолкіне. За повідомленням порталу «Кримськотатарське питання online», місцева влада віддала під будівництво пансіонату землю колишнього мусульманського цвинтаря, зруйнованого після депортації кримських татар у 1944 році. Під час будівельних робіт на поверхні виявилися останки похованих там раніше людей, однак це не зупинило будівництво – розповів імам.
«Чиїм би не було це кладовище – християнським чи мусульманським – там лежать наші предки і мусимо шанувати їхню пам’ять. Якщо ми не поважатимемо наших предків, то й на наших кістках завтра збудують залізницю». Рустем Меметов каже, що місцеві жителі перепоховали ці останки і встановили пам'ятний камінь з написом, що на тому місці було старе кримськотатарське кладовище, однак місцева влада оскаржила ці дії і зобов’язала знести пам’ятний знак.
Цього року подібна конфліктна ситуація виникла у селі Доброму Сімферопольського району, де місцева сільрада дозволила будівництво православного храму на території старого мусульманського кладовища. Однак, після звернень мусульман, Кримська Єпархія УПЦ відмовилася від запропонованої ділянки. А в 2006 році такий же конфлікт в Бахчисараї, де на старовинному кладовищі Азізлер збудували ринок, навіть призвів до силового протистояння, кілька людей отримали поранення.
Владу закликають бути уважнішою
Міністр культури Криму Альона Плакіда, а саме в її відомстві працює Відділ у справах релігій, каже, що розуміє серйозність проблеми, проте реально вплинути на її вирішення майже не може.
«Це перебуває в компетенції органів місцевого самоврядування, саме вони займаються виділенням землі, – каже вона. – Однак наші працівники завжди виїжджають на такі конфліктні ситуації». За словами міністра, вона доручила фахівцям Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Криму перевірити законність передачі в приватну власність земельної ділянки в Ленінському районі, де раніше було мусульманське кладовище.
Експерт з кримських питань, директор київського Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, що проблеми з руйнуванням старих кладовищ характерні для більшості регіонів України, однак конфліктні ситуації виникають найчастіше в Криму. Тут місцеві мусульмани, які пережили депортацію і викорінення будь-яких свідчень існування на півострові Ісламу, особливо гостро реагують на подібні факти. Експерт переконаний, що врегулювати такі ситуації можна лише переговорним процесом і лише таким чином можна уникнути загострення конфліктів у релігійній сфері на півострові.
Заступник Муфтія мусульман Криму аджі Айдер Ісмаїлов вважає, що кримська влада, знаючи про наслідки депортації 1944 року, мала б бути більш чутливою до проблем мусульман. Адже часто під приватизацію чиновники віддають не лише землі колишніх мусульманських кладовищ, але й історичні культові споруди, як це сталося в Бахчисараї з Орта-медресе, збудованим в 1905 році.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24514780.html