Відповіді

• 2001.11.29 | Майдан-Інформ

  ГАЗЕТА "ПОСТУП"

  Адреса сайту в Інтернеті http://postup.brama.com
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    Святослав ЦЕГОЛКО, Київ-Львів: "Унсовці побилися з фанатами ЦСКА" (№33 (691), 27-28 ЛЮТОГО 2001 року)

    <A Href="http://postup.brama.com/010227/33_5_1.html"><A Href="http://postup.brama.com/010227/33_5_1.html">http://postup.brama.com/010227/33_5_1.html</A></A>
    
    Унсовці побилися з фанатами ЦСКА
    
    Московські баскетбольні фани доводили кореспондентові "Поступу", що міліція мала наказ не втручатись у бійку
    
    ПЕРЕМОГА
    
    
    Святослав ЦЕГОЛКО, Київ-Львів
    
    У неділю в Києві відбулося кілька бійок з участю московських і київських баскетбольних фанів. Просто того дня проходив матч БК “Київ” – ЦСКА (Москва).
    
    Поки колони антикучмістів збирались іти на Хрещатик, у метро біля Палацу спорту зчинилася бійка московських і київських фанів. Кров полилася не через політику, а через баскетбол. Як повідомляє <B>“Майдан-інформ”</B>, фанати московського ЦСКА з вокзалу вирушили до Палацу спорту, де збирались учасники акції “Україна без Кучми!” з партій “Собор” і “Батьківщина”. Москвичі з’явилися біля мітингуючих, але, побачивши чисельну охорону з хлопців із УНА-УНСО, розійшлися кількома групами. Одна з груп чисельністю близько тридцяти осіб побачила 12 УНСОвців, котрі йшли в напрямку мітингуючих, і з криками: “Хохли – бидло!” – напали на них. За різними даними, внаслідок тієї сутички від трьох до п’яти російських фанів зазнали поранень. У прес-службі Міністерства внутрішніх справ кореспондента “Поступу” повідомили, що всіх поранених відразу відвезли до лікарні.
    
    <B>“Майдан-інформ”</B> повідомляє, що після першої сутички затримали понад двадцять представників УНА-УНСО. У неділю в Києві факт затримання УНСОвців також підтвердило кілька міліціонерів. Проте вже в понеділок у МВС не було інформації про затриманих членів Української самооборони.
    
    За даними українського МВС, перед 16.00 іще одна сутичка відбулась у метро на станції “Палац Спорту”. Правоохоронці затримали 29 учасників бійки, четверо з них були з Москви. Шістьох найбільше побитих довелося відвезти до лікарні.
    
    Третя, але вже не така масова сутичка, відбулася біля стін самого Палацу спорту за кілька хвилин до початку матчу БК “Київ” – ЦСКА. Близько шостої вечора кореспондентові “Поступу” вдалося побувати на місці події. У метро бракувало кількох ламп, щонайменше п’ять вітрин було розбито. Друзки скла буди ще не прибрані. З приміщення ж Палацу спорту понад тридцять правоохоронців забрали 50 фанатів. Усіх їх парами викликали давати свідчення.
    
    Про сам матч москвичі розповідали неохоче, адже ЦСКА програв. Більшість хлопців, котрих довелося там побачити, була напідпитку. Почувши мій український акцент, вони глузливо стали запрошувати киян на матчі до Москви.
    
    Росіяни заперечили поширену о шостій годині інформацію, що вони нібито палили український прапор. Цю ж інформацію заперечили оперативники, котрі прибули на місце події. Водночас москвичі розповіли дуже цікаву річ, про яку не згадували правоохоронці. 23-літній Максим готовий був заприсягтися хоч на українському прапорі, що міліція мала наказ не втручатись у бійку. За його словами, минуло щонайменше хвилин десять, перш ніж київські міліціонери втрутились у сутичку на розі вулиць Саксаганського та Руставелі.
    
    Про те, що до Києва приїдуть московські фани, було відомо ще за тиждень до матчу. Інформаційні джерела опозиції повідомляли, що це – основні провокатори, запрошені з Москви. Чому їх не супроводжувала міліція з часу прибуття до Києва, не зрозуміло. Після восьмої вечора всіх московських фанатів під наглядом правоохоронців посадили в потяг до Москви. Правоохоронці не схильні вбачати в сутичках політичний підтекст.

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    Наталя ПАВЛЮКОВА, Ольга ЯЦЕНКО: "Є жертви серед представників УНА-УНСО?" (№43 (701), 17-18 БЕРЕЗНЯ 2001 року)

    <A Href="http://postup.brama.com/010317/43_4_3.html">http://postup.brama.com/010317/43_4_3.html</A>
    
    Є жертви серед представників УНА-УНСО?
    
    Після подій 9 березня лідери УНА-УНСО і досі не можуть дорахуватися близько 40 заарештованих членів організації
    
    9 БЕРЕЗНЯ
    
    
    Наталя ПАВЛЮКОВА, Ольга ЯЦЕНКО
    
    Учора лідери УНА-УНСО заявили, що досі не знають про місцеперебування близько 40 своїх членів, яких було заарештовано 9 березня під час масових акцій у Києві. Вони допускають, що дехто з них уже мертвий.
    
    Інформацію про своїх членів унсовці отримують лише в один спосіб: якщо когось із них звільняють із в’язниці, то він розповідає, хто з ним там був.
    
    Прес-секретар УНА-УНСО Тетяна Чорновіл повідомила Інтернет-виданню “Українська правда”: “Те, що ніхто – ані Служба Безпеки України, ані міліція – не надає інформації про затриманих і травмованих, ми розцінюємо як намагання приховати факти про те, що декого з них уже немає серед живих”.
    
    Останньою краплею для заяв про жорсткий удар репресивного апарату по УНА-УНСО став арешт керівника Черкаської обласної організації УНА-УНСО Руслана Зайченка, який відбувся минулого четверга. Його було здійснено в приміщенні секретаріату Української республіканської партії. За повідомленням агентства <B>“Майдан-Інформ”</B>, нікого з керівництва УРП в той момент в приміщенні не було, а сам арешт відбувся з порушеннями: не було пред’явлено ані ордера, ані жодних інших документів.
    
    Допускати таку версію щодо зникнення своїх соратників унсовці можуть іще й тому, що за їх словами, багато членів УНА-УНСО, які перейшли через райвідділи і спецприймальники, розповідають про “звірячі тортури”, які не кожна людина може витримати, та про жорстокі побиття. Наприклад, прес-служба організації розповідає про 25-річного Миколу Ляховича, керівника проводу УНА-УНСО, якого по черзі били 5 бригад, а потім без свідомості та з внутрішньою кровотечею забрали до лікарні швидкої допомоги. Але після того поспіхом виписали й відвезли у Московський райвідділ міліції міста Києва, а звідти – в СБУ.
    
    Активісти УНА-УНСО відразу обґрунтували і версії так званих репресій. Одна з них полягає в тому, що минулого літа спецслужби України увійшли до складу антитерористичного центру СНД, в якому, за словами активістів УНА-УНСО, головну роль відіграють командувачі спецслужб Росії, тож теперішні заходи проти праворадикалів пояснюються загальновідомою російською ненавистю до УНА-УНСО, оскільки ця партія активно підтримувала чеченських повстанців.
    
    Тож виходить, що ФСБ Росії сфабрикувала масові акції протесту 9 березня в Києі – для того, аби можна було потім ліквідувати членів праворадикальної УНА-УНСО? Доволі сумнівне й не зовсім продумане пояснення, яке вже вкотре засвідчує, що унсовці мислять досить простими категоріями й у всьому шукають ворога, яким для них, зрозуміло, є Росія. Але це зовсім не той випадок, коли у всьому винна Москва. Вочевидь, що не ФСБ ініціювало акції протесту – нібито лише для того, аби знешкодити активістів УНА-УНСО. Хоча нинішня українська ситуація і є вигідною для нашого північного сусіда в контексті створення союзу Росія-Білорусь-Україна...

  • 2001.12.01 | Майдан-Інформ

    Мирослава ДОВГАЛЬ: "Харакірі на Майдані" (№136 (794), 7 ВЕРЕСНЯ 2001 року)

    <A Href="http://postup.brama.com/010907/136_1_1.html">http://postup.brama.com/010907/136_1_1.html</A>
    
    
    Харакірі на Майдані
    
    На новенький пам'ятник Незалежності пролилася кров
    
    ПРОТЕСТ
    
    
    Мирослава ДОВГАЛЬ
    
    Учора о 14.00 біля пам’ятника Незалежності України в центрі Києва відбулася незвичайна акція протесту. Двоє молодих людей розрізали собі лезами животи та кров’ю обклеїли пам’ятник листівками зі своїми вимогами.
    
    Це нетипове для України “харакірі” мало відбутися ще 24 серпня, на День Незалежності. Напередодні з’явилася інформація про те, що біля пам’ятника Незалежності об 11.00 відбудеться оригінальна акція протесту. Однак її організатори не врахували, що під час параду на Хрещатику пам’ятник Незалежності буде оточений міліцією, тому не змогли пройти до нього. Відтак акція була перенесена на найближчі дні, але місце і час організатори повідомити відмовилися. Вони лише сказали, що вона станеться там, де буде багато людей і журналістів.
    
    Насправді великого натовпу, а тим більше значної кількості журналістів (була присутня лише одна знімальна група) під час проведення акції протесту не було. Глядачам, які прийшли заздалегідь, довелося чекати дві години. За цей час двоє молодих організаторів акції протесту лише повідомили, що їхні дії не матимуть насильницького характеру і попросили присутніх подати їм, коли вони попросять, державний прапор та роздати перехожим вимоги...
    
    Один з організаторів, 26-річний Володимир Лесик, брав участь в акції “Україна без Кучми” і навіть мешкав у наметовому містечку, інший, 21-річний Віктор Сокотун, як повідомляє <B>“Майдан-інформ”</B>, до недавнього часу взагалі не цікавився політикою, доки не був заарештований міліцією за звинуваченням у пограбуванні. Сам Віктор стверджує, що нікого не грабував, однак кілька місяців він таки провів у Бориспільському СІЗО, де до нього застосовувалися найжорстокіші тортури з метою, аби він підписав продиктовані слідчими покази. На адвокатів грошей у Вікторових батьків не було, але про арешт односельчанина випадково дізнався Володимир Лесик, який приїхав відвідати батьків у рідне село. Він залучив до захисту Віктора Сокотуна одного з ініціаторів акції “Україна без Кучми”, адвоката Олега Левицького, який блискуче виграв процес.
    
    Наразі обидва учасники “харакірі” затримані міліцією. У листівках містилися вимоги звільнення з-під варти всіх учасників подій 9 березня 2001 року в Києві, створити незалежні слідчі комісії у справі вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе та за всіма іншими фактами вбивств журналістів і політиків в Україні, за посередництва міжнародних організацій провести фахову фоноскопічну експертизу фрагментів аудіозаписів розмов Леоніда Кучми, наданих майором Мельниченком, а в разі доведення злочину учасники вимагають відставки президента та покарання всіх винних. Хлопці вимагають проведення комплексної судово-правової реформи, яка б гарантувала незалежне і неупереджене суддівство, конституційні права особи у кримінальному судочинстві, а також найшвидшого запровадження суду присяжних в Україні. Остання вимога – припинення фінансування з бюджету святкових заходів та будівництва храмів православної церкви Московського патріархату, яка вороже ставиться до незалежності України. І Володимир, і Віктор заявили, що до акції непричетна будь-яка з існуючих опозиційних організацій.

• 2001.11.29 | Майдан-Інформ

  КОРРЕСПОНДЕНТ.NET

  Адреса сайту в Інтернеті http://www.korrespondent.net
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    Форум "Политика"

    Адреса форуму в Інтернеті http://www.korrespondent.net/forums.php/77/
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

      автор: nekto (18.12.2000 01:16) "sbu, kuchma & co will go away"

      <A Href="http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3278/1/#msg3278"><A Href="http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3278/1/#msg3278"><A Href="http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3278/1/#msg3278">http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3278/1/#msg3278</A></A></A>
      
      автор: nekto (18.12.2000 01:16) "sbu, kuchma & co will go away"
      
      ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ!
      
      Я хочу звернутися до всіх! До всіх громадян України! До іноземців, які знаходяться в Україні! До міжнародних правозахисних організацій! До українських та закордонних журналістів!
      
      Офіційно звертатись від імені учасників акції мають право тільки її співголови -Володимир Чемерис та Юрій Луценко. Оскільки я зараз знаходжуся не на Майдані Незалежності, а беру участь в Інтернет-форумі "Знайдіть журналіста Георгія Гонгадзе", і скоро установа, де мені ласкаво надали таку можливість, зачиняється, я не маю часу повернутися туди, щоб узгодити текст (до того ж тут немає прінтера, і текст набирається прямо на комп''ютері) це є моє особисте звернення .
      
      Ми оголосили, що будемо йти до кінця. Йти, протестуючи проти злочинства та цинізму влади, проти приховування правди, проти затягування розслідування зникнення журналіста Георгія Гонгадзе!"
      
      Я не хочу описувати яскравими епітетами злочинність нашої влади, нехтування нею законами та жорстокість силових органів. Це знають всі.
      
      19 грудня 2000р. об 11.00 розпочнеться демонстрація. Але, коли і чим вона закінчиться, не відає ніхто. Президенту Кучмі та міністру Кравченку, під командуванням якого знаходиться найчисельніше силове відомство, пред''явлені страшні звинувачення. Якщо виявиться, що все це правда - дороги назад немає. Тут не може бути компромісу, тут неможливі домовленості. Загнаний в глухий кут звір захищається відчайдушно. Те саме робить агонізуюча влада.
      
      Ситуація для них ще не критична, але напруга зростає. Поки нічого не доведено офіційно, владі невигідні силові засоби розв''язання конфлікту, але ми спостерігаємо, що в останній час вона припускається найбезглуздіших вчинків, які не пояснити ніякою логікою. Обшук депутатів, напад на очах міжнародної громадськості на пікетників біля палацу "Україна", виведення на Майдан Незалежності протестуючих силовиків. Все це доводить, що нерви у влади здають. Тому не виключено, що проти учасників мирного походу буде застосовано насильство. І ступінь його жорстокості не візьметься зараз прорахувати ніхто.
      
      Я особисто не маю страху. Не мають страху й інші учасники акції "Україна без Кучми!" Ми знали, на що йдемо, і готові до всього. Але в нашій колоні буде кількасот молодих хлопців та дівчат, яким лише по 18-19 років. Більшість з них є студентами. Вони іще нічого не встигли зробити в житті, вони ще не створили сімей та не продовжили свій рід. В них так багато попереду, в них все ще в майбутньому, і буде прикро, якщо це майбутнє хоча б для одного з них не настане.
      
      Вони, повні світлих мрій та ілюзій, не уявляють свого життя в країні, якою правлять злочинці. Вони ще зовсім діти, які закривають обличчя хустинками тому, що, беззстрашно йдучи на багнети, бояться своїх мам, які можуть дізнатися, що їхні діти ризикують собою. Не дивлячись на свою молодість, вони проявили цілком дорослу зрілість і зробили свій вибір. І зупинити їх не зможе ніхто, вони нікого не послухають: ні батьків, ні депутатів. Вони все одно підуть в цій колоні, бо знають, що за ними правда.
      
      Я звертаюся до всіх з проханням захистити їхню молодість. А для цього є лише один спосіб: прийти 19 грудня на Майдан Незалежності і взяти участь в цьому поході разом з нами.
      
      15 грудня 2000р. на мітингу було більше десятка лідерів найрізноманітніших політичних партій. Як вони виступали! Які говорили слова! Які кидали заклики! Шановні! Де ж ви всі зараз! Чому ваші слова не підкріплені реальними справами? Чому більшість з вас після цього так і не з''явилось біля наметового містечка? Де ваші люди? Чому в самому наметовому містечку в кращому випадку знаходяться члени ваших партій, які прийшли сюди самотужки? Чому ви спокійно спостерігаєте, як холодний граніт забирає здоров''я дівчаток, які ще не спізнали радість материнства? Невже ви такі бідні, що не можете виділити від кожної партії хоча б 2-3 намети, десяток дерев''яних настилів, розкладачок, матрасів та спальників? Ви між собою звинувачуєте О. Мороза в політиканстві, але ж самі, на відміну від нього, лише цим і займаєтесь. Ви з''являєтесь лише там, де можна вигідно поторгувати обличчям, а потім забираєтесь геть писати статті в газети й гнівно та рішучо виступати з трибуни Верховної Ради. Ви цинічно прораховуєте варіанти й можливі політичні дивіденди О. Мороза, але ж самі, самоусунувшись від участі в нашій акції, висуваєте саме його на передній план. Прошу Вас, дорогі мої праві, бо сам також дотримуюсь правих поглядів, з''явіться хоча б у вівторок, киньте клич по своїх низових організаціях, не пошкодуйте коштів на приїзд своїх членів з регіонів.
      
      Я звертаюся до рядових членів цих партій! Якщо Ваші керівники, які колись мужньо і навіть героїчно боролися за незалежність та демократію, вже не здатні на справжні вчинки - прийдіть без них, приїдьте власним коштом, адже тут вирішуватиметься доля не Л. Кучми чи О. Мороза, а України.
      
      Я звертаюся до рухівців всіх трьох Рухів! До блоку НРУ-ПРП-КУН, який прагне стати новим центром єднання націонал-демократів. Де ваша сміливість та рішучість, яка гірськими річками витікає зі шпальт партійних газет? Чому ви, як страуси ховаєте голову в пісок? Політичним словоблуддям ви можете задурити голови своїм рядовим членам.Але ж вам, досвідченим політикам зрозуміло, що все оприлюднене на касетах - правда! І не треба лукавити, що це не так. Я часто буваю у ваших партійних офісах та чую ваші розмови. Ви знаєте, що сутність наших правителів вже розкусив увесь світ. Але не можуть вони нас рятувати, якщо ми самі нічого для цього не робимо. Невже Вам байдуже, що скоро на вулицях європейських міст при слові "Україна" перехожі будуть гидливо морщитись та спльовувати на асфальт? Невже гідність Ю. Костенка, який, підкоряючи гірські вершини, намагається створити собі на телеекрані образ мужньої людини, не задіває, що майор Мельниченко назвав і його прізвище серед ненависних президенту депутатів? Невже вам все одно, що знайшовся можливий кінець клубка, який виведе нас всіх на вбивць В. Чорновола, ім''я якого ви так часто і всує вимовляєте? Адже метою нашої акції є проведення правдивої експертизи викривальних матеріалів та вчинення слідчих дій, які піднімуть завісу секретності. Чого ви очікуєте? Подальшого розвитку подій, щоб потім, як шуліки, накинутись на того, хто програє в цьому протистоянні, і зняти політичні вершки? На цей раз не вийде! Гарантую! Програє Кучма без вашої участі - ви опинитесь на політичному смітнику, програємо ми - вам також відведуть це саме місце, бо тоді вже не буде в олігархів потреби ділитися з вами мандатами. Прошу Вас, панове, оговтайтесь, долучайтесь до нашої акції! Долучайтесь з будь-яких міркувань (щоб виявити правду і встановити справедливість, щоб не віддати славу лівим, щоб помститися за особисте приниження), але не стійте осторонь! Ваша мовчанка стає незрозумілою!
      
      Я звертаюся до Демократичного Союзу, Народно-демократичної партії, Трудової України! Вам теж зрозуміло, що це правда! Перестаньте вдавати, що це не так, не робіть з себе посьміховиська. На ваших руках немає крові - так не дозвольте пов''язати себе нею.
      
      Я звертаюся до своїх колишніх колег по студентському голодуванню 1990 року! Де ви, яких називали цвітом нації ще десять років тому? Чому ви не всі тут? Чому багато хто з вас, прийшовши на мітинг 15 грудня, після нього не залишився в наметовому містечку? Невже ви так закабаніли, що стали такими ж циніками як та влада, проти якої ми колись з вами йшли до кінця? Невже ви вважаєте, що тим нашим героїчним вчинком ми всі заслужили собі індульгенцію на ціле життя? Неправда? Авторитет здобувається роками, а втрачається за хвилину. Олесю, Мареку, Олеже, Славку! Киньте всі свої справи! Зберіть всіх наших, ведіть їх сюди! Адже тут такі самі діти, якими були ми тоді на голодуванні. Вони, так само, як і ми, прагнуть кращої України!
      
      Я звертаюся до всіх, хто особисто знав Георгія Гонгадзе! Адже нас сотні, а тут лише жменька. Невже вам байдуже, що з ним, і хто це зробив? Багато з вас були до нього набагато ближче ніж я. Ви клялись йому у вічній дружбі, п''ючи горілку за його рахунок! Ви висловлювали його дружині, з якою я навіть не знайомий, такі співчуття! Підкріпіть свої слова справами! Прийдіть до нас заради Гії, а не заради політичних змін!
      
      Я вертаюся до Дмитра Корчинського! Ми були з тобою в студентській організації "Громада" ще тоді, коли всі нинішні великі патріоти сиділи по шпарах. Ти прийшов до нас 15 грудня, роздав купу інтерв''ю, і більше тебе ніхто не бачив. Ти назвав свою організацію "Щит Батьківщини!" Високо взяв. Я щиро бажаю тобі відповідати цій назві, тож 19 грудня маєш можливість довести правильність цієї назви. Стань щитом для дітей, які підуть до президента.
      Я звертаюся до всіх людей! Не вірте дурницям, які плетуться на каналах, хвилях та шпальтах контрольованих засобів масової інформації! Не шукайте міфічних спонсорів та замовників нашого протесту! Прийдіть до нашого наметового містечка, і я особисто проведу вам екскурсію, де ви побачите, в яких умовах ми там живемо. Невже ж би замовник, який зазіхнув скинути самого президента, не забезпечив би нас наметами (а ми спимо по черзі), спальними мішками, розкладачками та теплими речами? Він навіть тут економить, - скажете ви, - і знов помилитесь. Адже дешевше купити ці не такі вже й дорогі речі замість того, щоб наймати нових людей замість тих, що потраплять в лікарню через переохолодження. Прийдіть до нас, і ви побачите, що тут спонсорськими грошима і не пахне, що люди вийшли на площу за велінням свого серця, кинувши роботу, навчання, ризикнувши всім, що цих людей - не купиш!
      
      Я звертаюся до працівників посольств іноземних держав, працівників міжнародних правозахисних організацій, українських та іноземних журналістів! Ви багато пишете та говорите про свободу слова та демократію. Ми йдемо беззбройним походом. Підіть з нами! Не підтримуйте нас, просто станьте з боку і спостерігайте! Вам нема чого боятися! Вас ні в якому разі ніхто не зачепить!
      
      Якщо вас буде багато - ніхто не посміє пролити кров!
      
      Я звертаюся до працівників силових структур! Хлопці! Ви такі ж люди, як і ми! В вас також є діти, брати і сестри! Ви так само, як і ми, намагаєтесь вижити, заощаджуючи кожну копійку! Ми нічого не маємо проти нас. Знаємо, що і ви також в своїй більшості нам співчуваєте. Ви приходите переодягнуті до наших наметів і пошепки висловлюєте нам свою піждтримку. Але у вівторок вам дадуть наказ. Ви ще встигнете зайти до книгарні і купити там Конституцію України. Ви ще встигнете прочитати там, що ніхто ні за яких обставин не зобов''язаний виконувати нічиї злочинні накази. Ви присягали Україні, а не Кучмі чи Кравченку! Будьте вірними своїй присязі!
      
      Я звертаюся до Віктора Ющенка! Всім зрозуміло, що насправді силовики вам не підкоряються. Але ваше слово може бути вагомим аргументом на шальках терезів. Не треба публічних виступів! Просто переговоріть з Кравченком та Деркачем особисто і попросіть їх бути мудрими.
      
      Я звертаюся до Юрія Кравченка та Леоніда Деркача! Ваша провина ще не доведена. Якщо ви не винні - вам немає чого боятися! Та навіть якщо ваші душі обтяжує гріх - не збільшуйте його, не випускайте своїх орлів з клітки!
      
      Я звертаюся до всіх! Прийдіть об 11.00 на Майдан Незалежності! Ми підем до президента за будь-яких обставин! Та якщо нас буде мало - може статися непоправне! Якщо ж вулицями рушить народ, а не жменька сміливців, все закінчиться добре. І виграє від цього вся Україна!
      
      <B>Михайло СВИСТОВИЧ</B>
      учасник студентського голодування 1990 року,
      учасник акції "Україна без Кучми" 2000 року
      
      Між тим, акція молодих за відкрите розслідування справи Гонгадзе продовжується. Близько 50 чоловік в ці холодні дні постійно знаходяться в наметовому містечку на Майдані. Ночують з ними, як правило, 2-3 депутати, щоб уникнути будь яких ексцесів.
      
      Вдень у неділю до містечка приїжджали Степан Хмара, Лариса Скорик, Олександр Мороз, депутати від соцпартії.
      
      Між тим, ті, хто підтримують президента на Майдані, також вірять, що Кучма міг сказати те, що записано на плівці. "Це все…, ну не все, не буду брехати, але моя думка і нашої співдружності, - є якісь погані речі, які ми не поділяємо", - така була непередавана реакція одного з представників "антитабору" щодо плівки Мороза. "Так, допускаю, що це правда, але все це не доведене. Ось доведуть, дай Бог, тоді…"
      
      "Ми стоїмо тут у підтримку президента і силових структур. Нам не подобаються ці лозунги - "Кучма - вбивця!, "Потебенько - брехун". Ніхто з нас не працює, і не працював у силових структурах. Тут ми за велінням серця", - завчено говорив один з тих, хто розбив свій табір рядом зі студентами.
      
      Молодий громила в шкіряній куртці і кепці зізнався, що намети вони купили за свій рахунок, кожен з 6 наметів коштує 400гр і Подільська фабрика, де вони були куплені, навіть готова взяти їх назад, якщо їх сильно не затаскають. Він по секрету повідомив, що учасникам цієї "антиакції" пропонували гроші, щоб вони скрутили свої намети. Зрозуміло, ніхто не піддався.
      
      Мужик стверджує, що в таборі ночує до 40 осіб, хоч візуально спостерігалися до 5 схожих один на одного досить дорослих чоловіків. Він так і не зізнався, де він працює, але повідомив, що йому і його соратникам по наметах довелося взяти відпустку за свій рахунок, щоб ночувати заради Кучми на майдані. Він так і не знайшов, що сказати, коли йому задали питання про те, чому доля Кучми для нього дорожча за долю Гонгадзе. На це питання, мабуть, не було установки від начальства.
      
      Причому цих людей абсолютно не бентежить, що до них якось ніхто не підходить, і ніхто не підтримує. "Люди так зголодніли, що не будуть підтримувати президента в будь-якому випадку, всі на нього бочку котять", - з розумінням сказав він.
      
      У неділю їм склали кампанію 13-14 літні малолітки, що встали на захист "Конституційного ладу". Вони не відповідають на питання журналістів про свою політичну орієнтацію, але деякі з них притягли з собою плакати "Провокаторів до суду", "Молодь за президента!, "Ні олігархічному перевороту!".
      
      У суботу симпатики силовиків розбили намети. Лозунги на наметах і їх виконання не залишає сумнівів в тому, що це - добре продумана PR кампанія. Лозунги такі -"Кучма! Не міняй силовиків на "Денді "!", "Парламент у відставку!, "Вимагаємо виконання рішень всенародного референдуму!, "Вимагаємо референдуму про довіру парламенту".
      
      Поруч з наметами, розташованими в "Зоні без Кучми" висять всі ті ж плакати -"Кучма - геть з України!, "Україна без Кучми", "Ви вбили Гонгадзе!, "Потебенько -брехун", "Кучму - у в''язницю". Кудись зник плакат "Кравченко - кат України".
      
      На площі час від часу звучать аудіозаписи розмов Кучми. На Майдані встановлений "відкритий мікрофон", до якого може підійти кожний бажаючий і висловити свою думку.
      
      Головні заходи під лозунгом "Україна без Кучми!" пройдуть 19 грудня. Збір учасників о 11 годині ранку на Майдані, звідки колона попрямує до адміністрації президента або Верховної Ради.
      
      Основні вимоги пікетників - незалежне розслідування справи Гонгадзе, відставка силовиків і Кучми. УП буде постійно відстежувати хід акції.
      
      Нагадаємо, що учасниками акції стали партії "Вперед, Україно!", СПУ, УРП, УНР, СДПУ, "Собор", УНА-УНСО.

    • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

      автор: Алешка (14.12.2000 11:14): “15 грудня 2000 р. о 12 00 ми виходимо на площу”

      <A Href="http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3200/0/#msg3200"><A Href="http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3200/0/#msg3200">http://www.korrespondent.net/forums/77/closed/readpost/3200/0/#msg3200</A></A>
      
      автор: Алешка (14.12.2000 11:14): “15 грудня 2000 р. о 12 00 ми виходимо на площу”
      
      ВСІМ ЗАСОБАМ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОСОЛЬСТВАМ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВАМ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ!
      
      15 грудня 2000 р. о 12 00 ми виходимо на площу
      
      Ми є старими знайомими Георгія Гонгадзе ще з студентських часів, учасники студентського голодування 1990 р просто небайдужі громадяни України. Більшість з нас є простими громадянами України, не заангажованими у велику політику. Але Гія був нашим другом і ми просто не могли безсило спостерігати як просувається слідство заплутуються сліди, виливаються потоки брехні та дезінформації.
      
      Зараз вже всім нормальним людям ясно що касета, оприлюднена Олександром Морозом з трибуни сесії Верховної Ради є правдою, тому не узгоджуючи ні з яким політичним силами свої дії ми вирішили виступити самостійно.
      
      Заявка на пікет офіційно була подана від партії "Вперед Україно!", але не тому що більшості з нас близькі її погляди, а тому що Володимир Чемерис є колишнім студентським активістом кінця 80-х початку 90 років, тобто людиною, яка вийшла з нами та Г. Гонгадзе з одного середовища.
      
      Ми навіть не знаємо скільки нас буде. Але це не важливо, оскільки вже діє ірраціональний чинник.
      
      Ми свідомі того що наш виступ може коштувати кар''єри, здоров''я і навіть життя. Та спостерігати далі пасивну реакцію народу, яким правлять вбивці ми не можемо .
      
      І навіть якщо врятувати демократію в Україні нам не вдасться, ми хоча б врятуємо її честь.
      
      Ми не маємо бажання стати героями-одинаками, тому закликаємо всіх підтримати нашу акцію.
      
      Ми просимо працівників українських та іноземних засобів масової інформації, працівників посольств та консульств, представників міжнародних організацій, народних депутатів України прийти на 12 00 годину 15 грудня 2000 року на Майдан Незалежності, також починаючи з 9.00 цього ж дня до офісу партії "Вперед Україно" щоб не дати правлячому режиму нейтралізувати нас до того поки ми виступимо.
      
      ТЕЛ. 220-1136

• 2001.11.29 | Майдан-Інформ

  УКРАЇНСЬКА СПІЛКА

  Адреса сайту в Інтернеті http://www.geocities.com/nspilka/
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    ВШАНОВАНО ГЕРОЇВ БАЗАРУ

    <A Href="http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html">http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html</A>
    
    ВШАНОВАНО ГЕРОЇВ БАЗАРУ
    
    21 листопада 2001р., у 80-ту річницю трагедії під Базаром, представники українських національно-патріотичних організацій ініціювали відзначення ювілею на історичному місці подій. За почином оргкомітету з відзначення річниці ІІ Зимового походу, до с.Базару, що на Житомирщині, де полягли славні борці за волю України, виїхали представники Організації Українських Націоналістів, Молодіжного Націоналістичного Конґресу, Центру Національного Відродження ім. С.Бандери, Братства ОУН-УПА, УНР, НРУ, СОУ, Всеукраїнського благодійного фонду “Соборність” та інших громадських організацій з Київщини, Луцька, Рівного, Львівщини, Тернополя, Івано-Франківська та Житомирщини.
    
    Перед присутніми виступили Голова Проводу ОУН Андрій Гайдамаха, народний депутат Василь Червоній, керівники Братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук, Мелетій Семенюк, Сергій Бабич, представники місцевої влади та інші.
    
    Ініціатори цьогорічного відзначення не зрадили традиціям плекання Культу Українських Героїв, який має відіграти неабияку роль у вихованні майбутнього покоління борців, готових ступити на шлях захисту національних інтересів Української Держави.
    
    Адже це поняття набуде реального змісту тоді, коли кожен її громадянин обере шлях мислення державними категоріями, нехтуючи скороминущі дріб’язкові бажання та щоденно культивуючи в собі відповідальність за долю своєї нації. Лише тоді, коли кожен з нас усвідомить свій обов’язок в побудові майбутнього державного механізму, зможемо ступити на шлях національного поступу. Невідомщена смерть Героїв Базару кличе до чину. Пам’ять про них спонукає довершити боротьбу.
    
    Слава Героям Базару!
    
    Інформцентр Молодіжного Націоналістичного Конґресу
    
    <B>Майдан-ІНФОРМ</B>

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    ПОСТМОДЕРН: СУД БЕЗ СУДДІВ, В ПРИМІЩЕННІ ЯКЕ СХОЖЕ НА БОМЖАТНЮ, З НЕІСНУЮЧОЮ СТАТЕЮ ЗВИНУВАЧЕННЯ

    <A Href="http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html">http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html</A>
    
    ПОСТМОДЕРН: СУД БЕЗ СУДДІВ, В ПРИМІЩЕННІ ЯКЕ СХОЖЕ НА БОМЖАТНЮ, З НЕІСНУЮЧОЮ СТАТЕЮ ЗВИНУВАЧЕННЯ
    
    Кімнатка печерського аkа* старокиївського суду чомусь не збільшилась в розмірах, і туди знов не потрапили всі бажаючі. Близько сотні чоловік під синьо-жовтими державними прапорами залишились стояти на вулиці, тримаючи плакати "Унсовцям волю!" та “Схиляємо голови перед мужністю в’язнів кумівського режиму”.
    
    Це судове засідання знов показало, що термін “відкритий судовий процес” в Україні розуміють інакше ніж у цивілізованому світі. Дворик на Хрещатику, 42 був перегороджений турнікетами, за які міліціонери пропускали лише учасників процесу, родичів та журналістів. За турнікетами їх чекали зачинені двері, через які міліція знову профільтрувала господарів, і “званих та незваних гостей”. За дверима всім довелося зачекати, поки відчиняться двері наступні, і це вже була остання перешкода, оскільки на дверях судової кімнати ніхто перевірок не влаштовував.
    
    Судове приміщення наповнилося людьми та радісними криками звинувачуваних. Вони сиділи в оточеній правоохоронцями клітці, яку за мить журналісти та родичі просто закидали квітами. Варто зазначити, що клітка була не лише замаленька, але й занизька для одного з підсудних: Ігор Мазур (Тополя) змушений був стояти з неприродньо нахиленою головою.
    
    Маленька зала колишнього Старокиївського суду, де вже була здійснена невдала спроба проведення судового засідання, зірвана через тісняву, яка унеможливлювала проведення процесу, знов не змогла вмістити всіх бажаючих. Ніхто з журналістів не сідав, поки на лавках не розмістились усі рідні політв’язнів. Журналісти ж, тримаючи камери на голові один в одного, розташувалися не лише на поодиноких “посадочних місцях”, але й розосередилися по підвіконнях та всьому клаптику ще вільної площі. В деяких місцях несподівано почали виникати одностатеві журналістські пари, та це не було пов’язано з їхньою сексуальною орієнтацією. Просто репортери поступалися місцями на лавках рідним, що запізнилися та людям старшого віку. Вразила повага, з якою ставилися міліцейські офіцери до Степана Хмари (вони його знають ще з часів боротьби за незалежність). Для нього спеціально принесли ще одну лавку.
    
    Відвідувачі розташувалися між поставленими один проти одного столами звинувачення та захисту, а прокурору Кузовкіну довелось “возсідати” на одній лаві з трьома підсудними, які знаходяться на підписці про невиїзд (мабуть від цього на його обличчі відбивався легкий переляк). В очікуванні суддів ув’язнені жваво спілкувалися не лише один з одним та своїми захисниками – народним депутатом Віктором Шишкіним і адвокатом Тетяною Монтян, але й з усіма присутніми. І завадити цьому у вщерть переповненій кімнаті правоохоронці не мали жодної можливості.
    
    Один з політв’язнів, Олег Бойко, вибачився перед присутніми за умови, в яких вони змушені перебувати, і сказав, що він зробив все можливе, щоб суд проходив в придатному для такого засідання приміщенні, а саме написав відповідні прохання генеральному прокуратору Потебеньку, голові СБУ Радченку та свому однофамільцю, що очолює Верховний суд. Жодної відповіді не одержав.
    
    Суддю aka Голосіївського місцевого суду Івана Волика унсовці та присутні зустріли вигуками “Україна без Кучми!” Голова проводу УНА-УНСО Андрій Шкіль просто засипав його запитаннями: чому їх судять за старим недіючим Кримінальним кодексом, а не, наприклад, за законами 1937-го року чи за “Руською правдою”, чому, не зважаючи на виснажливі голодування політв’язнів, не нададуть нормального приміщення для проведення суду, чому врешті решт держава боїться зробити процес проти “терористів”, як назвав унсовців президент Кучма, показовим та відкритим для всіх. Також ув’язнені виклали свої вимоги: суд присяжних та проведення судового засідання у просторому приміщенні в будинку Київського апеляційного суду. А. Шкіль також сказав правильну річ: влада повинна бути більш рішучою, всім відомо що вирок між судом і обвинуваченням вже узгоджено, тому нема потреби робити хоч якусь імітацію суду - чесніше зразу без засідань оголосити вирок, посадивши унсовців на визначені на Банковій терміни.
    
    Іван Волик спромігся лише повідомити, що засідання переноситься на 27 листопада в зв’язку з тим що Голосіївський суд через завантаженість (дякуючи Указу Кучми) не визначив ще двох (“прістяжних” або “бокових” суддів) суддів, які мають брати участь в процесі. Він також повідомив, що звертався з приводу надання просторішого приміщення до багатьох посадових осіб, але жодної відповіді (як і унсовець Олег Бойко) не отримав.
    
    Самі підсудні, їхні адвокати, Степан Хмара одностайно прокоментували слова Івана Волика як те, що влада, не маючи достатніх підстав для засудження унсовців, не знає як вийти з ситуації, зберігши обличчя, тому у будь-який спосіб затягує процес, намагаючись не допустити його закінчення хоча б до парламентських виборів.
    
    Ось список людей, які зривають хід процесу (саме до них звертався суддя І. Волик):
    генеральний прокурор Михайло Потебенько,
    голова Служби безпеки України Володимир Радченко,
    голова Верховного Суду України Віталій Бойко,
    голова Київського апеляційного суду Григорій Зубець.
    
    Листи з висловлюванням вашого протесту спрямовуйте саме цим добродіям.
    
    Суддя Київського міського суду Юрій Василенко в інтерв’ю Майдан-інформу сказав, що йому соромно за нашу судову систему і за те, що він також є її представником. І навіть висловив бажання піти зі своєї посади, але Степан Хмара попросив його не робити цього, бо тоді у Київському апеляційному суді не залишиться жодного чесного судді.
    
    А що ж альтернативне УНА-УНСО, яке проголошувало однією з головних цілей захист політв’язнів? На пікетування суду з самого ранку прийшли лише рядові члени організації за власною ініціативою. Журналісти, які прагнули побачити нову символіку УНА-УНСО не побачили ні символіки старої, ні нової, ні натхненників зміни мальтійського хреста на сваргу. Вже коли люди виходили з зали суду (в ній дозволили для півгодинного спілкування залишитися тільки родичам політв’язнів), біля будинку суду з’явився (без символіки) новопризначений заступник голови УНА-УНСО Едуард Коваленко, який роздав журналістам декілька інтерв’ю, та заскочив на кілька хвилин до зали Юрій Тима, кинувши у бік клітки кілька установок: “Ми йдемо на вибори самі, опозиція зайнята вибори і вас всіх кинула, ви потрібні тільки нам, про наш з’їзд з’явилося багато бруду в Інтернеті”. Кореспонденту Майдан-інформу Юрій Тима сказав, що вся “брехня” про організацію в Інтернеті почала з’являтися лише після того як вони заявили, що підуть на вибори самі, звинувативши у цьому антипрезидентську опозицію. Почувши про це один з делегатів закритого унсовського з’їзду (пан Євген зі Львова) обурився і повідомив, що Ю. Тима влітку особисто давав установку припинити використовувати під час акцій антикучмівські гасла.
    
    Ми також дізналися безпосередньо від політв’язнів, що гроші на їхні рахунки чомусь майже не доходять, а деякі отримали лише ті кошти, які для них зібрали сайт Майдан та молоді соціалісти. Едуард Коваленко пояснив це тим, що кошти віддавалися батькам ув’язнених, тому ми зробили вибіркове опитування серед родичів, які ще не розійшлися. Матері Андрія Шкіля та Миколи Ляховича, а також дядько Олега Бойка здивувалися і повідомили, що їм ніхто нічого не давав. А хворій на лейкемію дружині одного з підсудних відмовили в оплаті путівки до санаторію, виділивши за весь час лише кількасот гривень, хоча надходження від опозиції на захист політв’язнів, за нашими даними, на кілька порядків перевищують цю суму.
    
    Ось такий захист.
    
    *Also Known As - також відомого як Ми змушені вжити цей термін в зв’язку з тим, що внаслідок неконституційного Указу президента Кучми від 18 жовтня 2001 року, яким було розпущено 14 районних судів та створено 10 місцевих, суддя Голосіївського місцевого суду проводив сьогоднішнє судове засідання у приміщенні Печерського місцевого суду, на якому висить табличка “Старокиївський районний суд м. Києва”.
    
    <B>Майдан-ІНФОРМ</B>

  • 2001.11.29 | Майдан-Інформ

    БІЛ ГЕЙТС ЗАГОВОРИТЬ УКРАЇНСЬКОЮ

    <A Href="http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html">http://www.geocities.com/nspilka/news/all.html</A>
    
    БІЛ ГЕЙТС ЗАГОВОРИТЬ УКРАЇНСЬКОЮ
    
    Міністерство освіти України та компанія Mіcrosoft підписали спільний меморандум, який передбачає випуск компанією Mіcrosoft українізованих версій Mіcrosoft Word XP, Mіcrosoft Outlook XP, а також фінансування робіт з українізації програмного забезпечення та забезпечення безкоштовної технічної підтримки користувачів легальних програмних продуктів Mіcrosoft та їхніх локалізованих версій.
    
    Всі роботи будуть виконані безкоштовно до червня 2002 року. Перші програмні продукти з’являться вже у березні.
    
    Надалі передбачається розширення списку локалізованих версій програмних продуктів Mіcrosoft, насамперед , операційної системи Mіcrosoft Wіndows.
    
    <B>Майдан-ІНФОРМ</B>

• 2001.12.01 | Майдан-Інформ

  BRAMA

  Адреса сайту в Інтернеті <a href="http://www.brama.com">www.brama.com</a>
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.01 | Майдан-Інформ

    BRAMA Forum

    Адреса Форуму в Інтернеті http://www.brama.com/survey/

• 2001.12.03 | Майдан-Інформ

  ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

  Адреса сайту в Інтернеті <a href="http://www.rada.kiev.ua">www.rada.kiev.ua</a>
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

    Стенограми пленарних засідань

    Адреса в Інтернеті <A Href="http://www.rada.kiev.ua/zakon/STENOGR/index.htm">http://www.rada.kiev.ua/zakon/STENOGR/index.htm</A>
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

      Уривок з двадцятого засідання 21.03.2001

      <A Href="http://www.rada.kiev.ua/zakon/Session7/STENOGR/21030107_020.htm">http://www.rada.kiev.ua/zakon/Session7/STENOGR/21030107_020.htm</A>
      
      ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ*
      С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и У к р а ї н и.
      21 б е р е з я 2001 р о к у 10.00 година
      
      Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.
      
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості і запрошені. Прошу підготуватися до реєстрації.
      
      Поки народні депутати готуються до реєстрації, я хотів би, шановні колеги, від вашого імені поздоровити з Днем народженням нашого колегу Степуру Владислава Сергійовича. (О п л е с к и).
      
      Прошу народних депутатів зареєструватися.
      
      У залі пленарних засідань зареєструвано 359 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
      
      Шановні колеги, надійшли депутатські запити.
      
      ………………………………………………………………………………
      
      ГОЛОВУЮЧИЙ. Нарордний депутат Сафронов .
      
      САФРОНОВ С.О.
      Прошу передати слово Теран-Тарану.
      
      ТАРАН(ТЕРЕН) В.В.
      Шановний Вікторе Володимировичу, шановні колеги, на превеликий жаль, є нагальна потреба повернутися до дії правоохоронних органів 9 березня.
      
      Тоді після демонстрації без жодних законних підстав хапали всіх хто лише підтрапляв під руку, і то не лише на вокзалі.
      
      Ось лише один приклад. У лікарні із струсом мозку та чисельними.............. травмами завершив мирну прогулянку біля Республіканського стадіону учитель історії Володимир Головатий.
      
      Він не є членом ніякого політичного об'єднання, ніякої партії, він ніколи не брав участі в акції "Україна без Кучми". Його просто схопили, штовхнули на землю, почали бити кийками і, як він свідчить, коли кинули його в машину, то в машині знову били і причому кинули туди і старих людей, які абсолютно не могли бути причетними до цієї акції.
      
      Шановні колеги, я говорю дані тільки ті, що вже були оприлюднені пресі. Ось дані інтерсайту <B>"Майдан-інформ"</B>. Тут наводяться списки людей, які без вісті пропали, їхні прізвища.
      
      Велику тривогу викликає опублікована інформація про те, що з 9 та 10 березня у моргах Києва знаходяться 19 тіл молодих людей переважно з черепно-мозковими травмами.
      
      Щн один епізод, про який широко повідомляють газети.
      
      Чоловік один, рятуючись від міліції, попав під машину. Підоспів "Беркут" і людину, яку витягли з-під машини, почали забивати ногами. Цього чоловіка в лікарні знайти не вдалося.
      
      Прикладів, на жаль, дуже багато. Я хочу запитати: хто за це ідповість? Хто винен в організації масового палювання на людей?
      
      Хто відкриє бодай одну кримінальну справу? До речі, про вчорашній лицемірний мітинг так званих ветеранів міліції, серед яких більше було молодих людей в шкіряних куртках, по вигляду яких не скажеш, що їх хвилюють пенсії. Так от, шановні колеги, хто з вас є киянином, пригадайте: аналогічний мітинг був організований ще в 1990 році, коли так звані правоохоронці обурювалися діями Степана Хмари. Тоді теж були заклики захистити міліцію, а тим часом Степана Хмару кинули у в'язницю, в камеру, в якій сьогодні Юлія Тимошенко. Тобто маємо традицію6 коли погромники прокидаються безневинними ягнятами і маємо до того ще й таку суспільну атмосферу, коли, наприклад, президент Національної телекомпанії Долганов у своїх передачах використовує записи таємних підслуханих розмов депутатів.
      
      І останнє. Шановний Вікторе Володимировичу, вчора стояло у порядку денному питання про зміни до Регламенту, законопроект, який вносився народними депутатами Косаківським і Турчиновим, а сьогодні чогось воно випало.
      
      Я би дуже вас просив, це питання, щоб воно стояло, і його треба сьогодні обговорити, завтра прийняти по ньому рішення.
      
      На жаль, часу мало, щоб сказати про все те, що діється.
      
      Дякую.

• 2001.12.03 | Майдан-Інформ

  ГАЗЕТА "АНТЕННА"

  Адреса сайту в Інтернеті <a href="http://www.antenna.com.ua">www.antenna.com.ua</a>
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

    Омельченко і Суркіс поєдналися!!!

    <A Href="http://www.antenna.com.ua/stat/arh_2000/50_0_3.htm">http://www.antenna.com.ua/stat/arh_2000/50_0_3.htm</A>
    
    
    Омельченко і Суркіс поєдналися!!!
    
    Четвер, 21 Грудня
    <b>Майдан-ІНФОРМ</b>
    
    Причиною і предметом їхнього єднання стало наметове містечко на Майдані Незалежності.
    
    В той час коли Суркіс натужно старається організувати сяку таку подобу "всенародної демонстрації" на підтримку заплямованої честі Президента, київський мер Олександр Омельченко вирішив вдатися до силових дій. Видимість законності всій акції повинен надати сумнозвісний Печерський народний, який вже багато років слухняно перетворює побажання президентської адміністрації у видимість закону.
    
    Міський мер не утруднив ані себе ані своїх чиновників передачею цих вимог учасникам акції на майдані. Вони були оприлюднені через засоби масової інформації в супроводі безцеремонних коментарів: - "Я не позаздрю тим хто до 22 грудня не забереться з майдану."
    
    У зв’язку з цим учасники акції "Україна без Кучми" оприлюднили звернення до всіх киян із закликом прийти завтра на Майдан Незалежності та підтримати їх.
    
    Зокрема вони заявили :- "залишатися на Майдані є справою нашої честі. Після таких хамських висловлювань ми просто не можемо дозволити собі піти через причини, вказані київським міським головою, якщо пан Омельченко привселюдно через засоби масової інформації не вибачиться перед нами."
    
    У зверненні закликається киян прийти 22 грудня на майдан Незалежності і пробути там якомога довше, щоб не дати здійснитися насильницьким діям.

  • 2001.12.04 | Майдан-Інформ

    БОРОТЬБА ПЕРЕХОДИТЬ У НОВУ СТАДІЮ

    <A Href="http://www.antenna.com.ua/stat/arh_2000/50_0_6.htm">http://www.antenna.com.ua/stat/arh_2000/50_0_6.htm</A>
    
    
    БОРОТЬБА ПЕРЕХОДИТЬ У НОВУ СТАДІЮ
    
    <b>Майдан-ІНФОРМ</b>
    
    Завтра , в суботу 23 грудня наметове містечко акції “Україна без Кучми” буде згорнуте.
    
    Таке рішення прийнято у звязку з тим що певна частина вимог учасників акції була виконанна владою, а щодо інших були дані з боку президента запевнення про те, що ці вимоги будуть також виконані.
    
    Також учасниками акції були враховані аргументи міської влади, яка ще до початку акції намітила і оголосила про проведення на місці розміщення палаткового містечка масових новорічних та різдвяних святкуваннь, в тому числі для дітей.
    
    Однак згортання наметового містечка не означає припинення акції “Україна проти Кучми”. Наша боротьба лише переходить у нову стадію і приймає нові форми.
    
    Ми закликаємо всіх учасників та прихильників нашої акції бути готовими до подальших дій та акцій, які завершаться лише тоді, коли в Україні утвердиться дійсно демократичний і дійсно правовий суспільний устрій. Підтримуйте звязок з нами і поміж собою, залучайте нових прихильників, роз’яснюйте всім, кого обдурили геббельсівською пропагандою справжній стан речей.
    
    23 грудня о 12.00 на місці палаткового табору на Майдані Незалежності відбудеться мітинг-концерт під загальною назвою "Без Кучми кльово!". Під час концерту на місці наметів будуть встановлені новорічні ялинки з гаслами "Геть Кучму", "Україна без Кучми" та інші. Залишиться єдиний намет - імені Георгія ГОНГАДЗЕ. У цьому наметі можна буде підтримати вимоги акції. На наметі будуть написані назви всіх політичних партій, які підтримали акцію.
    
    В разі , якщо наші вимоги не будуть виконуватися, ми залишаємо за собою право в будь-який момент знову вийти на площу
    
    Наша боротьба продовжується!

• 2001.12.03 | Майдан-Інформ

  ЗМІна

  Адреса сайту в Інтернеті <a href="http://www.zmi.kiev.ua">www.zmi.kiev.ua</a>
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

    Громадські слухання (архів)

    Адреса в Інтернеті http://www.zmi.kiev.ua/content.php3?pageID=6
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2001.12.03 | Майдан-Інформ

      ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ 11 квітня 2001 року (II)

      http://www.zmi.kiev.ua/article.php3?articleID=83
      
      
      ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ 11 квітня 2001 року (II)
      "ЗМІна", 2001-04-11 12:01:00
      
      Стенограма основних тез громадських слухань
      
      <B>Михайло Свистович</B>, журналіст <B>"Майдан-інформ"</B>:
      
      - Ви дуже патетично говорили про те, що постраждали правоохоронці, а звідки ви взяли таке, нібито там були люди, які витягували зі строю гаками. Там таких не було.
      
      Ніна Карпачова:
      
      - Саме зустрічі з правоохоронцями, а вони такі ж люди, як і ті, хто представляє опозицію, дали мені конкретні відповіді і пояснення. Припустимо, я вам назву зараз конкретні прізвища. Правоохоронець, який носить прізвище Рожок. Людина, яка з 1996 року була запрошена до МВС. Це простий військовий хлопець, який був змушений стояти в шерензі біля Київського університету на бульварі Шевченка. Саме він як керівник не має права носити гумовий кийок, в нього є тільки щит. Людина перебуває зараз у дуже тяжкому стані. Є кадри, відеосюжет… Коли я з ним розмовляла, я впізнала цей відеосюжет, я не могла повірити, що мені вдалося саме з цією людиною поспілкуватися. Натовп його притягнув до себе, кинув обличчям в бруд, хтось став йому на спину, знущаючись з нього. Якби він не був одягнений, то, мабуть, сьогодні його не було б у живих. Він казав мені, що лежав на землі і думав про свою 11-місячну доньку, яка залишиться без батька. Розумієте, це теж людина і ми повинні з цим рахуватися.
      
      До речі, 10 відсотків моїх інтерв'ю були присвячені правоохоронцям, а 90 відсотків - саме питанням опозиції і простим громадянам, перед якими я в лікарні швидкої допомоги вибачалася за владу, бо ніхто з влади цього не зробив (наприклад, перед Володимиром Головатим, учителем).
      
      <B>Михайло Свистович</B>:
      
      - Цей хлопець ударив дівчину, і тоді його витягли з натовпу.
      
      Ніна Карпачова:
      
      - Пане Пристайко, це вже по вашій лінії. Якщо хтось зацікавлений в об'єктивності з'ясування всіх обставин, треба брати ці кадри і з'ясовувати.

• 2001.12.04 | Майдан-Інформ

  ГАЗЕТА "ТОВАРИЩ"

  Адреса сайту в Інтернеті http://www.tovarish.com.ua
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.04 | Майдан-Інформ

    "Зачистка" Днепропетровска

    http://www.tovarish.com.ua/2001/n33/1/6.html
    
    
    Политические репрессии
    
    "Зачистка" Днепропетровска
    
    25 июля по приказанию исполнителя государственной службы юстиции, в присутствии сотрудников правоохранительных органов был взломан офис Днепропетровского обкома Соцпартии по ул. К. Либкнехта и выдворены оттуда его хозяева. Об этом заявил на встрече с журналистами секретарь обкома СПУ Ю. АЛЕКСЕЕНКО.
    
    Причиной таких действий, по его словам, стало решение суда о признании недействительным приватизации здания. В Бабушкинский районный суд Днепропетровска поступил иск Днепропетровского горисполкома, подписанный, по словам Ю. Алексеенко, городским головой И. Куличенко, с просьбой признать недействительным факт купли-продажи и передать здание на баланс города. Суд иск удовлетворил, и помещение было "очищено от социалистов".
    
    Казалось бы, ничего удивительного в этом нет. Суд принял решение, которое впоследствии и было исполнено. Если бы не одно "но". Здание, в котором находится обком социалистов, будет передано в конечном итоге не какой-нибудь частной фирме, а горисполкому. Намерение частного предпринимателя выселить социалистов было бы понятно - он хочет в этом помещении открыть, например, магазин. А вот порыв городских властей не совсем ясен. Тем более накануне выборов. Ведь обком СПУ, по словам Ю. Алексеенко, готов заключить договор об аренде и с городской властью. Более того, социалисты обратились к мэру Днепропетровска с просьбой помочь в решении этой проблемы. Ответа пока нет...
    
    Сами оппозиционеры не считают все происходящее случайностью. Ю. Алексеенко называет этот инцидент попыткой городских властей воспрепятствовать нормальному функционированию партийных организаций накануне парламентских выборов.
    
    
    <b>"Майдан-інформ"</b>.

• 2001.12.04 | Майдан-Інформ

  Магнолия-ТВ

  Адреса сайту в Інтернеті <A Href="http://magnolia-tv.com">http://magnolia-tv.com</A>
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.12.04 | Майдан-Інформ

    Харакири на Крещатике - новый метод борьбы украинской оппозиции? :-)

    <A Href="http://magnolia-tv.com/?id=3298&l=3">http://magnolia-tv.com/?id=3298&l=3</A>
    
    
    Харакири на Крещатике - новый метод борьбы украинской оппозиции?
    
    Внесено: 07.09.2001 (00:34 - 13:04)
    Киев, Хрещатик
    
    Небывалая акция произошла в четверг на центральной площади Украины, у подножия памятника Независимости. "Протест", организованный в самом центре Киева, по замыслу организаторов должен был вызвать "значительный общественный резонанс".
    
    Как сообщает официальный сайт акции <b>"Украина без Кучмы"</b>, инцидент произошел около 14:00. Двое молодых людей, жителей одного из сел Киевской области, попытались совершить харакири - взойдя на подножие памятника, лезвиями разрезали себе животы и кровью обклеили одну из колонн листовками со своими требованиями.
    
    Как и следовало ожидать, "протестанты" были сразу же задержаны патрулем милиции, после чего госпитализированы. Официальных сообщений о нанесенных повреждениях не поступало, но, по некоторым данным, "украинским самураям" удалось полностью вспороть себе кожный покров.
    
    И еще: нельзя не отметить, что ожидаемого "резонанса" в журналистской братии зафиксировано так и не было - единственными обозревателями, присутствовавшими во время "ритуала" оказались... представители организаторов акции.
    
    PS: согласно сообщению ЦОС ГУМВД Украины в Киеве, после предоставления первой медицинской помощи оба парня были допрошены и отпущены на свободу. Следователи приняли решение не возбуждать уголовное дело в этом случае, не смотря на то, что "оба задержанных ранее уже привлекались к судебной ответсвенности"