Відповіді

• 2002.06.02 | Косарик

  1-й Універсал - 10 червня 1917 р.

  <pre>
  Універсал
  Української Центральної Ради до українського народу,
  на Україні й по-за Україною сущого
  (I)
  
  
  Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого
  люду!
  Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на
  сторожі прав і вольностей Української Землі.
  Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від
  салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали
  нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися
  за ті права і вольности.
  Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:
  Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не
  розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй
  землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на
  Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним
  голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що
  повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати
  тільки наші Українські Збори.
  Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі,
  повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.
  Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба і які закони
  для нас луччі.
  Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю
  землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по
  всій Росії поміщицькі, казенні, царські, манастирські та инші
  землі у власність народів, як буде видано про це закона на
  Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими
  українськими землями, право користування ними належало тільки нам
  самим, нашим Українським Зборам (Соймові).
  Так сказали виборні люде з усієї Землі Української.
  Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську
  Центральну Раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти
  за його права і творити новий лад вільної автономної України.
  І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу,
  взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до
  тієї великої роботи.
  Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне
  нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна
  Рада, зможемо дати лад нашій землі.
  Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші
  домагання, одпіхнуло простягнену руку українського народу.
  Ми вислали до Петрограду своїх делегатів (послів), щоб вони
  представили Російському Тимчасовому Правительству наші домагання.
  А найголовніші домагання ті були такі:
  Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило,
  що воно не стоїть проти національної волі України, проти права
  нашого народу на автономію.
  Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що
  торкаються України, мало при собі нашого комісара по українських
  справах.
  Щоб місцева власть на Вкраїні була об'єднана одним
  представником від Центрального Російського Правительства, се-б то,
  вибраним нами, комісаром на Вкраїні.
  Щоб певна частина грошей, які збираються в Центральну казну з
  нашого народу, була віддана нам, представникам сього народу, на
  національно-культурні потреби його.
  Всі сі домагання наші Центральне Російське Правительство
  одкинуло.
  Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на
  автономію та право самому порядкувати своїм життям. Воно ухилилось
  од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського
  Учредительного Зібрання.
  Центральне Російське Правительство не схотіло мати при собі
  нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад.
  Так само не схотіло признати комісара на Україну, щоб не
  могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.
  І гроші, що збираються з нашої землі, одмовилось повернути на
  потреби нашої школи, освіти й організації.
  І тепер, Народе Український, нас приневолено, щоб ми самі
  творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та
  занепад. Коли Тимчасове Російське Правительство не може дати лад у
  нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі
  повинні взяти її на себе. Се наш обов'язок перед нашим краєм і
  перед тими народами, що живуть на нашій землі.
  І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей
  Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі
  будемо творити наше життя.
  Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи
  города однині знає, що настав час великої роботи.
  Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа
  повітова чи земська, яка стоїть за інтереси Українського Народу,
  повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою.
  Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась в
  руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам
  повести широку дужу організацію та освідомлення народу, і тоді
  перевибирати адміністрацію.
  В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з
  иншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно
  прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і
  разом з нами приступить до підготовки нового правильного життя.
  Центральна Рада покладає надію, що народи неукраїнські, що
  живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім
  краю, і в сей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно
  з нами стануть до праці коло організації автономної України.
  І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми
  скличемо представників від усих народів Землі Української і
  виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми
  підготовим, Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити
  своїм законом.
  Народе Український! Перед твоїм вибраним органом -
  Українською Центральною Радою стоїть велика і висока стіна, яку їй
  треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.
  Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої
  народньої праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі
  кошти (гроші). До сього часу український народ всі кошти свої
  оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав та не має
  тепер від неї того, що повинен би мати за се.
  І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім
  організованим громадянам сел і городів, всім українським
  громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (іюля)
  накласти на людність особливий податок на рідну справу і точно,
  негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української
  Центральної Ради.
  Народе Український! В твоїх руках твоя доля. В сей трудний
  час всесвітнього безладдя й роспаду докажи своєю одностайністю і
  державним розумом, що ти, народ [робітників], народ хліборобів,
  можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим,
  державним народом, як рівний з рівним.
  
  Ухвалено:
  Київ, року 1917, місяця червня (іюля) числа 10.
  ___________________
  Вісті з Української Центральної Ради. - 1917, травень (май).
  - N 9.
  (Орфографія документів, поданих у книзі, зберігається за
  винятком явних помилок. - Ред.)
  
  Конституційні акти України. 1917 - 1920.
  Невідомі конституції України.
  Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
  </pre>

• 2002.06.02 | Косарик

  2-й Універсал - 3 липня 1917 р.

  <pre>
  Універсал
  Української Центральної Ради
  (II)
  
  
  Громадяне землі Української.
  
  Представники Временного Правительства повідомили нас про ті
  певні заходи, яких Временне Правительство має вжити в справі
  Управління на Україні до Учредительного Зібрання. Временне
  Правительство, стоючи на сторожі завойованої революційним народом
  волі, визнаючи за кожним народом право на самоозначіння і
  відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного
  Зібрання, - простягає руку представникам Української демократії -
  Центральній Раді, - і закликає, в згоді з ним, творити нове життя
  України на добро всієї революційної Росії.
  Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти
  Україну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до
  розвитку та добробуту всієї Росії і до єдності демократичних сил
  її, з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єднання і
  оповіщаємо всіх Громадян України:
  Українська Центральна Рада, обрана Українським народом через
  його революційні організації, незабаром поповниться на
  справедливих основах представниками инших народів, що живуть на
  Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним
  найвищим органом революційної демократії України, який буде
  представляти інтереси всієї людності нашого краю.
  Поповнена Центральна Рада виділить наново з свого складу
  окремий одповідальний перед нею орган - Генеральний Секретаріат, -
  що буде представлений на затвердження Временного Правительства,
  яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на
  Україні.
  В сім органі будуть об'єднані всі права і засоби, щоб він,
  яко представник демократії всієї України, і разом з тим як
  найвищий краєвий орган управління, мав змогу виконувати складну
  роботу організації та упорядкування життя всього краю в згоді з
  усією революційною Росією.
  В згоді з иншими національностями України і працюючи в
  справах державного управління, як орган Временного Правительства,
  Генеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом
  зміцнення нового ладу, утвореного революцією.
  Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада в
  згоді з національними меньшостями України підготовлятиме проект
  законів про автономний устрій України для внесення їх на
  затвердження Учредительного Зібрання.
  Вважаючи, що утвореннє краєвого органу Временного
  Правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління
  краєм до потреби місцевої людності в можливих до Учредительного
  Зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно
  зв'язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось
  проти замірів самовільного здійснення автономії України до
  Всеросійського Учредительного Зібрання.
  Що торкається комплектовання військових частей, то для сього
  Центральна Рада матиме своїх представників при кабінеті
  Військового Міністра, при Генеральнім Штабі і Верховному
  Головнокомандуючому, які будуть брати участь в справах
  комплектування окремих частин виключно українцями, поскільки таке
  комплектування, по опреділенню Військового Міністра, буде являтись
  з техічного боку можливим без порушення боєспособности армії.
  Оповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що
  українська демократія, яка передала нам свою волю, разом з
  революційною демократією всієї Росії та її революційним
  Правительством прикладе всі свої сили, щоб довести всю державу і
  зокрема Україну до повного торжества революції.
  
  У Київі, 1917 року, липня 3-го дня.
  
  ___________________
  Нова Ради. - 1917, 4 липня. - N 79.
  
  Конституційні акти України. 1917 - 1920.
  Невідомі конституції України.
  Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
  </pre>

• 2002.06.02 | Косарик

  3-й Універсал - 20 листопада 1917 р.

  <pre>
  Універсал
  Української Центральної Ради
  (III)
  
  
  Народе український і всі народи України!
  
  Тяжка й трудна година впала на землю Російської Республіки.
  На півночі в столицях іде межиусобна й крівава боротьба.
  Центрального Правительства нема й по державі шириться безвластя,
  безлад і руїна.
  Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної,
  народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні,
  занепаду.
  Народе Український! Ти, разом з братніми народами України,
  поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і
  будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна
  Рада, твоєю волею, в ім'я творення ладу в нашій країні, в ім'я
  рятування всеї Росії, оповіщаємо:
  Однині Україна стає Українською Народньою Республікою.
  Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи
  єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими
  помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією
  рівних і вільних народів.
  До Установчих Зборів України вся вдасть творити лад на землях
  наших, давати закони й правити належить нам, Українській
  Центральній Раді, і нашому правительству - Генеральному
  Секретаріятові України.
  Маючи силу і власть на рідній землі, ми тою силою й властю
  станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і
  всієї Росії.
  Отож оповіщаємо:
  До території Народньої Української Республіки належать землі,
  заселені у більшости Українцями: Київщина, Поділя, Волинь,
  Чернігівщина, Полтавщина, Харьківщина, Катеринославщина,
  Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь
  Української Народньої Республіки, як що до прилучення частин
  Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і сумежних губерен і областей,
  де більшість населення українське, має бути встановлене по згоді
  зорганізованої волі народів.
  Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:
  Однині на території Української Народньої Республіки існуюче
  право власности на землі поміщицькі та инші землі нетрудових
  хазяйств сільсько-господарського значіння, а також на удільні,
  кабінетські та церковні землі - касується.
  Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу
  й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада
  доручає Генеральному Секретареві по земельних справах негайно
  виробити Закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним
  народом, тими землями до Українських Установчих Зборів.
  Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути
  негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо:
  На території Народньої Республіки України від сього дня
  встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.
  Тяжкий і грізний час, який перебуває вся Росія, а з нею і
  наша Україна, вимагає доброго упорядкування виробництва,
  рівномірного роспреділення продуктів споживання і кращої
  організації праці. І через те приписуємо Генеральному Секретарству
  праці від сього дня разом з представництвом від робітництва
  встановити державну контролю над продукцією України, пильнуючи
  інтересів як України, так і цілої Росії.
  Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили
  всіх народів світу. Волею і іменем Української Республіки ми,
  Українська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир було
  встановлено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб
  через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів
  негайно роспочати мирні переговори.
  Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права народу
  українського в Росії і по за Росією не було в замиренню порушено.
  Але до миру кожен громадянин Республіки України, разом з
  громадянами усіх народів Російської Республіки, повинен стояти
  твердо на своїх позиціях, як на фронті, так і в тилу.
  Останніми часами ясні здобутки революції було затемнено
  відновленою карою на смерть. Оповіщаємо:
  Однині на землі Республіки Української смертна кара
  касується.
  Всім ув'язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені
  до сього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і
  тим, хто ще до відповідальности не потягнений, дається повна
  амністія. Про се негайно буде виданий закон.
  Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові
  народу.
  З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству Судових
  Справ зробити всі заходи упорядкувати судівництво і привести його
  до згоди з правними поняттями народу.
  Генеральному Секретарству Внутрішніх Справ приписуємо:
  Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого
  самоврядування, що являються органами найвищої адміністративної
  влади на місцях, і до встановлення найтіснішого зв'язку й
  співробітництва його з органами революційної демократії, що має
  бути найкращою основою вільного демократичного життя.
  Так само в Українській Народній Республіці має бути
  забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією:
  свободу слова, друку, віри, зібранів, союзів, страйків,
  недоторканости особи і мешкання, право і можливість уживання
  місцевих мов у зносинах з усіма установами.
  Український народ, що сам довгі літа боровшися за свою
  національну волю й нині її здобувши, буде твердо охороняти волю
  національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих, тому
  оповіщаємо, що народам великоруському, єврейському, польському й
  иншим на Україні признаємо національно-персональну автономію для
  забезпечення їм права і свободи самоврядування в справах їх
  національного життя. Та доручаємо нашому Генеральному Секретарству
  Національних справ подати нам в найближчому часі законопроект про
  національно-персональну автономію.
  Справа продовольча є корінь державної сили в сей тяжкий і
  відповідальний час. Українська Народня Республіка повинна
  напружити всі свої сили і рятувати як себе, так і фронт і ті
  частини Російської Республіки, які потребують нашої допомоги.
  Громадяне! Іменем Народньої Української Республіки, в
  федеративній Росії ми, Українська Центральна Рада, кличемо всіх до
  рішучої боротьби усяким безладдям і руїнництвом та до дружнього
  великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і
  знеможеній Республіці Росії здоровья, силу і нову будучність.
  Вироблення тих форм має бути проведене на Українських і
  Всеросійських Установчих Зборах.
  Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27
  грудня (декабря) 1917 року, а днем скликання їх - 9 січня (января)
  1918 року.
  Про порядок скликання Українських Установчих Зборів - негайно
  видано буде закон.
  
  Українська Центральна Рада.
  
  У Київі 7(20) листопаду року 1917.
  
  ___________________
  Вістник Генерального Секретаріяту Української Народньої
  Республіки. - 1917, 23 листопада. - N 2.
  
  Конституційні акти України. 1917 - 1920.
  Невідомі конституції України.
  Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
  </pre>

• 2002.06.02 | Косарик

  4-й Універсал - 9 січня 1918 р.

  <pre>
  Універсал
  Української Центральної Ради
  (IV)
  
  
  Народе України.
  
  Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна
  Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх,
  - борців за вольности і права трудящих.
  Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки
  лютої війни знесилили наш край і людність. Фабрики товарів не
  виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні
  падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю розплодились
  юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло
  військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі.
  Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі
  Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом ( n0005300-17 )
  час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись,
  щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу
  над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій,
  організувати нове Правительство.
  А тим часом петроградське правительство народніх комісарів,
  щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку,
  оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо,
  красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і
  без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна,
  наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь
  безладдя, злодіяцтво, безчинство.
  Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не
  допустити цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але
  петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі
  кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.
  Крім того те саме петроградське правительство народніх
  комісарів починає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її
  до того ще "священною". Знов поллється кров, знов нещасний
  трудовий народ повинен класти своє життя.
  Ми, Українська Центральна Рада, обрана з'їздами селян,
  робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо,
  ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру
  і мир демократичний повинен бути як найшвидче.
  Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не
  ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того,
  щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення
  революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада,
  оповіщаємо всіх громадян України:
  Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від
  нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського
  народу.
  Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія,
  Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але
  ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української
  Республіки.
  Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем
  якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити
  ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу,
  селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині
  матиме назву Ради Народніх Міністрів.
  Отож, - насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої,
  - Раді Народніх Міністрів, - під цього дня нести розпочаті вже нею
  переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й
  довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з боку
  яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити
  мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й
  згоді.
  Що ж до так званих "большевиків" та инших напастників, що
  нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству
  Української Народньої Республіки твердо й рішуче взятися за
  боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не
  жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народня
  Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду
  найманих насильників, які топчуть права Української Республіки.
  Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами,
  тяжко мучила наш народ, знищила наш край, розбили господарство.
  Тепер тому мусить бути кінець!
  З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати
  вояків, після підтвердження мирних переговорів - розпустити армію
  зовсім, а потім замісць постійної армії завести народню міліцію,
  щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням
  пануючих верств.
  Поруйновані війною й демобілізацією місцевості мають бути
  відновлені за поміччю державного нашого скарбу.
  Коли вояки наші повернуться додому, народні ради - волосні й
  повітові та й мійські думи мають бути переобрані в час, який буде
  приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб
  встановити на місцях таку власть, до якої мали-б довірря й яка б
  спіралась на всі революційно-демократичні верстви народу,
  правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими
  самоврядуваннями ради селянських, робітничих і салдатських
  депутатів, вибраних із місцевої людности.
  В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій,
  вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без
  викупу, принявши за основу скасування власности й соціялізацію
  землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде
  розглянено за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада
  Народніх Міністрів вживе всіх заходів, щоб передача землі в руки
  трудящих уже до початку весняних робот через земельні комітети
  неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко
  добро українського трудящого народу, переходять в порядкування
  Української Народньої Республіки.
  Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили
  нашої країни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли
  тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без
  товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх
  Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик
  на мирний стан, до вироблення продуктів, потрібних насамперед
  трудящим масам.
  Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также
  інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен
  терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має
  підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх
  галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої
  сили, та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та
  потерпілих од війни.
  За старого ладу торговці та ріжні посередники наживали на
  бідних пригноблених клясах величезні капітали. Однині Народня
  Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торговлі
  і всі доходи з неї повертатиме на користь народу.
  Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і
  вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було
  такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через спекулянтів.
  Правительству Республіки на виконання сього приписуємо
  розробити і представити на затвердження Закон про це, а також про
  монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів,
  з яких найбільш бралося прибутків з робочих клясів, на користь
  нетрудящихся.
  Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над
  всіми банками, які кредітами (позиками) нетрудовим масам
  допомагали визискувати кляси трудові. Однині позичкова поміч
  банків має даватися головним чином на піддержку трудовому
  населенню та на розвиток народнього господарства Української
  Народньої Республіки, а не спекуляції та ріжну банкову
  експльоатацію (визиск).
  На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів
  росте невдоволення серед де-якої частини людності. Тим
  невдоволенням користуються ріжні темні сили і підбивають
  несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов
  підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх
  Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контр-революційними
  силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної
  Української Народньої Республіки - до повороту старого ладу, того
  карати як за державну зраду.
  Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом
  ( n0005300-17 ), Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема
  проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації
  користуватимуться правом національно-персональної автономії,
  признаним за ними законом 9-го січня.
  Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми,
  Центральна Рада, в найближчих тижнях певно довершать, справлять і
  до останнього порядку приведуть Українські Установчі Збори.
  Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як
  найпильніше, вжити всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити
  як найскоріше, щоб за кілька тижнів зібрались наші Установчі
  Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і закріпили
  свободу, лад і добробут Конституцією ( n0002300-18 ) нашої
  незалежної Української Народньої Республіки на добробут всього
  трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому
  органові належатиме рішити про федеративний зв'язок з народніми
  республіками бувшої Російської держави.
  До того ж часу всіх громадян самостійної Української
  Народньої Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої
  волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від
  усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.
  
  Українська Центральна Рада.
  
  У Київі. 9 січня 1918 р.
  
  ___________________
  Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої
  Республіки. - 1917, 13 січня, - N 3.
  
  Конституційні акти України. 1917 - 1920.
  Невідомі конституції України.
  Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
  </pre>