ТІНЬОВА СТОРОНА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
02/16/2001 | Майдан-Інформ
ТІНЬОВА СТОРОНА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
Володимир МАРТИНЮК
=============================================================
Одним з основних міфів, які теперішня правляча верхівка посилено насаджує в середовищі громадян України, є міф про ніби, то завершення в Україні основних демократичних перетворень і впровадження ринкової системи господарювання.
Однак насправді масова корупція, систематичні порушення майнових та демократичних прав громадян, використання держави та її інституцій для збагачення невеликого кола колишньої номенклатурно - компартійної еліти , свідчить, що соціально -економічний устрій України зовсім не відповідає стандартам розвинутого демократичного суспільства і сучасної ринкової економіки. На сьогодні соціально-економічний устрій України більше нагадує устрій слаборозвинутих країн третього світу. При цьому з боку правлячої верхівки спостерігається тенденція до подальшого обмеження й профанації основних демократичних та ринкових прав і засад.
Одним із найбільших сюрпризів , для тих, хто приїжджає в Україну із Заходу, стає українська судова система.
Фактично в Україні зараз діє архаїчна судова система , яка мала аналоги лише у феодальному чи навіть у рабовласницькому суспільстві. У процесі "реформ" ліквідовані навіть ті нікчемні ознаки демократичності, які імітувалися при колишній радянській системі - повністю ліквідовані всі елементи виборності суддів народом та скасована практика участі в судовому процесі представників громадськості - так званих присяжних .
До речі інститут присяжних існував навіть у часи Древньої Русі. Теперішня влада зуміла повторити "досягнення" монголів , які у свій час , почавши з основи - судової системи, повністю зруйнували існуючий соціальний устрій Русі.
Процедура затвердження суддів "оптом" у Верховній Раді є пародією на ідею народовладдя. Усі ми могли спостерігати минулорічну комедію, коли вишгородський суд пробував "відмінити" результат виборів київського мера. Вишгородський суддя , загалом фаховий і серйозний юрист був змушений грати у цю комедію, оскільки його кандидатура саме мала проходити подібне затвердження Верховною Радою. Як правило, більшість депутатів мало цікавиться цим процесом, особливо коли судді не з їхніх округів. Тому фактично вирішує керівництво Верховної Ради.
Наслідком відсутності виборності і "чиновницького" статусу суддів є також їх нікчемне матеріальне забезпечення і відповідний нікчемний авторитет. Об суддю і відповідно об судову систему може безкарно витирати ноги будь який вищий чиновник, бізнесовий чи кримінальний авторитет.
В розвинутих державах Заходу , особливо у США щоденно відбуваються десятки тисяч судових засідань. Кожен американець протягом свого життя судиться з іншими американцями, фірмами чи навіть із самою американською державою не менше десятка раз. Судова процедура, на відміну від нашої швидка й необтяжлива морально та фінансово. Суд для американця не є катастрофою, а майже буденною життєвою справою. В американських судах успішно й швидко вирішуються питання, які в Україні без жодного результату роками пробують вирішити найвищі органи влади - Уряд, Адміністрація Президента та Верховна Рада.
Аби не бути голослівним можу згадати болючу для України проблему невиплати зарплат - в Америці, Європі чи Японії таке є просто неможливим. Там будь, який суд зобов’язує роботодавця, під загрозою конфіскації його майна, виплатити працівнику належну йому за трудовою угодою зарплату. В Україні пару років назад було покотилася хвиля подібних позовів робітників до керівників підприємств. Після перших виграних позовів та конфіскованих на виплату зарплат директорських "Мерседесів", в суди надійшло негласне розпорядження - подібні позови до розгляду не приймати !
Європейський чи американський суд присяжних разюче відрізняється від так званого "демократичного" українського суду - там остаточне рішення приймає не суддя , а дванадцять присяжних засідателів , яких вибирають із числа шанованих , відомих своєю розсудливістю та порядністю місцевих жителів. Суддя фактично лише веде судову процедуру і відповідає аби вона відповідала закону. Тому купити чи залякати американський та європейський суд набагато важче - як мінімум у дванадцять разів. Окрім того наявність, хоча б одного чесного й непоступливого присяжного може звести нанівець усі старання і спричинити великий скандал. Окрім того справу утруднює те, що на кожен суд дванадцятку присяжних вибирають шляхом жеребкування з ще більшого числа так би мовити "запасних" присяжних. Як правило, таких є аж 60.
Отже надзвичайно важливий елемент правового демократичного устрою - судова система в Україні є пародією на справжню демократичну судову систему.. Це і є основною причиною того, що Закони, прийняті Верховною Радою, не виконуються і не застосовуються. Суд , який у демократичному суспільстві є головним інститутом застосування закону й перевірки відповідності цього закону суспільним інтересам, в Україні перетворений у жалюгідний придаток до виконавчої гілки державної влади.
Власне і самі принципи демократії, права , свободи на Заході і особливо у Сполучених Штатах Америки щоденно відстоюються у безлічі позовів, які як правило виглядають "Слухається позов громадянина такого-то до Штату такого-то з приводу порушення таких то конституційних прав." Більшість цих справ, згідно судової статистики виграється громадянами США. Якраз це , а не 6-й флот і космічні сили є гарантом збереження демократії в Америці.
На жаль, для України це абсолютно неможливо і абсолютно неймовірно.
Майже немає не тільки прикладів виграшу справ про порушення конституційних прав, але і прикладів порушення таких прав у судах. Українські громадяни, установи і навіть громадські організації, згідно статистики в основному подають позови про порушення стосовно них не Конституції і на віть не законів , а підзаконних нормативних актів. А це у свою чергу свідчить про одну, але дуже сумну річ - Конституція і навіть Закони в Україні є бутафорією. Справжня система правил і "законів" українського життя або записана у всіляких інструкціях ЖЕКів та їм подібних контор, а бо ж просто існує в неписаних правилах номенклатурних та кримінальних тусовок.
Питання невиплати зарплати, спірні питання приватизації, грубі порушення виборчих процедур, врешті решт питання мови та культури давно могли б, і повинні були бути вирішені в судовому порядку. Внаслідок бездіяльності й неефективності судової системи в українському суспільстві накопичуються цілі пласти невирішених проблем, посилюється гнітюче відчуття торжествуючої несправедливості. Усе це викликає в багатьох людей відчуття неприязні до української держави. Усе це також активно й результативно використовується ворогами незалежності для антиукраїнської пропаганди.
Теперішня влада активно поширює ілюзію про, нібито створення в Україні сучасного демократичного механізму зміни влади й впливу народу на діяльність цієї влади. Насправді це не відповідає дійсності. Неправова держава не може бути демократичною. Подібні ж разючі відмінності вирізняють у погану сторону нашу економіку , фінансово банківську систему, адміністративний уклад.
Однак про все це, що у свою чергу також є наслідком паралічу третьої, судової гілки влади, напишу колись пізніше.
===============================================================
Зараз у суспільстві починаються палкі суперечки на тему, який устрій держави нам потрібен - президентський, парламентсько-президентський, чи просто парламентський.
Нагадую всім - у будь якому варіанті цих устроїв Верховний суд може скасувати будь яке рішення Президента, Прем’єра, Парламенту.
Таким чином у правовій державі найвищою інституцією, врешті решт виявляється суд. Неправова держава не може бути демократичною. Неправова держава також не може бути цивілізованою. Ілюстрацією цьому є очевидне здичавіння всіх гілок і всіх рівнів влади в Україні, яке спостерігається останніми роками.
Всі спроби щось змінити в Україні , не міняючи нічого у судовій системі, є або потугами наївних людей, які наперед приречені на невдачу, або ж свідомими спробами зберегти під іншою вивіскою теперішню систему нелегального управління суспільством і кримінального перерозподілу багатства.
Володимир МАРТИНЮК
martyniuk@ukr.net
Володимир МАРТИНЮК
=============================================================
Одним з основних міфів, які теперішня правляча верхівка посилено насаджує в середовищі громадян України, є міф про ніби, то завершення в Україні основних демократичних перетворень і впровадження ринкової системи господарювання.
Однак насправді масова корупція, систематичні порушення майнових та демократичних прав громадян, використання держави та її інституцій для збагачення невеликого кола колишньої номенклатурно - компартійної еліти , свідчить, що соціально -економічний устрій України зовсім не відповідає стандартам розвинутого демократичного суспільства і сучасної ринкової економіки. На сьогодні соціально-економічний устрій України більше нагадує устрій слаборозвинутих країн третього світу. При цьому з боку правлячої верхівки спостерігається тенденція до подальшого обмеження й профанації основних демократичних та ринкових прав і засад.
Одним із найбільших сюрпризів , для тих, хто приїжджає в Україну із Заходу, стає українська судова система.
Фактично в Україні зараз діє архаїчна судова система , яка мала аналоги лише у феодальному чи навіть у рабовласницькому суспільстві. У процесі "реформ" ліквідовані навіть ті нікчемні ознаки демократичності, які імітувалися при колишній радянській системі - повністю ліквідовані всі елементи виборності суддів народом та скасована практика участі в судовому процесі представників громадськості - так званих присяжних .
До речі інститут присяжних існував навіть у часи Древньої Русі. Теперішня влада зуміла повторити "досягнення" монголів , які у свій час , почавши з основи - судової системи, повністю зруйнували існуючий соціальний устрій Русі.
Процедура затвердження суддів "оптом" у Верховній Раді є пародією на ідею народовладдя. Усі ми могли спостерігати минулорічну комедію, коли вишгородський суд пробував "відмінити" результат виборів київського мера. Вишгородський суддя , загалом фаховий і серйозний юрист був змушений грати у цю комедію, оскільки його кандидатура саме мала проходити подібне затвердження Верховною Радою. Як правило, більшість депутатів мало цікавиться цим процесом, особливо коли судді не з їхніх округів. Тому фактично вирішує керівництво Верховної Ради.
Наслідком відсутності виборності і "чиновницького" статусу суддів є також їх нікчемне матеріальне забезпечення і відповідний нікчемний авторитет. Об суддю і відповідно об судову систему може безкарно витирати ноги будь який вищий чиновник, бізнесовий чи кримінальний авторитет.
В розвинутих державах Заходу , особливо у США щоденно відбуваються десятки тисяч судових засідань. Кожен американець протягом свого життя судиться з іншими американцями, фірмами чи навіть із самою американською державою не менше десятка раз. Судова процедура, на відміну від нашої швидка й необтяжлива морально та фінансово. Суд для американця не є катастрофою, а майже буденною життєвою справою. В американських судах успішно й швидко вирішуються питання, які в Україні без жодного результату роками пробують вирішити найвищі органи влади - Уряд, Адміністрація Президента та Верховна Рада.
Аби не бути голослівним можу згадати болючу для України проблему невиплати зарплат - в Америці, Європі чи Японії таке є просто неможливим. Там будь, який суд зобов’язує роботодавця, під загрозою конфіскації його майна, виплатити працівнику належну йому за трудовою угодою зарплату. В Україні пару років назад було покотилася хвиля подібних позовів робітників до керівників підприємств. Після перших виграних позовів та конфіскованих на виплату зарплат директорських "Мерседесів", в суди надійшло негласне розпорядження - подібні позови до розгляду не приймати !
Європейський чи американський суд присяжних разюче відрізняється від так званого "демократичного" українського суду - там остаточне рішення приймає не суддя , а дванадцять присяжних засідателів , яких вибирають із числа шанованих , відомих своєю розсудливістю та порядністю місцевих жителів. Суддя фактично лише веде судову процедуру і відповідає аби вона відповідала закону. Тому купити чи залякати американський та європейський суд набагато важче - як мінімум у дванадцять разів. Окрім того наявність, хоча б одного чесного й непоступливого присяжного може звести нанівець усі старання і спричинити великий скандал. Окрім того справу утруднює те, що на кожен суд дванадцятку присяжних вибирають шляхом жеребкування з ще більшого числа так би мовити "запасних" присяжних. Як правило, таких є аж 60.
Отже надзвичайно важливий елемент правового демократичного устрою - судова система в Україні є пародією на справжню демократичну судову систему.. Це і є основною причиною того, що Закони, прийняті Верховною Радою, не виконуються і не застосовуються. Суд , який у демократичному суспільстві є головним інститутом застосування закону й перевірки відповідності цього закону суспільним інтересам, в Україні перетворений у жалюгідний придаток до виконавчої гілки державної влади.
Власне і самі принципи демократії, права , свободи на Заході і особливо у Сполучених Штатах Америки щоденно відстоюються у безлічі позовів, які як правило виглядають "Слухається позов громадянина такого-то до Штату такого-то з приводу порушення таких то конституційних прав." Більшість цих справ, згідно судової статистики виграється громадянами США. Якраз це , а не 6-й флот і космічні сили є гарантом збереження демократії в Америці.
На жаль, для України це абсолютно неможливо і абсолютно неймовірно.
Майже немає не тільки прикладів виграшу справ про порушення конституційних прав, але і прикладів порушення таких прав у судах. Українські громадяни, установи і навіть громадські організації, згідно статистики в основному подають позови про порушення стосовно них не Конституції і на віть не законів , а підзаконних нормативних актів. А це у свою чергу свідчить про одну, але дуже сумну річ - Конституція і навіть Закони в Україні є бутафорією. Справжня система правил і "законів" українського життя або записана у всіляких інструкціях ЖЕКів та їм подібних контор, а бо ж просто існує в неписаних правилах номенклатурних та кримінальних тусовок.
Питання невиплати зарплати, спірні питання приватизації, грубі порушення виборчих процедур, врешті решт питання мови та культури давно могли б, і повинні були бути вирішені в судовому порядку. Внаслідок бездіяльності й неефективності судової системи в українському суспільстві накопичуються цілі пласти невирішених проблем, посилюється гнітюче відчуття торжествуючої несправедливості. Усе це викликає в багатьох людей відчуття неприязні до української держави. Усе це також активно й результативно використовується ворогами незалежності для антиукраїнської пропаганди.
Теперішня влада активно поширює ілюзію про, нібито створення в Україні сучасного демократичного механізму зміни влади й впливу народу на діяльність цієї влади. Насправді це не відповідає дійсності. Неправова держава не може бути демократичною. Подібні ж разючі відмінності вирізняють у погану сторону нашу економіку , фінансово банківську систему, адміністративний уклад.
Однак про все це, що у свою чергу також є наслідком паралічу третьої, судової гілки влади, напишу колись пізніше.
===============================================================
Зараз у суспільстві починаються палкі суперечки на тему, який устрій держави нам потрібен - президентський, парламентсько-президентський, чи просто парламентський.
Нагадую всім - у будь якому варіанті цих устроїв Верховний суд може скасувати будь яке рішення Президента, Прем’єра, Парламенту.
Таким чином у правовій державі найвищою інституцією, врешті решт виявляється суд. Неправова держава не може бути демократичною. Неправова держава також не може бути цивілізованою. Ілюстрацією цьому є очевидне здичавіння всіх гілок і всіх рівнів влади в Україні, яке спостерігається останніми роками.
Всі спроби щось змінити в Україні , не міняючи нічого у судовій системі, є або потугами наївних людей, які наперед приречені на невдачу, або ж свідомими спробами зберегти під іншою вивіскою теперішню систему нелегального управління суспільством і кримінального перерозподілу багатства.
Володимир МАРТИНЮК
martyniuk@ukr.net