Югославія, досвід боротьби без застосування сили.
03/13/2001 | Technar
Югославія, досвід боротьби без застосування сили.
Під час підготовки матеріалу були використані матеріали групи Balkan Peace Team,
http://www.igc.org/pbi/bpt.html )
Югославська опозиція перемогла, але цей шлях до перемоги склав 4 роки. Зрозумівши після перших зіткнень з поліцією що фізичною силою боротися проти системи неможливо, сили занадто не рівні, вони перейшли до ненасильницьких методів боротьби, воодночас отримавши величезну моральну перевагу над озброєними і готовими вдатися
в будь який момент до насильства силами режиму Мілошевіча. Опозиція весь час наголошувала на цьому та діяла саме такими засобами, причому їй в основному вдалося уникнути провокацій які застосовували проти неї, щоб звинуватити опозицію у насильстві та знищити. Один з головних моментів цеї тактики те, що участники повинні усвідомлювати, що проти них все одно може бути застосоване насильство тому важливо не дати втягнути себе в обмін ударами.
Методи опору без насильства, які були використані
Під час першої хвилі протестів в листопаді 1996 року (60 днів) стихійно виникла ідея яка потім переросла в продуману тактику опору без застосування сили. Така тактика використовувалась весь час, до перемоги опозиції. Злість мас яка була направлена проти діючого режиму вдалось трансформувати в атмосферу празника та народних гулянь, люди були щасливі від того що виходили на вулиці висловлювати свій протест проти режиму – такий тип опору поліції так і не вдалося задавити.
Список методів, які використовувались в рамках тактики боротьби без насильства.
1. Марші
Марші проходили як правило повз ключові будівлі – символи влади, біля продержавних засобів інформації з метою дискредитувати їх, або на підтримку незалежних засобів масс-медіа. Дороги вар’ювались, щоб залучити більше нових глядачів.
2. Походи на Бєлград
Студенти – протестуючі влаштовували довгі походи на Бєлград, щоб по дорозі проводити агітацію та роз»яснення і таким чином залучати більше людей з провінції. Одна група студентів влаштувала навіть похід на велосипедах. Жителі пригородів також йшли до центра Бєлграда пішки, щоб там приєднуватись до мітингів.
3.Студентьскі страйки
Студенти декількох університетів влаштовували студентські страйки, до яких приєднувались згодом частина викладачів та професури. Також страйкували учні
старших класів гімназій та шкіл.
4. Публічне виконання
Під час вистав в театрах Бєлграда робилась перерва і актори зачитували інформаційні матеріали опозиції глядачам. Схожим чином використовувались інші збори великої кількості людей.
5. Шум
Люди використовували все – свистки, дудки, дзвінки, сирени, брязкальця і т. Ін. В пробках які утворювались під час маршів багато водіїв сигналили в знак підтримки демонстрантів.
6. Свистки
Це був самий популярний інструмент під час акцій опозиції. Сформувались навіть багато зразків свисту «питання-відповідь», тобто «музичну фразу» групи людей підхоплювали та продовжували люди з натовпу які йшли в протилежному напрямку, при чому в будь який час, навіть не пов»язаний з акціями. Свисток на шиї на короткому мотузку був таким же методом ідентифікації своїх, як і значок з символікою опозиції.
7. Лозунги.
Був придуманий та постійно використовувався набір дотепних лозунгів, спрямованих проти влади.
8. Світлові сигнали.
Під час проходу повз будинки та офіси люди в середині приміщень багато раз вмикали та вимикали світло на знак підтримки опозиції.
9. Конфетті
Люди, які підтримували протестуючих засипали їх під час маршів конфетті та інколи навіть дрібною розмінною монетою.
10. Прапори
Люди виносили велику кількість різноманітних прапорів: національних, політичних партій,
прапорів з спортивною символікою, прапори інших країн, та навіть таку екзотику як прапор секс меншин, американський прапор Конфедерації та «веселого роджера». Хоча більше всього було державної символіки, основна ідея все ж була чим більше прапорів тим краще. Прапори також закріплювали у вікнах по дорозі проходження демонстрантів. Також вивішувалось все, що можна вивісити.
11. Плакати
В основному це були саморобні плакати з гострою сатирою на лідерів керівництва та державні органи інформації.
12. Ляльки
Стали дві дуже відомі 2 ляльки – жінки президента та його самого у вбранні в»язня, які носили під час майже кожної акції. Цих ляльок виготовили студенти з мистецького факультету університету Бєлграду, яких за це (через популярність ляльок) одного разу дуже сильно побила поліція.
13. Конструктивні акції
Студенти влаштовували акції по прибиранню місць, де насмітили учасники про-мілешевських контр-демонстрацій, які влаштовувала влада. Вони також приходили мити будинок парламенту з закликами до очищення. Також вони провели один раз сповнену сарказму акцію, на підтримку свого ректора який чинив тиск на членів студентського руху.
14. Стіна
Після того, як влада почала називати студентів руйнівниками та фашистами, вони побудували з цегли стіну перед парламентом, на якій нанесли напис «Ми будуємо, а не руйнуємо!»
15. Заяви професійних організацій.
5 суддів Вищого Суду Сербії надіслали листа Мілошевичу з протестом проти аннулювання результатів виборів місцевих органів влади (після відміни цих результатів саме й почались масові протести) , пізніше до них приєднались деякі інші судді по всій країні. Президент спілки письменників також написав відкритого листа Мілошевічу, в якому висловився за збереження результатів виборів.
16. Ігнорування державних новин.
Кожен вечір, в час коли державним каналом транслювались новини люди підходили до вікон та шуміли усіма засобами як могли, щоби символічно заглушити джерело офіційної
пропаганди. Пішоходи свистіли, а водії гуділи клаксонами. Присуджувалась ганебна нагорода «самій тихій вулиці». На демонстраціях використовувався лозунг «Перегляд державного ТБ загрожує важкими хворобами мозку! J»
17. Блокування телефонних ліній.
Незалежною газетою був роздрукований список телефонів головних державних установ,
та між житловими районами були розподілені частини телефонів з цього списку. Люди безперервно дзвонили по цим номерам, повністю паралізуючи роботу телефонів державних служб.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Після того як опозицію було звинувачено в тому що вони «утворюють перешкоди для вільного пересування транспорту», на вулиці було виведено багато поліції та марші були заборонені виникло ще багато нових засобів опору без насильства.
18.Сидіння
В багатьох ситуаціях, коли кордони поліції починали рухатись на демонстрантів вони по команді миттєво сідали на дорогу. Під час нічних акцій до студентів приєднувались православні священники і вони всі разом починали сидячи молитися безпосередньо перед кордонами поліції.
19. Похорони
Студенти влаштували мовчазний марш, повертаючись з похоронів вчителя, забитого до смерті прихильниками Мілошевіча.
20.Свята
Під час свят (Різдво, Новий Рік) студенти влаштовували на вулицях вечірки, які поліція не могла розганяти через велику присутність звичайних людей. Люди ходили вночі по вулицям неначе стверджуючи – «ці вулиці належать нам!»
21. Кола
Протестуючі ходили колами на пішоходних майданах, або маленькими колами безпосередньо перед кордонами поліції.
22 «Зелений чоловік»
Групи студентів стояли з різних сторін проїзджої частини та коли з»являлось зелене світло
Пішоходам («зелений чоловік») вискакували на проїзджу частину, голосно розмовляючи та сміючись. Потім так само бігли назад.
23. Походи з сусідами
Люди зі своїми сусідами збирались о 8 весора та зодили раз у себе під будинками вигукуючи лозунги та утворюючи шум. Через те що поліція була зосереджена в центрі міста, вона не могла контролювати кожний квартал.
24. Вигулювання собак.
Одного дня люди вийшли разом на вулицю зі своїми собаками, стверджуючи що вони прото вивели їх на прогулянку.
25. Пробки
Люди приїзджали на своїх авто в центр міста та зупинялись там, навмисне утворюючи пробки. Голосне гудіння ще збільшувало хаос. Це давало можливість протестуючим проводити піші походи без звинувачень у тому, що вони заважають рухові транспорту.
26. Фото
Опозиція фотографувалась на память навпроти поліцейських кордонів, часто запрошуючи поліцейських знятись разом з ними.
27.Розважальна програма для вояків та поліції.
Студенти попереджали випадки бійок між демонстрантами та поліцією, зачитуючи їм вголос цитати з Достоєвського. Протестуючі зупинялись та розмовляли з поліцейськими, дарували їм квіти та цукерки, малювали серця та квіти на пластикових щитах. Одного разу що підходити під опис «страшних бунтівників» протестуючі вдяглись в лікарські халати, пожарні та будівельні каски, студентські мантії та ін. Розказують, що в одному з міст під час мітингу навіть пройшов конкурс на «самого гарного правоохоронця».
Студенти
Тепер стало зрозумілим, що студенти зіграли особливу роль у сербському суспільстві. Під час студентських маршів перехожі зустрічали їх аплодисментами. Інші протестуючі сили рідко залучались до студентських акцій – вони розуміли що це акції студентів та їх викладачів. Вони також дистанціювались від політичних об»єднань взамін наголосивши про підтримку загальнодемократичних принципів, вважаючи себе майбутніми лідерами країни. Організація студентів мала дуже добру структуру та дісципліну, яка була досить замкненою та дуже підозріло відносилась до будь кого зі сторони.Не дивлячись на це, студентські акції відрізнялись трьома речами – гумором, невимушеною фантазією під час генерації нових ідей та масовим застосуванням інтернету для своєї пропаганди та побудови міжнародної підтримки. Крім великого числа протестних акцій студенти також організували та приймали участь в дуже великій кількості семінарів та форумів на політичні теми пов»язані з демократією та соціальними змінами!
Церква
Церква підтримала протестуючих і патріарх навіть одного разу мав зустріч з студентами.
Під час підготовки матеріалу були використані матеріали групи Balkan Peace Team,
http://www.igc.org/pbi/bpt.html )
Югославська опозиція перемогла, але цей шлях до перемоги склав 4 роки. Зрозумівши після перших зіткнень з поліцією що фізичною силою боротися проти системи неможливо, сили занадто не рівні, вони перейшли до ненасильницьких методів боротьби, воодночас отримавши величезну моральну перевагу над озброєними і готовими вдатися
в будь який момент до насильства силами режиму Мілошевіча. Опозиція весь час наголошувала на цьому та діяла саме такими засобами, причому їй в основному вдалося уникнути провокацій які застосовували проти неї, щоб звинуватити опозицію у насильстві та знищити. Один з головних моментів цеї тактики те, що участники повинні усвідомлювати, що проти них все одно може бути застосоване насильство тому важливо не дати втягнути себе в обмін ударами.
Методи опору без насильства, які були використані
Під час першої хвилі протестів в листопаді 1996 року (60 днів) стихійно виникла ідея яка потім переросла в продуману тактику опору без застосування сили. Така тактика використовувалась весь час, до перемоги опозиції. Злість мас яка була направлена проти діючого режиму вдалось трансформувати в атмосферу празника та народних гулянь, люди були щасливі від того що виходили на вулиці висловлювати свій протест проти режиму – такий тип опору поліції так і не вдалося задавити.
Список методів, які використовувались в рамках тактики боротьби без насильства.
1. Марші
Марші проходили як правило повз ключові будівлі – символи влади, біля продержавних засобів інформації з метою дискредитувати їх, або на підтримку незалежних засобів масс-медіа. Дороги вар’ювались, щоб залучити більше нових глядачів.
2. Походи на Бєлград
Студенти – протестуючі влаштовували довгі походи на Бєлград, щоб по дорозі проводити агітацію та роз»яснення і таким чином залучати більше людей з провінції. Одна група студентів влаштувала навіть похід на велосипедах. Жителі пригородів також йшли до центра Бєлграда пішки, щоб там приєднуватись до мітингів.
3.Студентьскі страйки
Студенти декількох університетів влаштовували студентські страйки, до яких приєднувались згодом частина викладачів та професури. Також страйкували учні
старших класів гімназій та шкіл.
4. Публічне виконання
Під час вистав в театрах Бєлграда робилась перерва і актори зачитували інформаційні матеріали опозиції глядачам. Схожим чином використовувались інші збори великої кількості людей.
5. Шум
Люди використовували все – свистки, дудки, дзвінки, сирени, брязкальця і т. Ін. В пробках які утворювались під час маршів багато водіїв сигналили в знак підтримки демонстрантів.
6. Свистки
Це був самий популярний інструмент під час акцій опозиції. Сформувались навіть багато зразків свисту «питання-відповідь», тобто «музичну фразу» групи людей підхоплювали та продовжували люди з натовпу які йшли в протилежному напрямку, при чому в будь який час, навіть не пов»язаний з акціями. Свисток на шиї на короткому мотузку був таким же методом ідентифікації своїх, як і значок з символікою опозиції.
7. Лозунги.
Був придуманий та постійно використовувався набір дотепних лозунгів, спрямованих проти влади.
8. Світлові сигнали.
Під час проходу повз будинки та офіси люди в середині приміщень багато раз вмикали та вимикали світло на знак підтримки опозиції.
9. Конфетті
Люди, які підтримували протестуючих засипали їх під час маршів конфетті та інколи навіть дрібною розмінною монетою.
10. Прапори
Люди виносили велику кількість різноманітних прапорів: національних, політичних партій,
прапорів з спортивною символікою, прапори інших країн, та навіть таку екзотику як прапор секс меншин, американський прапор Конфедерації та «веселого роджера». Хоча більше всього було державної символіки, основна ідея все ж була чим більше прапорів тим краще. Прапори також закріплювали у вікнах по дорозі проходження демонстрантів. Також вивішувалось все, що можна вивісити.
11. Плакати
В основному це були саморобні плакати з гострою сатирою на лідерів керівництва та державні органи інформації.
12. Ляльки
Стали дві дуже відомі 2 ляльки – жінки президента та його самого у вбранні в»язня, які носили під час майже кожної акції. Цих ляльок виготовили студенти з мистецького факультету університету Бєлграду, яких за це (через популярність ляльок) одного разу дуже сильно побила поліція.
13. Конструктивні акції
Студенти влаштовували акції по прибиранню місць, де насмітили учасники про-мілешевських контр-демонстрацій, які влаштовувала влада. Вони також приходили мити будинок парламенту з закликами до очищення. Також вони провели один раз сповнену сарказму акцію, на підтримку свого ректора який чинив тиск на членів студентського руху.
14. Стіна
Після того, як влада почала називати студентів руйнівниками та фашистами, вони побудували з цегли стіну перед парламентом, на якій нанесли напис «Ми будуємо, а не руйнуємо!»
15. Заяви професійних організацій.
5 суддів Вищого Суду Сербії надіслали листа Мілошевичу з протестом проти аннулювання результатів виборів місцевих органів влади (після відміни цих результатів саме й почались масові протести) , пізніше до них приєднались деякі інші судді по всій країні. Президент спілки письменників також написав відкритого листа Мілошевічу, в якому висловився за збереження результатів виборів.
16. Ігнорування державних новин.
Кожен вечір, в час коли державним каналом транслювались новини люди підходили до вікон та шуміли усіма засобами як могли, щоби символічно заглушити джерело офіційної
пропаганди. Пішоходи свистіли, а водії гуділи клаксонами. Присуджувалась ганебна нагорода «самій тихій вулиці». На демонстраціях використовувався лозунг «Перегляд державного ТБ загрожує важкими хворобами мозку! J»
17. Блокування телефонних ліній.
Незалежною газетою був роздрукований список телефонів головних державних установ,
та між житловими районами були розподілені частини телефонів з цього списку. Люди безперервно дзвонили по цим номерам, повністю паралізуючи роботу телефонів державних служб.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Після того як опозицію було звинувачено в тому що вони «утворюють перешкоди для вільного пересування транспорту», на вулиці було виведено багато поліції та марші були заборонені виникло ще багато нових засобів опору без насильства.
18.Сидіння
В багатьох ситуаціях, коли кордони поліції починали рухатись на демонстрантів вони по команді миттєво сідали на дорогу. Під час нічних акцій до студентів приєднувались православні священники і вони всі разом починали сидячи молитися безпосередньо перед кордонами поліції.
19. Похорони
Студенти влаштували мовчазний марш, повертаючись з похоронів вчителя, забитого до смерті прихильниками Мілошевіча.
20.Свята
Під час свят (Різдво, Новий Рік) студенти влаштовували на вулицях вечірки, які поліція не могла розганяти через велику присутність звичайних людей. Люди ходили вночі по вулицям неначе стверджуючи – «ці вулиці належать нам!»
21. Кола
Протестуючі ходили колами на пішоходних майданах, або маленькими колами безпосередньо перед кордонами поліції.
22 «Зелений чоловік»
Групи студентів стояли з різних сторін проїзджої частини та коли з»являлось зелене світло
Пішоходам («зелений чоловік») вискакували на проїзджу частину, голосно розмовляючи та сміючись. Потім так само бігли назад.
23. Походи з сусідами
Люди зі своїми сусідами збирались о 8 весора та зодили раз у себе під будинками вигукуючи лозунги та утворюючи шум. Через те що поліція була зосереджена в центрі міста, вона не могла контролювати кожний квартал.
24. Вигулювання собак.
Одного дня люди вийшли разом на вулицю зі своїми собаками, стверджуючи що вони прото вивели їх на прогулянку.
25. Пробки
Люди приїзджали на своїх авто в центр міста та зупинялись там, навмисне утворюючи пробки. Голосне гудіння ще збільшувало хаос. Це давало можливість протестуючим проводити піші походи без звинувачень у тому, що вони заважають рухові транспорту.
26. Фото
Опозиція фотографувалась на память навпроти поліцейських кордонів, часто запрошуючи поліцейських знятись разом з ними.
27.Розважальна програма для вояків та поліції.
Студенти попереджали випадки бійок між демонстрантами та поліцією, зачитуючи їм вголос цитати з Достоєвського. Протестуючі зупинялись та розмовляли з поліцейськими, дарували їм квіти та цукерки, малювали серця та квіти на пластикових щитах. Одного разу що підходити під опис «страшних бунтівників» протестуючі вдяглись в лікарські халати, пожарні та будівельні каски, студентські мантії та ін. Розказують, що в одному з міст під час мітингу навіть пройшов конкурс на «самого гарного правоохоронця».
Студенти
Тепер стало зрозумілим, що студенти зіграли особливу роль у сербському суспільстві. Під час студентських маршів перехожі зустрічали їх аплодисментами. Інші протестуючі сили рідко залучались до студентських акцій – вони розуміли що це акції студентів та їх викладачів. Вони також дистанціювались від політичних об»єднань взамін наголосивши про підтримку загальнодемократичних принципів, вважаючи себе майбутніми лідерами країни. Організація студентів мала дуже добру структуру та дісципліну, яка була досить замкненою та дуже підозріло відносилась до будь кого зі сторони.Не дивлячись на це, студентські акції відрізнялись трьома речами – гумором, невимушеною фантазією під час генерації нових ідей та масовим застосуванням інтернету для своєї пропаганди та побудови міжнародної підтримки. Крім великого числа протестних акцій студенти також організували та приймали участь в дуже великій кількості семінарів та форумів на політичні теми пов»язані з демократією та соціальними змінами!
Церква
Церква підтримала протестуючих і патріарх навіть одного разу мав зустріч з студентами.