Відповіді

• 2002.11.20 | НеДохтор

  Українські електронні бібліотеки

  
  Передрук із
  <A Href="http://ukrlife.org/main/prosvita/lib_ua.html">http://ukrlife.org/main/prosvita/lib_ua.html</A>
  
  -----------------------------------------
  <CENTER><B><FONT COLOR="#FF0000">Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ</FONT></B></CENTER>
  
  <CENTER><B><FONT COLOR="#FF0000"><FONT SIZE=+2>Українські електронні бібліотеки</FONT></FONT></B></CENTER>
  
  <CENTER><B><FONT COLOR="#FF0000"></FONT></B> </CENTER>
  
  
  <P><B>Інтернет-огляд</B>
  
  <P>Все ще існує критичний погляд на наявність електронних версій текстів
  - справді, здається, вони ніколи не зможуть повністю витіснити друковані
  книжки. Адже книжка в руках, на відміну від монітора, випромінює життєдайну
  енергію, вона тепла і жива на дотик. Але в умовах, коли держава штучно
  стримує випуск україномовної літератури та преси, цінність та доступність
  WWW-ресурсів залишається високою.
  
  Спроби ентузіастів та організацій "зацифрувати" українську літературну
  спадщину у віртуальному просторі та створити електронні збірки, на мій
  погляд, тривають не більше 5-6 років. Якщо я неправий - нехай мене поправлять.
  
  Зараз, коли ще можна осягнути український Інтернет (під цим поняттям
  ми розуміємо ті сайти, які мають україномовну навігацію та тексти), можливо
  і класифікувати та коротко описати деякі ресурси. Через деякий час з причини
  неминучого бурхливого розвитку рідномовного сегмента Глобальної Мережі
  - "ростемо ж ми, гей!" - повноти огляду досягти буде неможливо.
  
  Почнемо з класичних і найбільш наповнених текстами - бібліотек - адже
  в Мережі в першу чергу цінується змістовність ресурсу.
  
  <P>Однією з найповніших електронних бібліотек є "Просвіта" <A HREF="http://www.internetri.net/lib" target="_blank"><A Href="http://www.internetri.net/lib">http://www.internetri.net/lib</A></A>.
  Вона має авторський і тематичний каталоги, які включають в себе, крім творів,
  розміщених власне в бібліотеці, перелік посилань на інші сайти, що містять
  літературні чи історичні тексти. Представлені також українські думи, казки,
  легенди, антична та давньоіндійська література. На сайті можуть публікуватись
  поети-початківці.
  
  Вже класичною для української частки Інтернету стала бібліотека української
  поезії "Поетика" <A HREF="http://poetyka.uazone.net" target="_blank"><A Href="http://poetyka.uazone.net">http://poetyka.uazone.net</A></A>
  - проект Романа Косаренка та Юрія Мачухи під гаслом "Українцям Всесвіту
  - невмирущі поетичні скарби нашої мови". Вона має великий авторський каталог
  та регулярні повідомлення про оновлення на сайті. Збірка охоплює поезії
  від класичного періоду XVII - XIX ст. до сучасної поезії. Містить і переклади
  зарубіжних класиків, народні та сучасні пісні.
  
  "Чорна жужелиця" <A HREF="http://www.geocities.com/doctorpro2002/" target="_blank"><A Href="http://www.geocities.com/doctorpro2002/">http://www.geocities.com/doctorpro2002/</A></A><A HREF="http://www.geocities.com/doctorpro2002/">
  </A>містить багато перекладів Хорхе Луїса Борхеса, цікава наявністю творів
  "Велике вчення" Конфуція, "Сонячна машина" Володимира Винниченка.
  
  Бібліотека "Нова Доба" <A HREF="http://newlib.8k.com/" target="_blank"><A Href="http://newlib.8k.com/">http://newlib.8k.com/</A></A>
  спеціалізується в основному на фантастиці та детективах, хоча тут можна
  зустріти і твори, присвячені історії.
  
  Величезний ресурс "Чарівний жираф" - хоч і названий електронною бібліотекою
  української фантастики <A HREF="http://tech77.hypermart.net/" target="_blank"><A Href="http://tech77.hypermart.net/">http://tech77.hypermart.net/</A></A>,
  але містить і переклади іноземних авторів, серед яких багато місця займають
  Ернест Гемінгвей, Квінт Горацій Флакк, Альбер Камю, Агата Крісті, Франсуаза
  Саган, Жан Поль Сартр, Роберт Шеклі, Уїльям Фолкнер. Оцифровані "Метаморфози"
  Публія Овідія Назона. Також є кілька описів Володимира Антоновича про українських
  гетьманів, твори фантаста Олеся Бердника. Всього не перелічити! Тут можна
  віднайти знамениту концептуальну працю видатного українського геополітика
  Юрія Липи "Призначення України", а також важливі тексти великого і досі
  неосягненого Івана Франка "UKRAINA IRREDEN-TA" та "Поза межами можливого".
  
  До речі, найповніша збірка мислителя представлена у Науковій бібліотеці
  Львівського державного університету ім. І. Франка за адресою <A HREF="http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko.html" target="_blank"><A Href="http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko.html">http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko.html</A></A>.
  Там представлені збірки поезій, поеми та довідниковий том до зібрання творів
  у 50 томах Івана Франка. Щоправда, незважаючи на серйозне фінансування
  проекту американськими організаціями, драматургічні, наукові та публіцистичні
  праці генія не представлені.
  
  За адресою в <A HREF="http://www.ji-magazine.lviv.ua" target="_blank"><A Href="http://www.ji-magazine.lviv.ua">http://www.ji-magazine.lviv.ua</A>
  </A>знаходиться бібліотека модерної літератури в часописі "Ї" - наймогутніший
  і найповажніший україномовний інтелектуальний ресурс Мережі. Містить 
  регулярні випуски журналу, присвячені сучасним та історичним тенденціям.
  Багато текстів та перекладів Гайдеггера, Гадамера та Марселя від львівського
  інтелектуала Тараса Возняка.
  
  Великою несподіванкою виявилась недавня поява московського україномовного
  ресурсу у бібліотеці Мошкова <A HREF="http://lib.ru/SU/UKRAINA/" target="_blank"><A Href="http://lib.ru/SU/UKRAINA/">http://lib.ru/SU/UKRAINA/</A></A>.
  Довгий час ця збірка містила лише роман Оксани Забужко "Польові дослідження
  з українського сексу", який був свого часу бестселером, але нині око радіє
  від споглядання авторського каталогу і творів української письменницької
  еліти - від класиків до фантастів. Там є і чималі збірки поезiй та прози
  українських авторiв. На жаль, традиційно бідними для росіян - начебто їх
  немає! - є посилання на україномовні ресурси бібліотек - аж 4!
  
  Електронні тексти сайту "Весна" <A HREF="http://vesna.sammit.kiev.ua/txt/index.html" target="_blank"><A Href="http://vesna.sammit.kiev.ua/txt/index.html">http://vesna.sammit.kiev.ua/txt/index.html</A></A>  
  містять багато зарубіжної та української прози, поезії та фантастики. Представлені
  наукові праці українських авторів та дещиця політологічних досліджень.
  Валентин Соломко є автором ідеї ресурсу та провадить його наповнення.
  
  Електронний "Кобзар" Тараса Шевченка, створений Володимиром Котовичем
  15 січня 1999 року, розташований на <A HREF="http://members.tripod.com/~svitiaz/" target="_blank"><A Href="http://members.tripod.com/~svitiaz/">http://members.tripod.com/~svitiaz/</A></A>
  
  Ініціатива літературознавця, професора Торонтського університету Максима
  Тарнавського - Електронна бібліотека української літератури (ЕБУЛ) <A HREF="www.utoronto.ca/elul" target="_blank">www.utoronto.ca/elul</A>.
  В цьому канадському ресурсі міститься велика кількість україн-ської класичної
  літератури. Бібліотеку відкрито 1 грудня 1999-го появою першого твору -
  роману "Чесність з собою" Володимира Винниченка. Представлені багато творів
  Івана Нечуя-Левицького, "Щоденник" Тараса Шевченка та інші твори класиків.
  
  Сторінкою з поетичною назвою "Життя, Смерть і Велети" <A HREF="http://www.angelfire.com/tn/tysovska/" target="_blank"><A Href="http://www.angelfire.com/tn/tysovska/">http://www.angelfire.com/tn/tysovska/</A></A>
  опікується Наталя Тисовська. Цікава тим, що, крім розміщення літературних
  творів, займається проведенням літературних конкурсів, зокрема - "РУКОМЕСЛО"
  - нині оголошено про третій.
  
  Невеличку "Бібліотеку української літератури" <A HREF="http://books.ms.km.ua/" target="_blank"><A Href="http://books.ms.km.ua/">http://books.ms.km.ua/</A></A>,
  що містить 53 твори 19 авторів, серед яких акцентовано Гі де Мопасана,
  створив Валерій Напiткiн.
  
  Збірка сучасних авторів є на <A Href="http://ukrlit.kma.mk.ua/catalog.htm.">http://ukrlit.kma.mk.ua/catalog.htm.</A> Веб-майстер
  Вадим Володюк зібрав тут твори сузір'я молодих і відомих авторів як-то:
  Івана Андрусяка, Юрка Гудзя, Сергія Жадана, Богдана Жолдака, Віктора Неборака,
  Павла Вольвача, Володимира Цибулька, Ігоря Римарука, Василя Герасим'юка
  та інших.
  
  "Бібліотека кошового писаря" <A HREF="http://pysar.tripod.com" target="_blank"><A Href="http://pysar.tripod.com">http://pysar.tripod.com</A></A>,
  яку підтримує Роман Бріскін, має пристойне зібрання творів від Богдана-Ігоря
  Антонича до Володимира Ярошенка.
  
  "Українська бібліотечка" Сергія Синила <A HREF="http://library.org.ua" target="_blank"><A Href="http://library.org.ua">http://library.org.ua</A></A> 
  містить класику прози та поезії. До ви-знання автора: "Я за допомогою сканера
  перекладаю книжки в електронну форму. Ця справа досить важка і займає багато
  часу", - можуть приєднатися багато ентузіастів Інтернету.
  
  Літературно-мистецький альманах "Кальміюс" та бібліотеку української
  сучасної літератури <A HREF="http://www.kalmiyus.h1.ru" target="_blank"><A Href="http://www.kalmiyus.h1.ru">http://www.kalmiyus.h1.ru</A>
  </A>створив "пролетарський письменник" Олег Соловей. Пріоритетом збірки
  є сучасна література. З огляду на катастрофічну нестачу паперових журналів
  якось компенсує потребу читачів у духовній їжі.
  
  За адресою <A HREF="http://www.geocities.com/ukrexlibris" target="_blank"><A Href="http://www.geocities.com/ukrexlibris">http://www.geocities.com/ukrexlibris</A></A> 
  потрапляємо на "EXLIBRIS" - бібліотеку історичної літератури великого ресурсу
  "Українська спілка". Там є книги "Велика історія України", "Історія українського
  війська", праці Володимира Антоновича, Михайла Антоновича, Дмитра Дорошенка,
  Андріана Кащенка, а також Юрія Киричука, Василя Вериги, Петра Мірчука,
  Василя Сірського (про національно-визвольний рух у ХХ ст.). З-поміж інших
  творів відзначу наявність електронних версій книг "Ментальність орди" Євгена
  Гуцала, "Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі" Олени Апанович
  та вибраної есеїстики Оксани Забужко "Хроніки Фортінбраса".
  
  <P>Таким чином, переходимо від переважно літературних до історичних збірок.
  
  До класичних і, на жаль, нечасто оновлюваних можна віднести ресурс
  "Історія України" <A HREF="http://www.uahistory.cjb.net" target="_blank"><A Href="http://www.uahistory.cjb.net">http://www.uahistory.cjb.net</A></A>,
  на якому містяться твори Михайла Грушевського, Ореста Субтельного, Наталії
  Полонської-Василенко, серiя книг "Реабiлiтованi iсторiєю". Тут же маємо
  видання 1931 року "Іван Мазепа" Ілька Борщака та Рене Мартеля, "Історія
  української культури" видання 1937 року.
  
  Історична бібліотека сайту "Україна-Русь" <A HREF="http://ukrayinarus.cjb.net" target="_blank"><A Href="http://ukrayinarus.cjb.net">http://ukrayinarus.cjb.net</A></A>
  пропонує сучасні наукові аналізи ключових моментів української історії,
  дослідження у галузі історії, етногенетики, антропології. Особливу увагу
  приділено історії формування українського народу, етнічним процесам у Київській
  Русі, культурно-історичному місцю України в історії Європи, зовнішній і
  внутрішній політиці Б. Хмельницького, діяльності ОУН-УПА, історії Галицько-Волинського
  королівства, фатальним наслідкам перебування України під окупацією Москви.
  
  Великим джерелом, що містить "Повість минулих літ", "Київський літопис"
  (з 1118 року), "Галицько-Волинський літопис (з 1201 року)", можна вважати
  "Літопис руський" <A HREF="http://litopys.kiev.ua/" target="_blank"><A Href="http://litopys.kiev.ua/">http://litopys.kiev.ua/</A></A>
  Тут представлені також твори давньої української літератури, зокрема "Слово
  о плъку Игореви" та  збірка його поетичних перекладів і переспівів,
  "Патерик Києво-Печерський" (1462 р.), антологія літератури XVI, XVII та
  XVIII ст., твори українських гуманістів епохи Відродження, "Опис України"
  Боплана та інші.
  
  Серед сучасних досліджень, представлених на сайті, слід відзначити
  такі: "Історія української літератури" Михайла Грушевського, "Літопис найважливіших
  подій культурного життя в Україні (X - середина XVII ст.)" (О. М. Дзюба,
  Г. І. Павленко), "Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов"
  Григорія Півторака. Представлена пам'ятка політичної думки Івана Дзюби
  "Інтернаціоналізм чи русифікація?". Приємно додати, що на сайті розміщені
  посилання на нашу газету та сайт "Українське життя в Севастополі", який
  теж має бібліотеку <A HREF="http://ukrlife.org/main/library.html" target="_blank"><A Href="http://ukrlife.org/main/library.html">http://ukrlife.org/main/library.html</A></A>
  .
  
  Вважаю, що словесний матеріал, представлений у розділах бібліотеки
  "Мудрість", "За Україну!", "Поезія", "Література", "Драми", "Наука", "Історія",
  є загальнонаціональною цінністю і що будь-яке його поширення є справою
  необхідною.
  
  Особливо цінними є - та й статистика переглядів про це свідчить - твори
  Романа Коваля "Філософія українства",  Віталія Карпенка "Антиукраїнські
  тенденції в українській державі", Євгена Сверстюка "На святі надій", Віктора
  Луцюка  "Розум, Еволюція, Безсмертя. Вирішення проблеми гибелі цивілізації",
  почесного члена севастопольської "Просвіти" Ігоря Лосіва "Явище бандерофобії
  в російській свідомості". Тільки-но розміщена "Кубанська Україна" Р. Польового.
  Цікавим є те, що великий слобожанин Григорій Сковорода  в Севастополі
  поданий творами "Афоризми", "Байки харківські", про що харків'яни можуть
  тільки мріяти - це мільйонне українське місто науковців має лише один (!)
  україномовний сайт, який присвячений правозахисту.
  
  Гідно представлена творчість севастопольських українців - зокрема,
  романом "Кремінний томагавк" і поемою "Мазепа" Дмитра Вітюка та віршами
  із збірки севастопольських поетів "Севастопольські проліски", історичними
  та краєзнавчими дослідженнями Валька Кравченка з бібліотеки часопису "Дзвін
  Севастополя".
  
  Любителі поезії можуть, крім іншого, познайомитися з творчістю кримського
  поета Данила Кононенка, поезією Петра Вольвача, Павла Вольвача.
  
  Закінчуючи цей невеличкий огляд рідномовних ресурсів, хочу сказати,
  що причаститись рідною мовою можна ще в багатьох не згаданих тут електронних
  бібліотеках української частки Інтернету. Просто треба шукати і знаходити.
  
  <P>Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ,
  
  засновник сайту в Інтернеті
  
  "Українське життя Севастополя".
  
  <A Href="http://ukrlife.org">http://ukrlife.org</A>
  
  <P>Опубліковано в газеті
  
  "Кримська Свiтлиця"№45
  
  <A HREF="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=180" target="_blank"><A Href="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=180">http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=180</A></A>
  
  та
  
  №46 за 15.11.2002
  
  <A HREF="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=202" target="_blank"><A Href="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=202">http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=202</A></A>
  
  <A HREF="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=202" target="_blank"></A> <A HREF="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=202" target="_blank"></A>
  
  <P><A HREF="http://ukrlife.org/main/library.html"><IMG SRC="http://ukrlife.org/main/prosvita/libra.gif" ALT="Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі" HEIGHT=31 WIDTH=88></A>
  <A HREF="http://ukrlife.org/main/library.html">Бібліотека "Українського життя в Севастополі"</A>
  -----------------------------------------