Затримання особи працівниками правоохоронних органів.
06/17/2001 | Майдан-Інформ
Підставою затримання вас працівником міліції може бути лише факт вашої причетності до скоєння злочину або правопорушення.
За звинуваченням у скоєнні злочину (кримінальна відповідальність) особу можуть затримати лише якщо:
особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
коли очевидці, в тому числі потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
В інших випадках затримання можливе лише при намаганні підозрюваного у скоєнні злочину втекти, якщо він не має постійного місця проживання та якщо його особу не встановлено.
При звинуваченні особи у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена адміністративним законодавством, затримання допускається для:
припинення адміністративного правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу;
встановлення особи;
складання протоколу про адміністративні правопорушення, якщо це неможливо зробити на місці правопорушення.
Права затриманого незалежно від кваліфікування правопорушення
Ви маєте право знати за що вас затримали та вимагати складання протоколу про затримання. Відмова у складанні протоколу працівником міліції або навмисне затягування початку складання протоколу, або не повідомлення вас про причини затримання вже у відділенні міліції можна кваліфікувати за ст. 173 КК (завідомо незаконний арешт, затримання або привід) на підставі нескладання відповідних процесуальних документів (протоколу), що фактично може бути наслідком відсутності складу правопорушення.
Ви маєте право (гарантоване Конституцією ст. 29) при кримінальному чи адміністративному затриманні негайно повідомити ваших родичів про ваше місцезнаходження, або вимагати від працівників органу внутрішніх справ зробити це. Міліція не має права перешкоджати вашій вимозі, а навпаки повинна створити для цього всі умови. В cтрок до 24 годин таке повідомлення обов’язково повинно бути доведено до близьких родичів.
Безумовним є ваше право на отримання кваліфікованої юридичної допомоги (ст. 29, 59 Конституції України) – тобто право на захисника, котрий повинен бути вам наданий незалежно від наявності у вас можливості сплатити його послуги, в цьому випадку послуги захисника надаються безкоштовно.
Працівники органу внутрішніх справ не можуть піддавати вас катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує вашу гідність, поводженню чи покаранню. Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 166 КК (перевищення влади або службових повноважень), максимальний термін покарання до 8 років ув’язнення.
До винесення рішення по справі про вашу вину ви - невинна особа і не повинні доводити свою невинуватість.
Ви не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Ваше обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вашої вини тлумачаться на вашу користь. Спроба здійснити на вас тиск в питанні дати показання незалежно від їх змісту (проти, за чи нейтральні щодо обвинувачення) тягне за собою відповідальність працівника органу внутрішніх справ за ст.175 (примушення давати показання). Крім погроз до примушень відносяться введення в оману демонстрацією фальшивих документів та повідомленням брехливої інформації, приниження вашої гідності (образа словами чи жестами), задобрювання (обіцянка закрити справу, звільнити з-під варти).
Згідно з Конституція України (ст. 28) вас не можуть примусити до медичних, наукових чи інших дослідів, якщо на це не має вашої згоди.
У будь-який час ви маєте право оскаржити своє затримання у суді. Ви також маєте право звертатись до Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини, міжнародних судових установ (ст. 55 Конституції).
Процедура затримання
Якщо до вас звернувся представник органу внутрішніх справ (міліціонер) він зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на вашу вимогу службове посвідчення. Форма одягу, наявність спеціальної екіпіровки не є доказами того, що перед вами представник міліції. У взаємовідносинах з вами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт. Врахуйте той факт, що використання нецензурної лайки може бути кваліфіковано за ст. 173 (дрібне хуліганство) з вчиненням відповідних адміністративних санкцій до того, хто її застосовує (це відноситься як до вас, так і до представника міліції). Тому, не використовуйте в своїй лексиці таких висловів і, в той же час, спробуйте зафіксувати звертання до вас працівника міліції за допомогою свідків або спеціальних засобів.
Лише після того, як вам пояснять причину звернення до вас, і ви чітко занотуєте всі дані про працівника міліції, який до вас звернувся, на його вимогу можете слідкувати за ним. При цьому не намагайтесь фізично перешкодити його діям і не висловлюйте свого відношення до його особи або службових дій, оскільки ваша поведінка в цьому випадку надалі може бути кваліфікована за ст. 185 КпАП (злісна непокора законним вимогам працівника міліції), 188 КК, 1881 КК (опір працівнику міліції), 1891 КК (образа працівника міліції), 1891 КК (погроза щодо працівника міліції), 1893 КК (втручання в діяльність працівника міліції), 1894 КК (заподіяння тілесних ушкоджень працівнику міліції), 1895 КК (умисне знищення або пошкодження майна працівника міліції), 1901 КК (посягання на життя працівника міліції).
Навіть, якщо причина вашого затримання остаточно не визначена міліціонером, однак його спроби доставити вас до пункту міліції носять наполегливий характер не слід чинити фізичний спротив, оскільки працівник міліції має право застосувати до вас заходи фізичного впливу, спеціальні заходи (гумові кийки, сльзоточиві речовини, наручники, водомет тощо) та вогнепальну зброю. У всіх випадках, крім тих, коли життю та здоров’ю працівників міліції виникає безпосередня загроза, міліціонер повинен попередити вас про використання цих засобів впливу. При застосуванні сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання обов’язків працівником міліції та мати мінімальні наслідки для вашого здоров’я. Міліція повинна забезпечити при необхідності надання вам медичної допомоги у найкоротший термін. По всіх випадках застосування цих видів впливу працівник міліції рапортом повинен повідомити свого начальника.
Оформлення адміністративного затримання
Як тільки ви разом із представником міліції досягли міліцейської дільниці зразу вимагайте почати складати протокол та негайно зафіксувати час початку роботи над цим протоколом, оскільки строк затримання особи по звинуваченню у адміністративних правопорушеннях обчислюється саме з цього часу і складає не більше трьох годин. Обов’язково пам’ятайте, що затримання на термін до трьох діб можливе лише за умови одночасного виконання двох процедур - встановлення особи та з’ясування обставин правопорушення, тому як тільки вашу особу встановлено ви автоматично не можете бути затриманим більше ніж на три години. У випадках застосування ст. 173 КпАП (дрібне хуліганство), ст. 185 КпАП (злісна непокора законній вимозі працівника міліції), ст. 1857 КпАП (публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції) строк адміністративного затримання може бути подовжений до розгляду цих справ суддею або начальником органу внутрішніх справ. При цьому строк розгляду справи про адміністративне правопорушення по цих статтях складає не більше однієї доби (ст. 277 КпАП).
Про адміністративне затримання повинен складатися окремий протокол. Його складає посадова особа органу внутрішніх справ, яка обов’язково зазначає в ньому свою посаду, прізвище, ім’я та по-батькові, відомості про вашу особу, час і мотиви затримання. Посадова особа підписує протокол і пропонує підписати його вам. Ставити підпис під ним є справою необов’язковою і відповідальності за непідписання ви не несете. Якщо викладене у протоколі не відповідає дійсності, або викладено у викривленому чи багатозначному тлумаченні або якщо ви не бажаєте ставити під цим документом підпис ви можете відмовитись підписувати протокол, про що робиться у ньому відповідна відмітка.
В свою чергу ви можете не відкладаючи справу оскаржити письмово дії працівника органу внутрішніх справ, щодо затримання. Скарга складається на вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи або прокуророві. Радимо писати скарги зразу двом адресатам.
Особистий огляд та огляд речей
Разом із адміністративним затриманням допускається особистий огляд та огляд речей затриманого з наступним вилученням. Запам’ятайте, що особистий огляд проводиться працівником міліції в присутності двох понятих тієї ж статі, що і оглядуваний.
На відміну від особистого огляду огляд речей працівник міліції має право проводити особисто, однак при цьому обов’язково повинен бути присутній власник речей. Інформація про особистий огляд і огляд речей викладається у окремому протоколі або вноситься до протоколу про затримання або адміністративне правопорушення.
В результаті огляду можуть бути вилучені лише речі чи документи, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення. Їх перелік включається до відповідного протоколу, самі речі повинні без пошкоджень зберігатись у місцях, визначених органами внутрішніх справ та після розгляду справи відповідно до винесеного рішення конфісковуватись, повертатись власнику або реалізовуватись. Однак, цей порядок, що передбачений чинним Адміністративним кодексом може бути оскаржений вами на підставі ст. 41 Конституції України, яка чітко визначає, що примусове відчудження (до якого відноситься вилучення) об'єктів права приватної власності (гроші, документи, речі тощо) може бути застосоване лише як виняток за специфічних умов та «за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості», наступне відшкодування допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду. Таким чином, застосовуючи норми Конституції, як найвищого законодавчого документу прямої дії ви маєте право заперечити саму можливість вилучення речей, що знаходяться у вашій приватній власності, без задоволення конституційних вимог.
Оформлення затримання при скоєнні злочину (кримінальна відповідальність)
Якщо вас затримали з висуненням звинувачення у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена Кримінальним кодексом, обов’язково за фактом затримання складається протокол. Його складає представник органу дізнання, в протоколі зазначаються підстави, мотиви, день, години, рік, місяць, місце затримання, ваші пояснення, час складання протоколу про роз’яснення підозрюваному в порядку, передбаченою частиною другою статті 21 Кримінального кодексу, права на побачення з захисником до першого допиту і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання підписується особою яка його склала і вами. Протягом 48 годин прокурор повинен дати санкцію про взяття особи під варту або звільнити затриманого.
Строк затримання обчислюється з моменту фактичного доставлення вас в орган дізнання (міліцію) або до слідчого, тому обов’язково наполягайте на відображенні цього часу у протоколі.
Загальний строк затримання особи без рішення суду не може складати більше 72 годин, по закінченні яких ви повинні бути звільнені, якщо інше (взяття під варту) не передбачено рішенням суду.
Ваші оскарження та заяви на ім’я прокурора, слідчого або іншої особи, що проводить дізнання передаються негайно.
При затриманні за підозрою у скоєнні злочину затриманий підлягає особистому огляду, а при необхідності дактилоскопіюванню та фотографуванню, про що складається окремий протокол. Затриманий не має право мати при собі у місці затримання гроші, цінні речі, інші заборонені речі та документи. Їх вилучення та зберігання оформлюється окремим протоколом.
У будь – яких випадках та за будь – яких обставин спробуйте спокійно та врівноважено реагувати на дії працівнику органу внутрішніх справ. Згадайте, що перш за все, перед вами людина, яка в силу покладених на неї зобов’язань вимушена діяти в рамках системи сформованої чинним законодавством та внутрішньої структури правоохоронних органів. У всьому іншому це така ж незахищена від життєвих негараздів людина, тому спробуйте знайти спільну мову з нею і не намагайтесь загнати її в глухий кут. Якщо це не вдається, використовуйте силу лише законних важелів.
Довідка
Стаття 7. Поняття злочину. (Кримінальний кодекс)
Злочином визнається передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначимість не являє суспільної небезпеки.
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення (Кодекс про адміністративні правопорушення)
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.
За звинуваченням у скоєнні злочину (кримінальна відповідальність) особу можуть затримати лише якщо:
особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
коли очевидці, в тому числі потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
В інших випадках затримання можливе лише при намаганні підозрюваного у скоєнні злочину втекти, якщо він не має постійного місця проживання та якщо його особу не встановлено.
При звинуваченні особи у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена адміністративним законодавством, затримання допускається для:
припинення адміністративного правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу;
встановлення особи;
складання протоколу про адміністративні правопорушення, якщо це неможливо зробити на місці правопорушення.
Права затриманого незалежно від кваліфікування правопорушення
Ви маєте право знати за що вас затримали та вимагати складання протоколу про затримання. Відмова у складанні протоколу працівником міліції або навмисне затягування початку складання протоколу, або не повідомлення вас про причини затримання вже у відділенні міліції можна кваліфікувати за ст. 173 КК (завідомо незаконний арешт, затримання або привід) на підставі нескладання відповідних процесуальних документів (протоколу), що фактично може бути наслідком відсутності складу правопорушення.
Ви маєте право (гарантоване Конституцією ст. 29) при кримінальному чи адміністративному затриманні негайно повідомити ваших родичів про ваше місцезнаходження, або вимагати від працівників органу внутрішніх справ зробити це. Міліція не має права перешкоджати вашій вимозі, а навпаки повинна створити для цього всі умови. В cтрок до 24 годин таке повідомлення обов’язково повинно бути доведено до близьких родичів.
Безумовним є ваше право на отримання кваліфікованої юридичної допомоги (ст. 29, 59 Конституції України) – тобто право на захисника, котрий повинен бути вам наданий незалежно від наявності у вас можливості сплатити його послуги, в цьому випадку послуги захисника надаються безкоштовно.
Працівники органу внутрішніх справ не можуть піддавати вас катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує вашу гідність, поводженню чи покаранню. Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 166 КК (перевищення влади або службових повноважень), максимальний термін покарання до 8 років ув’язнення.
До винесення рішення по справі про вашу вину ви - невинна особа і не повинні доводити свою невинуватість.
Ви не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Ваше обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вашої вини тлумачаться на вашу користь. Спроба здійснити на вас тиск в питанні дати показання незалежно від їх змісту (проти, за чи нейтральні щодо обвинувачення) тягне за собою відповідальність працівника органу внутрішніх справ за ст.175 (примушення давати показання). Крім погроз до примушень відносяться введення в оману демонстрацією фальшивих документів та повідомленням брехливої інформації, приниження вашої гідності (образа словами чи жестами), задобрювання (обіцянка закрити справу, звільнити з-під варти).
Згідно з Конституція України (ст. 28) вас не можуть примусити до медичних, наукових чи інших дослідів, якщо на це не має вашої згоди.
У будь-який час ви маєте право оскаржити своє затримання у суді. Ви також маєте право звертатись до Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини, міжнародних судових установ (ст. 55 Конституції).
Процедура затримання
Якщо до вас звернувся представник органу внутрішніх справ (міліціонер) він зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на вашу вимогу службове посвідчення. Форма одягу, наявність спеціальної екіпіровки не є доказами того, що перед вами представник міліції. У взаємовідносинах з вами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт. Врахуйте той факт, що використання нецензурної лайки може бути кваліфіковано за ст. 173 (дрібне хуліганство) з вчиненням відповідних адміністративних санкцій до того, хто її застосовує (це відноситься як до вас, так і до представника міліції). Тому, не використовуйте в своїй лексиці таких висловів і, в той же час, спробуйте зафіксувати звертання до вас працівника міліції за допомогою свідків або спеціальних засобів.
Лише після того, як вам пояснять причину звернення до вас, і ви чітко занотуєте всі дані про працівника міліції, який до вас звернувся, на його вимогу можете слідкувати за ним. При цьому не намагайтесь фізично перешкодити його діям і не висловлюйте свого відношення до його особи або службових дій, оскільки ваша поведінка в цьому випадку надалі може бути кваліфікована за ст. 185 КпАП (злісна непокора законним вимогам працівника міліції), 188 КК, 1881 КК (опір працівнику міліції), 1891 КК (образа працівника міліції), 1891 КК (погроза щодо працівника міліції), 1893 КК (втручання в діяльність працівника міліції), 1894 КК (заподіяння тілесних ушкоджень працівнику міліції), 1895 КК (умисне знищення або пошкодження майна працівника міліції), 1901 КК (посягання на життя працівника міліції).
Навіть, якщо причина вашого затримання остаточно не визначена міліціонером, однак його спроби доставити вас до пункту міліції носять наполегливий характер не слід чинити фізичний спротив, оскільки працівник міліції має право застосувати до вас заходи фізичного впливу, спеціальні заходи (гумові кийки, сльзоточиві речовини, наручники, водомет тощо) та вогнепальну зброю. У всіх випадках, крім тих, коли життю та здоров’ю працівників міліції виникає безпосередня загроза, міліціонер повинен попередити вас про використання цих засобів впливу. При застосуванні сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання обов’язків працівником міліції та мати мінімальні наслідки для вашого здоров’я. Міліція повинна забезпечити при необхідності надання вам медичної допомоги у найкоротший термін. По всіх випадках застосування цих видів впливу працівник міліції рапортом повинен повідомити свого начальника.
Оформлення адміністративного затримання
Як тільки ви разом із представником міліції досягли міліцейської дільниці зразу вимагайте почати складати протокол та негайно зафіксувати час початку роботи над цим протоколом, оскільки строк затримання особи по звинуваченню у адміністративних правопорушеннях обчислюється саме з цього часу і складає не більше трьох годин. Обов’язково пам’ятайте, що затримання на термін до трьох діб можливе лише за умови одночасного виконання двох процедур - встановлення особи та з’ясування обставин правопорушення, тому як тільки вашу особу встановлено ви автоматично не можете бути затриманим більше ніж на три години. У випадках застосування ст. 173 КпАП (дрібне хуліганство), ст. 185 КпАП (злісна непокора законній вимозі працівника міліції), ст. 1857 КпАП (публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції) строк адміністративного затримання може бути подовжений до розгляду цих справ суддею або начальником органу внутрішніх справ. При цьому строк розгляду справи про адміністративне правопорушення по цих статтях складає не більше однієї доби (ст. 277 КпАП).
Про адміністративне затримання повинен складатися окремий протокол. Його складає посадова особа органу внутрішніх справ, яка обов’язково зазначає в ньому свою посаду, прізвище, ім’я та по-батькові, відомості про вашу особу, час і мотиви затримання. Посадова особа підписує протокол і пропонує підписати його вам. Ставити підпис під ним є справою необов’язковою і відповідальності за непідписання ви не несете. Якщо викладене у протоколі не відповідає дійсності, або викладено у викривленому чи багатозначному тлумаченні або якщо ви не бажаєте ставити під цим документом підпис ви можете відмовитись підписувати протокол, про що робиться у ньому відповідна відмітка.
В свою чергу ви можете не відкладаючи справу оскаржити письмово дії працівника органу внутрішніх справ, щодо затримання. Скарга складається на вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи або прокуророві. Радимо писати скарги зразу двом адресатам.
Особистий огляд та огляд речей
Разом із адміністративним затриманням допускається особистий огляд та огляд речей затриманого з наступним вилученням. Запам’ятайте, що особистий огляд проводиться працівником міліції в присутності двох понятих тієї ж статі, що і оглядуваний.
На відміну від особистого огляду огляд речей працівник міліції має право проводити особисто, однак при цьому обов’язково повинен бути присутній власник речей. Інформація про особистий огляд і огляд речей викладається у окремому протоколі або вноситься до протоколу про затримання або адміністративне правопорушення.
В результаті огляду можуть бути вилучені лише речі чи документи, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення. Їх перелік включається до відповідного протоколу, самі речі повинні без пошкоджень зберігатись у місцях, визначених органами внутрішніх справ та після розгляду справи відповідно до винесеного рішення конфісковуватись, повертатись власнику або реалізовуватись. Однак, цей порядок, що передбачений чинним Адміністративним кодексом може бути оскаржений вами на підставі ст. 41 Конституції України, яка чітко визначає, що примусове відчудження (до якого відноситься вилучення) об'єктів права приватної власності (гроші, документи, речі тощо) може бути застосоване лише як виняток за специфічних умов та «за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості», наступне відшкодування допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду. Таким чином, застосовуючи норми Конституції, як найвищого законодавчого документу прямої дії ви маєте право заперечити саму можливість вилучення речей, що знаходяться у вашій приватній власності, без задоволення конституційних вимог.
Оформлення затримання при скоєнні злочину (кримінальна відповідальність)
Якщо вас затримали з висуненням звинувачення у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена Кримінальним кодексом, обов’язково за фактом затримання складається протокол. Його складає представник органу дізнання, в протоколі зазначаються підстави, мотиви, день, години, рік, місяць, місце затримання, ваші пояснення, час складання протоколу про роз’яснення підозрюваному в порядку, передбаченою частиною другою статті 21 Кримінального кодексу, права на побачення з захисником до першого допиту і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання підписується особою яка його склала і вами. Протягом 48 годин прокурор повинен дати санкцію про взяття особи під варту або звільнити затриманого.
Строк затримання обчислюється з моменту фактичного доставлення вас в орган дізнання (міліцію) або до слідчого, тому обов’язково наполягайте на відображенні цього часу у протоколі.
Загальний строк затримання особи без рішення суду не може складати більше 72 годин, по закінченні яких ви повинні бути звільнені, якщо інше (взяття під варту) не передбачено рішенням суду.
Ваші оскарження та заяви на ім’я прокурора, слідчого або іншої особи, що проводить дізнання передаються негайно.
При затриманні за підозрою у скоєнні злочину затриманий підлягає особистому огляду, а при необхідності дактилоскопіюванню та фотографуванню, про що складається окремий протокол. Затриманий не має право мати при собі у місці затримання гроші, цінні речі, інші заборонені речі та документи. Їх вилучення та зберігання оформлюється окремим протоколом.
У будь – яких випадках та за будь – яких обставин спробуйте спокійно та врівноважено реагувати на дії працівнику органу внутрішніх справ. Згадайте, що перш за все, перед вами людина, яка в силу покладених на неї зобов’язань вимушена діяти в рамках системи сформованої чинним законодавством та внутрішньої структури правоохоронних органів. У всьому іншому це така ж незахищена від життєвих негараздів людина, тому спробуйте знайти спільну мову з нею і не намагайтесь загнати її в глухий кут. Якщо це не вдається, використовуйте силу лише законних важелів.
Довідка
Стаття 7. Поняття злочину. (Кримінальний кодекс)
Злочином визнається передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначимість не являє суспільної небезпеки.
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення (Кодекс про адміністративні правопорушення)
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.