МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Крим: Моніторинг дотримання прав меншин

11/12/2002 | Абу
Моніторинг дотримання прав меншин Випуск 13, жовтень 2002 р.

Проект „Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві”

15 -31 жовтня 2002 р

Автономна Республіка Крим

Питання діяльності органів державної влади у контексті міжнаціональних відносин.

До питання про визнання статусу російської мови як державної
18 жовтня кримський парламент на своєму пленарному засіданні прийняв звернення до депутатів Верховної Ради України, у якому йдеться про необхідність надання російській мові статусу другої державної.

За цей документ проголосувало 75 депутатів з 89-ти, що взяли участь у голосуванні.

Проти виступили тільки 7 депутатів - кримських татар.
У зверненні кримських парламентаріїв підкреслюється, що проблема російської мови для сьогодення і майбутнього Криму має особливе звучання і багато в чому "визначає тему громадянського миру та міжнаціональної згоди в Автономній Республіці Крим".

У зв'язку з цим кримський парламент просить Верховну Раду України у відповідності зі статтями 72 і 156 Конституції України прийняти закон про внесення змін у Конституцію України про додання російській мові статусу другої державної.

Ця подія викликала цілий шквал публікацій у кримських, українських і російських ЗМІ, а також значну кількість заяв і звернень з боку різних політичних і громадських сил як в Україні, так і за її межами. У більшості з цих публікацій і документів так чи інакше зачіпається тема міжнаціональних відносин на півострові.

Тема статусу російської мови та діяльність партій, громадських та політичних рухів в Криму

Тема додання російській мові статусу державного - одна із найбільш вразливих у сфері міжнаціональних відносин на кримському півострові. Вона практично не сходить зі сторінок місцевих газет, і нерідко на цьому питанні "спекулюють" різні громадські та політичні сили, що бажають "пограти" на проросійських настроях значної частини жителів Криму.

Останнє "загострення" цієї проблеми, що призвело зрештою до вищезгаданого звернення депутатів кримського парламенту, актуалізувалося на початку жовтня цього року, коли з вимогою надати російській мові статус державного виступили відразу кілька політичних сил Криму.

3 жовтня Російська громада Криму (РОК) - досить впливова на півострові громадська організація - звернулася до Російської Федерації з проханням "ужити заходів з припинення насильницької асиміляції росіян Криму, що здійснюється в порушення статті 12 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією й Україною". Цього ж днч РОК зорганізувала пікет перед будинком Українського театру в Сімферополі на знак протесту "проти українізації Криму". Серед вимог пікетників було надання російській мові статусу державної. Громада також звернулася до депутатів Верховної Ради Криму з проханням ініціювати на сесії розгляд питань про референдум щодо статусу російської мови як державної в Криму.

Практично одночасно тему статусу російської мови розпочали інтенсивно порушувати представники Громадського комітету "Прозора влада", який знаходиться в опозиції до діючого урядову Криму. Лідери цього комітету - депутати ВР АРК Андрій Сенченко і Сергій Веліжанський - підготували проект рішення ВР АРК про проведення референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної.

Іншою силою, що активно включилася в "боротьбу за російську мову" виступила Кримська республіканська організація СДПУ (о), що зібрала, за твердженням її лідерів (під час виборчої кампанії 2002 року), майже 100 тис. підписів кримчан у підтримку ініціативи голови партії В. Медведчука про ухвалення нового Закону України про мови. Пізніше у своїй газеті "Наш погляд" кримські есдеки відзначили, що саме завдяки роботі Кримської організації СДПУ (о), ВР АРК 18 жовтня ухвалила відповідне звернення до народних депутатів України.

Історія щодо ухвалення відповідного документу кримським парламентом супроводжувалася політичним скандалом. Так, представники ряду українських національно-демократичних партій і громадських організацій Криму ухвалили заяву, де звинуватили голову Адміністрації Президента України Віктора Медведчука в тому, що він здійснював тиск на керівництво кримського парламенту, задля того, щоб Верховна Рада автономії швидше ухвалила звернення про російську мову. Автори заяви закликали депутатів кримського парламенту "не піддаватися на політичні провокації", "не займатися політиканством, а вжити реальних заходів із розвитку кримськотатарської, російської, української та інших національних мов в Автономній Республіці Крим".

Різні кримські політики достатньо порушували різні аспекти проблеми визначення статусу російської мови, як другої державної. Так, спікер кримського парламенту Борис Дейч заявив, що в республіці "мало що зроблено для створення умов, у яких би українці могли б спілкуватися рідною мовою". В інтерв'ю газеті "Кримська правда", кримський спікер застеріг "тих політиків, що взяли на озброєння" тему українізації автономії і тим самим "намагаються позбавити наших дітей досконалого володіння державною мовою". У той же час Б. Дейч відзначив, що питання про додання російській мові статусу другої державної "у нас у Криму, та й у багатьох областях України не вимагає обговорення з погляду необхідності його рішення".

Перший заступник спікера кримського парламенту Василь Кисельов, який був одним з ініціаторів включення до порядку денного сесії ВР АРК питання про російську мову, назвав проект постанови кримського парламенту, підготовлений депутатами Андрієм Сенченко і Сергієм Веліжанським про проведення референдуму про надання російській мові статусу другої державної "суто популістським" (цей проект кінець-кінцем так і не був включений до порядку денного сесії). В. Кисельов запевняв у тому, що він - за російську мову, але відзначав, що Верховна Рада Криму не є суб'єктом законодавчої ініціативи і, отже, не може подібним чином висловлюватися на користь такого референдуму

Сесія ВР АРК, на якій розглядалося питання про звернення з приводу російської мови, супроводжувалося пікетами, організованими Російським блоком Криму і Кримським рескомом КПУ перед будинком Верховної Ради Криму, учасники яких вимагали надання російській мові статусу другої державної в Україні загалом. Пікети проходили під гаслами: "Російському мові - державний статус!", "Відродимо союз Росії, України і Білорусії!", "Уряд Куніцина - у відставку!", "Ні - Ющенкові! Ні - Тимошенко! Геть бандеровщину!", "Примусової українізації – ні". Учасники пікету скандували: "Російський мова", "Російський блок", "Севастополь! Крим! Росія!".

З приводу цих подій висловився і цілий ряд загальноукраїнських партій і громадських організацій. Зокрема, 28 жовтня керівництво УНР зажадало від керівництва України зробити заяву щодо неприпустимості втручання Держдуми РФ у внутрішні справи України і вимагати від Президента Росії забезпечити права українців у Росії на паритетній основі.

"Просвіта" ім. Тараса Шевченко та Національна спілка письменників України звернулися до Верховної Ради України з пропозицією взагалі скасувати статус автономії Криму, а також рішення кримського парламенту про надання російській мові статусу другої державної. У заяві, оприлюдненій цими організаціями, підкреслюється, що "Верховна Рада Криму з моменту надання автономії Криму постійно нагнітає напруження та дестабілізує ситуацію в Україні", а "відповідне звернення кримських депутатів спрямоване на те, щоб розколоти українське суспільство за мовними ознаками та відвернути увагу від розв’язання важливих питань економіки, культури, міжнародних відносин тощо".

Українська республіканська партія "Собор" заявила, що експлуатація теми надання російській мові статусу другої державної вносить розбрат в українське суспільство, і поклала відповідальність за це на голову адміністрації президента України Віктора Медведчука.

До слова, з боку керівників кримського парламенту не було оприлюднено жодних публічних спростувань причетності керівників президентської адміністрації до ухвалення звернення про статус російської мови.

Навпаки, спікер кримського парламенту, уже після прийняття ВР АРК цього документу, висловився за надання російській мові державного статусу: "Я за те щоб в Україні були законодавчо закріплено дві державні мови: російська та українська. І нічого в цьому страшного немає". У той же час він відзначив необхідність розвитку української мови на території автономії. "Сьогодні в Криму мало українських шкіл, не вистачає викладачів, ми порушили це питання й у Кабінеті Міністрів і перед Президентом України", - підкреслив він. До слова, у Криму на сьогоднішній день нараховується 574 загальноосвітні школи, з яких лише 4 - з українською мовою навчання.

Разом з тим заступник Б. Дейча віце-спікер кримського парламенту Ільмі Умеров виступив категорично проти державного статусу російської мови в Україні. І. Умеров, з трибуни ВР АРК висловив пропозицію не підтримувати запропонований на розгляд документ, відзначивши, що це може призвести до конфліктів і дестабілізації в країні. У Криму, на думку І. Умерова, реального захисту і розвитку вимагає українська мова, а якщо і вносити зміни в Конституцію України, "було б більш вірним рішення про зміну статусу автономії з територіальної на кримськотатарську національну з трьома офіційними мовами".

Отже, сторонами конфлікту можна визначити російські національні політичні і громадські організації, українські національні політичні і громадські організації, (потенційно) кримськотатарські громадські й політичні організації.

Перспективи розвитку: внутрішньополітичні та зовнішньополітичні аспекти питання про надання російській мові в АРК статусу другої державної.

Поза сумнівами, звернення Кримського парламенту варто розглядати в загальноукраїнському масштабі, оскільки ефект, що було зроблено, вийшов далеко за межі півострова, відповідний документ містив чіткий політичний підтекст.

Деякі спостерігачі й експерти схиляються до думки, що кримський парламент, ухвалюючи звернення, усе-таки діяв, "за вказівкою згори". За неофіційною інформацією, текст документу було погоджено з керівництвом президентського апарату, а в сесійному залі ВР АРК у ході пленарного засідання було помічено замічені представників Адміністрації Президента України.

Іншим важливим фактором у даному випадку є могутній політичний пресинг з боку Росії. Не випадково, буквально наступного дня після прийняття звернення представники різних політичних сил у Державній Думі Російської Федерації відкрито висловилися на підтримку ініціативи парламенту АРК про надання російській мові статусу державної. При цьому російські парламентарії недвозначно нагадали, що російський мова вже отримала статус другої державної в Білорусі та Киргизстані. "На Україні проживає значна кількість російськомовного населення, та й багато українців відмінно спілкуються російською. Тому, якщо ініціатива кримчан буде підтримана парламентом України, то відбудеться юридичне закріплення фактично вже існуючого стану справ", - сказав, зокрема, голова думського комітету з законодавства Павло Крашенинников. Підтримали "кримську ініціативу" також лідер Народної партії Росії Геннадій Райков, перший заступник голови фракції ОВР Костянтин Косачев, заступник голови ЦК КПРФ, депутат Держдуми Іван Мельников, заступник голови партії "Яблуко", депутат Держдуми Сергій Мітрохин і ін.

25 жовтня Держдума РФ прийняла постанову, в якій офіційно підтримала звернення Верховної Ради Криму до парламенту України про надання російській мові статусу другої державної, за яке при необхідних 226 голосах проголосували 390 депутатів. Російські парламентарії відзначили, що "надання російській мові статусу другої державної мови України цілком відповідає духу Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією й Україною, відкриє новий етап у російсько-українських відносинах ..., а також буде сприяти духовному зближенню наших братерських народів, розвиткові культурних зв'язків і інформаційному обмінові".

Безумовно, подальший розвиток подій відносно цього питання додасть напруження в міжнаціональних відносинах на півострові. У можливі протиріччя можуть бути втягнені не тільки безпосередні учасники протистояння - українці і росіяни, але і кримські татари, представники яких, як відомо, виступили проти прийняття відповідного документу. Питання про надання російській мові статусу державної опосередковано відбивається на національних почуттях кримських татар, лідери яких послідовно виступають проти нинішнього статусу кримської автономії, що, на їхню думку, є "автономією російської більшості" на півострові. Безсумнівно, у випадку подальшого розвитку подій у мовній сфері, варто очікувати відповідної реакції кримськотатарських громадський і політичних організацій, що можуть зажадати надання статусу державної кримськотатарській мові.

До слова, опитування кримських телеглядачів, проведене під час прямого ефіру 26 жовтня на ГТРК "Крим" продемонструвало цікаві результати. На питання, чи необхідний референдум про надання російській мові статусу державної, позитивно відповіли лише 631 з 1220 кримчан, проти висловилися 541, вагалися з відповіддю - 49. Результати опитування дозволили лідерам Кримського відділення УНР задати риторичне питання: "Виходячи з яких міркувань глава Верховної Ради АРК Борис Дейч вирішив, що переважна більшість кримчан бажає визнати російську мову другою державною?”

Джерела інформації: Тема широко висвітлювалася газетами "Кримська правда", "Кримський час", "Кримська Світлиця", "Наш погляд", "Сьогодні","Вісті"; телекомпаніями "РТР", "Чорноморська", ГТРК "Крим"; радіостанціями "Радіо", "Ехо Москви", "Свобода", “Німецька хвиля”; інформаційними агентствами "Кримське агентство новин", "Медіа Простір", РІА "Новини", "Інтерфакс-Україна", УНІАН; інформаційними веб-сайтами "Вибори 2002 у Криму", "Форум", "Кримські аспекти", Regions.Ru, NTV.Ru, Crimea.Ru.

Підготував Ленур Юнусов, журналіст, м. Сімферополь


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".