МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Мовні барикади

04/04/2003 | line305b
Мовні барикади
Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь,

У Конституції України записано, що «державною мовою в Україні є українська мова». Все. Крапка. Інший абзац — про те, що «в Україні гарантується вільний розвиток, використання й захист російської...» мови, не може тлумачитись як альтернатива державному статусу української мови. Мовне питання болюче й сьогодні майже у всіх регіонах України. І якщо державні установи вирішують його у своєму середовищі досить жорстко, то видавці, газетярі та, насамперед, освітяни зазнають безліч труднощів. Яскраво це спостерігається в Автономній Республіці Крим. У Конституції автономії державною мовою проголошено одну — українську. Про це знають. Але життя Криму свідчить про інше.


На Кримському півострові проживає 24,4 відсотка українців (дані останнього перепису). Нині в автономії 600 шкіл, з них лише 4 проводять навчання українською мовою. Не дивно, що на півострові систематично відбуваються акції на захист української мови в Криму. Як повідомив минулого тижня на прес-конференції глава Української всесвітньої координаційної ради (УВКР) Михайло Горинь, 24 березня майже 200 представників усіх районів Криму пікетували Раду міністрів Криму з метою захисту української мови в Криму, повідомляє Інтерфакс-Україна.


Михайло Горинь наголосив, що УВКР занепокоєна ситуацією з українською мовою в Криму і з цього приводу має намір звернутися до Президента України, прем’єр-міністра та громадськості. Також він повідомив, що зустрічався з головою Ради міністрів Криму Сергієм Куніциним, котрий пообіцяв «виправити становище». Глава УВКР наголосив на необхідності розпочати роботу з тим, щоб «українці відчували себе титульною нацією, а не національною меншістю» в Криму. На його думку, «в цьому повинні брати участь державні інститути».


За даними минулорічного перепису населення, лише 40 відсотків із числа етнiчних українцiв Криму зазначили в переписних листах, що вважають рідною мовою українську. Це десята частина жителів автономії. Натомість 77 відсотків мешканців назвали рідною мовою російську, хоч етнічних росіян на півострові мешкає трохи більше половини. Представники низки громадських організацій автономії вважають це наслідком русифікації неросійського населення, яка, на їхню думку, останнім часом посилилась. Адже і сьогодні в автономії українською мовою навчаються лише 1,9 відсотка учнів, що становить менше, ніж п’ята частина кримчан, які вважають українську рідною мовою...


— Українська громада Криму не може миритись із таким становищем, — говорять її лідери Олег Фомушкін та Сергій Савченко. Під час засідання «круглого столу» кримських культурологічних організацій, що відбувся на початку нинішнього року, вони ухвалили резолюцію, в якій вимагається вже в 2003—2004 навчальному році довести частку шкіл з українською мовою навчання до 10 відсотків. Замість чотирьох тепер понад 60 шкіл мають почати новий рік на базі української мови. Такі ж резолюції були ухвалені кримськими організаціями Української народної партії, товариства «Просвіта», інших об’єднань. Етнічна нерівність в Криму існувала довгі роки. І головне — на очах у всіх державних службовців України триває упродовж усіх років незалежності. Становище слід виправляти негайно. Наступним кроком української громади буде вимога перевести на українську мову навчання 24,4 відсотка кримських шкіл, рівно стільки, скільки становлять українці серед населення Криму. Ми прагнемо бути зараз і залишитись надалі українцями, зберегти свою національну ідентичність.


Звісно, що органи влади Криму з такою трактовкою ситуації не згодні. На запитання, чи може кримська влада забезпечити право десяти відсотків кримських школярів вчитися українською мовою, голова Верховної Ради Борис Дейч відповів: «Ні, не може. Ми поставили питання перед Кабінетом Міністрів України про будівництво школи-гімназії в Сімферополі та Ялті. Якщо ця проблема буде вирішена, то це стане певним кроком уперед щодо розв’язання в Криму питання освіти українською мовою». Тим часом у Міністерстві освіти автономії повідомили, що цього року планується відкриття лише однієї україномовної школи на весь Крим. Між тим серед більш нiж 640 загальноосвітніх шкіл Криму українською навчаються учні лише чотирьох, та й ті розташовані в пристосованих приміщеннях, як правило, колишніх дитсадках, де тісно, немає належних умов. Ці школи переповнені, бо охочих вчитися українською в Криму значно більше, ніж вони можуть прийняти. Наприклад, у Сімферопольській гімназії навчається 480 школярів. Її директор Наталя Руденко говорить, що заяв від батьків з проханням прийняти їхнiх дітей в гімназію має в два рази більше. Але вона змушена відмовляти, бо гімназія і так переповнена. Аналогічна ситуація в Ялті, Алушті та Феодосії, де також відкрито українські школи, що нинi розміщені в пристосованих приміщеннях... Подібне становище в Севастополі, де з 60 шкіл навчання українською мовою ведеться лише в одній школі-інтернаті, а в двох школах паралельно існують українські та російські класи. Українська громада міста нещодавно звернулася до голови міської адміністрації Леоніда Жунька з проханням створити комітет сприяння українській освіті, відкрити в кожному районі міста українські дитсадки та школи, забезпечити житлом випускників педагогічних вузів, що приїдуть на роботу в Севастополь.


На словах ні Верховна Рада Криму, ні Рада міністрів, ні Міністерство освіти, ні міська адміністрація Севастополя не проти розширення освіти українською мовою, однак на практиці робиться для цього дуже мало — нема коштів, підручників, учителів, приміщень тощо. Олег Фомушкін, який очолює Громадський комітет захисту української освіти в Криму, додає до цього, що головна причина такої ситуацiї в тому, що у органів влади немає бажання вирішити це питання. Щоправда, говорить він, це стосувалося Верховної Ради минулого скликання, комуністичної за своїм духом. а нинішня Верховна Рада ставиться до українців в Криму більш лояльно, однак і вона ще нічого не зробила, підкреслює Олег Фомушкін.


Пiсля вiдвiдання Сімферопольської гімназії глава парламенту Борис Дейч сказав, що ситуація зрозуміла, вимоги української громади правомірні, але задовольнити їх не так просто. Він запропонував поетапне вирішення проблеми. На першому етапі, на його думку, міська влада Сімферополя має знайти нове приміщення для української гімназії, щоб уже новий навчальний рік діти могли розпочати в нормальних умовах. Другий етап — будівництво для гімназії нового спеціального приміщення. Для підготовки проектно-кошторисної документації з бюджету Криму вже виділено 110 тисяч гривень, а всього на будівництво гімназії потрібно буде майже п’ять мільйонів. Вони будуть виділятися з бюджету автономії в наступні роки, під час будівництва.


Справа ускладнюється тим, що в Криму за 50 років його входження в Україну так і не створено системи україномовної освіти. Серед 663 дитсадків, в яких виховується понад 36 тисяч дітей — жодного українського, в жодному з десятків кримських вузів викладання також не ведеться українською мовою. Таким чином, якщо навіть випускники українських шкіл і бажають продовжити освіту українською мовою, то їм доведеться або миритися з тим, що вони отримають вищу освіту недержавною мовою, а тому будуть неконкурентоздатними на ринку праці, або ж необхідно навчатися за межами Криму. Сьогодні громадяни України в Криму позбавлені свого конституційного права отримати вищу освіту українською мовою.


— Таврійський національний університет імені В.Вернадського, — говорить Олег Фомушкін, — відверто не відповідає власному високому статусу. Він не готує кадри національного рівня. Абітурієнтам відмовляють у прийнятті документів, оформлених державною мовою, вимагають перекладу їх на іноземну, російську. Під тиском громадськості в школах Криму відкриваються класи з українською мовою навчання, які потребують вчителів-предметників. Але Таврійський університет, відкидаючи мову нації, готує потенційних наукових аутсайдерів — емігрантів до наукових лав інших країн. Така позиція ТНУ ім. В.Вернадського — свідоме зловживання бюджетними коштами. Виходить, що українська наука фінансує іноземну наукову еліту.


Заступник голови Верховної Ради Криму Василь Кисельов теж не згоден із такою постановкою питання:


— У навчальних закладах автономії всі учні предметно вивчають українську мову. В автономії розроблено п’ятирічну програму розвитку освіти державною мовою. Цей документ готується до розгляду на сесії Верховної Ради Криму найближчим часом. Головна його ідея — створення моделі школи з двома-трьома мовами навчання, що дозволить у майбутньому кожному кримчанину володіти як державною, так і рідними мовами. Що ж до вивчення української мови, то намітилися певні позитивні зрушення: на даний час у кожній шостій школі півострова є клас з українською мовою навчання. Порівняно з минулим роком їхня кількість виросла наполовину. У Сімферополі, Ялті, Алушті, Феодосії відкриті школи з українською мовою викладання. Всі навчальні заклади забезпечені вчителями української мови. Цих фахівців готують у Криму два університети. Зовсім недавно у Верховній Раді Криму відбувся традиційний «круглий стіл» щодо проблеми. Я хочу визнати, що в ряді невирішених питань є значна провина органів місцевого самоврядування і згоден з критикою. Але водночас, погодьтеся, що Крим — особливий регіон в Україні, він потребує постійної і дієвої допомоги Києва. Але чотири уряди України підряд обіцяли виділити державні кошти на будівництво української гімназії у Сімферополі. Цей престижний елітарний навчальний заклад розміщений в пристосованому приміщенні. Дотепер питання не вирішено. У навчальних закладах, бібліотеках вкрай мало навчальних довідкових матеріалів і художньої літератури українською мовою, торік школи отримали лише 19 відсотків підручників державною мовою від заявленої потреби. У той же час деякі політики пропонують вирішувати проблему розширення сфери функціонування української мови в Криму волюнтаристськими методами та адміністративними заходами. Окремі з них вимагають викладання в Таврійському національному університеті негайно вести українською мовою. На жаль, це поки що не реально. У цьому класичному вузі ведеться підготовка за сорока спеціальностями, тут викладається майже три тисячі різних наукових дисциплін і курсів, які ведуть унікальні фахівці, але поки що вони не всі володіють українською мовою. Треба певний час, щоб вони вивчили її самi...


Натомість Олег Фомушкін заявляє, що Василь Кисельов „принизив кримських професорів». З цього приводу кримські організації Народної партії України, „Просвіти», місцевого РУХу спільно з іншими патріотичними організаціями оголосили про проведення низки заходів під гаслом «Українофобський уряд Куніцина — у відставку!» і висунули нову вимогу: ввести українську мову навчання вже в 24,4 відсотка шкіл, тобто більш ніж у 150 навчальних закладах.


На днях глава уряду разом зi своїми заступниками провели зустріч з українською інтелігенцією Криму, на якій обговорили і питання освіти. Сергій Куніцин погодився, що проблему слід вирішувати негайно. Однак, каже він, «давайте не будемо ділитися на проценти, а будемо просто разом працювати. Нема проблем, які б ми не могли вирішити, але неможливо вирішити всі проблеми одразу». Українська громада погодилася тимчасово зняти свій лозунг про відставку «українофобського уряду», однак «якщо проблема не буде вирішуватись, — як каже Олег Фомушкін,— ми не відступимось від своїх вимог...»


КОМЕНТАРI


Галина ХМІЛЬОВСЬКА, директор Всеукраїнського культурно-інформаційного центру в Сімферополі:


— Вважаю, що ситуація з україномовною освітою в Криму не може бути виправдана ніякими причинами. Вина в її, по суті, катастрофічному становищі лежить виключно на владних структурах. Якщо вирішувати проблему поетапно та підійти до неї конкретно, то виявиться, що це не так і складно. На зустрічі з Сергієм Куніциним та представниками міністерств ми запропонували механізм її вирішення. Він полягає в тому, щоб, добре підготувавшись до цього з наступного навчального року, в 60 школах Криму набрати перші класи виключно з українською мовою навчання. Паралельно вони будуть вивчати як предмети російську та кримськотатарську мови, а також на вибір — англійську, німецьку, французьку, турецьку чи арабську. А ті діти, які почали вже вчитися російською, мають продовжувати це робити з предметним вивченням української та інших мов. Доцільно також у кожному районі автономії, включаючи кожен район у містах, створити хоча б по одній базовій українській школі та по одному українському дитячому садочку. Таким чином не одномоментно, а поступово, цивілізовано, за 10 — 11 років ці школи мають перетворитися на україномовні. Неважко вирішити і проблему з підготовкою україномовних фахівців — ми пропонуємо Таврійському університету імені В.Вернадського, іншим вузам на кожному факультеті створити зi студентів-першокурсників україномовні групи, які б опановували свій фах українською мовою. Що стосується викладачів, професорів та доцентів, то не треба їх принижувати, фактично кожен з них, за дуже рідкiсними винятками, в тій чи іншій мірі володіє українською мовою. Як бачимо, проблема не потребує ні надзвичайних фінансових затрат, ні надзвичайних зусиль. Ми зможемо стати у всьому повноцінною державою лише на основі власної мови та власної культури.


Петро ВОЛЬВАЧ, голова Всекримського товариства вчених, академік Української екологічної академії наук:


— Ситуація з україномовною освітою в Криму нетерпима і її треба вирішувати. Не можна миритися з тим, що продовжується русифікація українців Криму, порушуються їхнi права на освіту рідною мовою. У школах та вузах Криму доходить до того, що такі предмети як історія України, українська література намагалися викладати російською мовою. Був випадок, коли навіть курс ділової української мови викладали російською! В школах та вузах є явні перекоси у викладанні літератури та історії — вона в основному російськоцентриська, часто українська література та історія викладаються неправомірно коротко, інколи навіть на тому ж рівні, як іноземна література та іноземна історія. Я був учасником зустрічі уряду з українською інтелігенцією і вважаю, що уряд Сергія Куніцина в змозі виконати програму запровадження української мови цивілізованим шляхом. Глава уряду говорив з нами пристойною українською мовою, погодився з пропозиціями української громади. З нинішньою владою треба працювати не мітингами, а конкретно, всяка влада вимагає тиску на неї, лише тоді проблеми будуть вирішуватись.


№58 01.04.2003 «День»

Source: http://www.crimeatau.org.ua

Відповіді

  • 2003.04.10 | Cтатистик

    Re: Статистика свидетельствует.....

    Результаты всеукраинской переписи (декабрь 2001 года) свидетельствуют о чудовищных деформациях в украинском сообществе Крыма.

    Так, в соответствии с итогами переписи, в Автономной Республике Крым проживают (я привожу данные только по трем, наиболее многочисленным, национальностям):

    русские - 1 180 441 человек или 58,5%;

    украинцы - 492 227 человек или 24,4%;

    крымские татары - 243 433 человека или 12,1%.


    В то же время родным языком для себя назвали:

    русский - 1 549 422 человека или 76,8%

    украинский - 202 761 человека или 10,1%

    крымскотатарский - 229 251 человека или 11,4%.



    То есть 14,3% из 24,4% жителей Крыма, которые идентифицировали себя как украинцы, не считают украинский язык - язык своей национальности - для себя родным!!!

    Вот вам и последствия "дружбы народов"!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.04.11 | line305b

      Re: Статистика свидетельствует.....

      Хорошее наблюдение. Правда оцевидцы (Грета Уехлинг) утверждают, что агенты, которые проводили перепись населения часто "помогали" этническим украинцам и крымским татарам в "определении" родного языка, разъясняя что "родной" - "это на котором вы чаще всего говорите", или, в случае с украинским, требуя подтвердить знание языка переводом на украинский таких слов как "дрель" или "сверло". Конечно, на это не спишешь больше, чем какие-то доли процента, но честно говоря меня удивило, что такой большой процент крымских татар назвал какой-то другой язык в качестве родного, а не крымскотатарский...

      Cтатистик пише:
      > Результаты всеукраинской переписи (декабрь 2001 года) свидетельствуют о чудовищных деформациях в украинском сообществе Крыма.
      >
      > Так, в соответствии с итогами переписи, в Автономной Республике Крым проживают (я привожу данные только по трем, наиболее многочисленным, национальностям):
      >
      > русские - 1 180 441 человек или 58,5%;
      >
      > украинцы - 492 227 человек или 24,4%;
      >
      > крымские татары - 243 433 человека или 12,1%.
      >
      >
      > В то же время родным языком для себя назвали:
      >
      > русский - 1 549 422 человека или 76,8%
      >
      > украинский - 202 761 человека или 10,1%
      >
      > крымскотатарский - 229 251 человека или 11,4%.
      >
      >
      >
      > То есть 14,3% из 24,4% жителей Крыма, которые идентифицировали себя как украинцы, не считают украинский язык - язык своей национальности - для себя родным!!!
      >
      > Вот вам и последствия "дружбы народов"!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.04.11 | Внимательный

        Re: Статистика свидетельствует.....


        line305b, Вы что-то недопоняли.

        Вы пишете :


        > но честно говоря меня удивило, что такой большой процент крымских татар назвал какой-то другой язык в качестве родного, а не крымскотатарский...


        Я Вас прошу, произведите математические расчеты:
        243433 - 229251 = 14182

        То есть из 243433 крымских татар, проживающих в Крыму, ТОЛЬКО 14182 назвали в качестве родного не крымскотатарский язык.

        Конечно, и эти 14183 человека не малое количество, но все-таки надо отдать должное крымским татарам.


        Тогда как из 492 227 украинцев, проживающих в Крыму, ТОЛЬКО 202761 назвали украинский своим родным языком!

        Вот где катастрофа. Надо срочно спасать и крымскотатарский, и украинский языки в Крыму!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.04.11 | line305b

          А, ну да, не точно написал..

          Спасибо, что указали на неточность. Это от моей невнимательности в написании. Мысль была: "огорчает, что очень мало украинцев назвали украинский родным языком, но также удивительно, что АЖ 14 тысяч крымских татар назвали родным какой-то другой язык кроме крымскотатарского". Т.е. я просто сделал частное замечание по одному моменту информации пана Статистика.. Для крымских татар найти 14 тысяч человек, с некрымско-татарским в качестве родного языка - это нонсенс... Фактически, 6-7% с некрымскотатарским в качестве родного языка?

          В целом, на примере крымских татар я только подвергал сомнению достоверность переписи. Несомненно, ситуация с украинским языком среди этнических украинцев в Крыму куда более катастрофична, чем с крымскотатарским среди крымских татар.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.04.11 | Внимательный

            Re: Можете ведь быть вежливым, если захотите

            line305b, хотелось бы Вам пожелать вежливости и взвешенности во всех Ваших иных полемиках.

            Все-таки иногда, пардон, Вас "заносит".
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.04.11 | line305b

              Я обычно беленький и пушистый, но иногда достають жешь (-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".