МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

КАСЬЯНЕНКО: КРИМ «ПРАЦЮЄ» НА ТРЕТИНУ

08/12/2003 | КримТау
КРИМ «ПРАЦЮЄ» НА ТРЕТИНУ
Дощі в цьому не винні
Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь.

У Криму нинішнього року станом на початок серпня працює 563 оздоровниці із 646 наявних, за даними управління статистики, вони завантажені на 88 відсотків. Усього з початку року в них організовано відпочили 550,2 тисячі осіб, зареєстровано 111,4 тисячі «дикунів», тобто неорганізованих відпочиваючих. За період від початку року до 1 серпня на півострів прибуло 2,68 мільйона людей. Це аж ніяк не радісна статистика для Криму. По-перше, відомчі негаразди не дозволили запустити максимальну кількість оздоровниць, і приблизно 80 із них — тобто на 1,7—2 відсотка більше, ніж минулого року, причому це переважно невеликі бази відпочинку, притулки тощо — так і не почали роботу. По-друге, холодна вода — навіть у середині та наприкінці липня температура морської води в Ялті й Алушті становила іноді 7—9 градусів, і тільки у переддень серпня піднялася до 22—23 градусів! — і постійні дощі зіпсували весь курортний сезон на Південному березі Криму, що привело до відтоку відпочиваючих на східне узбережжя. Натомість в Євпаторії та практично не облаштованих для відпочинку Миколаївці, Піщаному та інших західнобережних курортах стався практично затор — оздоровниці та приватний сектор, сфера обслуговування виявилися перевантаженими.

Таким чином, навіть за тієї умови, що нинішнього року виникли сприятливі тенденції для кримського курорту через певний відтік відпочиваючих із курортів Туреччини та Середземномор’я, що існував підвищений інтерес до Криму у потенційних відпочиваючих із Росії, попри те, що до серпня, за даними Міністерства курортів Криму, загальна кількість відпочиваючих зросла порівняно з минулим роком на 2,3 відсотка, Криму навряд чи вдасться до кінця року «дотягнути» до бажаних 5 мільйонів відпочиваючих і перекрити торішній рівень. І причини можна легко знайти. По-перше, давно зрозуміло, що Криму необхідно міняти курортну структуру. Досі як курорт на півострові розвиваються тільки Південний берег, деякою мірою Західний і зовсім мало східне узбережжя. Розвинені у курортному плані місцевості становлять лише третину (!) можливостей Криму. І якби до нинішнього року були розвинуті та облаштовані такі перспективні й цікаві курорти, як західне узбережжя, Донузлав та Тарханкут, Східне узбережжя від Феодосії до Керчі, Керченський півострів, а також дуже перспективний і практично не освоєний регіон кримського узбережжя Азовського моря, включно з Арабатською стрілкою, то холодна вода в Алушті та Ялті зовсім би не вплинула на настрої курортників, бо вони змогли б без перевантаження Євпаторії та ще не облаштованої Миколаївки знайти теплу воду на західному узбережжі та на Кримському узбережжі. Облаштування й курортне освоєння цих надзвичайно багатих навіть лікувальними факторами курортів дало б Криму приріст курортного потенціалу втричі (!) або навіть більше! Звісно, для цього необхідно залучити інвестиції, адже можна було оголосити територіями пріоритетного розвитку не тільки вже розвинені курорти — Ялту, Алушту, Судак, Феодосію, Керч, але й ці малорозвинені місцевості, що, безсумнівно, підвищило б інтерес інвесторів до розвитку тут курортної інфраструктури, будівництва нових оздоровниць. Відповідно, якщо врахувати у статистиці весь курортно-рекреаційний потенціал півострова з його ще не освоєними територіями, то виявиться, що заповнений сьогодні Крим не на 88 відсотків, як стверджує статистика працюючих оздоровниць, а на якихось жалюгідних 30-35 відсотків!

Дещо поглиблений аналіз показників відвідуваності курорту свідчить, що інтерес до Криму, попри все, з одного боку, продовжує зростати, а з іншого, підвищується вимогливість відвідувачів до умов відпочинку. Так, 2002 року відвідуваність кримських музеїв зросла на 14 відсотків, а вже за перше півріччя цього року вона підскочила ще на 37 відсотків. У зв’язку з деяким збільшенням відвідуваності Криму в січні — червні нинішнього року надходження податків від підприємств курортної галузі зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 10 відсотків і досягли вже 30,8 мільйонa гривень. Також у цей період майже на третину збільшився й обсяг реалізації послуг, які надають понад 2 тисячі підприємств Криму — він сягнув 1 мільярда гривень. Таким чином, наявним є збільшення притоку інтелектуально розвинутих курортників. Разом з тим, аналіз пасажиропотоку свідчить, що у заможніших відпочиваючих (принаймні цього року) зменшився інтерес до Криму.

Так, якщо кількість прибулих до Криму залізничним транспортом збільшилася на 2,3 відсотка, то тих, хто прибув іншими видами транспорту, якими користуються звичайно заможніші пасажири, поменшало. Кількість курортників, які приїхали до Криму авіатранспортом, знизилася на 4,8 відсотка, а автотранспортом — на 11,3 відсотка.

Не повністю вирішено і стару кримську проблему забезпечення курорту водою. Питання нещодавно розглянула Президія Верховної Ради. Загальна протяжність мереж водопроводу в автономії понад 4 мільйони кілометрів, причому 40,9 відсотка із них старі i знаходяться у дуже зношеному стані. Як повідомляє Кримське агентство новин, міста півострова сьогодні забезпечені питною водою на 50—85 відсотків, незважаючи на високий рівень наповнюваності водосховищ автономії, заявила головний санітарний лікар АРК Марія Кров’якова. За її даними, сьогодні режимне водопостачання запроваджено в Ялті, де із загальної потреби 140 тисяч кубометрів на добу подається 100 тисяч кубів, або 75 відсотків від потреби. На режимному водопостачанні й окремі мікрорайони Сімферополя й Алушти.

Дефіцит питної води відчувають курортні зони Феодосії та Судака, курортні селища Чорноморського і Роздольненського районів. У вельми складній ситуації Керч, де воду подають через день і забезпечення водою населення становить 45—50 відсотків. За словами Марії Кров’якової, особливо гостро стоїть питання забезпечення питною водою в сільських населених пунктах, де введено жорсткий графік подачі води, який часто не виконується. А як розвивати сільський зелений туризм, на який у Криму покладають дедалі більші надії? І головне, що основна причина стану, що склався з водопостачанням у селах, не брак води, — зрозуміло, що нинішнього дощового року її вистачає! — а відключення насосних станцій на джерелах водопостачання від електроенергії. Крім цього, зазначила вона, у Білогорському, Бахчисарайському, Нижньогiрському, Сімферопольському районах своєчасно не проводять ремонт і заміну обладнання, ліквідацію проривів, промивку, дезинфекцію мереж.

На думку Марії Кров’якової, в Криму також необхідно терміново вирішувати питання щодо покращення якості питної води. Так, мешканці Керчі та Феодосії через недосконалу технологію обробки води Північно-Кримського каналу за погіршення якості вихідної води у водосховищі (сильні паводки, опади, вітер) отримують до 20 відсотків води, що не відповідає нормам за каламутністю. А цей показник є одним із основних щодо безпеки води в епідемічному плані. У Роздольненському, Чорноморському, Красноперекопському, Першотравневому районах окремі населені пункти отримують воду з високою мінералізацією, що вдвічі-втричі перевищує норми ГОСТ. Крім цього, зауважила Марія Кров’якова, у зв’язку з режимним водопостачанням у населених пунктах Криму відзначене погіршення якості води з бактеріологічних показників.

Проекти очисних споруд із новою технологією обробки води розроблені, але донині не реалізовані. За 6 місяців республіканська СЕС обстежила 1765 об’єктів водопостачання. За порушення санітарних норм експлуатації систем водопостачання стягнуто 114 штрафів, припинено експлуатацію 57 об’єктів.

Не влаштовує відпочиваючих і нинішня цінова політика курортної галузі у Криму. Як повідомляє Кримське агентство новин, у серпні, який вважають, незважаючи на дощову погоду, «високим сезоном» курортного бізнесу, проживання в оздоровницях Криму коштує відпочиваючим від 8 до 50 доларів за добу. За даними туристичної фірми «Південна перлина» (Сімферополь), у санаторіях Великої Ялти місце у 2-місному номері зі зручностями, телевізором і холодильником (плюс харчування і лікування) коштує 23,5—28,5 долара. У пансіонатах проживання і харчування в аналогічних умовах коштує 18—20 доларів, проживання в готелях середнього класу — в 11,5—15 доларів. У санаторіях Алушти ті ж самі умови проживання коштуватимуть 23 долари, номери з частковими зручностями — 19 доларів за добу. У колишньому Центральному військовому санаторії Гурзуфа стандартне проживання, харчування та лікування коштує від 35 доларів за добу, в номерах «люкс» — від 46 доларів. У туристсько-оздоровчому комплексі «Судак» ціни в середньому дещо вищі за ялтинські — від 27 до 29 доларів за добу. Водночас, на базі відпочинку в Сонячногiрському (на захід від Судака) проживання навіть у будиночках без зручностей коштує лише 8 доларів за добу. У пансіонатах Євпаторії відпочинок обходиться дещо дешевше, ніж в Алушті — 22,5 долара за добу, при цьому відпочиваючі самі можуть обирати час заїзду і будь-який термін проживання.

Така висока ціна на послуги оздоровниць призводить до того, що попит на них падає, а гості Криму воліють користуватися послугами приватного сектора. Так, у липні-серпні в Алушті й Ялті курортники можуть зняти цілу квартиру незалежно від кількості проживаючих (зазвичай на сім’ю з 2—3 осіб) за 10—15 доларів за добу, а на менш впорядкованих курортах (наприклад під Судаком) за 3—5 доларів, а кімнату або невеликий сільський будиночок — навіть за 10—15 гривень за добу…

Зрозуміло, що оздоровниці побоюються за своє майбутнє, вони не впевнені в тому, що в серпні та вересні приїде достатня кількість відпочиваючих, а тому «тримають ціни»… навіть собі на збитки. Однак прагнення вичавити із курортника якомога більше грошей за один і той самий обсяг послуг, часто низької якості, не виправдовує себе. Так, запровадження цього літа місцевих податків і зборів на курорті поки що не виправдало себе.

Запроваджені у червні кримські місцеві податки та збори поки що не принесли очікуваного результату — заявив голова Верховної Ради Борис Дейч на засіданні президії парламенту автономії: «Було багато надій і розмов, але, на жаль, справа рухається з великим скрипом». Спікер розкритикував роботу уряду автономії: «Чому рекреаційний збір з прибулих 1,5 мільйона неорганізованих туристів, по суті, сплатили тільки 30 тисяч осіб, і зібрано з них по 5 гривень лише 170 тисяч?» — дивувався він. Незрозуміло також, чому у Феодосії зареєстровано вдвічі більше неорганізованих відпочиваючих, ніж у Ялті та майже в 15 (!) разів більше, ніж в Алушті. «Виникає відчуття, що окремі керівники своє небажання, а, можливо, й невміння працювати, хочуть, як у сільському господарстві, звалити на погоду», — зазначив голова Верховної Ради.

У зв’язку з цим проблема продовження курортного сезону для Криму більш ніж актуальна. Звісно, кожний бажає відпочити в липні-серпні, однак певна частина відпочиваючих віддає перевагу весні, осені, а то й зимі. До того ж, у нинішньому інтенсивному діловому світі люди рідко можуть відірватися від власного бізнесу на два-три тижні, а воліють відпочивати кілька разів за рік по одному тижню, і розтягують таким чином свій відпочинок на інші, крім літнього, сезони.

У зв’язку з цим Крим нинішнього року вперше спробує більш науково організувати відпочинок у нелітні сезони. Так, 23—26 жовтня в готельному комплексі «Ялта-Інтурист» відбудеться міжнародна туристична виставка «Крим — цілорічно!». Організатором виставки став «Кримський центр розвитку туризму» (Ялта) за підтримки Міністерства курортів і туризму АРК. Співорганізатори — ДП «Крим- Експо» Торговельно-промислової палати Криму (Сімферополь), підприємство «ЕкспоСервіс» (Донецьк) і «Форум. Кримські виставки» (Сімферополь). В експозиції буде 4 розділи: «Туристичний сезон без кордонів» (зимовий туризм, шкільні канікули, Різдво і Новий рік); «Туристичний сезон-2004» (нові програми, об’єкти, маршрути сезону 2004 року); «Інвестиційні можливості курортно-туристичного комплексу Криму»; «Нові технології та матеріали до нового сезону» (будівництво й обробні роботи, обладнання та матеріали для готелів і санаторіїв, інформаційні технології).

Уже цього року Крим оцінив привабливість концертно-видовищних заходів на курорті, проведення яких збільшує приплив гостей, як вважається, на 5—10 відсотків. Цього року в Криму на десятки більше фестивалів, гастролей, конкурсів, семінарів, конференцій та інших видів конгресового і фестивального туризму. Так, в Ялті нинішнього року під патронатом президентів Росії та України відкрився II музичний молодіжний рок-фестиваль «РУПОР», організований «Таврійськими Іграми» і «Новим каналом». Абревіатура фестивалю «РУПОР» розшифровується як «Россия — Украина: Помним О Родстве», що й визначає його ідеологію. Перший музичний молодіжний рок-фестиваль «РУПОР» відбувся 2002 року в Сочі і був приурочений до «Року України в Росії». Нинішній Ялтинський фестиваль примітний тим, що в ньому, як повідомляє Кримське агентство новин, беруть участь найвідоміші групи й шоумени: «ВВ», «Би2», «Агата Кристи», «Грин Грей», Найк Борзов, «Скрябін», «Звери», «Танок на майдані Конго», «Друга Ріка», «Неонавт», «Талита Кум» та інші. Ведуть «РУПОР» популярна ведуча «Нового каналу» Сніжана Єгорова та відомий російський шоумен, телеведучий, журналіст Федір Павлов-Андреєвич. Масовий приплив глядачів в Ялту гарантується…

№139 12.08.2003 «День»


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".