МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Крим не віддасть своїх музеїв...

11/10/2005 | Михайло
Крим не віддасть своїх музеїв...

Але — чекає на меценатів

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь

СУМАРНИЙ ПРИБУТОК МУЗЕЇВ КРИМУ НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ДЕВ’ЯТИ МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ. СЕРЕД ТИХ, ЩО ЗБІЛЬШИЛИ СВОЇ ПОКАЗНИКИ ЗА ОСТАННІЙ РІК — ЛІВАДІЙСЬКИЙ ПАЛАЦ-МУЗЕЙ



Верховна Рада Криму заборонила змінювати статус музеїв, палаців і заповідників, які належать автономії, без відома парламенту республіки.

Цьому питанню присвячено спеціальну постанову «Про статус музеїв в Автономній Республіці Крим», яку кримські депутати прийняли на останній сесії. Проект документа було розроблено депутатом Галиною Гржибовською ще навесні нинішнього року, після того, як тогочасний прем’єр автономії Анатолій Матвієнко запропонував перетворити Массандрівський палац на резиденцію Президента Віктора Ющенка. Такі ініціативи з приводу кримських палаців останнім часом стали систематичними — вони виникали і у часи президентства Леоніда Кучми, і кожного разу викликали на півострові зливу громадського обурення. Щоб убезпечити музеї і палаци автономії від подальших зазіхань Києва, парламент ухвалив, що «створення, реорганізація, ліквідація музеїв, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які належать Автономній Республіці Крим, здійснюється за попереднім узгодженням з Верховною Радою АРК». Правда, з юридичного погляду це рішення ВР Криму аж ніяк не впливає на взаємовідносини сторін. Рішення центральних органів влади України згідно з Конституцією мають вищу юридичну силу, і постанови ВР Криму не можуть їм суперечити, у разі ж суперечності — не діють з моменту прийняття. Кримські депутати цього разу просто розраховують на добру волю Києва, який перш ніж прийняти таке рішення навіть з міркувань управлінської етики має порадитися з місцевими органами влади.

Проте музеї Криму, на думку заступника міністра культури Криму Леоніда Бєлого, продовжують перебувати «в очікуванні меценатів». Він вважає, що останні зміни в політиці не могли не відбитися на роботі і перспективах музейної справи в автономії. Сьогодні культура і мистецтво Криму, на його погляд, тримаються на чотирьох «китах». Перший — унікальне, безцінне культурне надбання, яке Крим отримав у спадщину від попередніх епох і поколінь. Другий — прагнення національних громад автономії відродити свою культуру і на цьому тлі продовжувати формування її розмаїття. Третій — невичерпний ентузіазм, професіоналізм і відданість культурі тих людей, які працюють в установах культури. Четвертий — оновлення і вдосконалення діючої нормативно-правової бази у цій сфері, що також сприяло зміцненню культури автономії. Зокрема, вже нинішнього року набрали чинності закони України «Про Концепцію державної політики у сфері культури на 2005—2007 роки», «Про театри і театральну справу», рекомендації парламентських слухань з питань культури.

Більшість музеїв Криму поліпшили основні фінансові показники порівняно з торішніми. Їхній сумарний прибуток наближається до дев’яти мільйонів гривень. Ще кілька років тому стільки заробляли всі установи культурної сфери в автономії. Найкращих показників досягли Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник, Бахчисарайський історико — культурний заповідник, які збільшили прибутки на третину, Лівадійський палац-музей — на чверть. Безперечним лідером серед міських музеїв стала Національна картинна галерея І. К. Айвазовського у Феодосії. Музеї відвідало більше ніж 800 тисяч чоловік, проведено більше ніж 25 тисяч екскурсій, відкрито більше ніж 200 виставок. Це говорить про те, що музеї Криму не є порожніми, вони запитані, гості Криму з великою цікавістю відвідують їх. Міністерство культури Криму зараз підбиває підсумки виконання програми розвитку музейної справи. До нинішнього літа, наприклад, було повністю відреставровано меморіальний дім-музей М. О. Волошина, у ньому вперше за 100 років існування створено нову експозицію, встановлено опалювання. Для ремонту Національної картинної галереї І. Айвазовського освоєно один мільйон гривень, виділених з держбюджету України, і 60 тисяч гривень — з міського. Відкрито лекційну залу, три нові експозиційні зали, відремонтовано покрівлю. Ремонтно-реставраційні роботи здійснювалися також в Алупкінському, Бахчисарайському заповідниках. І якщо на такому ж рівні триватиме робота щодо розвитку музейної справи, Крим стане ще більш популярним і привабливим для мандрівників і відпочивальників, а заодно і потенційних інвесторів, вважає Леонід Бєлий.

Проте багатьом музейним установам як завжди бракує коштів, через що дуже слабко зміцнюється їхня матеріально-технічна база. Так, загальмувалося створення заповідника «Неаполь Скіфський», припинено будівництво будівлі Республіканського кримськотатарського музею мистецтв. Серйозною проблемою для ряду музеїв залишається відсутність потрібних умов для зберігання експонатів, які нерідко мають величезну цінність.

У новій концепції державної політики у сфері культури України на 2005—2007 роки особливу увагу приділяють стимулюванню з боку держави меценатства і спонсорства. У зв’язку з цим у Криму створено Міжнародну опікунську раду музеїв, завдяки якій відреставровано музеї Коктебельського еколого-історико-культурного заповідника «Киммерія М. О. Волошина», викуплено у приватної особи і введено до структуру цього заповідника будинок Костянтина Паустовського в Старому Криму, проводиться комп’ютеризація всіх музеїв. Доброчинна діяльність московського академіка Володимира Письменного, раніше керчанина, дозволила реалізувати унікальний проект створення «Золотої комори» в Керченському історико-культурному заповіднику. У Сімферополі за рахунок добродійного фонду Іллі Сельвінського відновлено його дім-музей. «На жаль, чомусь дуже неохоче включаються у доброчинну діяльність кримські бізнесмени зі сфери туризму. Хоча, за логікою, саме вони мають бути найбільш зацікавлені в розвитку музейних установ, що є, зрештою, складовою їхнього фінансового благополуччя. Якщо більше приїде туристів — вищі їхні прибутки», — каже Леонід Бєлий.

№208, п'ятниця, 11 листопада 2005
http://www.day.kiev.ua/152328/

Відповіді

  • 2005.11.11 | sofu

    вандалы

    В неділю в мальовничому курортному місті Гурзуфі, яке знаходиться в районі Ялти та Артеку, невідомі особи вщент зруйнували 12 кам’яних скульптур , які в рамках мистецької акції виготовили і передали в дар місту найкращі скульптори України і сусідніх з нею держав.

    Статуї виготовлялися протягом місяця скульпторами, відібраними на проміжних конкурсах.
    Готові скульптури були встановлені 30 жовтня на набережній Гурзуфу і викликали схвалення місцевих жителів та любителів осіннього відпочинку в Криму.

    Скульптури були витесані з вапняку і деякі з них досягали 3 метрів у висоту. Зруйнувати їх без застосування спеціальної техніки було неможливо.
    Майдан-ІНФОРМ
  • 2005.11.11 | sofu

    Re: Крим не віддасть своїх музеїв...

    Михайло пише:
    > > Проте багатьом музейним установам як завжди бракує коштів, через що дуже слабко зміцнюється їхня матеріально-технічна база.

    Та якби вони не ліпше казали що бракує коштів, я ще хотіли цього насправді. Ціеї весни до мене приїзджали мої друзі з Запоріжжя, Київа.
    Вони ніколи не біли в Бахчісараї, звістно ж заїхали до Ханського музею.
    Більш ніж півгодини чекали, щоб нам дали особистого гіда (на 9 чоловік, а хлопці були с грошима). Та де ж там, прийшлося чекати поки назбиралась велика группа, і звістно - нічого не почули, ну майже нічого.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".