МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Разгром заповедников набирает обороты

02/09/2007 | Олег Листопад
Майдан-Крым предлагает вашему вниманию статью, написанную за год до (Первой) Помаранчевой революции - начало 2004 года.

ПРИЛОЖЕНИЕ 2.
ЗАПОВЕДНИК КОРРУПЦИИ в Государственной (!) заповедной службе?
Олег Листопад

Как биолог, эколог по образованию, как практик заповедного дела с двадцатилетним стажем, как эксперт по этим вопросам Центра охраны дикой природы, Центра заповедного дела, группы Б-12 и других почтенных учреждений и организаций, считаю, что действия заместителя начальника Государственной службы заповедного дела Минэкоресурсов Украины Сергея Комарчука направлены на уничтожение этого важного направления государственного строительства и охраны природы.
Впрочем, судите сами.

Сергей Комарчук официально является человеком номер два в Государственной службе заповедного дела Минэкоресурсов Украины.
А на самом деле - первым, так как принципиальные и денежные вопросы фактически решает именно он.

Как именно решает, указано в направленном Генеральной прокуратурой еще в мае 2003-го на имя тогдашнего министра экологии и природных ресурсов Украины Василия Шевчука "Представлении об устранении нарушений антикоррупционного законодательства в системе Министерства экологии и природных ресурсов Украины".

"В декабре 2002 министерство выделило 450 тысяч гривен бюджетных (наших с вами, уважаемые налогоплательщики! - О.Л.) средств на проведение специальных мероприятий..." - так начинается в "Представлении..." раздел, посвященный господину Комарчуку.

Дале в "Представлении..." указано, что средства выделялись для спасения жемчужин Причерноморья - парков с мировым именем и общегосударственным статусом - Мисхорского, Ливадийского и Массандровского.

Был объявлен тендер.
Из "Представления..." узнаем, что председатель тендерного комитета Комарчук пригласил для участия в тендере три коммерческие структуры из Ялты.
А основатели всех трех фирмочек - одни и те же! Даже офисы у них - по одному адресу!

Интересно, что не имея точной информации о сумме выделенных средств, объемах необходимых строительных и ремонтных работ, не обследуя даже парковые территории, одна из фирм подала письменные предложения с указанием точной суммы, которая совпадала с выделенной на данный этап ремонта и с перечнем работ, которые предлагалось выполнить на указанную сумму.

Деньги победителю - фирме со скромным названием "Стройдизайн" -
Минэкоресурсов пересчитывает в декабре 2002-го.
А уже в феврале 2003-го "Стройдизайн" отчитывается о выполненных работах.
Как удалось справиться с освоением такой крупной суммы за чемпионский срок? Очень просто: средства были переведены в денежную наличность и использованы, как указано в "Представлении...", руководителем этого частного предприятия "не по целевому назначению".

На день проверки не нашли следов ни документов на выполненные работы, ни самых работ.

А наши коллеги с "Крымской правды" бьют в набат, призывают на помощь
паркам: "Притчей во языцех" стало определение границ Мисхорского и
Массандровского парков.

Специально созданная сохранять их и Ливадийский парк дирекция, годами сидит без средств, не имея возможности выдать сотрудникам даже зарплату.
С большими усилиями ей удалось получить акт на землю Ливадийского парка, и на этом все кончилось: мисхорские и массандровские шедевры садово-паркового искусства оказались не нужными.

Тем не менее, они очень нужны "новым украинцам", которые строят себе в парковой зоне роскошные виллы.

Так появилось "царское село" в Массандровском парке возле поселка Джемиет. Люди, наверное, ругают государство на все корки, а государство - не виновно! Оно призыв услышала, помощь выделила.
А по дороге на "караван помощи" напали "разбойники" из "Стройдизайну".
А пригласил их, напомню, Комарчук.

Зная, без сомнения (как один из руководителей заповедной службы), в какой беде оказались заповедные уголки крымской здравницы он, проводя такие сомнительные тендеры, тем самым разрешает дальнейшее разрушение парков!


И такие факты, судя из "Представления...", не одиноки.
По подобной "схеме" был организованно тендер на проведение мероприятий по утилизации пестицидов, которые сохранялись в Ялте в неприспособленном помещении.
На этот раз "Стройдизайн", который даже не имел лицензии на работу с ядохимикатами, со вкусом "проглотил" 100 тыс. грн.
И снова - проверка, за которой работы - нуль: захлебывайся, курортная Ялта, ядом, "оздоравливай" украинцев и гостей из-за границы.
Здесь уже не только на природу, а и на саму жизнь человека посягнули растратчики при содействии Комарчука (по крайней мере, лицензию должен был проверить!).


Невероятно, но факт: в то время как руководителя "Стройдизайна" арестовывают, возбуждая против него уголовное дело, Комарчук, вопреки "Представлению..." Генпрокуратуры, спокойненько работает все на той же высокой должности, имея возможность организовывать новые тендеры и прочие не менее "интересные" дела.

Объяснения вижу лишь в одном: наверное, предыдущий министр экологии Украины Василий Шевчук, получив в июле "Представление..." Генеральной прокуратуры, где "художествам" нашего "героя" посвященная целая страница, не успел отреагировать (в конце лета 2003-го Шевчук был снят со своей должности).

А новому министру, Сергею Полякову, "Представление " так и не попалось на глаза? По крайней мере, активистам природоохранного движения и сегодня не известно, какие были приняты меры и наказаны ли виновные?

"Столица" No 5 (508), 30 января - 5 февраля 2004 года

Прислано: pecheneg@ic.kharkov.ua, 3 февраля 2004 г.

Відповіді

  • 2007.02.10 | Сергей ГРУЗДОВ

    Разгром заповедников продолжается!

    Стоило нынешнему и.о.директора Гос.администрации парков-памятников Ливадийский, Мисхорский, Массандровский начать активно закреплять границы парков документально, как у него немедленно были изъяты все документы, на основании которых проводилась эта работа.

    Более того, даже готовый Гос.акт по земле Ливадийского парка, который и.о.директора все же УСПЕЛ получить, по настоятельной просьбе в настоящее время ПРИОСТАНОВЛЕН (?) Ливадийской местной властью.

    Вы спросите - КЕМ изъяты документы и ПО ЧЬЕЙ просьбе заморожено оформление парковых земель Гос.актами?
    Отвечаю: КРЫМСКОЙ ПРИРОДООХРАННОЙ ПРОКУРАТУРОЙ, по ЕЕ просьбе!

    А в парке на столбах наклеены вот такие объявы (см.фото)
  • 2007.02.10 | Tatarchuk

    архив про Джемиет (/)

    Під виглядом боротьби з "довгобудами"

    Ми вже повідомляли про те, що в Автономній Республіці Крим нарешті почали вирішувати долю об'єктів незавершеного будівництва. Безперечно, ці дії органів представницької та виконавчої влади можна тільки вітати, адже процес передачі недобудованих об'єктів новим власникам, які здатні завершити будівництво, — помітний крок у наведенні належного ладу в економіці автономії. Але, як з'ясувалося, не все у цій справі відбувається законно і прозоро.

    До корпункту "Урядового кур'єра" в Автономній Республіці Крим звернувся наш постійний читач, голова правління спільного українсько-російського підприємства "Закрите акціонерне товариство "Джемієт" Олександр Темник. Розповідь Олександра Вікторовича, підкріплена документами, спонукала до певних оцінок кримської дійсності.

    — 15 січня 1993 року, — розповів О. Темник, — російський державний концерн "Біопрепарат", зареєстрований у Москві, і акціонерне товариство "Шаркон-Інко", зареєстроване у Донецьку, підписали в Ялті установчий договір про створення спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу "Джемієт", статут якого був зареєстрований рішенням виконкому Ялтинської міськради 29 січня 1993 року. Відповідно до статті другої установчого договору, підприємство створювалося для завершення будівництва санаторного комплексу згаданого концерну, з подальшим перепрофілюванням і створенням на його базі Бізнес-центру з готелем, який би відповідав європейським стандартам. Цей недобудований комплекс був внесений як статутна частка російського державного концерну "Біопрепарат" і зареєстрований як іноземна інвестиція у Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Підкреслюю, майно, тобто недобудований санаторний комплекс з готелем, передавався спільному підприємству як внесок російської сторони у статутний фонд. Ось довідка БТІ управління житлово-комунального господарства Ялтинського міськвиконкому від 13 вересня 1996 року. — Олександр Вікторович дістає перший документ з товстої те­ки. — У цьому документі чорним по білому написано, що за СП "Джемієт" по вулиці Аврори, № 28, у селищі міського типу Восход зареєстроване незавершене будівництво Бізнес-центру, готовність якого на той час становила 46 відсотків і у цінах 1996 року оцінювалася у 32 млн 500 тис. гривень.

    Хочу підкреслити, зауважив він, що роботи на будівельному майданчику не припинялися ні від дня передачі незавершеного об'єкта на баланс СП "Джемієт", ні сьогодні. Наше підприємство, залучивши іноземного інвестора, й далі споруджувало об'єкт, про що, зокрема, свідчить рішення Ялтинського міськвиконкому від 21 серпня 1999 року № 298(2) і № 298(3) про затвердження акта приймання державною комісією в експлуатацію побудованої нами амбулаторії на 70 відвідин за зміну і другої черги 86-квар-тирного житлового будинку. Обидва об'єкти перебувають у селищі Масандра.

    Ми працювали, не підозрюючи, що на об'єкт, розташований на Південному березі Криму, вже хтось поклав око. Перша спроба незаконно забрати нашу власність була здійснена у 1995 році, коли у "Кримській газеті" був надрукований список об'єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації. У цей список "помилково" потрапив і наш бізнес-центр з готелем. Ми забили тривогу, стали з'ясовувати, як це могло статися, адже об'єкт має господаря, "Джемієт" нікуди не зник, продовжує будувати, працювати. Нам лише спасибі потрібно сказати, що ми предметно займаємося залученням інвестицій в економіку Криму. Врешті-решт ситуація прояснилась і ми отримали письмову відповідь з Фонду майна автономії за підписом першого заступника І. М. Атласова від 26.09.1995 року. Фонд майна Автономної Республіки Крим повідомляв, що об'єкт "Бізнес-центр з готелем у м. Ялта, що споруджується, із списків об'єктів, які підпадають під приватизацію, вилучено", як такий, що не належить до державної власності. Здавалося, справедливість восторжествувала і нам можна далі спокійно працювати, а не бігати у пошуках правди по різних кабінетах. Але ми помилилися, з гіркотою в голосі зауважив Олександр Темник.

    Були ще спроби кількох комерційних структур відсудити у нас майно, скасувати рішення Масандрівської селищної ради про виділення нам земельної ділянки, які не увінчалися для позивачів успіхом. Але й ми понесли матеріальні і моральні збитки. Уся ця судова процедура аж ніяк позитивно не впливала на справи, якими опікувалося наше спільне підприємство. Я вже не кажу, що уся ця тяганина забрала у нас багато сил і нервів, бо ходити по судах і доводити, що ти нічого протиправного не скоїв, погодьтеся, річ не вельми приємна.

    Але ось несподівано з'являється наказ № 1110 фонду майна Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2004 року за підписом керівника фонду Юрія Шиміна. Цей дивний документ під назвою "Про прийняття рішення по створенню господарського товариства на базі майна незавершеного будівництва санаторного комплексу на 500 місць, м. Ялта", взагалі, як кажуть у народі, не лізе ні в які ворота. У цьому наказі йдеться про те, що Фонд майна Криму виступає засновником господарського товариства шляхом внесення як внеску засновника у статутний фонд створюваного закритого акціонерного товариства майна незавершеного будівництва санаторного комплексу на 500 місць у Ялті. А співзасновником цього дивного акціонерного товариства виступає нікому не відоме товариство з обмеженою відповідальністю "Солекс" з Полтави. Фактично цим рішенням пан Шимін здійснює протизаконну конфіскацію майна юридичної особи без відповідного рішення суду, перебравши на себе функції органів правосуддя. Я вже не кажу, про ту шкоду, яку завдає це рішення справі залучення іноземних інвестицій в економіку Криму й України, бо ратифіковану угоду між Україною і Російською Федерацією "Про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності" від 15 січня 1993 року ніхто не відміняв.

    Керівник фонду майни автономії у своєму наказі № 1110 посилається на неможливість визначення, на балансі якого суб'єкта господарювання перебуває згаданий недобудований санаторний комплекс. І це теж неправда, зауважив Олександр Вікторович, бо, повертаючись до початку нашої розмови, нагадаю, що ми, тобто спільне українсько-російське підприємство "Джемієт" і є тим "невідомим" для пана Шиміна суб'єктом господарювання, на балансі якого і перебуває майно, яке так комусь хочеться прибрати до рук. Ми багато чуємо з високих трибун про потребу залучення інвестицій у вітчизняну економіку. А як же можна ці інвестиції залучати, коли державна установа, у даному випадку Фонд майна автономії, стає ініціатором правового безладу?! Ми, звичайно, шукатимемо правди в суді. Але скажіть, будь ласка, як можна за таких умов нормально розвивати малий і середній бізнес, про які ми так багато нині чуємо?..

    Ось така розповідь керівника спільного українсько-російського підприємства "Джемієт". Сумна загалом вийшла сповідь. І хочеться з цього приводу зазначити таке: "Тиха" війна за землю і власність на Південному узбережжі Криму триває. Що ж до власності СП "Джемієт", то вона, за твердженням О. Темника, сьогодні становить 86 мільйонів гривень. Грунт для роздумів, як кажуть, є.

    Олександр Кулик
    ("Урядовий кур'єр" №221, 19 листопада 2004 р.)


    ...Суцільний будмайданчик елітного житла на околиці Ялти – селище Восход залишилося без єдиної тут двокілометрової дороги загального користування. Її всуціль зруйнували вантажівки з будматеріалами: від початку – санаторію ???Сосняк” й до кінця – на старому Масандрівському цвинтарі.

    Зсуваються у прірву не лише ділянки автошляху, а й скромні приватні будиночки місцевих жителів обабіч траси, яка веде до десятків елітних котеджів. У місцевих органах влади на скарги людей не реагує ніхто. Частина будинків у селищі на балансі санаторію ???Сосняк”, який ще недавно мав 27 га безцінної землі узбережжя. Нині залишилося... ледь п’ять. Остання площа відійшла селищній раді Масандри, керівники якої жодних пояснень ситуації не дають. Як і охорона, будівельники та власники елітних котеджів теж вперто не розголошують таємниць отримання дозволів на спорудження своїх модерних цитаделей.

    Віктор Хоменко
    (“Кримська світлиця” №20, 12 травня 2006 р.)
  • 2007.02.12 | Сергей ГРУЗДОВ

    Re: Разгром заповедников

    Новости по дерибану Массандровского парка, например.
    Упрощенно это выглядит так:

    1. Исходной точкой выберем событие согласования границы между территорией гостиницы "Массандра" и собственно парком, находящимся на балансе Государственной администрации парков-памятников. Это согласование было произведено гораздо более года тому назад. Межа закреплена подписями сторон.
    2. Происходит задержка оформления гос.акта, материалы на который были поданы Гос.администрацией парков в орган местной власти.
    3. В тот же орган значительно позже поступает заявление от гостиницы "Массандра" на оформление права пользования землей на участке, ВЫХОДЯЩЕМ ЗА ПРЕДЕЛЫ согласованной с Гос.администрацией парков межи. Т.е. заявка на кусок охраняемого государством парка-памятника.
    4. Под предлогом вдруг объявившегося "наложения" участков, Гос.администрации и гостинице ОТКАЗЫВАЮТ в рассмотрении вопроса до утрясания конфликта.
    5. В Гос.администрации парков и местном исполкоме природоохранная прокуратура изымает все документы, подготовленные для получения Гос.администрацией парков гос.акта на ранее согласованную территорию.
    6. Без "исчезнувшего конкурента", не озаботившись отсутствием согласования НОВОЙ границы, местная власть немедленно принимает решение о выделении участка парковой земли гостинице.

    И кто мне тут покажет НАРУШЕНИЕ ЗАКОНА? Все в шоколаде!

    Обдумывая роль и место участников кратко описанных событий, задаю себе вопрос: кто заказывает музыку, кто ее исполняет?

    Как ни верти, напрашивается вывод о заказном характере изъятия документации Гос.администрации парков-памятников. Тем более, что поводом для изъятия послужило возбуждение уголовного дела по факту. Этот "факт" был профессионально вброшен в СМИ в сентябре прошлого года усилиями местной власти и мгновенно (счет на часы) запущен в процесс "расследования".

    Тема "Шакалы" была в этом Форуме: http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_krym&key=1159057088&first=&last=&pattern=Шакалы

    Фактом оказался чисто-конкретно ФИНАНСОВЫЙ вопрос. Хотя я бы его назвал не вопросом, а целенаправленным вымыслом, родившимся в результате ПОИСКА ПОВОДА для последующих "природоохранных" (!) усилий.

    Тем не менее, уголовное дело - это вам не шутки! Природоохранники наваяли 5 (пять) томов "расследования крупного финансового преступления", базируясь на неправильно переведенном с украинского на русский язык окончании слова. Ну, тут их можно понять. Природу ведь рвутся охранять, некогда в синтаксис с орфографией вникать.

    Взглянув на результаты их работы и на их уютное помещение изнутри, снова-таки вопрос: что же освещает этот "свет" в конце тоннеля их активности?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".