МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Казарин огорчен

06/22/2007 | Tatarchuk
Владимир Казарин: "Статья против меня - очередной политический заказ"
Вице-мэр Севастополя прокомментировал обвинения в свой адрес со стороны националистических организаций Украины…

http://www.business-politika.net/crimea_news.php?id_news=8630

В украинской националистической газете "Шлях перемоги" ("Путь победы") на днях была опубликована статья некоего Богдана Тесли "Феномен Казарина", в которой известный политик и общественный деятель вице-мэр Севастополя Владимир Казарин обвиняется ни много ни мало в государственной измене. Статья написана в популярном у украинских националистов жанре политического доноса. Так Тесля докладывает президенту Виктору Ющенко, что "Казарин, бывший вице-премьер Автономной республики Крым, отвечавший за гуманитарную политику, много сделал для того, чтобы на полуострове не было украинских школ, вузов, украинского языка и культуры", что он "принимал участие во многих антиукраинских, пророссийских акциях в Крыму". Тесля обвиняет Казарина в "наращивании усилий на фронте борьбы за русский Крым", что, мол, вице-мэр Севастополя "не только не скрывает своих пророссийских акций, а всячески щеголяет ими". Возмущение оранжевого публициста вызывает стремление В.Казарина противодействовать нагнетанию обстановки вокруг российского Черноморского флота. Даже в предложении вице-мэра Севастополя поставить вопрос об укрупнении украинских регионов, в частности в воссоедиении Северной Таврии, которая входит ныне в состав Херсонской области, и Автономной республики Крым автор статьи увидел попытку "спровоцировать конфликт из-за границ внутри самого украинского государства и тем самым способствовать расчленению Украины". Вывод пана Тесли нетрудно предугадать: он сигнализирует Киеву - надо срочно снимать с должности этого ярого "врага Украины" и "агента России".

Мы попросили дать оценку публикации самого Владимира Казарина. Он отметил, что статья Б.Тесли является примитивным политическим заказом. Причем, нового в ней ничего нет. В последнее время из года в год ряд украинских радикально-националистических организаций, таких как "Студенческое братство", ведут систематическую травлю Казарина. Сейчас украинские националисты отмечают 65-летний юбилей создания УПА, в связи с чем происходит резкая активизация радикалов. "Мы, естественно, являемся для них лютыми врагами, - отметил политик. - Вместе с тем, я думаю, что мы занимаем разумную позицию, которая заключается в том, чтобы украинское государство спокойно и нормально развивалось".

При этом, как подчеркнул Владимир Казарин, он сегодня оказался как бы между двух огней. С одной стороны, его критикуют. А, с другой, против него выступают и сторонники отделения Крыма и ряда других областей от Украины . "Моя же позиция состоит в том, - заявил Казарин, - что должна быть сильная Украина, дружественная России. Это - одно из важнейших условий возрождения как Украины, так и России". Казарин убежден, что России объктивно нужна сильная Украина. Он отметил, что расчленить Украину сегодня пытаются определенные круги на Западе, которые заявляют, что Европе не нужно второе большое славянское государство. Однако всначала "должна измениться украинская политика, к власти должны прийти вменяемые ответственные политики, чего сегодня, к сожалению, пока что нет". "В настоящее время и "оранжевые", и "бело-голубые", - все это олигархи, которые грабят страну", - отметил Казарин.

Он считает, что обвинения в его адрес напрямую не связаны с начавшейся предвыборной кампанией. Такого рода статьи регулярно появляются раз в месяц-полтора. "Это реакция на мои заявления, которые выводят их из себя", - добавил политик. Однако он удовлетворен тем, что многие севастопольцы его полностью поддерживают. "Завтра, насколько мне известно, будет напечатана очередная большая статья, в которой меня обличат как сторонника "Русской империи". Что называется, отдохнуть не дают!" - вздохнул Владимир Казарин.

Відповіді

  • 2007.06.22 | MV

    А ось причина "огорчєнія"

    Богдан ТЕСЛЯ
    ФЕНОМЕН КАЗАРІНА

    Можна симпатизувати чи не симпатизувати лідерові всеукраїнського об'єднання «Свобода» Олегові Тягнибоку, але важко не погодитися з його думкою, що нинішня політична криза в Україні значною мірою є наслідком багатьох помилок у кадровій політиці Президента. Здавалося б, є дуже прості та ефективні засади такої політики: на керівні посади треба призначати людей, враховуючи такі три чесноти у претендентів: патріотизм, фаховість, порядність. Проте наш Президент не завжди керувався у призначеннях саме цими чеснотами.

    Можна згадати недолугих прокурорів на кшталт Медведька і Піскуна, можна згадати невмотивоване звільнення одного з найкращих обласних керівників, глави адміністрації Київщини Євгена Жовтяка, можна згадати чимало інших прикладів. Проте, є приклади просто вбивчі, найвражаючі. Запитаймо себе, чи можна на важливі державні посади призначати фанатичних ворогів України? Виявляється, що можна. І це робили не за часів Кравчука і Кучми, а за часів Віктора Ющенка. Звісно, Президент не здатен проконтролювати кожне призначення, бо в Україні нараховується кілька сотень районних, міських, обласних державних адміністрацій, однак, коли йдеться про стратегічні регіони, такий контроль є обов'язковим.

    Досі залишається незрозумілим, хто саме в Секретаріаті Президента України здійснював спецоперацію щодо призначення першим заступником голови Севастопольської міської державної адміністрації провідного проросійського діяча Криму Володимира Казаріна. Це було зроблено усупереч багатьом протестам громадськості та обізнаних на цій справі урядовців. Адже призначати на таку посаду Казаріна, це все одно, що посадити у це крісло прикрозвісного Костянтина Затуліна.

    Казарін, колишній віце-прем'єр Автономної республіки Крим, який відповідав за гуманітарну політику, багато зробив для того, щоби на півострові не було українських шкіл, ВНЗ, української мови і культури. Він брав участь у багатьох антиукраїнських, проросійських акціях у Криму. І тепер знову має такий високий статус від офіційного Києва. Правильно кажуть українські патріоти Криму: для того, щоб на цій території отримати від Києва посаду чи нагороду, треба мати бездоганну антиукраїнську репутацію. Наприклад, у Севастополі звання заслужених журналістів України отримують здебільшого саме ті телевізійники, радійники, газетники, які більше від інших обливали Україну і українців болотом.

    А Казарін, сп'янілий від безкарності та ідіотської кадрової політики київського центру, нарощує зусилля на фронті боротьби за російський Крим. І не тільки не приховує своїх проросійських акцій, а всіляко хизується ними. Зокрема, щоб у Секретаріаті Президента України ніхто не мав сумнівів щодо його позиції, пан

    перший заступник голови української (?!) державної адміністрації Севастополя ще у листопаді 2006 року заявив на шпальтах місцевої газети «Слава Севастополя»: «Ми тут послідовно захищаємо інтереси Чорноморського флоту». Отакої! Чи міг би державний службовець Канади безкарно заявити, що він на своїй посаді послідовно захищає інтереси США та Пентагона, а не Канади?

    Пан Казарін заявив, «urbі еt оrbі» — «місту і світу», на інтереси якої саме держави він працює, використовуючи статус українського держслужбовця. Він працює на Росію. Шкода, що Секретаріат Президента на це не відреагував. А 1 травня 2007 р., виступаючи на мітингу, В.Казарін сказав, що політичні сили Севастополя мають протидіяти мирним акціям українського «Студентського братства» і захищати від нього російські маяки (хоча всі судові процеси з цього приводу визнали українську приналежність цього навігаційного обладнання). Себто В.Казарін закликав громадян України діяти в інтересах іноземної держави і зрадити Україну. Цей призначений Києвом діяч вихваляв місцевих сепаратистів, що вкопували на Перекопі російські прикордонні стовпи, що мали символізувати повернення українського Криму до складу Російської Федерації. Казарін підбурював українських громадян діяти проти України, щоби, як він висловився: «по російському телебаченню показували, як ми захищаємо наші дружні відносини, захищаємо наше реальне братство». Що ще, які ще прояви з боку Казаріна потрібні, щоби Секретаріат Президента нарешті звільнив його від виконання обов язків українського урядовця?

    Людина всіма своїми діями демонструє: я — ворог України, я — агент Росії, я працюю на інтереси Росії в Криму, я завдаю і завдаватиму шкоду Україні. Що ще він повинен зробити, щоб у Києві нарешті звернули на нього увагу? Хіба така кадрова політика Києва не є національним самогубством? Тим часом, для того, щоб звільнити Казаріна з роботи, потрібен лише один підпис глави держави, якихось п'ять хвилин — і цей українофоб робитиме свою чорну справу вже не за гроші українських платників податків. Хай йому таку діяльність оплачує Москва... Проте, враховуючи кадровий ідіотизм у Києві, я не буду здивований, якщо Казарін невдовзі стане Героєм України (хіба мало ми маємо людей, які не зробили нічого доброго для нашої країни, але хизуються такою нагородою?).

    Однак амбіції пана Казаріна, причому дуже небезпечні для України, зростають. В інтерв'ю газеті «Кримскоє врємя» він сказав: «У перспективі можна обміркувати питання про «повернення» Північної Таврії. Але тут, щоправда, постає інше питання: а як бути з Автономною республікою Крим? Я не думаю, що кримчани погодяться з тим, щоби АРК була приміром скасована і оголошена областю. Тому, напевно, землі, що межують з автономією, мають включатися до її складу без зміни статусу республіки». Що це означає? Це означає, що український держслужбо-вець провокує прикордонні територіальні суперечки між регіонами України, бо Північна Таврія, що її хоче приєднати до АРК Казарін, то є Херсонська область України. Нам ще тільки цього не вистачало, щоб почалися сварки «за межу» між областями і районами держави. Чого ще чекає Київ від Казаріна? Якої ще провокації чи кризи? Невже нинішній путч Мороза-Януковича-Симоненка нашого Президента не зробив мудрішим? Віктор Ющенко має негайно звільнити Казаріна з посади.

    «Шлях Перемоги», 13 червня 2007 р.

    Богдан ТЕСЛЯ ФЕНОМЕН КАЗАРІНА
    http://www.ukrlife.org/main/tribuna/kazarin3.htm


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".