МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

"Нас, караимов, никогда не трогали"

05/02/2008 | Брат-1
//1196..

Сценарій — Караїми

http://www.zakrytazona.tv/ua/programs/vidkrita-zona/teksti/service/1196/

ШАПКА «ВІДКРИТА ЗОНА»

Михайло Дубинський
(кас.с0026) 25:50:02 Вот, нас Бог охранял все
время. Посмотрите. как получилось: пришли немцы — стали расстреливать евреев,
крымчаков, цыган, нас караимов не трогали. Закончилась Великая Отечественная,
еще не совсем закончилась, — началось выселение из Крыма, выслали сначала
немцов, потом греков, болгар, армян, татар — нас опять не тронули. Вот мы
маленькая нация такая, мы единственные, кто оставался в Крыму.

НАЗВА: 1196
АВТОР. Тисяча сто дев’яносто
шість осіб — це чисельність одного народу. Не 50 мільйонів і навіть не сотня
тисяч. А рівно — одна тисяча сто дев’яносто шість осіб. Навіть гірські села
бувають чисельнішими.

Караї
або кримські караїми. Народ, який має власну мову і власну віру, але ніколи не
мав власної державності. Зате завжди умів домовлятися — з тими, хто володів
землею, на якій він жив — Кримом. Саме на цьому клаптику українських
субтропіків за десятки століть утворилася унікальна суміш народів. І деякі з
них не мають іншої землі, крім цієї. Ані виселені Сталіним кримські татари, ані
кримчаки, понищені під час Другої світової. Тільки караям вдалося утриматися на
цій землі. Але самі вони — опинилися на межі зникнення.

Михайло Дубинський

(Кас.с0026) 55:04 Давайте пойдем посмотрим.
От туда вид какой и отсюда было видно всегда, когда хто подымался на Чуфут-Кале
и их всегда встречали вот отсюда. (знизу жіночкі) Вы значит караим? Караим и
местный житель. Очень приятно. Вот отсюда всегда сидели и смотрели, идут гости
или идут экскурсии, выходили к воротам, открывали ворота и встречали водили по
Чуфут-Кале, рассказывали. Вот отсюда видно кенаса наша караимская, вот два
здания, тайные ворота южные. Вот мы сейчас находимся 564м. над уровнем моря,
вот мы сейчас находимся здесь. Море в очень ясную погоду очень хорошо отсюда
видно, море. Сегодня там туманка чуть-чуть, но все равно вот видете по
горизонту что-то голубенькое — зто море уже. 02:05:15

ПАУЗА.

02:43:22 Мы здесь жили… мои
родители дедушка, еще дедушка мой переехал сюда еще в 1904 году. И он был
смотрителем здесь до своей старости, а после его старости здесь были
смотрителями его сын, мой папа Яков Абрамович и его дети и еще сын Семен
Абрамович, они тоже были смотрителями Чуфут-Кале. 03:18:14

АВТОР. Михайло Дубинський жив у
фортеці Чуфут-Кале до 44 року вже минулого століття. Джуфут або Чуфут-Кале —
фортеця, яку караї вважають своїм родовим гніздом. Розташована на кручі поміж
ущелин, ще в середні віки ця фортеця була добре укріпленою. Всередині неї
розташоване давнє печерне місто. Михайло Дубинський добре пам’ятає Чуфут-Кале
ще до другої світової і сталінського переселення народів.

Михайло Дубинський
(Кас.с0026) 04:57:21 Вот мы когда здесь жили
раньше, еще до войны, до переезда, было здесь нам очень хорошо. Почему? Потому
что к нам приезжали очень много гостей, у нас были родственники в Севастополе,
Симферополе, Феодосии. К нам каждое воскресение, субботу-воскресение приезжали
гости. У нас были здесь свои коровы, лошади были, и мы воду возили. Вон там
басейн и там был кран, две трубки, бежала вода все время. Если вы ходили
пешком, вы видели две трубки, из этих трубок все время бежала вода. Оттуда мы
возили воду вот по той дорожке через ети тайные ворота и лошадь приходила прямо
сюда. 05:40:20

ПАУЗА.

(Кас.с0026) 06:12:22 У нас были коровы, куры
были здесь, утки были здесь. И мама моя очень хорошо готовила. У нас всегда
бала очень хорошая сметана, масла было много, брынзы было много. Люди всегда к
нам приезжали с удовольствием приезжали, поэтому было весело. 06:33:16

АВТОР. Караї або кримські караїми
— потомки тюркських племен, що у VIII—X століттях входили до складу Хазарського
каганату, центром якого був Крим. Підтвердження цього — мова, побут та звичаї,
дуже споріднені з тюркськими. Зате віру вони мають власну. Власне, караїзм вважають
гілкою іудаїзму — з тою різницею, що традиційні іудеї шанують ще й Талмуд,
тобто Усний закон, а караїми — визнають лише Старий завіт. Не
іудеї, не християни, не мусульмани, вони визнають як пророків Ісуса Христа і
Магомета.

Юрій Полканов

(кас.с0178) 07:56:01:07 Когда присоединили Крым к России, то было не понятно, что
за народ странный — отмечает субботу по Ветхому завету, в то же время обряды,
обычаи, язык тюркский. И вот высочайшая правительственная комиссия во главе
которой были высшие иерархии православия, высшие чиновники и ученые пришла к
однозначному выводу, и после этого было внесено и создано специальное
законодательство о крымских караимах, которые признавались самостоятельной не
только религия, но и национальность. 07:56:38:20

АВТОР. Зараз увесь цей народ
можна було би умістити у невеличкому селі. Переважна більшість караїв, як і
їхні предки, досі живуть у Криму. Ще є невеликі общини — на Західній Україні,
куди караїв запросив князь Данило Галицький, та у Литві, де вони опинилися
завдяки князю Вітауту. Оце і все, весь народ. За останнім всеукраїнським
переписом населення, із 1196 осіб, що визнали себе караїмами, назвали
караїмську мову рідною — 72 людини. Мовні проблеми інших народів в порівнянні з
цією виглядають явно менш тяжкими. Тим не менш караї не втрачають національну
самосвідомість.

Анатолій Дубинський
(кас.с0172) 07:43:23:05 Когда я родился, я еще не знал, что я караим. Многие
люди стесняются своей нации, меня даже дразнили в детстве караим или краим.
Ходил в библиотеку, даже записывается, там даже не знали такой нации, писали —
караимец. Я как-как? Я говорю караим, а они пишут караимец. 07:43:45:23

Михайло Дубинський
(Кас.с0026) 10:46:18 Я вот сейчас старейший караим, не караимка,
Бахчисарайского района. Есть старше меня женщины-старушки, а не осталось среди
мужчин уже стариков. Все старики наши ушли. 11:08:20

АВТОР. Караїми батько і син —
Михайло та Анатолій Дубинські нині живуть в Бахчисараї. Але навідуються в
Чуфут-Кале, де колись жив їхній рід, щоб відвідати могили пращурів. Ця традиція
— навідувати могили хоча б раз на рік — обов’язкова для всіх караїв.

Анатолій Дубинський
(кас.с0172) 07:44:00:07 У меня тут дедушка
похоронен и бабушка на кладбище, а так частенько мы сюда приходим, погулять
отдохнуть подышать свежим воздухом. Потому что я знаю, что здесь мой отец
вырос, дедушка здесь жил. Тут он прятал ценности музея во время войны. Вот это
я не могу сказать, что за ценности, я еще тогда маленький был. (дід розказує за
кадром) — Перед вступлением немцов в город часть драгоценностей вывезли сюда в
Ч-К и спрятали в пещере и замуровали камнями ее не было видно и когда наши
пришли обратно обратно, по списку как было сделано все, было сдано обратно в
музей. 07:45:02:06

АВТОР.Народ, що вимирає, одною з головних своїх святинь називає
— цвинтар. Їх у караїв кілька — біля Феодосії та Євпаторії, і поруч з фортецею
Чуфут-Кале. Саме тут ростуть столітні дуби, які для караїв є священними. Тому
цвинтар біля Чуфут-Кале називають Балта Тіймез — «сокира не торкнеться».
Історики припускають, що саме тут поховані останні хозарські князі.

Юрій Полканов

(кас.с0178) 08:01:12:00 Это древнейшее кладбище не
только караимское, это наверное самое древние тюркское кладбище в Европе. Сюда
привозили и хоронили караимов даже из других мест. Считалось, что должен быть
похоронен на этом месте. На этом кладбище порядком 10-ти тысяч памятников, это,
конечно, очень много и первые памятники датируются 6-й год нашей эры. И это
единственная святыня которая пользуется особым вниманием, это место почитания
памяти предков и место поломничества всех крымских караимов. По традиции, в
прошлом хотя бы раз в год должны были посетить это кладбище, почтить память
предков, сейчас ети традиции возрождаются. Здесь в ряду с обычными памятниками
есть так называемые «алджиташ» камень путнику это без могильный памятник там
некто не похоронен памятник ставят человеку погибшему вне родины. 08:02:25:22

АВТОР.Цвинтарям добряче дісталося від радянської влади. Ще з
80-х років могильні плити із цвинтарів розтягували — щоб будувати військові
бункери або навіть звичайні будинки. Зараз караїми намагаються повернути святі
для них могильні плити, але без особливих успіхів.

Світлана Саітова
(кас. с0027) 03:02:21 Местные жители, которые проживают
недалеко от караимского кладбища, нам рассказывали, что в восьмидесятые годы со
стороны воинских частей приезжали военные машины грузовые, и люди в военной
форме сдирали с постаментов, с облицовок склепов надгробные плиты, как
стройматериал, и привозили на территорию засекреченных военных частей. Мы не
знали, что здесь с ними происходило. Только в 2002 году когда расформированы
были военные части, и когда опять же местные жители начали разбирать на
стройматериалы постройки, которые остались после военных частей, было
обнаружено что из караимских надгробий из караимского кладбища и облицовка
склепов из них были построены подземные бункеры, как видно для подсобных
помещений военной части. Когда были сняты перекрытия, закрывавшие крышу, и
дождевая вода смыла штукатурку, эта вся картина открылась. 04:10:19

Через ПАУЗУ.

АВТОР. Караїми здавна вважалися хорошими воїнами. Воювали серед запорізьких козаків, були на
службі у кримських ханів. Хани, до речі, за вірну службу дарували усьому народу
тарханський ярлик, тобто звання воїнів. А в родовому гнізді караїв Чуфут-Кале
хани заснували монетний двір, де до середини 16 го століття чеканили золоті та
срібні монети Кримського ханства. Це вважалося особливим привілеєм. Взагалі,
якраз з вмінням отримувати привілеї у караїмів усе склалося. У всіх
завойовників Криму вони завжди були на хорошому рахунку.

Юрій
Полканов

(кас.с0178) 07:59:25:20 Привилегии заключались в
том, что они были равноправными гражданами государства, также как и все другие.
Имели равные со всеми права. В Литве крымские караимы, в отличее от граждан других
вероисповеданий, религий и национальностей, как и христиане, они имели
магдебургское право. В Крымском ханстве права караимов были защищены ярлыками
или грамотами крымских ханов. Это не были привилегии, это было их право
проживать на своей исконной территории — подтверждено. 08:00:08:18

АВТОР. Коли Кримське ханство завоювала Російська імперія,
караям вдалося прихилити на свій бік імператора. Караїв звільнили від
рекрутської повинності, під яку підпадали інші народи, наприклад, українці. Тим
не менш традиційним заняттям маленького народу була саме військова служба у
імператора. Олександр Перший звів у Євпаторії караїмське духовне училище.
Будівля збереглася досі, але нині караїмам не належить.

Давид Ель, голова Духовного управління
релігійних общин караїмів України

(кас.с0133) 45:07 Вот перед нами сейчас
находится здание караимское духовное училище, построенное в 913 году. 55:06

01:08:06 + Здания было построенное
на средства, пожертвования караимов и частных лиц. 01:22:17

02:15:19 + Должен сказать, что до
какого то периода здесь обучались только священнослужители, получали только
духовное образование. Но в начале после 13-го года несколько преобразовали
образовательный сенс данного училища и давали кроме духовного и светское
образование, чтобы лица заканчивающие духовное училища могли поступать учится,
заниматься дальше соответствующие учебные заведения. 02:48:21

АВТОР. Якраз освіта завжди була особливою відмінністю
караїв. Ще з часів Кримського ханства повелося, що кожен караїм вивчав грамоту
з раннього дитинства. Згодом саме писемність відіграла визначальну роль у тому,
що навіть за такої малої чисельності народу, караї зберегли свої традиції і
культуру. У них досі зберігся звичай вести сімейні збірники, куди записували
прислів’я та приказки, пісні і легенди. Ці збірники вели у кожній сім’ї, разом
із Старим завітом вони були священними реліквіями роду. Трепетне ставлення до
власної культури та історії караї передають з покоління в покоління.

Михайло Дубинський може годинами водити екскурсії
рідним містом.

Михайло Дубинський
(Кас.с0026) 12:41:19 Вот эта дорога ведет в
судилище… Вы посмотрите как выложена стена… византийцы… какие огромные
камни казалось бы как могли подымать такие камни, а вот подымали укладывали
както. Красивое… Вот до этих пор кагда то была первая оборонительная стена
Ч-К было до этого места, а потом уже роз ширилось сюда в эту сторону, а это
была оборонительная стена первый раз. 13:31:08

14:16:21 Вот это мавзолей
(Ниникиджа-ханум) дочери хана Тактамыжа вот здесь она похоронена. Вот видете
как она красиво построена. Кагда то здесь было лутше прибранние было, а сейчас
вот… но всеравно. По легенде она влюбилась в одного из военноначальников
Хана. Хан был против и они скрывались здесь в Ч-К, а потом когда Хан взял Ч-К
приступом она бросилась вон там со сколы вниз и в память эй отец построил этот
мавзолей. Легенда такая. 15:28:02

АВТОР. Окрім родового гнізда караїв, як вони самі називають
Чуфут-Кале, пам’ять історії бережуть їхні стародавні храми — кенаси. Їхні
залишки збереглися і в самій Чуфут-Кале, і в Євпаторії та Сімферополі — в усіх
великих осередках караїв у Криму. Ще в радянські часи храми відібрали, а в
незалежній Україні — більшість з них так і не повернули.

Володимир Ормелі, член
Вищої Ради кримських караїмів України

(кас.с0133) 19:14:18 Вот перед вами храм, 110
лет ему будет в августе вот этого 2006 года. 110 лет назад вступил в действие
зтот храм. Построен он на пожертвования народа служил верой и правдой до
революции. После революции, как вы знаете, все культовые здания отбирались,
забрали и зто здание. У него было много организаций после войны в этом здании
находиться радио комитет. Как вы уже видели здание доведено до ужасающего,
критического состояния. Фрагменты стен рушатся, здание давно не
ремонтировалось, в советский период было перестроено. 20:02:08

Михайло Дубинський
(Кас.с0026) 16:53:12 А вот это наша кенаса. И между прочем у нас кенаса женщины
и мужчины молятся раздельно. Женщины на втором этаже, мужчины на нижнем.
Женщины заходили вот в ети ворота, а мужчины заходили в центральные двери. И
там решетка такая, сверху женщинам было видно, что делается внизу, а оттуда
снизу мужчинам не видно ничего.

Вот
здесь были когдато красивые ворота двери когдато, красивые массивные ворота.
Вот здесь ключ хранился, всегда ложили здесь ключ, помню это я все. 18:01:01

АВТОР. Попри усі спроби зберегти культуру і мову, караїми і
самі визнають, що сказати про них — демографічна криза — це нічого не сказати.
Раніше закритий народ, який не допускав шлюбів з іншими народами чи іншими
вірами, ще на початку минулого століття на загальному зборі караїв змушений був
скасувати заборону. Тоді їх було 8 тисяч. Нині — 1196.

Анатолій
Дубинський

(кас.с0172) 07:45:49:20 (дід за кадром) в последние
время стали по любви жениться. (Анатолій) у меня жена русская. 07:45:58:24

07:47:53:07 Праздник у нас —
караимская пасха эо празднуем. Ну караимские блюда жена научилась делать.
Потом другие праздники «пурим», «поминальный день», это все мы соблюдаем все
благодаря папе, который говорит какой когда праздник. 07:48:18:01

07:48:24:04 Дети в основном узнают все
от дедушки, если их что-то интересует, дедушка им рассказывает. 07:48:31:22

АВТОР. Найстарші серед караїмів вперто бережуть мову і
традиції свого народу. Їхні храми забрала ще радянська влада, з їхніх священних
могильних плит позводили будинки, їхня молодь поступово асимілюється з
сусідами. Серед народів, що населяють Україну, чиї мова і культура потребують
захисту, саме вони, караї, а ще кримчаки, яких лишилося усього кількасот осіб,
та ще татари, -саме ці маленькі народи Криму, які не мають власної державності,
у першу чергу мали би претендувати на підтримку держави.

Володмир Ормелі
(кас.с0133) 20:18:09 Почему-то у нас в стране не вспоминают что мы живой народ
и наши проблемы, наши судьбы решают без нас. В даном случае было бы очень не
плохо, чтобы наше государство помнило что крымские караимы — это тот народ, у
которого нет своей метрополии. У нас нету где-то зарубежом, я не хочу обидеть
ни немцов, ни французов, ни другие национальности. Вот как в Армении, их
культура армянцев храниться в Армении, в Германии немцев, во Франции французов
и так далее, и так далее. Но культура и традиции, и обычаи крымских караимов
может сохраниться только здесь в Криму, на родине, — в Украине. 20:58:23

АВТОР. Протягом усієї історії кримським караїмам вдавалося
домовлятися з володарями кримської землі. Володарі змінювалися — караїми
залишалися господарювати на своїй землі. Кримські хани дарували їм привілеї,
російський імператор не забирав ректурів, навіть фашисти не зачепили, а
радянська влада не депортувала, як це сталося з кримськими татарами і
кричаками. Маленький народ зумів знайти спільну мову з усіма. Але чи вдасться
домовитися з часом?

Їх лишилося 1196. Але останні з караїмів готові до
останнього відстоювати свою віру і культуру. Гідний приклад.

Відповіді

  • 2008.05.02 | Tatarchuk

    Re: "Нас, караимов, никогда не трогали"

    > Михайло Дубинський
    > (кас.с0026) 25:50:02 Вот, нас Бог охранял все
    > время. Посмотрите. как получилось: пришли немцы — стали расстреливать евреев,
    > крымчаков, цыган, нас караимов не трогали. Закончилась Великая Отечественная,
    > еще не совсем закончилась, — началось выселение из Крыма, выслали сначала
    > немцов, потом греков, болгар, армян, татар — нас опять не тронули. Вот мы
    > маленькая нация такая, мы единственные, кто оставался в Крыму.

    Дивно що він не в курсі, караїмів вбивали і в Тракаї і в Бабиному Ярі. Їхнє тюркське походження не завжди в "третьому рейху" визнавалося: коли треба було то вбивали і записували як євреїв.
    Взагалі базовий принцип нацизму (на практиці) гарно сформулював його чілник - "Я сам вирішуватиму, хто в мене єврей а хто ні". Там діяла не стільки ідеологія скільки принцип доцільності, під який ідеологія "підкладалася" і тільки.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".