18 may 2008
05/19/2008 | Дежурный
Мітинг у Сімферополі
18 травня п.р. у рамках проведення заходів, присвячених 64-й річниці депортації кримсько-татарського народу у 52 населених пунктах АР Крим відбулося 149 - траурних заходів з яких:75 – мітингів, 39 - траурних ходів, 20 – молебнів, 15 – покладання квітів.
Після завершення заходів у населених пунктах автономії близько 5796 представників кримсько-татарського народу на 103 автобусах, а також залізничним, особистим та іншим транспортом прибули до м.Сімферополя.
По прибуттю до м.Сімферополя громадяне кримсько-татарської національністі сформували 6 колон, провели траурну молебень та покладення квітів біля пам'ятного каміння в сквері ім.Леніна на залізничному вокзалі та парку «Салгірка» і вирушили до центру міста Сімферополя– площі ім. Леніна.
На пл. ім. Леніна перед Радою міністрів АР Крим зібралось біля 7000 осіб. Був проведений мітинг та траурна молебень.
На площі ім.Леніна м. Сімферополь під час проведення траурних заходів для забезпечення правопорядку безпосередньо було задіяно 100 працівників міліції та 264 працівників міліції супроводжували колони, останні знаходились у резерві на підступах до площі.
Всього для забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян в період проведення траурних заходів залучался 2560 осіб, з яких: 800 військовослужбовців внутрішніх військ та 200 курсантів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ.
Порушень громадського порядку при проведенні траурних заходів допущено не було.
Проте, в Декларації, прийнятій учасниками мітингу висловлюються претензії до органів державної і республіканської влади з приводу невирішення питань соціального, економічного і культурного відродження кримсько-татарського народу на рідній землі. Кримські власті звинувачуються в розпалюванні шовінізму і міжнаціональних розбратів, в утисках корінного населення у вирішенні питань наділу землею, будівництві культових споруд, учбових закладів. У потуранні окремих засобів масовій інформації, цілеспрямованому цькуванні кримсько-татарського народу. Як приклади приводилися провокації відносно кримсько-татарського народу, згадувалися факти вандалізму на кримсько-татарських кладовищах у минулому і поточному роках.
Керівництво Меджлісу виразило в Декларації свою нетерпимість до байдужості з боку державних органів влади у вирішенні проблем кримсько-татарського народу і озвучило рішучість власними силами за підтримки міжнародних європейських інститутів і установ, а також громадськості вирішувати ці проблеми.
Прозвучали звинувачення в адресу української держави в неприйнятті законів для вирішення проблем кримсько-татарського населення.
ВЗГ ГУМВС України в АР Крим
Президент України
Звернення
у зв'язку з 64-ю річницею депортації з Криму
кримських татар та осіб інших національностей
Дорогі співвітчизники!
64 роки тому тоталітарний комуністичний режим у черговий раз проявив свою злочинну антигуманну сутність: у травні 1944 року за межі Кримського півострова були депортовані усі кримські татари. До Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Росії вивезли понад 200 тисяч осіб цієї національності. Улітку 1944 року така сама доля спіткала кримських болгар, вірмен, греків, представників інших етнічних груп, яких загалом було виселено близько 38 тисяч осіб.
Тоталітарна влада позбавила депортованих політичних, соціальних, економічних та культурних прав. Але найстрашнішим було те, що вона відібрала у них найдорожче - батьківщину.
Етнічна чистка не закінчилася виселенням. Етнонім "кримські татари" було вилучено з офіційного ужитку, заборонено освіту рідною мовою, унеможливлено розвиток національної культури і традицій.
Тоталітарна система була лютим ворогом усіх народів, що мали нещастя потрапити під її панування. Українці, які пережили жах Голодомору, депортацій в Сибір і політичних репресій, глибоко співчувають кримським татарам та всім національностям, депортованим з півострова. Пам'ять про ті лихі часи - це спільна пам'ять нашої нації. Ваш біль - це наш спільний біль.
Незалежність України відкрила можливість для відновлення історичної справедливості й масового повернення на рідні землі усіх депортованих. Українська держава докладає і буде докладати зусиль для забезпечення належних умов життя, збереження й розвитку культури представників усіх національностей нашої країни.
Сьогодні в Україні відзначається також День пам'яті жертв політичних репресій. Я закликаю вас, мої співвітчизники, схилити голови в знак пам'яті про численні жертви тоталітаризму і віддати їм належну шану.
Обіцяю, як Президент України я захищатиму та відстоюватиму інтереси усіх громадян, права та свободи кожної національної меншини. Ми не допустимо, щоб будь-яка авантюрна сила розіграла у своїх інтересах міжетнічну карту як у Кримській Автономній Республіці, так і в Україні в цілому.
Я закликаю усіх до єдності й взаєморозуміння. Саме так ми побудуємо демократичну, процвітаючу і заможну Україну.
Віктор Ющенко
Выступление Председателя СМ АРК В.Т. ПЛАКИДЫ
на Всекрымском траурном митинге, посвященном 64 годовщине депортации крымских татар
18 мая 2008 г г. Симферополь
Уважаемые крымчане! Ватандашлар!
18 мая – день скорби крымскотатарского народа и нашего многонационального Крыма.
18 мая – день траура в Украине, день памяти жертв политических репрессий.
Именно в этот день 64 года назад тоталитарным режимом было совершено политическое преступление в отношении целого народа – крымских татар, их насильственное выселение с исторической родины - Крыма.
Месяцем позднее с полуострова были также депортированы болгары, армяне и греки, а тремя годами раньше – крымские немцы.
Объектами чудовищных преступлений 20 столетия, совершенных от имени государства, стали граждане этого государства.
Черными страницами врезались в историю злодеяния режима в отношении своего народа, имя которым голодоморы, массовые репрессии, насильственные депортации.
Историческая память о кровавом лихолетье всегда должна служить предостережением человечеству от попустительства попыткам реанимировать в каких-либо формах диктатуру, культ вождя, или политические учения о превосходстве одних людей над другими.
Демократические ценности цивилизации, уважительное отношение к представителям любого этноса, межнациональный мир и взаимообогащение культур разных народов – вот те принципы, на которых сегодня строит свое будущее украинское и крымское сообщество.
Мы собрались сегодня, чтобы почтить память всех погибших в бесчеловечных условиях комендантского режима, всех умерших от лишений, голода и болезней в местах спецпоселений. Вечная память всем, кто не дожил до светлого дня возвращения и так и не увидел небо Родины.
Мы должны поклониться мужеству не сломленного народа и самоотверженности правозащитников, которые десятилетия боролись за восстановление исторической справедливости в отношении репрессированных и за право людей свободно жить на своей родине.
Нелегким, тернистым, нескончаемо долгим стал путь домой для крымскотатарского народа.
И здесь, на родной земле были годы неустроенности, непонимания со стороны местных органов власти, взаимного недоверия.
Однако на уровне простого человеческого общения в Крыму никогда не было и не могло быть почвы для межнационального антагонизма. Жители полуострова восприняли как само собой разумеющееся возвращение крымских татар – ведь сама душа этого колоритного народа, его богатая культура никогда не покидала Крымский полуостров.
Хочу заверить: сегодня в Украине и Крыму Верховной Радой Автономной Республики Крым, Советом министров делается максимум возможного, чтобы полная реабилитация жертв депортации стала не только декларацией, но и гарантией достойных условий жизни вернувшихся на родину людей.
В наших силах обеспечить в многонациональном Крыму мир, стабильность, экономическое благополучие.
Мы верим в мудрость народа.
За дорученням Проводу Київської організації
Спілки офіцерів України
капітан 1 рангу Євген Лупаков
18.05.08р.
lupakov@bigmir.net
" 18 " травня 2008р.
Вельмишановні друзі – кримські татари!
Спілка офіцерів України, як і весь свідомий український народ з болем в серці в черговий раз вшановує разом з вами трагедію кримсько-татарського народу - День пам'яті депортації кримських татар, що сталася 18 травня 1944 року з вини нашого спільного окупанта – Росії. Значна частина Вашого народу загинула під час депортації, тисячі так і не повернулись до батьківських могил не перенісши знущань в місцях депортації... А тим хто повернувся – і до сьогодні залишки колишньої злочинної влади не дають можливості повноцінно відродити своє обістя...
І це в той час, коли тисячі кримських татар в лавах радянської армії героїчно боролися проти іншого окупанта – фашистської Німеччини. Підтвердженням цього є кримські татари орденоносці та Герої Радянського Союзу. Отак один окупант віддячив тим, хто ціною своєї крові та власного життя захистив його від іншого окупанта. Іншого, мабуть, і сподіватися було нічого!
Аналогічна ситуація була і з українським народом. В цьому році, згідно з Указом Президента України №431/2007 від 21.05.07р., в цей день - День пам'яті жертв політичних репресій в Україні, ми спільно вшановуємо всіх жертв наших народів. Сотні років московити чи то під назвою Московського царства, чи то під переіначеною назвою нашої Київської Русі Росією, чи то під вивіскою не менш кровавого комуністичного СРСР, винищували мільйони кращих синів і дочок наших народів фізично, а ще підліше – морально. Від моральних виродків народжувались такі ж манкурти та яничари. Ось чому наші народи, ставши юридично незалежними, сімнадцять років не відчули себе в сім'ї вільних народів світу.
Коли вояки Київської Русі та Кримські татари разом героїчно боролися пліч - о - пліч проти наших спільних ворогів чи то проти Московського царства, чи то проти Речі Посполитої, вони завжди добряче били їх і отримували великі перемоги не лише під Конотопом чи Батогом. А з черговою перемогою наших народів тепер вже над нашим внутрішнім ворогом в Помаранчевій революції ми маємо не лише надію, а і впевненість в суттєвих змінах на краще в нашому житті.
Коли кримських татар вивозили до Казахстану чи то в інші напівдикі місцини, українці вже були туди депортовані і допомагали кримським татарам вижити. Нас поєднує не лише спільна чарівна українська земля, наша героїчна історія, а і наші спільні споконвічні вороги та наші спільні перемоги над ними...
Ось чому в лавах Спілки офіцерів України сьогодні разом з українцями будь-якого етнічного походження знаходяться і кращі сини кримськотатарського народу.
Вічна пам'ять жертвам політичних репресій в Україні!
Разом виживали і перемогали раніше!
Разом відродимо нашу спільну батьківщину для себе і своїх нащадків!
Слава українському і кримськотатарському народам!
Также от имени общества «Борющаяся Солидарность» и Восточного отделения «Борющаяся Солидарность» Петр Хлебович выразил скорбь и память в связи с 64-й годовщиной ссылки
крымскотатарского народа и последствий советского геноцида, совершенного над крымскими татарами.
В своем обращении П.Хлебович отметил, что до сих пор крымские татары подвергаются дискриминации и унижению на своей Родной земле и земле своих предков.
"Желаем Вам, Крымские татары, полного восстановления своих прав и возвращения всех крымских татар на родную Крымскую землю", - подчеркнул П.Хлебович.
Меджлис-Информ
Список выступивших на Всекрымском траурном митинге памяти жертв геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания
(г. Симферополь, Центральная площадь, 18 мая 2008 года)
Ведущий первый заместитель Председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров
Дуа (молебен) прочитал Муфтий мусульман Крыма hаджи Эмирали Аблаев После чего прозвучали Государственный Гимн Украины и Крымскотатарский национальный гимн.
Выступил первый заместитель Председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров,
а также выступили:
Председатель Совета министров АРК Виктор Тарасович Плакида,
Постоянный Представитель Президента Украины в Автономной Республике Крым Леонид Михайлович Жунько,
1-ый заместитель Председателя Государственного комитета Украины по делам национальностей и религии Сергей Николаевич Бугай,
учащиеся средней школы с крымскотатарским языком обучения № 42 г. Симферополь,
председатель Крымской краевой организации народного Руха Украины, депутат ВР АРК Леонид Пилунский,
крымскотатарский поэт Риза Юсуф,
председатель Демократического союза татар и тюрко-мусульман Румынии Саладин Аджакъай,
ветеран Крымскотатарского Национального движения Айше Сеитмуратова,
председатель Сейтлерского (Нижнегорского) регионального меджлиса Мустафа Салманов,
представитель Ассоциации «Къырым карайлары» Галина Гладилова (Ормели),
Представитель «Общества защиты народов, находящихся под угрозой исчезновения " Хотоп Рике (ФРГ)
Резолюция
Всекрымского траурного митинга памяти жертв геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания
64 года назад, 18 мая 1944 года, против крымскотатарского народа был совершен акт геноцида – коренной народ полуострова был подвергнут советским режимом тотальной депортации со своей Родины.
Каждый год, собираясь 18 мая на траурные митинги во многих населенных пунктах Крыма и центральной площади города Симферополя, мы молимся за души десятков сотен безвинных детей, стариков и женщин, погибших в ходе депортации и на местах высылки.
Катастрофические последствия преступной депортации 18 мая 1944 года и десятилетий насильственного удержания крымскотатарского народа в местах изгнания не устранены и по сегодняшний день.
Процесс возвращения крымскотатарского народа на свою Родину не завершен, наши семьи разделены, десятки тысяч крымских татар все еще находятся против своей воли в местах депортации. Украинское государство и страны-члены СНГ не только самоустранились от выполнения ранее взятых обязательств по содействию в возвращении на свои земли ранее депортированных крымских татар и их потомков, но и создают новые препятствия на пути их возвращения.
Не может быть никакого оправдания власти, не принявшей за 17 лет независимости Украины ни одного закона, направленного на восстановление политических, экономических, социальных и культурных прав крымскотатарского народа. Дальнейшее игнорирование руководством Украины и значительной частью украинских политиков законных интересов и прав крымскотатарского народа является прямым вызовом, декларируемым принципам демократии и справедливости, что должны быть заложены в основу строительства независимой и демократической Украины.
Демонстрируемое Украинским государством, его высшим руководством безучастное отношение к восстановлению прав крымскотатарского народа, потворствует разгулу шовинистических сил в Крыму, поощряет грубый произвол и дискриминацию крымских татар со стороны крымской власти и должностных лиц.
Массовые избиения и погромы крымских татар, совершенные в ноябре 2007 года на ул. Балаклавской г. Симферополя и на плато Ай-Петри, циничная позиция большинства депутатов Симферопольского городского совета, отказывающих в выделении земельного участка для строительства Соборной мечети по ул. Ялтинская, 22, тотальные разрушения мусульманских кладбищ, приобретшие системный характер, открытый шабаш журналистов ряда пророссийских газет, сеющих ненависть к крымским татарам, мучительные ожидания тысяч крымских татар за разрешением на земельный участок для обустройства своих семей, - вот далеко не полный перечень действий, свидетельствующих об истинном отношении властей к крымским татарам.
Мы не намерены и далее терпеть такое отношение к себе и своему народу! Мы на своей земле и хотим жить в государстве, в котором права народов и права человека в равной мере должны соблюдаться и в отношении крымскотатарского народа!
Выражая безмерную скорбь по жертвам геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания, участники Всекрымского траурного митинга, осознавая ответственность каждого за будущее своего народа, призывают специализированные институты Организации Объединенных Наций, Совета Европы и Европейского Союза направить своих полномочных представителей с целью оказания эффективной помощи в принятии Украинским государством решений, направленных на полное восстановление прав крымскотатарского народа.
Принято участниками
Всекрымского траурного митинга памяти
жертв геноцида крымскотатарского народа
– депортации 18 мая 1944 года и
десятилетий его насильственного удержания
в местах изгнания.
г. Симферополь, 18 мая 2008 года
18 травня п.р. у рамках проведення заходів, присвячених 64-й річниці депортації кримсько-татарського народу у 52 населених пунктах АР Крим відбулося 149 - траурних заходів з яких:75 – мітингів, 39 - траурних ходів, 20 – молебнів, 15 – покладання квітів.
Після завершення заходів у населених пунктах автономії близько 5796 представників кримсько-татарського народу на 103 автобусах, а також залізничним, особистим та іншим транспортом прибули до м.Сімферополя.
По прибуттю до м.Сімферополя громадяне кримсько-татарської національністі сформували 6 колон, провели траурну молебень та покладення квітів біля пам'ятного каміння в сквері ім.Леніна на залізничному вокзалі та парку «Салгірка» і вирушили до центру міста Сімферополя– площі ім. Леніна.
На пл. ім. Леніна перед Радою міністрів АР Крим зібралось біля 7000 осіб. Був проведений мітинг та траурна молебень.
На площі ім.Леніна м. Сімферополь під час проведення траурних заходів для забезпечення правопорядку безпосередньо було задіяно 100 працівників міліції та 264 працівників міліції супроводжували колони, останні знаходились у резерві на підступах до площі.
Всього для забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян в період проведення траурних заходів залучался 2560 осіб, з яких: 800 військовослужбовців внутрішніх військ та 200 курсантів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ.
Порушень громадського порядку при проведенні траурних заходів допущено не було.
Проте, в Декларації, прийнятій учасниками мітингу висловлюються претензії до органів державної і республіканської влади з приводу невирішення питань соціального, економічного і культурного відродження кримсько-татарського народу на рідній землі. Кримські власті звинувачуються в розпалюванні шовінізму і міжнаціональних розбратів, в утисках корінного населення у вирішенні питань наділу землею, будівництві культових споруд, учбових закладів. У потуранні окремих засобів масовій інформації, цілеспрямованому цькуванні кримсько-татарського народу. Як приклади приводилися провокації відносно кримсько-татарського народу, згадувалися факти вандалізму на кримсько-татарських кладовищах у минулому і поточному роках.
Керівництво Меджлісу виразило в Декларації свою нетерпимість до байдужості з боку державних органів влади у вирішенні проблем кримсько-татарського народу і озвучило рішучість власними силами за підтримки міжнародних європейських інститутів і установ, а також громадськості вирішувати ці проблеми.
Прозвучали звинувачення в адресу української держави в неприйнятті законів для вирішення проблем кримсько-татарського населення.
ВЗГ ГУМВС України в АР Крим
Президент України
Звернення
у зв'язку з 64-ю річницею депортації з Криму
кримських татар та осіб інших національностей
Дорогі співвітчизники!
64 роки тому тоталітарний комуністичний режим у черговий раз проявив свою злочинну антигуманну сутність: у травні 1944 року за межі Кримського півострова були депортовані усі кримські татари. До Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Росії вивезли понад 200 тисяч осіб цієї національності. Улітку 1944 року така сама доля спіткала кримських болгар, вірмен, греків, представників інших етнічних груп, яких загалом було виселено близько 38 тисяч осіб.
Тоталітарна влада позбавила депортованих політичних, соціальних, економічних та культурних прав. Але найстрашнішим було те, що вона відібрала у них найдорожче - батьківщину.
Етнічна чистка не закінчилася виселенням. Етнонім "кримські татари" було вилучено з офіційного ужитку, заборонено освіту рідною мовою, унеможливлено розвиток національної культури і традицій.
Тоталітарна система була лютим ворогом усіх народів, що мали нещастя потрапити під її панування. Українці, які пережили жах Голодомору, депортацій в Сибір і політичних репресій, глибоко співчувають кримським татарам та всім національностям, депортованим з півострова. Пам'ять про ті лихі часи - це спільна пам'ять нашої нації. Ваш біль - це наш спільний біль.
Незалежність України відкрила можливість для відновлення історичної справедливості й масового повернення на рідні землі усіх депортованих. Українська держава докладає і буде докладати зусиль для забезпечення належних умов життя, збереження й розвитку культури представників усіх національностей нашої країни.
Сьогодні в Україні відзначається також День пам'яті жертв політичних репресій. Я закликаю вас, мої співвітчизники, схилити голови в знак пам'яті про численні жертви тоталітаризму і віддати їм належну шану.
Обіцяю, як Президент України я захищатиму та відстоюватиму інтереси усіх громадян, права та свободи кожної національної меншини. Ми не допустимо, щоб будь-яка авантюрна сила розіграла у своїх інтересах міжетнічну карту як у Кримській Автономній Республіці, так і в Україні в цілому.
Я закликаю усіх до єдності й взаєморозуміння. Саме так ми побудуємо демократичну, процвітаючу і заможну Україну.
Віктор Ющенко
Выступление Председателя СМ АРК В.Т. ПЛАКИДЫ
на Всекрымском траурном митинге, посвященном 64 годовщине депортации крымских татар
18 мая 2008 г г. Симферополь
Уважаемые крымчане! Ватандашлар!
18 мая – день скорби крымскотатарского народа и нашего многонационального Крыма.
18 мая – день траура в Украине, день памяти жертв политических репрессий.
Именно в этот день 64 года назад тоталитарным режимом было совершено политическое преступление в отношении целого народа – крымских татар, их насильственное выселение с исторической родины - Крыма.
Месяцем позднее с полуострова были также депортированы болгары, армяне и греки, а тремя годами раньше – крымские немцы.
Объектами чудовищных преступлений 20 столетия, совершенных от имени государства, стали граждане этого государства.
Черными страницами врезались в историю злодеяния режима в отношении своего народа, имя которым голодоморы, массовые репрессии, насильственные депортации.
Историческая память о кровавом лихолетье всегда должна служить предостережением человечеству от попустительства попыткам реанимировать в каких-либо формах диктатуру, культ вождя, или политические учения о превосходстве одних людей над другими.
Демократические ценности цивилизации, уважительное отношение к представителям любого этноса, межнациональный мир и взаимообогащение культур разных народов – вот те принципы, на которых сегодня строит свое будущее украинское и крымское сообщество.
Мы собрались сегодня, чтобы почтить память всех погибших в бесчеловечных условиях комендантского режима, всех умерших от лишений, голода и болезней в местах спецпоселений. Вечная память всем, кто не дожил до светлого дня возвращения и так и не увидел небо Родины.
Мы должны поклониться мужеству не сломленного народа и самоотверженности правозащитников, которые десятилетия боролись за восстановление исторической справедливости в отношении репрессированных и за право людей свободно жить на своей родине.
Нелегким, тернистым, нескончаемо долгим стал путь домой для крымскотатарского народа.
И здесь, на родной земле были годы неустроенности, непонимания со стороны местных органов власти, взаимного недоверия.
Однако на уровне простого человеческого общения в Крыму никогда не было и не могло быть почвы для межнационального антагонизма. Жители полуострова восприняли как само собой разумеющееся возвращение крымских татар – ведь сама душа этого колоритного народа, его богатая культура никогда не покидала Крымский полуостров.
Хочу заверить: сегодня в Украине и Крыму Верховной Радой Автономной Республики Крым, Советом министров делается максимум возможного, чтобы полная реабилитация жертв депортации стала не только декларацией, но и гарантией достойных условий жизни вернувшихся на родину людей.
В наших силах обеспечить в многонациональном Крыму мир, стабильность, экономическое благополучие.
Мы верим в мудрость народа.
За дорученням Проводу Київської організації
Спілки офіцерів України
капітан 1 рангу Євген Лупаков
18.05.08р.
lupakov@bigmir.net
" 18 " травня 2008р.
Вельмишановні друзі – кримські татари!
Спілка офіцерів України, як і весь свідомий український народ з болем в серці в черговий раз вшановує разом з вами трагедію кримсько-татарського народу - День пам'яті депортації кримських татар, що сталася 18 травня 1944 року з вини нашого спільного окупанта – Росії. Значна частина Вашого народу загинула під час депортації, тисячі так і не повернулись до батьківських могил не перенісши знущань в місцях депортації... А тим хто повернувся – і до сьогодні залишки колишньої злочинної влади не дають можливості повноцінно відродити своє обістя...
І це в той час, коли тисячі кримських татар в лавах радянської армії героїчно боролися проти іншого окупанта – фашистської Німеччини. Підтвердженням цього є кримські татари орденоносці та Герої Радянського Союзу. Отак один окупант віддячив тим, хто ціною своєї крові та власного життя захистив його від іншого окупанта. Іншого, мабуть, і сподіватися було нічого!
Аналогічна ситуація була і з українським народом. В цьому році, згідно з Указом Президента України №431/2007 від 21.05.07р., в цей день - День пам'яті жертв політичних репресій в Україні, ми спільно вшановуємо всіх жертв наших народів. Сотні років московити чи то під назвою Московського царства, чи то під переіначеною назвою нашої Київської Русі Росією, чи то під вивіскою не менш кровавого комуністичного СРСР, винищували мільйони кращих синів і дочок наших народів фізично, а ще підліше – морально. Від моральних виродків народжувались такі ж манкурти та яничари. Ось чому наші народи, ставши юридично незалежними, сімнадцять років не відчули себе в сім'ї вільних народів світу.
Коли вояки Київської Русі та Кримські татари разом героїчно боролися пліч - о - пліч проти наших спільних ворогів чи то проти Московського царства, чи то проти Речі Посполитої, вони завжди добряче били їх і отримували великі перемоги не лише під Конотопом чи Батогом. А з черговою перемогою наших народів тепер вже над нашим внутрішнім ворогом в Помаранчевій революції ми маємо не лише надію, а і впевненість в суттєвих змінах на краще в нашому житті.
Коли кримських татар вивозили до Казахстану чи то в інші напівдикі місцини, українці вже були туди депортовані і допомагали кримським татарам вижити. Нас поєднує не лише спільна чарівна українська земля, наша героїчна історія, а і наші спільні споконвічні вороги та наші спільні перемоги над ними...
Ось чому в лавах Спілки офіцерів України сьогодні разом з українцями будь-якого етнічного походження знаходяться і кращі сини кримськотатарського народу.
Вічна пам'ять жертвам політичних репресій в Україні!
Разом виживали і перемогали раніше!
Разом відродимо нашу спільну батьківщину для себе і своїх нащадків!
Слава українському і кримськотатарському народам!
Также от имени общества «Борющаяся Солидарность» и Восточного отделения «Борющаяся Солидарность» Петр Хлебович выразил скорбь и память в связи с 64-й годовщиной ссылки
крымскотатарского народа и последствий советского геноцида, совершенного над крымскими татарами.
В своем обращении П.Хлебович отметил, что до сих пор крымские татары подвергаются дискриминации и унижению на своей Родной земле и земле своих предков.
"Желаем Вам, Крымские татары, полного восстановления своих прав и возвращения всех крымских татар на родную Крымскую землю", - подчеркнул П.Хлебович.
Меджлис-Информ
Список выступивших на Всекрымском траурном митинге памяти жертв геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания
(г. Симферополь, Центральная площадь, 18 мая 2008 года)
Ведущий первый заместитель Председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров
Дуа (молебен) прочитал Муфтий мусульман Крыма hаджи Эмирали Аблаев После чего прозвучали Государственный Гимн Украины и Крымскотатарский национальный гимн.
Выступил первый заместитель Председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефат Чубаров,
а также выступили:
Председатель Совета министров АРК Виктор Тарасович Плакида,
Постоянный Представитель Президента Украины в Автономной Республике Крым Леонид Михайлович Жунько,
1-ый заместитель Председателя Государственного комитета Украины по делам национальностей и религии Сергей Николаевич Бугай,
учащиеся средней школы с крымскотатарским языком обучения № 42 г. Симферополь,
председатель Крымской краевой организации народного Руха Украины, депутат ВР АРК Леонид Пилунский,
крымскотатарский поэт Риза Юсуф,
председатель Демократического союза татар и тюрко-мусульман Румынии Саладин Аджакъай,
ветеран Крымскотатарского Национального движения Айше Сеитмуратова,
председатель Сейтлерского (Нижнегорского) регионального меджлиса Мустафа Салманов,
представитель Ассоциации «Къырым карайлары» Галина Гладилова (Ормели),
Представитель «Общества защиты народов, находящихся под угрозой исчезновения " Хотоп Рике (ФРГ)
Резолюция
Всекрымского траурного митинга памяти жертв геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания
64 года назад, 18 мая 1944 года, против крымскотатарского народа был совершен акт геноцида – коренной народ полуострова был подвергнут советским режимом тотальной депортации со своей Родины.
Каждый год, собираясь 18 мая на траурные митинги во многих населенных пунктах Крыма и центральной площади города Симферополя, мы молимся за души десятков сотен безвинных детей, стариков и женщин, погибших в ходе депортации и на местах высылки.
Катастрофические последствия преступной депортации 18 мая 1944 года и десятилетий насильственного удержания крымскотатарского народа в местах изгнания не устранены и по сегодняшний день.
Процесс возвращения крымскотатарского народа на свою Родину не завершен, наши семьи разделены, десятки тысяч крымских татар все еще находятся против своей воли в местах депортации. Украинское государство и страны-члены СНГ не только самоустранились от выполнения ранее взятых обязательств по содействию в возвращении на свои земли ранее депортированных крымских татар и их потомков, но и создают новые препятствия на пути их возвращения.
Не может быть никакого оправдания власти, не принявшей за 17 лет независимости Украины ни одного закона, направленного на восстановление политических, экономических, социальных и культурных прав крымскотатарского народа. Дальнейшее игнорирование руководством Украины и значительной частью украинских политиков законных интересов и прав крымскотатарского народа является прямым вызовом, декларируемым принципам демократии и справедливости, что должны быть заложены в основу строительства независимой и демократической Украины.
Демонстрируемое Украинским государством, его высшим руководством безучастное отношение к восстановлению прав крымскотатарского народа, потворствует разгулу шовинистических сил в Крыму, поощряет грубый произвол и дискриминацию крымских татар со стороны крымской власти и должностных лиц.
Массовые избиения и погромы крымских татар, совершенные в ноябре 2007 года на ул. Балаклавской г. Симферополя и на плато Ай-Петри, циничная позиция большинства депутатов Симферопольского городского совета, отказывающих в выделении земельного участка для строительства Соборной мечети по ул. Ялтинская, 22, тотальные разрушения мусульманских кладбищ, приобретшие системный характер, открытый шабаш журналистов ряда пророссийских газет, сеющих ненависть к крымским татарам, мучительные ожидания тысяч крымских татар за разрешением на земельный участок для обустройства своих семей, - вот далеко не полный перечень действий, свидетельствующих об истинном отношении властей к крымским татарам.
Мы не намерены и далее терпеть такое отношение к себе и своему народу! Мы на своей земле и хотим жить в государстве, в котором права народов и права человека в равной мере должны соблюдаться и в отношении крымскотатарского народа!
Выражая безмерную скорбь по жертвам геноцида крымскотатарского народа – депортации 18 мая 1944 года и десятилетий его насильственного удержания в местах изгнания, участники Всекрымского траурного митинга, осознавая ответственность каждого за будущее своего народа, призывают специализированные институты Организации Объединенных Наций, Совета Европы и Европейского Союза направить своих полномочных представителей с целью оказания эффективной помощи в принятии Украинским государством решений, направленных на полное восстановление прав крымскотатарского народа.
Принято участниками
Всекрымского траурного митинга памяти
жертв геноцида крымскотатарского народа
– депортации 18 мая 1944 года и
десятилетий его насильственного удержания
в местах изгнания.
г. Симферополь, 18 мая 2008 года
Відповіді
2008.05.19 | Дхарма Инишиатив
Внимательное наблюдение - единственный ключ к истинной и полной
осведомленности.МВС пише:
> близько 5796 представників кримсько-татарського народу на 103 автобусах, а також залізничним, особистим та іншим транспортом прибули до м.Сімферополя.
Посчитали всех приезжих!
> На пл. ім. Леніна перед Радою міністрів АР Крим зібралось біля 7000 осіб.
УНИАН пише:
> Як передає кореспондент УНІАН, в жалобній акції, за оцінками журналістів, взяли участь до 10 тисяч осіб. Міліція називає інші цифри – 7,5-8 тис. людей, в Меджлісі кримських татар заявили, що на мітинг зібралося до 30 тис. осіб.
Новый регион пише:
> В Симферополе прошел самый малочисленный митинг, посвященный годовщине выселения татар (ФОТО)
> собрал не более 4 тысяч человек, которых организованно привезли из всех районов и городов полуострова, передает корреспондент «Нового Региона».
Тоже посчитали всех приезжих!
Вверху - фото Нового Региона с подписью
"Организаторы смогли собрать всего около 4 тысяч человек"
Кто не был в Симферополе, может подумать: фотография запечатлела постамент памятника, а не всю площадь. Постамент окружен "Садом дружбы", в реальности - перекопанной землей с посаженными в землю табличками "Крымское общество немцев", "Крымское казачество" и так далее.
Внизу - фото УНИАН
2008.05.19 | Graymur
Re: 18 may 2008
Лупаков просто жжот!