МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Наслідки люстрації для освіти

01/29/2005 | Анатолій (з центру)
Панове освітяни пропоную висловити думку стосовно наслідків люстрації або просто звільнення працівників адміністрацій, правоохоронних органів, органів безпеки, управлінь (різних), податкових і т.п. для освіти України.
Спробую пояснити. Як ви думаєте, підуть такі працівники після звільнення (з приходом нової влади) працювати на шахти, заводи, стануть фермерами, сядуть на пенсію? Ні вони цього не зроблять, вони звикли до ненормованого робочого часу (коли є певна свобода дій). В нас є ряд професійних галузей такого напрямку - сфера мистецтва, науки, освіти, бізнесу (але чесного). З мистецтвом зрозуміло - руки не звідти ростуть (за окремими виключеннями), наука (в сучасних умовах) потребує також напруження мізків, ну хоча б недогматичного, незабюрократизованого мислення (більшість теж в прольоті), бізнес - вихід непоганий, але при чесних умовах треба бути спецом, а не діяти методами адміністративного тиску (як більшість з них і звикла), ну нехай таких буде половина (хоч я й маю сумніви).
Що ж виходить вони підуть в освітню сферу, а чому? Бо вони поробили собі вчені звання, часом не маючи навіть відповідної освіти, працюють погодинниками для набору педстажу (щоб впливало на пенсію), числяться в навчальних закладах на різних посадах адміністративного характеру (завгоспи, проректори, заввідділами, декани і т.п.). А що найгірше, вони вважають себе практиками, які мають що сказати студентам (напевно як правильно тиснути на виборців, шантажувати підлеглих, брати хабарі). Виходить, що вони будуть вичити нове покоління як жити по старому. А треба воно для України?
Потрібно наголосити всім, що не можна попереднім не тільки залишатись біля влади, але й не допустити їх до освітнього процесу.
Яка у кого думка, і чи є приклади.

Відповіді

  • 2005.01.29 | Сергій Вакуленко

    Re: Наслідки люстрації для освіти

    Ваша правда.

    Частина цих кадрів уже перетекла в освіту після 1991 р. Щоб цього не сталося вдруге, люстрація повинна від самого початку поширюватися на навчальні заклади (всі адміністративні посади). Адже на роботу їх брали (та й братимуть) ректори – їхні давні приятелі. Наслідки для освіти були невтішні.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.02.01 | Анатолій (з центру)

      Re: Наслідки люстрації для освіти

      З 1991 це правда, але той ажіотаж після жахливого провалу на виборах їхнього ставленика може призвести до крайньо негативних наслідків. Зокрема страшно стає через можливість перенесення криміналізованого підходу до роботи з людьми. А ще одне, що може чекати освіту (особливо вищу) це перетворення її в "доходное место" для бувших. Напевно про це потрібно піднімати питання новій владі. Ще одна проблема, це прийняття на роботу викладачами людей без відповідної базової освіти, а також дозвіл захищати дисертацію по будь-якому науковому напрямку, але з доздачею спеціальності. Виходить будь-який зоотехнік чи агроном може стати кандидатом чи доктором юридичних, філософських, історичних, економічних наук. А потім після бувшої комсомольської, партійної, бізнесової, правоохоронної діяльності такі кандидати та доктори йдуть вчити молодь. Напевно пора внести такі корективи, щоб вони не змогли прорватись, бо ж потім весь світ буде сміятись з нас.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.02.17 | Холера

        А з якого такого центру п.Анатолій?

        Вельмишановний пане Анатолію! Скажіть, чи не ви то минулого і позапиинулого року крили "жидів" на сторінках вільного форуму? може нова алада змінила ваші погляди? Чи Порошенко з Червоненком вами зацікавилися?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.02.17 | Анатолій з центру

          Re: А з якого такого центру п.Анатолій?

          П. Холера. На цьому форумі є декілька анатоліїв, якщо ви протягом ряду років слідкуєте. За того пана Анатолія я знаю теж, колись ми з ним в одній темі перестрілись і виявилось, що наші ніки співпадають, то я вирішив себе локалізувати географічно, щоб якось вирізнятись. В мене погляди дещо відрізняються, але ряд ідей іншого пана Анатолія, з інших тем мені імпонують. Якщо не помиляюсь, то ви маєте на увазі пана Анатолія, що має дещо радикальні (часом проязичницькі, як мені здалось) погляди стосовно ввсієї аврамістичної релігійної традиції.
          Але тема не про те. Як на рахунок заборони деяким політико-службівцям займатись освітньою діяльністю? І за якими критеріями це можна було б виявити?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.02.20 | Нарталия

            Re: А з якого такого центру п.Анатолій?

            Вибачте, пане Анатолію! Саме з тих же підстав переходжу від "Холери" до "Наталії!. Добрий день!
            Щодо того Анатолія - не розділяю його думок давністю 2-1-0,5 року...
            Щодо Вашої пропозиції - з жахом усвідомлюю, що Ви праві. Що робити? Нам з Вами, чи ректорам, які приймуть цю гидоту на роботу?
            Ректори можуть аналізувати, хто саме до них на роботу іде, і присто не приймати таких осіб без пояснень. В разі, якщо вони будуть чинити тиск завдяки своїм попереднім "досягненням на ниві державної служби", то є можливість їх притягнення до відповідальності за такий тиск.
            Щодо нас, звичайних смертних кандидатів та докторів наук, то ми, разом зі студентами, можемо висунути на обговорення, схвалити, прийняти участь, висловити думку... Якщо це допоможе - супер!
            Але буде "хотіли як краще, а сталося як завжди".
            Дай Б-же, щоб я помилялася!
            PS . А з тим Анатолієм не дружіть - він, як казала моя прабабуся про НКВДістів в 35р. - "він паґаний".
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.02.21 | Сергій

              Re: А з якого такого центру п.Анатолій?

              Шановні,про що йдеться мова? Взаємообмін "кадрами" між владою і навчальними закладами був і буде-це вже не викорінити, вчора Кучмі і Ко давали звання почесних професорів і тощо, сьогодні забрали, але що від того змінилося?
              А в плані участі і обговорення кадрів-в "колисці демократичних кадрів" Львівському НУ Франка, в новому статуті суттєво зменшений вплив студентів на прийняття рішень-для прикладу в вченій раді факультету має право голосу лише 1 студент (раніше 1 студент від курсу), аспіранти "права голосу" взагалі не мають. Зазвичай такі кандидатури "призначаються" деканами, і студенти просто не знають своїх представників. В дуже рідкісних випадках (за 10 років лише 2 рази) я ставав свідком, коли студенти домоглися заміни викладача (ще за старого статуту), що супроводжувалося репресіями тощо.
              P.S. Склад ректорату ЛНУ за останніх 10 років суттєвої ротації не зазнає:(
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.02.21 | Георгій

                Вчені ради у США

                Сергій пише:
                > А в плані участі і обговорення кадрів-в "колисці демократичних кадрів" Львівському НУ Франка, в новому статуті суттєво зменшений вплив студентів на прийняття рішень-для прикладу в вченій раді факультету має право голосу лише 1 студент (раніше 1 студент від курсу), аспіранти "права голосу" взагалі не мають. Зазвичай такі кандидатури "призначаються" деканами, і студенти просто не знають своїх представників. В дуже рідкісних випадках (за 10 років лише 2 рази) я ставав свідком, коли студенти домоглися заміни викладача (ще за старого статуту), що супроводжувалося репресіями тощо.
                (ГП) У США ВНЗ не мають постійних вчених рад. Натомість, в усіх університетах є магістерські програми (а в частині університетів - не в усіх - також і докторські програми), де всі питання вирішуються на засіданнях тимчасових, скликаних саме для конкретної певної задачі ("ad hoc") комітетах. Наприклад, аспірант Панько готовий захищати дисертацію. Тільки для цієї задачі - провести захист саме дисертації п. Панька - скликається комітет з певної кількості професорів (кількість обов'язково непарна). Цей комітет слухає доповідь аспіранта і також відгук наукового керівника (який є одним з членів комітету) і відгук завідуючого кафедрою (теж є одним з членів). Потім комітет приймає рішення, присудити вчений ступінь чи ні (всі дебати ідуть у відсутності аспіранта), і голосує. Рішення комітету остаточне, ніяким ревізіям чи адміністративним затвердженням не підлягає. Після захисту комітет автоматично розформовується. Студенти в роботі таких комітетів участі не приймають, і адміністратори їми не керують.

                > P.S. Склад ректорату ЛНУ за останніх 10 років суттєвої ротації не зазнає:(
                (ГП) А що таке ректорат? В нашому університеті є ректор (по-англійськи він називається "provost"), і при ньому є пара секретарок. Це і все. Ректор - суто технічна особа, він ніякий не начальник. І апарату в нього нема. Його функція, власне, полягає у розробці дуже загальних стратегічних "візій," які мають дуже незначне відношення до реального життя. Те саме президент. Але ні ректор, ні президент не приймають людей на роботу, не звільняють людей з роботи, і не мають права збільшити або зменшити заробітну платню. Все це робитться у нас на рівні кафедр у тимчасових (ад гок) комітетах, які при цих кафедрах формуються.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2005.02.22 | Георгій

                  То чим погана така система?

                  Невже нема коментарів? Чи це українцям здається занадто диким? Не те щоби я тут пропагував усе гамериканнське, але ця система мені здається кращою, ніж вертикальна система, побудована на вірі у доброго царя-батюшку і його чесних народних міністрів...

                  Георгій пише:
                  >У США ВНЗ не мають постійних вчених рад. Натомість, в усіх університетах є магістерські програми (а в частині університетів - не в усіх - також і докторські програми), де всі питання вирішуються на засіданнях тимчасових, скликаних саме для конкретної певної задачі ("ad hoc") комітетах. Наприклад, аспірант Панько готовий захищати дисертацію. Тільки для цієї задачі - провести захист саме дисертації п. Панька - скликається комітет з певної кількості професорів (кількість обов'язково непарна). Цей комітет слухає доповідь аспіранта і також відгук наукового керівника (який є одним з членів комітету) і відгук завідуючого кафедрою (теж є одним з членів). Потім комітет приймає рішення, присудити вчений ступінь чи ні (всі дебати ідуть у відсутності аспіранта), і голосує. Рішення комітету остаточне, ніяким ревізіям чи адміністративним затвердженням не підлягає. Після захисту комітет автоматично розформовується. Студенти в роботі таких комітетів участі не приймають, і адміністратори їми не керують.
                  >
                  > > P.S. Склад ректорату ЛНУ за останніх 10 років суттєвої ротації не зазнає:(
                  > (ГП) А що таке ректорат? В нашому університеті є ректор (по-англійськи він називається "provost"), і при ньому є пара секретарок. Це і все. Ректор - суто технічна особа, він ніякий не начальник. І апарату в нього нема. Його функція, власне, полягає у розробці дуже загальних стратегічних "візій," які мають дуже незначне відношення до реального життя. Те саме президент. Але ні ректор, ні президент не приймають людей на роботу, не звільняють людей з роботи, і не мають права збільшити або зменшити заробітну платню. Все це робитться у нас на рівні кафедр у тимчасових (ад гок) комітетах, які при цих кафедрах формуються.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2005.02.22 | Анатолій з центру

                    Re: Почнемо з простого.

                    Дуде радий, що це болить не тільки мені. Дякую всім.
                    Давайте розпочнемо з простих пропозицій. Адже деякі працівники освіти вимагали та зганяли студентів та викладачів на мітинги та зустрічі, контролювали хід виборів і т.п. Здається політизація навчальних закладів не вітається законом (юристи підсобіть з правовим забезпеченням). Виконавці всім відомі. А тепер можна поставити обмеження і для "нових викладачів і ректорів", замічений у протиправних діях, приймав участь у фальсифікаціях, побиттях людей і т.п. прийом на роботу до навчальних закладів заборонено. Якщо ми не втримаємо хоча б образ моралі у навчальних закладах, то гріш ціна новим спеціалістам навіть якщо вони нобелівські лауреати. А загалом потрібно посилити гуманітарний блок в нашій освіті, він вкрай розбалансований та кастрований. Про які цінності можна говорити, якщо на їх вивчення у внз відводять декілька годин. Чи моральними будуть правники, економісти, військові, якщо на їх підготовку з етики відводять 2-3 десятки аудиторних годин. Взагалі весь навчальний процес швидше подібний на вузькопрофільне ПТУ, рівень культури, через скорочення гуманітарних дисциплін, досить низький.
                    Може пора віце-прем'єру з міністрами (освіти та культури), підняти питання, щодо одухотворення та окультурення населення, особливо молоді?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".