Пропоную не виходити за рамки теми "Академічна чеснота"
Ми почали розмову про "відчуття приналежності до академічного світу і відповідальності за його ідеали". Проблема постала на хвилі боротьби проти фальсифікацій, за чесність у суспільстві. Прикро визнавати, що за рівнем фальсифікацій освіта знаходиться на одному з перших місць. Обмежитися позбавленням наукового ступеня чи звільненням з роботи у кількох найбільш абсурдних випадках - це імітація діяльності. Потрібні зміни всієї системи. Це окрема проблема і навіть фінансування освіти переходить на другий план. Низька зарплата не може бути оправданням хабарів. Отримання хабара у грошовій формі чи у вигляді послуг, конкретному посадовцю в системі освіти чи навчальному закладу - це лише винагорода за вчинений злочин. Сам злочин - це завищена оцінка, публікація "наукової" статті, присудження ступеня людині, яка не має жодного стосунку до написання "дисертації". Не потрібно, як Кремінь, писати накази про заборону хабарів. Це вже записано в Кримінальному кодексі! Міністерство повинно боротися з самими фактами злочинних дій.
Термін "академічна чеснота" я розумію як елементарну порядність в галузі освіти і науки. Порядність виховується вимогливістю до себе та своїх колег. Чи є у нас ця вимогливість? Наведу приклади листів, яких ніхто не пише, але яких мало би бути сотні тисяч.
Директорові ... школи, начальникові управління освіти ... Ваш випускник Ппппп Ііііі Ббббб, який навчається у нас, не володіє елементарними поняттями з історії, а його оцінка в атестаті - 11 балів. Прошу звернути увагу на об'єктивність проведення випускних іспитів у Вашій школі. З повагою доцент .....
Доценту ...., ректору ..... Доводжу до Вашого відома, що студент Ппппп Ііііі Ббббб не може слухати курс "Теорія механізмів і машин", бо не має достатніх знань з вищої математики, хоч формально склав іспит з цього курсу. Прошу.... З повагою ...
Ректору .... Ваш випускник Ппппп Ііііі Ббббб не може працювати на посаді ...
Це не кляузи, не доноси, не помста. Це вияв елементарної вимогливості. Це набагато порядніше, ніж лаяти ВСІХ школярів, студентів, викладачів. Я можу навчити лише людей, які мають необхідну базову підготовку, тому ПОВИНЕН МАТИ ПРАВО перевірити цю підготовку і не брати на себе чужих гріхів.
Мене вразила думка з нашого форуму "Мені 32 роки, але я добре пам'ятаю низку "безумних" вчителів своєї школи. Зараз моя дитина навчається, і я знову ж бачу уже в іншій школі ті ж самі "гарячі" очі вчителя, перед яким пробіг по коридору другокласник, а вчитель цей його запеленгував... Як він радіє: він впіймав "тваринку", пожна повисмикувати лапки. В школі чутні постійні воплі. Чого вони кричать? Чого? вони хворі? Де ще можна почути крики дорослих людей? В дурдомі хіба що. Це - не мала зарплата... І що ж? Вони працюють." Шановна Наталю! Дорослі люди кричать у безвихідних ситуаціях. Атестати видають ВСІМ! Оцінки у цих атестатах більшість ВНЗ ігнорують, а учні відверто ігнорують предмети, з яких непотрібно складати вступних іспитів. Як має реагувати вчитель на "та пішла ти зі своєю фізикою ..."? Вигнати з класу не можна, бо тоді нестимеш відповідальність за те, що з цією дитиною може трапитись. Викликати батьків? Вони повторять ту ж фразу! Нажалітися директору, щоб він покричав? Не кожен витримує...
Зрозумійте! Навчити нікого не можна, можна лише НАВЧИТИСЯ. Педагог має відповідати за якість своєї роботи, об'єктивність оцінки. І у жодному випадку не потрібно видавати атестати чи дипломи всім. Якщо 3-5% випускників не отримають атестатів, це буде їхнім ДІАГНОЗОМ, а не їхніх вчителів.
На вищих щаблях все так само, зростають лише ціни...
Відповіді
2005.02.02 | sama
академічні чесноти вчителя
Пан Петрів дуже влучно відмітив становище вчителя у сучасній школі.Корені шкільної брехні заховані у беззахисності вчителя перед перевірками результатів його роботи.У відсутності чіткого держзамовлення на результати його праці.Він приходить в клас, де його предмет цікавий 2 учням.Практично використовувати набуті на його уроках знання не збирається жоден. Ну й чудово - предмет ти собі читаєш, діти собі не вчать, ти оцінюєш їх знання на рівні ознайомлення з курсом в 4-6 балів.А далі починається утряска побажань батьків, амбіцій директора і вимог перевіряючого.Сон розуму народжує чудовиськ.Я бачила вчительку, яка взагалі не пояснювала матеріалу, тому що левову частку часу на уроці присвячувала бездоганному оформленню журналу.Оцінки виставлялися за бажаннями батьків, що забезпечувало хороші з ними стосунки і не тільки моральні.Я бачила вчительку , яка плакала перед журі предметної олімпіади - мені б хоч один якийсь дипломчик - інакше директор не дасть годин на наступний рік.Я бачила вчителя, який давав контрольні роботи відразу з розвязками і більшу оцінку діставав той, хто більше встигне переписати.
Я працюю в школі 32 роки.Найкращі результати до мене прийшли тоді, коли я перестала боятися перевірок і перевіряючих.Коли нарешті спромоглася сказати: - Я працюю отак. Можете краще - прошу з класним журналом на моє робоче місце.Тепер переживаю тільки за оцінку, виставлену мені дітьми.Проте більшість вчителів пристосовуються до системи.
2005.02.02 | Людмила
Re: академічні чесноти вчителя
sama пише:> У відсутності чіткого держзамовлення на результати його праці.
в іншій темі вже трошки про це йшлося.
здається держзамовлення пішло у минуле. принаймні, у середній школі вже точно.
бо обов"язок дати належну освіту дітям лежить на їхніх батьках.
то вони є замовниками!!!
школі треба це зрозуміти. і задовільніти потреби батьків, а не управлінь освіти.
> Оцінки виставлялися за бажаннями батьків,
оце дійсно проблема.
переважна більшість батьків хочуть ОЦІНОК, а не ЗНАНЬ.
я вже досить давно думаю, як організувати навчання для батьків (з різних напрямків).
і кращого місця, ніж школа, вигадати важко.
тож школі вже ПОРА повернутися до батьків і співпрацювати з ними.
проте дуже невелика частка Ваших колег до цього готова...
2005.02.02 | Olha_K
відповідальність педагогів
>Пан Василь Петрів пише: Педагог має відповідати за якість своєї роботи, об'єктивність оцінкиУ тому то і справа, що має, але не відповідає. Як, скажіть будь-ласка, впливати на таких вчителів, про яких розповідала пані Sama? Я не думаю, що чесні колеги є авторитетом для таких людей. Так, "академічні чесноти" - це напевно, найважливіша тема, тому що жодними постановами і кримінальними кодексами не заміниш внутрішні моральні норми. Норми закону можуть тільки дати підстави для осудження та покарання (звільнення, штрафи) порушників.
От тільки, проблема ця стосуються не тільки академічної спільноти, а всього суспільства. Ви - розумні, освічені, досвічені люди. Я вірю в те, що багато з Вас воюють на своїх фронтах, намагаючись протистояти монстрові-системі. Ситуація - і один в полі воїн - може створити надихаючих приклад мужності та витривалості, але чи вистачить зусиль одного воїна для перемоги? Як один відповідальний вчитель переможе безліч безвідповідальних?
Чи не настав час ВИМАГАТИ відповідальності? Не оцінки, навіть не передачі знань (адже навчити проти бажання неможливо), а саме відповідальності? Чи не настав час формування механізмів громадського контролю? Листи до "безпринципних" колег можуть зіграти роль холодного душа, особливо для тих, хто знає "чиє сало з*ів". Але чи принесуть такі листи реальний результат?
Одною із найважливіших задач для мене є з*ясування можливих механізмів громадського впливу на систему і практичне застосування цього впливу. Власне, наша небачена досі активність саме тим і викликана - "разом нас багато". Як це застосувати у царині освіти?
І ще одне слово про знання. Я погоджуюсь, що ті хто не хочуть вчитися, не мусять вчитися, а в деяких випадках і не повинні вчитися. Процес навчання мусить базуватися на ПОТРЕБІ у передачі знань, а не видачі дипломів. Можливо усвідомлення непотрібності "порожніх" дипломів зменшить тиск батьків на вчителів? Як саме хоча б на двох пов*язаних ланках ланцюжка "школа - ВНЗ" поставити "фільтри" для тих, хто не може/не повинен йти далі?
2005.02.02 | sama
Re: відповідальність педагогів
До того часу, поки проффесор з купованим атестатом (дипломом) буде мати можливість безкарно отримувати високу заробітну плату в блатному місці - ніякі фільтри не допоможуть.Для вступу - зниження планки завдань, відкритість вимог, компю"терна ( без ручної правки) перевірка - досвід Києво-Могилянки зовсім непоганий.В Києво-Могилянці перевірка триває добу, в деяких вузах - три тижні.
Поки суспільство не потребуватиме чесного спеціаліста і не вирізнятиме його заробітком - доти його не буде.
2005.02.03 | Людмила
Re: відповідальність педагогів
sama пише:> До того часу, поки проффесор з купованим атестатом (дипломом) буде мати можливість безкарно отримувати високу заробітну плату в блатному місці - ніякі фільтри не допоможуть.
> Поки суспільство не потребуватиме чесного спеціаліста і не вирізнятиме його заробітком - доти його не буде.
здається, мова весь час йде про те, що викладачі за гроші (або з інших причин) ЗАВИЩУЮТЬ оцінки.
а що робити із ЗАНИЖЕННЯМ оцінок? причин цьому може бути багато (не дали хабаря, "незручна" дитина, особисте несприйняття, конфлікт із адміністрацією, ...)
відповідь тестування та незалежні екзаменатори вже звучала.
але ще є поточні оцінки. і деякі діти тут є вразливими.
чи є вихід?
2005.02.03 | Василь Петрів
Не бійтеся! Тоді Вас не будуть лякати.
Sama написалаЯ працюю в школі 32 роки.Найкращі результати до мене прийшли тоді, коли я перестала боятися перевірок і перевіряючих.Коли нарешті спромоглася сказати: - Я працюю отак.
При майже повній відсутності об'єктивної оцінки роботи основним стимулом у системі освіти стало залякування. Інспектори та методисти не допомагають вчителю, а лякають: "прийдемо, перевіримо, все має бути оформлено..., підготуйте дітей". Вчителі лякають дітей: "не поставлю, прийде директор, інспектор". За роки навчання цей страх вкорінюється на рівні підсвідомості. Невже кожен учитель має пройти через сльози та розпач, коли учні демонстративно зривають уроки, крик та вереск як панічні спроби навести порядок у класі, і лише через 10-15 років роботи виробити у собі почуття власної гідності і впевненості, які негайно відчуває навіть найбільш бешкетний клас і працює спокійно без крику і скандалів! Приємно, що таких Вчителів стає все більше. Особливо приємно, що серед цих Вчителів значна частина молоді.
Молодь повірила у можливість життя без брехні, без подвійної моралі. Погляньте на відео з мітингів. Основна різниця - це вік учасників мітингів. Саме студенти стали ініціаторами боротьби проти корупції в освіті. Обманути їх недопустимо.
А що робиться у "верхніх ешелонах" освіти і науки? Автори звернення "Академічна чеснота" пишуть:
Це те злочинне за своєю природою і сутністю зрощення, коли міністри, голови обласних державних адміністрацій та їхні заступники водночас очолювали кафедри провідних українських університетів і без жодних докорів сумління цинічно присвоювали собі наукові ступені та академічні звання.
Тут є маленька неточність. Це не вони присвоювали собі титули. У кожному конкретному випадку до захисту були причетні 50-70 осіб, які розуміли, що їхніми руками вершаться злочинні дії. Але боялися. Замість того, щоб висловити свою позицію, вони зайвий раз лизнули панську дупу з надією, що пан згадають це, коли прийдуть до влади. Вибачте за грубість, але я не знаходжу інших слів, коли читаю заяву Кременя, якою почиається сайт www.mon.gov.ua
2005.02.03 | Георгій
Re: Пропоную не виходити за рамки теми "Академічна чеснота"
Василь Петрів пише: > Шановні колеги! >Ми почали розмову про "відчуття приналежності до академічного світу і відповідальності за його ідеали". Проблема постала на хвилі боротьби проти фальсифікацій, за чесність у суспільстві. Прикро визнавати, що за рівнем фальсифікацій освіта знаходиться на одному з перших місць. Обмежитися позбавленням наукового ступеня чи звільненням з роботи у кількох найбільш абсурдних випадках - це імітація діяльності. Потрібні зміни всієї системи. (ГП) Цілком згоден, для того ж і портал цей ініціюється. >Це окрема проблема і навіть фінансування освіти переходить на другий план. Низька зарплата не може бути оправданням хабарів. Отримання хабара у грошовій формі чи у вигляді послуг, конкретному посадовцю в системі освіти чи навчальному закладу - це лише винагорода за вчинений злочин. Сам злочин - це завищена оцінка, публікація "наукової" статті, присудження ступеня людині, яка не має жодного стосунку до написання "дисертації". Не потрібно, як Кремінь, писати накази про заборону хабарів. Це вже записано в Кримінальному кодексі! Міністерство повинно боротися з самими фактами злочинних дій. (ГП) Та не міністерство, а громадськість. Міністерство за самою своєю суттю не здатне ні з чим боротися. Люди внизу повинні гуртуватися і діяти самі. От що конкретно і як конкретно робити, визначити непросто, але щось робити треба, не чекаючи на дозвіл чи на мудрі вказівки людей з урядових кабінетів. Я особисто думаю, що "напрям головного удару" громадськості повинен бути у наданні школам і університетам значно більших прав, так, щоби в них люди могли об"єднуватися у дозволені місцевим статутом комітети і приймати рішення щодо випадків хабарництва, пияцтва, непрофесіоналізму, блату і т.д. САМІ, НА СВОЄМУ РІВНІ. >
Термін "академічна чеснота" я розумію як елементарну порядність в галузі освіти і науки. Порядність виховується вимогливістю до себе та своїх колег. Чи є у нас ця вимогливість? Наведу приклади листів, яких ніхто не пише, але яких мало би бути сотні тисяч. >
Директорові ... школи, начальникові управління освіти ... Ваш випускник Ппппп Ііііі Ббббб, який навчається у нас, не володіє елементарними поняттями з історії, а його оцінка в атестаті - 11 балів. Прошу звернути увагу на об'єктивність проведення випускних іспитів у Вашій школі. З повагою доцент ..... >
Доценту ...., ректору ..... Доводжу до Вашого відома, що студент Ппппп Ііііі Ббббб не може слухати курс "Теорія механізмів і машин", бо не має достатніх знань з вищої математики, хоч формально склав іспит з цього курсу. Прошу.... З повагою ... >
Ректору .... Ваш випускник Ппппп Ііііі Ббббб не може працювати на посаді ... >
Це не кляузи, не доноси, не помста. Це вияв елементарної вимогливості. Це набагато порядніше, ніж лаяти ВСІХ школярів, студентів, викладачів. Я можу навчити лише людей, які мають необхідну базову підготовку, тому ПОВИНЕН МАТИ ПРАВО перевірити цю підготовку і не брати на себе чужих гріхів. (ГП) По-моєму, це просто "сотрясєніє воздуха." Чого такі листи досягнуть? >
Мене вразила думка з нашого форуму "Мені 32 роки, але я добре пам'ятаю низку "безумних" вчителів своєї школи. Зараз моя дитина навчається, і я знову ж бачу уже в іншій школі ті ж самі "гарячі" очі вчителя, перед яким пробіг по коридору другокласник, а вчитель цей його запеленгував... Як він радіє: він впіймав "тваринку", пожна повисмикувати лапки. В школі чутні постійні воплі. Чого вони кричать? Чого? вони хворі? Де ще можна почути крики дорослих людей? В дурдомі хіба що. Це - не мала зарплата... І що ж? Вони працюють." Шановна Наталю! Дорослі люди кричать у безвихідних ситуаціях. (ГП) Вибачте, не згоден. Дорослі, психічно нормальні, виховані, балансовані люди НЕ КРИЧАТь НІКОЛИ, НІ ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН, НІ НА ДОРОСЛИХ, НІ ТИМ БІЛьШЕ НА ДІТЕЙ. Якщо доросла людина (окрім актора на сцені) підвищує голос, це свідчить тільки про одне, а саме про те, що ця людина або ні в гріш не ставить інших (тобто самозакохана і не вихована як слід), або має серйозні психічні проблеми. Ні в першому, ні у другому випадках така людина працювати в навчальному закладі не може. >Атестати видають ВСІМ! Оцінки у цих атестатах більшість ВНЗ ігнорують, а учні відверто ігнорують предмети, з яких непотрібно складати вступних іспитів. Як має реагувати вчитель на "та пішла ти зі своєю фізикою ..."? Вигнати з класу не можна, бо тоді нестимеш відповідальність за те, що з цією дитиною може трапитись. Викликати батьків? Вони повторять ту ж фразу! Нажалітися директору, щоб він покричав? Не кожен витримує... (ГП) Можу сказати, як ці проблеми вирішуються в середній школі, яку закінчила моя дочка (у США, в маленькому університетському містечку). Тут теж повно дітей, які зовсім не хочуть вчитися і в яких батьки завжди підтримують свою дитину, а не вчителя, і теж можуть сказати вчителеві щось типу, "а Ви самі винні, погано вчите, і взагалі моєму чадові Ваша фізика до фєні." Але школа, про яку я говорю (так звана Висока Школа міста Старквілл, штат Місісіпі) має свій, ПРИЙНЯТИЙ, ЗАТВЕРДЖЕНИЙ дисциплінарний кодекс. Коли діти приходять до цієї школи, їх і їх батьків ІНФОРМУЮТь, що цей кодекс існує, і вимагають ПІДПИС під папером, який свідчить, що дитина і батьки знають про існування цього кодексу і про те, за які порушення дисципліни положені які покарання. Якщо дитина у Високій Школі міста Старквілл скаже вчителеві або вчительці, "А пішов (пішла) ти зі своєю фізикою" - вчитель не буде за це кричати на дитину, а просто покличе помічника, який випроводить цю дитину з класу і заведе її у спеціальне приміщення, де вона буде сидіти кілька годин і робити всякі нудні, неприємні завдання. Це називається "detention." Американські школярі бояться цього покарання, тому що, по-перше, це дуже нудно і триває допізна (всі вже пішли додому, а ти сиди), а по-друге, той регулярний урок, який дитина пропустила через "detention," вона потім мусить відробити заново, а інакше одержить за цей клас оцінку "нуль." І ніхто ні на кого не ображається, тому що це все ЗАПИСАНО у кодексі шкільних правил. Діти таким чином привчаються до думки, що такі порушення дисципліни, як нестриманість, грубість, погані слова в адресу вчителя НЕВІДВОРОТНьО ведуть до серйозного, неприємного покарання. Але ніхто ні на кого не кричить, і особисту гідність дитини ніхто не ображає. В різних американських школах може бути, правда, по-різному (деякі школи у південній глибинці ще навіть і тілесні покарання практикують, що я вважаю дикістю і дурістю), але, незалежно від конкретних дисциплінарних методів, завжди є СТАНДАРТНИЙ ПИСАНИЙ ДИСЦИПЛІНАРНИЙ КОДЕКС, і не виконувати його не можна. Це, на мою думку, дуже добре. І також добре, що одна школа не повинна орієнтуватися у вироблені цього кодексу на іншу школу, або чекати на якусь вказівку з міністерства тощо. >
Зрозумійте! Навчити нікого не можна, можна лише НАВЧИТИСЯ. (ГП) Американці кажуть, "вчитель відчиняє двері, але заходить людина сама." >Педагог має відповідати за якість своєї роботи, об'єктивність оцінки. І у жодному випадку не потрібно видавати атестати чи дипломи всім. Якщо 3-5% випускників не отримають атестатів, це буде їхнім ДІАГНОЗОМ, а не їхніх вчителів. (ГП) Безумовно. В американській школі кількість НЕ-успішних учнів ще значно вища. У моєму попередньому (осінньому) семестрі я мав у середньому по трьох лекційних класах і трьох лабораторних секціях 7% студентів, які одержали оцінку "незадовільно," так мене за це досить суворо лаяли, як "ліберала." У деяких наших викладачів цей відсоток досягає 45%.