Відповіді

• 2005.03.03 | Роман ShaRP

  А коментарі?

  Поки що це все скидається на тупу кальку з Раші (Russia), де в минулому році теж почали запроваджувати якусь систему тестування, але робили це, судячи з відозв "через вихлопну трубу".
  
  Я, як "жертва системи тестів" (коли я вступав до ВНЗ випускні в школах приймались саме по тестам), можу да(ва)ти коментарі, але не одразу - хронічно немає часу навіть на відповідь в темі про систему вищої освіти.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.03.03 | sama

    як завжди бігом

    Напевне було б добре, якби випускник міг при закінченні школи пройти незалежне тестування з ряду обраних ним предметів, які йому придадуться при вступі.Але як це зробити
    а)об"єктивним,
    б)загальнодоступним,(а для сільського випускника з"являється ряд проблем)
    в наших умовах?
    Фінансова сторона теж заставляє
    задуматися - тести наразі готові лише з 2 чи 3 предметів,підготувати, видрукувати ( та так щоб вони не продавалися завтра на стометрівці як теми колишніх творів)
    Та й перевірку організувати - ну хоч би як у Києвомогилянці. А то деякі з названих ВУЗів свої тести перевіряють по три тижні і в ручному режимі.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.03.03 | sama

      Re: як завжди бігом

      Та ще варто видати орієнтовні збірники тестових завдань, щоб діти та вчителі мали уяву про необхідний рівень підготовки тому що те, що вчать в окремих школах і те що вимагають в тестах - різні речі.

• 2005.03.04 | Olha_K

  Захист "від дурня" - foolproof

  Тільки у нашому випадку - від "розумників", які будуть намагатися обійти всі перепони, і знайти тисячі шляхів не вчитися. Таку б енергію - та в мирних цілях...
  
  Пропоную пану Василю Петріву висловитись з цього приводу, він досить тісно пов*язаний із темою.
  
  Повинні бути певні правила захисту.
  
  1. Тести повинні мати величезний пул типових завдань, і обиратися завдання повинні у довільному порядку комп*ютером. Ніякі тести не можуть бути опубліковані раніше ніж перед видачею учням в руки. Інакше - всі "шпаргалки" будуть доступні, а вчителя можуть "закривати очі" на їх використання. Щоб не було бажання підмінити тести пізніше, результати повинні бути теж застраховані. (У Могилянці, наприклад, перевірка проводиться на місці, в присутності батьків та дітей). Чи можуть відразу надсилатися на певну адресу, де перевіряючі не будуть мати жодної ідеї щодо особи тестуємого - тільки код.
  
  2. Щоб у вчителів не винакало бажання "допомагати", повинна бути створена незалежна комісія "наглядачів" з різних шкіл, які теж будуть обиратися в довільному порядку (за жеребом, наприклад). І вони не мають знати хто ще буде присутній на тесті, тому менше вірогідності "кооперації". До того ж ні батьки, ні діти не повинні знати, хто буде наглядачем. Вчителі не можуть бути наглядачами у своїй школі.
  
  3. Тести можуть проводитись у певний день в райцентрі для учнів навколишніх сільскіх шкіл. Якщо випускний тест буде вступним до ВНЗ - це не проблема, може навіть зручніше. Якщо хтось хоче поступати до ВНЗ, це ж неможливо робити у рідному селі, так? Пан Георгій вже писав, що схожа система є і в США.
  
  Наостанок хочу сказати, що всі попередні тести були майже розраховані на провал, і ніхто серйозно над ними не працював, і можливості обійти їх було скільки завгодно. Тож постійне нагадування - ми це вже проходили - є недоречним (хіба щоб не повторювати помилок), тому що, якщо мета є - чесний відбір, конкуренція, рейтинги ВНЗ, довіра до освіти, до викладачів та вчителів, то не треба концентруватися на тому, що нам може завадити. Прсто всі кроки повинні бути спрямовані на досягнення цієї мети, тому що будь-який компроміс вилізе таким боком, що тоді вже й починати не треба...

• 2005.03.04 | Василь Петрів

  Зовнішнє стандартизоване сертифікаційне тестування.

  Зовнішнє стандартизоване сертифікаційне тестування.

  Останнім часом багато говорять про стан освіти, суспільство турбує зниження рівня знань учнів та студентів, чесність та прозорість проведення випускних іспитів у школах та вищих навчальних закладах. Особливої гостроти набула проблема корупції при вступі на бюджетну форму навчання. Практично всі погоджуються з тим, що проведення вступних випробувань у формі тестування може значно покращити ситуацію. Це записано у програмі нового уряду, про це говорить міністр освіти і науки, це ж стверджують інші посадовці. Зрештою, оцінку знань випускників школи спеціальними центрами тестування проводять практично всі країни. Досвід величезний.

  А наша освітянська громада мовчить і вичікує. Чого? Цілком можливо, що внаслідок бездарної реалізації, як це було у 1993 році, ми знову дискредитуємо саму ідею і ще на десятиліття залишимо існуючий стан речей. Адже тоді і тестові завдання були розроблені на хорошому методичному рівні, і врахування оцінки при вступі до ВНЗ було добре продумано. Але технологія проведення тестування не забезпечила об’єктивності оцінок, внаслідок чого результати виявилися абсурдними. Я вважаю, що в умовах України найважливішим чинником забезпечення об’єктивності є саме технологія проведення тестування, тому хочу зробити короткий огляд наявного досвіду та запропонувати один з можливих варіантів проведення тестування, сподіваючись започаткувати справді широке обговорення цих проблем.

  Принципові противники тестування вважають, що ніхто не може краще відібрати обдарованих абітурієнтів, ніж професор ВНЗ шляхом усного іспиту. Про це непотрібно дискутувати, бо це правда. Саме так відомі вчені обирали собі учнів протягом століть. Проблема в тому, що донедавна цих учнів були одиниці, а вчений обирав їх особисто для себе і сам страждав, якщо помилявся у виборі. Зараз ми маємо сотні тисяч абітурієнтів, які будуть вчитися у різних ВНЗ України, або й за кордоном. У цьому випадку необхідна формалізована і стандартизована система вимірювання рівня підготовленості абітурієнта. І хоч зарахування буде здійснювати ВНЗ, для відбору чи пошуку абітурієнтів він має використовувати певні об’єктивні показники.

  У якості об’єктивних даних про абітурієнтів можна використати результати зовнішнього стандартизованого сертифікаційного тестування. Проаналізуємо пропоновану назву по словах, починаючи з кінця..

  Чому тестування, а не усний чи письмовий іспит.

  Перш за все чітко визначимо сам термін тестування як форму перевірки рівня знань, при якій всі завдання мають однозначну відповідь. Це можуть бути завдання не лише на примітивний вибір правильної відповіді з кількох запропонованих. Сучасні системи дозволяють розробляти завдання з короткою відповіддю, наприклад, числовим розв’язком задачі, пропущеними в тексті буквами чи словами, прізвищами, подіями, датами тощо. Досить легко формулювати тестові завдання на встановлення хронологічної послідовності, причинно-наслідкового зв’язку та ін. Відповідь може бути числом, послідовністю букв чи слів і навіть цілим реченням. Абсолютну більшість завдань для тематичних атестацій учнів можна подати у тестовій формі.

  За правильну відповідь на кожне з тестових завдань учаснику тестування нараховується певна кількість балів. Тест – це набір тестових завдань. Всі варіанти тесту мають бути рівносильними, тобто містити однакову кількість завдань і оцінюватись однаковою сумарною кількістю балів. Автори тестових завдань можуть неточно оцінити рівень складності, але навіть при наявності 10 завдань у тесті похибка сумарного результату не перевищуватиме 5%, а похибка суб’єктивної оцінки складності варіанту різними учнями буде завжди значно більшою. Крім того, за результатами експертної оцінки тестових завдань та апробації оцінка за кожне завдання буде коригуватися. Похибки оцінювання при тестуванні є значно меншими, ніж при традиційному усному (письмовому) екзамені, де внаслідок невеликої кількості питань (завдань) білет (варіант) більше нагадує лотерею.

  Шляхом тестування можна встановити рівень знань, вмінь та навичок учнів, але важко вияснити стиль мислення, обдарованість, талановитість. Тестування встановлює тільки наявність необхідних умов успішного навчання і з цим потрібно змиритися. А якщо хтось придумає таку систему оцінювання, за якою двоє екзаменаторів однаково оцінять у 12-бальній системі історичний нарис учня про роль УПА, то я теж стану прихильником письмового іспиту.

  Чому сертифікаційне, а не вступне тестування.

  Коли йде мова про справедливість в освіті, то насамперед згадують вступні іспити, а потім шкільні медалі, бо медалісти мають пільги при вступі. Ми свідомо чи несвідомо виплекали систему, коли атестат про середню освіту отримують усі, диплом про вищу освіту також отримують практично всі студенти. Єдиним вузьким місцем, де здійснюється відбір стали вступні іспити. То ж не потрібно дивуватися, що корупція розцвіла саме в цьому місці. Ситуація погіршується ще й тим, що багато ВНЗ ігнорують оцінки атестату, а право пробувати свої сили на кілька спеціальностей одночасно є декларативним, бо суміщенням в часі вступних іспитів до різних ВНЗ позбавляє абітурієнта такого права. Спроба замінити саме вступні іспити централізованим тестуванням є латанням дірок в існуючій системі, але самої проблеми не зніме.

  Неможливо створити тести, які дозволять здійснювати селективний відбір на престижні спеціальності провідних університетів і одночасно поділять слабких випускників школи на таких, які засвоїли основи знань, і тих, які нічого не робили або не могли робити. Ми не маємо права проводити тестування лише для тих, хто хоче продовжувати навчання, а для інших залишити традиційні випускні іспити. Це була би політика подвійних стандартів оцінювання. Крім того, необхідно від шкільної парти привчати молодих людей до відповідального ставлення до вкладених коштів і роботи. Якщо ми встановлюємо певний перелік предметів обов’язковим для вивчення, то жоден випускник у кінці навчання не має права стверджувати, що йому ці предмети непотрібні і звітувати за їх вивчення він не хоче.

  Сертифікаційне тестування має замінити випускні іспити, які зараз називають підсумковою державною атестацією. Результат тестування вказується з кожного предмету окремо за однаковою шкалою, але варіант тесту може об’єднувати тестові завдання з кількох предметів, якщо на їх вивчення виділяється мало годин. Для кожного предмету встановлюють мінімальну кількість балів, при якій тест вважається складеним. Атестат зрілості отримує лише учень, який склав усі предмети. Рівень складності тестів має бути таким, щоб атестати отримували приблизно 90% учнів, а максимальної кількості балів досягали біля 10% учнів з кожного предмету.

  Вищі навчальні заклади встановлюють для кожної спеціальності перелік не менше 5 предметів, результати яких враховуються при вступі. Від 1 до 3 з цих предметів є профілюючими, результати тестування з яких множаться на масштабний коефіцієнт від 1 до 3. Таким чином, на кожну спеціальність ВНЗ оголошує, наприклад, таку формулу підрахунку балів атестату

  Бали = Укр.мова + Історія + 3•Алгебра + 3•Геометрія+ 2•Фізика + Географія

  Абітурієнти конкурують на основі кількості порахованих за цією формулою балів атестату. У випадку високого конкурсу різниця у кількості балів може бути незначна, що робить відбір залежним від випадкових обставин, тобто необ’єктивним. Для уникнення цього ВНЗ отримує право на проведення додаткового тестування з одного предмету, кількість балів за яке не може перевищувати 30% від максимально можливої суми, порахованої за наведеною формулою. Право проведення додаткового тестування розглянемо на прикладі.

  Нехай деякий ВНЗ на спеціальність «банківська справа» може зарахувати 100 студентів, а заяви подали 458 абітурієнтів. Якщо різниця у кількості балів між 1-им та 100-им по списку менша, ніж 20% від максимальної кількості балів, то ВНЗ повинен провести додаткове тестування для всіх абітурієнтів цієї конкурсної групи, якщо рівно 20% або більше, то необхідності у такому тестуванні немає. Відсутність кореляції між результатами додаткового тестування та балами атестатів з цього предмету має бути предметом окремого розгляду.

  На окремі спеціальності ВНЗ можуть додатково проводити творчі конкурси з рисунку, вокалу тощо. Розгляд прозорості та правил проведення таких конкурсів виходить за рамки цієї статті.

  Що означає «стандартизоване» тестування.

  Стандартизація стосується в першу чергу змісту та оцінки тестових завдань. Зараз кожен вчитель готує пакет задач до екзаменаційних білетів зі свого предмету, включаючи до цього пакету лише такі завдання, які розглядалися на уроках. Кожен ВНЗ формує свої вимоги до рівня підготовки абітурієнтів у вигляді завдань вступного екзамену. Не завжди навіть зразки цих завдань доступні учням чи абітурієнтам. А вимоги до рівня знань з кожного предмету детально виписані у відповідних нормативних документах. Пропоную об’єднати всі тестові завдання з кожного предмету в одну всеукраїнську базу тестових завдань, перевірити та систематизувати її. На основі такої бази стало би можливим формувати варіанти тестів довільної наперед заданої складності. Величезна кількість завдань у цій базі дозволить зробити її абсолютно відкритою.

  Другий важливий момент стандартизації – строге дотримання всіма учасниками процесу тестування єдиної процедури підготовки та проведення тестування, перевірки, документування і оголошення результатів.

  Що означає «зовнішнє» тестування.

  Звичайно, ніхто не пропонує, щоб тестування проводили іноземні фахівці чи створювалась окрема організація при президенті, хоч і такі приклади у світовій практиці є. Черговими екзаменаторами чи інструкторами будуть переважно вчителі, але вони проводитимуть тестування не своїх учнів, а учнів інших шкіл, тому говорити про недовіру до вчителя у такій ситуації некоректно. Слово «зовнішнє» означає лише той факт, що тестування учень проходить не у приміщенні школи, де він навчався, а проводять тестування екзаменатори, які не є його вчителями. Строгіше кажучи, під час тестування в одній кімнаті не можуть знаходитися дві особи з однієї школи.

  Зовнішньою по відношенню до шкіл та ВНЗ є дише невелика установа, яка забезпечує формування списків випускників, розробку графіка тестування, друк та доставку тестових завдань, розподіл чергових екзаменаторів та іншу організаційну роботу.

  Процедура підготовки і проведення тестування.

  У цій частині я хочу детально проаналізувати технологію тестування на основі апробованих схем та запропонувати варіант, який враховує кращі риси кожної з них. Я докладно знаю технології

  • Лвівського національного університету імені Івана Франка (впроваджена з 1991 р.)
  • Національного університету "Києво-Могилянська академія" (від часу заснування)
  • Центру тестових технологій (з 2002 року)
  • "Единый экзамен" у Російській Федерації.

  Цю частина статті я ще редагую. Сподіваюся завтра розмістити її тут.

• 2005.03.05 | yasilda

  Re: Вступні іспити

  Я закінчила школу декілька років тому. Поступати до ВНЗ маю намір в цьому році. Як буде вирішене питання щодо випускників шкіл минулих років, котрі раніше не проходили зовнішнього тестування у випадку, якщо всі ВНЗ перейдуть на систему тестування? Якщо ж в цьому році ВНЗ будуть частково приймати до уваги результати зовнішнього тестування, то чи зможу я таке тестування пройти?

• 2005.03.06 | Poplar

  Єдиний екзамен в Росії: їхні проблеми

  http://www.slon-party.ru/reading/polit_libr/katastrofa.html
  
  як би запобігти чомусь подібному