Школа діалогу культур в Україні
03/27/2005 | Mercury
ШКОЛА ДІАЛОГУ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
Курганов С. Ю., Соломадін І.М.
В 1979 році педагоги Харкова – літератор В.Ф.Литовський, історик І.М. Соломадін, фізик В.О. Ямпольский та математик С. Ю. Курганов почали проводити уроки-діалоги на яких діти не тільки засвоювали знання, але й відстоювали власне, індивідуально – неповторне бачення учбової проблеми.
Зустріч харків’ян з видатним російським філософом В.С. Біблером переконала українських педагогів, що вони на вірному шляху. В.С. Біблер розробляв логіку діалогу, логіку неповторної особистості. Харків’яни поставили задачу - розбудувати нову педагогічну концепцію, яка була б втіленням філософських ідей В.С. Біблера в практику школи.
З 1979 по 1987 рр. вчителі-діалогісти Харкова, працюючи під керівництвом В.С. Біблера, розробили методи проведення уроків-діалогів з математики, природознавства, літератури, історії. Базові шкільні поняття засвоювались учнями в ході діалогу різних логік.
В 1985 р. В.С. Біблер, узагальнюючи досвід українських педагогїв – дїалогістів, висунув свою, авторську версію змісту освіти, яку назвав Школою діалогу культур.
Гіпотезу В.С. Біблера треба було експериментально перевірити.
С.Ю. Курганов прийняв запрошення директора школи «Універс» при Красноярському університеті І.Д. Фруміна, на десять років переїхав до Росії, де в 1987 – 1997 рр. під керівництвом В.С. Біблера розбудував варіант Школи діалогу культур.
З 1992 р. в Україні розбудова ШДК відбувається в Харкївськїй гмназії «ОЧАГ» (Є.В.Медреш, І.М. Соломадін, Н.А. Соломадіна, В.З. Осетинський, О.Г. Донська, з 1997 р. – С.Ю. Курганов). Психолого-педагогічні дослідження Школи діалогу культур сконцентровані в Лабораторії гуманітарної діалогічної освіти гімназії «ОЧАГ» (науковий керівник І.М. Соломадін).
З 1993 р. психологічними дослідженнями ШДК почала займатися Лабораторія методології ї теорії психології Інститута психології ім. Г.С. Костюка (Г. О. Балл).
Дослідження українських вчителів-діалогістів та їх російських однодумців (А.В. Ахутін, І.Є. Берлянд, А.Н. Юшков, О.Г. Ушакова, В.Г. Касаткіна, Н.І. Кузнєцова та інші), які виконані під керівництвом В.С. Біблера, показали, що учні, яки закінчують початкову школу діалогу культур, мають такі учбові здібності («компетенції»):
1)Здібність виразити своє ставлення до учбового предмету в слові, малюнку, схемі, учбовому творі;
2)Здібність розуміти учбові твори інших учнів, утримувати в усному та письмовому мовленні, в учбовому малюнку різницю своєї точки зору та точки зору іншої людини;
3)Здібність та потребу працювати з творами іншої культури, толерантно ставитися до іншої культури;
4)Здібність відтворювати у власних учбових творах іншокультурний погляд на речі з гострим розумінням різниці цього погляду від власного;
5)Здібність працювати з науково-популярною літературою: вміння компетентно відтворити ідеї та образи, яки отримані з позаурочної учбової літератури «своєю мовою», уникаючи сухості та наукоподібності;
6)Здібність задавати учбові питання, інтерес до «вічних проблем буття», яки не мають тільки одного вирішення (А.Н.Юшков цю компетенцію влучно назвав «дитячою учбовою питальністю»).
І.Є. Берлянд після вивчення дитячих діалогів про число та слово, яки виникали на уроках українських вчителів-діалогістів та їх російських колег, склала перші учбові посібники ШДК – «Загадки числа» та «Загадки слова». А.Н. Юшков створив цикл учбових посібників «Загадки природи», які використовують вчителі природознавства в ШДК. В.С. Біблер, А.В. Ахутін і С.Ю. Курганов розробили учбовий посібник «Антична культура» для 3-4 класів ШДК. .Харків’яни В.З. Осетинський та О. Г. Донська розробили цикл учбових посібників з світової літератури в Школі діалогу культур.
В початковій школі діти вивчають такі учбові предмети, як «Письмове мовлення та загадки слова», «Загадки числа», «Загадки природи». «Виразне читання та дитяче літературознавство» та ін. .За програмою В.С. Біблера, в 3 – 4 класах вивчається цілісна культура античності, в 5 – 6 класах – культура середньовіччя, в 7 – 8 класах – культура Нового часу, в 9 – 11 класах – сучасна культура як діалог культур.
Унікальні умови для реалізації концепції ШДК склалися в Харківській гімназії «ОЧАГ». В гімназії «ОЧАГ» ШДК вперше стала працювати як колектив однодумців, які підхоплюють в 5 класі учбове діалогічне товариство, яке створене вчителями початкової школи, і ведуть його до закінчення середньої школи, до 11 класу.
В гімназії «ОЧАГ» створені умови демократичної освіти всіх дітей, не існує селекції ані на етапі переходу від початкової школи до школи підліткової, ані на етапі переходу від підліткової школи до старшої. Для порівняння нагадаємо, що в експериментальних школах Росії тільки 30 – 40 % учнів. які вступили до першого класу, мають можливість закінчити 11 клас рідної школи, всі інші відбраковуються підчас рейтингових процедур.
В гімназії «ОЧАГ» відпрацьовується програма початкової школи діалогу культур і вперше розроблена концепція переходу від початкової школи діалогу культур до підліткової школи., вперше розроблена концепція гуманітарно-діалогічної освіти в 5 – 11 класах (В.З. Осетинський, Ї.М. Соломадін, Н. А. Соломадіна, О.Г. Донська).
Аналіз практики ШДК необхідно робити в контексті парадигми діалогічного мислення (М. Бахтін, М. Бубер, В.Біблер, О. Розеншток-Хюссі та ін.). В останні роки американські та європейські дослідники охоче звертаються до ідей М.М. Бахтіна і діалогічного мислення. На щорічних конгресах Американської асоціації в галузі освіти (AERA) дискутуються дослідження, які зв’язані з ідеями діалогу культур. В програму конгресу 1999 року був включений симпозіум “Schooling as Becoming a Self: Bakhtinian Perspectives”. Один з докладів цього симпозіума був підготовлений І.М.Соломадіним сумісно з Деборою Хікс з університету м. Цінціннаті, США (“Knowing” as a Self-Other Relations in Bakhtin’s Early Essays).
В освітній практиці США ми можемо зустріти проекти, які схожі на проект Школи діалогу культур В.С. Біблера. В одній з шкіл м. Норвіч штату Вермонт (Marion Cross School, Norwich, Vermont, USA) вчителем Девідом Міллстоуном реалізується авторський проект вивчення античної культури – “Odyssey Project” (David H. Millstone. An Elementary Odyssey. Teaching Ancient Civilzation Through Story. Heinemann. Portsmouth, NH, 1995). Вивчаючи цілий рік твори Гомера, учні створюють свої інтерпретації сюжетів Гомера, готують театральні вистави. Досвід побудови Школи діалогу культур, який має Україна - це необхідна складова частина європейсько-американської науково-педагогічної спільноти.
Більш детальну інформацію про практику Школи діалогу культур та Ії філософські, психологічні та педагогічні засади можна отримати на сайті www.bibler.ru
Курганов С. Ю., Соломадін І.М.
В 1979 році педагоги Харкова – літератор В.Ф.Литовський, історик І.М. Соломадін, фізик В.О. Ямпольский та математик С. Ю. Курганов почали проводити уроки-діалоги на яких діти не тільки засвоювали знання, але й відстоювали власне, індивідуально – неповторне бачення учбової проблеми.
Зустріч харків’ян з видатним російським філософом В.С. Біблером переконала українських педагогів, що вони на вірному шляху. В.С. Біблер розробляв логіку діалогу, логіку неповторної особистості. Харків’яни поставили задачу - розбудувати нову педагогічну концепцію, яка була б втіленням філософських ідей В.С. Біблера в практику школи.
З 1979 по 1987 рр. вчителі-діалогісти Харкова, працюючи під керівництвом В.С. Біблера, розробили методи проведення уроків-діалогів з математики, природознавства, літератури, історії. Базові шкільні поняття засвоювались учнями в ході діалогу різних логік.
В 1985 р. В.С. Біблер, узагальнюючи досвід українських педагогїв – дїалогістів, висунув свою, авторську версію змісту освіти, яку назвав Школою діалогу культур.
Гіпотезу В.С. Біблера треба було експериментально перевірити.
С.Ю. Курганов прийняв запрошення директора школи «Універс» при Красноярському університеті І.Д. Фруміна, на десять років переїхав до Росії, де в 1987 – 1997 рр. під керівництвом В.С. Біблера розбудував варіант Школи діалогу культур.
З 1992 р. в Україні розбудова ШДК відбувається в Харкївськїй гмназії «ОЧАГ» (Є.В.Медреш, І.М. Соломадін, Н.А. Соломадіна, В.З. Осетинський, О.Г. Донська, з 1997 р. – С.Ю. Курганов). Психолого-педагогічні дослідження Школи діалогу культур сконцентровані в Лабораторії гуманітарної діалогічної освіти гімназії «ОЧАГ» (науковий керівник І.М. Соломадін).
З 1993 р. психологічними дослідженнями ШДК почала займатися Лабораторія методології ї теорії психології Інститута психології ім. Г.С. Костюка (Г. О. Балл).
Дослідження українських вчителів-діалогістів та їх російських однодумців (А.В. Ахутін, І.Є. Берлянд, А.Н. Юшков, О.Г. Ушакова, В.Г. Касаткіна, Н.І. Кузнєцова та інші), які виконані під керівництвом В.С. Біблера, показали, що учні, яки закінчують початкову школу діалогу культур, мають такі учбові здібності («компетенції»):
1)Здібність виразити своє ставлення до учбового предмету в слові, малюнку, схемі, учбовому творі;
2)Здібність розуміти учбові твори інших учнів, утримувати в усному та письмовому мовленні, в учбовому малюнку різницю своєї точки зору та точки зору іншої людини;
3)Здібність та потребу працювати з творами іншої культури, толерантно ставитися до іншої культури;
4)Здібність відтворювати у власних учбових творах іншокультурний погляд на речі з гострим розумінням різниці цього погляду від власного;
5)Здібність працювати з науково-популярною літературою: вміння компетентно відтворити ідеї та образи, яки отримані з позаурочної учбової літератури «своєю мовою», уникаючи сухості та наукоподібності;
6)Здібність задавати учбові питання, інтерес до «вічних проблем буття», яки не мають тільки одного вирішення (А.Н.Юшков цю компетенцію влучно назвав «дитячою учбовою питальністю»).
І.Є. Берлянд після вивчення дитячих діалогів про число та слово, яки виникали на уроках українських вчителів-діалогістів та їх російських колег, склала перші учбові посібники ШДК – «Загадки числа» та «Загадки слова». А.Н. Юшков створив цикл учбових посібників «Загадки природи», які використовують вчителі природознавства в ШДК. В.С. Біблер, А.В. Ахутін і С.Ю. Курганов розробили учбовий посібник «Антична культура» для 3-4 класів ШДК. .Харків’яни В.З. Осетинський та О. Г. Донська розробили цикл учбових посібників з світової літератури в Школі діалогу культур.
В початковій школі діти вивчають такі учбові предмети, як «Письмове мовлення та загадки слова», «Загадки числа», «Загадки природи». «Виразне читання та дитяче літературознавство» та ін. .За програмою В.С. Біблера, в 3 – 4 класах вивчається цілісна культура античності, в 5 – 6 класах – культура середньовіччя, в 7 – 8 класах – культура Нового часу, в 9 – 11 класах – сучасна культура як діалог культур.
Унікальні умови для реалізації концепції ШДК склалися в Харківській гімназії «ОЧАГ». В гімназії «ОЧАГ» ШДК вперше стала працювати як колектив однодумців, які підхоплюють в 5 класі учбове діалогічне товариство, яке створене вчителями початкової школи, і ведуть його до закінчення середньої школи, до 11 класу.
В гімназії «ОЧАГ» створені умови демократичної освіти всіх дітей, не існує селекції ані на етапі переходу від початкової школи до школи підліткової, ані на етапі переходу від підліткової школи до старшої. Для порівняння нагадаємо, що в експериментальних школах Росії тільки 30 – 40 % учнів. які вступили до першого класу, мають можливість закінчити 11 клас рідної школи, всі інші відбраковуються підчас рейтингових процедур.
В гімназії «ОЧАГ» відпрацьовується програма початкової школи діалогу культур і вперше розроблена концепція переходу від початкової школи діалогу культур до підліткової школи., вперше розроблена концепція гуманітарно-діалогічної освіти в 5 – 11 класах (В.З. Осетинський, Ї.М. Соломадін, Н. А. Соломадіна, О.Г. Донська).
Аналіз практики ШДК необхідно робити в контексті парадигми діалогічного мислення (М. Бахтін, М. Бубер, В.Біблер, О. Розеншток-Хюссі та ін.). В останні роки американські та європейські дослідники охоче звертаються до ідей М.М. Бахтіна і діалогічного мислення. На щорічних конгресах Американської асоціації в галузі освіти (AERA) дискутуються дослідження, які зв’язані з ідеями діалогу культур. В програму конгресу 1999 року був включений симпозіум “Schooling as Becoming a Self: Bakhtinian Perspectives”. Один з докладів цього симпозіума був підготовлений І.М.Соломадіним сумісно з Деборою Хікс з університету м. Цінціннаті, США (“Knowing” as a Self-Other Relations in Bakhtin’s Early Essays).
В освітній практиці США ми можемо зустріти проекти, які схожі на проект Школи діалогу культур В.С. Біблера. В одній з шкіл м. Норвіч штату Вермонт (Marion Cross School, Norwich, Vermont, USA) вчителем Девідом Міллстоуном реалізується авторський проект вивчення античної культури – “Odyssey Project” (David H. Millstone. An Elementary Odyssey. Teaching Ancient Civilzation Through Story. Heinemann. Portsmouth, NH, 1995). Вивчаючи цілий рік твори Гомера, учні створюють свої інтерпретації сюжетів Гомера, готують театральні вистави. Досвід побудови Школи діалогу культур, який має Україна - це необхідна складова частина європейсько-американської науково-педагогічної спільноти.
Більш детальну інформацію про практику Школи діалогу культур та Ії філософські, психологічні та педагогічні засади можна отримати на сайті www.bibler.ru
Відповіді
2005.04.02 | Георгій
Цікаво...
Я думаю, це дуже цікавий і важливий експеримент. От шкода тільки, що його в Україні можна проводити (якщо я правильно розумію) тільки у приватних гімназіях, оскільки державним школам іх прєвасхадітєльства з міністерств пишуть програми, і нічичирк. (Чи я утрую?)Мене особливо вражає такий живий зв'язок між дуже серйозною, глибокою, академічною філософією (Мартін Бубер, Михайло Бахтін і ін.) з педагогічною практикою. Хай вам щастить, колеги.
2005.04.02 | Пані
Цьому "експерименту" вже 30 років..
На круглому столі була кумедна репліка. "Ми представляємо ще одну іновацію.., нашій іновації вже 85 років" (йшлося про Вальдофську педагогіку).Стосовно ШКД я не думаю, що це можна насправді називати експериментом - це працююча і добре розвинута та обгрунтована методика. Воно було експериментом, коли я в школу ходила і через небажання батьків водити мене далеко від дома я не потрапила в клас до Ігоря (от как биваєт!)
Ігор та інші напишуть більше.
2005.05.30 | Георгій
А як в Україні зараз викладають філософію?
Питаю тому, що мене досить часто вражає наївність деяких кореспондентів тематичних форумів Майдану у питаннях філософії. Я сам у філософії дилетант, але трохи дещо читав, і тому дивуюся, коли, наприклад, дуже взагалі-то ерудований дописувач абсолютно безапеляційно заявляє щось типу, "як нам усім відомо, світ розвивається згідно з законами гегелевської діалектики." Це йому так десь у совєцькі часи у школі пояснили, і він повірив цьому відкровенню. Чи зараз ситуація краща? Наприклад, чи вчителі розповідають учням старших класів середньої школи про те, що в совку називалося "буржуазною філософією" - наприклад, про позитивізм, неопозитивізм, структуралізм, феноменологію (Гуссерля), екзистенціалізм, персоналізм, тощо?2005.05.31 | Mary
Ну на Гегеля то ви дарма наїхали. Гегель - сила.
Як зараз викладають - не можу сказати, як 5 років тому викладали - можу. Зараз система трохи змінилася в зв'язку з переходом на бакалавську систему - тобто випало пів року занять і пів року диплому. Але по суті, думаю, змінилося мало.Львівський уні. (В Могилянці певно трошки інша ситуація, в Київському - понятя не маю)
Для неспеціалістів - семестровий або річний курс філософії - типове банальне інтро - коктейль про все і про ніщо. Якщо повезе з викладачам - можна випадково щось навчитися. Як не повезе - то це суцільний кошмар з хабарями, і т.д.
для напів-спеціалістів (типу там психологи всякі і політологи) - подвоєне, чи потроєне інтро.
Для спеціалістів (філософів) ось вам недолугий переклад виписки з мого диплому (тут подається не так в порядку вивчення предмету, а в порядку здавання заліків/екзаменів - даю з оцінками, щоб було видно де залік, а де екзамен)
Discipline Number of semesters Grade
1996-1997
I semester
Traditional Logic 1 excellent(5)
Mathematics 1 excellent(5)
II semester
Latin 2 excellent(5)
General Psychology 2 excellent(5)
History and Theory of Culture 2 excellent(5)
Ancient Philosophy 2 excellent(5)
History of Ukraine 2 good(4)
Term paper: The Development of Logic in the 19th Century 1 excellent(5)
History of World Literature 1 passed*
1997-1998
III semester
Contemporary Logic 2 excellent(5)
Contemporary science (Physics) 1 excellent(5)
Philosophical Anthropology 1 excellent(5)
Term paper: Arising of Philosophy in Ancient Greece 1 excellent(5)
IV semester
Medieval Philosophy 2 excellent(5)
History of Religion 2 excellent(5)
Macroeconomics 2 excellent(5)
Ukrainian Literature 2 excellent(5)
Old Ukrainian Language 2 good(4)
Philosophy of Science 1 excellent(5)
Term paper: The Philosophy of Eriugena 1 excellent(5)
Business Ukrainian 1 passed*
Contemporary science(Chemistry) 1 passed*
Sports 4 passed*
1998-1999
V semester
Ethics 2 excellent(5)
Latin 3 excellent(5)
Social Psychology 1 excellent(5)
Linguistic Picture of the World 1 good(4)
Term paper: Philosophy as World View 1 excellent(5)
Contemporary science (Biology) 1 passed*
VI semester
History of Philosophy in Ukraine 2 excellent(5)
Esthetics 2 excellent(5)
Modern Philosophy 2 good(4)
Ontology 2 excellent(5)
General Medicine 2 good(4)
Term paper: Descartes and his "Meditations" 1 excellent(5)
Philosophy of Law 1 passed*
The Problem of Symbol in Philosophy 1 passed*
1999-2000
VII semester
Sociology 2 excellent(5)
Heuristics as Method in Logic 1 excellent(5)
Ukrainian National Idea 1 good(4)
Safety of vital functions 1 excellent(5)
Theory of Civil Society 1 excellent(5)
Term paper: Phenomenon of Myth 1 excellent(5)
Anthropology 1 passed*
Sacred Art 1 passed*
VIII semester
Social Philosophy 2 excellent(5)
Political Science 2 good(4)
English 8 excellent(5)
Pedagogics 1 good(4)
Term paper: C.G.Jung about the Structure of Personality 1 excellent(5)
Philosophy of Language 1 passed*
Culturological Mainstreams in 20th century 1 passed*
Philosophical Problems in Physics 1 passed*
History of Ukrainian Art 1 passed*
Civic Defense 1 passed*
2000-2001
IX semester
Methodology of Teaching Philosophy 1 excellent(5)
Contemporary Philosophy 3 excellent(5)
History of Science and Technology 2 good(4)
Phenomenology and Hermeneutics 1 excellent(5)
Philosophy of Culture 2 excellent(5)
Philosophical Anthropology 1 passed*
Spiritual Situation of XX century and Philosophy of Nietzsche 1 passed*
Ethnic Psychology 1 passed*
Introduction to Ecology 1 passed*
Astrophysics 1 passed*
Constitutional law in Ukraine 1 passed*
* this course had only pass or fail as a credit
Отака ось картина. Більшість курсів тут були обов'язковими, лише на 4-5 курсах було кілька спецкурсів, на які йшлося на один з двох залежно від спеціалізації. Більшість викладачів були нульовими (крім двох-трьох, від сили чотирьох), але, чесно, подивившись вдосталь на пересічних Західних викладачів філософії, не можу стверджувати, що є якась якісна відмінність. Воно радше в кількісну вписується.
Георгій пише:
> Питаю тому, що мене досить часто вражає наївність деяких кореспондентів тематичних форумів Майдану у питаннях філософії. Я сам у філософії дилетант, але трохи дещо читав, і тому дивуюся, коли, наприклад, дуже взагалі-то ерудований дописувач абсолютно безапеляційно заявляє щось типу, "як нам усім відомо, світ розвивається згідно з законами гегелевської діалектики." Це йому так десь у совєцькі часи у школі пояснили, і він повірив цьому відкровенню.
Як я вже казала, на Гегеля ви дарма наїхали хоч є зерно істини в тому, що власне з Гегеля бувають нормальні спеціалісти, оскільки він був майже єдиний з тих гігантів, кого можна було відносно вільно вивчати в радянські часи, але "наїжджати" на Гегеля може лише неук. Це все одно що на Платона наїжджати, чи Геракліта. Ясно, що ми думаємо, що нам тепер краще видно, ясно що були і помилки, і таке інше, але що більше я вчуся, то більше переконуюся, що нам всю глибину таких гігантів як Гегель ще довго (читай ніколи) не осягнути - це треба одному з них все життя присвятити, і тоді, може, шось можна напів-авторитетно стверджувати. А так, що про них не скажеш, як не "скритикуєш", завжди виявляється, що вони про це вже подумали ще раніше за нас, і вже десь (може в іншому місці) щось про це сказали. Тому наша критика переважно грутнується на нашому ж нерозумінні, на нашому власному хибному сприйнятті. (Ніцше, між іншим - це також власне такий філософ для мене - я вже зареклася про нього пейпери писати.)
> Чи зараз ситуація краща? Наприклад, чи вчителі розповідають учням старших класів середньої школи про те, що в совку називалося "буржуазною філософією" - наприклад, про позитивізм, неопозитивізм, структуралізм, феноменологію (Гуссерля), екзистенціалізм, персоналізм, тощо?
Не знаю про старші класи, а в уні зараз цього діла дофіга (порівняно з іншими речима).
Позитивізм і компанія, не знаю, як то він був таким вже забороненим в радянські часи - наскільки я знаю, можна було спокійно займатися позитивізмом, називаючи його логікою. Нам його в тому ж руслі приблизно і викладали - шось було в третьому семестрі логіки і в якомусь спецкурсі потім з логіки, також був розділ в історії сучасної філософії, не кажучи вже про всяку там філософію науки, науку і техніку і т.д. Ну я не фанат цього діла, то краще утримаюся від коментарів, щоб нікого не образити.
Структуралізм і все решта по списку, звичайно, було в Соціальній філософії - це був річний курс, дуже нормальний. Також там було кілька спецкурсів з філософії мови - там здається також шось таке мало бути, але вони погано викладалися, бо не філософами.
Феноменологію зачіпили спочатку гегелівську в історії філософії (там був цілий семестр на німецьку класику), окремо був курс шось типу онтологія, феноменологія, ше шось - теж по гегелю, потім був спецкурс "феноменологія герменевтика" де ми якраз гусерля читали і гадамера. Феноменологія це, взагалі, моя вузька спеціалізація, але я поняття не маю, чого ви так на тому гусерлі наголошуєте. Як моє ІМНО питати - я б радше Гегеля вивчала, ніж Гусерля, бо насправді Гегель набагато "сучасніший", і таки глибший. Мушу визнати, що Гегеля я теж не читаю, бо часу нема, але Гусерля його учні таки далеко переплюнули, в той час як Гегелеві учні в більшості своїй таки певно недоплюнули свого до вчителя. Чим і відрізняється гігант від просто генія.
Екзистенціалізму було завалісь в історії філософії (там було 3 семестри на сучасну філософію - починалося з лекції по романтизму, потім К'єркегор, і далі по списку екзистенціалісти, і інші, не пам'ятаю, чим воно закінчувалося), та й ніби не був він так страшно щоб заборонений (принаймні французька його сторона - всякі там друзі ссср сартри і їм подібні).
Персоналізм - я не знаю, кого ви маєте на увазі. Вивчали шось таке в психології, то точно (в нас було 5 семестрів психології, там всі школи більш-менш нормально покрили). А якщо ви цих американських релігійних філософів маєте на увазі - то ні, не вивчали. І не тільки в Україні не вивчали - я вже 4 роки тут в Канаді - ще ніколи не бачила курсу, в якому щось би йшлося про персоналізм.
От чого не було - то цих всіх пост-модерних штук. Може зараз вже додалися, бо літератури більше стало доступної.
2005.05.31 | Георгій
Не на Гегеля, на вульгаризацію
Дуже дякую за інфу.2005.05.31 | Гарнак
Re: А як в Україні зараз викладають філософію?
Ось, пане Георгію, досить цікавий приклад:http://www.phildep.univ.kiev.ua/science/asp_s5.html
Гарнак
2005.05.31 | Mary
Приблизно ті самі акценти і в нас були в цій сфері.(-)
2005.05.31 | Георгій
Дуже цікаво, дякую...
В Гамериці рівень вимог до тих, хто вивчає філософію в університетах (як студентів, так і аспірантів), як правило, суттєво нижчий, ніж цей. Моя дочка зараз закінчує студії на бакалавра і думає для магістерських студій поїхати в Україну. Може, філософський факультет КДУ їй підійде.2005.05.31 | Mary
Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Георгій пише:> В Гамериці рівень вимог до тих, хто вивчає філософію в університетах (як студентів, так і аспірантів), як правило, суттєво нижчий, ніж цей.
По-перше, є вимоги, а є "вимоги". На папері воно все гарно виглядає, а в реалі...
Основний плюс бакалаврської освіти (все стосується лише філософії) в Україні,це те, що дійсно, НА ВИГЛЯД, обсяг знань набагато ширший. Навіть може й не на вигляд - не зважаючи на халявність всього цього процесу, в мене рівень енциклопедичних знань з філософії (тобто загальна ерудиція і орієнтація в, скажімо, історії філософії) таки відчутно вищий, ніж у більшості (хоч і не у всіх) моїх колег магістрантів/докторантів. Зате мені зайняло десь 2 роки часу щоб навчитися нормально писати пейпери (і то тільки тому, що мені пощастило на друзів, щедрих на детальний фід-бек)
Мінуси:
- рівень викладацього складу - нема про що навіть говорити
- першоджерела нас ніхто особливо не примушував читати, що неподобство
- нас ніхто не вчив ні писати нормально, ні навіть думати - офігєнний мінус
- викладали все загалом, але нічого конкретно
- майже повна відсутність фахової літератури, як і
- відсутність зеленого поняття про сучасний стан справ у спеціальності
- гиблий стан бібліотеки - окреме питання
- ну і загальна деморалізація, хабарництво, лінивство, плагіат...
Тут я можу добре порівнювати, бо "бакалаврську" (тоді ще спеціалістську) освіту в Україні я випробувала на власній шкірі, доліки і недоліки її також на власній шкірі оцінювала, і то досить болісний процес був. Бакалаврську освіту на Заході спостеріагаю не на власній шкірі, але на шкірі власних студентів. Мушу сказати, що такої халяви, як в нас була тут нема і близько (принаймні в моїх студентів нема).
> Моя дочка зараз закінчує студії на бакалавра і думає для магістерських студій поїхати в Україну. Може, філософський факультет КДУ їй підійде.
Взагалі-то, логічніше було б робити навпаки (я розумію, що у вашому випадку воно вже пізно), оскільки загальну широку освіту (яку ніби має дати бакалавр) в Україні ще якось можна здобути, а от справжню професійну освіту з вже вужчою спеціалізацією, і вищою якістю навчання, яку має почати давати магістерка, на мою таки дійсно скромну думку, в Україні і на Заході нама чого порівнювати. В той час як для мене магістерка була роком важкої праці, справжньої "ініціації" в "ремесло" філософії, справжнього залатування всіх дір попередньої освіти, з того що я знаю від своїх колег в Україні - магістерка просто додатковий рік, доданий кількісно, але таки не якісно. Тут людина після року магістерки - інша людина (до великої міри - внаслідок того, що курси які треба брати є якісно іншими, що на них ти сидиш серед докторантів, і мусиш до них тягнутися, що в тебе починають вимагати писати як "академік", "мислитель", а не як "школяр"). Там - це просто додатковий рік, вправа із списування-переписування-компілювання роботи, яка жодної цінності переважно не має. Крім того, магістерка мала би дати людині можливість спробувати серйозно почати працювати у своїх вузькій спеціалізації, в Україні, мені здається, такої можливості не буде з банальних причин браку кваліфікованих кадрів, браку вибору магістерських курсів (і браку їх якості), браку ДОСТУПУ ДО ЛІТЕРАТУРИ (це вам не бібліотека навіть найзадрипанішого американського коледжу, ресурсами якої можна легко знайти все, що написане в світі з питання яке тебе цікавить, а тоді через бібліотеку і замовити те, чого в задрипаній бібліотеці нема).
Залежить, звичайно, що ваша дочка збирається робити після тої магістерки, і чого хоче досягнути за той рік. Якщо хоче поїхати і розвіятися, підтягнути українську мову, гарно провести час, відносно легко отримати папірець - магістерський диплом - тоді певно варто. Якщо хоче отримати рік якісної освіти - я б довго і сильно думала з цього приводу. Ага, і ще я б таки звернула увагу на могилянку, якщо в них є магістерка з філософії, оскільки я набагато більше хорошого чула про філософію у Могилянці, аніж КНУ. Теоретично можна і у Львіському зробити (зележить, чим саме вона цікавиться) бо кілька нормальних викладачів, в яких є чому повчитися і там є - можу порекомендувати, або в гіршому випадку пошукати контакти з людьми, які зараз там, і які добре знають теперішній стан справ, і були на заході, тобто трохи мають з чим порівняти, і брехати не стануть.
Моя порада як філософ філософу була б не шукати країну/місце, куди поїхати, і навіть не університет, а шукати спеціаліста/ів в питанні яким вона цікавиться, і їхати вчитися туди, де є хоча б кілька людей, які займаються цим ділом, і працювати конкретно з ними.
Я от зібралася на наступний рік до Фрайбурга, то зможу до свого арсеналу додати ще й німецький досвід. Подивимося, чи всі ці балачки про занепад німецьких університетів обгрунтовані, чи то тільки така загальна ностальгія за старими обрими часами.
Одним словом, якщо треба щось конкретніше спитати - напишіть мені на мило msvarnyk@yorku.ca - я можу навіть дати вам свій телефон в Канаді (я тут ще місяць буду), або можу дати номер ICQ - то вже ж не постингами на форумі обмінюватися.
2005.06.01 | Георгій
Зрозумів. Дякую. Напишу на мило (-)
2005.06.17 | Володимир
Re: Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Багато в чому згоден, бо різняться системи освіти. Але вузький професіоналізм випускників філософських факультетів США і Канади гірший, ніж широкість наша. А що стосуються тошо, що в НаУКМА філософська кафедра краща, ніж філософський факультет КНУ - то неправда.2005.06.17 | Mary
Re: Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Володимир пише:> Багато в чому згоден, бо різняться системи освіти. Але вузький професіоналізм випускників філософських факультетів США і Канади гірший, ніж широкість наша.
Це питання дискусійне, тут загальними фразами типу гірше-краще не відмажешся. Я здається достатньо написала, щоб це було очевидним.
> А що стосуються тошо, що в НаУКМА філософська кафедра краща, ніж філософський факультет КНУ - то неправда.
Читайте уважно. Де я писала, що вона краща??? Перш ніж звинувачувати в неправді - цитату в студію.
2005.06.17 | Володимир
Re: Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Ага, і ще я б таки звернула увагу на могилянку, якщо в них є магістерка з філософії, оскільки я набагато більше хорошого чула про філософію у Могилянці, аніж КНУ. Теоретично можна і у Львіському зробити (зележить, чим саме вона цікавиться) бо кілька нормальних викладачів, в яких є чому повчитися і там є - можу порекомендуватиА це як розцінювати?
І про зміст освіти - питання дійсно дискутивне. Я також неодноразово про це говорив у багатьох інтерв"ю, але щодо фундаментальності освіти - саксонська система, на яку ми зорієнтовані, більш фундаментальна, ніж англо-американська.
2005.06.17 | Mary
Ну і де точність мислення???
Володимир пише:> Ага, і ще я б таки звернула увагу на могилянку, якщо в них є магістерка з філософії, оскільки я набагато більше хорошого чула про філософію у Могилянці, аніж КНУ. Теоретично можна і у Львіському зробити (зележить, чим саме вона цікавиться) бо кілька нормальних викладачів, в яких є чому повчитися і там є - можу порекомендувати
>
> А це як розцінювати?
А так і розцінюйте, як написано. Емпіричне "я чула більше хорошого" не дорівнює абсолютному "в могилянці краще. це правда." Тому перш ніж звинувачувати мене в неправді (а ви це зробили прямим текстом, можу процитувати) - ворушіть мізками.
Крім всього я навіть не закликала забити на КНУ, я просто порадила не випускати з уваги Могилянку. Крім всього я виразно сказала, що на власному досвіді ні Могилянки, ні КНУ не знаю. Може ви й знаєте, а може просто як "кожен кулик"...
> І про зміст освіти - питання дійсно дискутивне. Я також неодноразово про це говорив у багатьох інтерв"ю, але щодо фундаментальності освіти - саксонська система, на яку ми зорієнтовані, більш фундаментальна, ніж англо-американська.
Більш фундаментальна не означає краща. За певних обставин більш прикладна, чи більш спеціалізована може вважатися кращою. А ви, знову ж таки, робите узагальнення, ІМНО, безпідставні, ну чи недо-підставні.
(Якщо саксонська система таки краща, чого тоді німці верещать диким вереском про кризу своєї освіти і намагаються всіма силами на англо-американську систему переходити??? Оце я досліджуватиму протягому наступних 12 місяців
Не забувайте, що наявцість у свому CV "багатьох" інтерв'ю не додає вам тут на Майдані жодних особливих заслуг, не звільняє від відповідальності мислити точно і не дозволяє кидатися узагальненнями.
2005.06.18 | Володимир
Re: Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Mary пише:>
>
. Емпіричне "я чула більше хорошого" не дорівнює абсолютному "в могилянці краще. це правда."
>
Дивина. Ви ж самі суперечите собі. Адже науковець саме й повинен, грунтуючись на емпіричному досвіді, робити узагальнення, а не залишатись на цьому рівні. Протиставлення емпіричного та раціонального є властивим для філософії 16-18, ну максимум 19 століття, але в 21 столітті робити висновки, виходячи з емпіричного "чув", мабуть, недоцільно.
> Крім всього я навіть не закликала забити на КНУ, я просто порадила не випускати з уваги Могилянку. Крім всього я виразно сказала, що на власному досвіді ні Могилянки, ні КНУ не знаю. Може ви й знаєте, а може просто як "кожен кулик"...
Вибачте, очевидно не зрозумів. Я таки знаю і КНУ, і Могилянку, і Львівський ун-т, і багато інших. Це не статус "кулика, який хвалить болото". Ми самі знаємо свої проблеми і намагаємось їх вирішувати.
>
> >
> Більш фундаментальна не означає краща. За певних обставин більш прикладна, чи більш спеціалізована може вважатися кращою. А ви, знову ж таки, робите узагальнення, ІМНО, безпідставні, ну чи недо-підставні.
>
Згоден, але тут саме якраз певні обставини - в гуманітарній сфері традиційно фундаментальна визнається кращою. Тому це узагальнення не є безпідставним.
> (Якщо саксонська система таки краща, чого тоді німці верещать диким вереском про кризу своєї освіти і намагаються всіма силами на англо-американську систему переходити??? Оце я досліджуватиму протягому наступних 12 місяців
Повертаючись до Вашого "чула", не можу погодитись про вереск німців - був осіннього семестру в університетах Констанца, Карлсруе, Гайдельберга - і чув їх лемент про непотрібність "вестернізації! чи то "американізації" у сфері насамперед гуманітарної освіти, і про потребу повернути назад технічні університети до статусу інститутів.
>
> Не забувайте, що наявцість у свому CV "багатьох" інтерв'ю не додає вам тут на Майдані жодних особливих заслуг, не звільняє від відповідальності мислити точно і не дозволяє кидатися узагальненнями.
Точне мислення не обходиться без узагальнень - курс логіки для 1 курсу філософських, юридичних та інших факультетів. Вступна тема - Мислення як предмет логіки.
2005.06.18 | Mary
По суті. Кидаю вам виклик!
Володимир пише:> Дивина. Ви ж самі суперечите собі. Адже науковець саме й повинен, грунтуючись на емпіричному досвіді, робити узагальнення, а не залишатись на цьому рівні. Протиставлення емпіричного та раціонального є властивим для філософії 16-18, ну максимум 19 століття, але в 21 столітті робити висновки, виходячи з емпіричного "чув", мабуть, недоцільно.
>
По-перше, я не науковець, і науковцем бути зовсім не прагну. По друге, це не я роблю грандіозні висновки з 'емпіричного "чув"', а ви їх мені приписуєте, а потім за це ж і критикуєте. Я прекрасно розумію, що робити вирішальні висновки грунтуючись на чутках - це дурня, разом з тим ігнорувати чутки при виборі місця навчання - також дурня, тому рекомендую взяти їх до уваги як один із надцяти факторів, перш ніж робити великі кроки.
> Вибачте, очевидно не зрозумів.
Нічого. Таке бува.
> Я таки знаю і КНУ, і Могилянку, і Львівський ун-т, і багато інших. Це не статус "кулика, який хвалить болото". Ми самі знаємо свої проблеми і намагаємось їх вирішувати.
>
А отут цікаво! Подробиці можна? Порівняльну таблицю плюсів і мінусів викладання філософії у трьох українських уні, а також зон їх (плюсів/мінусів) зосередження з кореляцією за філософськими напрямками чи сферами
> Згоден, але тут саме якраз певні обставини - в гуманітарній сфері традиційно фундаментальна визнається кращою. Тому це узагальнення не є безпідставним.
>
Ви знову ж таки читали моє перше повідомлення неуважно. Я там виразно написала, що ширша філосовська освіта можливо і є кориснішою на рівні бакалавра (мудрості лисиці), однак вище - починаючи з магістратури, або хоча б докторантури ІМНО потрібне суттєве звуження чи то спеціалізація, чи радше заглиблення (мудрість їжака). Було б цікаво, якби ви прокоментували мій спонтанний аналіз в першому повідомленні по пунктах, а не узагальнено.
> Повертаючись до Вашого "чула", не можу погодитись про вереск німців - був осіннього семестру в університетах Констанца, Карлсруе, Гайдельберга - і чув їх лемент про непотрібність "вестернізації! чи то "американізації" у сфері насамперед гуманітарної освіти, і про потребу повернути назад технічні університети до статусу інститутів.
>
Ага, і зі всіх трьох лише Гайдельберг вважається бульш гуманітарним ніж технічним, та й то там панує в кращому випадку гегелівщина, в гіршому - філософія науки (щорічні гадамерівські потуги - не в щот)
> Точне мислення не обходиться без узагальнень - курс логіки для 1 курсу філософських, юридичних та інших факультетів. Вступна тема - Мислення як предмет логіки.
Не мені вам розповідати, що узагальнення є за визначенням викривленням. Це знаряддя, яке використовуємо для зручності, не забуваючи, що кожне орало гвалтує грунт. Кожне абстрагування абстрагується від реальності. Вступ до логіки. Логіка як знаряддя, логіка як абстракція. Логіка і реальність. МЕЖІ ЗАСТОСУВАННЯ!!!
2005.06.17 | Володимир
Re: Дуже цікаво, дякую...
Милості просимо дочку до нас, але їй треба нострифікувати дипломГеоргій пише:
> В Гамериці рівень вимог до тих, хто вивчає філософію в університетах (як студентів, так і аспірантів), як правило, суттєво нижчий, ніж цей. Моя дочка зараз закінчує студії на бакалавра і думає для магістерських студій поїхати в Україну. Може, філософський факультет КДУ їй підійде.
2005.05.31 | Сергій
Re: А як в Україні зараз викладають філософію?
На скільки я зрозумів, мова йде про навчання в школі, тому хочу сказати що в "звичайній" середній школі філософія не викладається. Окремі питання зачіпаються в курсі світової історії, але зважаючи на вік учнів під час вивчення цієї дисципліни я би був проти філософських акцентів.Не забувайте - в школах бракує кваліфікованих викладачів з основних дисциплін, як укр. мова і література, іноземна, матиматика, фізика, хімія і тд. Катастрофічний провал спостерігається вже на рівні шкіл в райцентрах, не кажучи про сільські. Не дивлячись на значне послаблення програм з природничих дисциплін дуже часть чути волання про перевантаженість учнів саме такими курсами, натомість вчителів перекваліфіковують читати курси типу валеології тощо, як на мене то це рівнозначно славним урокам футболу. Навпаки вузівські програми для вступу залишилися на тому самому рівні, з того випливає що учень неспеціалізованої школи потребує значної додаткової підготовки для вступу до вузу.
А про викладання у вузах-для багатьох то просто каторга, ви собі можете уявити які відчуття чигають на студента-природничника (хіміка, біолога, фізика) під час вивчення 2-3 гуманітарних дисциплін щороку починаючи від історії України, культури, релігії, філософії, етики, естетики, економіки, психології, політології, права України і тд. Особливо коли історію релігії викладає викладач наукового атеїзму часів союзу і таких 98%. З свого досвіду можу сказати шо лише викладач психології адаптувала свій курс під природничників і його справді було цікаво слухати, що неможливо було сказати про інші, які щоразу перетворювалися в вибивання грошей.
2005.06.01 | Георгій
У США теж багато такого
Сергій пише:> На скільки я зрозумів, мова йде про навчання в школі, тому хочу сказати що в "звичайній" середній школі філософія не викладається. Окремі питання зачіпаються в курсі світової історії, але зважаючи на вік учнів під час вивчення цієї дисципліни я би був проти філософських акцентів.
(ГП) У США пересічна державна середня школа також не викладає філософію. Через це у дуже багатьох американців формується ідіотська уява, що філософія - це набір мудрих висловлювань, типу "хто рано встає, тому Бог дає," або "життя суворе, але я не здамся."
> Не забувайте - в школах бракує кваліфікованих викладачів з основних дисциплін, як укр. мова і література, іноземна, матиматика, фізика, хімія і тд. Катастрофічний провал спостерігається вже на рівні шкіл в райцентрах, не кажучи про сільські.
(ГП) Точно те саме у США. Тут державні школи у маленьких містечках і у сільській місцевості (на фермах) страшно недоукомплектовані. Дуже часто, через цей брак кваліфікованих учителів, вчитель-фахівець з англійської мови викладає також історію (яка в багатьох американських школах зводиться виключно до історії США), принципи діяльності уряду, і т.д.
>Не дивлячись на значне послаблення програм з природничих дисциплін дуже часть чути волання про перевантаженість учнів саме такими курсами, натомість вчителів перекваліфіковують читати курси типу валеології тощо, як на мене то це рівнозначно славним урокам футболу.
(ГП) Те саме у США. Причому у вищій школі теж. Наш університет, наприклад, має величезний відділ, де зібрані викладачі, які читають курси типу "Історія ставлення суспільства до жінок-медсестер," або "Формування свідомості людини, яка робить вибір перейти на здорове харчування." Водночас викладачів математики, фізики, хімії і біології бракує. Наш відділ (Division of Science and Mathematics) зараз веде пошук викладача математики (для викладання таких курсів, як вступ до вищої математики, тригонометрія, комбінаторика), і ніяк не може знайти кваліфікованого кандидата.
>Навпаки вузівські програми для вступу залишилися на тому самому рівні, з того випливає що учень неспеціалізованої школи потребує значної додаткової підготовки для вступу до вузу.
(ГП) А отут величезна різниця із ситуацією у США. Тут вступних іспитів нема взагалі. Більшість університетів, правда, вимагає, щоби абітурієнти показали хороші оцінки у старших класах середньої школи з так званого CPC (College Preparation Curriculum), куди входять (на папері) такі предмети, як фізика, хімія, біологія, математика, історія і іноземна мова. Але, по-перше, враховуючи дуже низький рівень вимог у багатьох середніх школах, такі високі оцінки може мати на папері практично будь-хто. По-друге, можна мати навіть і низькі оцінки з CPC, але компенсувати це високим баллом на стандартизованих тестах (для чого дітей спеціально натаскують). По-третє, усі коледжі і університети завжди беруть дітей заможних батьків, які колись вчилися у цьому закладі (з розрахунком на щедрі грошові подачки), і спортсменів. Нарешті, взагалі зовсім особливі вимоги до расових меншин (часто практично нульові).
> А про викладання у вузах-для багатьох то просто каторга, ви собі можете уявити які відчуття чигають на студента-природничника (хіміка, біолога, фізика) під час вивчення 2-3 гуманітарних дисциплін щороку починаючи від історії України, культури, релігії, філософії, етики, естетики, економіки, психології, політології, права України і тд. Особливо коли історію релігії викладає викладач наукового атеїзму часів союзу і таких 98%. З свого досвіду можу сказати шо лише викладач психології адаптувала свій курс під природничників і його справді було цікаво слухати, що неможливо було сказати про інші, які щоразу перетворювалися в вибивання грошей.
(ГП) Це все дійсно серйозні питання. Скільки гуманітарних наук насправді потрібно студентові, який хоче бути природничником, і навпаки? Знову ж таки, у США теж є багато скарг на це. Правда, тут система значно гнучкіша, студенти самі формують собі розклад, вибирають ті чи інші курси. Але все рівно не завжди ясно, що варто зараховувати для випуску, а що ні.
2005.06.18 | Igrot
Re: А як в Україні зараз викладають філософію?
В школі є предмет в 11 класах "Людина, суспільство і світ", а в ліцеях та гімназіях - "основи філософії". Якщо проаналізувати ці предмети, то учням подаються трактування основних понять: людина, природа, світ, тощо. І в трактуванні цих понять учні знайомляться з філософією.Якщо цей предмет не створює перевантаження і вчитель дійсності хоче і може донести знання до учнів, не за рахунок їх здоров‘я, то я як не філософ, можу сказати про корисність такої інформації.
2005.06.18 | Володимир
Re: Це не зовсім адекватна оцінка. Пояснюю чому.
Igrot пише:> В школі є предмет в 11 класах "Людина, суспільство і світ", а в ліцеях та гімназіях - "основи філософії". Якщо проаналізувати ці предмети, то учням подаються трактування основних понять: людина, природа, світ, тощо. І в трактуванні цих понять учні знайомляться з філософією.
> Якщо цей предмет не створює перевантаження і вчитель дійсності хоче і може донести знання до учнів, не за рахунок їх здоров‘я, то я як не філософ, можу сказати про корисність такої інформації.
Так, ці предмети справді входять до держстандарту. Але, на превеликий жаль, на сьогоднішній день в силу насамперед економічних причин їх читають далеко не фахівці, а тому на вступному іспиті з предмету "Людина і світ" в КНУ ми інколи чуємо такі "перли". Взагалі в нас не опрацьована така галузь, як "філософія для дітей" (М.Ліпман), і це прикро.
2005.06.18 | Володимир
Вибачте, в мене збій - там 2 нових повідомлення (-)