... не під проводом соціалістів, а то я на демонстрацію вийду.
2005.04.06 | Olha_K
Спеціальна освіта - це дійсно дуже болюча тема
Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.
Це цитата з допису на Майдані про вади Закону:
>- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
>- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
>- застаріла термінологія, взяті зі стелі терміни й визначення, ніяк не узгоджені з термінологією, вже прийнятою в нормативно-правовій базі МОН.
Проблема не тільки і законодавстві, це ще наш менталітет. Певна, ті законодавці не вважають це життєво необхідним, але у тому і різниця між цивілізованими та іншими країнами. Тут потрібні серйозні зусилля серйозних фахівців.
Olha_K пише:
> Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.
еге ж. а ще в Америці такі діти ходять у звичайну школу.
можете уявити таке в нас????
тож, саме розуміння "спеціальної освіти" по відношенню до цієї категорії учнів вже саме по собі є порушенням прав дитини.
чи не так?
> >- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
отож.
в такому разі тре переробляти закон "про освіту", "про загальну середню освіту" та "про вищу освіту" аби забезпечити рівний доступ.
бо зараз, здається, ми латаємо "тришкин кафтан"
> >- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
шкільний автобус також не зле було б забезпечити для ВСІХ.
бо дитина виходить зі школи і вештається по вулиці.
я от на минулому тижні мала розмову на вулиці з таким собі маленьким ангелоподібним жебраком, якого до цього привчають вуличні однолітки. хіба таке могло б трапитися, якби дитину до дому відвозив шкільний автобус?
Re: тут з консерваторії треба починати (с) Жванецький
Людмила пише:
> Olha_K пише:
> > Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.
> еге ж. а ще в Америці такі діти ходять у звичайну школу.
(ГП) Так, це правда. У США є федеральний закон, який зветься "Акт про осіб з інвалідністю" ("Disabled Persons' Act"). Згідно з цим законом, ніхто не має права ніколи і ніяк дискримінувати проти інвалідів. Це, зокрема, означає, що дітей з інвалідностями ні в якому разі не можна не пускати у звичайні школи. З іншого боку, звичайні школи створюють для дітей з інвалідностями особливі умови - наприклад, роблять спеціальні доріжки для інвалідних крісел, призначають для дітей-інвалідів додаткові години спеціальних занять і т.д. Американські урядові організації дають на це гранти.
> можете уявити таке в нас????
(ГП) Ні. Я думаю, в Україні нема відповідної ментальності серед людей. Інвалідів не люблять і бояться. До того ж, на підтримку інвалідів дійсно потрібні колосальні гроші від уряду.
> тож, саме розуміння "спеціальної освіти" по відношенню до цієї категорії учнів вже саме по собі є порушенням прав дитини.
> чи не так?
(ГП) Я думаю, так.
> > >- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
> отож.
> в такому разі тре переробляти закон "про освіту", "про загальну середню освіту" та "про вищу освіту" аби забезпечити рівний доступ.
> бо зараз, здається, ми латаємо "тришкин кафтан"
(ГП) Згідний з Вами. Закони повинні бути дуже базисними, простими і короткими. Їх не повинно бути багато, і вони не повинні в усіх деталях адресувати питання, як саме школи, директори, завучі і різні там чиновники мусять чинити у тій, і тій, і ще отій галузі освіти, чи ще чогось. На мою думку, це все тільки підтримує існуючу у пострадянських країнах систему, де суспільство поділене на величезну армію чиновників, організованих у ієрархічну структуру з міністрами на горі, і ще більшу армію людей, які служать цим чиновникам, годують їх, догоджають їм і самі мріють стати ними.
> > >- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
> шкільний автобус також не зле було б забезпечити для ВСІХ.
> бо дитина виходить зі школи і вештається по вулиці.
> я от на минулому тижні мала розмову на вулиці з таким собі маленьким ангелоподібним жебраком, якого до цього привчають вуличні однолітки. хіба таке могло б трапитися, якби дитину до дому відвозив шкільний автобус?
(ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
> (ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
Харківська ОДА включила програму "шкільний автобус" в перспектиний план дій.
http://kharkivoda.gov.ua/declaration.php
Допомога сільській школі. Реалізація до початку навчального року обласної програми "Шкільний автобус". Повна комп'ютеризація всіх сільських шкіл.
насправді програма "Шкільний автобус" поширюється на даний час на сільських дітей. Це зрозуміло, бо їм важко добиратись. Але наприклад дітям, які не ходіть, не менш важко добратись до школи за 1 км, ніж на селі за 5. В цьому наша логіка [(с)Горбань]коли ми хочемо включити в цей закон право на доїзд до загальноосвітньої школи міських учнів, які мають рухові проблеми. Ми колись навіть намагались вплинути на випуск саме такого типу автобуса, так званого "середнього" (в Стрию), яким би могли користуватись особи на візках.
2005.04.07 | Людмила
то ще не дихання
Георгій пише:
> (ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
приватні школи тут так і роблять.
але ще є звичайні школи, де здебільшого вчаться діти, у батьків яких немає
1. грошей на найнеобхідне
2. розуміння своєї батьківської відповідальності за долю дитини.
тож до самостійного дихання як батьків їм ще далеко.
відповідно, організувати транспортне забезпечення така школа не в змозі.
а учні цієї школи - найбільш вирогідні клієнти служби у справах неповнолітніх.
відповідно, у вирішенні цього питання в першу чергу зацікавлені не школа, і не батьки, а ми, пересічні платники податків
Людмила пише:
> організувати транспортне забезпечення така школа не в змозі. а учні цієї школи - найбільш вирогідні клієнти служби у справах неповнолітніх. відповідно, у вирішенні цього питання в першу чергу зацікавлені не школа, і не батьки, а ми, пересічні платники податків
(ГП) Все вірно, але я під батьками саме і мав на увазі населення певного округу або мікрорайнону, де знаходиться школа. Їх податки повинні фінансувати цей шкільний автобус. Але, звичайно, для цього повинно бути хороше місцеве самоуправління, яке слідкувало б, що гроші ідуть саме на шкільний автобус, а не комусь у кишеню (чи на черговий євроремонт у кабінеті).
2005.04.19 | Горбань
щодо фахівців
Фахівці кажуть, що законопроект здерто з російського десятирічної давності, та ще й нібито не прийнятого, а якоїсь із версій. Натомість громадські активісти/батьки/практики висловили десятки своїх доповнень і побажань. До речі, текст закону досить прикольний. Цікаво почитати.
Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів образилась, що закон про спец.освіту розглядався без їхньої участі (невже в іншій Верховній раді?!!!). Тепер вони рекомендують зняти цей закон з розгляду взагалі і не допускати до 2-го читання. А шкода, бо батьківські громадські організації зібрали більше 2-х десятків відгуків по десять і більше рекомендацій у кожному. Тепер про них забути чи що?
Відповіді
2005.04.05 | Людмила
а решта?
чому саме спеціальну? хіба решта законів кращі?2005.04.05 | Пані
Всі питання - за лінком
Я чайник - тобто ретранслятор.2005.04.06 | Людмила
я також чайник
бо скільки разів не захожу на той сайт (вже й давно зареєструвалася), а все одно не збагну ані його структуру, ані всілякі технічні особливості2005.04.06 | Пані
А ви питайте - що неясно
Я чи Ольга чи інші обов"язково дадуть відповідь. Що саме не виходить зробити?2005.04.07 | Людмила
нічого не ясно :))
таке відчуття, що взагалі на чужій планеті.та втікала не тому, що складно. часу зараз бракує
але обіцяю, найближчим часом спробую й там облаштуватися
доречі, а Ольга не там заблукала??? бо навіть в аську не відповідає
2005.04.05 | Георгій
А нащо взагалі якісь уніфіковані закони про освіту?
Мені здається, що витворення отаких законів - це те саме, що витворення законів про дихання, травлення, секс, народження дітей, стрижку газонів...2005.04.05 | Людмила
дайош закон про секс!!!!!
а вірно, треба ввести, бо як відомо, в совку його не було!!!2005.04.05 | Георгій
І обов"язково Міністерство! Тільки...
... не під проводом соціалістів, а то я на демонстрацію вийду.2005.04.06 | Olha_K
Спеціальна освіта - це дійсно дуже болюча тема
Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.Це цитата з допису на Майдані про вади Закону:
>- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
>- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
>- застаріла термінологія, взяті зі стелі терміни й визначення, ніяк не узгоджені з термінологією, вже прийнятою в нормативно-правовій базі МОН.
Проблема не тільки і законодавстві, це ще наш менталітет. Певна, ті законодавці не вважають це життєво необхідним, але у тому і різниця між цивілізованими та іншими країнами.
2005.04.06 | Людмила
тут з консерваторії треба починати (с) Жванецький
Olha_K пише:> Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.
еге ж. а ще в Америці такі діти ходять у звичайну школу.
можете уявити таке в нас????
тож, саме розуміння "спеціальної освіти" по відношенню до цієї категорії учнів вже саме по собі є порушенням прав дитини.
чи не так?
> >- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
отож.
в такому разі тре переробляти закон "про освіту", "про загальну середню освіту" та "про вищу освіту" аби забезпечити рівний доступ.
бо зараз, здається, ми латаємо "тришкин кафтан"
> >- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
шкільний автобус також не зле було б забезпечити для ВСІХ.
бо дитина виходить зі школи і вештається по вулиці.
я от на минулому тижні мала розмову на вулиці з таким собі маленьким ангелоподібним жебраком, якого до цього привчають вуличні однолітки. хіба таке могло б трапитися, якби дитину до дому відвозив шкільний автобус?
2005.04.06 | Георгій
Re: тут з консерваторії треба починати (с) Жванецький
Людмила пише:> Olha_K пише:
> > Так як торкається (як я зрозуміла з допису на Альянсі) прав дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями. Після трьох років в Америці я зрозуміла наскільки різне ставлення тут і у нас до disabled or physically challenged людей. Тут інваліди (хоча, напевно, це теж застарілий та некоректний термін) і навчаються і працюють і іздять скрізь, і напевно КОЖЕН публічний заклад змушений мати для них окремий вхід, спеціально обладнані туалети і таке інше.
> еге ж. а ще в Америці такі діти ходять у звичайну школу.
(ГП) Так, це правда. У США є федеральний закон, який зветься "Акт про осіб з інвалідністю" ("Disabled Persons' Act"). Згідно з цим законом, ніхто не має права ніколи і ніяк дискримінувати проти інвалідів. Це, зокрема, означає, що дітей з інвалідностями ні в якому разі не можна не пускати у звичайні школи. З іншого боку, звичайні школи створюють для дітей з інвалідностями особливі умови - наприклад, роблять спеціальні доріжки для інвалідних крісел, призначають для дітей-інвалідів додаткові години спеціальних занять і т.д. Американські урядові організації дають на це гранти.
> можете уявити таке в нас????
(ГП) Ні. Я думаю, в Україні нема відповідної ментальності серед людей. Інвалідів не люблять і бояться. До того ж, на підтримку інвалідів дійсно потрібні колосальні гроші від уряду.
> тож, саме розуміння "спеціальної освіти" по відношенню до цієї категорії учнів вже саме по собі є порушенням прав дитини.
> чи не так?
(ГП) Я думаю, так.
> > >- акцентування на "створенні умов" в "окремих закладах" замість зобовязання пристосування ВСІЄЇ системи освіти (до речі, "створення умов" передбачене ще законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а Міносвіти продовжує з порушенням закону будувати недоступні школи)
> отож.
> в такому разі тре переробляти закон "про освіту", "про загальну середню освіту" та "про вищу освіту" аби забезпечити рівний доступ.
> бо зараз, здається, ми латаємо "тришкин кафтан"
(ГП) Згідний з Вами. Закони повинні бути дуже базисними, простими і короткими. Їх не повинно бути багато, і вони не повинні в усіх деталях адресувати питання, як саме школи, директори, завучі і різні там чиновники мусять чинити у тій, і тій, і ще отій галузі освіти, чи ще чогось. На мою думку, це все тільки підтримує існуючу у пострадянських країнах систему, де суспільство поділене на величезну армію чиновників, організованих у ієрархічну структуру з міністрами на горі, і ще більшу армію людей, які служать цим чиновникам, годують їх, догоджають їм і самі мріють стати ними.
> > >- відсутність чи неточність формулювання про транспортне забезпечення (незрозуміло, чи передбачається перевезення учнів з вадами опори/руху ("Шкільний автобус"))
> шкільний автобус також не зле було б забезпечити для ВСІХ.
> бо дитина виходить зі школи і вештається по вулиці.
> я от на минулому тижні мала розмову на вулиці з таким собі маленьким ангелоподібним жебраком, якого до цього привчають вуличні однолітки. хіба таке могло б трапитися, якби дитину до дому відвозив шкільний автобус?
(ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
2005.04.06 | Пані
Про шкільний автобус
Георгій пише:> (ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
Харківська ОДА включила програму "шкільний автобус" в перспектиний план дій.
http://kharkivoda.gov.ua/declaration.php
Допомога сільській школі. Реалізація до початку навчального року обласної програми "Шкільний автобус". Повна комп'ютеризація всіх сільських шкіл.
2005.04.19 | Горбань
Re: Про шкільний автобус
насправді програма "Шкільний автобус" поширюється на даний час на сільських дітей. Це зрозуміло, бо їм важко добиратись. Але наприклад дітям, які не ходіть, не менш важко добратись до школи за 1 км, ніж на селі за 5. В цьому наша логіка [(с)Горбань]коли ми хочемо включити в цей закон право на доїзд до загальноосвітньої школи міських учнів, які мають рухові проблеми. Ми колись навіть намагались вплинути на випуск саме такого типу автобуса, так званого "середнього" (в Стрию), яким би могли користуватись особи на візках.2005.04.07 | Людмила
то ще не дихання
Георгій пише:> (ГП) Думаю, школи самі повинні мати право вирішувати проблему автобусів. За рахунок батьків, які живуть у тому чи іншому окрузі. Без спеціальних міністрів і без спеціальних законів (типу про дихання, травлення і т.д.
приватні школи тут так і роблять.
але ще є звичайні школи, де здебільшого вчаться діти, у батьків яких немає
1. грошей на найнеобхідне
2. розуміння своєї батьківської відповідальності за долю дитини.
тож до самостійного дихання як батьків їм ще далеко.
відповідно, організувати транспортне забезпечення така школа не в змозі.
а учні цієї школи - найбільш вирогідні клієнти служби у справах неповнолітніх.
відповідно, у вирішенні цього питання в першу чергу зацікавлені не школа, і не батьки, а ми, пересічні платники податків
2005.04.07 | Георгій
Так я і мав на увазі вас "пересічних"
Людмила пише:> організувати транспортне забезпечення така школа не в змозі. а учні цієї школи - найбільш вирогідні клієнти служби у справах неповнолітніх. відповідно, у вирішенні цього питання в першу чергу зацікавлені не школа, і не батьки, а ми, пересічні платники податків
(ГП) Все вірно, але я під батьками саме і мав на увазі населення певного округу або мікрорайнону, де знаходиться школа. Їх податки повинні фінансувати цей шкільний автобус. Але, звичайно, для цього повинно бути хороше місцеве самоуправління, яке слідкувало б, що гроші ідуть саме на шкільний автобус, а не комусь у кишеню (чи на черговий євроремонт у кабінеті).
2005.04.19 | Горбань
щодо фахівців
Фахівці кажуть, що законопроект здерто з російського десятирічної давності, та ще й нібито не прийнятого, а якоїсь із версій. Натомість громадські активісти/батьки/практики висловили десятки своїх доповнень і побажань. До речі, текст закону досить прикольний. Цікаво почитати.2005.04.22 | Горбань
Депутати рубають його насмерть
Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів образилась, що закон про спец.освіту розглядався без їхньої участі (невже в іншій Верховній раді?!!!). Тепер вони рекомендують зняти цей закон з розгляду взагалі і не допускати до 2-го читання. А шкода, бо батьківські громадські організації зібрали більше 2-х десятків відгуків по десять і більше рекомендацій у кожному. Тепер про них забути чи що?