ідея освітніх округів
04/05/2005 | Юрій
Мережа сільських шкіл – стан і перспективи розвитку .
Ситуація з сільською школою та ідея створення сільських освітніх округів
В системі середньої освіти, через неефективну та застарілу мережу шкіл і падіння кваліфікації вчителів, не вдається досягти відчутного покращення освіти. Але українському суспільству потрібно негайне вирішення проблеми доступу до освіти високої якості, що є особливо актуальним для сільської місцевості.
Розв’язання цієї проблеми Міністерством освіти і науки, Комітетом з питань науки і освіти ВР та багатьма неурядовими експертами бачиться у створенні освітніх округів, які, відповідно до задуму, мають дозволити залучати додаткові ресурси до розвитку освітньої інфраструктури шляхом економії непродуктивних витрат, посилення кооперації між закладами освіти, між кущами шкіл та місцевою громадою, їхнім соціально-економічним оточенням.
Як зазначалось на нараді в Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 21.10.2004, у результаті впровадження сільських шкільних округів родини, що мешкають в сільській місцевості, мають бути впевнені, що державна освіта зробить їхніх дітей спроможними знайти собі роботу, продовжити навчання після завершення сільської середньої школи.
Нижче наведений попередній аналіз ситуації у зв’язку зі створенням сільських освітніх округів, а також пропозиція провести більш ґрунтовні дослідження. Ініціатива створення сучасної школи в селі вказує на одну із важливіших проблем української освіти. Разом з тим, завдання розвитку школи в сільській місцевості виходить далеко за рамки вузько відомчої проблематики, і вирішення цього завдання сьогодні може стати стратегічним пріоритетом розвитку української суспільства.
Ситуація в суспільстві, що спонукає до покращення сільських шкіл
Якісне надання освіти в сільській місцевості відіграє важливу роль у розвитку українського суспільства. Нерівність у доходах мешканців сільських і та міських регіонів призводять до відтоку молодих сімей у більш великі населенні пункти, що спричиняє подальше зубожіння сіл, небажані міграційні процеси та інші негативні соціально-економічні явища. Якщо не створити нормальних умов для родин в сільській місцевості, не можна буде уникнути цієї тенденції. Якщо сім’ї не будуть бачити перспективи для себе і своїх дітей, не варто сподіватися, що вдасться насильно, або якимсь іншим чином утримати людей від пошуку більш привабливих умов життя. Це стосується не тільки переїзду людей із сіл в міста, а також – міграції в інші країни.
Сільська школа як засіб і місце творення соціального капіталу
Отже, ми маємо справу не стільки з «тимчасовими незручностями української освіти перехідного періоду», скільки з широким колом проблем, які є спільними для України та інших держав. Досвід «урбанізації» (колишніх республік радянського союзу, країн Європи і Америки) свідчить, що традиції життя на землі не можуть утримати людей і вони переїжджають до міст у пошуку більш привабливих, комфортабельних умов.
На заваді доступу до середньої освіти високої якості – особливо у сільській місцевості - стоїть низька ефективність шкіл, падіння кваліфікації вчителів. Через матеріально-технічну застарілість освітньої мережі, демографічні чинники та падіння кваліфікації вчителів ресурси на освіту, особливо в сільській місцевості сьогодні використовуються неефективно (див. Додаток2). Тому можна стверджувати, що у разі збільшення державних видатків, або залучення інвестиційних джерел до сільської школи, очікуваної соціальної віддачі не буде, або ці заходи матимуть наслідки, протилежні очікуваним.
Ми маємо справу з глобальною проблемою, негативні наслідки якої особливо гостро проявляються в нашій країні, посилюючись незадовільною демографічною ситуацією. Для того, аби інвестиції в цю сферу могли принести результат у вигляді людського ресурсу високої якості, який залишається жити і працювати на своїй території з користю для себе і своєї громади, потрібний системний аналіз проблеми в контексті глобального капіталізму та економіки знань.
Покращення сільських шкіл потребує міжвідомчої кооперації та залучення громади
Таким чином, розвиток освітньої мережі в сільській місцевості – шляхом створення освітніх округів чи в якийсь інший спосіб - може розглядатися як стратегічно важлива ініціатива вирішення демографічної кризи та інших найактуальніших проблем українського суспільства. В цьому зв’язку, як чинник соціально-економічного розвитку країни, така ініціатива виходить за межі відповідальності тільки Міністерства освіти і науки України.
Розробка і реалізація проектів розвитку освітньої мережі в сільській місцевості передбачає взаємодію з державними і недержавними організаціями, що займаються територіально-адміністративною реформою, розвитком інфраструктури зв’язку і транспорту, інвестиціями у розвиток бізнесу, провадженням телекомунікаційних технологій, правилами користування землею в сільській місцевості тощо. Це передбачає консультації з різними професіоналами і практиками, залучення широкого кола експертів і громадськості, що вимагає від Міністерства освіти і науки, інших зацікавлених учасників освітнього процесу нових функцій і знань.
Прийняття рішень і вироблення політики покращення сільських шкіл
В Україні здійснюється декілька проектів і готуються рішення, які мають безпосереднє відношення до покращення шкіл в сільській місцевості.
На рівні центральної виконавчої влади
Міністерство освіти і науки підготувало Наказ № 653 від 11. 08. 2004 року „Про затвердження примірного тимчасового положення про освітній округ”, де протягом 2004-2005 років планується апробація цього положення у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській Запорізькій Київській, Львівській, Миколаївській та Рівненські областях та підготовка пропозицій Міністерству щодо його подальшого удосконалення до 15.10.2005 р.;
На рівні законодавчої влади
Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти провів нараду 21.10 2004, на якій було винесено питання створення сільських освітніх округів. Крім того, Комітет постійно готує пропозиції змін до бюджету та інші нормативні акти, які мають вирішувати проблеми загальноосвітньої мережі у сільській місцевості;
На рівні регіонів
У деяких регіонах обласні управління і районні відділи освіти, за підтримки місцевих адміністрацій і за участю територіальних громад, планують розвиток мережі закладів середньої освіти. Зокрема, у Сокальському районі Львівської області та Каховському районі Херсонської області, з урахуванням результатів дослідження стану освітньої мережі, в рамках проекту «Розвиток освітньої політики на місцевому рівні в Україні», за підтримки програми МАТРА було проведено низку заходів з раціоналізації мережі шкіл в сільській місцевості. В основу було покладено принцип міжшкільної кооперації та взаємодії школи і громади, школи і батьків .
Відсутність досліджень стану справ та спроб покращення освітньої мережі
Покращення мережі шкіл, запровадження округів – є тільки засобами, а метою є висока якість, доступ до якісної освіти. Але, як і горезвісна «оптимізація мережі» так і впровадження округів через адміністративні рішення поки що не дозволили і наряд чи не дозволять досягти бажаної мети. В той же час, безперспективною є відмова від цього нововведення (його заборона, або нехтування ініціативами впровадження і накопиченим вже досвідом).
Чи є створення округів ефективним для покращення сільських шкіл, збільшення доступу до якісної освіти? Чи є інші, більш ефективні за нього, способи вирішення проблем освітньої мережі, зокрема, в сільській місцевості? На ці питання не можна відповісти. Через відсутність дослідницького супроводження і оцінки впроваджень їхні наслідки не можна ні перевірити, ні порівняти між собою..
Це унеможливлює розробку альтернативних інструментів розвитку мережі, оскільки немає аналізу тих чи інших можливих форм кооперації між школами. Наприклад, багато директорів шкіл та представників управління освітою в сільській місцевості ставляться до транспортування учнів і вчителів, як до чи не єдиного засобу вирішення проблем якості та доступу. При цьому, відповідальність за відсутність коштів на шкільні автоперевезення перекладається на «вище керівництво», що не дозволяє розглядати інші засоби покращення мережі з точки зору їх доцільності та ефективності
Пропозиція принципових шляхів покращення сільської школи
Альтернативні шляхи розвитку сільської школи можуть бути пов’язані з більшим заохоченням батьків, бізнесу і громади до участі в освіті, а також - впровадженням нових технологій за рахунок економії бюджетних коштів і вивільнення додаткових ресурсів всередині шкільного куща, територіальної громади. (Звичайно, це стає можливим за умов передачі повноважень і збільшення ролі самоуправління в освіті). Перспективною у цьому зв’язку може виглядати пропозиція запровадження телекомунікаційних технологій як альтернатива транспортуванню учнів.
Також перспективною може бути створення системи обміну учнями між різними регіонами України. Демографічна ситуація та аналіз ефективності мережі шкіл дозволяють проектувати вільні місця для кооперації не тільки між школами всередині куща, району, але й між різними районами в масштабах країни. Це дозволяє ставити питання державного і регіональних стандартів у практичну площину і переходити до нових мережевих форм організації освіти, використовуючи інфраструктуру шкіл і будуючи єдиний освітній, комунікативний простір.
Пропозиція дослідницького забезпечення розвитку сільської школи
На основі викладеного вище можна зробити висновок, що покращення сільської школи потребує спочатку всебічного аналізу та інвентаризації освітньої мережі. У зв’язку з цим, доцільною вбачається наступна послідовність робіт:
1. Вивчення попереднього досвіду раціоналізації освітньої мережі, аналіз та експертиза попередніх спроб створення сільських округів, інвентаризація стану освітньої мережі в контексті соціально-демографічної ситуації у регіоні, тенденцій на ринку праці. Це потрібно для визначення чинників, що впливають на ефективність освіти.
2. Підготовка висновків, методичних і практичних рекомендацій для різних рівнів прийняття рішень на основі цих досліджень. Вивчений стан мережі, систематизований досвід дозволяють підготувати практичні рекомендації, які враховують інтереси різних зацікавлених учасників процесу і систему прийняття рішень, .
3. Вироблення програм розвитку освіти в сільській місцевості у контексті стратегічних пріоритетів розвитку освіти та українського суспільства. З цією метою, підготовка бізнес-плану і програм розвитку сільської школи має залучати широкі кола зацікавлених учасників освітнього процесу – бізнесу, професіоналів різних сфер, громадських та державних діячів, політичні партії та експертів.
На закінчення
Стратегічні пріоритети, заявлені Президентом України - європейська інтеграція, прозорість (боротьба з корупцією та тіньовими схемами) та внутрішня інтеграція країни (подолання наслідків електорального розколу) потребують кардинальних змін в галузі освіті. Ці питання особливо гостро даються в знаки в середній освіті, зокрема, вони відбиваються на ситуації з сільською школою. Вони можуть бути вирішенні тільки через першочергове інтелектуальне забезпечення, аналіз мережі шкіл, розробку і відбір перспективних проектів.
Вирішення цих проблем не тільки покращить ситуацію в сільській школі, а й матиме стратегічні наслідки, оскільки дозволить подолати негативні соціальні явища і відкриє нові можливості для розвитку усього суспільства.
Ситуація з сільською школою та ідея створення сільських освітніх округів
В системі середньої освіти, через неефективну та застарілу мережу шкіл і падіння кваліфікації вчителів, не вдається досягти відчутного покращення освіти. Але українському суспільству потрібно негайне вирішення проблеми доступу до освіти високої якості, що є особливо актуальним для сільської місцевості.
Розв’язання цієї проблеми Міністерством освіти і науки, Комітетом з питань науки і освіти ВР та багатьма неурядовими експертами бачиться у створенні освітніх округів, які, відповідно до задуму, мають дозволити залучати додаткові ресурси до розвитку освітньої інфраструктури шляхом економії непродуктивних витрат, посилення кооперації між закладами освіти, між кущами шкіл та місцевою громадою, їхнім соціально-економічним оточенням.
Як зазначалось на нараді в Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 21.10.2004, у результаті впровадження сільських шкільних округів родини, що мешкають в сільській місцевості, мають бути впевнені, що державна освіта зробить їхніх дітей спроможними знайти собі роботу, продовжити навчання після завершення сільської середньої школи.
Нижче наведений попередній аналіз ситуації у зв’язку зі створенням сільських освітніх округів, а також пропозиція провести більш ґрунтовні дослідження. Ініціатива створення сучасної школи в селі вказує на одну із важливіших проблем української освіти. Разом з тим, завдання розвитку школи в сільській місцевості виходить далеко за рамки вузько відомчої проблематики, і вирішення цього завдання сьогодні може стати стратегічним пріоритетом розвитку української суспільства.
Ситуація в суспільстві, що спонукає до покращення сільських шкіл
Якісне надання освіти в сільській місцевості відіграє важливу роль у розвитку українського суспільства. Нерівність у доходах мешканців сільських і та міських регіонів призводять до відтоку молодих сімей у більш великі населенні пункти, що спричиняє подальше зубожіння сіл, небажані міграційні процеси та інші негативні соціально-економічні явища. Якщо не створити нормальних умов для родин в сільській місцевості, не можна буде уникнути цієї тенденції. Якщо сім’ї не будуть бачити перспективи для себе і своїх дітей, не варто сподіватися, що вдасться насильно, або якимсь іншим чином утримати людей від пошуку більш привабливих умов життя. Це стосується не тільки переїзду людей із сіл в міста, а також – міграції в інші країни.
Сільська школа як засіб і місце творення соціального капіталу
Отже, ми маємо справу не стільки з «тимчасовими незручностями української освіти перехідного періоду», скільки з широким колом проблем, які є спільними для України та інших держав. Досвід «урбанізації» (колишніх республік радянського союзу, країн Європи і Америки) свідчить, що традиції життя на землі не можуть утримати людей і вони переїжджають до міст у пошуку більш привабливих, комфортабельних умов.
На заваді доступу до середньої освіти високої якості – особливо у сільській місцевості - стоїть низька ефективність шкіл, падіння кваліфікації вчителів. Через матеріально-технічну застарілість освітньої мережі, демографічні чинники та падіння кваліфікації вчителів ресурси на освіту, особливо в сільській місцевості сьогодні використовуються неефективно (див. Додаток2). Тому можна стверджувати, що у разі збільшення державних видатків, або залучення інвестиційних джерел до сільської школи, очікуваної соціальної віддачі не буде, або ці заходи матимуть наслідки, протилежні очікуваним.
Ми маємо справу з глобальною проблемою, негативні наслідки якої особливо гостро проявляються в нашій країні, посилюючись незадовільною демографічною ситуацією. Для того, аби інвестиції в цю сферу могли принести результат у вигляді людського ресурсу високої якості, який залишається жити і працювати на своїй території з користю для себе і своєї громади, потрібний системний аналіз проблеми в контексті глобального капіталізму та економіки знань.
Покращення сільських шкіл потребує міжвідомчої кооперації та залучення громади
Таким чином, розвиток освітньої мережі в сільській місцевості – шляхом створення освітніх округів чи в якийсь інший спосіб - може розглядатися як стратегічно важлива ініціатива вирішення демографічної кризи та інших найактуальніших проблем українського суспільства. В цьому зв’язку, як чинник соціально-економічного розвитку країни, така ініціатива виходить за межі відповідальності тільки Міністерства освіти і науки України.
Розробка і реалізація проектів розвитку освітньої мережі в сільській місцевості передбачає взаємодію з державними і недержавними організаціями, що займаються територіально-адміністративною реформою, розвитком інфраструктури зв’язку і транспорту, інвестиціями у розвиток бізнесу, провадженням телекомунікаційних технологій, правилами користування землею в сільській місцевості тощо. Це передбачає консультації з різними професіоналами і практиками, залучення широкого кола експертів і громадськості, що вимагає від Міністерства освіти і науки, інших зацікавлених учасників освітнього процесу нових функцій і знань.
Прийняття рішень і вироблення політики покращення сільських шкіл
В Україні здійснюється декілька проектів і готуються рішення, які мають безпосереднє відношення до покращення шкіл в сільській місцевості.
На рівні центральної виконавчої влади
Міністерство освіти і науки підготувало Наказ № 653 від 11. 08. 2004 року „Про затвердження примірного тимчасового положення про освітній округ”, де протягом 2004-2005 років планується апробація цього положення у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській Запорізькій Київській, Львівській, Миколаївській та Рівненські областях та підготовка пропозицій Міністерству щодо його подальшого удосконалення до 15.10.2005 р.;
На рівні законодавчої влади
Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти провів нараду 21.10 2004, на якій було винесено питання створення сільських освітніх округів. Крім того, Комітет постійно готує пропозиції змін до бюджету та інші нормативні акти, які мають вирішувати проблеми загальноосвітньої мережі у сільській місцевості;
На рівні регіонів
У деяких регіонах обласні управління і районні відділи освіти, за підтримки місцевих адміністрацій і за участю територіальних громад, планують розвиток мережі закладів середньої освіти. Зокрема, у Сокальському районі Львівської області та Каховському районі Херсонської області, з урахуванням результатів дослідження стану освітньої мережі, в рамках проекту «Розвиток освітньої політики на місцевому рівні в Україні», за підтримки програми МАТРА було проведено низку заходів з раціоналізації мережі шкіл в сільській місцевості. В основу було покладено принцип міжшкільної кооперації та взаємодії школи і громади, школи і батьків .
Відсутність досліджень стану справ та спроб покращення освітньої мережі
Покращення мережі шкіл, запровадження округів – є тільки засобами, а метою є висока якість, доступ до якісної освіти. Але, як і горезвісна «оптимізація мережі» так і впровадження округів через адміністративні рішення поки що не дозволили і наряд чи не дозволять досягти бажаної мети. В той же час, безперспективною є відмова від цього нововведення (його заборона, або нехтування ініціативами впровадження і накопиченим вже досвідом).
Чи є створення округів ефективним для покращення сільських шкіл, збільшення доступу до якісної освіти? Чи є інші, більш ефективні за нього, способи вирішення проблем освітньої мережі, зокрема, в сільській місцевості? На ці питання не можна відповісти. Через відсутність дослідницького супроводження і оцінки впроваджень їхні наслідки не можна ні перевірити, ні порівняти між собою..
Це унеможливлює розробку альтернативних інструментів розвитку мережі, оскільки немає аналізу тих чи інших можливих форм кооперації між школами. Наприклад, багато директорів шкіл та представників управління освітою в сільській місцевості ставляться до транспортування учнів і вчителів, як до чи не єдиного засобу вирішення проблем якості та доступу. При цьому, відповідальність за відсутність коштів на шкільні автоперевезення перекладається на «вище керівництво», що не дозволяє розглядати інші засоби покращення мережі з точки зору їх доцільності та ефективності
Пропозиція принципових шляхів покращення сільської школи
Альтернативні шляхи розвитку сільської школи можуть бути пов’язані з більшим заохоченням батьків, бізнесу і громади до участі в освіті, а також - впровадженням нових технологій за рахунок економії бюджетних коштів і вивільнення додаткових ресурсів всередині шкільного куща, територіальної громади. (Звичайно, це стає можливим за умов передачі повноважень і збільшення ролі самоуправління в освіті). Перспективною у цьому зв’язку може виглядати пропозиція запровадження телекомунікаційних технологій як альтернатива транспортуванню учнів.
Також перспективною може бути створення системи обміну учнями між різними регіонами України. Демографічна ситуація та аналіз ефективності мережі шкіл дозволяють проектувати вільні місця для кооперації не тільки між школами всередині куща, району, але й між різними районами в масштабах країни. Це дозволяє ставити питання державного і регіональних стандартів у практичну площину і переходити до нових мережевих форм організації освіти, використовуючи інфраструктуру шкіл і будуючи єдиний освітній, комунікативний простір.
Пропозиція дослідницького забезпечення розвитку сільської школи
На основі викладеного вище можна зробити висновок, що покращення сільської школи потребує спочатку всебічного аналізу та інвентаризації освітньої мережі. У зв’язку з цим, доцільною вбачається наступна послідовність робіт:
1. Вивчення попереднього досвіду раціоналізації освітньої мережі, аналіз та експертиза попередніх спроб створення сільських округів, інвентаризація стану освітньої мережі в контексті соціально-демографічної ситуації у регіоні, тенденцій на ринку праці. Це потрібно для визначення чинників, що впливають на ефективність освіти.
2. Підготовка висновків, методичних і практичних рекомендацій для різних рівнів прийняття рішень на основі цих досліджень. Вивчений стан мережі, систематизований досвід дозволяють підготувати практичні рекомендації, які враховують інтереси різних зацікавлених учасників процесу і систему прийняття рішень, .
3. Вироблення програм розвитку освіти в сільській місцевості у контексті стратегічних пріоритетів розвитку освіти та українського суспільства. З цією метою, підготовка бізнес-плану і програм розвитку сільської школи має залучати широкі кола зацікавлених учасників освітнього процесу – бізнесу, професіоналів різних сфер, громадських та державних діячів, політичні партії та експертів.
На закінчення
Стратегічні пріоритети, заявлені Президентом України - європейська інтеграція, прозорість (боротьба з корупцією та тіньовими схемами) та внутрішня інтеграція країни (подолання наслідків електорального розколу) потребують кардинальних змін в галузі освіті. Ці питання особливо гостро даються в знаки в середній освіті, зокрема, вони відбиваються на ситуації з сільською школою. Вони можуть бути вирішенні тільки через першочергове інтелектуальне забезпечення, аналіз мережі шкіл, розробку і відбір перспективних проектів.
Вирішення цих проблем не тільки покращить ситуацію в сільській школі, а й матиме стратегічні наслідки, оскільки дозволить подолати негативні соціальні явища і відкриє нові можливості для розвитку усього суспільства.
Відповіді
2005.04.06 | Боровик
Re: ідея освітніх округів
Залишилось незрозумілим, як все таки так зробити щоб Оксанка, Іванко та Петрик навчились розв*язувати квадратне рівняння?Чи допоможе ідея освітніх округів вчителю літератури читати бодай одну художню книжку на рік?
Цікаво, чи автор ідеї може назвати хоча б одну проблему сучасної сільської школи?
2005.04.06 | sama
Re: ідея освітніх округів
Відсутність мотивації навчання, невідповідність кваліфікації випускника вузу отриманому диплому і заробітної плати затраченому на навчання часу - це фактори, які освітнім округам не подолати.Вчитель сільської школи витрачає 80 відсотків часу на боротьбу за виживання своєї родини. Не до освітніх йому округів.Підняти зацікавлення громадськості питаннями освіти можна лише одним шляхом - довести переваги освіти перед іншими способами побудови життєвого добробуту.
2005.04.06 | Людмила
Re: ідея освітніх округів
sama пише:> Вчитель сільської школи витрачає 80 відсотків часу на боротьбу за виживання своєї родини. Не до освітніх йому округів.
більш того, це проблема не лише сільських вчителів.
в обласному центрі (Одесі, якщо це важливо) доволі прогресивна вчителька відмовилася влітку від безкоштовного навчального табору тому, що... під час канікул доглядає корову і збирає гроші на прожиття...
отаке...
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Звіт Каховка, 23-24 листопада 2004 рокуПриїзд
Зустріч з Богачук у кабінеті (перша розмова)
Передача звіту про стан шкіл району.
Обговорення проблем загального стану справ
Богачук намагається пояснити складну ситуацію в освіті району
Початок заходу
Учасники – директори шкіл Каховського району
Велико Олександрійський район (заступник начальника, директори шкіл)
Список учасників
Бур бела Валентина Петрівна Кам’янська ЗОШ 1-3 ст, Заст..директора по виховній роботі 94 4 33
Харченко Людмила Валеріївна Велокоолександрівсьа ЗОШ 1-3 ст.
Заст. директора 210 04
Загорулько Микола Миколайович Чорноморівська ЗОШ 1-3 ст.
Директор школи 05536 61 430
Цапко Валентина Володимірівна Чорнянська ЗОШ 1-3 ст, директор школи 05536 97 226
Василенко Жанна Миколаївна Спеціаліст Каховського райвідділу освіти 05536 36544
Міщенко Галина Миколаївна Роздольненська ЗОШ, Директор школи 64 140
Кіло Любов Федорівна Тавричанська ЗОШ Директор школи 91 1 15
Костенко Світлана Анатоліївна Коробківська ЗОШ-ДЗ 1-3 ст., Директор школи 93 3 39
Копил Тетяна Олександрівна Мар’янівська ЗОШ 1-3 ст. Директор школи 61 6 47
Приходько Наталя Миколаївна Любимівська ЗОШ-ДЗ 1-3 ст. №1. Директор 98 1 33
Половинник Ольга Леонідівна Любимівська ЗОШ-ДЗ 1-3 ст. №2. Директор 98 1 51
Рибка Олександр Іванович Чкалівська ЗОШ Великоолександрівського району 96 149
*Павловський Ростислав Миколайович Транспортно-туристичний кластер «Південні ворота», Віце президент 8067 551 70 94
*Кравець Олег Миколайович Херсонський Факультет Київського Національного Університету, заступник декана 0552 26 43 20
050 513 19 09
*Яценко Андрій Анатолійович Відділ ХОДА з питань курортів, мін ресурсів та туризму, заступник начальника, Консультант Комітету ВР 0552 42 45 64
050 130 41 66
Дерябі на Світлана Василівна Мало каховська ЗОШ 1-3 ст. Директор школи 05536 3-66 2 84
Шевченко Ірина Іванівна Завідувач районним методичним кабінетом 05536 3 34 60
Скороїд Людмила Іванівна Головний спеціаліст районного відділу освіти 05536 3 65 44
Богачук Тетяна Віталіївна Відділ освіти Каховського району, начальник
Скороїд Іван Іванович Відділ освіти Каховського району, спеціаліст
***Учасники прибули пізніше, і почали роботу після обіду.
Очікування інших учасників – з обласного управління і Каланчацького району
(Список запрошених обласним управлінням, але не прибулих учасників
1. Мосіна
Людмила Іванівна, перший заступник начальника управління освіти і науки обласної державної адміністрації
2. Левенець
Ніна Іванівна, начальник відділу загальної середньої освіти управління освіти і науки обласної державної адміністрації
3. Юр’єва
Людмила Олексіївна, в.о. начальника відділу освіти Великоолександрівської районної державної адміністрації
4. Позеха
Зінаїда Петрівна, директор Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1
6. Труба Віктор Володимирович, Керівник відділу освіти Каланчацької районної державної адміністрації
7. Ільченко
Ольга Макарівна директор Вадимської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів Каланчацького району
8. Кулага Ганна Степанівна директор Роздольненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каланчацького району
9. Лук`яненко Тетяна Семенівна директор Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каланчацького району
Очікування і невизначеність щодо їхньої можливої участі затягнули початок
10.15.-12.00 Обговорення результатів аналізу даних про стан шкіл Каховського району.
Неприсутність області та районних начальників з інших районів примусили змінити попередній порядок денний. Замість тренінгу вирішили почати з обговорення результатів аналізу стану шкіл.
(*Вирішили, що не має сенсу починати тренінг з планування, розрахований на районний рівень управління при відсутності зазначених учасників. Можливо це було помилкою. Не розглянули варіант переорієнтації на проведення заходу з планування на рівні школи. Вже декілька разів – у тому числі і на прикладі роботи у Львівській області - ми опиняємось перед фактом відсутності мотивації районного і обласного рівня та більшого включення, зацікавленості з боку директорів шкіл)
Питання та зауваження учасників:
Порівняння з Сокальським районом, яке було застосовано як засіб аналізу отриманих від директорів шкіл даних, виявилось не продуктивним. У ході представлення матеріалів учасники зрозуміли співставлення як спробу нав’язати їм модель, що застосовується десь в іншому місці. Обговорення власних проблем шкіл та їх причин не відбувалося. Натомість були розмови про власну відмінність, особливість, спроби «виправдати» той стан, в якому школи опинилися. Виникло непорозуміння, хоча «звинувачень» не було.
Таке упереджене ставлення – як би захист від того, від тих, хто «збираються нас вчити, у чомусь нас звинувачують» – теж є цікавою ілюстрацією, яскравим свідченням наявного стану справ в освіті району. Тут можна говорити про відсутність практики відкритого аналізу стану справ, відсутність досвіду такого спілкування, комунікації щодо аналізу проблем і колективного пошуку шляхів їхнього вирішення. Директори шкіл схильні були перекладати відповідальність за те, що відбувається не на себе, а на того чи іншого учасника освітнього процесу, хоча і у не явній формі. Для цього багато прикладів наводилося про «набагато краще ставлення до шкіл району у радянський період».
Нерозуміння учасниками деяких термінів (вжитих у пропонованому звіті – наприклад «ефект масштабу») - призводив до відхилення від основної теми, довгих термінологічних дискусій та пояснень. Учасники виявилися теоретично менш поінформованими як менеджери, ніж їх колеги з Львівської області.
Позиція учасників – не знижувати рівень шкіл, не закривати школи. Аргумент - від цього страждають родини, зникають села. Це – спільне з директорами багатьох інших регіонів.
Основні теми, що були порушені під час дискусії у першій половині дня під час презентації результатів аналізу стану шкіл Каховського району і порівняння їх з показниками шкіл Сокальського району.
Ефект масштабу
Хто є кінцеві споживач освіти і у чому їхній інтерес
Хто є посередники у наданні послуг і у чому їхні інтереси
Попередні висновки дискусії
Директори шкіл не є прибічниками децентралізації, передачі повноважень
Вони відкидають думки про будь-який інший можливий спосіб організації освіти, ніж існуючий нині, коли відповідальність не суть не вони, а органи управління .
Вони захищають своє право на долю у споживанні суспільних ресурсів
Вони не стають на точку зору ефективності, раціональності
Їхня позиція далека від позиції менеджера, організатора у наданні освіти
Районні відділи освіти (районний рівень управління) підтримує таку філософію
(**Зауваження Кейса Хаммінка щодо непродуктивності намагання переконати учасників, в ой час, як на його думку, краще було працювати з різними точками зору).
12.00-13.00 Презентація начальником Каховського відділу плану освіти району
Важливою подією під час семінару була презентація Т.В.Богачук плану освіти району. Цей план був підготовлений як пропозиція до Комітету Верховної Ради з питань Науки і Освіти. (21го жовтня відбулася нарада з проблем освітніх округів, під час якої керівникам освіти, які приймали у ній участь, пропонувалося надати протягом наступних десяти днів своє бачення подальшого розвитку сільських освітніх округів у своїх районах, див. про нараду у Верховій Раді на сторінці Інституту в Інтернет: www.istc.biz у розділі «новини»)
Бачення начальником відділу шляхів покращення якості освіти через міжшкільну кооперацію. Пропозиції організації взаємодії у кожному з «кущів» (сільських округів)
Пропозиція до директорів шкіл підключитися до обговорення і подальшого уточнення пропозиції через проведення низки круглих столів на базі основних шкіл кожного куща
До початку учасники були поінформовані про нараду у Комітеті В. Можливо, у відповідь на це директори шкіл попросили звернутися з клопотанням до міністерства і ВР з приводу надання спробам створення сільських освітніх округів у Каховському районі статусу державного експерименту. У відповідь на це організатори проекту, зокрема, Ю.Луковенко пропонував забезпечити відповідну методичну та організаційну підтримку з боку проекту «Розвиток освітньої політики на місцевому рівні», а також з боку Інститут Управління суспільними змінами, якщо таке клопотання готуватимуть самі директори шкіл.
Основна дискусія точилася навколо питання ресурсів. Ю.Луковенко намагався передати аргументи першого заступника голови Комітету ВР І.Р. Юхновського, з яких виходило, що справа не в ресурсах, а у відсутності проектної ідеї. Немає відповіді на питання, за рахунок чого вирішувати проблеми якості освіти і доступу, як створювати сільські освітні округи з урахуванням місцевої специфіки, зокрема, у Каховському районі, в інших місцях.
Основним контраргументом учасників було те, що радянських часів у разі, якщо вони приймали участь у державних експериментах (зокрема, щодо розвитку сільської освіти), їм надавали багато техніки, створювали сприятливі умови і матеріально-технічну базу.
Основний висновок із пропонованого плану розвитку освіти району полягав у тому, що всі організаційні і методичні питання переходу до більш якісної освіти і ефективної мережі можуть бути вирішені, якщо району нададуть додаткові ресурси. Зокрема, учасники вважали, вкрай потрібними є шкільні автобуси для організації перевезень дітей і вчителів.
Велику долю часу під час всіх обговорень займало визначення позиції учасників. Директори шкіл вимагали від нас пояснення, у чому полягає наша роль. Ми визначали її як наступну: а) допомога у підготовці пропозиції від району; б)взаємодія, спільне думання над тим, яким чином можна розв’язати проблеми, що постають на шляху реалізації пропозиції.
Але учасників не задовольняла така роль. Вони радили нам звернутися до Міністерства і попросити для них грошей, додаткових ресурсів, забезпечити створення сприятливих умов. Перспектива самостійної роботи над власним проектом не сприймалася «на ура».
13.00-14.30. Перерва. Спільний обід. Спілкування.
Приїзд А. Яценко з колегами. Його виступ перед директорами шкіл.
Наголос на можливості отримати додаткові ресурси та забезпечити сприятливі умови для здійснення своїх планів у разі успішної підготовки документу та затвердження його Верховною Радою. Був наведений приклад з підготовкою програми відпочинку молоді та дітей, у якій Херсонська область визначена як пілотний регіон.
15.00-17.00 Продовження роботи. Тренінг з освітнього планування.
Представлення регламенту. Передача завдання. Розподіл по групах.
Було створено три групи – 1) районного відділу, 2) директорів шкіл та 3) «оточення» (представники інших секторів, пріоритетів економічного розвитку, зокрема, транспортно-туристського кластера). Планувалася ще група державного рівня прийняття рішень, але вона не склалася через відсутність представників обласного управління освіти.
Робота в групах.
Група директорів шкіл.
«Вимога дати підказку» з боку групи директорів шкіл. Намагання знайти «правильну відповідь» на поставлене питання, користуючись науково-методичною літературою та іншими джерелами інформації, підказками. Директори не вважали себе менеджерами, відповідальними за прийняття рішень, і тому їм важко аналізувати досвід планування, оскільки вони такого досвіду просто не мають, працюючи за спущеними зверху планами. Лише деякі з них намагалися діяти без підказки, виконуючи завдання.
Групи відділу освіти. Наскільки вдалося побачити, робота групи проходила у режимі наради у начальника управління. Результати доповіді від групи підтвердили це спостереження.
Виступи від груп.
Група відділу освіти. Розгорнулася дискусія про оцінювання якості та успішності шкіл. Стала очевидною проблема формулювання цілей – вони сприймаються як начебто щось цілком зрозуміле, спущене зверху. Аналіз ситуації та особливості демографічного, соціально-економічного розвитку не враховуються при формулюванні цілей освіти району. Ефективність та показники шкіл не вважалися за критерій при визначенні цілей, як ті, що беруться до уваги при плануванні освіти району.
Група директорів шкіл. Дискусія навколо оцінювання знань, критеріїв такого оцінювання. Обговорювалося також спостереження за подальшою траєкторією учнів як важливіший чинник отримання релевантних даних для освітнього планування. Особливо цей інструмент може бути ефективним в сільських школах, де існують комплекси, кущі шкіл, школи працюють у співпраці з технікумами – з цим погодилися учасники. «Пам’ять», данні, що накопичуються щодо того, який профіль обрав учень, яка потім в нього була спеціалізація (у професійному навчанні), яка подальша професійна чи навчальна траєкторія - на думку директорів шкіл - є дуже важливими показниками при плануванні. І вони, як кажуть, активно використовують їх.
У цьому відношенні запланований тренінг щодо планування розвитку школи може бути присвячений подальшому з’ясуванню деталей і розробки цього питання. Також консультації щодо подальшого впровадження освітніх округів в Каховському районі (що передбачені планом районного відділу освіти) можна поєднати з цими розвідками.
Доповідь групи «оточення». Група випрацювала вимоги до освіти, до випускника шкіл з точки зору ринку праці і сучасного бізнесу, від пріоритетів економічного розвитку регіону. Також була проаналізована позиція батьків – якими є родини, (їхня типологія), а також, якими є очікування родин і наскільки школи можуть задовольнити цим очікуванням. Директори і районний відділ уважно слухали і записували, погоджувалися.
Також наприкінці виступів груп відбулося обговорення – в режимі мозкового штурму – які є ідеї для того, щоби заповнити «пусті місця», що були зазначені як недоліки освіти.
Було застосовано наступний підхід. З одного боку, рухатися не від проблем, а від створення нових можливостей. Для цього було перелічено, які є потреби, інтереси основних учасників, таких як:
• Держави,
• Системи освіти
• Підприємців, бізнесу
• Місцевої громади,
• Місцевого економічного розвитку
• Батьків
І з іншого боку – визначити, якими є їхні можливості, ресурси цих учасників.
Також була введена Кейсом Хаммінком схема, на якій зображені були учасники освітнього процесу та взаємини між ними. Зокрема, наголошувалося, що не одне тільки міністерство та органами управління встановлюють цілі, а що інтереси батьків і громади також мають впливати на визначення цілей освітньої діяльності в районі та області.
Пропозиція продовжити роботу наступного дня, де планувалося перейти від аналізу того, яким чином плани складалися до розробки плану на майбутнє, не була прийнята учасниками. Вони були втомлені і не вбачали для себе особливого смислу в наполегливій роботі в цьому напрямку.
17.00-17.30. Підведення підсумків, завершення.
Була зроблена наприкінці семінару спроба виділити конструкти – що було досягнуто і з чим можна працювати далі.
1. Проблеми, їх фіксація, пусті місця
2. Можливі шляхи вирішення та конкретні ідеї, пропозиції, що витікали із наявних ресурсів
3. Учасники, що зацікавлені у вирішенні проблем та можуть забезпечити згадані можливості та ресурси
4. Плани розвитку подій з залученням зацікавлених учасників ()як і за рахунок чого зробити їх зацікавленими, включити їх)
Зауваження Кейса під час обговорення цього «залишку»: існує два ризики. План може бути занадто сирим, для того, щоби залучити нових потрібних учасників. А може бути занадто закінченими, що також відштовхне, не дасть змоги їх включити.
Домовленості між учасниками щодо продовження. Пропозиція підготувати план з урахуванням обговорених вимог і нового підходу. Ролі, що взяли на себе
Луковенко, Кейс Хаммінк – підготувати пропозицію залучення громадськості
Андрій Яценко та його «команда» - прийняти участь у обговоренні пропозиції Т.В.Богачук та районний відділ освіти – виступити експертами щодо пропозиції Директори шкіл – те ж саме, що й районний відділ.
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Дев’ять пропозицій покращення, що пертендують на участь у Херсонському пілотному проекті „Партнерство Школи і Громади – Покращення якості шляхом партнерської співпраці між учасниками освітнього процесу”1-2. Дві пропозиції покращення, пов’язані з використанням ІТ в навчальному процесі та управлінні школою
Назва пропозиції Данні про школу тощо Примітки, зауваження
1. Застосування ІТ у навчально-виховному процесі та управлінні школою
Школа міста Днєпрорудне, Василівського району, Запорізьської області. Грабовець Анатолій, заступник голови Райдержадміністрації. (під час здійснення покращення - директор школи)
Міністерство освіти і науки України рік, або два тому назад прийняло програму комп’ютеризації шкіл, відповідно до якої 1) пріоритетом фінансування комп’ютеризації з боку державного бюджету є сільські школи; 2) для не сільських шкіл ресурси мають виділятися з місцевих бюджетів та благодійних коштів.
2. Комп’ютеризація школи № 39 міста Херсон
СШ № 39 місто Херсон Бюджети громад Херсона та Дніпрорудного фактично не мають власних надходжень ( через різні причини, пов’язані з особливостями бюджетного процесу та регіональними економічними чинниками). Тому необхідною є політика реалізації цієї важливої державної програми з урахуванням умов малих міст та економічно відсталих регіонів. Умови, в яких живуть школи Херсона є характерними для цілої низки міст України з низькими доходами громадян, де відсутні потужні підприємства, де надходження до місцевих бюджетів малі і не дозволяють владі планувати ресурси на освіту.
3,4,5,6 – Чотири пропозиції, що стосуються покращення якості освіти сільських шкіл
Проблема профільного навчання є складним викликом для сільської школи сьогодні. Також дуже гостро стоїть питання піднесення матеріально-технічної бази сільських шкіл. Малокомплектність, віддаленість школи від місця проживання та інші проблеми постають сьогодні на шляху покращення доступу до якісної освіти та вирішення інших завдань освітньої політики. Сільським школам Херсонської області (як і інших сільськогосподарських регіонів України) надається право користуватися землею для цілей господарської діяльності і навчального процесу. Створення умов для господарювання на землі, і для професійної підготовки та орієнтації учнів вимагають налагодження зв’язків з місцевою владою, підприємцями, батьками. Невирішеними залишаються питання правового та методичного забезпечення господарської та професійно-начальної діяльності сільських шкіл.
Назва пропозиції Данні про школу Примітки, зауваження
3.Профорієнтаційна робота в умовах сільської школи Новомиколаївка, Скадовський район, директор Баранова Ганна Іванівна Мета покращення - Реалізація концепції профільної освіти через профорієнтацію
Завдання - базова підготовка, орієнтація на на вибір майбутньої професії, створення навчально-матеріальної бази, налагодження партнерських зв’язків.
4. Залучення додаткових ресурсів на середню освіту в умовах сільської школи
Зміївка Бериславського району, директор Костенко Валентин Олександрович Проблема покращення фінансового стану шкіл за рахунок доброчинних внесків, інших грошових і негрошових надходжень, сьогодні особливо гостро стоїть перед сільською школою.
5. Створення освітнього середовища в умовах сільскої школи Дудчани, Нововоронцовський район, директор школи-садка Мельник Тетяна Володимирівна Автор пропозиції цього покращення формулює наступні запити (потреби):
Фінансова підтримка варіативної компоненти
Бібліотеки не мають якісного фонду
Кружки та клуби за інтересами на мають бази
Відсутні стимул допомагати школам, високі податки.
6. Фізичне виховання, поглиблене викладання фізики, математики, біології в умовах сільскої малокомплектної школи Любимівська школа 1-3 ступенів, Іванівський район
Малокомплектність школи (138 учнів), віддаленість її від місця проживання сімей, фінансова нестабільність – названі серед проблем, які дозволить вирішити співпраця з громадою, місцевою владою, сілськогосподарським підприємством та іншими учасниками освітнього процесу
7. Пропозиція з довузівської підготовки старшокласників
Назва пропозиції Данні про школу тощо Примітки, зауваження
6. Центр довузівської підготовки СШ №2 Цюрупінська наступні кроки у розвитку цього проекту полягатимуть 1) у розширенні спектру послуг, що надає цей центр (тестування, оцінювання знань на більш ранніх етапах навчання у школі, професійна та соціальна орієнтація, допомога у виборі подальшої кар’єри;
2) розповсюдження своєї діяльності на інші території, школи, за межі району, включення до переліку не тільки ВНЗ Херсону, але й навколишніх обласних центрів, а університетів інших країн; 3) у більш інтенсивному використанні дистанційних форм навчання, комп’терних та телекомунікаційних технологій 4) у покращенні менеджменту, плануванні ресурсів, залученні фінансових та інших ресурсів для роботи центру
8,9 Пропозиції ПРІППО – дистанційне навчання та розвиток професійних умінь керівників навчальних закладів
8. Впровадження моделі розвитку професійних умінь керівників навчальних закладів Південноукраїнський Регіональний Інститут Педагогічної та Післядипломної
Освіти, Херсон За своїм змістом та баченням проблем це покращення співпадає з цілями іншого проекту, що підтримується МАТРА і здійснюється Асоціаціює Керівників Шкіл України.
Запровадження дистанційної форми перепідготовки вчителів Південноукраїнський Регіональний Інститут Педагогічної та Післядипломної
Освіти, Херсон На основі пропозицій 8, 9 доцільно запровадити систему підвищення кваліфікації – як роботу по розвитку власних інновацій, покращень через стажування і підготовку на робочому місці - для інших учасників пілотного проекту в Херсонській області.
2005.04.07 | Людмила
невже?
Юрій пише:> Бюджети громад Херсона та ... фактично не мають власних надходжень
справді???????
це вже навіть не смішно!!!!
2005.04.07 | Юрій
Re: невже?
Власні надходження невеликих і небагатих міст дуже малі. Більшість бюджету - до 90 відсотків видаткової частини - складають надходження у вигляді дотацій вирівнювання і трансфертів з центрального бюджету. Більшість підприємств на території цих міст або не платять податки або працюють в тіні. Основні доходи місцевих бюджетів - це податки з доходів громадян. А в Херсоні, наприклад, це дуже мало, оскільки порівнянно з Донецьком, Дніпропетровськом і навіть Миколаєвом там дуже мало працюючих офіційно.
Але головне навіть не це. "Компенсація" того, що держава не додає освіті (не виконуючи своїх зобов"язань, або через занадто малі, недостатні обсяги фінансування) не відбувається тому, що офіційно у місцевому бюджеті гроші на освіту з власних надходжень не плануються. Немає такої практики, це вам будь який мер скаже. А допомога школам відбувається у порядку порятунку, разових виплат на якісь негайні потреби. Якщо більш багаті міста - такі як Дніпропетровськ, Донецьк це собі дозволяють досить часто, в Херсоні цього не відбувається, можливостей значно менше.
Це малося на увазі. Що в Україні є різні міста і "депресивні" (як вони самі себе називають)не взмозі допомагати школам так, як це роблять відносно багаті. Котрі мають більше власних надходжень. Хоча в обох випадках це робиться поза межами законодавства і освітньої політики. Згідно бюджетного кодексу власні надходження міста можуть спрямовувати за своїми пріоритетми, але не туди, де вже існує державне фінансування. Згідно статей інших законів фінансування освіти із бюджетів різних рівнів заборонено. В той же час, ще в інших законах сказано, що місцева влада зобов"язана забезпечити надання освтніх послуг. Для цього держава передає боджетні кошти. Але їх не вистачає. Зробити ревізію мережі і покращити якість, залучити інші ресурси громада може в принципі, але прецедентів таких неажаль немає.
Наш проект мав на меті допомогти зрозуміти цю ситуацію і намітити шляхи її вирішення. Нажаль Міністерство це мало цікавить. Центральну і місцеву владу також. Батьки не думають про освіту, як про захист своїх прав та інтересів своїх дітей. Всі стурбовані платою вчителв. Отак і живемо.
2005.04.07 | Георгій
Re: невже?
Юрій пише:> "Компенсація" того, що держава не додає освіті (не виконуючи своїх зобов"язань, або через занадто малі, недостатні обсяги фінансування) не відбувається тому, що офіційно у місцевому бюджеті гроші на освіту з власних надходжень не плануються. Немає такої практики, це вам будь який мер скаже. А допомога школам відбувається у порядку порятунку, разових виплат на якісь негайні потреби.
(ГП) Оце, мені здається, корінь усього зла в освіті. Як таке може бути? Чи люди розуміють, наскільки це погано? У США мера, який не планує регулярної підтримки місцевих шкіл, люди б моментально відкликали зі страшним скандалом, що його, цей скандал, преса роздмухувала б на протязі кількох тижнів, якщо не місяців, від Флоріди до Аляски.
>(...) в Україні є різні міста і "депресивні" (як вони самі себе називають)не взмозі допомагати школам так, як це роблять відносно багаті. Котрі мають більше власних надходжень.
(ГП) А отут можу сказати, що у США точно те саме. Тут є багаті округи і бідні округи. У моєму штаті Місісіпі є округи (counties), де взагалі не існує ніякої промисловості і нема міст, як таких - тільки пустирі, лісопильні і хіба десь пара свиноферм. Бюджет таких округів крихітний, і школи в них дуже страждають і деградують. Вчителі одержують мізерну платню і часто викладають по кілька предметів, які вони самі не знають (я особисто бачив учителів фізкультури, які викладають англійську мову, історію і суспільствознавство). Але у США все-таки є система федеральних грантів для таких округів. Крім того, є система шкіл-інтернатів для особливо обдарованих дітей, яких ми, університетські викладачі, витягаємо з їх бідних округів і поселяємо у тих інтернатах, таких як наш MSMS. Там їми займаються викладачі з дуже високою кваліфікацією, і це оплачується спеціальним гратном від федерального ряду і від уряду штата.
> (...) ще в інших законах сказано, що місцева влада зобов"язана забезпечити надання освтніх послуг. Для цього держава передає боджетні кошти.
(ГП) А чому така складна система - чому гроші повинні іти спочатку до центру, а потім від центру назад до місцевих органів? Хіба не можна щось таке організувати, щоби якісь гроші просто не йшли ні до якого центру, а зосереджувалися на місцях?
> Але їх не вистачає. Зробити ревізію мережі і покращити якість, залучити інші ресурси громада може в принципі, але прецедентів таких неажаль немає.
(ГП) Але вже, здається, є якийсь початок... А чи преса, телебачення, радіо на Вашому боці?
> Наш проект мав на меті допомогти зрозуміти цю ситуацію і намітити шляхи її вирішення. Нажаль Міністерство це мало цікавить.
(ГП) Звичайно. За визначенням...
> Центральну і місцеву владу також.
(ГП) Місцеву владу це повинно цікавити життєво. Якщо її це не цікавить, люди повинні мати якийсь механізм, щоби цю місцеву владу вигнати і поставити нову.
> Батьки не думають про освіту, як про захист своїх прав та інтересів своїх дітей. Всі стурбовані платою вчителв. Отак і живемо.
(ГП) Дякую Вам від усього серця і зичу успіхів. Тримайтеся...
2005.04.07 | Людмила
у США
Георгій пише:> (ГП) А чому така складна система - чому гроші повинні іти спочатку до центру, а потім від центру назад до місцевих органів? Хіба не можна щось таке організувати, щоби якісь гроші просто не йшли ні до якого центру, а зосереджувалися на місцях?
як це не дивно, але у США така сама система. гроші надходять до державного бюджету, а потім розподіляються по штатах.
така політика вирівнювання.
але "якісь гроші" таки не йдуть до загального бюджету, а залишаються на місцях. і це доволі чітко регламентується, оскільки є місцеві податки, які нікуди, крім місцевого бюджету не йдуть.
2005.04.07 | Георгій
Ну так і я саме про це!
Людмила пише:> (...) "якісь гроші" таки не йдуть до загального бюджету, а залишаються на місцях. і це доволі чітко регламентується, оскільки є місцеві податки, які нікуди, крім місцевого бюджету не йдуть.
(ГП) Точно! І саме цими грішми фінансуються школи. Хоча на додачу до цього, є гранти від уряду штату і від федерального уряду. Але ті гранти треба виграти, всім їх не дають.
2005.04.07 | Людмила
так мало би бути...
Георгій пише:> (ГП) Точно! І саме цими грішми фінансуються школи. Хоча на додачу до цього, є гранти від уряду штату і від федерального уряду. Але ті гранти треба виграти, всім їх не дають.
але до того ще далеко...
проте, справа не в тому, що грошей нема. а в тому, що як витрачати їх на школу, то чиновнику нічого не вертається. а як на ремонт доріг - то десь 10% вертається в особисту кишеню.
або ремонти будівель - також дуже прибуткова справа...
от тому, коли приймається бюджет, є дуууже багато зацікавлених в певних статтях, і жодного лобіста статті на освіту
от і вся аріхметика....
проте, з іншого боку, як школа державна, програми державні, підручники загальні, ..., то начебто й логічно, що держава МУСИТЬ усе це господарство утримувати.
тож децентралізація системи освіти - це також важливий крок у ланцюгу подолання злиднів
2005.04.07 | Юрій
Re: у США
В рамках реформи - змін до закону про місцеве самоврядування і змін бюджетного кодексу - треба передбачити, щоби державні гроші на освіту надходили до найнижчого рівня і щоби самворядування мало більше прав визначати чому і як вчити. Для цього передбачити освітні ради - як найнижчу, тобто першу ланку політичної активності.
Для цього практично все вже є, а необхідність цього просто очевидна. Якщо будуть утворені маленькі громади, по 4-5 тисяч, якими передатуть бюджети, вони не взмозі будуть управляти грошіма ефективно, а освіта складає більше половини бюджету місцевих громад. Це може бути аргументом проти запровадження такої моделі. До цього додається шалене протистояння корпусу працівників освіти обласного та районного рівнів. Аргумент за може полягати у створені освітніх рад і освітніх округів з більшими повноваженнями щодо самоврдування. А області і райони як рівні управілнні в освіті мають відпасти. На рівні області можна залишити аудиторську функцію. Але для цього не потрібно обласне і районне управління які фактично дублюють одне одного
Це потрібно обговорювати в ході підготовки реформи.
2005.04.07 | Людмила
2+2=5
шановний пане Юрію, Ваша проблема в тому, що ви (організація, проект) претендуєте на роль експертів, не маючи, здається, ані відповідних знань, ані уявлення про рівень проблем.в результаті Ви з дуже розумним виглядом проголошуєте абсолютно банальні тези.
міжбюджетні трансферти? залишковий принцип фінансування???
ну, то знахідки на рівні відкриття Америки.
неможна в один ряд ставити Херсон і Днєпрорудне.
бо перший - обласний центр. з відповідним статусом.
а друге, наскільки я розумію, місто районного значення. і це - дві великі різниці з точки зору формування бюджету.
депресивні регіони? так, є таке.
але ж порівняння Херсону з 300 тисячним населенням та мільйоннх Донецка чи Дніпропетровська - є щонайменше некоректним.
складається таке враження, що в вас були готові рішення і вам просто треба було підігнати їх під умови задачки.
так роблять погані учні.
а ми тут про якість освіти....
доречі (інформація з сайту херсонського міськвиконкому):
Доходи міста в 2004 році становили 491,7 млн.грн., з яких підприємствами, організаціями і установами спрямовано до консолідованого бюджету 449,2 млн.грн. податків і зборів, що на 12,2 млн.грн. (2,8%) перевищує рівень попереднього року, та відшкодовано 42,5 млн.грн. податку на додану вартість.
Доходи міського бюджету, отримані у 2004 р., складалися на 59,5% з надходжень податків і зборів (120,5 млн.грн.), на 32,2% - з трансфертів з державного бюджету, 8,3% складають надходження бюджетних установ від надання платних послуг, оренди та ін.
Крім того, бюджетні установи забезпечили 16,9 млн.грн. власних надходжень, що на 28 % перевищує надходження 2003 року.
Тобто, доходи міської територіальної громади у 2004 році дорівнювали 202,6 млн.грн., що на 26,5 млн.грн. (15,1%) перевищує рівень доходів 2003 року.
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
ЗВІТ ПРО РОБОЧУ НАРАДУ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ ШКОЛАМИшкільного куща Великі Мости,
Сокальського району Львівської області
24 вересня 2004 р., м. Великі Мости, Сокальський район Львівської області
Учасники наради: директори шкіл куща, представники районного відділу освіти.
Організаційна група від проекту, модератори робочої наради:
Сергій Васильович Слухай, к.е.н. КНУ ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри економічної теорії економічного факультету;
Галина Василівна Єльникова, к.пед.н. – ЦІППО, професор кафедри менеджменту освіти.
Мета:
Підготовка технічного завдання на розробку програми розвитку співробітництва між школами Великомостівського куща Сокальського району.
Завдання:
1. Уточнити сфери і напрямки кооперації.
2. Проаналізувати проблеми шкіл (для подальшого вирішення їх через взаємодію).
3. Провести аналіз наявних ресурсів та можливостей для кооперації між школами.
4. Визначити напрямки взаємодії між школами та умови їхньої реалізації.
5. Узгодити зміст та структуру програмного документу.
6. Розподілити між учасниками обов’язки щодо підготовки програми співпраці.
7. Визначити терміни та спланувати подальші кроки.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ НАРАДИ
10.00. -10.15. Привітання учасників від керівництва освіти району. Установка на роботу
Модуль перший (завдання 1,2)
10.15-10.30. Стан справ з участю шкіл у взаємодії (таблиця 1).
10.30–11.30. Аналіз проблем шкіл, відповідно до напрямків кооперації (таблиця 2).
11.30-11.45. Перерва на каву. Підготовка доповідей про найбільш актуальні проблеми
11.45-13.00. Доповіді директорів про актуальні проблеми шкіл та обговорення.
13.00-13.30. Перерва.
Модуль другий (завдання 3,4)
13.30-14.30. Аналіз наявних ресурсів та можливостей шкіл щодо кооперації.
14.30-15.30. Доповіді про наявні ресурси, можливості та форми кооперації.
15.30-15.45. Складання «карти перспективних напрямків» та умов їх реалізації
Модуль третій (завдання 5,6,7)
15.45-16.15. Пропозиція структури програмного документу та її обговорення
16.15-16.30. Розподіл обов’язків та планування подальших кроків щодо розробки програми розвитку міжшкільної кооперації
16.30. Закінчення наради
Переднє слово
Метою освітньої політики на місцях є більш раціональна, ефективна організація освітньої діяльності. На наше глибоке переконання, вивільнення ресурсів, - яке має місце сьогодні через демографічні та інші чинники - може і повинно покращити якість освіти, сприяти її розвитку. Неефективність мережі – якщо нічого не робити - призводить до її руйнації і, врешті решт, до закриття шкіл і скорочення освітньої діяльності.
Ми проти цього. Наша концепція полягає у тому, що взаємне посилення школами одна одної в межах округу, куща шкіл може стати ефективним засобом раціоналізації мережі шкіл, розвитку освіти. Бажаної раціоналізації дозволяє досягти посилення взаємодії між окремими школами, а також – спільна участь шкіл у плануванні власного розвитку, в організації освітнього процесу на території свого куща.
Але для цього має змінитися підхід, способи думання про освіту і процедури прийняття рішень. Перш за все при аналізі проблем треба враховувати не тільки стан окремих шкіл, але й зв’язки між ними. Це дозволить віднайти ресурси для покращення якості освітнього процесу через співпрацю між школами.
Загальновідомо, що школи можуть взаємодіяти між собою за декількома напрямками:
1. Обмін вчителями, коли приїзд вчителів більш високої кваліфікації зі школи, що має більші можливості, дозволяє іншим школам - віддаленим, менш забезпеченим ресурсами, - забезпечити належну якість викладання.
2. Спільні навчальні програми. Замала кількість учнів в сільських школах дуже часто робить неефективним створення тут профільних класів; ця актуальна проблема може мати вирішення, якщо для викладання окремих предметів (як обов’язкових так і факультативних) учнів будуть довозити до школи, де сконцентровані відповідні кадри та ресурси.
3. Транспортне сполучення між школами. Зусиллям шкіл, спрямованим на профілізацію навчання і підвищення доступу до якісної освіти, допомагають шкільні автоперевезення. Вони дозволяють уникнути зайвих витрат, але вимагають значних підготовчих заходів та інвестицій. Ця форма є допоміжна, сама по собі вона не вирішує проблем, але дає додаткові переваги при плануванні мережі, бо вводить такий чинник, як мобільність учнів та вчителів.
4. Також існують інші форми кооперації. Наприклад, спільне використання спортивних майданчиків та бібліотек, комп’ютерів та іншого обладнання та споруд, що можуть знаходитись на території однієї ( «базової») школи, але використовуються учнями менших, віддалених шкіл.
Саме ці форми взаємодії дозволяють ефективніше використовувати ресурси. Вивчення стану цих взаємозв’язків, аналіз і перспективне планування співпраці між школами і створять умови для задоволення інтересів громади, батьків, зацікавлених у доступності до якісної освіти своїх дітей.
Освітяни Львівської області одним із перших в Україні побачили, що резервом підвищення ефективності освіти є більш раціональна мережа шкіл. Наш інститут, як виконавець Проекту МАТРА «Розвиток освіти на місцевому рівні», вже протягом року працює в цьому напрямку в Сокальському районі Львівської області. Наша діяльність не була б можливою і не мала б жодних перспектив, якщо не відбувалася б за підтримки освітянської спільноти і місцевого керівництва як основних «замовників» цієї роботи.
Раціоналізація шкільної мережі в Сокальському районі Львівської в рамках пілотного проекту здійснюється при безпосередній участі голови райдержадміністрації Сокальського району пана Миколи Пшевлоцького, начальника головного управління освіти і науки Львівської області, Михайла Григоровича Брегіна, заступника начальника головного управління, Богдани Михайлівни Біляк, начальника відділу освіти Сокальського району Романа Теофіловича Монастирського та колективу районного відділу освіти і директорів «кущових» шкіл. Хотілося б також відмітити участь нині покійного директора Тартаківської СЗШ 1-3 ст. пана Ярослава Дробиняка, внесок якого у справу створення округів району і області, його наполегливу ініціативну роль в цій роботі, важко переоцінити. Ми багато в чому у нього навчилися.
У роботі по розвитку міжшкільної співпраці ми залучали до роботи також представників різних професій, практиків, досвідчених експертів з Києва, Львова, Одеси, з інших регіонів України, з-за кордону. Так, у попередньому заході – проектно-аналітичній сесії з розробки «експериментального майданчика освітній округ», що відбулася 3-4 травня 2004 року у м. Судаку, - участь взяли керівники районних і міських управлінь освіти, представники органів самоврядування та незалежних дослідницьких закладів з Херсонської області, АР Крим, Запорізької області, м. Києва та інших регіонів України, експерти і практики з колишніх радянських республік та країн ЄС.
Ми вже отримали деякі дані про розвиток міжшкільної кооперації у Сокальському районі. В ході семінарів у Львові (лютий 2004) та у Сокалі (вересень 2004 р.) були зібрані попередні дані про структуру шкільних кущів та форми кооперації між школами. Також була проаналізована ефективність шкільної мережі в розрізі існуючих на той час кущів (їх було п’ять), які були презентовані на нараді голів районних управлінь освіти Львівської області у травні 2004 р. в м. Сокалі і на 2-й міжнародній конференції університету Гринвіч „Облік і фінанси в умовах трансформації” (Кавала, Греція, 9-11 липня 2004 р.).
Під час семінару у Сокалі (вересень 2004 р.) були зібрані директори шкіл-лідерів усіх шкільних кущів району за участю професора С.Когена (Нідерланди) та доцента С.Слухая, підчас якого була зроблена спроба інвентаризації форм співробітництва між навчальними закладами середньої освіти району. Результати цієї роботи виразилися у створенні мап окремих кущів з деталізацією форм міжшкільної кооперації (Додаток 1). Аналіз цих мап показав, що найбільш інтенсивні контакти між школами наявні у Великомостівському кущі; тут також існують значні перспективи перетворення „куща” на справжній шкільний округ (див. мал. 1) і, разом з тим, наявні серйозні проблеми з точки зору ефективності надання освітніх послуг (див. табл. 1). Це надало підстави обрати саме Великомостівський кущ у якості майданчика для розробки програми співпраці між школами.
Ми переконані, що наступний крок у вирішенні цієї проблеми, важливої для всієї української шкільної освіти, буде зроблений саме вами. Це стане вагомим внеском у становлення державної освітньої політики. Кінцевим результатом поглиблення співпраці шкіл стане підвищення якості освіти і ефективності освітньої мережі.
Рис.1. МАПА ШКІЛЬНОГО КУЩА ВЕЛИКІ МОСТИ
1. Співробітництво розпочалося з моменту організації кущових методичних об’єднань з різних предметів, спортивних змагань, проведення польових зборів учнів 11-х класів з ДПЮ. Співпраця є необхідною для підвищення рівня знань учнів, фахового рівня вчителів.
2. У минулому співробітництво розвивалось через усний обмін досвідом роботи в сфері керівництва, допомоги у зміцненні матеріально-технічної бази/обмін підручниками, наочністю/.
3. 8 учнів Куличківської школи продовжують навчання у 10-11 кл. СЗШ-ліцей м.Великі Мости.49 учнів Борівської СЗШ 1ст.з 5-го кл. навчаються у цій же школі. Двічі у семестр проводяться кущові методоб’єднання. Один раз у семестр відбуваються кущові спортивні змагання. Вчитель інформатики є викладачем у Двірцівській СЗШ 1-111ст.
4. Фінансування як окрема стаття видатків відсутнє. Здійснюється за рахунок відділу освіти / в межах кошторисних призначень / батьківського фонду, спонсорів.
5. Перешкоди:
- віддаленість населених пунктів;проблеми підвозу учнів;
- відсутність міцної матеріально-технічної бази;
- психологія учасників навчально-виховного процесу.
6. Перспективи:
- -зконцентроване фінансування;
- -високий рівень знань учнів відповідно до профілів;
- -зміцнення матеріально-технічної бази.
Умовні позначення:
Т – транспортування (довіз учнів)
В - обмін учителів
П – спільні заняття / використання приміщень профільні класи,
Ф - спільні заняття / використання приміщень факультативи
І – комп’ютери, спільне використання
С – спортивні змагання, заняття
У – продовження навчання учнями у старших класах іншої школи
Таблиця 1.
Кількісна характеристика шкіл Великомостівського куща
(2003-2004 навчальний рік)
Чисельність учнів Видатки, тис. Гр.. разом Разом видатків на одного учня, гр. Видатки на одного учня у відсотках до середнього значення Учне-годин у розрахунку на один тиждень Видатки разом на одну учне-годину на тиждень, гр. Видатки на одну учне-годину на тиждень у відсотках до середнього значення
СЗШ І-ІІІ ст. м.В.Мости 1023 684,8 669,4 0,74 116665 5,86 0,38
СЗШ І-ІІІ ст. с.Бутини 327 281,7 861,4 0,96 16145,5 17,44759 1,15
СЗШ І-ІІІ ст. с.Двірці 308 276,1 896,4 1,00 13836 19,95519 1,31
СЗШ І-ІІІ ст. с.Реклинець 372 291,3 783,0 0,87 19058 15,28492 1,00
СЗШ І-ІІІ ст. с.Сілець 406 296,3 729,8 0,81 25127 11,7921 0,77
СЗШ І-ІІ ст. с.Волсвин 213 150,7 707,5 0,78 5803 25,96933 1,71
СЗШ І-ІІ ст. с.Куличків 87 106,6 1225,2 1,36 2260,5 47,15771 3,11
СЗШ І-ІІ ст. с.Межиріччя 103 117,3 1138,8 1,27 2940,5 39,89117 2,63
СЗШ І-ІІ ст. с.Пристань 149 115,2 773,1 0,86 4240,25 27,16821 1,79
СЗШ І ст. с.Борове 29 25,1 865,5 0,96 485,75 51,67267 3,41
1. Уточнення напрямів і сфер кооперації між школами куща.
Учасникам семінару було запропоновано вказати, з якими конкретно школами вони мають співпрацю і у яких галузях. Метою цього було з’ясування сучасного стану кооперації між закладами.
Результати узагальнення наведених учасниками даних (Додаток A) і цілому кореспондує з виявленою раніше картиною (див. рис.1).
Найбільш активну участь у співпраці бере СЗШ В.Мости, що відповідає її місцю як провідної школи куща. Разом з тим, співпраця у деяких галузях окремими школами не ведеться. Найбільш інтенсивною є співпраця у галузі навчально-виховної роботи та позакласної робити. Найменш інтенсивно – у галузі взаємодії з оточуючим середовищем та задоволенням попиту громади і родини. Очевидно, що саме останнє є одним з суттєвих резервів підвищення якості і ефективності освіти, тому що саме взаємодія з середовищем надає змогу вирішувати значну частину проблем школи, починаючи від навчально-виховного процесу і позакласної роботи, закінчуючи покращанням матеріально-технічної бази.
2. Проблеми шкіл та можливості їх вирішення шляхом співпраці
Учасникам семінару було запропоновано проаналізувати основні напрямки роботи шкіл та міжшкільної співпраці в рамках куща у розрізі: навчально-виховного процесу, позакласної роботи, спільного використання кадрів, матеріально-технічної бази, взаємодії з оточенням (громада, церква, підприємницькі структури), врахування попиту громади і родини щодо змісту і форм навчально-виховної роботи. Кожен з напрямків було запропоновано проаналізувати у трьох аспектах: 1) сутність проблем, 2) що було зроблено для їх вирішення, 3) у чому полягають причини невдач. Було також запропоновано визначити пріоритети напрямів співпраці між школами (див. табл.2).
Метою цієї форми роботи було з’ясування того, наскільки школи намагаються вирішувати наявні проблеми шляхом міжшкільного співробітництва.
Після опрацювання питань директори шкіл зробили презентацію своїх матеріалів в розрізі одного з напрямків. Обговорення доповідань дозволило виразніше уявити проблеми шкіл та потенціал співробітництва.
Матеріали (дані наведені у Додатку Б) дають підстави зробити висновок, що наявний потенціал співробітництва використовується поки що неповно: школи намагаються вирішувати свої проблеми в основному самотужки, найбільшу роль співпраця відіграє у навчально-виховній сфері – методична допомога, підручники. Спільне використання кадрів, матеріально-технічної бази та зовнішнього оточення – ось суттєві резерви співпраці, що можуть позитивно вплинути на діяльність шкіл куща.
Виявлені проблеми дозволяють накреслити програму співпраці на майбутнє.
Таблиця 2
Пересічні значення вагомості (рейтинг пріоритетів) напрямів співпраці, що визначені керівниками загальноосвітніх навчальних закладів шкільного куща „Великі Мости”
напрями співпраці респонденти / рейтинговий бал Сума балов Вагомість напрямів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. НВП 5 6 6 6 5 6 6 5 6 6 57 0,27
2. ПК 6 4 4 2 3 2 4 1 4 2 32 0,15
3. КА 4 3 3 5 2 4 1 4 5 5 36 0,17
4. МТБ 1 5 5 4 6 3 5 6 3 4 42 0,20
5. ЗО 3 1 1 1 1 1 3 2 1 3 17 0,08
6. ІБГ 2 2 2 3 4 5 2 3 2 1 26 0,12
Загальна сума 21 21 21 21 21 21 21 21 21 21 210 1,00
Умовні позначення: НВП – Навчально-виховний процес; ПК– Позакласна робота; КА –Кадри; МТБ – матеріально-технічна база; ЗО – Зв’язок з оточенням; ІБГ – Інтереси батьків і громади.
Узагальнені дані показують, що найпріоритетнішим напрямом співпраці серед керівників загальноосвітніх навчальних закладів шкільного куща „Великі Мости” як вважають директори шкіл - є навчально-виховний процес, на другому місці – матеріально-технічна база, на третьому – кадри, на четвертому – позакласна робота, на п’ятому – інтереси батьків і громади, на шостому (останньому) - зв’язок з оточенням.
Рейтинг пріоритетів свідчить про те, що керівники шкіл недостатньо уваги приділяють аналізу зовнішніх зв’язків школи з оточенням і не тримають достатньою мірою в полі зору інтереси батьків та громади. Розвиток зазначених напрямів в роботі керівників складає невикористані резерви у підвищенні продуктивності власної управлінської діяльності й керованого ним загальноосвітнього навчального закладу.
Для районного відділу освіти ці дані мають велике значення у зміщенні акцентів діяльності закладів та адміністрації шкіл району.
Вважаємо, що отримані при опитуванні керівників шкіл результати будуть „вирівнюватися” у процесі встановлення функціональних зв’язків між школами куща та поступовому створенні навчального округу.
3. З’ясування реальних можливостей міжшкільної співпраці
Директорам було запропоновано з’ясувати наявні резерви, які вони можуть запропонувати для використання іншими школами. В результаті зіставлення резервів та потреб окремих шкіл була складена мапа перспективної співпраці між школами куща (табл. 3), на основі якої можна розробляти реальну програму розвитку співпраці.
Таблиця 3.
Мапа перспективної співпраці між школами
Карта «перспективних напрямків взаємодії» між школами Великомостівського куща
СЗШ І-ІІІ ст.
В. Мости
СЗШ І-ІІІ ст. с.Бутини
СЗШ І-ІІІ ст. с.Двірці
СЗШ І-ІІІ ст. с.Рекли
нець
СЗШ І-ІІІ ст. с.Сілець
СЗШ І-ІІ ст. с.Вол
свин
СЗШ І-ІІ ст. с.Кулич
ків
СЗШ І-ІІ ст. с.Межи
річчя
СЗШ І-ІІ ст. с.Прис
тань
СЗШ 1-го ст.
С.Борове СЗШ 1-го ст. с.Стремінь
СЗШ І-ІІІ ст.
В. Мости
ПК НВ ПК КА НВ
КА МТ ПК ПК КА МТ
МТ КА ПК
МТ ПК ПК НВ КА
МТ ПК НВ КА ПК ПК НВ МТ ПК КА
МТ ПК КА
СЗШ І-ІІІ ст. с.Бутини
НВ
ПК МТ ПК НВ
МТ ПК НВ НВ ПК КА МТ ЗО ІБ
ІБ КА МТ ПТ
СЗШ І-ІІІ ст. с.Двірці
ПК НВ
КА МТ ПК НВ
МТ КА ПК НВ
ПК НВ МТ
СЗШ І-ІІІ ст. с.Реклинець
КА НВ
КА
МТ КА
СЗШ І-ІІІ ст. с.Сілець
НВ
КА
МТ ПК
ПК НВ ПК КА НВ ПК КА ІБ
ПК КА ІБ
СЗШ І-ІІ ст. с.Волсвин
НВ
МТ
КА НВ МТ ПК ІБ
ПК ПК
СЗШ І-ІІ ст. с.Куличків
НВ ПК
ЗО ІБ КА НВ ПК
МТ
КА
СЗШ І-ІІ ст. с.Межиріччя
НВ
МТ НВ ПК КА ІБ
НВ ПК КА ІБ ПК
СЗШ І-ІІ ст. с.Пристань
НВ
НВ НВ ПК
МТ НВ ПК
НВ ПК МТ
СЗШ 1-го ст.. С.Борове НВ ПК
НВ МТ
СЗШ 1-го ступеня
С.Стремінь
ЦДТ В.Мости ПК
ПК МТ ПК
КА ПК ПК
КА ПК ПК
ПК ПК
ПК ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
Умовні позначення: НВ – Навчально-виховний процес; ПК– Позакласна робота; КА –Кадри; МТ – матеріально-технічна база; ЗО – Зв’язок з оточенням; ІБ – Інтереси батьків і громади.
НВ школа надає
НВ школа отримує
Як видно з мапи, не усі школи поки що братимуть активну участь у співпраці. Під час розробки програми співпраці їхня участь буде підвищена.
4. Розробка структури програми співпраці
В ході обговорення були узгоджені основні блоки майбутньої програми розвитку співпраці шкіл куща (табл.4) та розподіл обов’язків щодо її укладення (табл.5).
Таблиця 4.
Структура програмного документу
Розділ Стислий зміст, що має бути Примітки щодо форми
Передмова
Для чого цей документ, кому він адресований, хто його автори та учасники програми Структура довільна
Обґрунтування
На вирішення якої проблеми спрямований. Звідки виникла проблема, що свідчить про її наявність, які шляхи вирішення проблеми. Ґенеза проблеми
Симптоми
Причини і наслідки
Шляхи вирішення
Альтернативи
1. Освітньо-виховна Складові: Підпункти*
2. Позакласна
3. Кадри
4. Матеріально-технічна
5. Зв’язки з оточенням
6. Інтереси батьків
Забезпечення
умов
Які фінансові, організаційні, правові умови потрібні, аби забезпечити досягнення цілей співпраці і заходи з їхньої реалізації Розділ «Забезпечення умов» доповнює собою під пункти г) і д) кожного з розділів 1-6
Координація та управління
Моніторинг
реалізації
Крім того, що розділи 1-6 мають свої складові, кожен з них має включати підпункти:
а) проблеми;
б) шляхи вирішення за рахунок співпраці між школами куща;
в) цілі і завдання;
г) організація діяльності по налагодженню і створенню умов співпраці (план дій);
д) очікувані результати від налагодження співпраці для завдань освіти
Таблиця 5.
Розподіл обов’язків з підготовки програмного документу
Розділ Експерти проекту (хто саме) Директори шкіл
(якої школи, хто) Відділ освіти
(хто саме)
Передмова Інститут Монастирський
Обґрунтування Інститут Медведська Монастирський
Панченко
1. Освітньо-виховна Медведська
Дмитрів
2. Позакласна
Ковальовська
Пилипів
3. Кадри Медведська
Войсвіт
4. Матеріально-технічна Рехліцький
Лех
5. Зв’язки з оточенням Круп
Побережник
6. Інтереси батьків Руда
Заблоцька
Забезпечення
умов Л.Ф.
Координація та управління Панченко
Медведська
Моніторинг
реалізації Єльникова
Терміни розробки проекту програми:
1. Підготовка першого варіанту 27.09-08.10
2. Редагування, доповнення експертами проекту 11-18.10
Підготовка відділом освіти своєї частини 18-22.10
Підготовка повного варіанту 25.10
Проект програми буде презентовано на нараді, яка пройде у м. Києві у листопаді 2004 р.
Попередні висновки щодо проведення робочої наради керівників шкіл Великомостівського куща ( зауваження Г.В.Єльнікової).
Щодо форми організації проведення заходу
1. У процесі роботи бажано створити умови для відвертої та щирої розмови. Наприклад, цього можна досягти, посадивши учасників колом, щоб вони мали змогу бачити очі одне одного. Це надасть демократичний стиль семінару та зробить спілкування більш розкутим й відкритим.
2. Атмосфера довіри призведе до зняття певної напруги, і не треба буде організовувати виступи в обов’язковому порядку, вони будуть забезпечуватися шляхом самоорганізації.
3. Доцільно доповнити проведення заходів у форматі „Робоча нарада”, де до обговорення виносяться пропозиції рішень і приймаються рішення, заходами, що проходять в іншому, дискусійному форматі, де аналізуються проблеми і обговорюються різні можливі перспективи їх вирішення, сценарії реалізації, наслідки впровадження. Наприклад, такі заходи могли би носити назву „Управлінські дебати”, або «Проектно-аналітичні сесії»
4. Організаторам семінарів-тренінгів варто більш чітко розподіляти завдання серед тренерів, означивши сферу відповідальності кожного
Щодо змісту і роботи учасників
5. Позитивним є те, що завідувач Сокальським райВО Монастирський взяв безпосередню участь у семінарі й був присутнім впродовж всієї зустрічі, що говорить про його власну зацікавленість у встановленні функціональних зв’язків між школами Великомостівського куща.
6. Слід особливо відзначити, що керівники шкіл були активними, працювали завзято, обговорювали свої пропозиції з поєднання зусиль у забезпеченні якісної освіти і доступу, у пошуку нових шляхів у вихованні молоді. Проте деяких з них трохи засмучувала присутність керівництва району (навіть дехто з директорів у неформальній розмові висловив побажання що обговорення цих проблем було би більш відвертим і конструктивним без присутності працівників районного управління.
7. Відсутність у минулому постійної практики таких спільних заходів призводить інколи до недовіри з боку директорів, які побоюються, що після відвертих висловлювань їх можуть очікувати санкції, або мати інші негативні наслідки для колективу школи. Зазначене свідчить про наявність побажань від директорів шкіл на адресу вищестоящої управлінської структури, якій підпорядковані школи, бути більш толерантними. Враховуючи цю обставину, а також інерцію авторитарного тиску в минулому, можна очікувати не зовсім об’єктивні дані у наступних зустрічах.
8. Під час наради директорами шкіл була висловлена думка про те, що діти з села більш адаптовані до життя, ніж діти з великих міст. Необхідно у цьому зв’язку активізувати соціальну діяльність школярів. Більше уваги приділяти в сільських школах використанню цього «адаптивного потенціалу» учнів для позашкільної роботи, практичних занять з господарської діяльності в інтересах школи, для навчання професіям, виконання громадських доручень, встановлення й розвитку горизонтальних зв’язків з батьками та громадою, особливо старшої школи та випускників.
9. Проблема міжшкільної кооперації може і повинна стати також предметом турботи місцевих підприємців, донорів і меценатів, всіх хто хортів би і міг допомагати школі. Доцільно організувати зібрання, на якому активні селяни, батьки, представники підприємств, інших організацій продумали способи взаємодії зі школами округу (куща). Можливо, в ході такої акції буде висунута пропозиція створити благодійний грошовий фонд Великомостівського куща, який би очолював хтось з представників громади. Використання цього фонду має бути на основі спільних рішень представників шкіл і громади ( спонсорів, меценатів тощо). Хоча з огляду на нинішній стан економіки району і області, а також в рамках нинішнього законодавства
10. Для координації дій в навчальному процесі у школах Великомостівського куща є потреба в підвозі як дітей, так і учителів (для забезпечення навантаження своїм предметом у декількох школах „куща”. Враховуючи, що роботодавець один – райВО - це вважається внутрішнім сумісництвом і не потребує зайвих вирахувань із зарплати учителя). Важливим з огляду на це вбачається рішення про запровадження акції „Шкільний автобус”. Це питання має вирішити в нормативному порядку керівництво району. Ініціатором варто бути зав. райВО Монастирському.
11. Цікавою була думка про зміщення акценту допомоги громади з церкви на школу. Однак провести цю роботу з населенням керівники запропонували церковним службам. З нашого погляду, потребують розвитку форми і методи цієї роботи з боку працівників школи, або поєднання зусиль з церквою у проведенні спільних заходів щодо орієнтації громадян на добровільну допомогу школі.
12. У частки шкіл „куща” є проблема з медичним обслуговуванням, вирішення якої так само пов’язане з підвозом лікаря, як і учителя.
13. У початковій школі немає охорони у вихідні та святкові дні. Ця проблема може вирішуватися шляхом організації роботи з батьками і громадою всіх шкіл „куща”.
14. Важливим залишається питання отримання учителями кредитів для будування або придбання житла; вирішення цього питання залежить від взаємодії школи з кредитними спілками і банківськими установами, місцевими підприємцями; значна роль у цьому місцевої влади.
15. Важливим виглядає встановлення зовнішніх зв’язків з школи з її оточенням. Як показало опитування, школи недооцінюють цей чинник. Тому потрібна активізація (з боку шкіл і районного відділу освіти) взаємодії з батьками, громадськістю, з підприємствами району, підприємцями, діти яких вчаться в школах „куща” для вирішення наявних проблемі школи і громади.
Додаток А
Реальний стан співпраці між школами
СЗШ 1- СТ. С. БОРОВЕ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес
СЗШ 1-3 ст В.Мости
Учні продовжують навчання у 5-му класі
Позакласна
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Школа мистецтв В.Мости
БУТ В.Мости Зустрічі з видатними людьми району, області
Спортивні змагання, відвідання секцій
Кадри
СЗШ 1-3 ст В.Мости
Методичні об’єднання вчителів- предметників куща, педради, атестації
Матеріально-технічна база
СЗШ 1-3 ст В.Мости
СЗШ 1-3 ст. Куличків
СЗШ 1-3 ст Сілець Використання комп’ютерів, забезпечення підручниками
Магнітофон
Методична література
Взаємодія з оточенням
СЗШ 1-3 ст В.Мости
Співпраця з громадою села, народним домом, цекрвою, приватним підприємством «Луцик» В.Мости
Задоволення попиту громади і родини СЗШ 1-3 ст В.Мости
Намагання забезпечити запити батьків, громади. Користування телефоном
СЗШ 1-3 СТ. С. БУТИНИ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес
СЗШ 1-3 ст Пристань
СЗШ 1-3 ст. Двірці Міжшкільний факультатив з математики
Позакласна
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Реклинець, Двірці, Сілець Пристань
Школа мистецтв В.Мости
БУТ В.Мости Спортивні змагання, огляди худ. самодіяльності, навчання учнів, конкурси малюнків,
Філія школи мистецтв В.Мости
Кадри Методичні об’єднання вчителів- предметників куща
Матеріально-технічна база ВЧ В.Мости Стрільбище
Взаємодія з оточенням
ВЧ В.Мости
Лісництво
Церковні громади села Посадка культур
Екскурсії, заняття ДПЮ на базі ВЧ
Спільне святкування державних та релігійних свят
Задоволення попиту громади і родини Забезпечення школи комп’ютерним класом
СЗШ 1-2 СТ. С.КУЛИЧКІВ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес СЗШ 1-3 ст В.Мости Продовження навчання у 10-11 кл.
Позакласна
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Школа мистецтв В.Мости
БУТ В.Мости Спортивні змагання, огляди худ. самодіяльності, навчання учнів, конкурси малюнків, учнівських виробів
Кадри
СЗШ 1-3 ст. В.Мости Кущові метод навчання, індивідуальні консультації вчителів (методична допомога)
Матеріально-технічна база СЗШ 1-3 ст. В.Мости Обмін підручниками
Взаємодія з оточенням Церква, батьки, лісництво
Задоволення попиту громади і родини
СЗШ 1-2 СТ. С. МЕЖИРІЧЧЯ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес
СЗШ 1-3 ст Сілець
Учні продовжують навчання у 10-11 кл
Позакласна СЗШ 1-3 ст. В.Мости
БУТ В.Мости огляди худ. самодіяльності, конкурси малюнків,
Кадри
СЗШ 1-3 ст. Сілець Методичні об’єднання вчителів- предметників куща, обмін досвідом керівництва
Матеріально-технічна база СЗШ 1-3 ст. Сілець Обмін підручниками
Взаємодія з оточенням Церква, батьки
Задоволення попиту громади і родини
СЗШ 1-3 СТ. С. РЕКЛИНЕЦЬ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес
Позакласна
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Бутини, Двірці, Сілець, Пристань Спортивні змагання, огляди худ. самодіяльності, конкурси малюнків, виробів
Кадри
ПШ с. Стримінь
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
СЗШ 1-3 ст. Сілець
СЗШ Бутини
Суш Сілець Вчителів початкових класів, методичні об’єднання вчителів- предметників куща
Матеріально-технічна база
СЗШ 1-3 ст. В.Мости Комп’ютерний клас (2 роки)
Взаємодія з оточенням
Церква,
Лісництво
ТзОВ Реклинець
ВЧ В.Мости Виховання учнів, матеріально-технічна допомога (10 р.)
Задоволення попиту громади і родини Забезпечили школу комп’ютерним класом
СЗШ 1-3 СТ. С. СІЛЕЦЬ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес СЗШ 1-3 ст. В.Мости,
Межиріччя, Волсвин, Реклинець
Обмін інформацією, колегіальне вирішення проблем
Позакласна СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Межиріччя Творчі зустрічі, обмін досвідом і презентації
Кадри
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Межиріччя Методичні об’єднання вчителів- предметників куща
Обмін досвідом управлінської діяльності
Матеріально-технічна база
Взаємодія з оточенням
СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Межиріччя Взаємодія з громадою села, політичними організаціями (КУН), підприємцями, церквою, народним домом,
Фермерське госп. „Газда”
Задоволення попиту громади і родини Волсвин
Межиріччя
СЗШ 1-3 СТ. С. ДВІРЦІ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес СЗШ 1-3 ст. В.Мости,
Пристань (14 р.)
Координація навчально-виховного процесу
Міжшкільні факультативи
Позакласна
СЗШ 1-3 ст. В.Мости,
Пристань
Огляди худ. самодіяльності,
Спортивні змагання
Кадри СЗШ 1-3 ст. В.Мости Вчитель інформатики викладає
Матеріально-технічна база СЗШ 1-3 ст. В.Мости
Комп’ютери, підручники
Взаємодія з оточенням Церква
ТзОВ „Двірці”
Сільрада
Підприємець Мрочко В.В.
Задоволення попиту громади і родини
Залучення батьківської ради до ведення професійного навчання.
Участь батьків у ремонті і позакласній роботі
СЗШ-ЛІЦЕЙ 1-3 СТ. М. В. МОСТИ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес Двірці
Куличків
Борове
Спільне використання комп’ютерного класу
Продовження навчання з 5-го класу
Окружні предметні МО 4 рази на рік
Позакласна Двірці Огляд художньої самодіяльності, спортивні змагання (двічі на рік)
Кадри СЗШ 1-3 ст. Двірці
Вчитель інформатики на дві школи
Матеріально-технічна база СЗШ 1-3 ст. Двірці
Борове Комп’ютерний клас, підручники,
Моделі
Взаємодія з оточенням Куличків
Борове Спільні батьківські збори двічі на рік
Задоволення попиту громади і родини Двірці
Куличків
Борове Покращання профільного навчання
СЗШ 1-2 СТ. С. ПРИСТАНЬ
Напрямок співпраці та його складові З якою школою, як давно відбувається співпраця Детальніше опишіть зміст співпраці, періодичність
Навчально-виховний процес
Бутини (20 р.)
Двірці (14 р.)
Погодження навчальних програм,
Корекція методичної роботи,
Проведення методичних тижнів
Забезпечення підручниками
Позакласна
Бутини
Двірці спортивні змагання
Міжшкільний факультатив з математики
Кадри СЗШ 1-3 ст. Двірці Вчитель географії з Двірців читає 6 год.
Матеріально-технічна база СЗШ 1-3 ст. Двірці
Бутини
Взаємодія з оточенням
Бутини Громада села, церкви
Підготовка школи до навчального року, проведення культурно-просвітницьких заходів
Задоволення попиту громади і родини Бутини Батьківські лекторії, державні свята, відродження традицій села
Додаток.Б
Проблеми шкіл та їх вирішення
СЗШ 1-го ст. с. Борове
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення учнів зошитами з друкованої основою з письма ,, математики, розвитку мовлення за власні кошти 6
Позакласна
Відсутність фінансування гурткової роботи Художня самодіяльність, вишивка) Намагались зібрати плату з батьків Не задовольняє оплата 4
Кадри
Відсутність сторожа і двірника Звернення в райВО,
за кошти батьків Низька ЗП
Батьки не хочуть платити 1
Матеріально-технічна база Стан меблів,
Спортивний інвентар Звернення до СЗШ 1-3 ст В.Мости
Застарілі меблі, нестача коштів 5
Взаємодія з оточенням
Спільне користування електролічильником з медпунктом Звернення до ВМостівської ради Немає коштів 3
Задоволення попиту громади і родини
Використання приміщення школи під оренду (ПП «Луцик») – продаж алкогольних напоїв
Вимоги батьків щодо безплатного забезпечення дидактичним матеріалом, посібниками Звернення до підприємця
Батьківські збори
Кошти
2
СЗШ 1-3 ст. с. Бутини
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, дидактичними матеріалами
Зміст підручників
Обладнання для проведення лабораторних і практичних занять Заявку у РВО Відсутнє державне фінансування 6
Позакласна
Недостатнє фінансування гурткової роботи, недостатня МТБ Гуртки з БУТ
В.Мости,
Школа мистецтв В.Мости Залишилося 0,5 ставки на гурткову роботу (в школі 15 класів-комплектів) 2
Кадри
Відсутність вчителя інформатики
Доїзд вчителів на роботу Заявка в райВО
Звернення до райради Низька ЗП
Відмова транспортників 5
Матеріально-технічна база
Стан меблів,
немає комп’ютерів,
застаріла наочність, ТЗН, кухонне обладнання Заявка в РайвО Відсутні спонсори і державне фінансування 4
Взаємодія з оточенням Відсутність спонсорів 1
Задоволення попиту громади і родини
Здобуття професії механізатора
Підвіз дітей з віддалених хуторів Профілізації – технологічний профіль
Звернення до комісії по видачі ліцензій при райДА
Шкільний автобус Відсутність зайвих підручників 2
СЗШ 1-2 ст. с. Куличків
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, наочними посібниками, метод посібниками, клас-комплектами Заявку у РВО Недостатнє фінансування 6
Позакласна
Недостатнє фінансування гурткової роботи, недостатня МТБ Пропозиції батькам оплачувати керівництво гуртків Низька зарплата 4
Кадри
Відсутність організатора позакласної роботи
Доїзд вчителів на роботу – в результаті плинність кадрів Звернення до перевізників Скорочення посади
Відмова транспортників через невигідність рейсу 3
Матеріально-технічна база
Меблі, ТЗН, немає телефону, відсутність оргтехніки,
Відсутність майстерні, спортзалу,водопостачання Налагодження зв’язків з фермером, підприємцями, батьками Відмова через нестачу коштів
ВМостівська міська рада не виділяє коштів на школу 5
Взаємодія з оточенням Відсутність спонсорів Налагодження взаємозв’язків з фермером Відмова через нестачу коштів 1
Задоволення попиту громади і родини Забезпечення підручниками
Допомога батьків школі Звернення до сусідніх шкіл
Звернення до батьків Відсутність зайвих підручників 2
СЗШ 1-2 ст. с. Межиріччя
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, дидактичними матеріалами
Методичні і роз даткові матеріали, хім. Реактиви, фіз.. прилади. Класи-комплекти Заявку у РВО
Звернення до шахти «Межирічанська» Відмова, посилання на нестачу коштів 6
Позакласна
Недостатнє фінансування гурткової роботи, недостатня МТБ (спортінвентар, муз. центр) 4
Кадри
Відсутність вчителя трудового навчання
Підвіз учнів до місця праці Низька ЗП
Відмова транспортників 3
Матеріально-технічна база
Застарілий спортінвентар,
застаріла наочність, ТЗН, відсутність оргтехніки, пічне опалення Недостатнє державне фінансування (сільрада не фінансує школу) 5
Взаємодія з оточенням
Шахта «Межирічанська», сільрада Зустрічі й бесіди Недостатня увага до проблем школи 1
Задоволення попиту громади і родини
Газифікація, підведення води, немає їдальні, спортзалу,
Путівки для оздоровлення дітей 2
СЗШ 1-3 ст. с. Реклинець
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, дидактичними матеріалами
Зміст підручників
Обладнання для лаб. і практ. занять Заявку у РВО
Відсутнє фінансування з боку держави 5
Позакласна
Недостатнє фінансування гурткової роботи Ставка для ГУР-ткової роботи зменшилась до 0,5 3
Кадри
Немає вчителя фізвиховання,
Муз. Керівника гуртка Заявка в райВО
Запит спеціаліста в муз. школі Відсутність спеціаліста
Низька ЗП 2
Матеріально-технічна база
Підлога в майстерні
Стан меблів
Відсутність комп’ютерів Заявки в райВО Недостатнє державне фінансування 6
Взаємодія з оточенням Відсутність спонсорів 1
Задоволення попиту громади і родини
Немає поділу класів при кількості 30 учнів.
Забезпечення оргтехнікою Недостатнє фінансування школи 4
СЗШ 1-3 ст с. Сілець
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, дидактичними і методичними матеріалами
Організація профільного навчання
Придбання підручників батьками Недостатнє фінансування з боку держави 6
Позакласна
Недостатнє фінансування гурткової роботи (спорт секції, хореографічний гурток) Організувати платний хореографічний гурток Батьків не задовольняє оплата керівника 2
Кадри
Немає вчителя ДПЮ,
Трудового виховання,
Робітника для обслуговування школи,
Скорочення пед. кадрів Заявка в райВО
Низька ЗП
4
Матеріально-технічна база Наявність парт (відповідно до зросту)
ТЗН
Інструменти для майстерні
Інвентар для обслуговуючого персоналу
Потреба в ремон-ті навчальних ка-бінетів Відсут-ність медпункту Підняття парт - батьки
Недостатнє державне фінансування 3
Взаємодія з оточенням
Нерозуміння з боку підприємців необхідності допомоги школі Постійний контакт (є негативні і позитивні сторони) 1
Задоволення попиту громади і родини
Батьки забагато хочуть від школи;
Недостатній рівень знань батьків з педагогіки, виховання дітей
Право виховна робота Заняття школи „Молодого батька” Недостатня активність батьків
Слабка профілактична діяльність правоохоронних органів 5
СЗШ 1-3 ст. с. Двірці
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками, методичною літературою, пресою
Перевантаженість окремих навчальних програм Профільні групи, факультативи Колективна підписка, обмін метод. літературою Нестача коштів на забезпечення бібліотеки 6
Позакласна
МТБ
Мала кількість годин на позакласну роботу Предметні тижні
Позакласною роботою має займатися кожен вчитель-предметник 4
Кадри Мала чисельність обслуговуючого персоналу Заявка в райВО
Низька ЗП
5
Матеріально-технічна база
Стан меблів
МТБ окремих кабінетів (фізика) Допомога інших шкіл (фізика)
Недостатнє державне фінансування на меблі 3
Взаємодія з оточенням
Самі не приходять на допомогу школі Звернення 1
Задоволення попиту громади і родини
Мала участь громади і родини у житті школи.
Підвіз учнів Запрошення на свята і уроки. Доїзд рейсовим транспортом 2
СЗШ 1-3 ст. м. В.Мости
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками
Придбання підручників батьками Відсутність підручників у торгівлі 6
Позакласна
Хореографічні навички Пошук кадрів у навчальних закладах Відсутність вчи-теля хореограф-фії, Недостатнє фінансування гурткової роботи 2
Кадри
Вчитель фізкультури Пошук в навчальних закладах
Низька ЗП
5
Матеріально-технічна база
Наявність парт (відповідно до зросту), стільців
Дах школи Виготовлення парт і стільців у шкільній майстерні Недостатнє фінансування 4
Взаємодія з оточенням
Нерозуміння з боку підприємців необхідності допомоги школі Постійний кон-такт (є негативні і позитивні сторони) Нерозуміння проблем школи 3
Задоволення попиту громади і родини
Підвіз учнів с. Борове
Ремонт даху
Скорочення кількості класів
Функціонування басейну Спілкування з батьками і підприємцями
Дах ремонтують батьки Відсутність транспорту
Непродумана конструкція даху
Зменшення кількості учнів
Велика напов-нюваність за нормативами МОН 1
СЗШ 1-2 ст. с. Пристань
Напрямок, сфера
діяльності та її складові Що не задовольняє Що робилося вже, аби уникнути цих недоліків В чому причини невдач Ранг
Навчально-виховний процес
Забезпечення підручниками і метод. літерату-рою Низька мо-тивація навчаль-ної діяльності
Класи-комплекти Залучення спонсорських коштів, організація міжшкільних факультативів Відсутність комп’ютерів, транспортні незручності,
Неврегульованість законодавством 5
Позакласна
Мат база, метріальне забезпечення Будівництвл школи Відсутність вчите-ля хореографії,
Недостатнє фінансування гурткової роботи 1
Кадри
Зростання професійної майстерності Періодика, методична література Фінансування школи
4
Матеріально-технічна база
Стара будівля (1898)
Відсутність належних меблів і санітарних умов Початок будівництва у 1992 р.
Залучення бать-ків і громади до ремонту і збереження Недостатнє фінансування 6
Взаємодія з оточенням Залучення під-приємців, органи самоврядування Зустрічі, обговорення проблем Недостатня готов-ність школи до такої діяльності 2
Задоволення попиту громади і родини
Рівень педагогічних знань батьків, вплив сім’ї на виховання учнів Лекторій батьків, індивідуальна робота Недостатня активність батьків, ЗП вчителів, неповні сім’ї 3
Додаток 1 Мапи Кущів шкіл Сокальського району Львівської області
ВЕЛИКІ МОСТИ
1.Співробітництво розпочалося з моменту організації кущових методичних об”єднань з різних предметів,спортивних змагань,проведення польових зборів учнів 11-х класів з ДПЮ.Співпраця є необхідною для підвищення рівня знань учнів,фахового рівня вчителів.
2.У минулому співробітництво розвивалось через усний обмін досвідом роботи в сфері керівництва,допомоги у зміцненні матеріально-технічної бази/обмін підручниками,наочністю/.
3.8 учнів Куличківської школи продовжують навчання у 10-11 кл.СЗШ-ліцей м.Великі Мости.49 учнів Борівської СЗШ 1ст.з 5-го кл.навчаються у цій же школі.Двічі у семестр проводяться кущові методоб”єднання. Один раз у семестр відбуваються кущові спортивні змагання.Вчитель інформатики є викладачем у Двірцівській СЗШ 1-111ст.
4.Фінансування як окрема стаття видатків відсутнє.Здійснується за рахунок відділу освіти/в межах кошторисних призначень/,батьківського фонду, спонсорів.
5.Перешкоди:
-віддаленість населених пунктів;проблеми підвозу учнів;
-відсутність міцної матеріально-технічної бази;
-психологія учасників навчально-виховного процесу.
6.Перспективи:
-зконцентроване фінансування;
-високий рівень знань учнів відповідно до профілів;
-зміцнення матеріально-технічної бази.
Забузький кущ
Острів
1.Співпраця шкіл розпочалася з моменту побудови школи.
2.Взаємодія між школами носить неформальний характер.Це спільне використання бібліотек,проведення практичних занять у комп”ютерному класі.
3.Замала кількість учнів в класах робить робить неефективним створення профільних класів у кожній школі зокрема.4.
4.Фінансування як окрема стаття видатків відсутнє.Здійснується за рахунок відділу освіти/в межах кошторисних призначень/,батьківського фонду, спонсорів.
5.Перешкоди:
-Довіз учнів до школи фінансується батьками;
-кожна школа куща має формувати свій бюджет знизу.
6.Переваги:
-33 учні Мурованської СЗШ 1-111ст. вивчають автосправу у школі с.Острів.
-широкий обмін досвідом зрізних питань шкільного життя.
Хлівчани
1-2.Співробітництво між школами куща почалося з 1950р.Хлівчанська десятирічка приймала учнів з сіл Діброва,Домашів,Тяглів.Слід відзначити,що випускники ,які закінчили школу і педагогічні заклади ,працюють в рідній школі і дочірніх школах.У 60-80 рр.при хлівчанській школі працював пришкільний інтернат і проживало в ньому 50 випускників шкіл –дев”ятирічок.
3.На рівні керівників шкіл проводяться консультації взаємне інформування.Проводяться спільні заходи ,які мають традиційний сезонний характер.В пошані скаутські випробування
4.Більшість заходів фінансується за рахунок учасників.Частково-відділ освіти.спонсори.
5.Перешкоди –фінансового характер , відсутність транспорту як засобу зв”язку ,слабка нормативно-правова база.
6.Можливе вирішення проблем:
-юридичне оформлення офіційного підпорядкування у вертикалі ;
-належне фінансування;
-наявність шкільного транспортного парку.
Тартаків
1-2.Співробітництво із школами-це давня традиція СЗШ 1-11ст.с.Тартаків , з 1948р., коли школа стала середньою.Адже учні сусідніх сіл ходили / їздили/ на навчання у середню школу.У 80-их роках у Тартакові була вечірня школа ,яка забезпечувала навчання працюючої сільської молоді.Багато висококваліфікованих вчителів Тартаківської школи працювали по сумісництву в інших школах.
3.Сьогодні існує тісна співпраця СЗШ 1-111ст.с.Тартаківз СЗШ 1ст.с.Романівка ,СЗШ 1-11ст.сіл Переспа, Спасів, Боб”ятин, Матів, Лучиці.
На базі СЗШ 1-11ст.сТартаків проходять конкурси та фестивалі: „Сурми звитяги”,”Мамині зіроньки”,”Таланти твої,Україно”,”Різдв”яні дзвіночки”.Стало традицією проводити День відкритих дверей для учнів ,які бажають здобувати повну загальну середню освіту.На базі школи працює філіал школи мистецтв ім.Матюка Це ще один крок до співпраці через „сходинку культури”.
4.Фінансування як окрема стаття видатків відсутнє.Здійснується за рахунок відділу освіти/в межах кошторисних призначень/батьківського фонду /,спонсорів.Автобус „Школярик” здійснює підвіз учнів до школи.
5.Співпраця здійснюється в межах усної домовленості.Відсутнє правове забезпечення.
6.Для покращення співпраці необхідно збільшити кількість автотранспорту для обслуговування шкіл.
ВАРЯЖ
1.Школа с.Варяж з моменту побудови—середня загальноосвітня.Сюди на навчання приходили діти з навколишніх сіл Угринів , Хоробрів , Гута , Бояничі , Лубнівка , Войславичі та інші.
3.Проводяться виїзні концерти художньої самодіяльності ,спільні зустрічі випускників шкіл , змагання дружин Юних друзів прикордонників.
4.Фінансування як окрема стаття видатків відсутнє.Здійснується за рахунок відділу освіти/в межах кошторисних призначень/,батьківського фонду.
5.Основні проблеми:фінансова , громадсько-суспільна ,юридична.
6.Вирішити проблему малокомплектних шкіл , індивідуального навчання у селах з малочисельним населенням зможуть шкільні округи.
Умовні позначення:
Т – транспортування (довіз учнів)
В - обмін учителів
П – спільні заняття\ використання приміщень профільні класи,
Ф - спільні заняття\ використання приміщень факультативи
І – комп’ютери, спільне використання
С – спортивні змагання, заняття
У – продовження навчання учнями у старших класах іншої школи
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
ХТО ЩО ВИРІШУЄ?Попередні рекомендації по результатах проекту
«Розвиток освітньої політики на місцевому рівні»
Інститут Управління суспільними змінами, Київ, Україна
СПАН-Консалтантс, Гаага, Нідерланди
ЧОМУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ?
• Демократизація суспільства
• Мінімізація бюрократичного тягаря
• Відновлення громадянської довіри
• Можливості залучення різних джерел фінансування
Перехід України до більш прозорих і демократичних схем самоврядування, передача повноважень на місцевий рівень громад
ТОМУ, ПРОПОНОУЄМО
Управління школами, що забезпечує
Простір для керівників освіти та місцевої влади для підготовки і впровадження рішень, які б відповідали інтересам громади та задовольняли потреби регіону
Заохочення керівників освіти та місцевих/регіональних управлінців до підвищення ефективності мережі і якості надання освітніх послуг
Ключові поняття
• Відповідальність
• Директорів шкіл/ Вчителів
• Батьків/ Учнів
• Громади/ Економічних суб”єктів
• Підзвітність
• Щодо забезпечення якості
• Щодо використання державних коштів та суспільних ресурсів
Інструменти децентралізації
• Заохочення шляхом створення умов:
– Через розробку національної освітньої політики
– У нормативно-правовому середовищі
• Вміння
• Програми тренінгів
• Матеріали тренінгів
• Інструменти
• Результати досліджень і розробок
• Методи організації досліджень і розробок
Рекомендація 1 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
• Розробку і здійснення освітньої політики на всіх рівнях організовувати з включенням зацікавлених учасників освітнього процесу.
• Цього можна досягти через а) механізми консультацій з громадськістю та б) залучення всіх зацікавлених сторін, що ухвалюють рішення в освіті
Національний рівень: Залучення професіоналів не тільки освітньої сфери, економістів, наукових експертів
Регіональний/ Місцевий: залучення вчителів, батьків, студентів, громади та економічних суб’єктів
Рекомендація 2 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
• Передати повноваження прийняття рішень на “найнижчий рівень” освітньої системи. Це передбачає
Планування власного розвитку всіма зацікавленими учасниками на рівні територіальної громади
Фінансування шкіл з бюджету “без посередників”
Утворення шкільних рад та посилення їх функцій і спроможності
Збільшення ресурсів через взаємодію між школами
Забезпечення якості освіти самими школами
Кадрові рішення (щодо прийняття на роботу та звільнення перепідготовки) приймаються на місцевому рівні
Рекомендація 3 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
Впровадити механізми якості освіти, які поєднують самооцінку шкіл зі зовнішнім оцінюванням.
Школи, відповідальні за якість освіти, зацікавлені в об’єктивному оцінюванні.
Рекомендація 4 (проект)
Ми рекомендуємо уряду змінити функції органів управління на обласному та/або районному рівні
Досвід та вміння обласних і районних органів управління освітою спрямувати на:
Збір даних для прийняття управлінських рішень на місцевому рівні
Зовнішню оцінку якості шкіл
Фінансовий аудит та звітування
Рекомендація 5 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
На обласному та/або районному рівні створити умови для впровадження “прозорої і доступної системи освітньої підтримки” * :
Перепідготовки, підвищення кваліфікації вчителів
Методичного/ресурсного забезпечення
Публікацій, розповсюдження підручників, навчальних програм і посібників
Тренінг та підтримка керівництва
*Ринок підтримки освіти (прозора і доступна система освітньої підтримки, що базується потребах) включає в себе наступні компоненти:
Школи і громади мають свій бюджет і можуть використовувати його для розвитку персоналу і реконструкції мережі «на власний розсуд».
Конкуренція між провайдерами забезпечує вищу якість при зменшенні ціни
Це забезпечується незалежною акредитацією провайдерів
Рекомендація 6 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
Сприяти раціоналізації освітньої мережі шляхом створення кущів (освітніх округів).
Цього можна досягти шляхом :
– Фінансової підтримки процесу освітнього планування
– Проекти розвитку мережі різними учасниками освітнього процесу мають доповнюватися а) навчанням; б) впровадженням прозорої системи освітньої підтримки
– Забезпечення того, щоб зекономлені в результаті раціоналізації ресурси були збережені в середині куща та реінвестовані в розвиток освітнього процесу
Рекомендація 7, 8 (проект)
Ми рекомендуємо уряду
• Сприяти поширенню інструментів та методів, вироблених в проекті серед місцевих та регіональних органів управління і “планувальників” розвитку освіти
• Запровадити в системі перепідготовки управлінських кадрів освіти курс з вироблення освітньої політики та планування розвитку освіти на місцевому рівні.
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Кабінет Міністрів УкраїниВіце-прем’єр Міністру України
з питань гуманітарної політики
Томенку М.В.
Шановний Миколо Володимировичу!
Наш Інститут протягом тривалого часу займається дослідженнями у галузі освіти і проблемами її стратегічного розвитку. Одним із кроків цієї роботи став Круглий стіл «Сфера освіти в контексті стратегічних завдань розвитку країни: ситуація та можливі перспективні напрями політики», який пройшов 02.03.2005. На ньому ініціативна група коаліції громадських організацій пропонувала підготувати національну доповідь про стан справ у сфері освіти України. Ми хотіли б обговорити з Вами можливість співпраці коаліції громадських організацій з Кабінетом Міністрів України щодо продовження цих робіт.
Одним із головним висновків зібрання коаліції громадських організацій було наступне «ми, - громадяни України, користувачі послуг, а також ті, хто їх надає і хто відповідає за їхню якість, управляє ресурсами в освіті - не знаємо власної системи освіти». Як показало обговорення під час круглого столу, відсутні данні для аналізу та оцінки стану справ в освіті (статистика, інвентаризація не знаходяться на належному рівні) та якості надання послуг і ефективності інститутів.
Ми глибоко переконані, що стратегічні пріоритети державної політики – боротьба з корупцією, європейська інтеграція та внутрішня консолідація суспільства (подолання електорального розколу) – повинні стати критеріями при визначенні завдань освітньої політики держави. В результаті відсутності аналізу і досліджень освітньої політики відсутні данні для прийняття рішень, що в перспективі означає неефективну політику, а як наслідок - падіння довіри до освіти, до державного управління в цілому.
Наприклад, питання: «добре чи погано «вступати» у Болонський процес; чи потребує, - а якщо так, то в яких формах, - державної підтримки незалежне тестування; яким чином розвивати шкільну мережу за умов нинішньої демографічної ситуації тощо – потребують уважного аналізу вже зробленого і експертної оцінки існуючих проектів, ініціатив саме з урахування стратегічних пріоритетів держави, а не як питання виключно освітнього відомства.
У зв’язку з цим ми пропонуємо налагодити в суспільстві:
Систему постійного збору, аналізу статистичних та інших даних, їх систематизацію і аналіз, обговорення;
Консультації з основними зацікавленими учасниками освітнього процесу в системі прийняття урядових рішень на основі результатів дослідження і збору даних, аналізу стану справ в освіті;
Підготовку і проведення громадських слухань, соціально-гуманітарної експертизи державних рішень, проектів та ініціатив
Оприлюднення результатів дослідження і громадських обговорень у засобах масової інформації для використання їх як матеріалу для прийняття урядових рішень, так і для населення.
Це дозволить
Уряду – новий інструмент комунікації з громадськістю стосовно проблем і перспектив розвитку освіти, де можна відстоювати пріоритети державної політики і інтереси суспільства
Учасникам освітнього процесу – мати постійний доступ до знань про стан освіти і можливості отримання\надання освіти
Центральному рівню ухвалення рішень – оцінку наслідків тих чи інших проектів, ініціатив, рішень в освіті
Місцевому рівню – громадську, експертну оцінку діяльності інституцій, якості надання послуг
Що нам потрібно від уряду, від Міністерства
Включення до порядку денного діяльності органів управління освітою заходів, спільних з неурядовими організаціями, аналітичними центрами, що займаються збором даних, їх аналізом і систематизацією;
Залучення до колегій міністерства освіти і науки представників неурядових організацій, які презентують результати збору даних та аналізу ситуації в освіті
Залучення своїх працівників – відповідальних за зв’язок з громадськістю, аналітичне забезпечення, - до участі у проведенні експертизи, аналітики, громадських обговорень та інших роботах, що пропонуються третім сектором в освіті.
Що нам потрібно від віце-прем’єр Міністра з гуманітарних питань
Сприяння у партнерській взаємодії між органами управління освітою та громадськими організаціями як на центральному так і на регіональному рівні щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення експертизи, аналізу та розробки освітньої політики України
Що вже є, що зроблено
Досягнуто домовленості між учасниками коаліції дослідницьких організацій щодо надання власної інфраструктури для проведення досліджень та оприлюднення результатів через існуючу мережу аналітичних центрів та засобів масової інформації та комунікації громадського та державного секторів (зокрема, - через систему підвищення кваліфікації в системі освіти та перепідготовки кадрів, через громадські телевізійні та радіо канали, газети тощо) Проведені – прес-конференція і круглий стіл
Підготовлені проекти документів (меморандум, проект програми робіт, проект національної доповіді тощо)
Списки учасників, що візьмуть на себе розробку і реалізацію проекту
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Доки українська школа буде оплотом адміністративного ресурсу, суспільний розвиток в цій країні неможливий.
Ющенко пообіцяв Конгресу США не застосовувати адмінресурс
www.ПРАВДА.com.ua, 6.04.2005, 18:37, оновлено 18:45
Президент України Віктор Ющенко заявив, що не допустить адміністративного тиску на парламентських виборах 2006 року.
"Нова влада не допустить адміністративного тиску на парламентських виборах наступного року", - заявив він під час своєї промови перед Конгресом США в середу.
...........
Він також заявив, що у нової влади є політична воля повернути українцям віру у правосуддя. Наше першочергове завдання - гарантувати незалежність судової влади.
.........
"Українська правда"
Всім відомо, яку роль виконують школи на виборах. Вони не тільки дільниці; влада через школи застосовувала брудні технології, директори шкіл включені у напів-, або повністю кримінальні схеми.
В усьому світі існує практика підключення шкіл до суспільно-політичного життя, але це носить публічний характер. Тому будь який примус, тиск може мати протидію. Наприклад, в Нідерландах парламент вирішує, що школи мають впровадити предмети, а мережа шкіл – реорганізуватися, для того, аби забезпечити кращу інтеграцію в суспільство дітей іммігрантів, сімей, які переїхали жити зі Сходу. Якщо це не подобається вчителям і директорам шкіл, вони виступають з цього приводу в пресі, переконують політиків стати на захист якості навчання, інтересів у першу чергу сімей, які давно проживають у містах і селах своєї країни. З цього приводу йдуть суспільні дебати, суспільство і експерти виробляють альтернативні підходи, аби задовольнити інтереси різних сторін.
У нас тиск на школи і включення їх у політичне протистояння носить тіньовий і брутальний характер, що призводить до нехтування інтересами батьків і громади, національними інтересами держави. На протязі багатьох років школа використовувалась як майданчик агітації за «партію влади» та застосування найбрудніших технологій. Оскільки директори шкіл поставлені в умови виживання, в більшості своїй чесні і порядні люди, вони мусили підкорятися системі, тому що виконання службових обов’язків ставило їх на межу законності. Будь яка комісія, ініційована владою могла знищити вчителя, крім того, особливо під час виборів до місцевих органів влади, до них використовувалися прямі загрози, застосування насилля і підкуп, загрози стосовно безпеки близьких тощо.
Всі ці факти скриті від публічного оприлюднення, оскільки директори шкіл продовжують бути залежними від влади і кримінального оточення. Міністерство освіти безумовно було включено в ці схеми, багато чиновників продовжують працювати й нині, немає рішучих кадрових та структурних змін в освіті в центрі і на місцях. Тому у директорів шкіл немає впевненості, що їх захистить, якщо вони оприлюднять ці факти, піднімуть таку тему. Вони не вірять, що цього не повториться, або що новий Уряд не збирається знову застосувати ті самі механізми адміністративного ресурсу на наступних виборах, до яких залишилося зовсім мало.
Потрібна суспільна кооперація у вирішенні цієї проблеми. Це не тільки питання захисту прав директорів шкіл, які продовжують бути рабами системи, але це й проблема батьків, це проблема роботодавців, проблема громади і українського суспільства в цілому. За період незалежності вибори стали способом купівлі влади через масовий підкуп та фальсифікації. Включення у це шкіл є тричі злочинним. По-перше, це спотворює, деморалізує керівництво і освітян, робить загальну атмосферу у школі, у колективі злочинною, неправдивою, що не може не сказатися на якості навчання, на кваліфікації вчителів і менеджерів освіти. По-друге, це займає купу часу і відволікає від виконання службових обов’язків; замість займатися розвитком, педагоги і директори приймають участь у нарадах, проводять безкінечні засідання, розповсюджують анкети, листівки, під час компанії вони включені у брудні технології і мусять включати своїх колег. По-третє, це не може пройти повз учнів і батьків, і сім’ї стають втягнутими у таку діяльність шкіл і не можуть не давати цьому оцінку, в результаті падає довіра до цього інституту.
Корупція та електоральний розкол, недовіра до державних інститутів починаються зі шкли, де нове покоління отримає перші уроки громадського ставлення. Ті, хто «прорвався до влади», або використав цей адміністративний ресурс вчать своїх дітей за кордоном, а звідси висмоктують ресурси. Батьки, якщо вони мають на це кошти, прагнуть знайти іноземний заклад, щоби чомусь вчити своїх дітей, бо всі розуміють, що наша освіта вичерпала свій потенціал. Але говорити про це й аналізувати причини ніхто не хоче. Влада діяла підступно, в «кращих традиціях» злочинних угрупувань. Тіньовий тиск – примус до створення злочину – замовчування вигідне самій жертві.
Наше завдання сьогодні через суспільну кооперацію допомогти освітянам вийти з цього положення, розірвати це порочне коло. Тим самим суспільство « витягне себе за чуприну з болота» як Барон Мюнхаузен. Саме це нам залишилося, бо ніякий Захід нам не допоможе. Підірвані основи соціального буття - в місці, де відтворюється людський потенціал, людські якості, передаються норми культури, існує бруд і нехтування принципами моралі, процвітає цинізм, а громадська позиція приховується і стає не вигідною.
Консолідація країни, подолання електорального розколу, європейська інтеграція, прозорість та боротьба з корупцією, про які так багато говорить нинішній Уряд і Президент залишаться гаслами, якщо влада не відпустить школи. Вона має віддати їм гроші і не втручатися в освітній процес, залишивши вирішення питань освітньої політики на розсуд місцевої громади. Всі інструменти адміністративного тиску залишилися в руках влади, тільки тепер ми думаємо, що вона чесна і не примусить нікого робити брудні речі. Але вибори піднімуть знову до житті всі ті сили, які використовували школи для застосування брудних технологій. В Міністерстві освіти і в Уряді, особливо на місцях партія реваншу не втратила своїх позицій і чи навряд їх втратить. Школи всі підконтрольні владі і застосування бруду знову буде проходити повз них, незалежно від того, під якими гаслами.
Наше завдання розпочати дискусію в суспільстві і захистити права чесних директорів шкіл, відкрити можливість розповісти про зловживання владою під час виборів через втягнення у це освітян. І унеможливити, аби новий Уряд, Президент, Міністерство, думали, аби вони можуть ще раз зробити це «з кращих міркувань». Всі робили це тільки з кращих міркувань і тут мова як раз йде про зміну ставлення до суспільно-політичного буття. Мета не виправдовує засоби, якщо ми збираємось будувати відкрите демократичне суспільство. Треба діяти прозоро і шукати компромісів через розробку альтернативних правил гри, нових рішень, проектів, а не добиватися свого «за будь яку ціну», використовуючи переваги над опонентами, завдяки доступу до адміністративних ресурсів. «Перемога все спише, а наша справа добра» - під такими гаслами діяла й стара влада, штовхаючи людей на злочини. Тепер від цього треба відмиватися нам всім, допомагаючи один одному.
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Пропозиція для обговоренняВід фікції до прозорого фінансування освіти
Головна ідея пропозиції
Ми пропонуємо змінити ситуацію з непрозорим бюджетним процесом та неефективним використанням фінансів в середній освіті через реалізацію регіонального пілотного проекту. Проект має на меті сформувати бездефіцитні бюджети, посилити бюджетну дисципліну і підвищити ефективність використання фінансів у системі загальної середньої освіти шляхом запровадження громадського контролю сучасних форм моніторингу та оцінки використання коштів, які виділяються із державного бюджету на потреби шкіл та дошкільних установ кожної території. Проект передбачає проведення пілотних досліджень у декількох регіонах України, розробку на їхній основі рекомендацій щодо удосконалення фінансового та бюджетного процесу, створення виборних шкільних рад із батьків і громадськості для впровадження прозорого, справедливого і ефективного використання бюджетних та поза бюджетних коштів.
Мета проекту
Перейти від усталеної практики формування фіктивного, дефіцитного бюджету на освіту до механізму формування бездефіцитного бюджету, створення і використання якого відбувається у прозорий спосіб за участю всіх зацікавлених учасників освітнього процесу: держави, батьків, платників податків, жертводавців. Прозорий бюджет на освіту дозволить не тільки більш ефективно використовувати наявні кошти державного бюджету, але й залучати в освіту додаткові - приватні, місцеві і міжнародні ресурси.
Обґрунтування
Фіксація проблеми
Багато експертів сходяться на думці, що незадовільний стан освіти в Україні пов’язаний з недостатнім фінансуванням та неефективним використанням ресурсів освіти. Кризове становище освіти негативно позначається на ситуації в суспільстві в цілому. Однією з найбільших проблем в частині управління ресурсами освіти є недосконалість існуючого механізму управління фінансами освіти, який знаходить свій прояв у стійких традиціях формування дефіцитного бюджету та відсутності дієвих механізмів публічного контролю за сферою фінансів. Це призводить до низької фінансової дисципліни і розмитості відповідальності за виконання бюджету.
Зниження якості освіти призводить до зменшення конкурентноздатності української нації на світовому ринку праці і консервує в суспільстві негативні явища перехідного періоду, зокрема, створює можливості для зловживання владою, підриває довіру населення до демократичних інституцій. Так, пряма залежність від ручного централізованого розподілу ресурсів дозволяє використовувати освіту в період проведення виборчих кампаній для маніпуляції процесом волевиявлення громадян і директивно, методами шантажу або примусу впливати на результати виборів.
Збереження існуючих від радянських часів правил найму і звільнення з роботи, розподілу ресурсів, втручання у зміст викладання, гальмування децентралізації і створення виборних освітніх рад пояснюють тим, що школи і громада “не готові”, не мають достатньо інтелектуальних і фінансових ресурсів. Дослідження, проведені у багатьох регіонах як західної, так і східної України свідчить, що це не відповідає дійсності. Справжньою причиною негараздів в освіті є те, що фінансові і політичні рішення приймають зацікавлені у збережені існуючого стану справ люди, а не її інвестори, не платники податків, не споживачі освітніх послуг.
Опис проблеми на державному рівні
Фінансування середньої освіти в Україні здійснюється за рахунок коштів, які виділяються із державного бюджету відповідно до нормативів нарахувань на одного учня. Інстанція, якій делегована функція безпосереднього розподілу бюджетних коштів і контролю за наданням державних послуг з освіти – є районні, або місцеві органи влади і управління освітою на місцях.
Існує дисбаланс між обсягом завдань, які висуваються державою перед освітою, та обсягами фінансового забезпечення цих завдань. З одного боку існує виразна тенденція до зростання вимог держави щодо обсягів навчального матеріалу і тривалості освітньої діяльності, а з іншого - має місце скорочення надходжень на освіту з державного бюджету. В даний момент коштів, які виділяються державою для надання освітніх послуг на кожну територію, не вистачає на покриття базових статей витрат: зарплата, нарахування на зарплату, енергія та енергоносії. Дефіцит бюджетних коштів, які виділяються кожен рік на середню загальну освіту в містах України останні три роки становить по різних регіонах від 10 до 20%. Цей стан речей ніяк не узгоджується із статтею 67 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, в якій стверджується:” Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України”.
Фактично виходить так, що коштів, необхідних на забезпечення державних програм, - виконання яких вимагає Міністерство, – від державного бюджету не надходить в повному обсязі. Про цей дефіцит знають заздалегідь працівники освіти, представники державних фінансових органів, депутати місцевих рад, однак вимушені погоджуватись з цією ситуацією і виробляти приховані механізми “виживання шкіл” за рахунок створення боргів в освіті.
Опис проблеми на місцевому рівні
В стадії практичної реалізації освітньої діяльності дефіцитні бюджети змінюються на реальні фінансові плани для міст, районів та шкіл. Ці фінансові плани мають покривати мінімальні потреби для виконання обов’язкової частини навчального плану, затвердженого Міністерством освіти.
Місцева влада змушена затверджувати дефіцитний бюджет на освіту, незважаючи на те, що і депутати, і мер міста, і управління освітою в області і на місцях знають, що кошти, які надаються на потреби освіти згідно затвердженого бюджету, не відповідають державним завданням та нормативам і їх не вистачить до кінця року.
Впродовж тривалого періоду часу освіта використовувала статтю “видатки на енергію та енергоносії” як своєрідний компенсаторний механізм для ліквідації заборгованостей за іншими статтям видатків. Коштами цієї статті закривались всі поточні видатки, а держава, прагнучи уникнути кризи у паливно-енергетичному секторі, змушена була виділяти субвенції місту для покриття боргів в оплаті енергії та енергоносіїв, накопичених освітніми закладами. (Інакше було просто неможливо розблокувати систему фінансових розрахунків на енергетичному ринку). Часто субвенції виділялись не в рамках поточного фінансового року, а на початку наступного фінансового року. Таким чином, склалась практика формування не річного, а дворічного бюджету, який був непрозорим, дефіцитним і частини якого – з відома місцевої влади і регіонального управління освітою - використовувалися не так, як це було заплановано.
Кожної осені управління освітою звертається до міста за додатковими фінансовими ресурсами з метою покриття дефіциту, закладеного на етапі формування бюджету. Місто переадресовує це прохання до області. Область, в свою чергу, клопоче перед Кабінетом Міністрів. Уряд зазвичай знаходить кошти, оскільки альтернативні заходи у вигляді невиплати заробітної плати вчителям або ж масового відключення освітніх закладів від джерел постачання енергії є економічно шкідливими і політично недоцільними. Таким чином, кожен рік повторюється та ж сама ситуація – доля освітніх закладів вирішується в ході переговорів, які носять непрозорий, закритий характер.
В умовах існуючої системи консолідованого державного бюджету органи місцевого самоврядування в Україні контролюють 6-10% надходжень до свого бюджету, тому можливості міст та районів компенсувати дефіцит державного фінансування за рахунок власних коштів є обмеженими. Жодних правил щодо частки місцевих бюджетів, які міста або райони зобов’язані виділяти на освіту з власних доходів не існує. Окремі місцеві громади, - особливо тих міст, які мають значні надходження в бюджет за рахунок місцевих податків і зборів - намагаються допомагати своїм школам. Відповідно до незалежних досліджень, місцеві бюджети великих міст “доплачують” за освіту, покриваючи від 8 до17 % її поточних витрат. Це означає, що ці міста, які прагнуть компенсувати брак уваги до освіти з боку держави, змушені урізати інші свої комунальні послуги та згортати інвестиційні програми.
Але далеко не всі місцеві громади знаходяться в таких фінансово-економічних умовах, які дозволяють їм надавати ефективну фінансову допомогу освіті. В сільських районах часто не має такої можливості з огляду на надзвичайно низьку фінансову спроможність цих суб’єктів самоврядування. А відтак найбільш упослідженою в плані фінансування залишається сільська школа і дошкільні заклади.
Так, за даними експертів, у дитячих садках Херсонської області на харчування дітей у 2000 році виділялося усього 8 коп., а в 2001 – 26 коп. (Український Регіональний Вісник, № 21, 15 червня 2001 року, С-18). Видатки, які несе у таких випадках місцевий бюджет, а також плата батьків та інші надходження, як правило, носять не легальний характер і тому не фігурують у фінансовій звітності, не публікуються при виконанні бюджету.
Недоліки існуючого способу формування бюджету та адміністрування фінансами в освіті призводять до того, що навіть в межах одного міста виникає значна нерівність у фінансуванні шкіл та дошкільних установ. Широкого розмаху набула практика фінансування шкіл з приватних джерел через залучення батьківських коштів, матеріальних ресурсів та праці, яка носить прихований характер, не фіксується у фінансових звітах .
Наявність альтернативних механізмів фінансування не приймається до уваги у процесі планування видатків на господарські потреби шкіл з державного бюджету. За таких обставин з’являються елітарні школи з кращими умовами навчання, поліпшені умови навчання в яких формуються коштом батьків. Добір батьків з вищими доходами у елітарні школи здійснюється через особливу систему тестування дітей: для успішної здачі тестових завдань, батькам слід оплатити підготовчі заняття. Так від самого початку добираються родини спроможні фінансово підтримувати елітарну школу.
В результаті у державній системі освіти відбувається прихована диференціація навчальних закладів за майновим станом батьків. Ефективних засобів, як поводити себе в такій ситуації не мають ні управління освітою, ні управління державними фінансами. Система середньої освіти в Україні вже давно перестала бути “загальною” та державною. Замість створення рівних умов доступу до освіти за рахунок бюджетного вирівнювання, існуюча непослідовність у державній політиці поглиблює нерівність і обмежує шанси менш забезпечених родин надати своїм дітям якісну освіту.
Постійний дефіцит і непрозорість бюджетного процесу не дозволяють використовувати більш гнучкі механізми розподілу наявних ресурсів з урахуванням місцевих особливостей. Існуючий стан справ заважає використовувати альтернативні джерела фінансування на легальній основі, оскільки офіційно бюджети шкіл не мають підстав для залучення додаткового фінансування з інших джерел.
Часто підприємства і фінансові структури висловлюють готовність легально надавати фінансову допомогу освіті, але перешкодою на цьому шляху виступають непрозорість бюджетного процесу як на рівні окремих навчальних закладів, так і на рівні району, міста, області. Серед головних проблем, які заважають ефективно взаємодіяти бізнесу зі школами експерти – представники підприємницьких та фінансових структур називають –
• відсутність фінансової самостійності шкіл,
• неефективність управління шкільними фінансами,
• правову неврегульованість питань взаємодії шкіл з жертводавцями,
• відсутність об’єктивних критеріїв оцінювання успішності роботи закладів освіти,
• низький рівень поінформованості батьків про стан справ у школах,
• низький вплив батьків і громади на якість викладання в школах
Негативні наслідки
Оскільки наперед всім учасникам процесу відомо, що заявлені, декларовані обсяги фінансування не виконуються, відповідальність за фінансове забезпечення освіти залишається розмитою, не визначеною. Як наслідок цього використання бюджету носить непрозорий характер, переважає ручний, персоніфікований перерозподіл фінансів. Адміністратори на місцях сподіваються на свої особисті стосунки з керівництвом і намагаються добитися особливих умов фінансування для окремого закладу, або району. В силу широко розвинутих патерналістських підходів в управлінні часто такі зусилля досягають успіху. Заощадження, ефективне використання фінансових ресурсів не мають сенсу в цих умовах. Політика керівництва закладів і управлінь освіти полягає у тому, щоб завищувати свої витрати, оскільки це дає підстави просити більше коштів.
Існуючі форми контролю з боку міських та районних рад і відділів освіти неспроможні проаналізувати використання коштів у кожному навчальному закладі і домогтись справедливого фінансування шкіл. Причиною цього є надмірно широка сфера необхідної компетенції і відсутність процедур такого контролю. Батьки, громадськість міста, незалежні експерти також не можуть контролювати використання ресурсів навіть в частині державних фінансів, призначених на господарські витрати, пов’язані з утриманням шкіл та забезпеченням навчального процесу. Шкільні адміністрації часто збирають додаткові кошти від батьків на додаткові послуги, пов’язані з варіативним компонентом, що входить до державного стандарту. Але батьки, як правило, не залучені ні до планування цих витрат, ані до вибору програм, вони не поінформовані щодо обґрунтування вартості і якості цих послуг. Через непрозорість механізмів залучення батьківських коштів створюється напружена ситуація всередині батьківських колективів шкіл. Діти батьків, які активно фінансують школу з власних джерел, отримують привілеї у навчанні.
Представники місцевого бізнесу позбавлені можливості допомагати школам, оскільки школи не можуть - або не хочуть - оприлюднити свій бюджет, відкрито сказати про свої потреби, сформулювати і обґрунтувати пропозиції щодо залучення додаткових коштів.
Представники місцевого бізнесу громадськості та експерти не можуть реалістично оцінювати діяльність школи через відсутність ефективних механізмів публічного контролю та сучасних методик оцінки. В результаті падає якість освіти, програють наші діти, всі платники податків, суспільство в цілому.
Опис пропозиції
Пілотний проект мав би одночасно розпочатися у трьох - чотирьох регіонах України з містами та селищами, які дадуть принципову згоду на пошук шляхів більш ефективного управління фінансами школи та посилення публічного контролю за діяльністю освітніх установ. Тривалість реалізації усіх стадій проекту складає три роки.
Стадії реалізації проекту
Проект мав би розпочатися з опрацювання і поетапного впровадження нових механізмів контролю і звітності в ділянці фінансування шкільної освіти, зокрема в частині повноцінного відображення бюджетного процесу на рівні школи. На цьому ж етапі повинні бути опрацьовані основні кількісні і якісні показники, з допомогою яких всі зацікавлені учасники освітнього процесу зможуть винести власну оцінку щодо ефективності використання державних та них фінансів та якості освітніх послуг.
Друга стадія проекту передбачає формування легітимних органів публічного контролю за станом справ в освіті з числа представників місцевої громади. Правовою основою для цього кроку має стати Закон України“Про місцеве самоврядування в Україні”. Зокрема стаття 26 цього закону дозволяє щоб міська або селищна рада прийняла рішення про наділення шкільних рад, як органів самоорганізації населення, окремими власними повноваженнями в частині публічного контролю за станом справ в освіті, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для забезпечення господарського життя шкіл.
На наступному, третьому етапі нові форми публічного контролю мають бути органічно вплетені в оновлений бюджетний процес. Узагальнення результатів впровадження нових механізмів управління і ознайомлення з ходом здійснення експерименту представників широкої громадськості, органів законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування і управлінь освітою дозволять поширити досвід проекту на інші регіони України і виробити рекомендації для уряду і Верховної Ради.
Види діяльності, чи компоненти реалізації проекту
Проект включає в себе наступні види діяльності:
1. Дослідження і розробку рекомендацій в ділянці фінансування освіти.
2. Створення шкільних наглядових рад, як основного елементу системи публічного контролю в освіті.
3. Прийняття сесією міської ради рішення про наділення шкільних рад, власними повноваженнями в частині управління освітою, а також про передачу коштів та інших ресурсів, необхідних для забезпечення господарського життя шкіл.
4. Організацію бюджетного процесу в освіті на основі нових стандартів та з використанням нових механізмів публічного контролю.
Проведення дослідження і розробка рекомендацій включає в себе:
• Системний аналіз процедур формування та виконання бюджету освіти на всіх рівнях управління. Визначення індикаторів, які використовуються для оцінки ефективності використання бюджетних коштів.
• Аналіз відповідності бюджетних надходжень в освіту потребами, необхідними для виконання навчальних планів і стандартів, що затверджені Міністерством освіти.
• Розробку рекомендацій Міністерству освіти і науки і центральним органам державної влади щодо планування збалансованого бюджету для реалізації державних стандартів на освіту, а також показників, з допомогою яких можна більш ефективно контролювати використання ресурсів.
• Розробку рекомендацій місцевим органам влади щодо удосконалення управління фінансами освіти в рамках бюджетного процесу.
Створення шкільних наглядових рад включає в себе:
• Вивчення досвіду розвинутих демократичних країн щодо участі громадян в управлінні освітою, в контролі за використанням державних і залученні приватних коштів на освіту.
• Розробка на основі вивчення досвіду зарубіжних країн і українського законодавства рекомендацій щодо створення шкільних наглядових рад, - у формі виборних органів, які разом з державою і місцевими органами влади нестимуть спільну відповідальність за надання державних послуг з освіти і користуватимуться довірою місцевої громади.
• Розробка рекомендацій для місцевих органів влади стосовно делегування шкільним радам власних повноважень в частині управління ресурсами освітніх закладів та контролю за виконанням цих повноважень.
• Супроводження процесу створення і роботи шкільних наглядових рад, узагальнення і розповсюдження досвіду, підготовка рекомендацій щодо інституційного забезпечення їхньої діяльності.
Прийняття рішення міської (селищної) ради про делегування власних повноважень шкільним радам в частині управління освітою та розпорядження майном і коштами охоплюватиме:
• Представлення опрацьованої концепції системи шкільних наглядових рад у місті (селищі) депутатам міської (селищної) ради.
• Розробка пакету нормативно-правових документів для запезпечення передачі таких повноважень.
• Прийняття рішення сесією міської (селищної) ради.
Організація контролю і звітності включає в себе:
• Допомога працівникам Міністерства освіти, управлінь освіти на місцях налагодити прозорий бюджетний процес в освіті, який би відповідав вимогам демократичного суспільства.
• Методичне і організаційне супроводження процесу збору і обробки даних на різних рівнях управління освіти – відповідно до розподілу повноважень - з метою постійного контролю за процесом надання державних послуг з освіти.
• Впровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту, складання бізнес планів, стратегічного управління і залучення громадян до прийняття рішень.
2005.04.07 | Юрій
Re: ідея освітніх округів
Ефективність шкільної мережі
Підготовлено к.е.н. С.В.Слухаєм за участю С.Когена
Київ 2005
Ці матеріали присвячені аналізу ефективності надання суспільних послуг у галузі середньої освіти в Україні на матеріалі аналізу емпіричних даних, наданих управлінням освіти Сокальського району, Львівська область та Каховського району, Херсонська область.
Їхній аналіз показав, що існує значна диференціація між школами щодо забезпечення ресурсами та ефективністю їх використання; школи, особливо у сільській місцевості, відчувають гострі проблеми, пов’язані з поганою забезпеченістю та низьким ступенем використання ресурсів шкіл. Покращання економічного стану шкільної мережі можна очікувати не лише завдяки збільшенню державного фінансування, консолідація шкіл та раціоналізація мережі може допомогти зекономити значні ресурси, які можуть бути спрямовані на шкільні потреби. Поки що державна політика не надає місцевим урядам достатніх стимулів для раціоналізації мережі, позбавляючи їх можливості прояву власної ініціативи щодо мобілізації та використанні ресурсів. Неконтрольовані демографічні тенденції на рівні району ведуть до скорочення кількості нових учнів у передбачуваному майбутньому, що робитиме названі вище проблеми ще гострішими.
Одним з перспективних напрямків вирішення названих проблем виступає розвиток міжшкільної кооперації.
Таблиця 1. Порівняння показників ресурсної забезпеченості шкіл різних ступеня Сокальського району
Показник Рівень школи Кількість учнів Кількість вчителів Кількість класних кімнат Площа будівлі, м кв. Книжок у бібліотеці на одного учня Частка нових книжок (%) Рівень забезпеченості книжками (%)
Середнє значення 1-3м 592 45 29,5 3976,8 10 55 63
Коефіцієнт варіації 0,49 0,42 0,40 0,89 0,58 0,42 0,18
Середнє значення 1-3 с 297 25 14,4 2075 30,5 55 77
Коефіцієнт варіації 0,33 0,31 0,26 0,66 0,73 0,48 0,12
Середнє значення 1-2 114 13,6 9,6 733 32,9 53 79
Коефіцієнт варіації 0,33 0,12 0,17 0,65 0,91 0,49 0,11
Середнє значення 1 28 2,8 3,1 140,0 8,6 73 86
Коефіцієнт варіації 0,53 0,42 0,33 0,55 0,49 0,30 0,15
Порівняння показників діяльності шкіл різних ступеня надає підстави для таких узагальнень:
1. Для показників типу А характерно, що із зменшенням ступеня школи відбувається більша їхня диференціація, тобто відмінності між окремими школами одного ступеня зростають.
2. Звертає на себе увагу, що показник „пропорція учень-вчитель” у школах 1-го ступеня є більшою порівняно зі школами 1-2-го ступеня, хоча можна було б очікувати на те, що вона буде меншою. Це можна пов’язати з меншим розміром будівлі на одного учня, яка є тут меншою, порівняно зі школами цього ступеня. Інакше кажучи, учні у школах 1-го ступеня в середньому навчаються у менш комфортних умовах порівняно з учнями шкіл 1-2-го ступеня.
3. Показники типу В, що інтенсивність використання праці вчителя послідовно зменшується із зменшенням ступеня школи, як і ступінь використання наявної шкільної будівлі; із зменшенням ступеня школи відбувається підвищення видатків на одного учня.
Все це дає підстави вважати, що існують певні можливості консолідації та об’єднання шкіл, зокрема це стосується шкіл 1-го ступеня, завдяки чому можна отримати суттєву економію коштів.
Таблиця 2. Порівняння показників використання ресурсів у школах різних ступеня Сокальського району
Школи Показники А Показники В
Пропорція учень/вчитель Кількість учнів у класі Площа будівлі на одного учня, кв. м Середнє академічне навантаження вчителя Ступінь використання проектної потужності приміщення (%) Академічних годин на тиждень на одне класне приміщення Загальні витрати на одного учня, гр.
Середнє значення 13 25 6,1 17,0 90 26,5 840,16
Коефіцієнт варіації 0,12 0,11 0,56 0,16 0,18 0,22 0,25
Середнє значення 11,7 20 6,8 17,7 82 25,5 908,29
Коефіцієнт варіації 0,11 0,13 0,51 0,10 0,25 0,24 0,18
Середнє 8 14 6,7 17,8 74 25,4 1194,81
Коефіцієнт варіації 0,31 0,26 0,59 0,11 0,43 0,18 0,23
Середнє значення 9,6 12,2 5,9 25,8 65 23,2 1371,11
Коефіцієнт варіації 0,24 0,39 0,68 0,20 0,34 0,39 1,08
Таблиця 3. Розподіл шкіл в кущах за показниками економічної ефективності
Кущ Кількість шкіл Включно шкіл 1-го ступеня Z/S Z*/S
Кращі Середні Гірші Кращі Середні Гірші
Сокаль 6 1 1 5 0 2 4 0
Забужжя 17 5 1 13 3 0 3 14
Тартаків 18 7 0 17 1 0 4 14
В.Мости 10 1 0 10 0 1 5 4
Белз 19 5 0 13 6 0 3 16
Разом 70 19 2 58 10 3 19 48
Z/S показник видатків на одного учня
Z*/S показних видатків на одну академічну учне-годину на тиждень
Підсумок щодо чинників, що впливають на економічну ефективність шкіл
Основним фактором, що визначає економічну ефективність освітнього закладу, є його розмір. Звичайно, тут діють і інші чинники, проте саме кількість учнів у даному закладі є визначальною. Аналіз даних про шкільну мережу припускає зробити обгрунтоване припущення, що здійснення програми, спрямованої на консолідацію мережі та об’єднання шкіл, може принести суттєвий економічний ефект. При цьому на першому її етапі може йтися про детальний аналіз справ у школах, які мають найгірші показники і є претендентами на закриття або реструктуризацію (зниження ступеня). Це стосується не тільки сільських шкіл, а й міських. За наявності можливості, слід продумати впровадження системи заходів, спрямованих на зміну статусу 1-2 шкіл у кожній з аналізованих груп, насамперед сільських шкіл 1-3-го та 1-2-го ступеня.
Висновки та наслідки для освітньої політики
Нами вже були висунуті чотири загальних рекомендації стосовно реформування української системи шкільної освіти, які можна повністю прикласти до ситуації у Сокальському районі: здійснити координацію та оптимізацію використання ресурсів шляхом створення шкільних округів, запровадження системи освітніх ваучерів для стимулювання конкуренції між школами, створення ефективних механізмів мотивації, та стимулювання якісного фінансового управління на рівні школи. Ці рекомендації можуть бути конкретизовані в контексті цього дослідження:
1. Чимало сільських населених пунктів мають зависокі освітні видатки на одного учня. Заходи у цій сфері не мають сприяти скороченню освітніх видатків, які не можна вважати занадто високими, а до забезпечення більш ефективного використання ресурсів стосовно наявних потреб в освітніх послугах. Це означає, що зекономлені завдяки підвищенню економічної ефективності шкіл та оптимізації шкільної мереж кошти мають бути більш справедливо розподілені між школами та сприяти загальному підвищенню якості освіти. Це є актуальним не лише для Сокальського району і Львівської області, а й в цілому для України. Проведений вище аналіз може надати ефективну основу для розробки заходів з економії коштів у масштабах країни та на місцевому рівні, а також забезпечити підтримку цих заходів належними інструментами стосовно вдосконалення шкільної мережі. Актуальність заходів у цій сфері посилюється негативними демографічними тенденціями, що не дають підстав для оптимістичних очікувань стосовно зростання кількості дітей впродовж наступних 4 років. Кількість нових школярів за прогнозом РУО має скоротитися принаймні на 25%.
2. Заходи стосовно такої проблеми як збереження школи в окремому населеному пункті мають формулюватися за врахування вибору між економією коштів та врахуванням інтересів дітей та справедливості у сільській місцевості. Можна рекомендувати залишати у кожному селі школу 1-го ступеня, мінімізуючи при цьому транспортування дітей молодшої вікової групи, тоді як школи 2-3 ступеня можуть розміщуватися у більш віддалених населених пунктах. Щоб перевозити дітей до школи, слід розширити наявну програму „Школярик”. Обмін вчителями, їх ротація та забезпечення їх транспортування є розумною альтернативою перевезенню учнів.
3. Шляхи більш ефективного використання наявних ресурсів мають з’ясовуватися при впровадженні економічних механізмів стимулювання громад до співпраці в рамках освітніх кущів. Наприклад, за випадку, коли школа потребує більше коштів, ніж вона може отримати, виходячи з розрахунків, що базуються на формулах, встановлених Бюджетним кодексом, до фінансування має бути притягнута і громада – через самооподаткування, спонсорську допомогу тощо. Такий підхід бути сприяти розвитку горизонтальної співпраці між громадами та стимулювати підвищення ефективності та якості освітніх послуг.
4. У ситуаціях, типових для деяких сільських місцевостей, де наявний надлишок шкільних будівель і не існує альтернатив використання будівлі для інших потреб, окрім навчання, закриття школи може вести до руйнування будівлі, що може розглядатися як втрата зроблених раніше інвестицій. З іншого боку, утримання школи (особливо це стосується шкіл 1-го ступеня) за надзвичайно високих видатків є неефективним і здійснюється, за даного бюджетного обмеження та ресурсів, коштом скорочення освітніх послуг в інших закладах. Чи втрата інвестиції переважуватиме економію поточних видатків? Підтримка надлишкових будівель є питанням, яке не можна змішувати з основним завданням школи: наданням якісної освіти усім дітям за даного бюджетного обмеження. У деяких випадках доцільна заміна застарілих шкільних будівель, так само, як це робиться з промисловими, комерційними та житловими будівлями; отож шкільні будівлі мають також стати об’єктом відповідного розгляду.
5. Щодо міських шкіл, то необхідно добиватися збільшення мінімального розміру шкіл до 400 учнів. Рекомендована політика може бути: а) закриття СЗШ № 5 Сокаля, б) перетворення її на школу 1-2 ступеня з переведенням до неї частини контингенту учнів 1-2-го ступеня інших шкіл Сокаля або з інших населених пунктів, що знаходяться поряд з містом. Щодо сільських шкіл 1-3-го ступеня необхідно добиватися укрупнення шкіл до кількості мінімум 300 учнів. Щодо шкіл 1-го ступеня ефективним буде ліквідація шкіл з кількістю учнів до 15 осіб.
6. Метою ефективного управління споживанням енергії в шкільній будівлі має бути дотримання високої якості освітніх послуг при мінімальних витратах на придбання енергії та енергоносіїв, за рахунок організації безперервного спостереження, аналізу та коригуючого впливу на фактори, від яких залежить енергоспоживання будівлі. Управління споживанням енергії повинно включати в себе постійне відслідковування взаємного зв’язку між споживанням конкретних обсягів енергії в будівлі та якістю і кількістю наданих енергомістких послуг, на основі управлінської моделі, яка відображає використання енергоресурсів у межах будівлі, виявлення випадків неадекватності послуг та марнотратства енергії, розробку та впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання енергії.
7. Виходячи із структури компонентів управлінської моделі енергозбереженням, яка відображає процеси, пов’язані із придбанням, розподілом та використанням енергоресурсів у межах будівлі, можна сформулювати наступні завдання РУО стосовно організації ефективного споживання енергії: облік енергомістких послуг; моніторинг режимів їх надання за кількісними та якісними показниками; опис технологій надання енергомістких послуг та необхідного обладнання; визначення оптимальних технологічних режимів роботи обладнання, для забезпечення необхідного режиму надання послуги; визначення видів енергії та умов їх поставок для сумісного надання послуг на кожному об’єкті; розробка технічних вимог до контрактів на поставку енергії; формування плану видатків на закупку енергії; розробка технічних вимог до угод на обслуговування будівель та обладнання у них; контроль за змінами в структурі енергомістких послуг та режимами їх надання; контроль за дотриманням технологічних режимів роботи обладнання; організація навчання технічного персоналу та користувачів правилам роботи з обладнанням і раціональної поведінки; контроль за поставками енергії на об’єкт; забезпечення документальної основи для правового захисту інтересів споживача в суді; контроль за виконанням угод на обслуговування будівель та обладнання у них; розробка пропозицій з підвищення ефективності використання енергії; розробка відомчих програм та бізнес-планів впровадження енергоефективних заходів; допомога у пошуку фінансових джерел для реалізації проектів; підготовка тендерних документів; технічний нагляд за впровадженням проектів та прийманням робіт; моніторинг змін кількості та якості послуг, а також, обсягів заощаджень енергії, отриманих внаслідок реалізації проектів.
8. Проведення заходів з оптимізації шкільної мережі та підвищення її економічності вимагають підвищення інституційної спроможності одиниць цієї мережі. Можна вважати за доцільне підвищення ступеня економічної самостійності шкільних закладів спочатку 1-3-го ступеня з метою переходу до нормативного розподілу коштів між школами.
Здійснення перерахованих вище заходів позитивно вплине на шкільну мережу району, дозволить отримати економію коштів та реалізувати на практиці самоврядування в галузі шкільної освіти.
Порівняльний аналіз Сокальського та Каховського районів в галузі освітньої мережі
Характеристика освітнього профілю району
Школи Каховського району представлені лише сільськими школами, що вносить певну специфіку порівняно зі школами Сокальського району, де значна частина шкіл 1-3-го ступеня знаходиться у містах. Через це для коректного зіставлення з числа шкіл Сокальського району було вилучено усі міські школи.
Таблиця 4. Загальна порівняльна характеристика шкільного профілю Каховського та Сокальського районів
Район Кількість шкіл разом 1-го ступеня 1-2 ступеня 1-3 ступеня
Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів
Каховський, 2004 30 5304 7 140 4 366 19 4798
% 100 100 23,3 2,6 13,3 6,9 63,3 90,5
Середній розмір школи 177 20 92 253
Сокальський, 2003 61 9303 17 504 23 2624 21 6175
% 100 100 27,8 5,4 37,7 28,2 34,4 66,4
Середній розмір школи 159 30 114 294
Примітка: для забезпечення порівнянності даних до таблиці включено лише сільські школи Сокальського району
Причиною таких відмінностей почасти можна вважати різницю в місцевій політиці розвитку освітньої мережі: якщо у Сокальському районі районні освітні органи, дослухаючись до вимог місцевої територіальної громади намагаються зберегти шкільну установу у кожному населеному пункті, де наявні діти шкільного віку, йдучи шляхом зниження ступеня установ і концентрації контингенту учнів старших класів у школах 1-3 ступеня, що часто знаходяться у містах, то у Каховському районі рівень шкіл не знижують, незважаючи на зміни у кількості учнів.
Таблиця 5. Матеріальне забезпечення шкіл Каховського району (в розрізі кущів), усереднені дані на одну школу
Школа-лідер Чисельність шкіл Чисельність учнів Чисельність вчителів Чисельність класних приміщень Розмір будівлі Кількість книжок на 1 учня % нових книжок Кількість комп’ютерів на 1 учня Критих спортивних споруд, м2 на одного учня
Роздольненська 9 183 19 19 3204 69 56 0,02 1,17
Любимівська № 1 7 241 21 15 2182 51 57 0,01 1,22
Федорівська 9 97 11 12 1867 47 57 0,006 0,51
Чернянська 5 199 19 16 2233 47 53 0,005 0,46
Середнє значення в цілому для району 8,5 171 16,5 15,3 2385 54 56 0,015 0,86
Дані по Сокальському району 15 159 15 11 1044 23 62 0,014 0,44
Таблиця 6. Показники ефективності використання ресурсів шкіл Каховського району (в розрізі наявних кущів)
Школа-лідер Пропорція учень/вчитель Акад. навантаження на 1 вчителя Чисельність учнів в одному класі Площа на 1 учня % використання площі Акад. годин на 1 класне приміщення Витрати на 1 учня, гр.
Роздольненська 9,8 18,8 14,8 19,1 47 19,7 1421
Любимівська № 1 11,7 18,8 15,8 10,2 90 24,5 1060
Федорівська 9,1 21,3 9,9 18,4 42 28,4 1651
Чернянська 10,8 21,4 12,8 10,9 59 23,6 1412
Середнє значення для Каховського району 9,9 20,0 13,1 15,5 57 24,2 1412
Середнє значення для Сокальського району 10 21,4 12,8 6,5 76 25,2 1122
Таблиця 7. Співвідношення максимальних та мінімальних значень показників ефективності у розрізі шкіл Каховського району за ступенями
Рівень Пропорція учень/вчитель Акад. навантаження на 1 вчителя Чисельність учнів в одному класі Площа на 1 учня % використання площі Акад. годин на 1 класне приміщення Витрати на 1 учня
Співвідношення макс/мін. значення 1-3 14,5/5,6 22/13 23,7/8,9 22,2/7,4 177/49 35,9/11,4 2052/713
1-2 10,2/7,4 23,1/20 11,7/4,3 24,1/3,3 100/32 30,2/21,4 1903/1337
1 12,5/6,25 31,5/19 8,8/5,0 23,6/10 63/20 30/16,1 1718/985
Коефіцієнт варіації, Каховський район 1-3 0,20 0,19 0,22 0,71 0,60 0,30 0,28
1-2 0,12 0,05 0,13 0,60 0,55 0,13 0,15
1 0,21 0,17 0,37 0,35 0,29 0,55 0,29
Коефіцієнт варіації, Сокальський район 1-3 0,12 0,11 0,12 0,49 0,26 0,23 0,17
1-2 0,31 0,12 0,26 0,60 0,43 0,18 0,24
1 0,24 0,20 0,40 0,68 0,35 0,40 1,08
Підсумок та висновки
Наведені вище дані показують суттєві проблеми функціонування шкіл, які виражаються у нерівномірності забезпеченості ресурсами та недостатній ефективності їхнього використання.
Проведене дослідження показує, що існують значні підстави для раціоналізації наявної шкільної мережі. Цей висновок стосується як шкіл Сокальського, так і Каховського району. Отож, актуальною проблемою стає розробка програми раціоналізації шкільної мережі на рівні району. Для того, щоб таку програму розробити, необхідно провести економічний аналіз наявної шкільної мережі, зіставити з нею потребу населення в освітніх послугах, динаміку їх розвитку, та розробити заходи для того, щоб забезпечити їх ефективне задоволення. Проведений вище аналіз надає певну модель, за якою можна здійснювати таке дослідження, яке надає необхідне економічне підґрунтя управлінським рішенням, які будуть прийматися на рівні району.
Окрім прийняття управлінських рішень стосовно окремих шкіл, необхідно зважити на потребу підвищення управлінської спроможності керівництва шкіл та створення для них економічних стимулів для раціонального використання наявних обмежених ресурсів.
Міжшкільна співпраця
Рис.7. МАПА ШКІЛЬНОГО КУЩА ВЕЛИКІ МОСТИ
Умовні позначення:
Т – транспортування (довіз учнів)
В - обмін учителів
П – спільні заняття / використання приміщень профільні класи,
Ф - спільні заняття / використання приміщень факультативи
І – комп’ютери, спільне використання
С – спортивні змагання, заняття
У – продовження навчання учнями у старших класах іншої школи
Таблиця 8. Мапа «перспективних напрямків взаємодії» між школами Великомостівського куща
СЗШ І-ІІІ ст.
В. Мости
СЗШ І-ІІІ ст. с.Бутини
СЗШ І-ІІІ ст. с.Двірці
СЗШ І-ІІІ ст. с.Рекли
нець
СЗШ І-ІІІ ст. с.Сілець
СЗШ І-ІІ ст. с.Вол
свин
СЗШ І-ІІ ст. с.Кулич
ків
СЗШ І-ІІ ст. с.Межи
річчя
СЗШ І-ІІ ст. с.Прис
тань
СЗШ 1-го ст.
С.Борове СЗШ 1-го ст. с.Стремінь
СЗШ І-ІІІ ст.
В. Мости
ПК НВ ПК КА НВ
КА МТ ПК ПК КА МТ
МТ КА ПК
МТ ПК ПК НВ КА
МТ ПК НВ КА ПК ПК НВ МТ ПК КА
МТ ПК КА
СЗШ І-ІІІ ст. с.Бутини
НВ
ПК МТ ПК НВ
МТ ПК НВ НВ ПК КА МТ ЗО ІБ
ІБ КА МТ ПТ
СЗШ І-ІІІ ст. с.Двірці
ПК НВ
КА МТ ПК НВ
МТ КА ПК НВ
ПК НВ МТ
СЗШ І-ІІІ ст. с.Реклинець
КА НВ
КА
МТ КА
СЗШ І-ІІІ ст. с.Сілець
НВ
КА
МТ ПК
ПК НВ ПК КА НВ ПК КА ІБ
ПК КА ІБ
СЗШ І-ІІ ст. с.Волсвин
НВ
МТ
КА НВ МТ ПК ІБ
ПК ПК
СЗШ І-ІІ ст. с.Куличків
НВ ПК
ЗО ІБ КА НВ ПК
МТ
КА
СЗШ І-ІІ ст. с.Межиріччя
НВ
МТ НВ ПК КА ІБ
НВ ПК КА ІБ ПК
СЗШ І-ІІ ст. с.Пристань
НВ
НВ НВ ПК
МТ НВ ПК
НВ ПК МТ
СЗШ 1-го ст.. С.Борове НВ ПК
НВ МТ
СЗШ 1-го ступеня
С.Стремінь
ЦДТ В.Мости ПК
ПК МТ ПК
КА ПК ПК
КА ПК ПК
ПК ПК
ПК ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
ПК
Умовні позначення: НВ – Навчально-виховний процес; ПК– Позакласна робота; КА –Кадри; МТ – матеріально-технічна база; ЗО – Зв’язок з оточенням; ІБ – Інтереси батьків і громади.
НВ школа надає
НВ школа отримує
Таблиця 9. Структура програмного документу
Розділ Стислий зміст, що має бути Примітки щодо форми
Передмова
Для чого цей документ, кому він адресований, хто його автори та учасники програми Структура довільна
Обґрунтування
На вирішення якої проблеми спрямований. Звідки виникла проблема, що свідчить про її наявність, які шляхи вирішення проблеми. Ґенеза проблеми
Симптоми
Причини і наслідки
Шляхи вирішення
Альтернативи
1. Освітньо-виховна Складові: Підпункти*
2. Позакласна
3. Кадри
4. Матеріально-технічна
5. Зв’язки з оточенням
6. Інтереси батьків
Забезпечення
умов
Які фінансові, організаційні, правові умови потрібні, аби забезпечити досягнення цілей співпраці і заходи з їхньої реалізації Розділ «Забезпечення умов» доповнює собою під пункти г) і д) кожного з розділів 1-6
Координація та управління
Моніторинг
реалізації
Крім того, що розділи 1-6 мають свої складові, кожен з них має включати під пункти:
а) проблеми;
б) шляхи вирішення за рахунок співпраці між школами куща;
в) цілі і завдання;
г) організація діяльності по налагодженню і створенню умов співпраці (план дій);
д) очікувані результати від налагодження співпраці для завдань освіти