Проффесорів стане менше? (Новини Майдану)
04/08/2005 | Olha_K
URL: http://maidan.org.ua/static/news/1112922291.html
За даними Вищої атестаційної комісії, з кожним роком кількість захисту дисертацій державними службовцями порівняно з загальною кількістю захистів збільшувалась.
За результатами зустрічі голови Вищої атестаційної комісії Володимира Мачуліна з віце-прем’єр-міністром України Миколою Томенком, Президія ВАК прийняла наказ, згідно з яким спеціалізовані вчені ради з 1 вересня 2005 р. повинні приймати до захисту дисертації здобувачів наукових ступенів, які обіймають посади державних службовців, за умови наявності клопотань керівників відповідних державних органів.
Також на виконання доручення віце-прем’єр-міністра Вища атестаційна комісія України запропонувала Кабінету Міністрів України доручити Міністерству освіти і науки підготувати проекти змін до Законів України „Про освіту” та „Про наукову та науково-технічну діяльність”, якими пропонується передбачити, що підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні буде проводиться виключно через аспірантуру.
За даними Вищої атестаційної комісії, з кожним роком кількість захисту дисертацій державними службовцями порівняно з загальною кількістю захистів збільшувалась.
За результатами зустрічі голови Вищої атестаційної комісії Володимира Мачуліна з віце-прем’єр-міністром України Миколою Томенком, Президія ВАК прийняла наказ, згідно з яким спеціалізовані вчені ради з 1 вересня 2005 р. повинні приймати до захисту дисертації здобувачів наукових ступенів, які обіймають посади державних службовців, за умови наявності клопотань керівників відповідних державних органів.
Також на виконання доручення віце-прем’єр-міністра Вища атестаційна комісія України запропонувала Кабінету Міністрів України доручити Міністерству освіти і науки підготувати проекти змін до Законів України „Про освіту” та „Про наукову та науково-технічну діяльність”, якими пропонується передбачити, що підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні буде проводиться виключно через аспірантуру.
Відповіді
2005.04.08 | Сергій Вакуленко
Не стане
Додатковим папірцем цієї справи не вирішиш. Усі поприносять усе, що треба.Так само й аспірантура лиху не зарадить. Бо в нас є й заочна аспірантура, а то є правдиве казна-що.
2005.04.09 | Людмила
то що робити?
Сергій Вакуленко пише:> Так само й аспірантура лиху не зарадить. Бо в нас є й заочна аспірантура, а то є правдиве казна-що.
а якщо ситуація протилежна?
я от вирішила захистити дисертацію, бо набридло вже чути від "дуже поважних" - а ти хто така... подумалося, як буде науковий ступінь, то легше буде пробиватися крізь усіх тих посадовців.
коли познайомилася з професоркою з академії педнаук - зраділа. по-перше, вона, здавалося, поділяла мої погляди на проблеми освіти, а по-друге - сама запропонувала своє наукове керівництво, якщо я захочу таки зайнятися наукою.
тож мої роздуми про захист могли матеріалізуватися. я подала заяву до АПН як пошукачка.
з тих під мене спіткало кілька дивовижних відкриттів:
1. натрапила на книжку, яка видана під редакцією тої професорки, де в текст вставлений шматок моєї спільної доповіді ще з однією колегою на науковій конференції без жодного посилання на наше авторство!
2. потім треба було подати обгрунтування до дисертації. я написала. послала професорці. вона знайшла 2 стилістичні помилки та 2 "опєчатки". жодного коментарю по змісту!!!! так воно й було прийняте.
наразі я вже закінчую перший розділ (звісно, самотужки).
та й всю структуру, логіку роботи я розробила сама.
тож захищатися під керівництвом цієї професорки не маю жодного бажання.
і що робити? видати написане окремою книжкою та забути про захист?
2005.04.09 | Сергій Вакуленко
Вам — своє робить!
Тих керівників, які справді опікуються "безоплатними" пошукувачами, дуже мало. Багато залежить, звісно, від самого автора дисертації, але, беручи теоретично, невтручання керівника — це найліпший варіянт. Адже робота має бути самостійна.Бувають і инші крайнощі: коли дисертацію пише керівник, а номінальний автор оплачує цю роботу.
Поборювати, звичайно, треба друге, а не перше.
Як?
Напевно не зміною формальних вимог. Уже що-що, а оминати всілякі приписи наш віднедавна дуже православний нарід уміє чи не найліпше у світі.
Напевно не зміцненням автономії університетів (про що волають ініціятори "Академічної чесноти"). Якщо розширити автономію, не перетрусивши перед тим теперішню адміністративну верхівку (величезної більшості університетів), наслідки будуть катастрофічні.
Насамперед повикидають на вулицю всіх потенційних опонентів, понабирають на роботу всіх можливих і неможливих родичів та просто відданих прислужників, розбудують таке "самоуправління", що подужати його можна буде тільки кулеметом.
Послідовність кроків має бути инша. Спочатку — геть найнахабніших корупціонерів (за "дивним збігом обставин" вони всі ще й засвітилися як порушники закону про освіту під час президентських виборів).
Далі — перерозподіл адміністративних і фінансових повноважень з рівня ректорів на рівень деканів.
Далі — запровадження демократичного ладу на факультетах: перевибори всіх деканів, обмеження терміну перебування на цій посаді 4 роками, підзвітність декана колективу тощо. Оскільки на цьому рівні структури "кругової поруки" не настільки розбудовані (бо не було потреби: йшлося про "ґвинтики" в механізмі), є надія на перемогу т. зв. "здорових сил".
Ситуація в учених радах — то щось похідне від загального становища в закладі. Про неї можна буде говорити щойно опісля.
В усякому разі, боюся, що перехід від централізованого контролю якості дисертацій (ваківська експертиза) до дисперсного (критерій "престижності" диплому) швидко не відбудеться. Престижність почне відігравати якусь роль тоді, коли посідач диплому не буде жебраком. Тепер, скажімо, звичайний кандидат наук і доцент в університеті отримує аж 720 грн., а доктор наук і професор аж 750 грн. Може, за останні місяці трішки підвищили, але то суттєво не міняє ситуації. Мені смішно було читати нарікання нашого міністра оборони на нещасливу долю нашого війська: деякі категорії "офіцерів і прапорщиків" УТРАТИЛИ в платні по 800 грн. Справді, професори мають почуватися упривілейованими: в них 800 грн. ніхто не забере, щонайбільше — по 750.
А тепер диплом об'єктивно потрібен для двох речей:
1. Його власник може посісти "хлібну" посаду де-небудь в університеті, вчленувавшися до теперішньої мафії.
2. Поза університетом він потрібен як цяцька (я, мовляв, не лише депутат, а ще й большой учьоний). У тих колах відповідна назва — кликуха (та отой уже всі кликухи має, тобто: доктор, проффесор, окадемік...).
Насамкінець практична порада:
Робіть те, що Вам цікаво робити. Наразі великих грошей тим не запопадете, але принаймні матимете внутрішню втіху, сказавши щось розумне. Якщо немає справжнього співавторства, не приставайте на пропозиції "доставити" авторитетне прізвище. Оборонити чесну дисертацію дотепер було можна. Як Ви потім із того скористаєтеся, залежатиме від Вас.
2005.04.09 | Георгій
Re: Вам — своє робить!
Сергій Вакуленко пише:> Напевно не зміцненням автономії університетів (про що волають ініціятори "Академічної чесноти"). Якщо розширити автономію, не перетрусивши перед тим теперішню адміністративну верхівку (величезної більшості університетів), наслідки будуть катастрофічні. Насамперед повикидають на вулицю всіх потенційних опонентів, понабирають на роботу всіх можливих і неможливих родичів та просто відданих прислужників, розбудують таке "самоуправління", що подужати його можна буде тільки кулеметом. Послідовність кроків має бути инша. Спочатку — геть найнахабніших корупціонерів (за "дивним збігом обставин" вони всі ще й засвітилися як порушники закону про освіту під час президентських виборів). Далі — перерозподіл адміністративних і фінансових повноважень з рівня ректорів на рівень деканів. Далі — запровадження демократичного ладу на факультетах: перевибори всіх деканів, обмеження терміну перебування на цій посаді 4 роками, підзвітність декана колективу тощо. Оскільки на цьому рівні структури "кругової поруки" не настільки розбудовані (бо не було потреби: йшлося про "ґвинтики" в механізмі), є надія на перемогу т. зв. "здорових сил".
(ГП) Все вірно, я з усім у принципі згоден. Але мені здається, що у стратегічному плані все-таки варто вже зараз "волати" про автономію. Тому що саме до цього воно повинно все йти.