Відповіді

• 2005.05.15 | Хвізик

  світове визнання. напр. у формі публікацій у міжнар журналах

  1 публікація у міжнар журналі на 2 роки мінімум
  
  є такі, що за 1 рік надрукують кілька статей, а тоді замовкають. Для таких - якщо не мають публікацій на протязі 4 років - хай шукають іншу роботу
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.16 | stefan

    Re: світове визнання. напр. у формі публікацій у міжнар журналах

    Хвізик, якщо ви науковець, працюєте в США, то напевно знаєте мого брата
    
    Прикарпатський Анатолій Карольович, доктор ф-мат.наук
    професор Краківського універу.
    можете послати мені мейл
    або залишити свій
    мій
    fsnvsuvor@mail.ru

• 2005.05.15 | Iryna_

  Re: Критерій оцінки роботи науковця.

  Вони там самі нормально розберуться. Моя думка з цього приводу:
  наявність статей в хороших журналах - на 50% критерій пристойного науковця (пристойні журнали друкують десь 50% дурниць та ніяких статей). Відсутність - не говорить майже нічого (негативний критерій в межах статистичної похибки). На жаль, традиції у нас не дуже склались - народ не знає англійської, або просто боіться висовуватись чи порушувати неписані порядки своєї установи. Дл початку необхідні пояснення, в тому числі і як писати статті, щоб їх прийняли у тих журналах. Тобто зараз потрібна а) вимога друкуватись в нормальних журналах (з перевіркою років через 3); б) допомога і інформація;
  в) заходи для перетворення наших журналів у нормальні, хоча б деяких.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.16 | ky

    Re: Критерій оцінки роботи науковця.

    Iryna_ пише:
    > Вони там самі нормально розберуться. Моя думка з цього приводу:
    > наявність статей в хороших журналах - на 50% критерій пристойного науковця (пристойні журнали друкують десь 50% дурниць та ніяких статей). Відсутність - не говорить майже нічого (негативний критерій в межах статистичної похибки).
    
    Вот это вы напрасно. Відсутність - говорит об отсутствии елементарной научной потенции либо вообще о понимании что такое наука и с чем её
    едят. Опять таки... нас плохо научили. Да и сейчас видимо учат и того
    похуже.
    
    
    >На жаль, традиції у нас не дуже склались - народ не знає англійської, або просто боіться висовуватись чи порушувати неписані порядки своєї установи. Дл початку необхідні пояснення, в тому числі і як писати статті, щоб їх прийняли у тих журналах. Тобто зараз потрібна а) вимога друкуватись в нормальних журналах (з перевіркою років через 3); б) допомога і інформація;
    
    Народ без английского пусть за парту садится. Без знания английского языка ни о какой серьёзной науке и говорить не стоит!
    
    > в) заходи для перетворення наших журналів у нормальні, хоча б деяких.
    
    Не эффективно, потому как бесполезно при современном раскладе в
    украинской науке. Ваши журналы никто читать не будет хотя-бы по простой причине: организация этого дела будет ужасной, редакция,рефери
    будут не авторитетными. Будут одни украинские ученые их публиковать.
    
    Лично я не захочу публиковать свою статью у вас, т.к. мне важно её
    опубликовать в хорошо цитируемом журнале хотя-бы потому, чтобы мою
    статью прочитали многие, да и получить грант легче со статьями
    в ведущих журналах.
    
    И ешё вы видимо не учитываете тот факт, что у современного учёного нет времени на пересмотр массы журналов. Есть время только на 1-2-3
    мах. журнала (по диагонали). Плюс университетские подписки сейчас
    ограничены самыми-самыми ведущими журналами даже по интернету.
    
    В общем я хочу сказать, не изобретайте велосипед. Есть елементарные
    стандартные критерии везде в мире. Им нужно следовать, если хотите
    что-то изменить. А если так, поболтать - то нечего и заводить подобные
    темы.
    
    Короче учиться надо работать у тех, кто это умеет.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.16 | Iryna_

      Re: Критерій оцінки роботи науковця.

      Я добре знаю, що ті з наших науковців, що поїхали за кордон, з деяким презирством ставляться до тих, хто залишився. Проте зараз у нас завдання - не вигнати всіх за кордон, щоб вони долучилися до вищої касти, а якось підняти рівень науки тут.
      
      Щодо "публікацій за кордоном" - я знаю приклади дуже посередніх вчених, що мають багато таких публікацій у хороших журналах (і довго намагались попасти за кордон, а коли у них це не вийшло, голосно кричать, що вони свідомо тут залишились, щоб врятувати Україну), і нормальних вчених (принаймні набагато кращих, ніж попередній тип), які не мають таких публікацій (причини я вже перераховувала).
      Цим людям потрібна 1)інформація 2)допомога 3)вимоги наявності таких публікацій.
      
      Я не говорю про всі українські журнали - "Вісник *** економічного/педагогічного університету" ніщо не врятує. Є може десяток журналів, яким за рахунок грамотної політики (включаючи міжнародне рецензування" можна підняти рівень. Оце й треба робити.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.05.17 | ky

        Re: Критерій оцінки роботи науковця.

        Iryna_ пише:
        > Я добре знаю, що ті з наших науковців, що поїхали за кордон, з деяким презирством ставляться до тих, хто залишився. Проте зараз у нас завдання - не вигнати всіх за кордон, щоб вони долучилися до вищої касти, а якось підняти рівень науки тут.
        >
        
        Откуда вы это знаете? Вам ВСЕ выехавшие об этом сказали?
        Как вообще можно подобные вещи заявлять?
        
        > Щодо "публікацій за кордоном" - я знаю приклади дуже посередніх вчених, що мають багато таких публікацій у хороших журналах (і довго намагались попасти за кордон, а коли у них це не вийшло, голосно кричать, що вони свідомо тут залишились, щоб врятувати Україну), і нормальних вчених (принаймні набагато кращих, ніж попередній тип), які не мають таких публікацій (причини я вже перераховувала).
        
        А как вы различаете посередніх и непосередніх? У них что на лбу что-то написано?
        
        > Цим людям потрібна 1)інформація 2)допомога 3)вимоги наявності таких публікацій.
        >
        
        Тот кто ищет всегда найдет. Спасение утопаюших - дело рук самих
        утопающих!!! Самое эффективное! Или снова открыть рот и ждать манны небесной от государства в виде сталинской канфетки?
        
        
        > Я не говорю про всі українські журнали - "Вісник *** економічного/педагогічного університету" ніщо не врятує. Є може десяток журналів, яким за рахунок грамотної політики (включаючи міжнародне рецензування" можна підняти рівень. Оце й треба робити.
        
        Ой-ёй-ёй. Я вот выслала племяннику процессор для компьютера в Киев,
        а он так и не дошел. Здесь купила на on-line, получила через 3 дня.
        А в Киев выслала, 8 недель прошло - и нет...
        Вот вся украинская реальность... вся украинская форма организация...
        Forget about!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.05.18 | Iryna_

          Re: Критерій оцінки роботи науковця.

          Щодо відношення тих вчених, хто виїхав, до тих, хто не виїхав - подивіться на себе. Ви є чудова ілюстрація такого відношення - у країні з поганою поштою і т.д. не може бути нормальних вчених.
          
          Якщо я займають наукою, то можу якось відрізнити нормального вченого від посереднього.
          
          Щодо журналів, я не передбачаю, їх видаватиме пошта або митниця, чи хто там не висилає ваш процесор. Хоча б декілька журналів можна зробити нормальними.

      • 2005.05.18 | Сергій

        Re: Критерій оцінки роботи науковця.

        Репліка від науковця з-за кодону:
        Я на своєму прикладі відчув зворотнію реакцію, якщо ти виїхав на постдок чи ін. за кордоном, шансів дістати місце (ндч не кажучи про викладання) в будь-якому вузі по поверненні немає взагалі. Вважається що закордон їдуть щоб заробити грошей, а "ми тут сидимо і страждаємо, тож немає чого лізти назад і нам заважати". Така ситуація процвітає у Львові.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.05.18 | Iryna_

          Re: Критерій оцінки роботи науковця.

          На жаль, це також чиста правда. І ще один критерій "якості" вченого - якщо він так не вважає, то з більшою ймовірністю є справжнім вченим.

• 2005.05.16 | casesensitive

  Re: Критерій оцінки роботи науковця.

  спасибо, перечитал форум, вспомнил, почему не хочу возвращаться на Украину. Кстати, привет всем биофаковцам и biph-овцам: эх, были деньки...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.16 | NI_ZRADI

    Прошу.

    До речі дискусія ще не закінчилася. Отож там є на що подивитися, і є про що поговорити.

  • 2005.05.16 | ky

    Re: Критерій оцінки роботи науковця.

    casesensitive пише:
    > спасибо, перечитал форум, вспомнил, почему не хочу возвращаться на Украину. Кстати, привет всем биофаковцам и biph-овцам: эх, были деньки...
    
    Да, судя по чату - болото глубокое и тёмное.

• 2005.05.16 | NI_ZRADI

  Про українські наукові журнали.

  Знову ж таки дам посилання на вищезгаданний форум тільки інша тема:
  http://www.biology.org.ua/forum/viewtopic.php?t=95
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.16 | casesensitive

    Кстати, я тоже не увлекаюсь импакт-факторами

    и не понимаю этой новой украинской моды высчитывать эти цифирки. В моей области (биофизика) есть где-то 10-15 журналов, которые у всех "на слуху". И мне нет нужды заглядывать в таблицу бессмысленных цифирей чтобы узнать что J Physiol (Lond) круче, чем Pflugers Archive. И думаю в любой области так. Другое дело если появляется новый журнал с большими амбициями и возникает вопрос, стоит ли туда отсылать статью. Кстати и в рецензиях на гранты никто на Западе не рассчитывает никакие citation index-ы тоже. Пишут -- столько-то статей в первоклассных журналах, и все.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.16 | NI_ZRADI

      А даремно.

      casesensitive пише:
      > и не понимаю этой новой украинской моды высчитывать эти цифирки. В моей области (биофизика) есть где-то 10-15 журналов, которые у всех "на слуху". И мне нет нужды заглядывать в таблицу бессмысленных цифирей чтобы узнать что J Physiol (Lond) круче, чем Pflugers Archive. И думаю в любой области так. Другое дело если появляется новый журнал с большими амбициями и возникает вопрос, стоит ли туда отсылать статью. Кстати и в рецензиях на гранты никто на Западе не рассчитывает никакие citation index-ы тоже. Пишут -- столько-то статей в первоклассных журналах, и все.
      
      До речі у J Physiol (Lond) імпакт-фактор вищий ніж у Pflugers Archive. Тобто принцип діє. Звісно імпакт-фактор не є абсолютно безпомилковим критерієм, однак нічого кращого людство поки що не придумало. Тому на сьогодні саме імпакт-фактор є найбільш об"єктивним критерієм для оцінки науковця. А в Україні, де роздача вчених звань за хабарі і по блату поставлена на потік, він взагалі має стати єдиним діючим критерієм.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.05.16 | casesensitive

        Re: А даремно.

        я знаю, но никто из серьезных ученых его не высчитывает. И так известно какой журнал лучше. Я не говорю, что ИФ не работает, я говорю что на Западе люди так не зациклены на этом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.05.17 | ky

          Re: А даремно.

          casesensitive пише:
          > я знаю, но никто из серьезных ученых его не высчитывает. И так известно какой журнал лучше. Я не говорю, что ИФ не работает, я говорю что на Западе люди так не зациклены на этом.
          
          Как раз не зациклены... А попробуй опубликовать несколько статей в Nature, увидишь разницу. Если у кого-то к примеру 5 статей в Nature за
          3 года - ему все дороги открыты, и проблем с грантами не возникает.
          
          Часто при подачах требуют не только список статей, а ешё и цитируемости
          статей.
          
          А потом в зависимости от позиции и университета некоторым может статьи и
          не нужны вообще. Таким платят за преподавательскую работу в Баке при
          12 часах в неделю. Как правило это такие себе серенькие университеты
          и зарплата там тоже такая же серенькая, не пристижная. Отчитал - и домой.
          Те кто наукой занимается а не только лекции читает, у кого студенты
          делают проекты, кто ездит на конференции - должны подавать на гранты.
          Иначе - не за что опубликовать статью, нечем платить студенту, не за что ехать на конференцию (в том числе не за что своих студентов возить на конференции) и НЕ НА ЧЁМ УЧИТЬ СТУДЕНТА.
          Если профи не занимается активно наукой, он не может научить студента делать эту самую науку. Если профи не публикуется он не научит публиковаться своего студента.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.05.18 | Георгій

            Re: А даремно.

            ky пише:
            > попробуй опубликовать несколько статей в Nature, увидишь разницу. Если у кого-то к примеру 5 статей в Nature за 3 года - ему все дороги открыты, и проблем с грантами не возникает.
            (ГП) Це правда, і зворотнє теж часто правда - якщо той, хто подає на серйозний грант, має нормальну кількість і якість статей, але в не особливо престижних журналах, на нього іноді дивляться досить зверхньо. Пам'ятаю, як мій екс-ментор у Сіетлі отримав негативну рецензію на аплікацію, над якою він працював десь з півроку і яка базувалася на дуже кропіткій роботі його лабораторії за 7 чи 8 років. У тій рецензії були такі сакраментальні слова: "Dr. Milner has published his work in good journals, but not in the best journals." Але буває і зовсім по-іншому. Той самий Ерік Мілнер одного разу надіслав аплікацію, де містилася одна дуже нова і цікава ідея, але не було ніяких попередніх експериментальних даних і не було жодного посилання на публікації з нашої лабораторії - ні в хороших журналах, ні в поганих, ні в яких, тому що це була взагалі не наша галузь. І гроші дали, причому немаленькі - півмільйону доларів, тільки на розробку цієї дійсно чудової ідеї. Це я до того, що треба бути дуже наполегливим у процесі звертання за грішми. Це повинна бути для професійного науковця його або її рутинна робота, а не якась ексквізитна подія.
            
            > А потом в зависимости от позиции и университета некоторым может статьи и не нужны вообще. Таким платят за преподавательскую работу в Баке при 12 часах в неделю. Как правило это такие себе серенькие университеты и зарплата там тоже такая же серенькая, не пристижная. Отчитал - и домой.
            (ГП) Річ у тому, що в американських університетах є різні категорії викладачів. Є так звані інструктори (Instructors) - це або дуже молоді люди, вчорашні студенти з дипломами магістрів, які не хочуть займатися науковою роботою, а хочуть натомість концентруватися виключно на викладанні, - або, навпаки, люди похилого віку, які або втомилися від наукової роботи, або через ті чи інші обставини мають велику перерву у наукових публікаціях. Інструктори, дійсно, можуть собі дозволити займатися тільки викладанням. Але є інша категорія - викладачі, які мають так звану "faculty position." Faculty традиційно діляться на три категорії - Assistant Professor, Associate Professor, і Professor. Від цих викладачів обов'язково ВИМАГАЄТЬСЯ, разом із викладацькою роботою, науково-дослідницька робота і також громадська робота (служба у громадських комітетах, в університетському самоврядуванні). Тільки читати лекції 12 годин на тиждень і іти додому ці викладачі просто не можуть собі дозволити, тому що в такому випадку їм не буде що писати у річних звітах, їх робота буде оцінена як незадовільна і їх просто виженуть.
            
            > Те кто наукой занимается а не только лекции читает, у кого студентыделают проекты, кто ездит на конференции - должны подавать на гранты. Иначе - не за что опубликовать статью, нечем платить студенту, не за что ехать на конференцию (в том числе не за что своих студентов возить на конференции) и НЕ НА ЧЁМ УЧИТЬ СТУДЕНТА. Если профи не занимается активно наукой, он не может научить студента делать эту самую науку. Если профи не публикуется он не научит публиковаться своего студента.
            (ГП) Так, це все абсолютно вірно.

    • 2005.05.16 | NI_ZRADI

      А даремно.

      casesensitive пише:
      > и не понимаю этой новой украинской моды высчитывать эти цифирки. В моей области (биофизика) есть где-то 10-15 журналов, которые у всех "на слуху". И мне нет нужды заглядывать в таблицу бессмысленных цифирей чтобы узнать что J Physiol (Lond) круче, чем Pflugers Archive. И думаю в любой области так. Другое дело если появляется новый журнал с большими амбициями и возникает вопрос, стоит ли туда отсылать статью. Кстати и в рецензиях на гранты никто на Западе не рассчитывает никакие citation index-ы тоже. Пишут -- столько-то статей в первоклассных журналах, и все.
      
      До речі у J Physiol (Lond) імпакт-фактор вищий ніж у Pflugers Archive. Тобто принцип діє. Звісно імпакт-фактор не є абсолютно безпомилковим критерієм, однак нічого кращого людство поки що не придумало. Тому на сьогодні саме імпакт-фактор є найбільш об"єктивним критерієм для оцінки науковця. А в Україні, де роздача вчених звань за хабарі і по блату поставлена на потік, він взагалі має стати єдиним діючим критерієм.

• 2005.05.16 | Amelie

  UVMOD В науку і освіту (-)