Умови прийому: українська мова і не тільки...
05/26/2005 | Василь Петрів
Закономірно, що в усіх країнах обов'язковою умовою навчання у ВНЗ є володіння державною мовою. Найбільш логічно сформульвана ця вимога у правилах прийому до Вiнницького нацiонального технiчного унiверситету:
"В якості оцінки вступного іспиту з української мови зараховується оцінка з української мови з атестату, оскільки мовою навчання у ВНТУ є українська. Для тих абітурієнтів, які української мови в школі не вивчали, проводиться іспит з української мови."
Багато ВНЗ України просто вказують вступне випробування з української мови, інші, наприклад, Львівський національний університет імені Івана Франка, додатково вказують, що "вступні випробування з української мови та літератури є обов'язковими".
Заслуговує схвалення вирішення мовного питання при вступі до Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
"Викладання в університеті ведеться українською мовою. Особи, не атестовані з української мови, після зарахування вивчають українську мову протягом першого курсу і складають іспит.".
Такі підходи логічні і зрозумілі. Або абітурієнту зараховують шкільну оцінку з мови, або перевіряють знання мови на вступному іспиті, або навчать державної мови і потім перевірять знання. А де логіка у фразі "вступники, які не атестовані з української мови та літератури, складають випробування з російської мови та літератури"? (Національний технічний університет України "Київський Політехнічний Інститут") Чому умовою навчання майбутнього українського інженера має бути знання мови та літератури сусідньої держави?
Ця фраза є конкретизацію обтічного пункту 15 Умов прийому до вищих навчальних закладів України:
"Вступники, які атестовані з української мови, складають обов'язкове вступне випробування з цієї дисципліни. Форму випробування визначає вищий навчальний заклад.
Для осіб, які не вивчали (не атестовані) української мови, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів установлює конкурсне вступне випробування з тієї мови, оцінки з якої виставлені в документі про освіту.".
Звучить навіть абсурдно: якщо ти знаєш державну мову, то мусиш складати іспит, а як не знаєш - то не треба... Навіщо нам перевіряти знання абітурієнта з мови, яка не пов'язана з його майбутньою професійною діяльністю?
"В якості оцінки вступного іспиту з української мови зараховується оцінка з української мови з атестату, оскільки мовою навчання у ВНТУ є українська. Для тих абітурієнтів, які української мови в школі не вивчали, проводиться іспит з української мови."
Багато ВНЗ України просто вказують вступне випробування з української мови, інші, наприклад, Львівський національний університет імені Івана Франка, додатково вказують, що "вступні випробування з української мови та літератури є обов'язковими".
Заслуговує схвалення вирішення мовного питання при вступі до Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
"Викладання в університеті ведеться українською мовою. Особи, не атестовані з української мови, після зарахування вивчають українську мову протягом першого курсу і складають іспит.".
Такі підходи логічні і зрозумілі. Або абітурієнту зараховують шкільну оцінку з мови, або перевіряють знання мови на вступному іспиті, або навчать державної мови і потім перевірять знання. А де логіка у фразі "вступники, які не атестовані з української мови та літератури, складають випробування з російської мови та літератури"? (Національний технічний університет України "Київський Політехнічний Інститут") Чому умовою навчання майбутнього українського інженера має бути знання мови та літератури сусідньої держави?
Ця фраза є конкретизацію обтічного пункту 15 Умов прийому до вищих навчальних закладів України:
"Вступники, які атестовані з української мови, складають обов'язкове вступне випробування з цієї дисципліни. Форму випробування визначає вищий навчальний заклад.
Для осіб, які не вивчали (не атестовані) української мови, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів установлює конкурсне вступне випробування з тієї мови, оцінки з якої виставлені в документі про освіту.".
Звучить навіть абсурдно: якщо ти знаєш державну мову, то мусиш складати іспит, а як не знаєш - то не треба... Навіщо нам перевіряти знання абітурієнта з мови, яка не пов'язана з його майбутньою професійною діяльністю?
Відповіді
2005.05.26 | Роман ShaRP
Доброго ранку!
Василь Петрів пише:> Такі підходи логічні і зрозумілі. Або абітурієнту зараховують шкільну оцінку з мови, або перевіряють знання мови на вступному іспиті, або навчать державної мови і потім перевірять знання. А де логіка у фразі "вступники, які не атестовані з української мови та літератури, складають випробування з російської мови та літератури"? (Національний технічний університет України "Київський Політехнічний Інститут") Чому умовою навчання майбутнього українського інженера має бути знання мови та літератури сусідньої держави?
А чому ви вирішили, що лише українського, а не російського чи арабського?
> Ця фраза є конкретизацію обтічного пункту 15 Умов прийому до вищих навчальних закладів України:
> "Вступники, які атестовані з української мови, складають обов'язкове вступне випробування з цієї дисципліни. Форму випробування визначає вищий навчальний заклад.
> Для осіб, які не вивчали (не атестовані) української мови, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів установлює конкурсне вступне випробування з тієї мови, оцінки з якої виставлені в документі про освіту.".
> Звучить навіть абсурдно: якщо ти знаєш державну мову, то мусиш складати іспит, а як не знаєш - то не треба...
Нічого абсурдного, просто трохи застаріле (пост-СРСРівське), чи "місцеве" правило.
Коли я закінчував школу (94й рік) не всі, уявіть собі, були атестовані з української мови.
Наприклад діти військових, які служили де завгодно, крім України, а потім перед Незалежністю доля закинула їх сюди. Чим вони були винні, що не вчили української? Вони ж не знали, що СРСР розпадеться.
2005.05.26 | Olha_K
Тю, а що в Гамериці росіяне та араби рідною мовою навчаються?
Це хибний інтернаціоналізм. Хочуть араби навчатися російською - хай до МГУ поступають. Англійською - до МІТ. Українською - КПІ. Це правило дійсно застаріле, і його потрібно позбавитися. Це - маразм в сучасних умовах.2005.05.26 | Роман ShaRP
Тут Вам не Америка. Тут Україна, екс-республіка СРСР
Olha_K пише:> Це хибний інтернаціоналізм.
Спадок минулого.
> Хочуть араби навчатися російською - хай до МГУ поступають. Англійською - до МІТ. Українською - КПІ. Це правило дійсно застаріле, і його потрібно позбавитися. Це - маразм в сучасних умовах.
В сучасних - ще не маразм. Коли обсяг інформації українською (підручники, довідники, програми...) почне хоча б приблизно наздоганяти обсяг наявної аналогічної інформації яка є зараз в Україні російською, - от тоді вже можна буде говорити про те, що воно дійсно абсолютно застаріле.
Але я сумніваюся, що за той час, що минув з років мого навчання, КПІ та інші вузи встигли так оновити свої фонди.
Будьте реалістами.
2005.05.27 | Olha_K
Не хочу я ТАКОЇ України, екс-республіки СРСР!
Що перше - курка чи яйце? Вам розкажуть бізнесмени, які на Україні продають книжки російською, ТОМУ ЩО попит. А потім ви скажете - а де книжки українською, ось вже третє покоління у незалежній країні не знає мови? А потім бізнесмени знову скажуть - попит. Коли це коло розірветься? Це мені нагадує ситуацію з вегетеріанцями - якщо одна людина облише їсти м"ясо, то це не зупинить мільйони інших, але на одну людину ринок скоротиться, може яка курка зайва вціліє. Тому що попину немає.Романе, при всій повазі - вже 14 років пройшло, ну скільки нам ще жити " в совке" і орієнтуватися на минуле? Отак, крок за кроком і потібно це з себе вичавлювати, а не прикриватися тимчасоою, сьогоденною "доцільністю". Стратегічно треба мислити...
2005.05.28 | Роман ShaRP
Так Ви, здається, і живете не в ній.
А я не хочу такої Америки, і не хочу такої Росії, і ще багато чого не хочу....Olha_K пише:
> Що перше - курка чи яйце? Вам розкажуть бізнесмени, які на Україні продають книжки російською, ТОМУ ЩО попит.
От про книжки - не треба, будь ласка. Я бачив, як цей попит створювався. Коли перекладалося і видавалося російською все, - фантастика, детективи, романи... ВСЕ, кажу я Вам. Дешево, масово, і доступно. Законно, незаконно, якісно, неякісно, - але це робилося. Де тоді сиділи *прихильники українізації*, - я не знаю. Хто їм заважав так само перекладати і видавати? Хто заважає зараз? Руки не з того місця повиростали? Чи голови?
> А потім ви скажете - а де книжки українською, ось вже третє покоління у незалежній країні не знає мови?
Я - не скажу. Я знаю і українську, і російську, і мене влаштовують книги (фільми, диски) будь-якою з цих мов, аби були добре написані-перекладені (український переклад може бути гарніший російського, але може бути й навпаки).
> А потім бізнесмени знову скажуть - попит. Коли це коло розірветься?
Коли замість репетування "А де українське?" і очікування на стрибки вареників до рота почнеться робота. Хоча б так як в Капранових, які нарешті зібралися видати Шеклі. А російською повне зібрання творів Шеклі вийшло ще в 90-х роках (92-94 приблизно), так само, як і Азімова, Хайнлайна, Желязни, Лема ... Чи варто після того дивуватися таким результатам? Що посіяли, те й пожинають.
> Романе, при всій повазі - вже 14 років пройшло, ну скільки нам ще жити " в совке" і орієнтуватися на минуле?
1) Панна знає що таке "інерція"?
2) А хто буде над цим працювати? Ви будете писати підручники? Ви будете перекладати книги? Ви будете українізувати та/або програми? А хто буде? Якщо ніхто не буде, то нічого й не зміниться.
> Отак, крок за кроком і потібно це з себе вичавлювати, а не прикриватися тимчасоою, сьогоденною "доцільністю". Стратегічно треба мислити...
Що мені з себе вичавлювати? В мене дві рідні мови - українська, та російська. Українську я люблю трохи більше, але російську теж люблю. Жодну з них я з себе вичавлювати не збираюся, і з інших також.
У присутності російської мови в Україні я нічого поганого не вбачав, не вбачаю, і не збираюся. Так само, як не вбачав і не вбачаю нічого "стратегічного" в українізації.
2005.05.28 | Olha_K
Справа не в тому, хто де живе.
> От про книжки - не треба, будь ласка. Я бачив, як цей попит створювався. Коли перекладалося і видавалося російською все, - фантастика, детективи, романи... ВСЕ, кажу я Вам. Дешево, масово, і доступно. Законно, незаконно, якісно, неякісно, - але це робилося. Де тоді сиділи *прихильники українізації*, - я не знаю. Хто їм заважав так само перекладати і видавати?Так і я знаю, хто заважав. Дядько ПОПИТ. І він не "створювався" наявністю книжок, він є причиною такого стану речей. Є попит (потреба, підкріплена купівельною спроможністю) на "читання книжок", який вдовольняється конкретним товаром - книжками. За вашою логікою, якщо ми зараз завеземо літературу іспанською і завалимо нею Петрівку, її всі кинуться покупати
>Хто заважає зараз? Руки не з того місця повиростали? Чи голови?
Той же ж дядько. І ще політика "неукраїнізації" книжкового бізнесу України, і політика "русифікації" книжкового бізнесу сусідньої держави. В тому числі, і на теренах України. Якого дідька ми навіть книжки українською друкуємо за кордоном? Спитайтеся того ж дядька - бо вигідніше.
> > А потім ви скажете - а де книжки українською, ось вже третє покоління у незалежній країні не знає мови?
>
> Я - не скажу. Я знаю і українську, і російську, і мене влаштовують книги (фільми, диски) будь-якою з цих мов, аби були добре написані-перекладені (український переклад може бути гарніший російського, але може бути й навпаки).
ОК, якщо ваші потреби задоволені, то можна вже і дискусію припинити
> Коли замість репетування "А де українське?" і очікування на стрибки вареників до рота почнеться робота.
І пан Петрів під цією "роботою" мав на увазі також виправлення застарілих правил і положень, які регулюють вступ та навчання у ВНЗ. Де ж тут протиріччя?
>Хоча б так як в Капранових, які нарешті зібралися видати Шеклі. А російською повне зібрання творів Шеклі вийшло ще в 90-х роках (92-94 приблизно), так само, як і Азімова, Хайнлайна, Желязни, Лема ... Чи варто після того дивуватися таким результатам? Що посіяли, те й пожинають.
Це трохи з іншої опери. Впровадження певних регулятивних механізмів впливає на попит. Тому що потреба в сучасній технічній літературі для навчання за доступною ціною є і лишиться, а от на методи її задоволення за допомогою книжок іншою мовою можна впливати. Ніхто ж не каже про заборону читати російською - на здоров"я. А ви знаєте наскільки більше такої інформації англійською, німецькою? Хай би читали і першоджерела, тільки по приході в університи перекладали б це подумки українською, і відповідали, і писали контрольні. Тяжко? Так, але ж англійською вас ніхто слухати не стане... Це - один з перших кроків, якщо всі ВНЗ будуть змушені викладати українською, то й з"явиться потреба в україномовних підручниках. Замість полегшувати життя тим, хто не взмозі вивчити мову своєї країни при цьому отримуючи вищу освіту в її державному ВНЗ.
> > Романе, при всій повазі - вже 14 років пройшло, ну скільки нам ще жити " в совке" і орієнтуватися на минуле?
>
> 1) Панна знає що таке "інерція"?
Пан знає, що таке "розвиток"? (І його гальма, принагідно?)
> 2) А хто буде над цим працювати? Ви будете українізувати та/або програми?
Що можу, то й роблю.
> Що мені з себе вичавлювати? В мене дві рідні мови - українська, та російська. Українську я люблю трохи більше, але російську теж люблю. Жодну з них я з себе вичавлювати не збираюся, і з інших також.
Та я ж не про мову, а про бачення ситуації. Якщо, прикладом, 20 мільйонів українців, які за даними Світового Конгресу Українців живуть за кордоном, завтра всі повернулися і почали вводити англійську як мову навчання у державних ВНЗ - ви теж це б спокійно сприйняли? Повірте, для них це теж рідна мова. От взяли б на роботу 5 професорів на одну кафедру - і всім зручніше англійською, і там і будемо вчитися. Решта - проблеми студентів. Хіба Ви б перший не кричали: "ґвалт, колонізація, американізація, діаспоризація, янкі - гоу хоум!" ?
У Могилянці читають курси англійською, але це приватний ВНЗ, вони це роблять не від нестачі україномовних підручників, а в цілях "європеізації", і їх випускники будуть почуватися впевнено не тільки на "просторах необ"ятной Родіни моєй", але і в усьому світі.
> Так само, як не вбачав і не вбачаю нічого "стратегічного" в українізації.
Гм. Власне, я й не збиралася з вами сперечатися. Здається, наші погляди щодо "стратегічності" різняться настільки, що дискусія просто втрачає сенс. А шкода, "тема важная і актуальная", і я не маю на увазі наші балачки, а конкретні виправлення конкретних "пережітков СССР".
2005.05.28 | Роман ShaRP
І в цьому теж.
Olha_K пише:> > От про книжки - не треба, будь ласка. Я бачив, як цей попит створювався. Коли перекладалося і видавалося російською все, - фантастика, детективи, романи... ВСЕ, кажу я Вам. Дешево, масово, і доступно. Законно, незаконно, якісно, неякісно, - але це робилося. Де тоді сиділи *прихильники українізації*, - я не знаю. Хто їм заважав так само перекладати і видавати?
>
> Так і я знаю, хто заважав. Дядько ПОПИТ. І він не "створювався" наявністю книжок, він є причиною такого стану речей. Є попит (потреба, підкріплена купівельною спроможністю) на "читання книжок", який вдовольняється конкретним товаром - книжками.
Тобто Ви мені хочте сказати, що в 91му, 92му, 93му, 94му, і т.д. попиту на переклади українською не було?
Був попит на переклади. І в 90х був. Російською вони були надані. Українською ні.
> За вашою логікою, якщо ми зараз завеземо літературу іспанською і завалимо нею Петрівку, її всі кинуться покупати
Іспанською - навряд чи. Англійською - так, будуть купувати.
> >Хто заважає зараз? Руки не з того місця повиростали? Чи голови?
>
> Той же ж дядько.
Зараз - так. Тому що зараз вже доводиться конкурувати з російськими книжками/газетами/журналами, і не просто пропонувати, але пропонувати суттєво краще. Крім того, новій інформаційні виклики кидає Інтернет.
Але на початку 90х того ще не було.
> І ще політика "неукраїнізації" книжкового бізнесу України, і політика "русифікації" книжкового бізнесу сусідньої держави.
А це що таке за звірі? Як це "-зація бізнесу". Я собі такої не уявляю.
> > Я - не скажу. Я знаю і українську, і російську, і мене влаштовують книги (фільми, диски) будь-якою з цих мов, аби були добре написані-перекладені (український переклад може бути гарніший російського, але може бути й навпаки).
>
> ОК, якщо ваші потреби задоволені, то можна вже і дискусію припинити
Мене влаштовує, якщо людина знає одну з мов - українську, або російську. Цього мені цілком достатньо для повноцінного спілкування з нею.
Схоже, то саме влаштовує і колектив КПІ
> > Коли замість репетування "А де українське?" і очікування на стрибки вареників до рота почнеться робота.
> І пан Петрів під цією "роботою" мав на увазі також виправлення застарілих правил і положень, які регулюють вступ та навчання у ВНЗ.
А це не робота. Це, не побоюся цього слова, тупе "А чому не на моооооооові?!". Пан Петрів навіть не намагається розібратися у причинах виникнення такого правила (хоча вони очевидні). Йому просто "не так".
> Де ж тут протиріччя?
Протиріччя в тому, що Ви можете запровадити навчання в КПІ будь-якою мовою, але книжки в бібліотеці російською від того ніхто не перепише. Себто якщо зараз людина в КПІ не знає російської - в неї проблеми. Але це проблеми об*єктивні. Від самого бажання "українізаторів" вони не зникнуть.
> >Хоча б так як в Капранових, які нарешті зібралися видати Шеклі. А російською повне зібрання творів Шеклі вийшло ще в 90-х роках (92-94 приблизно), так само, як і Азімова, Хайнлайна, Желязни, Лема ... Чи варто після того дивуватися таким результатам? Що посіяли, те й пожинають.
> > Це трохи з іншої опери. Впровадження певних регулятивних механізмів впливає на попит. Тому що потреба в сучасній технічній літературі для навчання за доступною ціною є і лишиться, а от на методи її задоволення за допомогою книжок іншою мовою можна впливати.
Щось я не розумію, як Ви будете впливати на "методи задоволення".
> > Ніхто ж не каже про заборону читати російською - на здоров"я. А ви знаєте наскільки більше такої інформації англійською, німецькою? Хай би читали і першоджерела, тільки по приході в університи перекладали б це подумки українською, і відповідали, і писали контрольні. Тяжко? Так, але ж англійською вас ніхто слухати не стане... Це - один з перших кроків, якщо всі ВНЗ будуть змушені викладати українською, то й з"явиться потреба в україномовних підручниках.
1) Ви знаєте, що таке "засіб перемикання бічності другого шляху"? Подібні "перли" - реальні наслідки впровадження викладання українською.
2) Потреба в україномовних підручниках вже є. А толку?
3) Ви можете викладати українською, але одним викладанням все не обмежується. Хтось таки повинен робити переклади книг, фільмів, програм, новин і т.д. й т.д. Доки їх більше роблять російською, і менше українською - російська буде вигідніша. А російською їх будуть робити більше.
> > > Романе, при всій повазі - вже 14 років пройшло, ну скільки нам ще жити " в совке" і орієнтуватися на минуле?
> > 1) Панна знає що таке "інерція"?
>
> Пан знає, що таке "розвиток"? (І його гальма, принагідно?)
Знаю. Але для розвитку необхідна діяльність. А коли діяльність зводиться до претензій та/або інструкцій іншим людям як себе поводити, - це не розвиток. Головні гальма НМД - в головах самих "українізаторів", які починають регулювання замість руху, і тим лише викликають в багатьох відразу до українізації як такої.
> > 2) А хто буде над цим працювати? Ви будете українізувати та/або програми?
>
> Що можу, то й роблю.
Мабуть в КПІ цієї праці не помітили.
> > Що мені з себе вичавлювати? В мене дві рідні мови - українська, та російська. Українську я люблю трохи більше, але російську теж люблю. Жодну з них я з себе вичавлювати не збираюся, і з інших також.
>
> Та я ж не про мову, а про бачення ситуації. Якщо, прикладом, 20 мільйонів українців, які за даними Світового Конгресу Українців живуть за кордоном, завтра всі повернулися і почали вводити англійську як мову навчання у державних ВНЗ - ви теж це б спокійно сприйняли?
Я б навіть це підтримав би, якби вони одночасно захопили б ще й "інформаційний багаж". Дайте мені так само дешево, як дають російською, аналогічний обсяг інформації англійською - це буде просто чудово.
> Повірте, для них це теж рідна мова. От взяли б на роботу 5 професорів на одну кафедру - і всім зручніше англійською, і там і будемо вчитися. Решта - проблеми студентів. Хіба Ви б перший не кричали: "ґвалт, колонізація, американізація, діаспоризація, янкі - гоу хоум!" ?
Ні
> > Так само, як не вбачав і не вбачаю нічого "стратегічного" в українізації.
>
> Гм. Власне, я й не збиралася з вами сперечатися. Здається, наші погляди щодо "стратегічності" різняться настільки, що дискусія просто втрачає сенс.
А хто перший почав?
> А шкода, "тема важная і актуальная", і я не маю на увазі наші балачки, а конкретні виправлення конкретних "пережітков СССР".
Так виправляйте *не словом, а ділом*.
2005.05.28 | Olha_K
Я вам одне можу сказати наостанок
сперечатися мені тут немає сенсу, бо Ви хочете залишити за собою останнє слово, і це буде тягнутись безкінечно. Тим більш, що ні Ви, ні я не займаємося гуманітарною політикою, тож нема чого один одному дорікати за бездієвіть чи відсутність стратегічного мислення.Щодо всіх Ваших закидів що я нічого не роблю - помиляєтесь, сиджу вже п"ятий поспіль друпалівський файл перекладаю, набридно невимовно, але що поробиш - комусь же треба
От і Ви приєднуйтесь, замість розмови на тему "в Україні все гарнесенько, чудернастенько" розводити. Тільки з конструктивом і позитивом, бо там яка не є, а робота йде. І її на всіх вистачить.
2005.05.28 | Роман ShaRP
На останок... не на останок...
Olha_K пише:> сперечатися мені тут немає сенсу, бо Ви хочете залишити за собою останнє слово, і це буде тягнутись безкінечно.
А що ви хотіли? Щоб я, витягнувшись навшпиньки, крикнув Jawohl!, чи як його там, і побіг *виконувати вказівки*?
Я обстоюю свою точку зору. А вона така, що в КПІ знання російською - не гірше за знань українською. Особливо зараз, коли українська, хочте Ви того чи не хочте, радикально відстає від російської по "ареалу вживання" та "обсягу інформації".
> Тим більш, що ні Ви, ні я не займаємося гуманітарною політикою, тож нема чого один одному дорікати за бездієвіть чи відсутність стратегічного мислення.
Ну от пан Петрів вирішив дорікнути моєму ВУЗу. Я вирішив дорікнути пану Петріву. Що в цій суперечці загубили Ви - я не знаю, але якщо вже втрутилися - нарікайте на себе.
> От і Ви приєднуйтесь, замість розмови на тему "в Україні все гарнесенько, чудернастенько" розводити.
Хто-хто, а я не розводжу таких розмов.
> Тільки з конструктивом і позитивом, бо там яка не є, а робота йде. І її на всіх вистачить.
Так де диски? Де перекладені підручники і книжки? Де локалізації? Звідки береться те, що таврує (і справедливо) Наталка Ліщінська, а *філологи Львівського національного університету імені Івана Франка*, трясця їм у печінку за таке ставлення, кажуть, що "воно, мовляв, потрібне"?
Я, врешті решт, можу обійтися і без Вашої роботи. З усіх моїх викладачів у КПІ (94й-97й рік) українською лекції читали лише четверо (з них троє - гуманітарії, чиї предмети ми вважали та називали "лівими"). І знаєте, я не почуваю себе скривдженим. Навпаки, я вдячний своїм російськомовним викладачам за знання, які вони мені давали.
І доки *наші* *українізатори* не порозумнішають, і не почнуть дійсно реально працювати і давати, замість того щоб по-дурному вимагати, ставлення до них в мене (і НМВ не лише в мене) залишиться таким, яким і було - без аніякої, м*яко кажучи, симпатії.
2005.05.28 | P.M.
Re: так не вийде..
Роман ShaRP пише:> І доки *наші* *українізатори* не порозумнішають, і не почнуть дійсно реально працювати і давати, замість того щоб по-дурному вимагати, ставлення до них в мене (і НМВ не лише в мене) залишиться таким, яким і було - без аніякої, м*яко кажучи, симпатії.
Так не буває. На кожну дію є своя протидія.
Русифікація -- була насильством. Саме тому українізіція без силових методів неможлива.
2005.05.29 | Роман ShaRP
А далі що?
> Роман ShaRP пише:> > І доки *наші* *українізатори* не порозумнішають, і не почнуть дійсно реально працювати і давати, замість того щоб по-дурному вимагати, ставлення до них в мене (і НМВ не лише в мене) залишиться таким, яким і було - без аніякої, м*яко кажучи, симпатії.
P.M. пише:
> Так не буває. На кожну дію є своя протидія.
Самі кажете.
> Русифікація -- була насильством. Саме тому українізіція без силових методів неможлива.
То чому не говорите про наступний логічний крок? На силову українізацію буде силова (дуже чи не дуже силова - це вже як вийде) протидія.
А починаються зовсім цікаві речі. Інтернет, глобалізація інформації та культури. Ну, напхаєте Ви силою дитину, а потім підлітка українською у школі й ВУЗі. А потім все. Людина звільняється, і обирає собі культурне та інформаційне поле сама. Обирає там, де Ваші силові методи, якщо вони не будуть подібні до методів сумновідомого Лукашенка, ефекту не дадуть. Хіба що - протилежний ефект. Тому що, як відомо, коли людину чимось силуєш - в неї виникає до цього стійка антипатія.
2005.05.29 | P.M.
Re: А далі, не допускати подібного.
Роман ShaRP пише:> > (Р.М.) Так не буває. На кожну дію є своя протидія.
> Самі кажете.
Це не я. Це закони природи.
> > (Р.М.) Русифікація -- була насильством. Саме тому українізіція без силових методів неможлива.
> То чому не говорите про наступний логічний крок? На силову українізацію буде силова (дуже чи не дуже силова - це вже як вийде) протидія.
Для того, що би вправити вивих, потрібно прикласти зусилля, котрі, в свою чергу, теж є болючими, але без них не обійтись.
Буває, що люди довший час живуть з вивихнутими кінцівками, ай навіть щелепами, звикають до цього і боячись болі, небажають повернутися до здорового стану.
Буває й так, що люди народжуються з вивихами, навіть добре не усвідомлюючи свою хворобу.
Так от. Я вважаю, що русифікація є вивихом свідомості деяких українців. Одні набули цей інтелектуальний вивих, внаслідок силових інтелектуальних, а іноді й фізичних дій, інші з ним народилися.
Зразу хочу зауважити, що одне діло знати російську мову, інше -- бути зрусифікованим.
> А починаються зовсім цікаві речі. Інтернет, глобалізація інформації та культури. Ну, напхаєте Ви силою дитину, а потім підлітка українською у школі й ВУЗі.
Процес реабілітації -- болючий, але необхідний. Найкращий ефект можливий в молодому віці, коли інтелект не є закостенілим.
> А потім все. Людина звільняється, і обирає собі культурне та інформаційне поле сама. Обирає там, де Ваші силові методи, якщо вони не будуть подібні до методів сумновідомого Лукашенка, ефекту не дадуть. Хіба що - протилежний ефект. Тому що, як відомо, коли людину чимось силуєш - в неї виникає до цього стійка антипатія.
Так?.. А чому ж тоді у Вас немає стійкої антипатії до російської мови?. Чи може Ви гадаєте, що Ваші предки з задоволенням поміняли свою мову на чийсь язик?..
Потрібні зусилля, що би позбутися згубної залежності.
Одні люди в стані зробитице це самі, інших треба лікувати, в даному випадку у ВУЗах.
2005.05.29 | Роман ShaRP
Про наслідки можливі не подумать? ®
P.M. пише:> Це не я. Це закони природи.
Людина - скоріше неприродна істота, ніж природна, і робить в своєму житті багато чого неприродного. Тому не всі закони природи, навіть тоді, коли вони закони, і закони природи, стосуються людей.
> > > (Р.М.) Русифікація -- була насильством. Саме тому українізіція без силових методів неможлива.
> > То чому не говорите про наступний логічний крок? На силову українізацію буде силова (дуже чи не дуже силова - це вже як вийде) протидія.
> Для того, що би вправити вивих, потрібно прикласти зусилля, котрі, в свою чергу, теж є болючими, але без них не обійтись.
В кожного своє уявлення про "вивихи". Вам відомо ж, напевне, що дехто вважає вивихом існування української мови.
> Так от. Я вважаю, що русифікація є вивихом свідомості деяких українців. Одні набули цей інтелектуальний вивих, внаслідок силових інтелектуальних, а іноді й фізичних дій, інші з ним народилися.
> Зразу хочу зауважити, що одне діло знати російську мову, інше -- бути зрусифікованим.
Дайте означення зрусифікованого, будьласка. Ви що, вважаєте, що людина народжується представником певної національності "генетично"?
> > А починаються зовсім цікаві речі. Інтернет, глобалізація інформації та культури. Ну, напхаєте Ви силою дитину, а потім підлітка українською у школі й ВУЗі.
> Процес реабілітації -- болючий, але необхідний. Найкращий ефект можливий в молодому віці, коли інтелект не є закостенілим.
Кому необхідний, а кому й ні. Чому Ви вважаєте, що всі мають поділяти Ваші переконання? На чому грунтується Ваша впевненість?
Особисто я - за максимальну свободу вибору мови та культури.
> > А потім все. Людина звільняється, і обирає собі культурне та інформаційне поле сама. Обирає там, де Ваші силові методи, якщо вони не будуть подібні до методів сумновідомого Лукашенка, ефекту не дадуть. Хіба що - протилежний ефект. Тому що, як відомо, коли людину чимось силуєш - в неї виникає до цього стійка антипатія.
> Так?.. А чому ж тоді у Вас немає стійкої антипатії до російської мови?. Чи може Ви гадаєте, що Ваші предки з задоволенням поміняли свою мову на чийсь язик?..
А чому "поміняли"? Мої батьки знали і українську і російську, і з задоволенням користувалися обома. Так їх виховували/навчали мої діди. Якщо хтось з них і ділив ці дві мови на "свою" і "чужу" - мені нічого про це невідомо. Як би там не було, в мене дві рідних мови - українська та російська, я змалечку, скільки себе пам*ятаю, читав та розмовляв обома.
> Потрібні зусилля, що би позбутися згубної залежності.
Чому та для кого/чого згубної? Я ще можу розуміти, чому "залежності", але це НМД залежність не від мови, а від культури певною мовою.
> Одні люди в стані зробитице це самі, інших треба лікувати, в даному випадку у ВУЗах.
0) Нагадую про один з основних моментів у моїй аргументації: декларації про освіту українською залишуться порожніми деклараціями доки українською не будуть перекладені фонди освіти, а це не лише підручники та довідники, освітні методички та програми, але й багато супутніх речей - наприклад, словників або книжки/сайти до вивчення комп*ютеру та комп*ютерних дисциплін, які можуть не входити в програму, але володіння якими важливе для сучасної людини.
Хочте освіти українською - сідайте за переклади. Це неважко. Інакше тим, хто російську не вивчав, при вступі до ВУЗу незалежно від мови викладання всеодно буде необхідно чи дуже бажано це зробити (я знаю реальні випадки).
То саме стосується і культури. Фонди російськомовної культури зараз теж сутттєво багатші за фонди україномовної і поки що доступніші за фонди інших культур.
1) Вас не засмучує те, що дехто вважає хворими саме таких, як Ви? Чи Ви, як "справжній арієць", переконані у своєму "здоров*ї", "чистоті" та "вищості"?
2) Про яке "лікування" Ви говорите? Чи Ви вважаєте, що людина, отримавши освіту певною мовою, обов*язково "перейде" на відповідне культурне поле? Я так не вважаю. Можливо, вона буде на нього заходити, але більше перебуватиме на тому, яке їй більше до вподоби.
2005.05.30 | P.M.
Re: "можна все на світі вибирати, сину.."
Роман ShaRP пише:> В кожного своє уявлення про "вивихи". Вам відомо ж, напевне, що дехто вважає вивихом існування української мови.
Вивих -- це відхилення від норми.
Україна = українська мова -- це норма.
Хто думає по-іншому -- НЕнормальний
> > (Р.М.) Так от. Я вважаю, що русифікація є вивихом свідомості деяких українців. Одні набули цей інтелектуальний вивих, внаслідок силових інтелектуальних, а іноді й фізичних дій, інші з ним народилися.
> > (Р.М.) Зразу хочу зауважити, що одне діло знати російську мову, інше -- бути зрусифікованим.
> Дайте означення зрусифікованого, будьласка. Ви що, вважаєте, що людина народжується представником певної національності "генетично"?
Гени тут ніпричому. Тут фігурує людський дух.
Зрусифікованець -- це в даному випадку той, хто втратив український дух. Як бачите, усе просто як борщ
> > (Р.М.) Процес реабілітації -- болючий, але необхідний. Найкращий ефект можливий в молодому віці, коли інтелект не є закостенілим.
> Кому необхідний, а кому й ні. Чому Ви вважаєте, що всі мають поділяти Ваші переконання? На чому грунтується Ваша впевненість?
Цей процес потрібен тим, хто разом з рідною мовою втратив український дух.
В даному випадку йдеться про значну частину населення України.
> Особисто я - за максимальну свободу вибору мови та культури.
"Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину".
> > (Р.М.) Так?.. А чому ж тоді у Вас немає стійкої антипатії до російської мови?. Чи може Ви гадаєте, що Ваші предки з задоволенням поміняли свою мову на чийсь язик?..
> А чому "поміняли"? Мої батьки знали і українську і російську, і з задоволенням користувалися обома. Так їх виховували/навчали мої діди.
А як Ви гадаєте. Чому українські діди так ретиво навчали своїх дітей розмовляти російською, а московські діди своїх дітей українською розмовляти не навчали ?..
> Якщо хтось з них і ділив ці дві мови на "свою" і "чужу" - мені нічого про це невідомо. Як би там не було, в мене дві рідних мови - українська та російська, я змалечку, скільки себе пам*ятаю, читав та розмовляв обома.
Якщо Вас звати Роман, то СВОЄ для Вас буде "Романове", а скажімо, "Василеве", для Вас буде ЧУЖИМ.
Не може бути дві рідні мови, так як не може бути дві рідні матері.
> > (Р.М.) Потрібні зусилля, що би позбутися згубної залежності.
> Чому та для кого/чого згубної? Я ще можу розуміти, чому "залежності", але це НМД залежність не від мови, а від культури певною мовою.
Я вже говорив? згубної для УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ. Не буде українського духу -- не буде України.
> 1) Вас не засмучує те, що дехто вважає хворими саме таких, як Ви? Чи Ви, як "справжній арієць", переконані у своєму "здоров*ї", "чистоті" та "вищості"?
Та ні. Я просто звик відповідати за свої слова.
> 2) Про яке "лікування" Ви говорите? Чи Ви вважаєте, що людина, отримавши освіту певною мовою, обов*язково "перейде" на відповідне культурне поле? Я так не вважаю. Можливо, вона буде на нього заходити, але більше перебуватиме на тому, яке їй більше до вподоби.
Я так і гадав. "Неподобається мені моя матір, виберу собі іншу".
Сумно.
2005.05.30 | Роман ShaRP
Можна.
P.M. пише:> > В кожного своє уявлення про "вивихи". Вам відомо ж, напевне, що дехто вважає вивихом існування української мови.
> Вивих -- це відхилення від норми.
> Україна = українська мова -- це норма.
> Хто думає по-іншому -- НЕнормальний
Бельгія = бельгійська мова. Канада = канадська мова. Нудно. Це ми вже проходили.
Насправді таких "норм" немає. Вірніше, вони встановлюються силою (і кордони країн, і панівні мови). Якщо є сила. Зараз, у зв*язку з демократичними перетвореннями у світі, силові методи обмежено, і нав*язати іншим свої норми набагато важче.
> > Дайте означення зрусифікованого, будьласка. Ви що, вважаєте, що людина народжується представником певної національності "генетично"?
> Гени тут ніпричому. Тут фігурує людський дух.
> Зрусифікованець -- це в даному випадку той, хто втратив український дух. Як бачите, усе просто як борщ
У Вас у кишені Портативний Детектор Українського Духу? У мене його немає, і взагалі я не знаю, що це таке.
> > Особисто я - за максимальну свободу вибору мови та культури.
> "Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину".
Гарний, але агітпроп, даруйте. Т.з. "Батьківщина" - це людське, це країна, це штучне утворення, креатив. А якщо воно штучне - значить, його можна вибирати. Та його, власне, і вибирають - майже всі кордони майже всіх країн колись встановлені силою, повторююся (а якщо силою - значить не всі обирали).
Що Ви скажете про обрусілих французів? В мене був один такий знайомий. Де батьківщина обрусілого француза, який живе в Києві? Де батьківщина курда, який живе в Турції? А де батьківщина курда, який живе в Іраку?
Що маю вважати батьківщиною я, який народився в СРСР? Незалежну Україну, якої на момент мого народження, та навіть на момент народження мого батька і мого діда, не існувало на карті?
Чому? "Тому що..."?
> > А чому "поміняли"? Мої батьки знали і українську і російську, і з задоволенням користувалися обома. Так їх виховували/навчали мої діди.
> А як Ви гадаєте. Чому українські діди так ретиво навчали своїх дітей розмовляти російською, а московські діди своїх дітей українською розмовляти не навчали ?..
А навіщо мені про це гадати? Може хтось і навчав. Що мені навіть до тих, хто не навчав? Це якось повинно впливати на мене? Чому?
Якщо Ви підійдете до розв*язку проблеми мови міжнаціонального/міжнародного спілкування, Ви побачите, що вона повинна бути, і побачите, що не всім мовам щастить такими стати. Тим народам, чиї мови стали, щастить, - їм можна не вчити якісь інші мови.
> > Якщо хтось з них і ділив ці дві мови на "свою" і "чужу" - мені нічого про це невідомо. Як би там не було, в мене дві рідних мови - українська та російська, я змалечку, скільки себе пам*ятаю, читав та розмовляв обома.
> Не може бути дві рідні мови, так як не може бути дві рідні матері.
Може. Навіть матері, в принципі, може - наприклад коли одна народила, а інша виростила. І не тільки - можливі варіанти.
Але мати - це природньо. А мова - це штучно, і це можна копіювати. Повторююся, мої батьки знали і вживали дві мови, і тому в мене дві рідні мови.
> > > (Р.М.) Потрібні зусилля, що би позбутися згубної залежності.
> > Чому та для кого/чого згубної? Я ще можу розуміти, чому "залежності", але це НМД залежність не від мови, а від культури певною мовою.
> Я вже говорив? згубної для УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ. Не буде українського духу -- не буде України.
А духів може бути два? От зараз мене канадійці повчають, що в мене українська неправильна, і дух теж неправильний. А який дух у них самих - український, чи канадійський?
> > 1) Вас не засмучує те, що дехто вважає хворими саме таких, як Ви? Чи Ви, як "справжній арієць", переконані у своєму "здоров*ї", "чистоті" та "вищості"?
> Та ні. Я просто звик відповідати за свої слова.
Не схоже, даруйте. Ви більше схожі на будівника повітряних замків.
> > 2) Про яке "лікування" Ви говорите? Чи Ви вважаєте, що людина, отримавши освіту певною мовою, обов*язково "перейде" на відповідне культурне поле? Я так не вважаю. Можливо, вона буде на нього заходити, але більше перебуватиме на тому, яке їй більше до вподоби.
> Я так і гадав. "Неподобається мені моя матір, виберу собі іншу".
Я вважаю аналогію "мова/культура = матір", м*яко кажучи, хибною.
Згідно курсу історії, якого мене навчали у школі, на території сучасної україни жили різні племена, - поляни, скіфи, древляни, і т.д. У Вас не було предків серед них? Ну, якщо й не було у Вас, то були ж, мабуть, у інших. То якою мовою їм зараз говорити - своєю, полянською? Чи "забути праматір"
Спустіться з небес на землю. Будьте щирим - Ви просто хочте, щоб якомога більше людей говорили українською. І все.
Не вбачаю нічого поганого у такій меті, але вважаю, що силовими методами і пропандою, подібною до Вашої, Ви її не досягнете.
2005.05.31 | P.M.
Re: Можна.
Роман ShaRP пише:> Спустіться з небес на землю. Будьте щирим - Ви просто хочте, щоб якомога більше людей говорили українською. І все.
Так хочу. Бо мені моя мова наймиліша, і я не хочу відмовляти собі в задоволенні чути свою мову у себе дома. А також розумію, що чим менше вживатимуть російську мову, тим більше розмовлятимуть українською.
Ви ж можете "какати" собі скільки заменться в Росії, або у своїй хаті. Це Ваше право, право громадянина України. А моє право -- право українця, відповідними методами відстоювати українську мову в Україні.
> Не вбачаю нічого поганого у такій меті, але вважаю, що силовими методами і пропагандою, подібною до Вашої, Ви її не досягнете.
Відповім Вашими ж словами: (Роман ShaRP) "Зараз, у зв*язку з демократичними перетвореннями у світі, силові методи обмежено, і нав*язати іншим свої норми набагато важче".
Якраз про ці обмежені силові методи ведеться мова.
А саме. Обов'язковою умовою навчання у ВНЗ є володіння державною мовою. Децид.
2005.05.31 | Роман ShaRP
Re: Можна.
>Так хочу. Бо мені моя мова наймиліша, і я не хочу відмовляти собі в задоволенні чути свою мову у себе дома. А також розумію, що чим менше вживатимуть російську мову, тим більше розмовлятимуть українською.
1) Не факт. Можуть перейти на інші закордонні. З найімовірніших - польска і англійська.
2) Законними методами Ви можете впливати лише на офіційне життя людини. Вам не вдасться вплинути на її мову у приватному житті.
>Ви ж можете "какати" собі скільки заменться в Росії, або у своїй хаті.
Тобто "какати"? Про що Ви?
>Це Ваше право, право громадянина України. А моє право -- право українця, відповідними методами відстоювати українську мову в Україні.
Ваше право - теж "громадянина україни" (якщо Ви громадянин України), тому що громадяни України рівні у правах незалежно від національності. Якщо ж Ви громадянин іншої держави - права у Вас тут відповідні, але від національності вони, якщо я не помиляюся, знов таки не залежать.
>Якраз про ці обмежені силові методи ведеться мова.
>А саме. Обов'язковою умовою навчання у ВНЗ є володіння державною мовою. Децид.
1) А в якому законі це сказано? Чи Ви збираєтеся його прийняти?
2) Ви забули додати "і викладання має відбуватися"
3) Нічого революційного у такій вимозі я не вбачаю, і нічого прогресивного - теж. Російськомовних фондів це не переробить. Теоретично може зменшити кількість тих, хто захоче вчитися в ВУЗах України, хоча я і не впевнений. Зрештою, мої однокласники та діти моїх сусідів їхали вчитися до Росії не тому, що не володіли українською.
2005.05.31 | Роман ShaRP
І, нарешті ...
Не бачу в української шансів стати мовою міжнаціонального/міжнародного спілкування.Якщо про щось захочуть поговорити я, росіянин та грузин, - скоріш за все ми будемо говорити російською.
2005.05.31 | P.M.
нам своє робить...
Ця коротенька розмова про мову, ще раз завсідчила про те, що розмовляти то й нема про що. Треба діяти.
Важко переконати грифа перестати харчуватися падлиною. У кожного свій смак. Проте, стіл у нас спільний. Який лежатиме духовний раціон на тому столі, залежатиме від нас самих.
Останні події в Україні є яскравим свідченням того, що перемагає все таки наш Український Смак.
Роман ShaRP пише:
> Тобто "какати"? Про що Ви?
Це так в народі реагують на російське слово "как" (що).
2005.06.01 | Роман ShaRP
Re: нам своє робить...
P.M. пише:> Ця коротенька розмова про мову, ще раз завсідчила про те, що розмовляти то й нема про що. Треба діяти.
Так я ж теж кажу - дійте. Перекладайте. Або творіть щось цікаве.
> Останні події в Україні є яскравим свідченням того, що перемагає все таки наш Український Смак.
Я думаю, що ще, м*яко кажучи, рано говорити про перемоги.
> Роман ShaRP пише:
> > Тобто "какати"? Про що Ви?
> Це так в народі реагують на російське слово "как" (що).
Це, мабуть, якийсь окремий народ. Але тоді Ви знов таки неправі, тому що
> '"какати" собі скільки заменться в Росії, або у своїй хаті.'
В інших місцях (принаймні, неофіційних) мені це теж не заборонено.
2005.06.01 | P.M.
Re: нам своє робить...
Роман ShaRP пише:> > ( P.M.) Ця коротенька розмова про мову, ще раз завсідчила про те, що розмовляти то й нема про що. Треба діяти.
> Так я ж теж кажу - дійте. Перекладайте. Або творіть щось цікаве.
Все вірно! Праця в першу чергу, і дякувати Богу, є у нас люди здатні працювати на благо України.
Але питання в іншому. Звідки у Вас, як я зрозумів молодої людини, така зневіра у свіє власне!?.
Зрозумійте! Шукання кращого на стороні, не робить нас самих кращими.
Не існує матері, кращої за рідну. Хто таку вишукує, -- той вже є гірший.
> > (P.M.) Останні події в Україні є яскравим свідченням того, що перемагає все таки наш Український Смак.
> Я думаю, що ще, м*яко кажучи, рано говорити про перемоги.
Немає віри -- немає перемоги.
2005.06.01 | Роман ShaRP
Re: нам своє робить...
P.M. пише:> Роман ShaRP пише:
> > > ( P.M.) Ця коротенька розмова про мову, ще раз завсідчила про те, що розмовляти то й нема про що. Треба діяти.
> > Так я ж теж кажу - дійте. Перекладайте. Або творіть щось цікаве.
> Все вірно! Праця в першу чергу, і дякувати Богу, є у нас люди здатні працювати на благо України.
> Але питання в іншому. Звідки у Вас, як я зрозумів молодої людини,
28 років
> така зневіра у свіє власне!?.
В мене взагалі зневіра у людстві
> Зрозумійте! Шукання кращого на стороні, не робить нас самих кращими.
Може й зробити.
> Не існує матері, кращої за рідну. Хто таку вишукує, -- той вже є гірший.
1) Даруйте, але це агітпроп
2) Я вже говорив про кривість певних аналогій
2005.06.01 | P.M.
Re: не шукйте відповідей у людей..
Роман ShaRP пише:> > (Р.М.) Але питання в іншому. Звідки у Вас, як я зрозумів молодої людини,
> 28 років
Чудовий вік!
> > (Р.М.) така зневіра у своє власне!?.
> В мене взагалі зневіра у людстві
Людям треба довіряти. Вірити можна лише в одного Бога.
(Тільки ради Бога, не пишіть агітпроп
> > (P.M.) Зрозумійте! Шукання кращого на стороні, не робить нас самих кращими.
> Може й зробити.
Людина, як особистість, повинна шукати краще в самій собі. Шукаючи кращого на стороні, -- можна втратити самого себе.
> > (P.M.) Не існує матері, кращої за рідну. Хто таку вишукує, -- той вже є гірший.
> 1) Даруйте, але це агітпроп
Слова мають велику силу. Інколи форма є важливішою за зміст.
> 2) Я вже говорив про кривість певних аналогій
Говорити можна. Спростувати ні.
Пане Романе ShaRP. Хоча ця розмова потрохи виходить за рамки заданої теми, але я думаю вона може виявитися корисною.
Мені чомусь здається, що Ви щира і відверта людина. Людина, котра шукає.
Ваш дух потребує більшого, ніж може дати людський розум.
Не шукайте відповідей у людей. Шукайте відповідей у Бога. Ваша щирість і відвертість, перш за все з самим собою, стане Вам запорукою успіху.
Щасти Вам.
З повагою Р.М.
2005.05.28 | NI_ZRADI
Тут Україна - республіка СРСР?
Чому екс? "Наші" можновладці і досі цілують дупу своїм кремлівським паханам. Без їхнього дозволу і на горщик не сядуть. І тільки Українська Народна Партія і її лідер Юрій Костенко послідовно відстоюють незалежну політику Української Держави!!! А хіба ні?2005.06.10 | Free
Re: Умови прийому: українська мова і не тільки...
Тішуся, що "перепалка" двох розумних людей нарешті закінчилась. Можна докинути своїх 5 копійок? Змоделюємо ситуацію: законодавчо закріплено, що обов"язковим екзаменом для вступу у український ВУЗ є іспит з української мови, отже, яку б мову абітурієнт не вважав рідною, він змушений буде вивчити на достатньому для вступу у ВУЗ державну мову України. Законодавчо також зобов"язано викладачів викладати державною мовою України. Змоделювали. Що станеться з необхідною для викладачів і студентів літературою, якщо виникне такий попит на неї? Буде попит, пропозиція не забариться - ринкові засади. Питання: чи коректно змушувати того, хто не знає української мови, вчити її задля вступу у український ВУЗ? Оскільки таке питання не виникає ні в кого, хто намагається втсупити у польський, російський, британський ВУЗ, вважаю, що цілком коректно.