Про пропозиції академіків стосовно реформування НАНУ
06/04/2005 | QMO
Замість коментарів.
1. Вона: Ти вже зробив свою справу?
Він: Так ( з відчуттям стомлення та обов’язку, що виконав) .
Вона: Тоді “ОЙ!!!”.
2. Спроба контент аналізу. Кількість слів подана з точністю плюс-мінус 1-2 слова.
А) Слів “знання” та похідних від нього у тексті документу взагалі немає.
Слова “дослідження” та похідні від нього зустрічаються 23 рази.
Слово “оцінка” зустрічається лише один раз у словосполученні “Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу”.
Слово “потенціал” зустрічається 23 рази. (Потенціал – “Приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що МОЖУТЬ ВИЯВИТИСЯ за певних умов” (Великий Тлумачний Словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь: Перун, 2002. C.902).
Слово “стан” зустрічається лише один раз у контексті, що не пов’язаний зі словосполученням “сучасний стан академічної науки”. (Стан – “Сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т.ін.; Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище” (Op. cit. C.1187)).
Слово “критерій” відсутнє. (Критерій – “Підстава для оцінкі, визначення або класифікації чогось; мірило” (Op. cit. 465).
ВИСНОВКИ.
Будемо й далі казати собі, владі та світу про наш вражаючий потенціал, не висовуючи реальних підтверджень його існування та посилаючись на декілька дійсно визнаних світовою науковою громадою вчених та наукових шкіл. Будемо й далі проводити фундаментальні дослідження заради процесу, а не його результату, тобто нового обґрунтованого знання. Тому несвідомо й не йдеться про критерії оцінки результатів наукової праці у вигляді такого знання.
Має місце нарцисизм авторів пропозицій, презумпція високого рівня досліджень у НАНУ й зокрема визнаних у всьому світові УСІХ наших академіків та членів-кореспондентів наших багатьох ДЕРЖАВНИХ академій. (Нарцисизм – “Самозакоханість, самозамилування”, С.579; Презумпція – “Припущення, що ґрунтується на ймовірності”(Op. cit. С. 921.).
Б) Слова “влада” та похідні від нього зустрічаються 12 разів.
Слова “держава” та похідні від нього зустрічаються 37 разів. З них у словосполученні “державна політика” – 3; “державна влада/орган управління/замовлення/рівень” – 21; “державна наукова установа/центр/організація” – 6.
Слово “замовлення” у словосполученні “державне замовлення” зустрічається один раз.
Слово “завдання” зустрічається разом 13 разів переважно у контексті завдань, що ставить перед собою НАНУ.
ВИСНОВОК. Зойк душі. Ми ж твоє породження, рідна ти наша державо-годувальниця. Ти нам замовляй, та ми виконаємо будь-який твій наказ, але із завданнями, що ми самі собі визначимо. Ми ж самі й будемо оцінювати наші доробки. Інших експертів у тебе немає, а світ нам не суддя.
В) Слова “реформа” та похідні від нього зустрічаються один раз у наступному контексті “Забезпечити реформування роботи редакцій друкованих органів установ НАН України”.
Слова “реорганізувати” та похідні від нього зустрічаються у наступних контекстах: “реорганізувати мережу наукових рад та комісій, що діють на базі установ НАН України”, “вдатися до рішучої реорганізації тих установ, які не дають належної віддачі”, “докорінно реорганізувати Веб-сайт НАН України”, “Реорганізувати роботу книгарні «Наукова думка».
ВИСНОВОК: Жодного слова немає про реформування чи реорганізацію НАНУ як складної державної інституції відповідно до вимог часу та наявним ресурсам України. Не чіпайте нас, бо буде значно гірше. “Все хорошо, все хорошо, прекрасная маркиза”.
Г) Останній зразок академічної новомови, а фактично старої комуністичної мови. Автора!!!
Словосполучення “інформаційно-пропагандистська робота” зустрічається два рази у компанії зі словосполученнями “інформаційні та пропагандистські технології”, “комплексне застосування різних методів ведення цілеспрямованих пропагандистських компаній”, “сформувати при секціях та відділеннях НАН України інформаційно-аналітичні та пропагандистські групи з залученням спеціалістів установ НАН України”.
Відчувається досвід багаторічної плідної праці у ЦК Компартії України, зокрема у відділі пропаганди та агітації, автора чи авторів!
Який же сенс вони мали на увазі? (Пропаганда – “Поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів знань” або “Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що має політичний або релігійний характер” (Op. cit. С. 981).
Примітка. Вище вказувалося, що слово “знання” у цьому шедеврі відсутнє, йдеться лише про “дослідження”.
Пропонуємо читачам самим продовжити контент аналіз цього проекту.
Конкурс “The Acme Among These” на переможця у різних видах пропозицій.
1. Найбільш “революційні” пропозиції належать академіку двох академій Комісаренко. Див. пропозиції 1, 2 з першого Розділу та особливо 18-ту пропозицію з останнього розділу. Яка сміливість!
2. Найбільш “ринкова” пропозиція (13-та з останнього розділу) стосується угод з засобами масової інформації. На жаль прізвище автора не наводиться. Мабуть, це плід колективної думки наших академіків.
3. Найбільш загрозливою для працюючих вчених є пропозиція “З метою КЕРІВНИЦТВА ЦІЛЕСПРЯМОВАНИМ розвитком міжнародного наукового співробітництва створити при Президії НАН України постійно діючу комісію за участю членів Президії НАН України, провідних вчених установ НАН України” Дуже ефективний засіб перекриття кисню для міжнародних контактів неакадеміків.
4. Найбільш самовикривальною є пропозиція (яка є продовженням попередньої пропозиції) “Для забезпечення організаційної підтримки зазначених зусиль утворити при Президії НАН України спеціалізований аналітично-інформаційний підрозділ із залученням до співпраці у ньому спеціалістів установ НАН України”. Тобто такого відділу не існує. А як же європейській вибір України?
5. Найбільш дублюючою є пропозиція 14-та з Розділу 1 стосовно створення українського клону “Римського клубу,” незважаючи на існування уже функціонуючих інституцій на зразок Інституту стратегічних досліджень
6. Найбільш слушною є пропозиція “Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають явно прикладний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки”. Невже ж йдеться про Інститут електрозварювання?
7. Найбільш ЄЕПівська пропозиція “Надавати пріоритетного значення організації та підтримці участі установ НАН України у міжнародних наукових проектах на основі проведення двох та багатосторонніх спільних конкурсів, зокрема, - з Українським науково-технічним центром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Академіями наук та провідними науковими центрами зарубіжних країн, а також по лінії Міжнародної асоціації академій наук, міжнародних наукових програм ЄС, ЮНЕСКО, НАТО, СНД, ГУУАМ, ОЧЕС”.
8. Найбільш несподіваною є пропозиція стосовно боротьби “за міжнародне визнання та здобуття імпакт-фактору, видання спільних випусків із зарубіжними науковими журналами; поступовий перехід на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань”.
9. Пропозиція, що має найменші шансі на реалізацію. “Прискорити розбудову на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України та наукових бібліотек і редакцій друкованих органів установ НАН України електронних науково-інформаційних ресурсів наукового та науково-просвітницького змісту”. А бюджету НАНУ на це вистачить?
10. Найбільш корисна пропозиція, яка на диво висунута фізиком, а не правником чи правниками. “Сформувати спеціальну робочу групу з вчених-правознавців та економістів та працівників апарату Президії НАН України з метою інвентаризації чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність НАН України, аналізу їх ефективності (або - негативної, стримуючої дії щодо розвитку наукових досліджень) та вироблення відповідних пропозицій щодо можливих шляхів вдосконалення розвитку законодавства”.
11. Пропозиція, яка вимагає маленького, але суттєвого доповнення. “Передбачити розгортання на академічному порталі структурованих сайтів Президії, секцій, відділень НАН України, редакції «Вісника НАН України», сторінок рад, комітетів і комісій, що функціонують на базі НАН Україні, бібліографії видань установ і вчених НАН України; відображення адрес самостійних веб-сайтів установ НАН України”.
Наше доповнення. “Розміщувати на цих сайтах українською та англійською мовами річні звіти наукових співробітників, ОСОБЛИВО АКАДЕМІКІВ ТА ЧЛЕНІВ-КОРЕСПОНДЕНТІВ, та наукових відділів та інститутів. Особи, що обрані до складу багатьох Державних Академій, повинні розміщувати свої річні звіті до всіх своїх Академій”.
Держава, суспільство, платники податків та науковий загал повинен знати найрозумніших синів та дочок України.
12. Пропозиції, які ми не знайшли. Вони стосуються безпосередньо нас, рядових наукових співробітників, які не відносяться до категорії “провідних вчених.” (Це словосполучення застосовується у документі 6 разів).
13. Наша головна та єдина пропозиція.
Запропонувати панам академікам вибір.
Дві опції.
ПЕРША – ПІТИ НА ПЕНСІЮ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ УСІХ ЇХНІХ ПІЛЬГ ТА ДОВІЧНИХ СТИПЕНДІЙ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ НЕ ВТРУЧАТИСЯ В СПРАВИ НАНУ.
ДРУГА – ЗАЛИШИТИСЯ ПРАЦЮВАТИ В НАНУ, АЛЕ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПІЛЬГ ТА ДОВІЧНИХ СТИПЕНДІЙ.
ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЦЬОГО МОЖНА СПОДІВАТИСЯ НА ПОЧАТОК СПРАВЖНЬОЇ РОЗМОВИ ПРО РЕФОРМУВАННЯ НАНУ, А НЕ ПРОСТО БАЛАЧОК ПРО ЦЕ.
Автори дуже вдячні Стіву Возняку та Білу Гейтсу, їхнім колегам, а також невідомому винахіднику сканера за розроблені новітні технології, що значно скоротили час, змарнований на підготовку для завантаження на сайт цього документу та наших зауважень до нього.
Попередній проект
ПРОПОЗИЦІЇ
Секції з питань реалізації статусу Академії як вищої державної наукової організації, вдосконалення нормативне правових засад наукової діяльності, поліпшення сприйняття науки суспільством.
В Україні історично сформувалась модель організації науки, за якою Національна академія наук України є основою збереження і розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу України. Закладена В.І. Вернадським, вона, не дивлячись на певні деформації наступних десятиліть, повністю виправдала себе, створивши умови для комплексного всеохоплюючого вирішення наукових та народногосподарських завдань, концентрації наукових сил на пріоритетних напрямках.
В умовах сучасної України, яка ще дуже тривалий час не в змозі буде утримувати мережу розвинених, конкуруючих між собою університетських наукових центрів, зосередження провідних напрямів фундаментальної науки в НАН України є єдино можливим шляхом забезпечення підтримки науково технічного потенціалу на високому, за деякими напрямами - на світовому рівні. Тому подальше піднесення діяльності НАН України повинно розглядатися як один з ключових напрямів реалізації державної науково-технічної політики, об'єктивні завдання якої на сучасному етапі соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку України полягають у збереженні та модернізації нагромадженого вітчизняного наукового і науково технічного потенціалу; забезпеченні інтелектуальної і технологічної незалежності України; створенні належного підґрунтя для інтенсивного просування країни вперед на шляхах інноваційно-інвестиційного розвитку економіки, соціального і культурного зростання, повноцінної і рівноправної інтеграції України до європейського і світового співтовариства.
Розв'язання проблем активізації участі НАН України, як вищої державної наукової організації, у виришені завдань, що постали нині перед суспільством і державою, вимагає вироблення цілісної концепції перебудови діяльності Академії, утвердження в нових історичних умовах її містя і ролі як вищої державної наукової установи України, внесення суттєвих коректив у законодавче нормативні основи функціонування науково-технічної сфери та НАН України, зокрема, у статутні засади діяльності Академії її секцій, відділень та наукових установ: систем організацій та фінансування наукових досліджень; взаємодію НАН України з органами державної влади та місцевого самоврядування, галузевими академіями наук, установами освіти, культури, масової інформації, громадськими організаціями, економічними і фінансовими інституціями. В той же час воно не повинно жорстко пов'язуватися з вирішенням конкретних питань вдосконалення структури державних органів управління науково-технічної сфери, оскільки їх розв'язання є прерогативою держави, залежить від цілого ряду політичних та управлінських чинників і в принципі може бути багатоваріантним.
І. Реалізація статусу Академії як вищої державної наукової організації
Першочерговим завданням НАН України на сучасному етапі є досягнення повноцінної реалізації покладених на неї завдань і самого статусу Академії як вищої наукової організації України, визначених чинним законодавством України та Статутом НАН України. НАН України має не лише проголосити себе головним науковим радником керівництва держави, запропонувати себе в такій якості урядовим колам, домогтися від вищих органів державної влади підтвердження свого статусу, але й своєю діяльністю реально утвердити себе в зазначеній ролі, а також здобути на це моральну санкцію громадської думки.
Водночас для Академії є дуже важливим не лише задекларувати, але й підтвердити, що позиції, які вона обстоює, щодо актуальних питань сучасного розвитку, пропозиції і рекомендації вчених академічних установ є незалежною думкою наукової громадськості, вільною від будь-яких коливань політичної кон'юнктури.
В цьому розумінні академічна спільнота повинна утверджувати себе також в якості одного з провідних інститутів громадського суспільства в Україні. І в цьому полягає відмінність НАН України, як відомства, від органів державної влади і управління.
В нинішніх умовах йдеться, перш за все, про піднесення тих напрямів діяльності НАН України, які утверджують її провідне місце в Україні у забезпеченні науково-технічного прогресу, обґрунтуванні і реалізації високих стандартів науково-технічної політики, спрямованої на розвиток (або залучення в Україну) високотехнологічних наукоємних виробництв, осмисленні і обґрунтуванні національних пріоритетів, інтересів України, основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики держави, стратегії економічної, соціальної, освітньої, культурної, інформаційної політики. До їх числа належать:
- Здійснення фундаментальних досліджень. Провідна роль НАН України в цій галузі забезпечується не лише зосередженням у академічних установах переважної частини наукового потенціалу держави, збереженням відомих наукових шкіл, значними напрацюваннями попередніх років, але й завдяки наявності в НАН України унікальної можливості використовувати системні та комплексні підходи для вирішення стратегічних наукових завдань;
- Здійснення прикладних наукових досліджень на найважливіших напрямах науково-технічного розвитку, науково-аналітичного, інформаційного та консультативного забезпечення діяльності органів державної влади, потреб сфери освіти, культури, інформації на основі впровадження результатів фундаментальних напрацювань;
- Посилення координуючої ролі НАН України у здійсненні в Україні фундаментальних та прикладних досліджень установами галузевих академій наук, вищими навчальними закладами, відомчими та недержавними науковими центрами;
- Всебічна реалізація науково-експертних функцій НАН України, що має полягати у істотному розширенні її функцій щодо наукової апробації проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;
- Посилення науково-методичної функції НАН України у забезпеченні прискореного розвитку сфер освіти і виховання, культури та інформації на основі практичного впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень;
- Активна реалізація НАН України функцій розвитку міжнародного науково-технічного і культурного співробітництва, представництва української науки у міжнародних наукових і культурних організаціях;
- Здійснення НАН України науково- та культурно-просвітницьких функцій у суспільстві, необхідних для підтримання і розвитку його інтелектуального і культурного рівня.
З метою забезпечення сприятливих умов для реалізації названих вище напрямів діяльності НАН України І Секція Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України рекомендує:
1. Звернутися до керівництва держави з пропозиціями щодо створення при Президентові або Прем'єр-міністрові України вищого колегіального дорадчого органу Ради з питань науки і технологій у складі вчених-лідерів найбільш важливих напрямів науки і техніки, представників НАН України, галузевих академій, інших провідних наукових установ з покладенням на неї завдань визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення державної науково-технічної політики, форм і методів управління науково-технічною сферою, здійснення експертних функцій.
(На основі пропозиції, академіка НАН України С.В. Комісаренка)
2. Порушити перед керівництвом держави питання щодо участі Президента НАН України за посадою у роботі Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України з певним, чітко окресленим статусом - правом дорадчого голосу.
(Пропозиція Вченої ради Інституту історії України НАН України)
3. Внести до Уряду пропозиції щодо відновлення при міністерствах, що входять до економічного блоку, науково-методичних рад з включенням до їх складу провідних учених НАН України.
(Пропозиція Вчено їради Об'єднаного інституту економіки НАН України)
4. Розробити і внести на розгляд Уряду пропозиції НАН України щодо формування переліку основних пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень.
(На основі пропозицій академіка НАН України А. Ф. Булата)
5. Внести до Уряду пропозиції щодо розробки Концепції та Комплексної програми науково-технічного прогресу України на тривалу перспективу та участі НАН України у їх формуванні. Передбачити визначення у названих документах пріоритетних напрямів державної та регіональної науково-технічної політики, виходячи з основних завдань соціально-економічного розвитку України.
(На основі пропозицій академіка НАН України В.В. Пилипенка)
6. Підготувати і подати на розгляд Уряду ґрунтовний аналітичний документ, який би всебічно характеризував наявний науковий потенціал та можливості НАН України щодо здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, координації наукових досліджень в країні, реалізації розробок в інтересах вищих органів влади, міністерств і відомств, сфер освіти і культури.
(На основі пропозицій академіка НАН України А. Ф. Булата)
7. Здійснити повну інвентаризацію всіх наукових та науково-прикладних завдань, покладених на НАН України програмами та комплексними планами різного рівня, урядовими дорученнями з метою принципового вирішення з органами державної влади питань щодо організаційного та фінансового забезпечення їх реалізації.
8. Розробити та реалізувати комплексні заходи з активізації інформаційно-аналітичної та експертної діяльності НАН України, здійснення академічними установами моніторингу науково-технічного, економічного, соціального та культурного і етнонаціонального розвитку України, стану та тенденцій еволюції громадської думки у загальнонаціональному та регіональному вимірах; науково-методичного забезпечення входження України до європейської та світової системи науково-технічного, економічного та соціального моніторингу.
9. Розробити і подати до Уряду концепцію підготовки спеціалізованих "національних доповідей", призначених для вищих органів законодавчої і виконавчої влади, міжнародних організацій, за тематикою, що віддзеркалює стратегічні напрями розвитку української держави та суспільства, визначивши при цьому участь НАН України у розробці цих документів.
(На основі пропозицій д.філос.н. Є.І. Головахи)
10. Започаткувати програму систематичної підготовки і публікації академічних науково-аналітичних і прогностичних доповідей з актуальних проблем сучасного науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку України, інтеграції її до світового співтовариства.
Водночас повністю відмовитися від усталеної раніше практики «термінового» розгляду і схвалення на засіданнях Президії НАН України важливих урядових документів (концепцій, стратегій, програм тощо).
(Пропозиція академіка НАН України В.П. Кухаря)
11. Звернутися до вищих органів державної влади, міністерств і відомств з пропозиціями щодо підписання договорів про залучення НАН України до наукового, інформаційно-аналітичного та експертного супроводу їх діяльності та про співробітництво.
НАН України повинна домогтися передачі їй функцій здійснення наукових експертиз (економічних, правових, технічних, екологічних, соціальних, лінгвістичних тощо), оскільки в сучасній ситуації проведення подібних експертиз комерційними організаціями стало нонсенсом і завдає державі великої шкоди.
(На основі пропозицій члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
12. Звернутися до Уряду з пропозиціями щодо запровадження моніторингу результативності та наслідків впровадження прийнятих законодавчо-нормативних актів та участі НАН України у його здійсненні.
(Пропозиція Вченої ради Об'єднаного інституту економіки України)
13. Домогтися широкого залучення Урядом, міністерствами і відомствами членів НАН України, провідних учених академічних установ в якості наукових радників та консультантів.
(Пропозиція члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
14. Організувати на базі НАН України постійно діючий авторитетний науковий форум на зразок "Римського клубу" з метою обговорення, за участю провідних учених України, найбільш важливих проблем науково-технічного, соціального, культурного розвитку, глобальних проблем сучасності і вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення.
(Пропозиція академіка НАН України О.С. Онищенка)
15. З метою реального утвердження провідної науково-методичної та координуючої ролі НАН України у вітчизняній науці започаткувати систематичне проведення спільних наукових сесій НАН України, її секцій та відділень з галузевими академіями, міністерствами і відомствами, зарубіжними академіями наук, громадськими і творчими організаціями, університетами та іншими науковими і культурними центрами.
При цьому домагатися переведення спільних наукових заходів з площини прийняття декларативних постанов «про співпрацю» в русло дійсно предметного обговорення актуальних проблем, реалізації спільних дослідницьких проектів, підготовки проектів законодавчих актів, концептуальних, програмних, аналітично-прогностичних документів для органів державної влади.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря)
16. Запровадити систематичне проведення "Днів академічної науки" у вищих навчальних закладах України.
(Пропозиція академіка НАН України В.П. Кухаря)
17. З метою реального утвердження позицій НАН України в галузі координації та експертного забезпечення розвитку наукових досліджень, реорганізувати мережу наукових рад та комісій, що діють на базі установ НАН України. Укрупнити наукові ради з ряду напрямів, залишивши лише ті, що можуть справляти реальний вплив на розвиток фундаментальних досліджень, піднесення їхнього рівня.
18. Домогтися запровадження обов'язкового рецензування рукописів наукових, науково-методичних видань, підручників та навчальних посібників вченими НАН України. Здійснювати систематичне рецензування подібних видань, що вийшли друком, на сторінках фахових видань НАН України, що сприятиме підвищенню ролі і відповідальності НАН України у справі наукового та навчального книговидання.
З метою реального утвердження НАН України як вищої наукової організації, необхідно домогтися підвищення ефективності використання наявного наукового потенціал, піднесення рівня роботи установ, вдатися до рішучої реорганізації тих установ, які не дають належної віддачі, позбутися установ і підрозділів, дослідження яких не відповідають пріоритетним напрямам фундаментальних досліджень і можуть з успіхом здійснюватися галузевою та університетською наукою.
В плані реалізації цих завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу, ефективності його використання, виявлення установ, діяльність яких не відповідає основним напрямам діяльності і завданням НАН України створити спеціальну комісію з представників Уряду та НАН України з можливим залученням експертів з галузевих академій, університетів. зарубіжних наукових центрів.
(На основі пропозиції академіка НАН України С.В. Комісаренка)
2. Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають явно прикладний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки.
Зазначені академічні установи можуть бути об'єднані з іншими, передані до інших відомств, виробничих структур, або приватизовані на відкритих приватизаційних конкурсах з використанням виручених від приватизації коштів на зміцнення матеріально-технічної бази НАН України.
У випадку доцільності зберегти подвійне підпорядкування установ, що передаються іншим відомствам, залишивши науково-методичне керівництво їх дослідницькою діяльністю за НАН України.
(На основі пропозицій академіка НАН України С.В. Комісаренка та члена-кореспондента НАН України Я. П. Дідуха)
НАН України належить повною мірою реалізувати свої функції у розвитку міжнародного наукового співробітництва України, забезпеченні її повноцінного входження до світового наукового товариства.
З метою розв'язання цих завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Розробити та здійснити комплексні заходи щодо зміцнення позицій управлінської науки у світі, масштабного входження, інституцій та вчених НАН України у чинні науково-дослідні програми світового значення, підвищення організаційного рівня зв'язків НАН України з провідними науковими центрами Європи, США, Японії, Китаю, Індії, авторитетними міжнародними науковими організаціями.
2. Надавати пріоритетного значення організації та підтримці участі установ НАН України у міжнародних наукових проектах на основі проведення двох та багатосторонніх спільних конкурсів, зокрема, - з Українським науково-технічним центром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Академіями наук та провідними науковими центрами зарубіжних країн, а також по лінії Міжнародної асоціації академій наук, міжнародних наукових програм ЄС, ЮНЕСКО, НАТО, СНД, ГУУАМ, ОЧЕС.
3. З метою керівництва цілеспрямованим розвитком міжнародного наукового співробітництва створити при Президії НАН України постійно діючу комісію за участю членів Президії НАН України, провідних вчених установ НАН України.
Для забезпечення організаційної підтримки зазначених зусиль утворити при Президії НАН України спеціалізований аналітично-інформаційний підрозділ, із залученням до співпраці у ньому спеціалістів установ НАН України.
Велике значення для зміцнення позицій НАН України має піднесення її видавничої та науково-інформаційної діяльності, яка повинна розвиватися в інтересах всієї вітчизняної науки, сфер освіти і культури, утверджуючи тим самим загально національну роль Академії.
З метою реалізації окреслених завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує :
1. Вирішити організаційні та фінансові питання щодо забезпечення пріоритетної підтримки інформаційної, видавничої та виставково-презентаційної діяльності установ НАН України, спрямованої на рекламу високотехнологічних розробок як в Україні, так і за її межами, зокрема шляхом розширення фінансування відряджень вчених і спеціалістів НАН України за кордон на запрошення зацікавлених зарубіжних установ і фірм та для участі у представницьких наукових форумах.
(Пропозиція академіка. НАН України В.В. Пилипенка);
2. Забезпечити реформування роботи редакцій друкованих органів установ НАН України (впровадження сучасного маркетингу, обов'язкова організація on-line-видань, систематичне проведення проблемних «круглих столів» за участю провідних вчених НАН України, боротьба за міжнародне визнання та здобуття імпакт-фактору, видання спільних випусків з зарубіжними науковими журналами; поступовий перехід на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань).
3. Прискорити розбудову на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України та наукових бібліотек і редакцій друкованих органів установ НАН України електронних науково-інформаційних ресурсів наукового та науково-просвітницького змісту.
II. Удосконалення нормативно-правових засад наукової, науково-організаційної, координаційної та фінансово-економічної, господарської діяльності НАН України
У роки незалежності України було прийнято цілий ряд законодавчих і нормативних актів, спрямованих на підтримку науково-технічної сфери, зокрема фундаментальної науки, інноваційного розвитку. Проте їх потенціал не реалізований повною мірою через наявність численних колізій законодавства, насамперед протиріч з іншими законодавчим актами більш загальної дії.
Крім того, розвиток академічної науки і діяльність НАН України значною мірою стримуються невиправданим поширенням на них багатьох загальних норм законодавства (зокрема господарського, фінансового трудового), які не враховують необхідності специфічного регулювання правовідносин у технічній сфері.
Зазначене обумовлює необхідність подальшого істотного вдосконалення правової бази функціонування академічної науки, а отже - напрацювання НАН України спільно з заінтересованими міністерствами і відомствами відповідних пропозицій для внесення до вищих органів державної влади.
Модернізації вимагає і внутрішня нормативна база НАН України, особливо зважаючи на набуття чинності новим Цивільним кодексом України.
З метою вдосконалення правових засад функціонування НАН України І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Сформувати спеціальну робочу групу з вчених-правознавців та економістів та працівників апарату Президії НАН України з метою інвентаризації чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність НАН України, аналізу їх ефективності (або - негативної, стримуючої дії щодо розвитку наукових досліджень) та вироблення відповідних пропозицій щодо можливих шляхів вдосконалення розвитку законодавства.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря).
2. Доручити зазначеній вище робочій групі опрацювати питання стосовно необхідності підготовки НАН України пропозицій до Уряду щодо внесення змін:
- до чинних законів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність у зв'язку з набуттям чинності новим Цивільним кодексом України;
- до законодавства України з питань стимулювання винахідницької та патентно-ліцензійної діяльності, зокрема щодо створення Українського фонду підтримки винахідницької діяльності і діяльності наукових установ і організацій, а також надання податкових пільг інноваційним програмам і проектам, спеціальним зонам, бізнес-інкубаторам та іншим інноваційним структурам, окремими територіям і галузям наукоємного виробництва;
- до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльності» щодо обов'язковості науково-аналітичної експертизи;
- до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення до валових витрат виплат, пов'язаних з пенсійним забезпеченням наукових працівників не бюджетних державних наукових установ і організацій;
- до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» стосовно встановлення обґрунтованих пільгових умов не лише науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, але й усіх проектів законодавчих і нормативних актів, програмних документів, що мають економічну спрямованість;
(Пропозиція Вченої ради Об 'єднаного інституту економіки НАН України)
- до чинного законодавства з питань праці у науково-технічній сфері щодо відбору, закріплення та соціального захисту працівників науки в плані забезпечення поетапного переходу на контрактні (головним чином - коротко- і середньотермінові) форми найму наукових працівників, їх атестації та ротації у науковій та освітній сфері відповідно до вироблених світовим науковим співтовариством норм і правил;
- до проекту Закону України «Про функціонування та регулювання ринку венчурного капіталу» щодо сприяння кредитування інноваційних проектів.
3. Звернутися до Уряду з пропозицією щодо необхідності розробки та прийняття Закону України «Про спонсорство у науково-технічній сфері».
(Пропозиція академіка НАН України В.В. Пилипенка).
4. З метою підвищення експертної ролі НАН України підготувати та надати на затвердження Уряду проекти нормативних актів :
- Положення про порядок експертизи в НАН України проектів нових фундаментальних науково-дослідних робіт, що мають виконуватися з а рахунок коштів загального фонду державного бюджету України та подання результатів експертизи на затвердження Уряду;
- Положення про порядок формування загальнодержавних, галузевих та регіональних інноваційних програм та подання їх на затвердження Уряду.
5. Звернутися до Уряду з обґрунтованими пропозиціями щодо кардинального вирішення питань розповсюдження наукової книги, зокрема видань, що випущені в рамках державного замовлення; неприбутковими установами за рахунок коштів державного бюджету.
(На основі пропозицій члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
6. Внести до Статуту НАН України доповнення, які передбачали б можливість обрання до складу академії тих вчених, які працюють в наукових установах та навчальних закладах.
7. Внести до Уряду пропозиції щодо прийняття на державному рівні рішення, спрямованого на вирішення соціальних проблем працівників НАН України, насамперед питань забезпечення житлом та стажування за кордоном перспективних молодих науковців
(Пропозиція академіка НАН України В.Д. Походенка
8. Переглянути нормативні документи НАН України, що регламентують порядок планування наукових досліджень, зокрема останній варіант «пакету» щодо запитів на фінансування нової тематики установ НАН України з метою суттєвого зменшення „паперових вимог".
Необхідно домогтися спрощення тендерних процедур та процесу закупівель для здійснення наукових досліджень.
(За пропозиціями академіка. НАН України В.П. Кухаря).
ПІ. Поліпшення сприйняття науки суспільством
Зусилля НАН України мають бути спрямовані перш за все на рішуче подолання викривлених стереотипів сприйняття науки, що склалися в українському суспільстві в попередні роки. Значною мірою вони пов'язані з поширеними у 90-х рр. XX ст. уявленнями про «надлишковість» успадкованого Україною від радянських часів наукового потенціалу, про можливість безпосереднього забезпечення Україною зарубіжного законодавства, управлінського досвіду, передових промислових та сільськогосподарських технологій, що передбачало необов'язковість збереження в Україні власної розвинутої науково-технологічної бази.
В той же час НАН України має інтенсивно і цілеспрямовано утверджувати в громадській думці провідну роль і особливе значення академічної науки у забезпеченні соціально-економічного, науково-технічного та духовно-культурного поступу України.
З метою утвердження в громадській думці позитивного іміджу НАН України, авторитету науки, пропаганди досягнень українських вчених в різних галузях, формування атмосфери відкритості і демократизму в науковому співтоваристві І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Суттєво розширити роботу з пропаганди здобутків вітчизняної науки, інформування громадськості та органів державної влади про діяльність Президії, Секцій, наукових установ, рад, комісій, друкованих органів установ НАН України. Надати ій принципово нових форм і змісту з професійним використанням при цьому новітніх ефективних інформаційних та пропагандистських технологій, комплексним застосуванням різних методів ведення цілеспрямованих пропагандистських компаній, активним формуванням сприятливої для НАН України громадської думки.
2. З метою координації інформаційно-пропагандистської роботи, впровадження сучасних технологій і методик на всіх її напрямах, розвитку тісної співпраці з професійними інформаційними агентствами та ПР-компаніями створити при Президії НАН України спеціалізований науково-інформаційний підрозділ, залучивши до роботи у ньому спеціалістів високої кваліфікації.
3. На професійній основі, з залученням спеціалістів - соціологів і наукознавців здійснювати інтенсивний моніторинг громадської думки в Україні з питань науково-технічного розвитку і діяльності НАН України, зокрема - громадської думки науковців Академії з актуальних проблем академічного життя.
4. Напрацювати ефективні форми вивчення і врахування громадських ініціатив науковців, широкого обговорення проблем розвитку академічної науки.
5. Сформувати при секціях та відділеннях НАН України інформаційно-аналітичні та пропагандистські групи з залученням спеціалістів установ НАН України. Організувати систематичне навчання та перепідготовку зазначених спеціалістів, забезпечити стимулювання їх праці.
6. Докорінно реорганізувати Веб-сайт НАН України, сформувавши на його основі структурований портал «Академічна наука», що відповідав би сучасним вимогам і світовим стандартам інформаційно-пропагандистської роботи, забезпечував би висвітлення широкого поля проблем діяльності НАН України, академічного життя.
7. Передбачити розгортання на академічному порталі структурованих сайтів Президії, секцій, відділень НАН України, редакції «Вісника НАН України», сторінок рад, комітетів і комісій, що функціонують на базі НАН Україні, бібліографії видань установ і вчених НАН України; відображення адрес самостійних веб-сайтів установ НАН України.
8. Домогтися протягом 2005-2006 рр. формування та модернізації Веб-сайтів і сторінок всіх наукових установ і окремих наукових підрозділів НАН України, що відповідали б спеціально розробленим науково-методичним вимогам і передбачали б надання змістовної інформації про структурні підрозділи на науково-дослідну тематику (з річними звітами і переліками публікацій та інших розробок) та інформацією про наукових співробітників, ретроспективною бібліографією.
9. Повною мірою реалізувати притаманні демократичним традиціям академічного співтовариства принципи відкритості для суспільства всіх сторін діяльності НАН України.
Вони полягають, зокрема, у публічності підготовки і обговорення проектів важливих рішень і залучені до цього процесу наукової громадськості в формі організації комісій та робочих груп; проведенні широких обговорень актуальних питань академічного життя; публікації і висвітленню у засобах масової інформації прийнятих рішень.
(За пропозиціями академіка НАН України В.В. Новікова)
10. Запровадити систематичне проведення брифінгів, прес-клубів та „круглих столів , презентацій результатів новітніх наукових розробок та видань установ НАН України за участю керівництва Президії НАН України та з запрошення м народних депутатів, представників органів державної влади, громадсько-політичних організацій, журналістів, наукової громадськості.
(За пропозиціями академіка НАН України В.В. Новікова)
11. Започаткувати серію постійно діючих «наукових читань» з актуальних проблем окремих напрямів науки з широким залученням до них громадськості, особливо студентської та наукової молоді, журналістів. Домогтися належного висвітлення зазначених читань ЗМІ.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря)
13. Укласти угоди між НАН України та редакціями провідних телевізійних та радіо- каналів, електронних ЗМІ, газет і журналів щодо систематичного висвітлення ними проблем та новин академічного життя.
14. Запровадити щорічне представлення Академією, секціями та відділеннями, установами НАН України звітів про їх діяльність на відповідних веб-сайтах, брифінгах за участю вітчизняних і зарубіжних журналістів, представників громадських організацій.
У зв'язку з зазначеним істотно модернізувати форми наукової звітності установ і організацій.
15. З метою забезпечення гласності і відкритості у діяльності Президії, установ та організацій НАН України запровадити щорічну публікацію та представлення громадськості звітів про фінансово-економічні та організаційні результати діяльності Президії НАН України, установ та організацій НАН України.
16. Започаткувати систематичне проведення «Днів академічної науки» в Києві та регіонах з організацією зустрічей керівництва Академії, провідних вчених з громадскістю, проведенням виставок, презентацій, «круглих столів» з актуальних проблем розвитку науки, піднесення її ролі у вирішенні проблем соціально-економічного, спільно-політичного та культурного розвитку країни та її регіонів.
17. Реорганізувати роботу книгарні «Наукова думка», забезпечивши продаж у ній видань всіх установ НАН України (у тому числі наукової періодики), які виходять у світ в різних видавництвах.
(Пропозиція члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
18. Звернутися до Уряду з пропозицією щодо заборони захисту дисертацій державними службовцями. Такий крок відображатиме громадську думку науковців НАН України, хоча, відповідно до чинного законодавства, вірогідно не матиме наслідків.
(За пропозицією академіка НАН України С.В. Комісаренка)
Перша Секція Комісії Президії НАН України вважає за необхідне звернути увагу Президії НАН України на те, що реалізація перелічених вище заходів вимагає рішучої модернізації всієї системи науково-організаційного забезпечення функціонування НАН України, розробки та прискореного впровадження комп'ютеризованих форм і методів роботи апарату, розвитку інформаційно-аналітичних засобів на рівні сучасних світових бдосягнень управлінської діяльності.
1. Вона: Ти вже зробив свою справу?
Він: Так ( з відчуттям стомлення та обов’язку, що виконав) .
Вона: Тоді “ОЙ!!!”.
2. Спроба контент аналізу. Кількість слів подана з точністю плюс-мінус 1-2 слова.
А) Слів “знання” та похідних від нього у тексті документу взагалі немає.
Слова “дослідження” та похідні від нього зустрічаються 23 рази.
Слово “оцінка” зустрічається лише один раз у словосполученні “Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу”.
Слово “потенціал” зустрічається 23 рази. (Потенціал – “Приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що МОЖУТЬ ВИЯВИТИСЯ за певних умов” (Великий Тлумачний Словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь: Перун, 2002. C.902).
Слово “стан” зустрічається лише один раз у контексті, що не пов’язаний зі словосполученням “сучасний стан академічної науки”. (Стан – “Сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т.ін.; Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище” (Op. cit. C.1187)).
Слово “критерій” відсутнє. (Критерій – “Підстава для оцінкі, визначення або класифікації чогось; мірило” (Op. cit. 465).
ВИСНОВКИ.
Будемо й далі казати собі, владі та світу про наш вражаючий потенціал, не висовуючи реальних підтверджень його існування та посилаючись на декілька дійсно визнаних світовою науковою громадою вчених та наукових шкіл. Будемо й далі проводити фундаментальні дослідження заради процесу, а не його результату, тобто нового обґрунтованого знання. Тому несвідомо й не йдеться про критерії оцінки результатів наукової праці у вигляді такого знання.
Має місце нарцисизм авторів пропозицій, презумпція високого рівня досліджень у НАНУ й зокрема визнаних у всьому світові УСІХ наших академіків та членів-кореспондентів наших багатьох ДЕРЖАВНИХ академій. (Нарцисизм – “Самозакоханість, самозамилування”, С.579; Презумпція – “Припущення, що ґрунтується на ймовірності”(Op. cit. С. 921.).
Б) Слова “влада” та похідні від нього зустрічаються 12 разів.
Слова “держава” та похідні від нього зустрічаються 37 разів. З них у словосполученні “державна політика” – 3; “державна влада/орган управління/замовлення/рівень” – 21; “державна наукова установа/центр/організація” – 6.
Слово “замовлення” у словосполученні “державне замовлення” зустрічається один раз.
Слово “завдання” зустрічається разом 13 разів переважно у контексті завдань, що ставить перед собою НАНУ.
ВИСНОВОК. Зойк душі. Ми ж твоє породження, рідна ти наша державо-годувальниця. Ти нам замовляй, та ми виконаємо будь-який твій наказ, але із завданнями, що ми самі собі визначимо. Ми ж самі й будемо оцінювати наші доробки. Інших експертів у тебе немає, а світ нам не суддя.
В) Слова “реформа” та похідні від нього зустрічаються один раз у наступному контексті “Забезпечити реформування роботи редакцій друкованих органів установ НАН України”.
Слова “реорганізувати” та похідні від нього зустрічаються у наступних контекстах: “реорганізувати мережу наукових рад та комісій, що діють на базі установ НАН України”, “вдатися до рішучої реорганізації тих установ, які не дають належної віддачі”, “докорінно реорганізувати Веб-сайт НАН України”, “Реорганізувати роботу книгарні «Наукова думка».
ВИСНОВОК: Жодного слова немає про реформування чи реорганізацію НАНУ як складної державної інституції відповідно до вимог часу та наявним ресурсам України. Не чіпайте нас, бо буде значно гірше. “Все хорошо, все хорошо, прекрасная маркиза”.
Г) Останній зразок академічної новомови, а фактично старої комуністичної мови. Автора!!!
Словосполучення “інформаційно-пропагандистська робота” зустрічається два рази у компанії зі словосполученнями “інформаційні та пропагандистські технології”, “комплексне застосування різних методів ведення цілеспрямованих пропагандистських компаній”, “сформувати при секціях та відділеннях НАН України інформаційно-аналітичні та пропагандистські групи з залученням спеціалістів установ НАН України”.
Відчувається досвід багаторічної плідної праці у ЦК Компартії України, зокрема у відділі пропаганди та агітації, автора чи авторів!
Який же сенс вони мали на увазі? (Пропаганда – “Поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів знань” або “Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що має політичний або релігійний характер” (Op. cit. С. 981).
Примітка. Вище вказувалося, що слово “знання” у цьому шедеврі відсутнє, йдеться лише про “дослідження”.
Пропонуємо читачам самим продовжити контент аналіз цього проекту.
Конкурс “The Acme Among These” на переможця у різних видах пропозицій.
1. Найбільш “революційні” пропозиції належать академіку двох академій Комісаренко. Див. пропозиції 1, 2 з першого Розділу та особливо 18-ту пропозицію з останнього розділу. Яка сміливість!
2. Найбільш “ринкова” пропозиція (13-та з останнього розділу) стосується угод з засобами масової інформації. На жаль прізвище автора не наводиться. Мабуть, це плід колективної думки наших академіків.
3. Найбільш загрозливою для працюючих вчених є пропозиція “З метою КЕРІВНИЦТВА ЦІЛЕСПРЯМОВАНИМ розвитком міжнародного наукового співробітництва створити при Президії НАН України постійно діючу комісію за участю членів Президії НАН України, провідних вчених установ НАН України” Дуже ефективний засіб перекриття кисню для міжнародних контактів неакадеміків.
4. Найбільш самовикривальною є пропозиція (яка є продовженням попередньої пропозиції) “Для забезпечення організаційної підтримки зазначених зусиль утворити при Президії НАН України спеціалізований аналітично-інформаційний підрозділ із залученням до співпраці у ньому спеціалістів установ НАН України”. Тобто такого відділу не існує. А як же європейській вибір України?
5. Найбільш дублюючою є пропозиція 14-та з Розділу 1 стосовно створення українського клону “Римського клубу,” незважаючи на існування уже функціонуючих інституцій на зразок Інституту стратегічних досліджень
6. Найбільш слушною є пропозиція “Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають явно прикладний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки”. Невже ж йдеться про Інститут електрозварювання?
7. Найбільш ЄЕПівська пропозиція “Надавати пріоритетного значення організації та підтримці участі установ НАН України у міжнародних наукових проектах на основі проведення двох та багатосторонніх спільних конкурсів, зокрема, - з Українським науково-технічним центром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Академіями наук та провідними науковими центрами зарубіжних країн, а також по лінії Міжнародної асоціації академій наук, міжнародних наукових програм ЄС, ЮНЕСКО, НАТО, СНД, ГУУАМ, ОЧЕС”.
8. Найбільш несподіваною є пропозиція стосовно боротьби “за міжнародне визнання та здобуття імпакт-фактору, видання спільних випусків із зарубіжними науковими журналами; поступовий перехід на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань”.
9. Пропозиція, що має найменші шансі на реалізацію. “Прискорити розбудову на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України та наукових бібліотек і редакцій друкованих органів установ НАН України електронних науково-інформаційних ресурсів наукового та науково-просвітницького змісту”. А бюджету НАНУ на це вистачить?
10. Найбільш корисна пропозиція, яка на диво висунута фізиком, а не правником чи правниками. “Сформувати спеціальну робочу групу з вчених-правознавців та економістів та працівників апарату Президії НАН України з метою інвентаризації чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність НАН України, аналізу їх ефективності (або - негативної, стримуючої дії щодо розвитку наукових досліджень) та вироблення відповідних пропозицій щодо можливих шляхів вдосконалення розвитку законодавства”.
11. Пропозиція, яка вимагає маленького, але суттєвого доповнення. “Передбачити розгортання на академічному порталі структурованих сайтів Президії, секцій, відділень НАН України, редакції «Вісника НАН України», сторінок рад, комітетів і комісій, що функціонують на базі НАН Україні, бібліографії видань установ і вчених НАН України; відображення адрес самостійних веб-сайтів установ НАН України”.
Наше доповнення. “Розміщувати на цих сайтах українською та англійською мовами річні звіти наукових співробітників, ОСОБЛИВО АКАДЕМІКІВ ТА ЧЛЕНІВ-КОРЕСПОНДЕНТІВ, та наукових відділів та інститутів. Особи, що обрані до складу багатьох Державних Академій, повинні розміщувати свої річні звіті до всіх своїх Академій”.
Держава, суспільство, платники податків та науковий загал повинен знати найрозумніших синів та дочок України.
12. Пропозиції, які ми не знайшли. Вони стосуються безпосередньо нас, рядових наукових співробітників, які не відносяться до категорії “провідних вчених.” (Це словосполучення застосовується у документі 6 разів).
13. Наша головна та єдина пропозиція.
Запропонувати панам академікам вибір.
Дві опції.
ПЕРША – ПІТИ НА ПЕНСІЮ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ УСІХ ЇХНІХ ПІЛЬГ ТА ДОВІЧНИХ СТИПЕНДІЙ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ НЕ ВТРУЧАТИСЯ В СПРАВИ НАНУ.
ДРУГА – ЗАЛИШИТИСЯ ПРАЦЮВАТИ В НАНУ, АЛЕ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПІЛЬГ ТА ДОВІЧНИХ СТИПЕНДІЙ.
ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ЦЬОГО МОЖНА СПОДІВАТИСЯ НА ПОЧАТОК СПРАВЖНЬОЇ РОЗМОВИ ПРО РЕФОРМУВАННЯ НАНУ, А НЕ ПРОСТО БАЛАЧОК ПРО ЦЕ.
Автори дуже вдячні Стіву Возняку та Білу Гейтсу, їхнім колегам, а також невідомому винахіднику сканера за розроблені новітні технології, що значно скоротили час, змарнований на підготовку для завантаження на сайт цього документу та наших зауважень до нього.
Попередній проект
ПРОПОЗИЦІЇ
Секції з питань реалізації статусу Академії як вищої державної наукової організації, вдосконалення нормативне правових засад наукової діяльності, поліпшення сприйняття науки суспільством.
В Україні історично сформувалась модель організації науки, за якою Національна академія наук України є основою збереження і розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу України. Закладена В.І. Вернадським, вона, не дивлячись на певні деформації наступних десятиліть, повністю виправдала себе, створивши умови для комплексного всеохоплюючого вирішення наукових та народногосподарських завдань, концентрації наукових сил на пріоритетних напрямках.
В умовах сучасної України, яка ще дуже тривалий час не в змозі буде утримувати мережу розвинених, конкуруючих між собою університетських наукових центрів, зосередження провідних напрямів фундаментальної науки в НАН України є єдино можливим шляхом забезпечення підтримки науково технічного потенціалу на високому, за деякими напрямами - на світовому рівні. Тому подальше піднесення діяльності НАН України повинно розглядатися як один з ключових напрямів реалізації державної науково-технічної політики, об'єктивні завдання якої на сучасному етапі соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку України полягають у збереженні та модернізації нагромадженого вітчизняного наукового і науково технічного потенціалу; забезпеченні інтелектуальної і технологічної незалежності України; створенні належного підґрунтя для інтенсивного просування країни вперед на шляхах інноваційно-інвестиційного розвитку економіки, соціального і культурного зростання, повноцінної і рівноправної інтеграції України до європейського і світового співтовариства.
Розв'язання проблем активізації участі НАН України, як вищої державної наукової організації, у виришені завдань, що постали нині перед суспільством і державою, вимагає вироблення цілісної концепції перебудови діяльності Академії, утвердження в нових історичних умовах її містя і ролі як вищої державної наукової установи України, внесення суттєвих коректив у законодавче нормативні основи функціонування науково-технічної сфери та НАН України, зокрема, у статутні засади діяльності Академії її секцій, відділень та наукових установ: систем організацій та фінансування наукових досліджень; взаємодію НАН України з органами державної влади та місцевого самоврядування, галузевими академіями наук, установами освіти, культури, масової інформації, громадськими організаціями, економічними і фінансовими інституціями. В той же час воно не повинно жорстко пов'язуватися з вирішенням конкретних питань вдосконалення структури державних органів управління науково-технічної сфери, оскільки їх розв'язання є прерогативою держави, залежить від цілого ряду політичних та управлінських чинників і в принципі може бути багатоваріантним.
І. Реалізація статусу Академії як вищої державної наукової організації
Першочерговим завданням НАН України на сучасному етапі є досягнення повноцінної реалізації покладених на неї завдань і самого статусу Академії як вищої наукової організації України, визначених чинним законодавством України та Статутом НАН України. НАН України має не лише проголосити себе головним науковим радником керівництва держави, запропонувати себе в такій якості урядовим колам, домогтися від вищих органів державної влади підтвердження свого статусу, але й своєю діяльністю реально утвердити себе в зазначеній ролі, а також здобути на це моральну санкцію громадської думки.
Водночас для Академії є дуже важливим не лише задекларувати, але й підтвердити, що позиції, які вона обстоює, щодо актуальних питань сучасного розвитку, пропозиції і рекомендації вчених академічних установ є незалежною думкою наукової громадськості, вільною від будь-яких коливань політичної кон'юнктури.
В цьому розумінні академічна спільнота повинна утверджувати себе також в якості одного з провідних інститутів громадського суспільства в Україні. І в цьому полягає відмінність НАН України, як відомства, від органів державної влади і управління.
В нинішніх умовах йдеться, перш за все, про піднесення тих напрямів діяльності НАН України, які утверджують її провідне місце в Україні у забезпеченні науково-технічного прогресу, обґрунтуванні і реалізації високих стандартів науково-технічної політики, спрямованої на розвиток (або залучення в Україну) високотехнологічних наукоємних виробництв, осмисленні і обґрунтуванні національних пріоритетів, інтересів України, основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики держави, стратегії економічної, соціальної, освітньої, культурної, інформаційної політики. До їх числа належать:
- Здійснення фундаментальних досліджень. Провідна роль НАН України в цій галузі забезпечується не лише зосередженням у академічних установах переважної частини наукового потенціалу держави, збереженням відомих наукових шкіл, значними напрацюваннями попередніх років, але й завдяки наявності в НАН України унікальної можливості використовувати системні та комплексні підходи для вирішення стратегічних наукових завдань;
- Здійснення прикладних наукових досліджень на найважливіших напрямах науково-технічного розвитку, науково-аналітичного, інформаційного та консультативного забезпечення діяльності органів державної влади, потреб сфери освіти, культури, інформації на основі впровадження результатів фундаментальних напрацювань;
- Посилення координуючої ролі НАН України у здійсненні в Україні фундаментальних та прикладних досліджень установами галузевих академій наук, вищими навчальними закладами, відомчими та недержавними науковими центрами;
- Всебічна реалізація науково-експертних функцій НАН України, що має полягати у істотному розширенні її функцій щодо наукової апробації проектів законодавчих і нормативних актів, концептуальних і програмних державних документів, важливих науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів;
- Посилення науково-методичної функції НАН України у забезпеченні прискореного розвитку сфер освіти і виховання, культури та інформації на основі практичного впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень;
- Активна реалізація НАН України функцій розвитку міжнародного науково-технічного і культурного співробітництва, представництва української науки у міжнародних наукових і культурних організаціях;
- Здійснення НАН України науково- та культурно-просвітницьких функцій у суспільстві, необхідних для підтримання і розвитку його інтелектуального і культурного рівня.
З метою забезпечення сприятливих умов для реалізації названих вище напрямів діяльності НАН України І Секція Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України рекомендує:
1. Звернутися до керівництва держави з пропозиціями щодо створення при Президентові або Прем'єр-міністрові України вищого колегіального дорадчого органу Ради з питань науки і технологій у складі вчених-лідерів найбільш важливих напрямів науки і техніки, представників НАН України, галузевих академій, інших провідних наукових установ з покладенням на неї завдань визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення державної науково-технічної політики, форм і методів управління науково-технічною сферою, здійснення експертних функцій.
(На основі пропозиції, академіка НАН України С.В. Комісаренка)
2. Порушити перед керівництвом держави питання щодо участі Президента НАН України за посадою у роботі Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України з певним, чітко окресленим статусом - правом дорадчого голосу.
(Пропозиція Вченої ради Інституту історії України НАН України)
3. Внести до Уряду пропозиції щодо відновлення при міністерствах, що входять до економічного блоку, науково-методичних рад з включенням до їх складу провідних учених НАН України.
(Пропозиція Вчено їради Об'єднаного інституту економіки НАН України)
4. Розробити і внести на розгляд Уряду пропозиції НАН України щодо формування переліку основних пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень.
(На основі пропозицій академіка НАН України А. Ф. Булата)
5. Внести до Уряду пропозиції щодо розробки Концепції та Комплексної програми науково-технічного прогресу України на тривалу перспективу та участі НАН України у їх формуванні. Передбачити визначення у названих документах пріоритетних напрямів державної та регіональної науково-технічної політики, виходячи з основних завдань соціально-економічного розвитку України.
(На основі пропозицій академіка НАН України В.В. Пилипенка)
6. Підготувати і подати на розгляд Уряду ґрунтовний аналітичний документ, який би всебічно характеризував наявний науковий потенціал та можливості НАН України щодо здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, координації наукових досліджень в країні, реалізації розробок в інтересах вищих органів влади, міністерств і відомств, сфер освіти і культури.
(На основі пропозицій академіка НАН України А. Ф. Булата)
7. Здійснити повну інвентаризацію всіх наукових та науково-прикладних завдань, покладених на НАН України програмами та комплексними планами різного рівня, урядовими дорученнями з метою принципового вирішення з органами державної влади питань щодо організаційного та фінансового забезпечення їх реалізації.
8. Розробити та реалізувати комплексні заходи з активізації інформаційно-аналітичної та експертної діяльності НАН України, здійснення академічними установами моніторингу науково-технічного, економічного, соціального та культурного і етнонаціонального розвитку України, стану та тенденцій еволюції громадської думки у загальнонаціональному та регіональному вимірах; науково-методичного забезпечення входження України до європейської та світової системи науково-технічного, економічного та соціального моніторингу.
9. Розробити і подати до Уряду концепцію підготовки спеціалізованих "національних доповідей", призначених для вищих органів законодавчої і виконавчої влади, міжнародних організацій, за тематикою, що віддзеркалює стратегічні напрями розвитку української держави та суспільства, визначивши при цьому участь НАН України у розробці цих документів.
(На основі пропозицій д.філос.н. Є.І. Головахи)
10. Започаткувати програму систематичної підготовки і публікації академічних науково-аналітичних і прогностичних доповідей з актуальних проблем сучасного науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку України, інтеграції її до світового співтовариства.
Водночас повністю відмовитися від усталеної раніше практики «термінового» розгляду і схвалення на засіданнях Президії НАН України важливих урядових документів (концепцій, стратегій, програм тощо).
(Пропозиція академіка НАН України В.П. Кухаря)
11. Звернутися до вищих органів державної влади, міністерств і відомств з пропозиціями щодо підписання договорів про залучення НАН України до наукового, інформаційно-аналітичного та експертного супроводу їх діяльності та про співробітництво.
НАН України повинна домогтися передачі їй функцій здійснення наукових експертиз (економічних, правових, технічних, екологічних, соціальних, лінгвістичних тощо), оскільки в сучасній ситуації проведення подібних експертиз комерційними організаціями стало нонсенсом і завдає державі великої шкоди.
(На основі пропозицій члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
12. Звернутися до Уряду з пропозиціями щодо запровадження моніторингу результативності та наслідків впровадження прийнятих законодавчо-нормативних актів та участі НАН України у його здійсненні.
(Пропозиція Вченої ради Об'єднаного інституту економіки України)
13. Домогтися широкого залучення Урядом, міністерствами і відомствами членів НАН України, провідних учених академічних установ в якості наукових радників та консультантів.
(Пропозиція члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
14. Організувати на базі НАН України постійно діючий авторитетний науковий форум на зразок "Римського клубу" з метою обговорення, за участю провідних учених України, найбільш важливих проблем науково-технічного, соціального, культурного розвитку, глобальних проблем сучасності і вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення.
(Пропозиція академіка НАН України О.С. Онищенка)
15. З метою реального утвердження провідної науково-методичної та координуючої ролі НАН України у вітчизняній науці започаткувати систематичне проведення спільних наукових сесій НАН України, її секцій та відділень з галузевими академіями, міністерствами і відомствами, зарубіжними академіями наук, громадськими і творчими організаціями, університетами та іншими науковими і культурними центрами.
При цьому домагатися переведення спільних наукових заходів з площини прийняття декларативних постанов «про співпрацю» в русло дійсно предметного обговорення актуальних проблем, реалізації спільних дослідницьких проектів, підготовки проектів законодавчих актів, концептуальних, програмних, аналітично-прогностичних документів для органів державної влади.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря)
16. Запровадити систематичне проведення "Днів академічної науки" у вищих навчальних закладах України.
(Пропозиція академіка НАН України В.П. Кухаря)
17. З метою реального утвердження позицій НАН України в галузі координації та експертного забезпечення розвитку наукових досліджень, реорганізувати мережу наукових рад та комісій, що діють на базі установ НАН України. Укрупнити наукові ради з ряду напрямів, залишивши лише ті, що можуть справляти реальний вплив на розвиток фундаментальних досліджень, піднесення їхнього рівня.
18. Домогтися запровадження обов'язкового рецензування рукописів наукових, науково-методичних видань, підручників та навчальних посібників вченими НАН України. Здійснювати систематичне рецензування подібних видань, що вийшли друком, на сторінках фахових видань НАН України, що сприятиме підвищенню ролі і відповідальності НАН України у справі наукового та навчального книговидання.
З метою реального утвердження НАН України як вищої наукової організації, необхідно домогтися підвищення ефективності використання наявного наукового потенціал, піднесення рівня роботи установ, вдатися до рішучої реорганізації тих установ, які не дають належної віддачі, позбутися установ і підрозділів, дослідження яких не відповідають пріоритетним напрямам фундаментальних досліджень і можуть з успіхом здійснюватися галузевою та університетською наукою.
В плані реалізації цих завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Для оцінки наявного у НАН України наукового потенціалу, ефективності його використання, виявлення установ, діяльність яких не відповідає основним напрямам діяльності і завданням НАН України створити спеціальну комісію з представників Уряду та НАН України з можливим залученням експертів з галузевих академій, університетів. зарубіжних наукових центрів.
(На основі пропозиції академіка НАН України С.В. Комісаренка)
2. Здійснити певне скорочення мережі НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають явно прикладний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки.
Зазначені академічні установи можуть бути об'єднані з іншими, передані до інших відомств, виробничих структур, або приватизовані на відкритих приватизаційних конкурсах з використанням виручених від приватизації коштів на зміцнення матеріально-технічної бази НАН України.
У випадку доцільності зберегти подвійне підпорядкування установ, що передаються іншим відомствам, залишивши науково-методичне керівництво їх дослідницькою діяльністю за НАН України.
(На основі пропозицій академіка НАН України С.В. Комісаренка та члена-кореспондента НАН України Я. П. Дідуха)
НАН України належить повною мірою реалізувати свої функції у розвитку міжнародного наукового співробітництва України, забезпеченні її повноцінного входження до світового наукового товариства.
З метою розв'язання цих завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Розробити та здійснити комплексні заходи щодо зміцнення позицій управлінської науки у світі, масштабного входження, інституцій та вчених НАН України у чинні науково-дослідні програми світового значення, підвищення організаційного рівня зв'язків НАН України з провідними науковими центрами Європи, США, Японії, Китаю, Індії, авторитетними міжнародними науковими організаціями.
2. Надавати пріоритетного значення організації та підтримці участі установ НАН України у міжнародних наукових проектах на основі проведення двох та багатосторонніх спільних конкурсів, зокрема, - з Українським науково-технічним центром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Академіями наук та провідними науковими центрами зарубіжних країн, а також по лінії Міжнародної асоціації академій наук, міжнародних наукових програм ЄС, ЮНЕСКО, НАТО, СНД, ГУУАМ, ОЧЕС.
3. З метою керівництва цілеспрямованим розвитком міжнародного наукового співробітництва створити при Президії НАН України постійно діючу комісію за участю членів Президії НАН України, провідних вчених установ НАН України.
Для забезпечення організаційної підтримки зазначених зусиль утворити при Президії НАН України спеціалізований аналітично-інформаційний підрозділ, із залученням до співпраці у ньому спеціалістів установ НАН України.
Велике значення для зміцнення позицій НАН України має піднесення її видавничої та науково-інформаційної діяльності, яка повинна розвиватися в інтересах всієї вітчизняної науки, сфер освіти і культури, утверджуючи тим самим загально національну роль Академії.
З метою реалізації окреслених завдань І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує :
1. Вирішити організаційні та фінансові питання щодо забезпечення пріоритетної підтримки інформаційної, видавничої та виставково-презентаційної діяльності установ НАН України, спрямованої на рекламу високотехнологічних розробок як в Україні, так і за її межами, зокрема шляхом розширення фінансування відряджень вчених і спеціалістів НАН України за кордон на запрошення зацікавлених зарубіжних установ і фірм та для участі у представницьких наукових форумах.
(Пропозиція академіка. НАН України В.В. Пилипенка);
2. Забезпечити реформування роботи редакцій друкованих органів установ НАН України (впровадження сучасного маркетингу, обов'язкова організація on-line-видань, систематичне проведення проблемних «круглих столів» за участю провідних вчених НАН України, боротьба за міжнародне визнання та здобуття імпакт-фактору, видання спільних випусків з зарубіжними науковими журналами; поступовий перехід на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань).
3. Прискорити розбудову на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України та наукових бібліотек і редакцій друкованих органів установ НАН України електронних науково-інформаційних ресурсів наукового та науково-просвітницького змісту.
II. Удосконалення нормативно-правових засад наукової, науково-організаційної, координаційної та фінансово-економічної, господарської діяльності НАН України
У роки незалежності України було прийнято цілий ряд законодавчих і нормативних актів, спрямованих на підтримку науково-технічної сфери, зокрема фундаментальної науки, інноваційного розвитку. Проте їх потенціал не реалізований повною мірою через наявність численних колізій законодавства, насамперед протиріч з іншими законодавчим актами більш загальної дії.
Крім того, розвиток академічної науки і діяльність НАН України значною мірою стримуються невиправданим поширенням на них багатьох загальних норм законодавства (зокрема господарського, фінансового трудового), які не враховують необхідності специфічного регулювання правовідносин у технічній сфері.
Зазначене обумовлює необхідність подальшого істотного вдосконалення правової бази функціонування академічної науки, а отже - напрацювання НАН України спільно з заінтересованими міністерствами і відомствами відповідних пропозицій для внесення до вищих органів державної влади.
Модернізації вимагає і внутрішня нормативна база НАН України, особливо зважаючи на набуття чинності новим Цивільним кодексом України.
З метою вдосконалення правових засад функціонування НАН України І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Сформувати спеціальну робочу групу з вчених-правознавців та економістів та працівників апарату Президії НАН України з метою інвентаризації чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність НАН України, аналізу їх ефективності (або - негативної, стримуючої дії щодо розвитку наукових досліджень) та вироблення відповідних пропозицій щодо можливих шляхів вдосконалення розвитку законодавства.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря).
2. Доручити зазначеній вище робочій групі опрацювати питання стосовно необхідності підготовки НАН України пропозицій до Уряду щодо внесення змін:
- до чинних законів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність у зв'язку з набуттям чинності новим Цивільним кодексом України;
- до законодавства України з питань стимулювання винахідницької та патентно-ліцензійної діяльності, зокрема щодо створення Українського фонду підтримки винахідницької діяльності і діяльності наукових установ і організацій, а також надання податкових пільг інноваційним програмам і проектам, спеціальним зонам, бізнес-інкубаторам та іншим інноваційним структурам, окремими територіям і галузям наукоємного виробництва;
- до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльності» щодо обов'язковості науково-аналітичної експертизи;
- до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення до валових витрат виплат, пов'язаних з пенсійним забезпеченням наукових працівників не бюджетних державних наукових установ і організацій;
- до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» стосовно встановлення обґрунтованих пільгових умов не лише науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, але й усіх проектів законодавчих і нормативних актів, програмних документів, що мають економічну спрямованість;
(Пропозиція Вченої ради Об 'єднаного інституту економіки НАН України)
- до чинного законодавства з питань праці у науково-технічній сфері щодо відбору, закріплення та соціального захисту працівників науки в плані забезпечення поетапного переходу на контрактні (головним чином - коротко- і середньотермінові) форми найму наукових працівників, їх атестації та ротації у науковій та освітній сфері відповідно до вироблених світовим науковим співтовариством норм і правил;
- до проекту Закону України «Про функціонування та регулювання ринку венчурного капіталу» щодо сприяння кредитування інноваційних проектів.
3. Звернутися до Уряду з пропозицією щодо необхідності розробки та прийняття Закону України «Про спонсорство у науково-технічній сфері».
(Пропозиція академіка НАН України В.В. Пилипенка).
4. З метою підвищення експертної ролі НАН України підготувати та надати на затвердження Уряду проекти нормативних актів :
- Положення про порядок експертизи в НАН України проектів нових фундаментальних науково-дослідних робіт, що мають виконуватися з а рахунок коштів загального фонду державного бюджету України та подання результатів експертизи на затвердження Уряду;
- Положення про порядок формування загальнодержавних, галузевих та регіональних інноваційних програм та подання їх на затвердження Уряду.
5. Звернутися до Уряду з обґрунтованими пропозиціями щодо кардинального вирішення питань розповсюдження наукової книги, зокрема видань, що випущені в рамках державного замовлення; неприбутковими установами за рахунок коштів державного бюджету.
(На основі пропозицій члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
6. Внести до Статуту НАН України доповнення, які передбачали б можливість обрання до складу академії тих вчених, які працюють в наукових установах та навчальних закладах.
7. Внести до Уряду пропозиції щодо прийняття на державному рівні рішення, спрямованого на вирішення соціальних проблем працівників НАН України, насамперед питань забезпечення житлом та стажування за кордоном перспективних молодих науковців
(Пропозиція академіка НАН України В.Д. Походенка
8. Переглянути нормативні документи НАН України, що регламентують порядок планування наукових досліджень, зокрема останній варіант «пакету» щодо запитів на фінансування нової тематики установ НАН України з метою суттєвого зменшення „паперових вимог".
Необхідно домогтися спрощення тендерних процедур та процесу закупівель для здійснення наукових досліджень.
(За пропозиціями академіка. НАН України В.П. Кухаря).
ПІ. Поліпшення сприйняття науки суспільством
Зусилля НАН України мають бути спрямовані перш за все на рішуче подолання викривлених стереотипів сприйняття науки, що склалися в українському суспільстві в попередні роки. Значною мірою вони пов'язані з поширеними у 90-х рр. XX ст. уявленнями про «надлишковість» успадкованого Україною від радянських часів наукового потенціалу, про можливість безпосереднього забезпечення Україною зарубіжного законодавства, управлінського досвіду, передових промислових та сільськогосподарських технологій, що передбачало необов'язковість збереження в Україні власної розвинутої науково-технологічної бази.
В той же час НАН України має інтенсивно і цілеспрямовано утверджувати в громадській думці провідну роль і особливе значення академічної науки у забезпеченні соціально-економічного, науково-технічного та духовно-культурного поступу України.
З метою утвердження в громадській думці позитивного іміджу НАН України, авторитету науки, пропаганди досягнень українських вчених в різних галузях, формування атмосфери відкритості і демократизму в науковому співтоваристві І Секція Комісії Президії НАН України рекомендує:
1. Суттєво розширити роботу з пропаганди здобутків вітчизняної науки, інформування громадськості та органів державної влади про діяльність Президії, Секцій, наукових установ, рад, комісій, друкованих органів установ НАН України. Надати ій принципово нових форм і змісту з професійним використанням при цьому новітніх ефективних інформаційних та пропагандистських технологій, комплексним застосуванням різних методів ведення цілеспрямованих пропагандистських компаній, активним формуванням сприятливої для НАН України громадської думки.
2. З метою координації інформаційно-пропагандистської роботи, впровадження сучасних технологій і методик на всіх її напрямах, розвитку тісної співпраці з професійними інформаційними агентствами та ПР-компаніями створити при Президії НАН України спеціалізований науково-інформаційний підрозділ, залучивши до роботи у ньому спеціалістів високої кваліфікації.
3. На професійній основі, з залученням спеціалістів - соціологів і наукознавців здійснювати інтенсивний моніторинг громадської думки в Україні з питань науково-технічного розвитку і діяльності НАН України, зокрема - громадської думки науковців Академії з актуальних проблем академічного життя.
4. Напрацювати ефективні форми вивчення і врахування громадських ініціатив науковців, широкого обговорення проблем розвитку академічної науки.
5. Сформувати при секціях та відділеннях НАН України інформаційно-аналітичні та пропагандистські групи з залученням спеціалістів установ НАН України. Організувати систематичне навчання та перепідготовку зазначених спеціалістів, забезпечити стимулювання їх праці.
6. Докорінно реорганізувати Веб-сайт НАН України, сформувавши на його основі структурований портал «Академічна наука», що відповідав би сучасним вимогам і світовим стандартам інформаційно-пропагандистської роботи, забезпечував би висвітлення широкого поля проблем діяльності НАН України, академічного життя.
7. Передбачити розгортання на академічному порталі структурованих сайтів Президії, секцій, відділень НАН України, редакції «Вісника НАН України», сторінок рад, комітетів і комісій, що функціонують на базі НАН Україні, бібліографії видань установ і вчених НАН України; відображення адрес самостійних веб-сайтів установ НАН України.
8. Домогтися протягом 2005-2006 рр. формування та модернізації Веб-сайтів і сторінок всіх наукових установ і окремих наукових підрозділів НАН України, що відповідали б спеціально розробленим науково-методичним вимогам і передбачали б надання змістовної інформації про структурні підрозділи на науково-дослідну тематику (з річними звітами і переліками публікацій та інших розробок) та інформацією про наукових співробітників, ретроспективною бібліографією.
9. Повною мірою реалізувати притаманні демократичним традиціям академічного співтовариства принципи відкритості для суспільства всіх сторін діяльності НАН України.
Вони полягають, зокрема, у публічності підготовки і обговорення проектів важливих рішень і залучені до цього процесу наукової громадськості в формі організації комісій та робочих груп; проведенні широких обговорень актуальних питань академічного життя; публікації і висвітленню у засобах масової інформації прийнятих рішень.
(За пропозиціями академіка НАН України В.В. Новікова)
10. Запровадити систематичне проведення брифінгів, прес-клубів та „круглих столів , презентацій результатів новітніх наукових розробок та видань установ НАН України за участю керівництва Президії НАН України та з запрошення м народних депутатів, представників органів державної влади, громадсько-політичних організацій, журналістів, наукової громадськості.
(За пропозиціями академіка НАН України В.В. Новікова)
11. Започаткувати серію постійно діючих «наукових читань» з актуальних проблем окремих напрямів науки з широким залученням до них громадськості, особливо студентської та наукової молоді, журналістів. Домогтися належного висвітлення зазначених читань ЗМІ.
(За пропозиціями академіка НАН України В.П. Кухаря)
13. Укласти угоди між НАН України та редакціями провідних телевізійних та радіо- каналів, електронних ЗМІ, газет і журналів щодо систематичного висвітлення ними проблем та новин академічного життя.
14. Запровадити щорічне представлення Академією, секціями та відділеннями, установами НАН України звітів про їх діяльність на відповідних веб-сайтах, брифінгах за участю вітчизняних і зарубіжних журналістів, представників громадських організацій.
У зв'язку з зазначеним істотно модернізувати форми наукової звітності установ і організацій.
15. З метою забезпечення гласності і відкритості у діяльності Президії, установ та організацій НАН України запровадити щорічну публікацію та представлення громадськості звітів про фінансово-економічні та організаційні результати діяльності Президії НАН України, установ та організацій НАН України.
16. Започаткувати систематичне проведення «Днів академічної науки» в Києві та регіонах з організацією зустрічей керівництва Академії, провідних вчених з громадскістю, проведенням виставок, презентацій, «круглих столів» з актуальних проблем розвитку науки, піднесення її ролі у вирішенні проблем соціально-економічного, спільно-політичного та культурного розвитку країни та її регіонів.
17. Реорганізувати роботу книгарні «Наукова думка», забезпечивши продаж у ній видань всіх установ НАН України (у тому числі наукової періодики), які виходять у світ в різних видавництвах.
(Пропозиція члена-кореспондента НАН України Я.П. Дідуха)
18. Звернутися до Уряду з пропозицією щодо заборони захисту дисертацій державними службовцями. Такий крок відображатиме громадську думку науковців НАН України, хоча, відповідно до чинного законодавства, вірогідно не матиме наслідків.
(За пропозицією академіка НАН України С.В. Комісаренка)
Перша Секція Комісії Президії НАН України вважає за необхідне звернути увагу Президії НАН України на те, що реалізація перелічених вище заходів вимагає рішучої модернізації всієї системи науково-організаційного забезпечення функціонування НАН України, розробки та прискореного впровадження комп'ютеризованих форм і методів роботи апарату, розвитку інформаційно-аналітичних засобів на рівні сучасних світових бдосягнень управлінської діяльності.
Відповіді
2005.06.04 | Рюген
Шановна К'юмо!
Вопрос можно? Почему количество слов в Вашем "Контент-анализе" дается с точностью плюс-минус одно-два слова? Любой пристойный текстовый редактор справится с этой задачей с точностью плюс-минус 0 слов.А еще вопросик? Сколько раз в тексте встречалось слово "наци-" в различных вариациях? Хотя бы с точностью плюс-минус?
Еще один вопросик? На полшишечки?
Сколько раз упоминалось "держав-"?
Я всэ. Можете казать "Ой".
2005.06.05 | Igrot
Re: Про пропозиції академіків стосовно реформування НАНУ
Реформування НАНУ -це перш за все економне використання державних коштів, тобто використання коштів на науку. Реформування НАНУ без аналізу та обговорення громадкістю поза рамками академій -це не реформування. Яка частина коштів, що виділяється на науку йде дійсно на оплату праці вчених та на забезпечення досліджень?...Що потрібно зробити, щоб наукові дослідження були актуальні для України? Якщо проаналізувати, то реформування мабуть буде вимагати на перших порах об‘єднання інститутів на базі відділень (про це говорили ще років п‘ять тому), і, при цьому, збереження тих наукових колективів (відділів, лабораторій), де виконуються практичні науково-дослідні роботи з залученням аспірантів та студентів, бо в іншому випадку наука загине.2005.06.05 | Георгій
Re: Про пропозиції академіків стосовно реформування НАНУ
Igrot пише:> Реформування НАНУ -це перш за все економне використання державних коштів, тобто використання коштів на науку.
(ГП) Почекайте, але ж для цього треба, щоби була НАУКА... Мурзилки не наука...
>Реформування НАНУ без аналізу та обговорення громадкістю
(ГП) А що та громадськість знає про те, що є наука і що є мурзилки і що є ще дещо гірше, ніж мурзилки (ворожки, креаціоністи і т.д.)?
>поза рамками академій -це не реформування. Яка частина коштів, що виділяється на науку йде дійсно на оплату праці вчених
(ГП) Визначте поняття "вчені..."
>та на забезпечення досліджень?...
(ГП) А є багато досліджень?
>Що потрібно зробити, щоб наукові дослідження були актуальні для України?
(ГП) У природничих науках - ввести залізний мораторій на публікування будь-чого в українських чи російських мурзилках і взагалі будь-чого не англійською мовою в не міжнародних англомовних журналах.
>Якщо проаналізувати, то реформування мабуть буде вимагати на перших порах об‘єднання інститутів на базі відділень (про це говорили ще років п‘ять тому),
(ГП) Та які там відділення, підділення, обдідення... від лукавого це все (або, простіше кажучи, х*йня...)
>і, при цьому, збереження тих наукових колективів (відділів, лабораторій), де виконуються практичні науково-дослідні роботи з залученням аспірантів та студентів, бо в іншому випадку наука загине.
(ГП) Що значить практичні? Як сказав п. Рюген, бльосни шліфувати?
2005.06.05 | Igrot
Re: для Георгія
Георгій рецензує;>(ГП) Почекайте, але ж для цього треба, щоби була НАУКА... Мурзилки не наука...
Не можна охаювати всіх в НАНУ, оскільки є не одна сотня людей, що займаються наукою на світовому рівні, на їх дослідження є запити з провідних країн. Звичайно, це йде мова про тих, хто займається природничим напрямком - математичне моделювання, розробками в галузі нових технологій тощо. І мабуть ви цього не знаєте.
>Реформування НАНУ без аналізу та обговорення громадкістю
>(ГП) А що та громадськість знає про те, що є наука і що є мурзилки >і що є ще дещо гірше, ніж мурзилки (ворожки, креаціоністи і т.д.)?
А громадкість - то і є ті, хто займається наукою не дивлячись на низьку зарплату, оскільки кошти йдуть на всіх, в т.ч. на величезний апарат АУП. Займається наукою і змушений підробляти за рахунок свого здоров‘я поза робочий час, стояв на майдані і допомагав Майдану чим міг.
>(ГП) А є багато досліджень?
А ви поцікавтесь.
>>Що потрібно зробити так, щоб наукові дослідження були актуальні для України?
>(ГП) У природничих науках - ввести залізний мораторій на публікування будь-чого в українських чи російських мурзилках і взагалі будь-чого не англійською мовою в не міжнародних англомовних журналах.
А як бути із закритою тематикою? Чи все віддамо Соросу та іншим?
>>і, при цьому, збереження тих наукових колективів (відділів, лабораторій), де виконуються практичні науково-дослідні роботи з залученням аспірантів та студентів, бо в іншому випадку наука загине.
>(ГП) Що значить практичні? Як сказав п. Рюген, бльосни шліфувати
Так є підрозділи в НАНУ, що активно працюють з молоддю.
І чому ви так дивуєтесь, тому що не в Україні...
2005.06.05 | Iryna_
Re: для Георгія
Igrot пише:> Георгій рецензує;
> >(ГП) Почекайте, але ж для цього треба, щоби була НАУКА... Мурзилки не наука...
> Не можна охаювати всіх в НАНУ, оскільки є не одна сотня людей, що займаються наукою на світовому рівні, на їх дослідження є запити з провідних країн. Звичайно, це йде мова про тих, хто займається природничим напрямком - математичне моделювання, розробками в галузі нових технологій тощо. І мабуть ви цього не знаєте.
>
> >Реформування НАНУ без аналізу та обговорення громадкістю
> >(ГП) А що та громадськість знає про те, що є наука і що є мурзилки >і що є ще дещо гірше, ніж мурзилки (ворожки, креаціоністи і т.д.)?
> А громадкість - то і є ті, хто займається наукою не дивлячись на низьку зарплату, оскільки кошти йдуть на всіх, в т.ч. на величезний апарат АУП. Займається наукою і змушений підробляти за рахунок свого здоров‘я поза робочий час, стояв на майдані і допомагав Майдану чим міг.
Може, я помиляюсь, але Георгій мав на увазі широку громадськість, а не наукову. Широка громадськість поняття зеленого не має про мурзилки, імпакт-фактори і різницю між відповідними публікаціями.
Крім того, більшість широкої громадськості вважає, що наука на фіг непотрібна (ну може ще в університетах її можна пережити).
> >(ГП) А є багато досліджень?
> А ви поцікавтесь.
>
> >>Що потрібно зробити так, щоб наукові дослідження були актуальні для України?
> >(ГП) У природничих науках - ввести залізний мораторій на публікування будь-чого в українських чи російських мурзилках і взагалі будь-чого не англійською мовою в не міжнародних англомовних журналах.
> А як бути із закритою тематикою? Чи все віддамо Соросу та іншим?
Якщо мова йде про фундаментальні науки - там немає закритої тематики. Якщо закрита, це вже не фундаментальні науки.
Є окремі винятки - типу атомної бомби. Наявність таких винятків у нас зараз досить малоймовірна. Для прикладної закритої тематики є якісь там свої правила, ясно, що публікацій англійською вони не передбачають.
На жаль, я знаю багато випадків (anecdotal evidence, тобто знайомі розповідали), коли під маркою закритої тематики проштовхують різне фуфло.
> >>і, при цьому, збереження тих наукових колективів (відділів, лабораторій), де виконуються практичні науково-дослідні роботи з залученням аспірантів та студентів, бо в іншому випадку наука загине.
> >(ГП) Що значить практичні? Як сказав п. Рюген, бльосни шліфувати
>
> Так є підрозділи в НАНУ, що активно працюють з молоддю.
> І чому ви так дивуєтесь, тому що не в Україні...
В різних галузях ситуація різна, і вимоги мають бути різними.
Якщо говорити про фундаментальні природничі науки - математика, фізика, біологія, хімія - то реально треба або публікуватися в міжнародних журналах, або визнавати, що імітація науки у вигляді вузівських/інститутських збірників може бути корисною лише у якості тренувальної площадки для майбутніх викладачів вузів середнього рівня, де відповідна дисципліна не є профільною. Але то не є наука.
Хоча мурзилки бувають різні. Ми тут видали за формальними ознаками мурзилку - тобто збірник праць інституту - так там імпакт фактор за рік після публікації точно набрався вищий, ніж в офіційних українських журналів з цієї ж тематики.
Правда, наша мурзилка вийшла англійською і 70% авторів - іноземні, а також вільно лежить в інтернеті.
До речі, у нас виникла ще одна на перший вигляд абсурдна ідея - як не стимулювати публікацію ніяких робіт і не псувати стосунки з людьми, яких доведеться посилати подалі. Треба нізащо не робити свою публікацію ВАКівською. Пересічні пошукачі ступенів не матимуть стимулу туди подаватись. Ну, ясно, і міжнародне рецензування.
2005.06.05 | Георгій
От знову мене не розуміють...
Igrot пише:> Георгій рецензує;
> >(ГП) Почекайте, але ж для цього треба, щоби була НАУКА... Мурзилки не наука...
> Не можна охаювати всіх в НАНУ, оскільки є не одна сотня людей, що займаються наукою на світовому рівні, на їх дослідження є запити з провідних країн. Звичайно, це йде мова про тих, хто займається природничим напрямком - математичне моделювання, розробками в галузі нових технологій тощо. І мабуть ви цього не знаєте.
(ГП) Дорогий пане Igrot, та я був би останньою сволотою, якби бажав обхаяти всю НАНУ (тобто ЛЮДЕЙ, які в ній працюють). Я ж чудово розумію, що це тисячі чесних працівників, яких ні в якому разі не можна викинути на вулицю. Але у те, що сотні конкретних українських науковців у МОЇЙ галузі (імунології) працюють на світовому рівні, я повірити не можу, тому що ДЕ ТОДІ ЇХ СТАТТІ? І хай п. Денис скаже, чи він бачить статті сотень українських біохіміків чи молекулярних біологів, а пані KY скаже, чи вона бачить статті сотень українських біофізиків. Я впевнений, що ні п. Денис, ні пані KY, читаючи хороші, солідні, з високою репутацією англомовні журнали за своїм профілем, не бачать там тих "сотень." І десятків теж... А чому це так? Адже річ у тому, що які б учені не були геніальні, їх результати повинні бути оцінені світовими "вершками" ЇХ вузької галузі. А ці експерти нічого про українських науквовців і їх роботу ніколи не дізнаються, якщо ця робота не буде опублікована у міжнародних наукових виданнях. Ви кажете, на дослідження укаїнських науковців є запити з провідних країн? Чудово, але на дослідження скількох? І що саме це за запити - записочка з проханням надіслати репринт? Я так собі розумію, що не це потрібно, а визнання провідних науковців з України у формі ГРАНТІВ, які цим науковцям давалися б серйозними міжнародними фінансовими організаціями. Але для такого визнання треба публікуватися у хороших журналах. А для цього, у свою чергу, потрібна правильна ментальність, а саме така ментальність, що поки ти не опублікувався у цих хороших англомовних журналах, куди дійсно важко пробитися, де критика рецензентів гостра і часом сувора, ти в науці ще ніхто. А для розвитку цієї ментальності треба зламати систему, коли люди поміщують свою роботу у різні "Вісники-шмісники" і їх за це винагороджують заробітною платою і просуванням у кар'єрі...
> >Реформування НАНУ без аналізу та обговорення громадкістю
> >(ГП) А що та громадськість знає про те, що є наука і що є мурзилки >і що є ще дещо гірше, ніж мурзилки (ворожки, креаціоністи і т.д.)?
> А громадкість - то і є ті, хто займається наукою не дивлячись на низьку зарплату, оскільки кошти йдуть на всіх, в т.ч. на величезний апарат АУП. Займається наукою і змушений підробляти за рахунок свого здоров‘я поза робочий час, стояв на майдані і допомагав Майдану чим міг.
(ГП) ТО це НАУКОВА громадськість. Вибачте, тоді я забираю своє критичне зауваження назад. Я думав, Ви про громадськість взагалі.
> >(ГП) А є багато досліджень?
> А ви поцікавтесь.
(ГП) Див. вище. Цікавлюся. Регулярно читаю "Journal of Immunology," "European Journal of Immunology," "Scandinavian Journal of Immunology," "Cellular Immunology," "Molecular Immunology," "Immunobiology," і ще кілька журналів мого профілю. Не багато. Гулькин ніс для країни у центрі Європи з традиційно височезним рівнем освіти населення і гаргантюанським апаратом найрізноманітніших окадемій і обділень. Майже нічого. Значно більше досліджень з Туреччини, Індії, навіть Нігерії.
> >>Що потрібно зробити так, щоб наукові дослідження були актуальні для України?
> >(ГП) У природничих науках - ввести залізний мораторій на публікування будь-чого в українських чи російських мурзилках і взагалі будь-чого не англійською мовою в не міжнародних англомовних журналах.
> А як бути із закритою тематикою? Чи все віддамо Соросу та іншим?
(ГП) Міністерству оборони. Академія НАУК це є академія саме НАУК. Наука за визначенням є річ відкрита.
> І чому ви так дивуєтесь, тому що не в Україні...
(ГП) Так. А хто в Україні, що, вже нічому не дивується?
2005.06.28 | Orysja
Re: От знову мене не розуміють...
Мурзилки... мурзилки... А у нас що, мурзилок нема. Та половина, якщо не більше журналів, які вважаються ВАКівським - типові мурзилки. Один раз зроблять реєстрацію, видадуть пару порядних номерів, а потім гонять все, що можна. І ніхто на це не дивиться. Пам"ятаю колись один раз прислали певний набір питань, щоб визначити рівень публікацій, так він був ОДИН ДЛЯ ТОЧНОЇ І ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ, та й в окремих галузях абсолютно не враховував специфіки.2005.06.28 | Orysja
Re: Про пропозиції академіків стосовно реформування НАНУ
Реформування НАНУ це не тільки кошти безпосереденьо НАНУ. Це і кошти, які виділяються на інші бюджетні наукові організації. Ні для кого не секрет, що в гуманітарній сфері профільні інститути давно відстають навіть від музеїв. З іншого боку, в неакадемічних наукових установах бардак в плані оцінки роботи ще більший, ніж у НАНУ.Тому перш за все треба говорити не про кошти, а про організацію, вірніше повну реорганізацію наукової роботи в Україні. І боюсь, що таке завдання - титанічне. Особливо враховуючи, що нова влада не виявляє в цьому плані "фанатизму" (було б дивно, аби виявляла, маючи наприклад проФФесора Зварича). Міністерство освіти ще сяк-так ворушиться (хоча якщо судити по відгуках на цьому форумі, то не надто), а Мінкульт у нас зараз ще гірший, ніж при Кучмі, й світла в кінці тунелю там не видно взагалі.
2005.06.05 | Iryna_
Re: Про пропозиції академіків стосовно реформування НАНУ
Все правильно. З ввічливості треба було спитати в академіків, що вони про все думаю. Вони думають, що все чудово, але треба грошей додати.Сподіваюсь, що якщо уряд всеж захоче щось реформувати, він у них питати не буде.
До речі, в Президії НАНУ слово "реформування" для вживання заборонене. Треба говорити "вдосконалення діяльності".