Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
06/12/2005 | Роман ShaRP
Адреса статті - http://maidan.org.ua/static/mai/1118468478.html
Свою думку про автора статті я висловив у http://www2.maidan.org.ua/n/free/1118474293
Свої сумніви щодо компетентності автора статті - у http://www2.maidan.org.ua/n/free/1118598984
В принципі, подібні до Соскінських пропозиції ми вже обговорювали у темі від 11-02-2005 23:30,
Mika_Y Ескіз-ідея системи вищої освіти
http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/108157424
, і згоди так і не дійшли (що й не дивно, з урахуванням різних поглядів учасників обговорення).
Але, можливо, варто поговорити про це ще.
Свою думку про автора статті я висловив у http://www2.maidan.org.ua/n/free/1118474293
Свої сумніви щодо компетентності автора статті - у http://www2.maidan.org.ua/n/free/1118598984
В принципі, подібні до Соскінських пропозиції ми вже обговорювали у темі від 11-02-2005 23:30,
Mika_Y Ескіз-ідея системи вищої освіти
http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/108157424
, і згоди так і не дійшли (що й не дивно, з урахуванням різних поглядів учасників обговорення).
Але, можливо, варто поговорити про це ще.
Відповіді
2005.06.16 | Резонер
Re: Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
Соскін продемонстрував абсолютну некомпетентність.Стаття - стандартний антиукраїнський піар, мета якого -
схилити владу до прискореної дебілізації України.
Історична тенденція у розвинених країнах - збільшення
доступності освіти, зокрема вищої. У Японії - загальна
вища освіта. У більшості розвинених країн
середня освіта безкоштовна (хоча й дозволені приватні школи),
вища освіта також практично безкоштовна або її вартість
співрозмірна із зарплатою. А в Кувейті середня освіта
платна навпаки: емір платить батькам дитини, за те, що
віддали дитину до школи, а не випхнули на базар.
Чому б п. Соскіну не звернутися до відповідних урядів
із пропозицією приватизувати Паризький, Оксфордський,
Мерилендський та багато інших славетних університетів.
Апологетика приватних університетів незграбна. Приватні
університети - не засіб проти корупції, а легалізація її.
Зверніть увагу: жоден приватний університет не дає продуктивної,
тобто придатної для праці на виробництві, вищої освіти.
Приватних внз, які б потребували лабораторно-експериментальної
бази, наприклад політехнічних чи сільськогосподарських,
в Україні немає. Там вивчається переважно болтологія,
для якої досить парт. Приватні внз - лавочки для продажу
гуманітарних дипломів про вищу освіту. Як би погано не вчився студент,
приватний внз його не вижене, бо той платить гроші.
І їхнім дипломам ціна - гріш.
Так само не держиться купи ідея університизації науки.
Колись дійсно наука на Заході була в університетах і
являла собою факультативну діяльність викладачів.
Сучасна тенденція - виникнення і розвиток науки, переважно
природознавства і техніки, у великих державних установах
та інженерних центрах промислових корпорацій. Університети
її утримувати не здатні.
Зверну увагу, що Інститут п. Соскіна - кілька персон, які
разом не тільки на інститут, але й на відділ чи лабораторію
не тягнуть.
Живемо в час, коли трое-четверо людей можуть оголосити себе
інститутом чи академією. Ганьба нашому законодавству!
2005.06.16 | Георгій
Re: Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
Резонер пише:> Історична тенденція у розвинених країнах - збільшення доступності освіти, зокрема вищої. У Японії - загальна вища освіта. У більшості розвинених країн середня освіта безкоштовна (хоча й дозволені приватні школи), вища освіта також практично безкоштовна або її вартість співрозмірна із зарплатою. А в Кувейті середня освіта платна навпаки: емір платить батькам дитини, за те, що віддали дитину до школи, а не випхнули на базар.
(ГП) Це все так. У США теж є тенденція до збільшення кількості вищих навчальних закладів, збільшення доступності вищої освіти. Але однозначно сказати, чи відповідає вимога платити гроші за вищу освіту рівню оплати праці "середнього" американця, не можна. Дуже вже багато різних опцій. Зовсім безкоштовних ВНЗ у США нема. Є ВНЗ (як державні, так і приватні), які беруть невеличку платню за освіту, але до дипломів таких ВНЗ часто ставляться з недовірою і випускникам таких ВНЗ нелегко знайти хорошу роботу. Підлітки, які мають високі академічні здібності і високі амбіції, навпаки, з усіх сил прагнуть потрапити до більш престижних і дорогих ВНЗ. Величезний відсоток цих дітлахів залазить у жахливі борги, але тим не менш ідуть на це - розглядають це як "інвестицію."
Також слід зауважити, що у США для студентів існує ВЕЛИЧЕЗНА кількість найрізноманітніших стипендій, які їм дають на КОНКУРСНІЙ основі державні і приватні організації-спонсори; ці стипендії частково або навіть і повністю компенсують (погашають) плату за навчання. Наприклад, мій університет має аж 22 різновиди таких стипендій. Плата за навчання в нас приблизно три з половиною тисячі доларів на семестр, а розмір стипендій варіює від 400 доларів (найменша, більш символічна ніж реальна) до чотирьох з гаком тисяч доларів на семестр. Але далеко не кожний студент може отримати ці стипендії - для цього треба мати дуже високі оцінки у середній школі і продемонструвати або якийсь особливий талант, або особливе бажання і вміння вчитися у ВНЗ. Знову ж таки, це явище - коли університет має у своєму розпорядженні фонди для фінансового заохочення особливо талановитих дітлахів - є і у державних, і у приватних університетах та коледжах.
> Чому б п. Соскіну не звернутися до відповідних урядів із пропозицією приватизувати Паризький, Оксфордський, Мерилендський та багато інших славетних університетів.
(ГП) А дійсно, хіба так вже й важливо, чи університет приватний, чи "державний..." У США є дуже хороші державні ВНЗ (той самий Мерілендський, або університет Пенсільванії, або університет Каліфорнії в Лос Анджелесі, або університет Алабами в Бірмінгемі), і також прекрасні приватні ВНЗ (університети Ліги Плюща, університети Лойоли, Тулейн і інші). Навчатися і в тих, і в других - чудово, там дуже добре підібраний штат викладачів, добре розроблені програми і т.д., але там ДОРОГО - незалежно від того, чи той університет "державний," чи приватний. Є приватні університети, які беруть за навчання в них меншу платню, ніж державні (наприклад, у моєму штаті приватний коледж Мілсапс бере менше, ніж державний "Ол Місс"). Тут "державність" ВНЗ часто означає більше секулярність, не-належність до певної релігійної групи і доктрини. "Приватність" дуже часто означає, навпаки, інтимний зв"язок з певною релігійною доктриною і групою: наприклад, університет Лойоли римо-католицький, університет Вестмонт протестантський, знаменитий нью-йоркський університет Єшіва (з його медичним коледжем імені Ейнштейна) єврейський, і т.д. Правда, є секулярні університети і серед приватних, наприклад Тулейн. Є також університети, які виникли як афілійовані з церквою, але потім секуляризувалися, наприклад Гарвард і Прінстон. Але у будь-якому випадку "державність" ВНЗ у США не означає безкоштовності, а "приватність" не означає комерціалізації, гендлярства, прагматичних важелів.
> Апологетика приватних університетів незграбна. Приватні університети - не засіб проти корупції, а легалізація її. Зверніть увагу: жоден приватний університет не дає продуктивної, тобто придатної для праці на виробництві, вищої освіти. Приватних внз, які б потребували лабораторно-експериментальної бази, наприклад політехнічних чи сільськогосподарських, в Україні немає. Там вивчається переважно болтологія, для якої досить парт. Приватні внз - лавочки для продажу гуманітарних дипломів про вищу освіту. Як би погано не вчився студент, приватний внз його не вижене, бо той платить гроші. І їхнім дипломам ціна - гріш.
(ГП) Це дуже сумна картина. Як я вже написав, у США це зовсім не так. Тут і гуманітарні, і точні, і природничі науки розкидані рівномірно по державних і по приватних університетах та коледжах.
> Так само не держиться купи ідея університизації науки. Колись дійсно наука на Заході була в університетах і являла собою факультативну діяльність викладачів. Сучасна тенденція - виникнення і розвиток науки, переважно природознавства і техніки, у великих державних установах та інженерних центрах промислових корпорацій. Університети її утримувати не здатні.
(ГП) У США дуже багато серйозних наукових досліджень у моїй галузі (експериментальна біологія) ведеться саме в університетах і (особливо) у невеличких приватних наукових центрах, які знаходяться у стосунках щільної і довгострокової кооперації з університетами (приватними чи державними). Наприклад, у Сіетлі колосальний державний університет Вашінгтону дуже тісно співпрацює з маленькими, компактними, але надзвичайно добре обладнаними приватними науковими ценнтрами Фреда Гатчінсона і Вірджінії Мейсон. Ці наукові центри мають свій штат, але традиційно асистенти, доценти і повні професори з університету Вашінгтону постійно відвідують їх семінари і часто ведуть з ними спільну експериментальну роботу (до якої залучаються студенти); у свою чергу, науковці з центру Гатчінсона і В. Мейсон за традицією читають в університеті кілька лекцій на рік. Така колаборація дуже плідна. Наприклад, науковець з центру Гатчінсона Доннел Томас отримав у 1990 році Нобелівську премію за його роботу в галузі пересадки кісткового мозку, і у цій роботі брали участь студенти університету. З іншого боку, завідуючий кафедрою імунології університету Вашінгтону Роджер Перлмуттер прославився своїми працями з внутрішньоклітинної сигналізації в лімфоцитах і на зльоті своєї слави був взятий на посаду віце-президента фармацевтичної компанії "Мерк." У роботі, яка зробила Роджера знаменитим, брали участь співробітники центру Вірджінія Мейсон (зокрема, мої добрі друзі Сюзен Ковач, Тіонг "Чарлі" Єо і інші). Отаку інтеграцію університетської і "науковоцентрової" науки я дуже добре розумію і підтримую.
2005.06.17 | Резонер
Re: Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
Не можу не визнати цінність вашої інформації для читачів,які не працювали в США і не знають ситуації там, але зважте на таке:
1. США - не є країною з найкращою постановкою вищої освіти.
Так, вища освіта в США платна. Федеральних університетів, наскільки
я знаю, немає. Те, що я і ви називаєте державними, це - університети
штатів. І вони беруть меншу плату за навчання із жителей власного штату.
Коли ви отримуєте 60000 доларів на рік, то можете сплатити 20000 за
навчання дитини.
Так, у США безліч гуманітарних і релігійних внз, які не дають
продуктивної вищої освіти. Випускник вміє тільки читати і обговорювати
якесь питання. Проте має престижного диплома, хоча й працює барменом,
диск-жокеєм, рекламником й т.п. Так, на відміну від України, приватні
університети США готують не самих болтологів, але й природознавців,
лікарів, агроспеціалістів та інженерів теж. Але найбільший внесок до
американської цивілізації належить "імпортованим" фахівцям-імігрантам.
І не тільки з Європи. Індійців, японців, китайців, в'єтнамців та ін.
дуже багато.
Отже американські університети з їх системою балів - це бізнес з
продажу гуманітарних дипломів, які нічого не варті, бо за ними не
стоїть жодного вміння. Що вміє бакалавр мистецтв, який 4 роки
вивчав англійську літературу, американську історію чи догматику баптизму?
Нічого не вміє.
2. У сусідній із США країною, Канаді, все не так, як у США. Там
вища освіта і медицина безкоштовні. Канадці гордяться тим, що в них
порядки інші і не бажають запозичувати досвід США. У Франції є
плата за навчання, але символічна, як колись було в СРСР.
Я ще на першому курсі вносив двічі на рік
плату за університет. Вона була менша за мою стипедію.
4. Наукові дослідження з вашої точки зору - це праця в так званих
дешевих науках. Ядерні дослідження, астрофізика, космічні дослідження -
поле діяльності головним чином величезних урядових наукових центрів.
Деяка частина цієї діяльності відбувається у співпраці з університетами,
але першість за урядовими центрами та інженерними центрами
промислових корпорацій.
Написати реферат про рівноправність жінок можна й в університеті, але
зробити та запустити у космос ракету з апаратурою університет не може.
Його професура може тільки консультувати проект.
2005.06.17 | Георгій
Re: Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
Резонер пише:> Не можу не визнати цінність вашої інформації для читачів, які не працювали в США і не знають ситуації там,
(ГП) Дякую.
>але зважте на таке: 1. США - не є країною з найкращою постановкою вищої освіти.
(ГП) Не сперечаюся з цим. Тут теж є багато недоліків, як і скрізь.
> Так, вища освіта в США платна. Федеральних університетів, наскільки я знаю, немає. Те, що я і ви називаєте державними, це - університети штатів. І вони беруть меншу плату за навчання із жителей власного штату.
(ГП) Правда. Є так звані "Land Grant institutions," тобто коледжі і університети, де викладацька і особливо науково-дослідницька робота частково підтримується дуже довгостроковим грантом від федерального уряду. Наприклад, університет штату Місісіпі (Mississippi State University) є таким закладом, тоді як університет Місісіпі (University of Mississippi) - ні. Але різні розміри плати (менша для мешканців саме йього штату) є абсолютно загальним правилом в усіх ВНЗ усіх штатів, а якихось чисто федеральних ВНЗ дійсно у США не існує.
> Коли ви отримуєте 60000 доларів на рік, то можете сплатити 20000 за навчання дитини.
(ГП) Так. Але якби з нас тягли такі самі шалені податки, як західноєвропейські уряди тягнуть зі своїх громадян, ми б цього робити не змогли. Тоді *держава* робила б це за нас. У Європі філософія урядування більш соціалістична, там держава здійснює перерозподіл прибутків. У США ця філософія більш індивідуалістична - тут панує принцип, що людина не зобов'язана СВОЇМИ прибутками від СВОЄЇ праці підтримувати навчання дітей ІНШИХ громадян держави. Я, чесно кажучи, не знаю, який принцип кращий. Є і переваги, і недоліки в обох.
> Так, у США безліч гуманітарних і релігійних внз, які не дають продуктивної вищої освіти. Випускник вміє тільки читати і обговорювати якесь питання. Проте має престижного диплома, хоча й працює барменом, диск-жокеєм, рекламником й т.п.
(ГП) Правда. Це дуже серйозна проблема. Дійсно, хороших робіт на всіх випускників ВНЗ не вистачає, особливо для гуманітаріїв. Але знову ж таки, тут все коріниться в американській філософії. Американці вірять, що людям треба надати рівних МОЖЛИВОСТЕЙ (не рівних подачок). Практично будь-хто МОЖЕ поступити до університету, і, якщо буде серйозно працювати, закінчити його. Далі вже справа таланту, енергії, життєвих обставин тощо.
>Так, на відміну від України, приватні університети США готують не самих болтологів,
(ГП) Дарма Ви так про гуманітаріїв. Я їх дуже поважаю і люблю з дитинства. Серед найближчих друзів моїх батьків були філософи, літературознавці. Хороші, серйозні гуманітарії приносять суспільству колосальну користь. То вже інша річ, що серед випускників гуманітраних ВНЗ багато халтури, але це ж не означає, що всі гуманітарії заслуговують на таку презирливу оцінку.
> але й природознавців, лікарів, агроспеціалістів та інженерів теж.
(ГП) Так. І вчителів, і священиків (зараз у США практично неможливо знайти посаду пастора без диплому магістра, хіба що десь зовсім у дичавині), і лаборантів вищої кваліфікації, і бухгалтерів (люди у США витрачають шалені суми на оплату праці бухгалтерів, які допомагають їм уникнути зайвого оподаткування з боку держави), і діячів мас-медіа, і ще дуже багато фахівців найрізноманітнішого профілю. Але їм всім треба пробиватися, просто так тут людині нічого в рота не валиться.
>Але найбільший внесок до американської цивілізації належить "імпортованим" фахівцям-імігрантам. І не тільки з Європи. Індійців, японців, китайців, в'єтнамців та ін. дуже багато.
(ГП) Так. Але і студентів-імігрантів дуже багато, не тільки професорів. Я мав студентів (в алфавітному порядку) з Албанії, Білорусі, Великої Британії, Данії, Кенії, Кореї, Малайзії, Росії, Румунії, України, Швеції, Японії. Багато з них має дуже сильне бажання залишитися у США і працювати тут у медицині, біотехнології, фармацевтичній промисловості, чи у природничих науках.
> Отже американські університети з їх системою балів - це бізнес з продажу гуманітарних дипломів, які нічого не варті, бо за ними не стоїть жодного вміння. Що вміє бакалавр мистецтв, який 4 роки вивчав англійську літературу, американську історію чи догматику баптизму? Нічого не вміє.
(ГП) У принципі так, але не треба узагальнювати. Головне, що людині дає американська система освіти у так званих ліберальних мистецтвах - це широка уява про світ і вміння вчитися. Дійсно, багато студентів "не бере" того, що їм дають, і їх ніхто не силує, і вони не просуваються у кар'єрі. Але ж не всі такі.
> 2. У сусідній із США країною, Канаді, все не так, як у США. Там вища освіта і медицина безкоштовні.
(ГП) Нічого безкоштовного не буває. Канадська держава бере з людей значно більші податки, ніж американська, і не витрачає ці податки на армію, як це робиться у США (де в армії служить півтора мільйони людей і де армія експлуатує найсучаснішу техніку у світі).
>Канадці гордяться тим, що в них порядки інші і не бажають запозичувати досвід США.
(ГП) Дуже добре. Але я на власні вуха чув квилення канадців про їх маленькі зарплати і високі податки. Не так мало канадців, які жовчно заздрять громадянам США. Тисячі канадців стоять у черзі на американське громадянство. Все не так просто і не так однозначно...
>У Франції є плата за навчання, але символічна, як колись було в СРСР. Я ще на першому курсі вносив двічі на рік плату за університет. Вона була менша за мою стипедію.
(ГП) Так. Це класична європейська ситуація. "Welfare state." "Nanny government." Височенні податки і купа нібито безплатних подачок усім порівну.
> 4. Наукові дослідження з вашої точки зору - це праця в так званих дешевих науках. Ядерні дослідження, астрофізика, космічні дослідження - поле діяльності головним чином величезних урядових наукових центрів. Деяка частина цієї діяльності відбувається у співпраці з університетами, але першість за урядовими центрами та інженерними центрами промислових корпорацій.
(ГП) Розумію. У біологічних науках це теж є. Я сам зараз намагаюся налагодити співпрацю з промисловою компанією, яка досліджує антикоагулянти. Проте вона не урядова, а приватна. У США є дійсно гігантські приватні корпорації ("Мерк," "Емджін" і інші), які мають бюджет і масштаб операцій значно більший, ніж будь-які державні установи, крім хіба що армії і космічної промисловості.
> Написати реферат про рівноправність жінок можна й в університеті, але зробити та запустити у космос ракету з апаратурою університет не може. Його професура може тільки консультувати проект.
(ГП) Це правда, але все-таки університети у США займаються далеко не тільки гуманітарною тематикою. Деякі суто університетські лабораторії, які мають хорошу репутацію, отримують дуже щедре фінансування від таких організацій, як NSF чи NIH. Професорів, які керують цими лабораторіями, університет майже повністю звільняє від викладацької роботи, і вони практично повністю концентруються на експериментах. За рахунок грантів ці професори можуть наймати армію так званих постдоків (недавніх випускників аспірантур) і купувати навіть і дороге обладнання. Ракету вони може і не запустять, але досліди, де використовується, скажімо, мас-спектрометрія чи рентгеноструктурний аналіз, вони проводити цілком здатні.
2005.06.18 | Рюген
Вы оба правы, как всегда.
Я лишь добавлю своих несколько "шелягів".Первое. Американская университетская система готовит хороших инженеров. А засилие иностранцев - не в недостатках системы, а в малой престижности инженерной профессии (зарплата как у квалифицированного рабочего/клерка, ну может чуть выше иногда), а ответственность - как у врача, зарплата которого чуть не на порядок выше (ну 5-6 раз точно), и больше, чем у проходимца-адвоката с зарплатой, сопоставимой с врачебной. Кстати, те же профессора получают 60-80 тыс., т.е. тоже не ахти (если нет хоздоговоров).
Я уже обращал внимание на то, что коллапс советской системы был в значительной степени связан с падением престижности высококвалифицированного производительного труда. Увы, Америка идет тем же путем, без советского фанатизма, но в том же направлении.
Второе. Действительно, Георгий - представитель/апологет "дешевых наук", которым нужны пробирки/препараты, в лучшем случае, хороший микроскоп. Для него рентгеновский микроскоп - это уже крутизна. А в нашей киевской конторе стояло пару электронных микроскопов. А, скажем, об аэродинамической трубе или суперкомпьютере для моделирования (я уж не говорю о радиотелескопах и ускорителях) - речи вообще не идет.
Третье. Важнейший плюс американской системы образования - организованность учебного процесса. Советский студент (а сейчас он остался таким же советским) - разгильдяй, а американский - пахарь. И университет для интенсивной работы предоставляет все возможности и даже заставляет/побуждает пахать. И если студент в университете научился работать - он преуспевает в жизни независимо от области применения. Советские же преподаватели плохо организовывают учебный процесс.
Четвертое. Платность. В бесплатности/доступности образования есть свои плюсы (теоретически общество обучает самых способных, а не самых обеспеченных), но мне лично больше нравится платная система. Повышается мотивация к обучению и престиж образования по сравнению с бесплатной системой. Кроме того, общество не несет ответственности за несоответствие образования рынку труда.
Пятое. Все это не имеет никакого отношения к общественной потребности в квалифицированных кадрах и научных исследованиях. В чем заключается смысл любой реформы? Есть некоторая потребность. А существующие институты не в состоянии удовлетворить эту потребность. Тогда проводится реформа для приведения институтов в соответствие с потребностью. А теперь внимание: какие потребности не удовлетворяет современная украинская наука и высшая школа? Потребности докторов в противовес потребностям академиков? Это внутрикорпоративный вопрос/разборка. На самом деле украинская наука и образование не удовлетворяют ничьих потребностей, кроме своих внутренних, потому что внешних просто нет. А раз внешних потребностей нет, то нет и критериев реформирования. Критерии соответствия неким "забугорным" требованиям здесь не работают: если украинская наука нужна загранице, то пусть заграница и реформирует украинскую науку по своему вкусу. Требовать денег под науку у украинского государства, но при этом подлаживаться, скажем, под Японию - это все равно что исследовательский центр компании Крайслер будет просить денег на исследования у компании Тойота. И кому будет нужет такой центр? Крайслеру или Тойоте? По-моему, ни тем, ни другим.
Боттом лайн. Реформирование (цели, средства) науки и образования лежат вне собственно науки и образования. Пока со стороны общества/государства не появится осмысленной и подкрепленной финансами потребности в определенной науке и образовании, они будут медленно и мучительно разлагаться, невзирая на всевозможную суету вокруг них и их реформирования. В лучшем случае вокруг этой суеты кто-то погреет руки (карманы). В худшем - все будет развалено бескорыстно. Все это в равной мере касается и медицины.
-------------------
Кстати, Вы обратили внимание на опросник со-матики на основном форуме? Там первые места занимает "реформирование" чего-то. Но абсолютно игнорируется ЦЕЛЬ реформирования. Очень показательный и характерный подход.
2005.06.18 | Георгій
"Дешева" наука теж все дорожчає й дорожчає...
Рюген пише:> (...) Действительно, Георгий - представитель/апологет "дешевых наук", которым нужны пробирки/препараты, в лучшем случае, хороший микроскоп. Для него рентгеновский микроскоп - это уже крутизна. А в нашей киевской конторе стояло пару электронных микроскопов. А, скажем, об аэродинамической трубе или суперкомпьютере для моделирования (я уж не говорю о радиотелескопах и ускорителях) - речи вообще не идет.
(ГП) Я не маю сумніву, що прикладна фізика, космічні дослідження і т.д. коштують дуже дорого, але насправді і молекулярна біологія стає дуже дорогою. Мікроскопи (в тому числі і електронні) - це не такі вже й дорогі прилади. Значно дорожче коштує обчислювальна техніка, яка аналізує візуальні зображення ("imaging"), а вона використовується у біологічних дослідженнях все ширше і ширше. Також досить дорого коштує обладнання і реактиви для так званої "полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі," де ми оцінюємо не результат штучного розмноження копій певного гену чи транскрипту, а сам хід цього процесу, його інтенсивність. Як я вже писав, у нашому відділі восени минулого року двоє молодих асистентів виграли досить великий грант від NIH, більше півмільйону доларів. За ці місяці вони встигли більш-менш задовільно обладнати для своїх дослідів одну невеличку кімнату і найняти для технічної допомоги одного співробітника. Більше половини грошей вже витрачено...
2005.06.19 | Рюген
Re: "Дешева" наука теж все дорожчає й дорожчає...
Георгій пише:> Рюген пише:
> > (...) Действительно, Георгий - представитель/апологет "дешевых наук", которым нужны пробирки/препараты, в лучшем случае, хороший микроскоп. Для него рентгеновский микроскоп - это уже крутизна. А в нашей киевской конторе стояло пару электронных микроскопов. А, скажем, об аэродинамической трубе или суперкомпьютере для моделирования (я уж не говорю о радиотелескопах и ускорителях) - речи вообще не идет.
> (ГП) Я не маю сумніву, що прикладна фізика, космічні дослідження і т.д. коштують дуже дорого, але насправді і молекулярна біологія стає дуже дорогою. Мікроскопи (в тому числі і електронні) - це не такі вже й дорогі прилади. Значно дорожче коштує обчислювальна техніка, яка аналізує візуальні зображення ("imaging"), а вона використовується у біологічних дослідженнях все ширше і ширше. Також досить дорого коштує обладнання і реактиви для так званої "полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі," де ми оцінюємо не результат штучного розмноження копій певного гену чи транскрипту, а сам хід цього процесу, його інтенсивність. Як я вже писав, у нашому відділі восени минулого року двоє молодих асистентів виграли досить великий грант від NIH, більше півмільйону доларів. За ці місяці вони встигли більш-менш задовільно обладнати для своїх дослідів одну невеличку кімнату і найняти для технічної допомоги одного співробітника. Більше половини грошей вже витрачено...
-------------
Конечно, разве я спорю? Но труба стоит сотни миллионов, ускоритель десятки миллиардов. Кстати, "image processing" на самом деле не такой уже и сложный продукт. Дорого стоит софт к обычным микроскопам/сканерам/томографам которые это делают. А его цена - это произвол изготовителя. Один из наиболее навороченных продуктов в этой области - FineReader - был создан на алгоритмах обработки изображений, разработанных в НИИГеодезии, если не ошибаюсь, для анализа аэрофотоснимков. А сейчас его со сканерами порой бесплатно раздают.
Кстати, "возможное" объяснение тому, что при "относительной" дешевизне исследований в Вашей области украинская наука в ней не светится все в том же - плохой научной логистике: нет необходимых препаратов, реактивов, литература недоступна, несовместимые или несопоставимые методики. Отсутствие публикаций в забугорных мурзилках - это уже скорее следствие такой оторванности и несовместимости.
Так что вы на "дешевую науку" не обижайтесь. Все все понимают. Обижайтесь на помаранцевых паяцев (или "за" них же), если хотите.
2005.06.19 | Роман ShaRP
Да ну?
Рюген пише:> Один из наиболее навороченных продуктов в этой области - FineReader
FineReader - это OCR. Думаю, Георгий имел в виду другое.
> - был создан на алгоритмах обработки изображений, разработанных в НИИГеодезии, если не ошибаюсь, для анализа аэрофотоснимков. А сейчас его со сканерами порой бесплатно раздают.
Вообще это коммерческая программа с особо злобной защитой. А если что производитель хочет раздавать со сканнерами - так он деньги и платит, плюс, и версию, наверное, раздает которая подешевле.
2005.06.19 | Рюген
Re: Да ну?
Роман ShaRP пише:> FineReader - это OCR. Думаю, Георгий имел в виду другое.
>
Спасибо, просветили.
OCR - частный случай систем распознавания образов (image recognition, pattern recognition). Это наиболее сложный вариант (компонента) image processing - обработки изображений.
> > - был создан на алгоритмах обработки изображений, разработанных в НИИГеодезии, если не ошибаюсь, для анализа аэрофотоснимков. А сейчас его со сканерами порой бесплатно раздают.
>
> Вообще это коммерческая программа с особо злобной защитой. А если что производитель хочет раздавать со сканнерами - так он деньги и платит, плюс, и версию, наверное, раздает которая подешевле.
Навороты (пакетное распознавание, распознавание форм) - не относятся собственно к движку. А движок (в составе bundled-версии программы) раздается вместе со сканером. Стоимость сканера с файнридером может быть 35 баксов. Спрашивается, сколько в нем файнридера?
2005.06.20 | Victoria
komentar do statti Pana Soskina
Jakshcho jdetsia pro doluchennja Ukrajiny do Bolonskoji umovy i pro vyznannja dyplomiv i naukovyzch stupeniv, zdobutych za kordonom, ja povnistiu pryjmaju storonu Pana Soskina. Takozh pidtrymuju ideju likvidaciji VAKu jak klasycznogo prykladu zalyshku administratyvno-komandnoji systemy.2005.07.13 | anatolij
Re: komentar do statti Pana Soskina
ce w zasadi jedyne misce z 'Programy" Soskina,jake maje sens: bo perekhid do normalnoji systemy naukowykh stupeniw aprobowanoji wsim switom je welmy aktualnoju,ce fakt,pro jakyj jszla mowa wzhe ne raz u riznykh publikacijakh..., jak i nasza 'mudra' systema VAKu pryznawannia naukowykh stupeniw, jaku "pereder" swogo czasu Komitet ponauci i oswiti Werkhownoji Radu pid "szcze mudriszym" keriwnyctwom nezaminymogo "reformatora-akademika" Igora Jukhnowskogo i wprowadyw w ukrajinsku naukowo-kwalifikacijnu systemu. Ce bulo sze na poczatku 90-kh rokiw, koly buwsza dowirena osoba Leonida Kuczmy jak kandydata w Prezydenty Ukrajiny (toj zhe Igor Jukhnowskyj!!!) stworiuwaw prosowietsku systemu VAKu w Ukrajini, pry ciomu postawywszy golowoju waku swogo spiwpraciwnyka po Akademiji Nauk, dobrogo fizyka-teoretyka ta perekladacza-japonista golowju VAKu...A dali wse piszlo-pojikhalo, i teper diakujuczy tij super-systemi majemo "doktora ekonomiky, PROFFESORA" Wiktora Janukowycza ta masu szcze inszykh "ekonomistiw", "filosofiw", "istorykiw" toszczo...I jak kazaw odym mydryj galyckyj kompozytor Stanislaw Liudkewycz "I NEMA NA TO RADY..."...Buwajte zdorowi!
2005.06.21 | Резонер
Re: "Дешева" наука теж все дорожчає й дорожчає...
Пане біоложе!Хочу дати вам пораду з приводу обробки зображень. У своїй науці
маю з цим справу дуже тривалий час.
Ви кажете, що обладнання для обробки зображень коштує дорого.
Давайте деталізуємо.
Спочатку про 'залізо'.
Персональний комп'ютер, який відмінно впорається
із двовимірними, а іноді і з тривимірними зображеннями, коштує не
дуже дорого. В залежності від ваших потреб можна вкластися у
400-2000 доларів. Якщо вам потрібна робота із
великими тривимірними та ще й
динамічними зображеннями, то тут масовий комп'ютер безсилий
потрібен суперкомп'ютер, які існують в одиничних екземплярах і
тимчасово орендуються.
Тепер про програмне забезпечення. Є досконала система обробки
зображень MIDAS. Вона розроблена у Німеччині, безкоштовна і
працює в безкоштовній операційній системі Лінукс.
Існує ще чимало безкоштовних систем обробки зображень.
Наприклад IRIS, яка працює під Віндовс.
Є також чимало комерційних систем обробки зображень, які є на Інтернеті
і зустрічаються на піратських дисках.
2005.06.21 | Резонер
Re: Вы оба правы, как всегда.
Абсолютно згоден. Реформувати треба не науку і не Національну академію,а державу.
Якби прикладна наука була потрібна державі, постало б питання як роширити
науку, бо вона - головний інструмент інноваційного розвитку і джерело
нечуваних прибутків. Балачки
про реформу стали б непотрібними. А прикладна наука витягла б за собою
джерело нових ідей і висококваліфіковваних кадрів - фундаментальну науку.
2005.07.05 | Резонер
Re: Стаття Соскіна " Трансформація системи вищої освіти ..."
Пане Георгіє!Ви добре помітили відмінність європейської цивілізації від
США. Фактично йдеться про трансферт. Так в економіці називають
процес примусового вилучення коштів в одних і перерозподіл їх
на користь інших. Фактично держав без трансферту не буває.
Монетаристська концепція економіки, яка домінує в США, заперечує
трансферт. Європа та Японія його широко використовують.
Безкоштовна освіта оплачується шляхом трансферту. В інтересах
всього суспільства не втрачати таланти, тому здібна дитина
повинна мати можливість отримати освіту (знання, а не диплом),
яку мусить оплатити все суспільство.
США працює в інший спосіб. Найсильніші вчені - імпортовані.
Бо умови праці в США кращі. А вони кращі через перевагу долара.
Впровадження доларів у світовий обіг дає можливість США
друкувати долари, за які можна скуповувати кращих спеціалістів.
Наскільки мені відомо, найвищі податки у Швеції - 74%.
Проте шведи не скаржаться. Соціальні гарантії дають достойну
компенсацію. І це - не зрівнялівка.
Я не розумію, навіщо канадцям громадянство США, адже їх
беруть на роботу в США і так. Невже так кортить бути
американськими виборцями.