Виховна роль школи?
07/05/2005 | Георгій
У зв'язку з недавніми дебатами про створення нового предмету під назвою "Етика віри," хочу запитати фахівців (у першу чергу, хоча також і взагалі всіх дописувачів): а в чому взагалі полягає виховна роль школи?
Я не є фахівцем з педагогіки, хоча маю особистий досвід викладання в американських університетах (вже більше 9 років) і також деякий особистий досвід спілкування з учителями американських середніх шкіл (біля 1 року). Моя власна думка про виховну роль школи досить-таки негативна. Мені здається, що школа у принципі не виконує ніякої позитивної виховної ролі, та й не може її виконувати. Виховує дітей родина, друзі, життя, у США також часто церква, але не школа. Школа дає уяви про світ, знання - але не етичний фундамент. Думаю, це так і в Європі, хоча я не маю особистого досвіду праці у школах там.
Цікаво було б почути ваші думки.
Я не є фахівцем з педагогіки, хоча маю особистий досвід викладання в американських університетах (вже більше 9 років) і також деякий особистий досвід спілкування з учителями американських середніх шкіл (біля 1 року). Моя власна думка про виховну роль школи досить-таки негативна. Мені здається, що школа у принципі не виконує ніякої позитивної виховної ролі, та й не може її виконувати. Виховує дітей родина, друзі, життя, у США також часто церква, але не школа. Школа дає уяви про світ, знання - але не етичний фундамент. Думаю, це так і в Європі, хоча я не маю особистого досвіду праці у школах там.
Цікаво було б почути ваші думки.
Відповіді
2005.07.07 | Роман ShaRP
Не зовсім погоджуюся.
Георгій пише:> У зв'язку з недавніми дебатами про створення нового предмету під назвою "Етика віри," хочу запитати фахівців (у першу чергу, хоча також і взагалі всіх дописувачів): а в чому взагалі полягає виховна роль школи?
Це залежить від школи.
> Мені здається, що школа у принципі не виконує ніякої позитивної виховної ролі, та й не може її виконувати.
Може, якщо захоче. Багато залежить від постатей саміх вчителів-викладачів як вихователів.
2005.07.07 | Георгій
Невже це тільки я такий виродок?
У моєму житті школа не грала рівно ніякої виховної ролі. Невже це я такий особливий, чи мені так не пощастило?2005.07.08 | Роман ShaRP
За що це Ви на себе так?
У будь-якому випадку потрібна більша база опитування.Розпитайте хоча б своїх студентів.
2005.07.12 | Koala
Re: Невже це тільки я такий виродок?
Ні, не тільки Ви. Я теж. А залежить це не так від школи, як від батьків. Якщо батьки думають про дитину лише, як би її щонайраніше в яслі віддати, на подовжений день залишити і взагалі ставляться як до обузи, то й доводиться шкільним вчителям дітей етиці навчати. Звісно, в батьків при цьому має бути можливість влаштувати дітям гідне дитинство - не напівсиротами. І це й є проблема.2005.07.26 | Orysja
Re: Невже це тільки я такий виродок?
Панове, але ж це закономірно. Якими б хорошими не були батьки, як би вони не старалися, але більшу частину свого життя доросла людина проводить на роботі. А якщо робота творча - то й вечори йдуть в хід. І сидіти три роки з дитиною матір не може - нонсенс це, після того на відповідальній роботі вона просто нікому не потрібна.Тому суспільне виховання дуже важливе, і його вагомість буде тільки зростати.
Батьки можуть дати дитині інше. Вони можуть дати ПРИКЛАД чесного життя, правдивості, працелюбства. І цей приклад надзвичайно важливий.
2005.07.26 | Orysja
Re: Не зовсім погоджуюся.
Знаєте, я закінчила звичайну київську українську школу. Можут навіть номер назвати, бо називаю з гордістю - № 58. Так от, в радянські часи нас не надто грузили політикою (наскільки можна було), нас виховали чесними і порядними людьми. У нас у класі не було наркоманів і алкоголіків. Ми всі були різні, з різних сімей (іноді дуже невдатних). Хто нас такими виховав? Школа. Наш класний керівник, наша прекрасна директор (на жаль, нині покійна). До речі, зараз там не гірший директор.Я це до чого? Виховна роль школи є і буде. А з негативами треба боротися.
2005.07.26 | Георгій
Re: Не зовсім погоджуюся.
Orysja пише:> Знаєте, я закінчила звичайну київську українську школу. Можут навіть номер назвати, бо називаю з гордістю - № 58.
(ГП) А я 51.
>Так от, в радянські часи нас не надто грузили політикою (наскільки можна було), нас виховали чесними і порядними людьми.
(ГП) Я про себе особисто просто не знаю, не впевнений. Так, я нібито чесна і досить порядна людина (хоча зробив у житті багато помилок і дурниць), але чи моя школа зіграла хоч якусь роль у тому, що я виріс чесним і порядним, я дуже сумніваюся. Я пригадую свої шкільні роки з жахом, як дуже, дуже тяжкий час у моєму житті. Постійний крик вчительок-істеричок. Так, вони, мабуть, зичили дітям добра і робили, що могли, але могли вони мало - через власну обмеженість, затурканість, крихітні зарплати, тощо. Спроби моєї школи виховувати мене були для мене дуже травматичними. Краще б та школа мені нічого не робила. От приклад батьків - інша річ, це в моєму житті був у значно більшій мірі позитив, світоч. Це мене і виховало, я думаю. Школа ні.
>У нас у класі не було наркоманів і алкоголіків. Ми всі були різні, з різних сімей (іноді дуже невдатних). Хто нас такими виховав? Школа. Наш класний керівник, наша прекрасна директор (на жаль, нині покійна). До речі, зараз там не гірший директор.
(ГП) Я можу згадати кількох непоганих вчителів - непоганих і як фахівці, і як люди, але їх роль у моєму вихованні мені непомітна. Зате дуже помітна, досі, у вигляді кошмарних спогадів, дуже негативна роль інших, більшості.
> Я це до чого? Виховна роль школи є і буде. А з негативами треба боротися.
(ГП) Не можу все отак просто підтвердити. Може і є ця виховна роль, але для деяких учнів типу Вашого покірного слуги чим тієї ролі менше, тим краще.
2005.07.27 | Orysja
Re: Не зовсім погоджуюся.
Я вам щиро співчуваю. Моя мама також закінчила школу, про яку згадує з жахом. І теж "ніби" порядна людина. Зрештою мабуть скрізь можна вирости порядною людиною. Але ось мені пощастило. І вважаю, що роль школи в моєму вихованні була дуже великою, хоча були в нас і вчительки-істерички, і різні маразми. Головне, що був напрямок, був кістяк колективу, справжнього педагогічного колективу. І є, наскільки я можу судити, і до сьогодні. Звичайно ми не зробимо такою кожну школу, але й не треба відкидати роль школи, вона є і завжди буде, й до її розвою треба йти з максимальною можливістю.2005.07.26 | Рюген
Re: Не зовсім погоджуюся.
Ариночка, это не та школа, что за "Украинским комсомольцем"?2005.07.27 | Orysja
Re: Не зовсім погоджуюся.
Ні, та була не то 57, не то 59, тому як правило і плутають. Але то була "крута" школа, а в таких рідко буває щось хороше. Моя біля площі Перемоги. І зараз там. Споруда будувалась для комерційного училища, там потрясний актовий зал. Щоправда все інше вже не так потрясно (мала дуже), але однак дуже красива. Я після того в нових школах, в яких доводилося читати лекції, відчуваю себе, хай Бог простить, як в сараї.2005.07.27 | Рюген
Школа жизни
Та школа действительно была крутая, но это вовсе не значит, что плохая. У меня были знакомые оттуда и ничего плохого о них я сказать не могу. Правда, и не хочу. Если я не ошибаюсь, там учились детки больших советских шишек, но держали их в строгости (в определенной мере, конечно), и уж позволять себе выходок в нынешнем стиле они никак не могли.Я не согласен с Георгием, когда он утверждает, что школа его не воспитывала. Но она его либо очень хорошо воспитала (хорошее воспитание как процесс как раз и незаметно - заметен результат), либо она его воспитала плохо и он этого стесняется. В любом случае школа влияет на воспитание человека не меньше родителей и улицы, хотя бы по количеству проведенного времени. И хорошо, когда это влияние осмысленно и идет на пользу.
2005.07.28 | Orysja
Re: Школа жизни
Мені тяжко судити, що дійсно діялося в тій школі, але розповіді про неї і про ще парочку інших в Києві тоді ходили різні, і як правило не дуже хороші. Мій колега, який закінчив "круту" школу (іншу) також згадує її без особливої радості. Втім, він мізантроп, і це також про щось говорить. В усякому разі, тут я згодна з Рюгеном - як би ми не згадували школу, але роль її в розвитку людини велика, і це в усякому разі слід мати на увазі, як аксіому, і вже з неї виходити, говорячи про виховний процес.2005.07.08 | Лариса
Re: Виховна роль школи?
А в чому виховна роль церви, не православ"я як такого, хоча і до нього немало запитань, а того, що ми маємо на сьогоднішній день: воюють поміж собою, виявляють неабияку неповагу до людей інших конфесій, часто-густо облудливі попи і викривлені уявлення про справжню віру, продажність і жажерливість, нерідко сексуальні збочення, нахабне втручання в справи держави, маніпуляція людьми з метою наживи і т. д. Я розумію, що всі ми далеко не без гріха, але я не наважусь повести дитину до такого "священнослужителя" і тим більше ніколи не довірю виховання своєї дитини. Згодна, школа зараз не лише займається вихованням дитини, навпаки, уже не рідкість скарги дітей на те, що вчителям нічого крім грошей не треба (було, що дитина просилась не йти в цей день до школи, бо вчитель вимагає за щось гроші). Але релігія протягом тисячоліть довела свою нездатність виховати цивілізоване високоморальне суспільство. Навпаки, з її благословення здійснювились страшні злочини проти людства.2005.07.26 | Orysja
Re: Виховна роль школи?
На сьогодні Ви, на жаль, маєте абсолютну рацію.Що ж стосується ідеалу, то релігійне виховання на хорошому рівні може дуже й дуже багато дати дитині. Але якщо ця дитина не пов"язує свою подальшу долю виключно зі служінням Богу, то цього просто мало.
2005.07.26 | Юрій
Re: Виховна роль школи?
Лариса пише:> А в чому виховна роль церви, не православ"я як такого, хоча і до нього немало запитань, а того, що ми маємо на сьогоднішній день: воюють поміж собою, виявляють неабияку неповагу до людей інших конфесій, часто-густо облудливі попи і викривлені уявлення про справжню віру, продажність і жажерливість, нерідко сексуальні збочення, нахабне втручання в справи держави, маніпуляція людьми з метою наживи і т. д.
Шановна пані ларисо, не плутайте релігію і церкву, православ"я і попів. Тим, що ви заперечуєте бути релігійному вихованню у школах, ви позбавляєте дитину можливості увійти в індивідуальний контакт з Богом. тут є первний парадокс. Це не можливо поза церквою, але відбувається суто індивідуально. В іделаі - так бачив школу Ян Амос Коменський - це міг би забезпечити вчитель у школі. Але не може, як показує досвід і практика ставлення до вчителів держави.
Я розумію, що всі ми далеко не без гріха, але я не наважусь повести дитину до такого "священнослужителя" і тим більше ніколи не довірю виховання своєї дитини. Згодна, школа зараз не лише займається вихованням дитини, навпаки, уже не рідкість скарги дітей на те, що вчителям нічого крім грошей не треба (було, що дитина просилась не йти в цей день до школи, бо вчитель вимагає за щось гроші). Але релігія протягом тисячоліть довела свою нездатність виховати цивілізоване високоморальне суспільство. Навпаки, з її благословення здійснювились страшні злочини проти людства.
Не відомо, щоби було з людством, якщо би не релігія. Може вона і втримала від "царства звіра"
Релігійний спосіб світосприйняття - за Сьореном Кьеркегором - є найбільш високим і найскладнішим способом самоусвідомлення людиною самого себе і відносин в суспільстві.
2005.07.27 | Orysja
Re: Виховна роль школи?
Священнослужитель - така ж людина, як і інші. Є такі, яким можна довірити і себе, і дитину, є такі, яким довіряти не можна. А от сектантам я в принципі не довіряю, не тільки тому, що мені смішна їх "урізана" ідеологія, а ще й тому, що українська ментальність пярмо пов"язана з українською релігійною культурою. Тобто з православ"ям і греко-католицизмом. А що стосується освіти, то Каменський для мене не є дороговказом. Давайте, панове, до свого повертатися. Святитель Петро Могила створив у Києві блискучу школу, ідеальну і за спрямованістю в галузі освіти, і за виховними якостями. І ця школа була православною.2005.07.27 | Георгій
Re: Виховна роль школи?
Юрій пише:> Шановна пані ларисо, не плутайте релігію і церкву, православ"я і попів. Тим, що ви заперечуєте бути релігійному вихованню у школах, ви позбавляєте дитину можливості увійти в індивідуальний контакт з Богом.
(ГП) Пане Юрію, але деякі християни Вам на таке скажуть: а чому Ви так принижуєте Бога? Невже Ви думаєте, що Він не здатен встановити цей контакт з дитиною? За християнською вірою, Бог не абстрактна сила, а жива істота, Яка має Свої плани, і Яка САМА активно шукає і знаходить людей. Причому Бог робить це Своїм власним способом, іноді дуже дивовижним. Особисто я зростав в абсолютно атеїстській родині, не кажучи вже про школу (анти-теїстську школу совковських часів). Але це не позбавило мене можливості контакту з Богом... Oчевидно, Він цей "контакт" зі мною встановив, коли мені було років так десять-одинадцять. Причому, як зараз пам"ятаю, не через релігійну міфологію, а через класичну музику, органну і хорову. Я співав у хорі хлопчиків київського Палацу піонерів і одного разу дуже сильно відчув присутність Бога, коли ми виконували фрагменти зі "Стабат Матер" Перголезі. З того моменту я зрозумів якимось моїм "нутром," що я вірю в Бога і у Христа, що я християнин. Це в мене залишилося на все життя. А якби мені моя дуже ненависна мені 51-а школа вбивала в голову, що я повинен бути хорошим християнином, тому що це наша, бачите, рідна культура така, християнська, і т.д. - не знаю... Мабуть, запручався б.
>тут є первний парадокс. Це не можливо поза церквою,
(ГП) Так, християни дійсно вірять, що християнство є суто колективна річ, що неможливо "танцювати самому з собою" тощо. Християнство неможливе без Церкви і не має ніякого смислу без "воцерковлення" людини. Правда, що приходить раніше - віра чи воцерковленість? - тут є різні точки зору. Кафоличні церкви традиційно вчили, що віра приходить завдяки воцерковленості, тоді як протестанти вважають, що воцерковленість приходить до вже віруючих завдяки їх вірі. Але це досить стара і складна теологічна суперечка. Як би там не було, християнам потрібна Церква, християни *Є* Церква, а всякі урізані, спрощені, політизовані/"патріотизовані" "екстракти" з християнства не мають з християнством нічого спільного.
>але відбувається суто індивідуально.
(ГП) Так.
>В іделаі - так бачив школу Ян Амос Коменський - це міг би забезпечити вчитель у школі. Але не може, як показує досвід і практика ставлення до вчителів держави.
(ГП) Та навіть не в тому річ. Просто, знову ж таки, за християнською вірою, Бог дає віру тим, кому ВІН хоче, і так, таким способом, яким ВІН хоче. Максимум, що можуть зробити вчителі і вихователі - це не заважати.
> Релігійний спосіб світосприйняття - за Сьореном Кьеркегором - є найбільш високим і найскладнішим способом самоусвідомлення людиною самого себе і відносин в суспільстві.
(ГП) Так. Хороший був філософ, цікавий, оригінальний, глибокий. Він для мене один із зразків християнського мислителя і борця за віру. До речі, він ДУЖЕ не любив офіціозну данську лютеранську церкву. Встромляв їй шпильки за шпильками, так само як і гегельянцям. Він взагалі був дуже іронічним, як і більшість чесних і глибоких інтелектуалів. Його "Страх і тремтіння" - одна з моїх улюблених настільних книжок.
2005.07.28 | Orysja
Re: Виховна роль школи?
> (ГП) Пане Юрію, але деякі християни Вам на таке скажуть: а чому Ви так принижуєте Бога? Невже Ви думаєте, що Він не здатен встановити цей контакт з дитиною? За християнською вірою, Бог не абстрактна сила, а жива істота, Яка має Свої плани, і Яка САМА активно шукає і знаходить людей. Причому Бог робить це Своїм власним способом, іноді дуже дивовижним. Особисто я зростав в абсолютно атеїстській родині, не кажучи вже про школу (анти-теїстську школу совковських часів). Але це не позбавило мене можливості контакту з Богом... Oчевидно, Він цей "контакт" зі мною встановив, коли мені було років так десять-одинадцять.Абсолютно вірно. Я навіть знаю, коли й де був той перший "контакт". Бо це почуття було абсолютно ні з чим не порівнянне. І моєму теперішньому, як сказано, "контакту" Православні "перепони" аж ніяк незаважають.
До речі, тим, хто хоче дійсно усвідомити, що таке Православ"я я пораджу лекції Осипова (як на мене, то краще їх не читати, а слухати, він блискуче говорить). В форматі, який легко закачується на будь-який носій вони є тут
http://www.102i3fm.ru/archive.html
До того вони ще й не великі за розміром, тому легше качати, не так трафік "їдять". Втім, їх можна купити і в магазині (бачила колись у Квадраті). Знаєте, я людина однозначно православна, мене ні в чому умовляти не треба, але ці лекції справили на мене величезне враження своєю простотою, прив"язаністю до сучасності і чисто лекторськими якостями. Їй-Богу, раджу послухати, в тому числі, всім, кому доведеться викладати предмет, який ми обговорюємо.
> (ГП) Так, християни дійсно вірять, що християнство є суто колективна річ, що неможливо "танцювати самому з собою" тощо. Християнство неможливе без Церкви і не має ніякого смислу без "воцерковлення" людини. Правда, що приходить раніше - віра чи воцерковленість? - тут є різні точки зору. Кафоличні церкви традиційно вчили, що віра приходить завдяки воцерковленості, тоді як протестанти вважають, що воцерковленість приходить до вже віруючих завдяки їх вірі. Але це досить стара і складна теологічна суперечка. Як би там не було, християнам потрібна Церква, християни *Є* Церква, а всякі урізані, спрощені, політизовані/"патріотизовані" "екстракти" з християнства не мають з християнством нічого спільного.
Ну, власне, можна і без церковного. Пустельники без неї іноді обходилися. Але якщо звичайний мирянин скаже мені, що він має рівень духовності як у прп. Антонія Великого - я наберу "03". Саме тому всі ці проповідники і пісеньки, які за гроші крутить наше телебачення і називає духовними, смішні й примітивні. Власне, звичайно, може бути протестантизм на високому рівні духовності, але це явно не те, що нам "згодовують". Втім, до даного шкільного курсу це відношення не має, оскільки курс викладає етику, а вона у більшості напрямків протестантизму (крім геть божевільних) практично така ж, як і в світових християнських релігій.
2005.07.29 | Георгій
Re: Виховна роль школи?
Orysja пише:>тим, хто хоче дійсно усвідомити, що таке Православ"я я пораджу лекції Осипова (як на мене, то краще їх не читати, а слухати, він блискуче говорить).
(ГП) А як з тими, хто НЕ хоче цього усвідомлювати? Вони вороги? Антидержавники? П'ята колона? Чи дійсно державна школа покликана примушувати дітей ХОТІТИ "усвідомити, що таке православ'я?"
> я людина однозначно православна, мене ні в чому умовляти не треба,
(П) Так само є інші люди, які є однозначно атеїсти, і їх теж ні в чому умовляти (державі, державній школі) не треба.
> Ну, власне, можна і без церковного. Пустельники без неї іноді обходилися. Але якщо звичайний мирянин скаже мені, що він має рівень духовності як у прп. Антонія Великого - я наберу "03".
(ГП) Зерен К'єркегор з Вами не погодився б. Його класичний образ "лицаря віри" - повна протилежність трагічним фігурам подвижників, мучеників тощо. Він шукав і знаходив тих лицарів головним чином серед дуже звичайних мирян у бідних робітничих кварталах Копенгагена, серед рибалок, базарних трогівців тощо. Це, за К'єркегором, люди, які з Божою допомогою "перестрибнули" зі стану, коли робляться драматичні "подвиги" типу побудови печер, у стан, коли людина просто відчуває, що вона нічого не потребує, що вона вже все отримала через віру. Звичайно, у 12-13 сторіччі історична ситуація була інша, потрібний був захист від татар і т.д., тому печери чи укріплені монастирі мали величезний позитивний сенс, але у суто духовному плані... християнські теологи можуть добре посперечатися, хто насправді має більше віри чи "духовності" - святитель, який нібито "стяжає Св. Духа" чи звичайний простий рибалка.
>Саме тому всі ці проповідники і пісеньки, які за гроші крутить наше телебачення і називає духовними, смішні й примітивні. Власне, звичайно, може бути протестантизм на високому рівні духовності,
(ГП) О, так, повірте мені, ДУЖЕ може. Але знову ж таки, хіба це задача державної школи агітувати за якийсь "високий рівень духовності," при тому, що навіть вже це поняття як таке трактується різними людьми абсолютно по-різному?
>але це явно не те, що нам "згодовують". Втім, до даного шкільного курсу це відношення не має, оскільки курс викладає етику, а вона у більшості напрямків протестантизму (крім геть божевільних) практично така ж, як і в світових християнських релігій.
(ГП) І не-христянських теж, і також точно така сама, як в атеїстів. Золоте правило "роби іншому те, що хочеш, щоби інші робили тобі" було за сотні років до Христа у моральному кодексі конфуціанців (атеїстів). Але головне, на мій погляд, взагалі не в тому, яке етичне вчення містить які правила, а хто виховує дитину прикладом.
2005.07.30 | Orysja
Re: Виховна роль школи?
> (ГП) А як з тими, хто НЕ хоче цього усвідомлювати? Вони вороги? Антидержавники? П'ята колона? Чи дійсно державна школа покликана примушувати дітей ХОТІТИ "усвідомити, що таке православ'я?"Яке порозуміння можливе в народі, де один не хочу зрозуміти, не те, що іншого, а навіть і значну частину інших? Дайте мені такий самий змістовний матеріал з іншої релігії, і я з привеликим задоволенням його прослухаю (прочитаю), просто з бажання зрозуміти, яка мета і смисл життя іншої людини, особливо, якщо вона - мій співвітчизник. А ситуацій типу "баба Яга - проти" ми занадто багато бачили в цьому світі.
Що ж стосується теми даного предмету, то я абсолютно впевнена, що поганого він в усякому разі нічого нікому не зробить, навіть якщо діти належать до іншої віри, та й хто завадить батькам відмовитися від вивчення цього предмету, якщо вже постане така потреба? Але для більшості дітей це буде корисно.
> (ГП) Так само є інші люди, які є однозначно атеїсти, і їх теж ні в чому умовляти (державі, державній школі) не треба.
А є люди глухі? Так що, музику відмінимо?
> > Ну, власне, можна і без церковного. Пустельники без неї іноді обходилися. Але якщо звичайний мирянин скаже мені, що він має рівень духовності як у прп. Антонія Великого - я наберу "03".
> (ГП) Зерен К'єркегор з Вами не погодився б. Його класичний образ "лицаря віри" - повна протилежність трагічним фігурам подвижників, мучеників тощо. Він шукав і знаходив тих лицарів головним чином серед дуже звичайних мирян у бідних робітничих кварталах Копенгагена, серед рибалок, базарних трогівців тощо. Це, за К'єркегором, люди, які з Божою допомогою "перестрибнули" зі стану, коли робляться драматичні "подвиги" типу побудови печер, у стан, коли людина просто відчуває, що вона нічого не потребує, що вона вже все отримала через віру. Звичайно, у 12-13 сторіччі історична ситуація була інша, потрібний був захист від татар і т.д., тому печери чи укріплені монастирі мали величезний позитивний сенс, але у суто духовному плані... християнські теологи можуть добре посперечатися, хто насправді має більше віри чи "духовності" - святитель, який нібито "стяжає Св. Духа" чи звичайний простий рибалка.
В історії Церкви є подібні випадки. Я особисто знаю декількох "монахинь в миру", що є надзвичайно духовними людьми, попри той цілком слушний негатив, який існує у відношенні до подібних людей навіть у середовищі віруючих Але їх небагато. По собі можу сказати, що мирські обставини не сприяють духовному росту людини, особливо на високих щаблях.
> >Саме тому всі ці проповідники і пісеньки, які за гроші крутить наше телебачення і називає духовними, смішні й примітивні. Власне, звичайно, може бути протестантизм на високому рівні духовності,
> (ГП) О, так, повірте мені, ДУЖЕ може. Але знову ж таки, хіба це задача державної школи агітувати за якийсь "високий рівень духовності," при тому, що навіть вже це поняття як таке трактується різними людьми абсолютно по-різному?
В курсі взагалі не передбачена ніяка духовність, там мова йде тільки про етику.
> (ГП) І не-христянських теж, і також точно така сама, як в атеїстів. Золоте правило "роби іншому те, що хочеш, щоби інші робили тобі" було за сотні років до Христа у моральному кодексі конфуціанців (атеїстів). Але головне, на мій погляд, взагалі не в тому, яке етичне вчення містить які правила, а хто виховує дитину прикладом.
Ну, щодо нехристиянських (та й деяких номінально християнських) - у мене є дуже багато застережень. По-перше, це не наша культура. Та й з іншим також не все ясно. Наприклад іудаїзм. З одного боку українська іудаїка - власне частина українського (точніше спільного на цій території) національного надбання, з іншого - в ортодоксальному іудаїзмі є речі, які мало асоціюються з ідеями християнства про загальну любов між людьми. Але це ще дріб"язок. Бо неправославні віровчення включають і такі "перли духовності", як мунівців, єговістів, кришнаїтів, Біле братство, неопоган, сатаністів і т.д. Самі розумієте, ніхто не захоче, щоб подібні "віровчення" впливали на моральний і духовний розвиток українських дітей.
А щодо прикладу, то Ви маєте абсолютну рацію. Але держава не здатна забезпечити кожній малій людині такий приклад. Це просто не її справа. Держава робить те, що може зробити.
2005.07.10 | NI_ZRADI
Добре було б якби хоч Української мови навчали
Я теж не знаю, що таке "виховна роль школи". Тут все буде залежати від вчителя. Якщо він моральний авторитет для учнів - добре, але як правило вчителів у нас презирають, як щколярі так і їхні батьки.На мій погляд для початку потрібно зробити школу хоча б тим місцем де діти можуть отримати знання з базових предметів. А то, був я минулого року в ліцеї №241 у Києві. Формально - Україномовний, але половина дітей у 9 класі не володіє українською мовою. А Ви кажете виховна роль... Тут хоча б базу знань закласти.
Про такі речі як фізика, хімія, біологія я взагалі мовчу.
На думку минулої і "нової" влади все, що потрібно сучасному громадянину України - це навчитися хреститися і грати у футбол.
2005.07.14 | Ірландець
Re: Добре було б якби хоч Української мови навчали
було б звичайно добре, бо вас дивлюся не навчили2005.07.14 | NI_ZRADI
Чия б корова мичала...
Ви б краще за собою слідкували. Одне речення, і то з помилками!2005.07.22 | anato
Re: Чия б корова мичала...
Чемності дописувачів не завадить бути присутньою ...навіть на Майдані, чи не так, Панове?А щодо "грамотності" письма, ...то нею, на жаль, не може похвалитись 99 відсотків автури, в тому числі й ваш покірний слуга...