В Україні є вчені світового рівня! Їх багато, їх не подолати!!
09/22/2005 | Той, що переконався
Я переконаний, що пан академік Чумаченко дав остаточну, зважену, достойну, стислу, аргументовану, теоретично бездоганну та емпірично обґрунтовану відповідь всім критикам на адресу нашої славетної Національної Академії наук, та перш за все її дійсних та майбутніх членів, принаймні у сфері економічних наук.
Ганьба Нобелівському комітету за невизнання (поки що) незаперечного внеску наших економістів у скарбницю світової економічної науки та перетворення України на найпотужнішу у економічному відношенню країну світу!
Нетерпляче чекаю на аналогічні відповіді, що розкриють мені та іншим дописувачам цього форуму очі на дійсний стан речей у галузях вітчизняних права, філософії, політології, історії, мовознавства, соціології, психології, літературознавства ...
Усім, хто на цьому форумі зі злостивістю та незнанням суті справи пише про нашу академічну науку та її видатних представників, має бути дуже соромно.
Швиденько до церкви – замолювати гріхи!
Той, що переконався
Микола ЧУМАЧЕНКО, академік НАМ України
“ЧИ ВІДСТАЄ ЕКОНОМІЧНА НАУКА УКРАЇНИ ВІД ЗАХІДНОЇ?
Незважаючи на різноманітні недоліки функціонування української науки взагалі та вчених економічного спрямування зокрема, дослідників, напрацювання яких можна сміливо порівнювати зі здобутками відомих зарубіжних економістів, не так уже й мало. Серед них В.М.Геєць, ААЧухно, О.О.Бакаєв, М.Т.Долішній, І.І.Лукінов, Ю.М.Пахомов, С.І.Пирожков, О.І.Амоша, О.Г.Білорус, Б.М.Данилишин, Е.М.ЛІбанова, Ю.Ю.Туниця.
Яскравою рисою формування наукового світогляду радянських економістів можна назвати ізоляцію від Заходу. З отриманням незалежності діяльність вчених пожвавилась, мова зайшла про створення нових інститутів та розширення тематики досліджень. Розгорнулися дослідження відділення економіки, почали встановлюватися зв'язки з урядовими структурами, з ВНЗ, налагодилася підготовка підручників та посібників, почали розробляти тему «Економіка знань», обґрунтовувати інноваційний шлях розвитку економіки в умовах глобалізму. Саме інновації можна вважати ефективним шляхом до підвищення конкурентоспроможності продукції.
Після трансформації системи радянського господарювання, появи приватної власності з'явилися специфічні механізми ринкової діяльності, наприклад, формується фондовий ринок. З'явилася необхідність у появі нових спеціальностей. Все це потребує унормування та осмислення на найвищому рівні.
Універсальним законом функціонування матерії є діяльність від центру до периферії, від вищого до нижчого. Науковим центром країни є Національна академія наук. Якщо розмова точиться навколо питання про її ліквідацію, країна ризикує залишитися без академічної науки взагалі.
До дискусії підключилися й члени академії наук. На її офіційному сайті створено поштову скриньку Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАНУ. Кожен бажаючий може внести свої пропозиції.
А тема форуму, який відбувся нещодавно — «Майбутнє науки — майбутнє України» — свідчить про те, що доля української науки взагалі та НАНУ зокрема вирішиться якнайоптимальніше, тобто шляхом не руйнування Академії, а за рахунок збільшення фінансування та вдосконалення роботи вчених”.
ВРЯТУЄМО АКАДЕМІЮ НАУК ВІД НЕДОЦІЛЬНОГО РАДИКАЛІЗМУ // Економіст, 2005, 8: 27.
Відповіді
2005.09.22 | Аскет
Просветление
Теперь понятно, почему Президент отправил правительство в отставку. Да потому что не был академик Чумаченко советником по экономике у бывшего премьера.2005.09.23 | Dumaj
Re: В Україні є вчені світового рівня! Їх багато, їх не подолати!!
Академики убегают от дискуссии, они ее боятся и хотят, чтобы все прошло потихоньку и их не трогали. Редко кто из них отваживается на высказывания. Поэтому Чумаченко уже герой, но читать его скучно. У него как и у всех, кто около этой кормушки, главная мысль – дайте больше денег и мы будем здорово работать. Но в этом же украинском "Економісте" (№8-2005) развеселая полемика Габович+Кузнецов с двумя приспешниками-неакадемиками. Вот это читать действительно интересно. И то, что "пустых" академиков надо гнать от корыта – это правильно.2005.09.23 | AVK
Re: В Україні є вчені світового рівня! Їх багато, їх не подолати!!
Економіст, 2005, 8: 27.
Демонструє що "там" немає розуміння що таке наука та дослідницька діяльність (як суспільні інститути), що таке знання, яким чином воно створюється та "працює" в сучасному світі і в Україні.
(Як приклад - такі теми як "економіки знань" та "інноваційний шлях розвитку економіки в умовах глобалізму" є повне "обезьянничество", вони цілком імпортовані із західної популярної економічної літератури 70-х і кінця 80-х рр.
Тут навіть немає сенсу оцінювати тематичну і предметну адекватність вказаних тем для розвитку економічного мислення в Україні...)
Тому взагалі "Економіст, 2005, 8: 27" також демонструє професійну безвідповідальність (навіть не вказані джерела імпортованих тем).
Але велике спасибі "Економіст, 2005, 8: 27" за цей демонстративний матеріал.
2005.09.23 | Пошукач
Re: В Україні є вчені світового рівня! Їх багато, їх не подолати
Вельми цікава стаття. Пішов до газетного кіоску. Дивно, але є такий журнал. 13 гривень. Придбав. Прочитав. Отримав справжню насолоду.Головний месидж статті. Збільшити фінансування, удосконалювати до нескінченності працю вчених та, борони Боже, не запитувати про наукові та практичні наслідки цієї праці. Наприклад в економіці.
Є й інші месиджі.
Довічних академічних стипендій замало, давай патронат Президента! Згідно з тлумачними словниками, патронат – це або заступництво з чийогось боку, або державний заклад для утримування сиріт. Іншими словами, піклування про осіб, що не здатні подбати про себе. Припускає повну залежність від патрона.
Чи чув щось наш академік про академічну свободу, яка означає служіння та підпорядкування вчених тільки істині й більш нікому?
2005.09.23 | Yulia
Re: В Україні є вчені світового рівня! Їх багато, їх не подолати
Скажіть, будь-ласка, пане Пошукач, де Ви придбали Економіст? Я б теж охоче ознайомилась зі згаданою статтею, але, наскільки мені відомо, журнал поширюється за підпискою.Вдячна наперед.2005.09.23 | Спостерігач
To Jylia
Дійсно так. Після допиту кіоскерка стверджує, що її знайомий просив продати його примирник, якій він отримує по підписці.
ПІДПИСУЙТЕ!
2005.09.23 | Реаліст
І це рівень аргументації академіка?
Звертаю увагу на лише один силогізм.
Академік вважає досягненням те, що “З отриманням незалежності діяльність вчених пожвавилась, мова зайшла про створення нових інститутів та розширення тематики досліджень. Розгорнулися дослідження відділення економіки, ....!”.
Висновок: до отримання незалежності все це було відсутнє!!! А за що ж він та його товариші отримали довічну академічну стипендію???
Ганьба! Що ж казати про пересічних проффесорів та колишніх бухгалтерів!
2005.09.23 | Гіперреаліст
Дочекалися – Буде в Україні нобелевський лауреат з фізики!
За відкриття центру матерії та фундаментального закону всесвіту (“універсальним законом функціонування матерії є діяльність від центру до периферії, від вищого до нижчого”) пропоную обрати пана Чумаченка до секцій всіх природничих наук НАН, створити окрему академічну установу по одержанню та вивченню наслідків з цього закону, ввести до учбових програм всіх навчальних закладів нове вчення про центр матерії, нагородити його всіма державними преміями, запропонувати уряду Грузії у Кутаїсі, де він починав свою плідну наукову діяльність, відкрити музей та встановити пам’ятник, на кшталт того що встановлений біля будиночку конференц-залу Президії НАНУ.
2005.09.26 | Аскет
Единственно возможный выход из нашей халепы
Читая и перечитывая много раз статью академика Чумаченко, я убедился (или используя современный политический сленг, «переконався») в том, что в ней содержится универсальный рецепт решения всех наших проблем. К сожалению, этого в упор не видят злопыхатели и наши поводыри.
Посылки.
Первая.
«В квітні 2005 року при НАНУ вже було утворено представницьку Комісію з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАНУ та організовано широке обговорення цих питань науковцями Академії, вченими радами інститутів, громадськими науковими організаціями. Тому для підвищення ефективності концептуальних пошуків у постанові Президії НАНУ пропонувалося робочій групі використовувати напрацювання Комісії та систематично поєднувати діяльність означених утворень».
Вторая.
«А тема форуму, який відбувся нещодавно — «Майбутнє науки — майбутнє України» — свідчить про те, що доля української науки взагалі та НАНУ зокрема вирішиться якнайоптимальніше, тобто шляхом не руйнування Академії, а за рахунок збільшення фінансування та вдосконалення роботи вчених».
Вывод.
Таким образом, для решения всех наших проблем надо всего лишь провести много разных форумов с соответствующими темами и названиями. Например, с целью решения экономических проблем проводим форум «Будущее экономики – будущее Украины». Уже сама эта тема и название убедительно свидетельствуют, что судьба украинской экономики разрешится самым оптимальным образом, то есть не путем разрушения экономики, а за счет увеличения финансирования и совершенствования работы экономистов. Далее проводим форумы «Будущее сельского хозяйства – будущее Украины», «Будущее образования – будущее Украины», «Будущее армии – будущее Украины» и так далее.
Следствия.
В итоге, нам и даром не понадобится золото Полуботка. Норвегия будет пасти задних в рейтинге самых богатых стран, а Украина будет на первом месте. Мы этих нищих западноевропейцев будем отлавливать на границе и отсылать в их безнадежно отсталую, то есть бесфорумную, западную Европу. И все это благодаря реализации всего лишь одной идеи одного действительного члена нашей славной Академии.