Просьба к членам группы по разработке концепции развития научной
10/05/2005 | Аскет
А также просьба к участникам и посетителям этого форума донести первую просьбу до адресатов.
Я понимаю, что не царское это дело отвечать на разные там дурацкие вопросы. Но все же надеюсь, что хотя бы один глубокоуважаемый член этой рабочей группы найдет время среагировать, если не на этом форуме, то в средствах массовой информации, на следующие простые просьбы.
НАЗОВИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ НЕ НРАВЯТСЯ ЛИЧНО ВАМ В ОРГАНИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНСКОЙ НАУКИ, ЛЮБЫЕ, ХОТЬ САМЫЕ НЕЗНАЧИТЕЛЬНЫЕ.
УКАЖИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, КРАТКО И ВРАЗУМИТЕЛЬНО, ЧТО ЛИЧНО ВАМ МЕШАЛО ИЛИ ПРОДОЛЖАЕТ МЕШАТЬ ПОПАСТЬ В СОТНЮ МИРОВЫХ ЛИДЕРОВ В ТОЙ(ЕХ) ОБЛАСТИ(ЯХ) НАУКИ, КОТОРУЮ(ЫЕ) ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЕТЕ?
ЕСЛИ ВЫ ПОЛАГАЕТЕ, ЧТО ВЫ УЖЕ В ЭТОЙ СОТНЕ, ДАЙТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, УБЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОВОДЫ В ПОЛЬЗУ ЭТОГО МНЕНИЯ.
Премного Вам благодарен.
Аскет
Я понимаю, что не царское это дело отвечать на разные там дурацкие вопросы. Но все же надеюсь, что хотя бы один глубокоуважаемый член этой рабочей группы найдет время среагировать, если не на этом форуме, то в средствах массовой информации, на следующие простые просьбы.
НАЗОВИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ НЕ НРАВЯТСЯ ЛИЧНО ВАМ В ОРГАНИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНСКОЙ НАУКИ, ЛЮБЫЕ, ХОТЬ САМЫЕ НЕЗНАЧИТЕЛЬНЫЕ.
УКАЖИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, КРАТКО И ВРАЗУМИТЕЛЬНО, ЧТО ЛИЧНО ВАМ МЕШАЛО ИЛИ ПРОДОЛЖАЕТ МЕШАТЬ ПОПАСТЬ В СОТНЮ МИРОВЫХ ЛИДЕРОВ В ТОЙ(ЕХ) ОБЛАСТИ(ЯХ) НАУКИ, КОТОРУЮ(ЫЕ) ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЕТЕ?
ЕСЛИ ВЫ ПОЛАГАЕТЕ, ЧТО ВЫ УЖЕ В ЭТОЙ СОТНЕ, ДАЙТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, УБЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОВОДЫ В ПОЛЬЗУ ЭТОГО МНЕНИЯ.
Премного Вам благодарен.
Аскет
Відповіді
2005.10.05 | Рюген
Комментарии к вопросам.
Аскет пише:> А также просьба к участникам и посетителям этого форума донести первую просьбу до адресатjов.
>
> Я понимаю, что не царское это дело отвечать на разные там дурацкие вопросы. Но все же надеюсь, что хотя бы один глубокоуважаемый член этой рабочей группы найдет время среагировать, если не на этом форуме, то в средствах массовой информации, на следующие простые просьбы.
>
> НАЗОВИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ НЕ НРАВЯТСЯ ЛИЧНО ВАМ В ОРГАНИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНСКОЙ НАУКЕ, ЛЮБЫЕ, ХОТЬ САМЫЕ НЕЗНАЧИТЕЛЬНЫЕ.
>
> УКАЖИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, КРАТКО И ВРАЗУМИТЕЛЬНО, ЧТО ЛИЧНО ВАМ МЕШАЛО ИЛИ ПРОДОЛЖАЕТ МЕШАТЬ ПОПАСТЬ В СОТНЮ МИРОВЫХ ЛИДЕРОВ В ТОЙ(ЕХ) ОБЛАСТИ(ЯХ) НАУКИ, КОТОРУЮ(ЫЕ) ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЕТЕ?
>
> ЕСЛИ ВЫ ПОЛАГАЕТЕ, ЧТО ВЫ УЖЕ В ЭТОЙ СОТНЕ, ДАЙТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, УБЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОВОДЫ В ПОЛЬЗУ ЭТОГО МНЕНИЯ.
>
> Премного Вам благодарен.
>
> Аскет
1. Слово "наука" следует (по-видимому) употребить в родительном, а не дательном падеже. Во всяком случае, так учит В.И.Чапаев.
2-3. Наука, даже научный национализм, не шахматы, не теннис и даже не бокс. Рейтингов, баллов, очков (points, not glasses neither asses) и прочей мишуры не имеет. Посему утверждение о вхождении (а равно и опровержение такого утверждения) лишено смысла. Это как сравнивать 2 комплексных числа. О них можно только сказать, равны они али нет.
В остальном вопросы безукоризненны.
2005.10.05 | Аскет
Комментарии к комментариям г-на Рюгена
1. Слово "наука" следует (по-видимому) употребить в родительном, а не дательном падеже. Во всяком случае, так учит В.И.Чапаев.Спасибо. Исправил. Учту на будущее. Сделал выговор секретарше за плохую вычитку текста. Лишу ее годовой премии.
2-3. Наука, даже научный национализм, не шахматы, не теннис и даже не бокс. Рейтингов, баллов, очков (points, not glasses neither asses) и прочей мишуры не имеет. Посему утверждение о вхождении (а равно и опровержение такого утверждения) лишено смысла. Это как сравнивать 2 комплексных числа. О них можно только сказать, равны они али нет.
В остальном вопросы безукоризненны.
1) То, что наука не то и не это, согласен.
2) Позволю себе указать на логическое противоречие в Ваших рассуждениях: «Это как сравнивать 2 комплексных числа. О них можно только сказать, равны они али нет».
Смиренно обращаю Ваше внимание на то, что Вы утверждением «О них [комплексних числах] можно только сказать, равны они али нет» СРАВНИВАЕТЕ эти числа, то есть совершаете действие, которое считаете бессмысленным.
Кроме того, напомню Вам еще один широко известный в узких кругах способ сравнения комплексных чисел -- по их модулю.
3) Вернемся к нашим баранам.
Желательно бы получить от Вас объяснение, почему научные результаты нельзя оценивать, и соответственно, ранжировать их авторов?
Для этого, очевидно, необходимо дать какое-то рабочее определение науки. И показать, что, исходя из него, оценок значимости научных результатов вообще быть не может. С нетерпением жду Вашего аргументированного ответа.
Кстати, большинство наших уважаемых академиков, как черт ладана, боятся любых попыток сравнения их научных достижений с результатами западных ученых. Ездить предпочитают на иномарках, работать на зарубежных компьютерах, работать в кабинетах с евроремонтом и т.д., а вот сравнивать свои результаты и их значимость с результатами зарубежными коллегами категорически не хотят.
Печально, что и некоторые участники этого форума в таких сравнениях видят проявление унижение отечественной науки и ее лучших представителей. Ну да, у нас действительно все уникальное и не имеющее аналогов в мире!
4) Как мне кажется, любой РАБОТАЮЩИЙ НАУЧНЫЙ сотрудник всегда может указать сотню тех, кто в его области занимает лидирующие позиции, кто в ней считается настоящим авторитетом, кто пишет статьи и книги, которые интересно читать, кто выдвигает оригинальные идеи, кто попадает в обзоры и т.д. и т.п.
Разные там индексы, рейтинги и всякие нобелевские премии только оформляют, не всегда, правда, справедливо, эту интуицию большинства работающих ученых.
Задачи сравнения, оценивания научных результатов и их творцов решают, точнее, должны решать, и их коллеги, а также оппоненты, члены ученых советов, рецензенты, программные комитеты конференций и т.п.
Когда эти механизмы оценивания только имитируются, вот тогда на первое место выдвигается отбор кадров по кумовству, степени родства, происхождению из одного села, партийной принадлежности, землячеству, национальности, степени подхалимажа, прописке и пр. В таких условиях даже скромная попытка возразить против этой повседневной практики воспринимается как призыв к ликвидации науки вообще.
5) Не ясен переход от Вашей уничижительной критики вопросов к их оценке как безукоризненных. Отсутствие логики или слишком изысканный сарказм?
Заранее приношу извинения за возможные орфографические и грамматические ошибки, а также погрешности стиля. Секретарша уже ушла.
2005.10.06 | Рюген
О переходе количества в качество и обратно
1. По поводу сравнения комплексных чисел. Сравнение предполагает наличие общей меры, но в том-то и дело, что общей меры для комплексных чисел не сущестует. Модуль комплексного числа - это рациональное число, и сравнивая модули, вы сравниваете рациональные числа, а отнюдь не комплексные. Комплексные числа могут только совпасть между собой или нет.2. Аналогично для ученых (и для полководцев) не существует меры, по которой их можно было бы сравнивать. Степень "выдающести" полководца или ученого определяется степенью его общественного признания и только. Поэтому на Украине нет выдающихся ученых просто потому, что общество (как я об этом раньше писал) не в состоянии оценить их деятельность.
В своей области я скромно считаю себя лучшим специалистом. Но я вполне допускаю наличие в другом конце страны другого специалиста, который решает аналогичную задачу другими, своими любимыми, методами и признаю в нем лучшего специалиста в своей области. А сравниться с ним мы можем только через степень общественного признания: гранты, патенты, публикации, степени, премии.
Использовать чужую(=иностранную) меру аналогично измерению удава мартышками или попугаями или еще чем-либо. Если ученый А по некоторому мнению, получил большее признание в Голландии, чем ученый Б в Малайзии, но ученый Б получил большее признание в Швеции, чем ученый А в Бразилии, как это соотносится с научным признанием А и Б на Украине? Грубо, обывательски: вот пусть им Малайзия с Бразилией и платят. Но изначально-то речь идет о том, чтобы Украина платила тому, кто получил большее признание в Голландии, ведь так? В таких хитроумных конструкциях нет никакого смысла, по моему мнению.
А определения науке я не дам. И не ждите. Можете нарыть какое-нибудь марксистское определение, можете еще какое-нибудь. Мне все равно. Важно, что ни одно из этих определений Вам не даст меру для сравнения двух ученых.
Аскет пише:
> Спасибо. Исправил. Учту на будущее. Сделал выговор секретарше за плохую вычитку текста. Лишу ее годовой премии.
>
По этому поводу у меня имеется вопрос: Если в Вас встает вопрос к женщине и начинает течь в этом направлении мысль, имеете ли Вы секретаря на такой случай? Если такого секретаря у Вас нет, не собираетесь ли Вы открыть вакансию? Можно ли подавать резюме?
> Кстати, большинство наших уважаемых академиков, как черт ладана, боятся любых попыток сравнения их научных достижений с результатами западных ученых. Ездить предпочитают на иномарках, работать на зарубежных компьютерах, работать в кабинетах с евроремонтом и т.д., а вот сравнивать свои результаты и их значимость с результатами зарубежными коллегами категорически не хотят.
>
Это абстрактные суждения. Американские ученые тоже работают на импортном обрудовании (приборы японские и швейцарские), ездят на импортных автомобилях (японских и немецких), работают за китайскими компьютерами и так далее. А ремонт в кабинете у них могут сделать украинцы. Или, по крайней мере, мусор выносить. И не сравнивают они свои разработки с зарубежными аналогами. Они ищут деньги для продолжения или начала новых ислледований. Или в Америке, или в Китае, или в России. А вот когда они ведут исследования, они смотрят кто что уже сделал, чтобы не изобретать велосипед и порой пользуются чужими результатами или чужим опытом, соответственно его оплачивая. И если Вам случайно перепадет от того копеечка, Вы будете считать насколько Ваш уровень соответствует мировому?
> Печально, что и некоторые участники этого форума в таких сравнениях видят проявление унижение отечественной науки и ее лучших представителей. Ну да, у нас действительно все уникальное и не имеющее аналогов в мире!
>
Какое унижение? Унижение заключается в том, что украинское общество не в состоянии воспользоваться имеющимися возможностями. Это как перед Вами роскошная дама, готовая, а Вы не можете воспользоваться ее прелестями, да еще и обвиняете ее в том, что она-де непрореформирована. И пускай, мол, она на других покажет, на что способна. Нет, це вже извращение вобще ...
> 4) Как мне кажется, любой РАБОТАЮЩИЙ НАУЧНЫЙ сотрудник всегда может указать сотню тех, кто в его области занимает лидирующие позиции, кто в ней считается настоящим авторитетом, кто пишет статьи и книги, которые интересно читать, кто выдвигает оригинальные идеи, кто попадает в обзоры и т.д. и т.п.
>
Похоже, у Вас несколько отстраненное представление о науке. Каждый может назвать десяток-два-три ВСЕГО работающих в его области. При этом пользуются результатами и других (из смежных областей), но фрагментарно и эпизодически.
> Задачи сравнения, оценивания научных результатов и их творцов решают, точнее, должны решать, и их коллеги, а также оппоненты, члены ученых советов, рецензенты, программные комитеты конференций и т.п.
>
Трудно сказать. Конференции служат, на мой взгляд, для того, чтобы вывести в свет молодняк, потусоваться мэтрам, обменяться идеями и проблемами и попить пива/водки среднему поколению. Они не ставят своей задачей ранжирование ученых. Хотя, конечно, награждают некоторые работы.
Задачи ученых советов в определении научной политики какого-либо коллектива. В него может затесаться гадкий утенок, которого и оценить-то будет некому.
> Когда эти механизмы оценивания только имитируются, вот тогда на первое место выдвигается отбор кадров по кумовству, степени родства, происхождению из одного села, партийной принадлежности, землячеству, национальности, степени подхалимажа, прописке и пр. В таких условиях даже скромная попытка возразить против этой повседневной практики воспринимается как призыв к ликвидации науки вообще.
>
Это у Вас публицистический пассаж. Бытовал такой анекдот про академика Иоффе: пришла к нему аспирантка работать, а он ее спровадил да еще сказал: что здесь будет делать женщина, да еще и нееврейка? Можно возмущаться и размахивать руками, но Иоффе - Нобелевский лауреат. Талантливые люди вообще часто негодяями оказываются. Обратное неверно.
Возразить против этой порочной практики можно только одним способом: загрузить ученых. Общественно необходимой и полезной работой. Тогда те, кто эту работу выполнить неспособен, автоматически отвалятся. Это, конечно, не 100%-эффективный метод, но все-таки какой-то механизм.
> 5) Не ясен переход от Вашей уничижительной критики вопросов к их оценке как безукоризненных. Отсутствие логики или слишком изысканный сарказм?
>
> Заранее приношу извинения за возможные орфографические и грамматические ошибки, а также погрешности стиля. Секретарша уже ушла.
Видите, последней фразой Вы частично ответили на предыдущий вопрос. Жаль, что секретарша уже ушла. Но Вы ее в любом случае не лишайте премии.
А ашипки ета ирунда.
2005.10.06 | Аскет
Эксперту всех наук Рюгену
«Сущестует» ли в природе такой лауреат нобелевской премии как Иоффе?
Убедительно прошу Вас как лучшего специалиста в Вашей области указать, за что и когда «папаша Йоффе» получил эту премию?
Знаток Вы наш непревзойденный в «сферах» математики, физики, биологии и философии!
И Вы еще не член какой-либо из наших академий?
Кстати, а какую меру Вы имеете в виду, Лебега или Бореля? Или по Гегелю?
Напоминаю, что моя просьба была обращена к членам группы по разработке концепции развития научной «сферы».
2005.10.06 | Рюген
400 г еды. Или 100 ведущих ученых
Аскет пише:>
>
> «Сущестует» ли в природе такой лауреат нобелевской премии как Иоффе?
>
> Убедительно прошу Вас как лучшего специалиста в Вашей области указать, за что и когда «папаша Йоффе» получил эту премию?
>
Не существует. Это моя ошибка.
Я не специалист в перечисленных Вами глобальных науках, как и Вы, впрочем. Иначе бы Вы не стали сравнивать комплексные числа и рассуждать о ранжировании сотен ученых в каждой конкретной области.
> Знаток Вы наш непревзойденный в «сферах» математики, физики, биологии и философии!
> И Вы еще не член какой-либо из наших академий?
>
> Кстати, а какую меру Вы имеете в виду, Лебега или Бореля? Или по Гегелю?
>
Я имею в виду чувство меры.
> Напоминаю, что моя просьба была обращена к членам группы по разработке концепции развития научной «сферы».
А почему "сферы", а не "эллипсоида"?
Напоминаю: Ваша просьба была обращена к участникам форума.
Вы не имеете отношения к Академии, но беретесь ее реформировать? Давайте лучше начнем с Вас. Будет смешнее. И убытков меньше.
http://www.vor.ru/VIS_A_VIS_new/ZhAlferov_w1251_arx.html
2005.10.06 | Аскет
Пан Рюген! Читайте указы Президента
а не только свои "чувственные" тексты.Довожу до Вашего сведения название Президентского указа. "Про робочу групу з розроблення концепції розвитку наукової СФЕРЫ".
2005.10.06 | Рюген
Re: Пан Рюген! - Ви у мене вівці не пасли...
какой я Вам пан?У президента 7 пятниц на неделе. Что и как он захочет прореформировать - глядь, еще и передумает. Я откликнулся на Ваш постинг. Вы задавали вопрос, что мешает украинским ученым оказаться в сотне мировых лидеров в своей науке. Я Вам задал уточняющий вопрос: как отобрать эту сотню лидеров? Тем более, если в какой-то науке вообще может быть специалистов на порядок меньше. В ответ Вы мне начали что-то из "диалектики множеств" наяривать. Чтобы что-то улучшить надо прежде всего выяснить, что плохо, что не устраивает, потом как должно быть, потом как пройти от того что есть к тому, что нужно, а потом разработать механизмы и средства этого перехода. Я, темный, это так понимаю. У Вас, а равно и президента, нет никакого понятия о том как должно быть и тем более о средствах и механизмах. Есть просто пожелание "сделайте нам красиво". А Вы нам красиво сделать не хотите? Тогда и поговорим.
2005.10.08 | AKN
А чому Ви думаєте, що вони захочуть відповідати?
Аскет пише:> Я понимаю, что не царское это дело отвечать на разные там дурацкие вопросы. Но все же надеюсь, что хотя бы один глубокоуважаемый член этой рабочей группы найдет время среагировать, если не на этом форуме, то в средствах массовой информации, на следующие простые просьбы.
До речі, на всяк випадок, склад групи тут: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1183%2F2005-%F0%EF
> НАЗОВИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ НЕ НРАВЯТСЯ ЛИЧНО ВАМ В ОРГАНИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНСКОЙ НАУКИ, ЛЮБЫЕ, ХОТЬ САМЫЕ НЕЗНАЧИТЕЛЬНЫЕ.
Можна я назву, хоч я і не в групі?
1. Пожиттєва щомісячна доплата за звання академіка (3000 грн.) і член-кора (2000 грн.), тобто членам громадської організації, якою є НАНУ
2. Відірваність навчання студентів, яке є в системі Міносвіти, від практичної науки в НАНУ, з одного боку, і відсутність законної можливості читати лекції представникам НАНУ у ВУЗах
3. Відсутність критеріїв оцінки та порівняння ефективності діяльності наукових колективів. Вірніше, це є на заході на основі імпакт-факторів журналів, де здійснена публікація, але не у нас.
Саме через те, що значна частина з наведеної в розпорядженні когорти зацікавлена в тому, щоб нічого не змінювати, бо тоді треба починати реально всім працювати, то чекайте лише косметичних змін.
> УКАЖИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, КРАТКО И ВРАЗУМИТЕЛЬНО, ЧТО ЛИЧНО ВАМ МЕШАЛО ИЛИ ПРОДОЛЖАЕТ МЕШАТЬ ПОПАСТЬ В СОТНЮ МИРОВЫХ ЛИДЕРОВ В ТОЙ(ЕХ) ОБЛАСТИ(ЯХ) НАУКИ, КОТОРУЮ(ЫЕ) ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЕТЕ?
Прозорість відбору сотні світових лідерів на відміну від тотальної корупції в нашій НАНУ, коли нагору вибираються не найкращі фахівці, а ті, хто йде по трупам.
> ЕСЛИ ВЫ ПОЛАГАЕТЕ, ЧТО ВЫ УЖЕ В ЭТОЙ СОТНЕ, ДАЙТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, УБЕДИТЕЛЬНЫЕ ДОВОДЫ В ПОЛЬЗУ ЭТОГО МНЕНИЯ.
Якби вони були б в цій сотні, то скоріш за все читали б цей форум. А так не дочекаєтеся! Не барское дело по каким-то форумам шляться!
> Премного Вам благодарен.
А в ответ - тишина!
2005.10.09 | Аскет
Тому що
Надежды юношей питают. И еще потому что в комиссию включены самые элитные представители нашей научной и образовательной элиты, являющиеся умом, честью и совестью интеллекта нации и осознающие свою ответственность перед Украиной, Богом и Президентом. Credo quia absurdum.2005.10.09 | Iryna_
Re: Тому що
Ну може елітні, але, щоб відповісти, треба ж ще інтернетом користуватись. На жаль, всі члени комісії належать до досить таки старшого покоління, яке звичайно читає з інтернету лише те, що секретарка (чи власні діти) роздрукують. Якщо вони мають не дуже просунутих секретарок та дітей, тоді нічого вони не прочитають.2005.10.09 | AKN
Cаме так(-)
2005.10.09 | sama
не подобається наступне
Не знаю, чи вкладуся в три пункти: Не подобається:1.Маса псевдонаучних, дрібних і більших установ які не мають жодної нормальної публікації в авторитетних зарубіжних виданнях а друкуються у створених на власній базі всяких "Мурзилках".На їх виправдання мушу сказати, що вони і не можуть вийти на нормальний рівень через мізерне фінансування, яке унеможливлює вільне користування навіть науковою періодикою, не кажучи вже про участь у міжнародних конференціях.Розумно залишити окремі добре фінансовані центри куди за конкурсом відібрати кращих фахівців даного профілю з усіх попередніх інститутів чи центрів.
А попробуй щось скоротити -за кожного 80 річного асистента будуть стояти горою, прикриваючи турботою про людей звичайне розтрачання бюджетних коштів.
2.Дика система навчання у ВУЗах, коли при відсутності матеріальної бази, лабораторного і експериментального устаткування навчальні плани роздуваються масою другорядних предметів які читають мягко кажучи не провідні фахівці відповідної галузі.До закінчення вузу студент має в заліковій оцінки більше ніж з сотні предметів, які він пробіг, як пес через овес.
А попробуй зменшити кількість годин - кожна кафедра грудьми буде відстоювати години для своїх людей.
3. Поповнення наукових центрів молоддю відбувається атипово- вільних конкурсів нема, заробіток стримує від зміни місця проживання. Тому потрапляють навіть при появі вакансій ті, що ближче.Зараз маса українських (досить здібних) студентів здобуває освіту в європейських центрах.Вони працюють з найкращою апаратурою, мають вільний доступ до журналів, знають мови друкуються у ведучих профільних журналах.Чи можуть вони на конкурсній основі в майбутньому зайняти місце в українській науці- ні.Хіба хотіли б пройти шлях від лаборанта.
Єдиний спосіб- перестати прикрашати дійсність, визнати що ми не в силі розвивати все.Виділити кілька пріорітетних напрямків і знайти на них гроші.
2005.10.09 | avk
Пропонуйте питання до порядку денного !!!
На следующей неделе (`13-14 октября)планируется первое заседание рабочей группы.Скорее всего будет сформированы контуры Технического задания на работу и принципиальные требования к результатам деятельности группы.
Естественно будут обсуждены и способы работы группы.
Просьба к заинтересованным - присылайте предложения к повестке дня, к ТЗ и соображения о необходимых результатах.
2005.10.09 | Iryna_
Re: Пропонуйте питання до порядку денного !!!
А про яку групу йде мова?2005.10.09 | Iryna_
Re: Пропонуйте питання до порядку денного !!!
Ось вам порядок денний, система роботи та очікувані результати (на основі досвідуспілкування з імпортними консультантами, які займаються реформуванням різних структур).
1. Очікувані результати.
Візія української науки (короткий опис того, що ми хочемо мати).
Конкретна методика оцінювання наукових результатів (можливо, формальна; можливо, послідовність методик для різних етапів реформування).
Стратегічні напрямки реформування для досягнення візії.
План дій для кожного з стратегічних напрямків, який повинен бути закріплений нормативним документом.
План пріоритетних заходів - що починаємо робити прямо завтра.
2. Що обговорювати зараз.
а) СВОТ-аналіз
За їхніми імпортними методиками реформування, до того, як розробляти будь-яку стратегію чи щось серйозне реформувати, треба спочатку вияснити, де ми є.
СВОТ - це скорочення 4 англійських слів (сильні сторони, слабкі сторони, можливості та загрози).
Сильні та слабкі сторони - це внутрішні риси системи (тобто української науки).
Опис сильних сторін не повинен включати кількість Ленінських та інших премій, одержаних з 60-х років - це irrelevant.
Опис слабких сторін - не треба говорити про стандартні скарги. З літературою, грошима і компами не все так погано. Погано - з житлом для молоді, але про це академіки чомусь не хочуть говорити.
Загрози та можливості - це зовнішнє, те, що від нас ніяк не залежить, але це треба оцінювати і боротись/використовувати.
На основі такого аналізу вибирається та розробляється стратегія.
Просто, як двері.
Навіть, якщо ви у це не вірите, такий аналіз краще написати - буде куди легше одержати донорську допомогу для впровадження стратегії.
б) Функції науки - нові знання, експертна, навчальна.
Що нам потрібно і як їх розвивати (це стратегічні напрямки)
3. Що робити далі
а) створити менші робочі підгрупи за напрямками:
- СВОТ-аналіз сучасної ситуації
- методики оцінювання наукових результатів
- негайні заходи для розвитку включення у світову наукову систему
Після досягнення результатів цими групами (за місяць максимум) - впровадження та нові підгрупи з формулювання стратегії та плану дій.
Велика робоча група з академіків та іншого начальства розглядає та затверджує документи підгруп, та займається їхнім впровадженням.
б) за результатами СВОТ-аналізу сформулювати "візію" (бачення, vision); напрямки реформування для досягнення візії; план дій для кожного з напрямків з конкретними завданнями та вимірюваними результатами.
в) створюється громадський моніторинговий комітет для моніторингу реформи.
2005.10.09 | Спостерігач
Dear Iryna!!!
Да Вы просто ж чудо! Только не понятно, почему вы отдаете право решающего голоса академикам? Они же не самоубийцы. Это же уничтожит их как класс.2005.10.09 | Iryna_
Re: Dear Iryna!!!
Я знаю, що я чудоІ це не я віддала право голосу академікам, а пан Рибачук, який комісію складав. А також різні закони та статути НАНУ.
2005.10.10 | Рюген
Вай-вай! И наука тоже так делается?
9 октября 2005 г.Iryna_ пише:
> Ось вам порядок денний, система роботи та очікувані результати (на основі досвіду
> спілкування з імпортними консультантами, які займаються реформуванням різних структур).
>
> 1. Очікувані результати.
> Візія української науки (короткий опис того, що ми хочемо мати).
> Конкретна методика оцінювання наукових результатів (можливо, формальна; можливо, послідовність методик для різних етапів реформування).
> Стратегічні напрямки реформування для досягнення візії.
> План дій для кожного з стратегічних напрямків, який повинен бути закріплений нормативним документом.
> План пріоритетних заходів - що починаємо робити прямо завтра.
>
> 2. Що обговорювати зараз.
> а) СВОТ-аналіз
> За їхніми імпортними методиками реформування, до того, як розробляти будь-яку стратегію чи щось серйозне реформувати, треба спочатку вияснити, де ми є.
> СВОТ - це скорочення 4 англійських слів (сильні сторони, слабкі сторони, можливості та загрози).
>
> Сильні та слабкі сторони - це внутрішні риси системи (тобто української науки).
> Опис сильних сторін не повинен включати кількість Ленінських та інших премій, одержаних з 60-х років - це irrelevant.
> Опис слабких сторін - не треба говорити про стандартні скарги. З літературою, грошима і компами не все так погано. Погано - з житлом для молоді, але про це академіки чомусь не хочуть говорити.
>
> Загрози та можливості - це зовнішнє, те, що від нас ніяк не залежить, але це треба оцінювати і боротись/використовувати.
>
> На основі такого аналізу вибирається та розробляється стратегія.
>
> Просто, як двері.
> Навіть, якщо ви у це не вірите, такий аналіз краще написати - буде куди легше одержати донорську допомогу для впровадження стратегії.
>
> б) Функції науки - нові знання, експертна, навчальна.
> Що нам потрібно і як їх розвивати (це стратегічні напрямки)
>
> 3. Що робити далі
> а) створити менші робочі підгрупи за напрямками:
> - СВОТ-аналіз сучасної ситуації
> - методики оцінювання наукових результатів
> - негайні заходи для розвитку включення у світову наукову систему
> Після досягнення результатів цими групами (за місяць максимум) - впровадження та нові підгрупи з формулювання стратегії та плану дій.
> Велика робоча група з академіків та іншого начальства розглядає та затверджує документи підгруп, та займається їхнім впровадженням.
>
> б) за результатами СВОТ-аналізу сформулювати "візію" (бачення, vision); напрямки реформування для досягнення візії; план дій для кожного з напрямків з конкретними завданнями та вимірюваними результатами.
>
> в) створюється громадський моніторинговий комітет для моніторингу реформи.
6 октября 2005 года
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=0&key=1128622436&first=1128891840&last=1125739659
Чтобы что-то улучшить надо прежде всего выяснить, что плохо, что не устраивает, потом как должно быть, потом как пройти от того что есть к тому, что нужно, а потом разработать механизмы и средства этого перехода. Я, темный, это так понимаю. У Вас, а равно и президента, нет никакого понятия о том как должно быть и тем более о средствах и механизмах. Есть просто пожелание "сделайте нам красиво". А Вы нам красиво сделать не хотите? Тогда и поговорим.
3 дня "Порядок дэнный" сочиняли. Имея на руках готовую козу. Хоть бы сослались для приличия.
2005.10.10 | Iryna_
Re: Вай-вай! И наука тоже так делается?
Не три дні, а хвилин 15. Це просто загальні принципи стратегічного планування. Щоб послатися на всіх, хто про ці принципи писав, треба місяців три витратити.2005.10.10 | Рюген
Ну да:
Только почему-то никто эти загальновидомые принципы за все время обсуждения так и не назвал. Меня поджидали, что ли? А ведь обсуждение тянется уже не первый месяц. Ну и ссылочка по реформированию науки из загальновидомых тоже не помешает.Вы, Ирина, в курсе, что если известному предмету/методу вы найдете новое применение, то это является объектом патентования?
2005.10.12 | AVK
Re: Пропонуйте питання до порядку денного !!!
ДобреНа жаль "п р о е к т н и й п і д х і д", тобто створення "візії", а потім пошук шляхів її "втілення" через стратегію, стратегічні напрамки, плани дій, "нормативні документи" і т.п., який можуть запропонувати "імпортні консультанти" ніде, по відношенню до таких складних інституційних комплексів як науково-дослідницька діяльність, ще не спрацював.
SWOT та ішні бутафорії слугують "костилями" там де бракує розуміння й мислення.
Sorry
2005.10.12 | Iryna_
Re: Пропонуйте питання до порядку денного !!!
А які підходи спрацювали для науково-дослідницької діяльності?Той "план", який я написала (за 15 хвилин), це, звичайно, приблизно те, що вам і написали б імпортні консультанти за великі гроші. До імпортних консультантів у цій галузі я, звичайно, ставлюсь досить скептично, в тому числі і з чисто шкурних міркувань (бо рекомендуватимуть розігнати усіх, в тому числі і тих, що відповідають їхнім критеріям).
Але щось я не бачу ніякого іншого способу кудись конструктивно рухатись, крім як все ж таки усвідомити, куди ми рухаємось. Якщо не зантимемо, то нікуди й не прийдемо ((с) Льюїс Керол). А всі ці західні приколи є лише варіантом зовнішньої структури для усвідомлення ситуації, цілей та планів.
Поки що в широких верствах керівної наукової спільноти я бачу лише підсвідомий страх такого усвідомлення.
2005.10.13 | Сергій Вакуленко
Re: Пропонуйте питання до порядку денного !!!
Iryna_ пише:> Поки що в широких верствах керівної наукової спільноти я бачу лише підсвідомий страх такого усвідомлення.
"Підсвідомий страх усвідомлення" — то таки влучно й гарно!
(Про всяк випадок: це я цілком щиро пишу).
2005.10.09 | Iryna_
Re: не подобається наступне
sama пише:> Не знаю, чи вкладуся в три пункти: Не подобається:
> 1.Маса псевдонаучних, дрібних і більших установ які не мають жодної нормальної публікації в авторитетних зарубіжних виданнях а друкуються у створених на власній базі всяких "Мурзилках".На їх виправдання мушу сказати, що вони і не можуть вийти на нормальний рівень через мізерне фінансування, яке унеможливлює вільне користування навіть науковою періодикою, не кажучи вже про участь у міжнародних конференціях.Розумно залишити окремі добре фінансовані центри куди за конкурсом відібрати кращих фахівців даного профілю з усіх попередніх інститутів чи центрів.
> А попробуй щось скоротити -за кожного 80 річного асистента будуть стояти горою, прикриваючи турботою про людей звичайне розтрачання бюджетних коштів.
На жаль, ніякого конкурсу не вийде. Більшість викладачів другорядних вузів та працівників установ вже вилітає за межі конкурсу, бо не мають публікацій у кращих за місцеві мурзилки виданнях. Абстрактні таланти оцінити важко.
Тобто переможцями конкурсу будть все одно працівники "провідніших" установ, які хоча б знають назви журналів, куди треба посилати свої роботи, та мають доступ до інтернету.
> 2.Дика система навчання у ВУЗах, коли при відсутності матеріальної бази, лабораторного і експериментального устаткування навчальні плани роздуваються масою другорядних предметів які читають мягко кажучи не провідні фахівці відповідної галузі.До закінчення вузу студент має в заліковій оцінки більше ніж з сотні предметів, які він пробіг, як пес через овес.
> А попробуй зменшити кількість годин - кожна кафедра грудьми буде відстоювати години для своїх людей.
Наша система вищої школи взагалі не спрямована на освіту. Її завдання в цілому - зайняти молодь на декілька років, щоб по вулицям не ходили марно, потішити батьків та роздати папірці. Більшість робіт, на які йдуть випускники, насправді ніякої вищої освіти не потребують, а чому треба. можна й на робочому місці навчитися. Так що тут більш-менш все в порядку.
> 3. Поповнення наукових центрів молоддю відбувається атипово- вільних конкурсів нема, заробіток стримує від зміни місця проживання. Тому потрапляють навіть при появі вакансій ті, що ближче.Зараз маса українських (досить здібних) студентів здобуває освіту в європейських центрах.Вони працюють з найкращою апаратурою, мають вільний доступ до журналів, знають мови друкуються у ведучих профільних журналах.Чи можуть вони на конкурсній основі в майбутньому зайняти місце в українській науці- ні.Хіба хотіли б пройти шлях від лаборанта.
> Єдиний спосіб- перестати прикрашати дійсність, визнати що ми не в силі розвивати все.Виділити кілька пріорітетних напрямків і знайти на них гроші.
А хто ті пріоритети визначить? Розподілять гроші за наявними академіками. Ось за моїм конкретним напрямком ні академіків, ні членкорів немає, і незважаючі на усю нашу міжнародну репутацію у випадку "виділення кількох напрямків" грошей нам ніхто не дасть.
До того ж, наука має також експертну функцію. Мабуть, треба тримати спецілістів з багатьох напрямків, навіть якщо ми поки що не можемо бути там першими. Може, існуючі вчені зможуть навчити молодь, яка цим зацікавиться і в майбутньому зробить прорив?
2005.10.09 | Сергій Вакуленко
Re: не подобається наступне
Iryna_ пише:> sama пише:
> > Не знаю, чи вкладуся в три пункти: Не подобається:
> > 1.Маса псевдонаучних, дрібних і більших установ які не мають жодної нормальної публікації в авторитетних зарубіжних виданнях а друкуються у створених на власній базі всяких "Мурзилках".На їх виправдання мушу сказати, що вони і не можуть вийти на нормальний рівень через мізерне фінансування, яке унеможливлює вільне користування навіть науковою періодикою, не кажучи вже про участь у міжнародних конференціях.Розумно залишити окремі добре фінансовані центри куди за конкурсом відібрати кращих фахівців даного профілю з усіх попередніх інститутів чи центрів.
> > А попробуй щось скоротити -за кожного 80 річного асистента будуть стояти горою, прикриваючи турботою про людей звичайне розтрачання бюджетних коштів.
>
> На жаль, ніякого конкурсу не вийде. Більшість викладачів другорядних вузів та працівників установ вже вилітає за межі конкурсу, бо не мають публікацій у кращих за місцеві мурзилки виданнях. Абстрактні таланти оцінити важко.
Щоб був конкурс, треба забезпечити переможцеві конкурсу пристойний рівень добробуту.
Що ж до оцінки абстрактних талантів ... особисто мені в моїй галузі вистачить прочитати 5-10 сторінок тексту (байдуже, де друкованого: чи в мурзилці, чи за кордоном), щоб оцінити авторову кваліфікацію.
> Тобто переможцями конкурсу будть все одно працівники "провідніших" установ, які хоча б знають назви журналів, куди треба посилати свої роботи, та мають доступ до інтернету.
Вони, рідненькі, таки ж і будуть переможцями, але, боюся, завдяки дії зовсім инших чинників.
> Наша система вищої школи взагалі не спрямована на освіту. Її завдання в цілому - зайняти молодь на декілька років, щоб по вулицям не ходили марно, потішити батьків та роздати папірці. Більшість робіт, на які йдуть випускники, насправді ніякої вищої освіти не потребують, а чому треба. можна й на робочому місці навчитися.
А так в усьому світі.
> До того ж, наука має також експертну функцію. Мабуть, треба тримати спецілістів з багатьох напрямків, навіть якщо ми поки що не можемо бути там першими. Може, існуючі вчені зможуть навчити молодь, яка цим зацікавиться і в майбутньому зробить прорив?
Мати лише "найперших" — взагалі ілюзія. Навіть серед найперших будуть іще "найнай..."
Найліпших завжди мусять підпирати просто добрі.
2005.10.09 | Iryna_
Re: не подобається наступне
Сергій Вакуленко пише:> Iryna_ пише:
> > sama пише:
> > > Не знаю, чи вкладуся в три пункти: Не подобається:
> > > 1.Маса псевдонаучних, дрібних і більших установ які не мають жодної нормальної публікації в авторитетних зарубіжних виданнях а друкуються у створених на власній базі всяких "Мурзилках".На їх виправдання мушу сказати, що вони і не можуть вийти на нормальний рівень через мізерне фінансування, яке унеможливлює вільне користування навіть науковою періодикою, не кажучи вже про участь у міжнародних конференціях.Розумно залишити окремі добре фінансовані центри куди за конкурсом відібрати кращих фахівців даного профілю з усіх попередніх інститутів чи центрів.
> > > А попробуй щось скоротити -за кожного 80 річного асистента будуть стояти горою, прикриваючи турботою про людей звичайне розтрачання бюджетних коштів.
> >
> > На жаль, ніякого конкурсу не вийде. Більшість викладачів другорядних вузів та працівників установ вже вилітає за межі конкурсу, бо не мають публікацій у кращих за місцеві мурзилки виданнях. Абстрактні таланти оцінити важко.
>
> Щоб був конкурс, треба забезпечити переможцеві конкурсу пристойний рівень добробуту.
Не можна не погодитись. Який толк від того конкурсу, коли його переможець не матиме в Києві житла.
>
> Що ж до оцінки абстрактних талантів ... особисто мені в моїй галузі вистачить прочитати 5-10 сторінок тексту (байдуже, де друкованого: чи в мурзилці, чи за кордоном), щоб оцінити авторову кваліфікацію.
>
Мені теж досить прочитати 5-10 сторінок у своїй галузі, щоб оцінити роботу, але ж у нас тут не, наприклад, державний фонд наукових досліджень Нідерландів, і ніхто мене за експерта не вважатиме ...
> > Тобто переможцями конкурсу будть все одно працівники "провідніших" установ, які хоча б знають назви журналів, куди треба посилати свої роботи, та мають доступ до інтернету.
>
> Вони, рідненькі, таки ж і будуть переможцями, але, боюся, завдяки дії зовсім инших чинників.
>
Також і завдяки дії чинників. Але навіть формальні умови будуть в порядку.
> > Наша система вищої школи взагалі не спрямована на освіту. Її завдання в цілому - зайняти молодь на декілька років, щоб по вулицям не ходили марно, потішити батьків та роздати папірці. Більшість робіт, на які йдуть випускники, насправді ніякої вищої освіти не потребують, а чому треба. можна й на робочому місці навчитися.
>
> А так в усьому світі.
У всьому світі про це чесно говорять, і студенти, вступаючи до Оксфорду чи їхнього аналогу Ніжинського пединституту, сорі, університету, точно знають, на що розраховувати. У нас, на жаль, студентів і їхніх батьків просто дурять з тією вищою освітою.
>
> > До того ж, наука має також експертну функцію. Мабуть, треба тримати спецілістів з багатьох напрямків, навіть якщо ми поки що не можемо бути там першими. Може, існуючі вчені зможуть навчити молодь, яка цим зацікавиться і в майбутньому зробить прорив?
>
> Мати лише "найперших" — взагалі ілюзія. Навіть серед найперших будуть іще "найнай..."
>
> Найліпших завжди мусять підпирати просто добрі.
Також погоджуюсь. На жаль, частіше за все за наявності відбору декларується відбір "найкращих", але вибирають під цим девізом своїх чи просто зручних, якщо місця від своїх залишаться.
2005.10.12 | AKN
Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
Колектив стурбованих науковців: Простые вопросы творцам концепции развития науки - http://maidan.org.ua/static/mai/1129146414.htmlМоже все-таки хтось з групи президентскьих реформаторів зверне на висловлені на цьому форумі пропозиції?
2005.10.12 | Iryna_
Re: Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
Стаття просто супер!Правда, якщо члени комісії серйозно сприймуть висловлені там рекомендації, жодного з них в тій комісії не залишиться...
2005.10.13 | AKN
Я про цей "нюанс" скромно промовчав(-)
2005.10.13 | Iryna_
Пропоную мінімальний критерій для достойних членів комісії
Зовсім мінімальний критерій:якщо їхні секретарки, асистенти чи співробітники не побояться дати цю статтю їм в руки, хай працюють.
2005.10.13 | Проходящий мимо
Re: Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
Двоякое впечатление от статьи. С последними рекомендациями (о зарубежных экспертах) полностью согласен. Относительно первой части...Некое смешение понятий. Я на своем веку видел немало (в Союзе, в Украине и на Западе) блестящих "научных менеджеров", которые есть весьма посредственными учеными. А вот хороший ученый и еще и хороший организатор - это большая редкость. Поэтому с рядом тезисов (середина) готов согласиться, там где вопросы о том насколько участники преуспели на поприще организации науки (институт, университет, центр и т.д.). Но вот вопросы к ним как ученым - излишни.
2005.10.13 | Iryna_
Re: Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
У нашому конкретному випадку - не "излишни".Вони мають хоча б чесно сказати, що не є вченими, а є саме менеджерами науки чи освіти.
На жаль, чомусь дуже часто оці менеджери намагаються вдавати з себе науковців шляхом дописування себе до чужих робіт чи публікації художніх роздумів під виглядом науки. А це наводить на сумніви щодо їхньої "integrity" (найбльш близький переклад цього дуже відповідного терміну - чесність, це щось типу діяльнності у відповідності з принципами чеснусті та некорупційності).
2005.10.13 | Сергій Вакуленко
Re: Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
"Integrity" — за совка це називалося "моральні якості" або "моральна характеристика".2005.10.13 | Сергій Вакуленко
Re: Cильна стаття за мотивами нашого обговорення (л):
О! Згадав ще краще: "моральна стійкість".2005.10.13 | Аскет
Не прошедшему мимо, который обычно проходит мимо
Впечатления оставить другу или подруге. Желательно немного подумать и сделать выводы из статьи.Respect Iryna за то, что она один такой вывод сделала. Умница. Отличница. Предполагаю, что и красавица. Скоро мой словарный запас исчерпается.
Подсказываю.
Итак, дано.
Высказываю предположение. Принцип отбора членов группы осознанно или неосознанно, но в любом случае бюрократически, вроде бы должен был бы осуществляться по двум критериям.
В группу должны войти: «Ученые» и «Научно-образовательные менеджеры». А еще лучше, личности, которых отличает редко встречающееся в природе сочетание в едином лице ученого и менеджера.
Ну, какой из Гроувса ученый? А вот, как считают, Курчатов был и ученым и менеджером. Хотя роль Берии как менеджера замалчивается. Уж больно дорогая цена за его менеджерство.
На самом деле, уверен на все 100%, селекция членов основывалась на бытующих впечатлениях (выражаясь постмодернистски, на simulacra) в обществе об учености и научно-организаторских способностях нашего официозного сциентикума (только что придумал этот неологизм).
Мелькание по телевидению, выступления и интервью на радио, награды, премии, должности, звания, светские рауты, правительственные и дипломатические приемы (тусовки совместные, короче говоря), просвещенные мнения и глубочайшие познания членов год назад единой оппозиционной команды, и тогда еще кандидата …..
Послание, главная идея или message статьи, часть рекомендаций которой я не разделяю, но не буду сейчас обсуждать, на мой взгляд, состоит в следующем.
Членам группы предлагается скинуть с себя свои симулякры, по крайней мере, в своем междусобойчике. Посмотреть на себя с позиций стоящих перед ними задач и своих возможностей, знаний, успехов и опыта. И сделать надлежащие выводы.
Подсказка.
Среди них есть, точнее, должны быть! Должны же!!!
Ученые и менеджеры одновременно.
Ученые, но не менеджеры.
Менеджеры, но не ученые.
И не ученые, и не менеджеры.
Пусть члены группы сами определятся между собой и своей совестью.
Не буду аргументировать, поскольку это и ежу понятно, что в рабочей группе должны остаться только "ученые, но не менеджеры", а также "ученые и менеджеры одновременно".
Да не просто те, кто о себе любимом так думает вместе со своим ближним и дальним окружением и искаженным в этом отношении общественным мнением и мнением нашего принимающего решения политикума, а те, кто на основе прозрачных, как слеза ребенка, критериев являются «действительными учеными» и «действительными учеными и успешными менеджерами одновременно». Здесь, очевидно, не тот случай, когда their grey hairs exact of us a particular respect.
Но это все, конечно, из области ни на чем не обоснованных фантазий.
2005.10.13 | igrot
Re: Просьба к членам группы по разработке концепции развития научной
Реформування наукової сфери, як і всього іншого в Україні, потребує відповіді на питання: Куди йдемо і яку країну будуємо?І тому створення різних груп і комісій - це дорога в нікуди, тобто, максимум для держави - аналіз ситуації і погіршення ситуації в сфері, яка аналізується; максимум для тих, хто створив робочу групу і ввійшов до неї - вирішення особистих проблем чи амбіцій.
А для учасників Майдану - можливість викласти свою думку, яка, на жаль, залишиться на Майдані.
2005.10.13 | Iryna_
Re: Просьба к членам группы по разработке концепции развития научной
Дуже точне зауваження від igrot: ситуація буде проаналізована, і ситуація у сфері, що розглядається, погіршиться.На жаль, інтуїція говорить, що щодо науки це якраз правда. Від усіх цих робочих груп ситуація має шанси лише погіршитись - якщо без визначеної системи оцінок можна тихо собі займатися наукою і займати якесь місце у світовій науковій спільноті (якщо обладнання ніякого не потрібно або можна використовувати обладнання зарубіжних партнерів). Якщо почнеться хоч якась оцінка - такі люди одразу почнуть бути загрозою для інших, і буде бажання їх усунути. Діячі, що займуться реформуванням, почнуть перетягувати ковдру на себе, і всім іншим стане відповідно гірше. До того ж можна передбачати скорочення витрат на науку під гаслом підвищення ефективності як основний очікуваний результат реформування - тобто знову скорочення людей, не завжди найгірших.
Пан Брюховецький кругом просуває ідею перенесення науки у вузи.
Тому ще одни очікуваний результат - це таке "перенесення".
Соррі. Є декілька відмінностей між нашими та "їхніми" університетами, які дуже суттєві для можливості займатись наукою - це набагато нижче педагогічне навантаження, наявність ВЛАСНИХ кабінетів для викладачів "у них" (навіть у КНУ нема не те що кабінетів, а й достатньої кількості стільців на кафедрах для всіх викладачів), плюс суттєва та багатоаспектна адміністративна залежність викладачів у всіх наших вузах. Мені, та й багатьом іншим знайомим науковцям, ну ніяк не хочеться йти на роботу, де заставлятимуть агітувати студентів за якогось діяча, який мені ніяк не подобається, і де власна думка з будь-яких інших питань не вітається. Ну там пресинг не ставити двійки, це вже дрібниці.
Дуже хотілося б закликати "нічого не чіпати" разом з академіками, проте не дає цього зробити дуже серйозна проблема, яку, на жаль, мало хто навіть згадує - абсолютна неможливість одержати/купити хоч якесь житло в Києві чи іншому науковому центрі для наукової молоді, яка виштовхуватиме всіх здібних, кому не повезло з житлом, тобто більшість перспективної молоді, за кордон чи у бізнес. Деякі вузи вже почали щось там будувати, проте вони поки що докторів безквартирних забезпечити не можуть, а я не думаю, що хорошим аргументом для молодої людини може бути обіцянка щось їй дати через 15 років, коли вона буде доктором. На мій погляд, зараз це найбільша "зовнішня загроза" для всієї нашої науки.
Ще два-три роки тому окремі ентузіасти економили 2-3 роки на постдоках (якщо не мали дружин та дітей), повертались і могли купити хоч якусь конуру. Зараз це вже неможливо - їхні зарплати постдоків не враховують наші ціни на житло. Повертатись їм вже нікуди. Що далі?
2005.10.13 | Аскет
Iryna again
А яке взагалі має відношення до науки та викладання цитований Вами пан?Дійсно, він є один із засновників нової КМА. Пошана та хвала йому за це. Але після цієї події він займається лише піаром та збирає зиск з цього!
Лекцій, зокрема спецкурсів, НЕ ЧИТАЄ!
Тобто, є типовим менеджером, але якість його керування не мені оцінювати. КМА не має серед переліку 400 найкращих університетів світу. Згоден, це не тільки його провина, але його теж.
Його інтерв’ю zn.kiev.ua/nn/show/542/49789/ “НЕ СТАТИ ПАРКОМ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ” відверте слабе й відображає повне нерозуміння їм того, що є наука. Багато тверджень, що кажуть про його самовпевненість та незнання суті справі, на кшталт “ВСІ найпередовіші наукові школи світу працюють при університетах”.
Крім публічного відстоювання патріотичних та прогресивних позицій бажано мати щось за “науковою та менеджерською душею”, що дійсно посилювало б ці позиції.
2005.10.14 | Iryna_
Re: Iryna again
Саме на основі процитованої Вами статті я й зробила прогноз щодо рішення цієї комісії.До речі, новин звідти поки що не чути?
Аскет пише:
> А яке взагалі має відношення до науки та викладання цитований Вами пан?
> Дійсно, він є один із засновників нової КМА. Пошана та хвала йому за це. Але після цієї події він займається лише піаром та збирає зиск з цього!
> Лекцій, зокрема спецкурсів, НЕ ЧИТАЄ!
> Тобто, є типовим менеджером, але якість його керування не мені оцінювати. КМА не має серед переліку 400 найкращих університетів світу. Згоден, це не тільки його провина, але його теж.
> Його інтерв’ю zn.kiev.ua/nn/show/542/49789/ “НЕ СТАТИ ПАРКОМ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ” відверте слабе й відображає повне нерозуміння їм того, що є наука. Багато тверджень, що кажуть про його самовпевненість та незнання суті справі, на кшталт “ВСІ найпередовіші наукові школи світу працюють при університетах”.
> Крім публічного відстоювання патріотичних та прогресивних позицій бажано мати щось за “науковою та менеджерською душею”, що дійсно посилювало б ці позиції.
2005.10.14 | Схизматик
А чи подарував Президент подорожню ікону членам робочої групи?
Бажаючи спортсменам Національної збірної з футболу “перемоги на чемпіонаті світу з футболу, глава держави подарував їм на згадку про зустріч подорожню ікону”.
2005.10.15 | Iryna_
Re: Просьба к членам группы по разработке концепции развития научной
Чи відбулось це засідання?І що ж там вирішили?
В пресі - тиша.