Авторитетное мнение французского посла об украинских ученых
10/07/2005 | Спостерігач
Газета День «Посол Почетного легиона», 6 октября 2005 г., с.1)» пишет: «Господин Филипп де Сюремен не скрывает, что с большим удовольствием исполняет поручение Президента Франции Жака Ширака и вручает Орден Почетного Легиона Мирославу Поповичу – «знаменитому ученому …».
Газета «Україна молода» (Український штик Почесного легіону, 6 жовтня 2005 р., с.2) пишет «Посол Франції в Україні Філіпп де Сюремен з величезною приємністю оголосив про те, що відомий український учений, почесний Президент Асоціації “Україна – Франція” став кавалером ордену Почесного легіону. “Мирослав Попович належить не до самопроголошеної еліти, а до еліти визнаної всіма, - сказав пан посол. Я пам’ятаю, коли ми були у Гурзуфі, до нього підходило так багато людей, щоб просто потиснути руку. А на міжнародному рівні він переконливо доводить, що без України не може бути Європи. Ми пишаємося тим, що тепер серед кавалерів нашого ордена – і Мирослав Попович”».
Так что дело разработки концепции развития научной сферы в надежных руках.
Відповіді
2005.10.07 | Реаліст
Согласен с французским послом и его женой тоже
Зауважал французского посла. Фотография в Дне просто восхительна.Такой вальяжный и главное профессионально оценивает научные достижения наших философов по сути и со знанием дела.Готов простить ему все те издевательства, с которыми связано получение французской визы.
То, что М.Попович фигура всеукраинского масштаба, я понял еще где-то в 1986 г. после посвященного ему разворота с фотографией в газете «Правда».
Но и предполагать не мог, что слава о нем как знаменитом ученом так широко распространена во Франции и во всем мире.
Действительно, загрузил в научный поисковик SCHOLAR.GOOGLE.com слова “Popovich M Ukraine”, нашел около 118 миллионов ссылок на эту комбинацию. Вот это да! На слово Newton всего лишь 531 000.
Поискал по слову Derrida, есть такой популярный французский философишко. Один из отцов постмодернизма. И всего 71 700 ссылок. Всего лишь несчастные 75 900 источников откликается на слово Popper. Это мелкий австро-британский представитель социальной философии и философии науки. Сэр, между прочим. Козявка по сравнению с нашим легионером.
2005.10.07 | Iryna_
Re: Согласен с французским послом и его женой тоже
Пан Попович таки видатний вчений, але зGoogle Scholar у вас щось не склалось.
Посилань ось тут
http://scholar.google.com/scholar?q=Popovich+M+Ukraine&ie=UTF-8&oe=UTF-8&hl=en&btnG=Search
не 118 млн., а 118 рівно, і в основному не на того Поповича, а на фізиків. (Звичайно, я припускаю, що про 118 млн. Ви пожартували).
Посилання в Google Scholar мають певне значення (не абсолютне, всі цитування це не показує) лише для фізиків, хіміків та біологів (навіть для математиків дещо гірше). Для гуманітаріїв цитованістьЮ особливо закордона, має куди менше значення.
Щодо віз, це прощати не можна. Достали!
2005.10.07 | Реаліст
Громадянину Рюгену
Шановна Ірина!Пробачте. Помилився.
Мабуть сльози радощі за українську гуманітаристику та суспільствознавство затьмарили мої очі.
Підключився до цього клятого Google и перерахував знову. Дійсно, Ви праві. Але такої кількості посилань, на мою думку, немає у жодного із інших наших славнозвісних філософів та логіків.
Згоден, Google це так собі. Підтримую панів Рюгена и Шульмана, а також інших шановних учених та дописувачів у тому, що для наших науковців, й перш за все гуманітаріїв, є прикрим приниженням брати до уваги всі ці західні бездуховні мудрощі та враховувати їх при визначенні, хто є, а хто не є видатним ученим. Кожний із цієї когорти є дійсно унікальнім. Його або її немає з кім порівняти.
Але встає сурове екзистенціальне, кадрове, творче, матеріальне, статусне, престижне, квартирне питання: “Що вважати за критерії “видатності” ученого взагалі, та українського гуманітарія зокрема?”
Сподіваюся, що робоча група по створенню концепції розвитку наукової сфери запропонує такі критерії. Запорукою успіху є її персональний склад.
2005.10.08 | Рюген
Что за манера:
обзывать меня паном? Издеваетесь нарочно, что ли?Реаліст пише:
> Підключився до цього клятого Google и перерахував знову. Дійсно, Ви праві. Але такої кількості посилань, як на мене, немає у жодного із інших наших славнозвісних філософів та логіків.
>
Посилання на Вас (тобто Ви є Попович), чи на Вашу думку?
> Згоден, Google це так собі. Підтримую панів Рюгена и Шульмана, а також інших шановних учених та дописувачів у тому, що для наших науковців, й перш за все гуманітаріїв, є прикрим приниженням брати до уваги всі ці західні бездуховні мудрощі та враховувати їх при визначенні, хто є, а хто не є видатним ученим. Кожний із цієї когорти є дійсно унікальнім. Його або її немає з кім порівняти.
>
Ну зачем же утрировать? Речь идет не о признании уникальных личностей, а о ранжировании (100 мировых лидеров, понимаете ли)
> Але встає сурове екзистенціальне, кадрове, творче, матеріальне, статусне, престижне, квартирне питання: “Що вважати за критерії “видатності” ученого взагалі, та українського гуманітарія зокрема?”
>
И на этот вопрос ответ уже предложен. Кстати, далеко не мной одним, тут уже даже всякая нац.озабоченная шпана стала говорить о востребованности науки обществом. Хоть даже Дацюка на укрправде почитайте. А как философия востребовалась обществом - так Украина (точнее, Слобожанщина) всему миру пример дать может: помещики почитали за честь пригласить к себе бродячего философа, накормить, напоить, денежкой на дорогу снабдить. Детишек к нему подводили с почтением, чтоб он им пару уроков мудрости преподал. Прошло время, детишки подросли, скинулись и построили первый на Украине университет. Харьковский.
А нынешние укрфилософы шо же? Разве только развалу науки поспоспешествовать горазды. А денег вымогают, куды тому Сковороде!
> Сподіваюся, що робоча група по створенню концепції розвитку наукової сфери запропонує такі критерії. Запорукою успіху є її персональний склад.
Оставь надию всяк сюды входячий.
2005.10.08 | Реаліст
Громадянину Рюгену
У даному контексті вислів “Як на мне” означає “На мою думку”.
Дякую за зауваження.
2005.10.09 | Рюген
Уклінно дякую.
Хоть одна живая душа уважила. Относительно "як на мене"- это вовсе не в укор: просто я хотел уточнить. С доктором Поповичем было бы чрезвычайно интересно пообщаться, хотя я вполне сознаю, что ему скорее всего вряд ли.Но это так - расшаркивание друг перед другом. Есть ли у Вас принципиальные возражения, дополнения, уточнения к написанному ранее?
Может быть существует совершенно иной подход к развитию/уничтожению науки на Украине, который может лечь в основу концепции реформирования/упразднения Академии Наук?
2005.10.09 | Спостерігач
Колега Рюген
Абстрактна відповідь є. Як не дивно, її дає пан Дацюк, якого Ви критично згадували. Він запропонував дуже стисле формулювання.
НАМ ПОТРІБНА “НАУКА, ЩО ОРІЄНТУЄТЬСЯ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ ІНШИХ
Помри, а краще не скажеш. Я не торкаюсь інших його думок.
Я розумію цій слоган як імперативне вимагання, щоб наші наукові досягнення (звичайно, в деяких галузях науки) були покажчиком для світової наукової громади. Дослідників та наукові школи, що продукують такі досягнення, державі має сенс підтримувати, принаймні в межах НАНУ. Все інше мавпування наукової діяльності геть з академічного пляжу.
Зрозуміло, що ті персони, котрі уособлюють в очах віщого українського політикуму українську науку й котрі своїми “науковими доробками” не випереджають усереднений світовий рівень, нічого не зроблять позитивного та радикального.
Гроші давай! Пророкую такий висновок наших поважних корифеїв.
Завданням групи мала б бути розробка концепції створення таких умов, тобто правил гри у науку, за якими українська наука крок за кроком вийшла б на світовій рівень. В цьому відношенні всілякі індекси та рейтинги, які ви так не полюбляєте, це тільки один з багатьох (і не головний!) вимірювальних засобів для з’ясування наближеності досягнень українських науковців до світового рівня.
На жаль нова “політична команда” цього не розуміє і більш того не здатна зрозуміти, хоча майже кожний її член має наукові звання та ступені.
Радий був б помилитися. Але потрібне дивитися правді в очі.
Порада. Будь ласка. Не чіпайте національних почуттів. Давайте будимо в наших дискусіях про українську науку виходити не з етнічного походження, а з полытичного розуміння національній приналежності, тобто з того, що ми є громадянами цієї країни.
2005.10.09 | Рюген
Шановний Спостерігачу,
Спостерігач пише:>
> Абстрактна відповідь є. Як не дивно, її дає пан Дацюк, якого Ви критично згадували. Він запропонував дуже стисле формулювання.
> НАМ ПОТРІБНА “НАУКА, ЩО ОРІЄНТУЄТЬСЯ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ ІНШИХ
> Помри, а краще не скажеш. Я не торкаюсь інших його думок.
> Я розумію цій слоган як імперативне вимагання, щоб наші наукові досягнення (звичайно, в деяких галузях науки) були покажчиком для світової наукової громади. Дослідників та наукові школи, що продукують такі досягнення, державі має сенс підтримувати, принаймні в межах НАНУ. Все інше мавпування наукової діяльності геть з академічного пляжу.
> Зрозуміло, що ті персони, котрі уособлюють в очах віщого українського політикуму українську науку й котрі своїми “науковими доробками” не випереджають усереднений світовий рівень, нічого не зроблять позитивного та радикального.
> Гроші давай! Пророкую такий висновок наших поважних корифеїв.
> Завданням групи мала б бути розробка концепції створення таких умов, тобто правил гри у науку, за якими українська наука крок за кроком вийшла б на світовій рівень. В цьому відношенні всілякі індекси та рейтинги, які ви так не полюбляєте, це тільки один з багатьох (і не головний!) вимірювальних засобів для з’ясування наближеності досягнень українських науковців до світового рівня.
> На жаль нова “політична команда” цього не розуміє і більш того не здатна зрозуміти, хоча майже кожний її член має наукові звання та ступені.
> Радий був б помилитися. Але потрібне дивитися правді в очі.
> Порада. Будь ласка. Не чіпайте національних почуттів. Давайте будимо в наших дискусіях про українську науку виходити не з етнічного походження, а з полытичного розуміння національній приналежності, тобто з того, що ми є громадянами цієї країни.
По-перше, навряд чи ми з Вами колеги. Ви, з огляду на схильність до позбавлених будь-якого змісту штампів ("...з пляжу") відноситеся до шанованого племені повій масової інформації. Якщо я помилився, прошу вибачити, але уподобання тих штампів каже чимало.
Друге, "на випередження". Ж-т Дацюк тут взагалі не оригінальний і не перший. Гасло "догнать и перегнать" було популярним ще у сталінські часи. Чи Ви сподіваєтеся "перегнать не догоняя"? Це вже з епохи пізнього брежнєвізму.
Мені доводиться повторювати, що ніякими формальними критеріями визначити передовий рівень науки в тій чи іншій галузі неможливо. Якщо мова йде про фундаментальну науку (теоретичну фізику, математику тощо), звісно, міжнародне визнання науковим співтовариством є суттєвим. Але воно є не тільки суттєвим, але й вичерпним. Інакше кажучи, Нобелівський лауреат не потребуватиме визнання незалежницьким урядом. Навпаки, незалежницький уряд хотітиме погрітися у променях слави такого лауреата.
Решта науки (тобто 99.95%) має обслуговувати потреби наявного суспільства. Немає потреб - немає науки. Крапка. Все інше - від лукавого. Чому я маю не любити індексів? Я до них байдужий. Мене цікавить публікація - я її читатиму, може навіть скористаюся. А який в неї індекс - справа другорядна. Рейтинги? Де Ви чули про рейтинги вчених? Це ж не політики, схаменіться.
Стосовно національних почуттів, гадаю, такі зауваження Вашим галицьким одноплемінникам, що рясно вештаються майданом, були б набагато більш слушними.
І виходити я завжди буду із власних поглядів та переконань, а не з того, що для Вас на поточну хвилину є доцільним. Зрозуміли? Сподіваюся на те.
2005.10.09 | Спостерігач
Verstehen
No comments in the future2005.10.09 | Спостерігач
Iryna!
В широком обиходе обычная публика использует для характеристики ученых qua ученых много прилагательных. Знаменитый, крупный, выдающийся, известный, передовой, маститый, видный, оригинальный и т.д. Единого мнения в ранжировании по степени значимости и важности этих прилагательных нет.Есть только парадигмальные примеры. Скажем, безусловно, Ньютон и Эйнштейн знаменитые, а значительно менее известные народу Нильс Бор и Вернер Гейзенберг, мало чем уступающие в научном плане первым двум, не являются знаменитыми, то есть степень их популярности значительно меньше.
Тот же Деррида, по моему разумению, крайне популярный, но далеко не учитель человечества.
Мне лично кажется, что в данном контексте при употреблении прилагательного «знаменитый» подразумевается сочетание двух характеристик ученого.
Первая, это степень известности ученого широкой публике, то насколько общественное мнение, благодаря стараниям телевидения, прессы, узнает того или иного ученого и отождествляет его в качестве лица, персонифицирующего науку, которой это лицо занимается.
Здесь, действительно, гурзуфские доводы французского посла, приведенные в УП выглядят очень внушительно в отношении Украины. То же самое, я уверен, было бы и в Конотопе или в Жмеринке, не говоря уже про Майдан.
Но означает ли это, что такая же узнаваемость сопровождала бы нашего орденоносца, скажем, на каком-либо курорте французской Ривьеры? Там же другое телевидение и газеты.
В устах француза, пусть даже и посла, утверждение о знаменитости какого-то лица почти необходимо подразумевает, что это лицо узнаваемо и во Франции. Не так ли? Скажем, певец и ректор Поплавский узнаваем в Украине, но не во Франции, а певица Мирей Матье и во Франции и в Украине.
Вторая характеристика – это личный вклад, точнее его оценка, ученого в ту область науки, в которой он творит. С оценкой дело несколько сложнее.
Она может быть, снова таки популярной, то есть основанной на мнении широкой публики о значимости и весомости творческого вклада ученого. Типа, я Пастернака не читал, но осуждаю или, наоборот, поддерживаю, не читая.
Она может быть и профессиональной, то есть даваемой лицами, изучившими труды и, главное, оригинальные идеи ученого, которые получили поддержку и развитие в узком профессиональном кругу, желательно охватывающем не только родную страну. Можно еще сказать об изучении этих идей в университетах, чтении по ним, по крайней мере, спецкурсов.
Здесь, как я догадываюсь, Вы высказываете профессиональную оценку. Поэтому я Вам полностью доверяю, что наш лигионер действительно является выдающимся (видатним) ученым. Об этом, кроме Вашего профессионального мнения, убедительно (как сказал бы наш Президент, «переконливо») свидетельствуют его академические звания, многочисленные премии и научные труды, которые, признаюсь, не читал.
Верю Вам и массмедиа.
2005.10.09 | Iryna_
Re: Iryna!
Моя думка про Мирослава Поповича не є професійною - я тут просто "широка публіка". Читала лише якісь публіцистичні статті та чула думки знайомих філософів.Але можу вважати себе експертом з того, що показує Google Scholar, а що не показує. І висловила свою думку щодо неможливості визначати рівень філософа чи будь-кого з гуманітаріїв взагалі за Google Scholar, який зараз індексує практично лише англомовну літературу та ще декількома європейськими мовами (наші філософи англійською поки що не дуже пишуть). Є ще два фактори - гуманітарії в середньому менше їздять на конференції (бо їм менше грошей дають - не тому, що наші гірші, але гуманітаріям в західних країнах дають куди менші гроші для запрошення колег, ніж вченим у природничих науках, і погане володіння комп'ютером та інтернетом.
Звичайно, можна оцінювати присутність наших гуманітаріїв у світовому гуманітарному контексті, тоді Гугл (але не Гугл Сколар) можна застосовувати.
Є така наука - факторний аналіз, і якщо щось таке використати, щоб проаналізувати фактори цитованості, я думаю (принаймні на відомих мені прикладах це саме так) виходить, що для наших вчених рівень знання англійської (та особистого спілкування і писання статей англійською) може мати більше значення для "відомості" (тобто кількості згадувань в Гугл Сколар чи просто в Гуглі в латинському написанні прізвища), ніж власне наукові досягнення. Тобто нульовий вчений з англійською та достатнім умінням користуватись комп'ютером та інтернетом може мати більшу кількість згадувань та цитувань (це не одне й те саме), ніж видатний, але без цього.
2005.10.09 | Спостерігач
Dear Iryna!
Я так надеялся на Ваше профессиональное мнение!
Однако могу Вас утешить.
Есть у нас философы, которые не только знают иностранные языки, но которым есть что на этих языках доложить своим зарубежным коллегам. Если вы думаете, что они из НАНУ или Киевского университета, то ошибаетесь.
В 8 номере "Економіста" в статье «Хто і як захищає академіків” ссылаются как на достойного и известного своими публикациями на Западе на профессора из Криворожья Ярослава Шрамко. Глубокая провинция по столичным высокомерным, правда, не на чем не основанным, меркам!
Загрузил в Google “Y Shramko” и получил на него тринадцать ссылок.
К сожалению, я далек от логики, и не могу компетентно оценить уровень его работ. Но издательства и журналы, как мне кажется, приличные и ведущие в этой узкой сфере.
Так что дело не только в том, чтобы иметь доступ к Интернету или претендовать на представителя элиты, не имея такого доступа, а в том, чтобы выдвигать конкурентоспособные научные идеи. Не так ли?
CITATION] American plan for intuitionistic logic 1: an intuitive background
Y Shramko - The Logica Yearbook 1999
Cited by 2 - Web Search
[CITATION] A philosophically plausible modified Grzegorczyk semantics for first-degree intuitionistic …
Y Shramko - Logique et Analyse
Cited by 2 - Web Search
[CITATION] American plan for intuitionistic logic 2: generalized Kripke models
Y Shramko - Logical Studies
Cited by 2 - Web Search
[CITATION] The logic of scientific research
Y Shramko - Dresden Preprints in Theoretical Philosophy and …, 2004
Cited by 2 - Web Search
The Trilattice of Constructive Truth Values
Y Shramko, JM Dunn, T Takenaka - Journal of Logic and Computation, 2001 - oup.co.uk
We introduce an abstract algebraic structure — a lattice defined on a
generalized truth value space of constructive logic. For background one can ...
Cited by 2 - Web Search - logcom.oupjournals.org - ingentaconnect.com - csa.com - all 12 versions »
[BOOK] Intuitionismus und Relevanz
Y Shramko - 1999 - Berlin: Logos
Cited by 2 - Web Search - Library Search
[CITATION] On the problem of relevant entailment for intuitionistic logic
Y Shramko - Logico-Philosophical Investigations
Cited by 1 - Web Search
Tautologien und Trivialitaten? Logische Methoden in der Philosophie
F Neuhaus, U Scheffler, Y Shramko, K Rog - hu-berlin.de
Uberraschenderweise gebraucht Hegel die Mathematik, um sie Heraklits Philoso-
phie gegenuberzustellen, obwohl Mathematik im gesamten Kontext weiter keine ...
View as HTML - Web Search
[CITATION] Review of Walter P. van Stigt: Brouwer's Intuitionism
Y Shramko - Journal of Applied Non-Classical Logics, 1996
Web Search
[PS] Bulletin of the IGPL
… , W Meyer-Viol, Y Venema, YV Shramko, JM Font, R … - mpi-sb.mpg.de
... Viol 31 A Modal Logic for Quantication and Substitution Y. Venema 47 Relevant
Variants of Intuitionistic Logic YV Shramko 55 On ...
View as HTML - Web Search - dcs.kcl.ac.uk - mpi-sb.mpg.de - dcs.kcl.ac.uk
Semantic Representation of Inconsistent Intuitionistic Theories
YV Shramko - logic.ru
In this paper I propose a new method of semantic modeling for intuitionistic
logic and provide an intuitive justification to this method. I put in the ...
View as HTML - Web Search
SOME USEFUL 16-VALUED LOGICS: HOW A COMPUTER NETWORK SHOULD THINK
Y SHRAMKO, H WANSING - Journal of Philosophical Logic, 2005 - springerlink.com
ABSTRACT. In Belnap’s useful 4-valued logic, the set 2 = {T, F} of classical
truth values is generalized to the set 4 = P(2) = {∅, {T }, {F}, {T, F}}. ...
Web Search - ingentaconnect.com
Relevante intuitionistische Systeme vom E-Typ
Y Shramko - gap-im-netz.de
Die in der klassischen Logik gültige Prinzipien "ex falso quodlibet" und "verum
ex quodlibet" nennt man oft "Paradoxien der klassischen Folgebe- ziehung ...
View as HTML - Web Search - gap-im-netz.de
2005.10.09 | Iryna_
Re: Dear Iryna!
Ну, дивлячись що Ви ставите за мету. Знання мов та комп'ютеру потрібне для збільшення присутності у світовому науковому просторі. Якщо така задача не ставиться, тоді це не потрібно. Можливо, філософам це й не треба.2005.10.09 | Спостерігач
Dear Iryna!
Цель очень простая. "Деньги сегодня и завтра. Стулья (идеи) сегодня и завтра".Качественные, типа гамбсовских! Нет стульев, то бишь качественных идей, нет денег. Общественная работа -- она и есть общественная работа.Как это не нужно!? Имеют степени докторов и кандидатов философских НАУК. Избираются в действительные члены и члены-корреспонденты академии НАУК. Комментируют с умнейшим видом все что угодно по телевидению и в прессе. Наконец, находятся на госсодержании по статье расходов на НАУКУ, а не на аграрный сектор.
Кстати, на ТВ заработки несравнимо больше. Несостоявшийся философ Пиховшек как то хвастался месячными доходами в десятки тысяч баксов.