Інтерв’ю СПІВГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ
10/15/2005 | Аскет
Панові Брюховецькому, президентові КМА та СПІВГОЛОВІ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗРОБКИ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ.
Відомо, що Вашим відвертим та давнім бажанням є взяти під Ваше мудре “президентство” академічні установи. Але не може бути доброю справа, якщо для її виправдування використовуються хибні аргументи.
Жах у тому, що Ви як особа, наближена до Президента, спроможна вселяти в нього помилкові думки, за якими неминуче будуть прийматися помилкові рішення. Щось на кшталт ліквідування ДАІ.
Нажаль Ви не є людиною, яка спроможна визнавати та відказуватися від своїх помилок.
В інтерв’ю zn.kiev.ua/nn/show/542/49789/ “НЕ СТАТИ ПАРКОМ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ” Ви стверджуєте, що “ВСІ найпередовіші наукові школи світу працюють при університетах”.
У новому інтерв’ю “ЦЕНТР ВІЛЬНОДУМСТВА” zn.kiev.ua/nn/show/568/51489/ Ви цю хибну думку викладаєте по-новому: “В УСЬОМУ світі наука робиться в університетах”.
Це -- дві різні формулювання універсального твердження стосовно того, де робиться наука у світі. З цього універсального твердження ВИПЛИВАЄ (якщо не вірите, зателефонуйте Вашому другові, академіку з філософії) інше твердження, що у світі немає найпередовіших наукових шкіл, що працюють поміж університетів. Але останнє твердження спростовується посиланням на провідні наукові центри, що існують незалежно від університетів. У фізиці - CERN, у суспільних науках – дослідницькі центри при корпораціях та державних установах, Kennan and Woodrow Wilson Institutes etc.
Далі дивує Ваша впевненість у тому, що у КМА “інтелектуальна складова нашого закладу в принципі майже готова”. Про це можна було б казати лише тоді, коли Ваші підлеглі приймали б активну участь у світовому науковому процесі, а не тільки переказували, що їм кажуть іноземні візитери, переважна більшість яких не належить до лідерів у своїх галузях, та що самі вони дізнаються зі своїх закордонних відряджень.
Ваші підлеглі повинні не лише знати, що відбувається у науковому світі (визнаю, що вони знають про це, як правило, значно більш пересічного українського “професора”), але й науковий світ повинен знати про їхнє та Ваше існування завдяки науковим досягненням, а не політичним подіям. Якщо цього немає, то Ваше переконання про наявність у КМА інтелектуальній складовій, що відповідає світовим критеріям, є лише Вашою думкою.
Мої знайомі з КМА розуміють це. Й це справжнє досягнення інтелектуала, що усвідомлює міру свого незнання! УСІ вони розуміють, що їм ще ой як багато треба працювати й ой як багато чого не вистачає, щоб вийти на середній світовий рівень. Як і ВСІМ викладачам вищої школи та науковцям України.
Більш того визнаю, що Ваші підлеглі значно більш просунулися на шляху до цього, ніж доценти та професори інших українських університетів. Але ж значно відстають від деяких науковців із НАНУ.
У разі втілення Вашої мрії про аншлюс установ НАНУ до університетів загальний рівень академічних наукових досліджень значно погіршиться, тому що на їх провадження вже не буде вистачати часу, як його катастрофічно не вистачає у Ваших підлеглих. Є інші шляхи поєднання академічної науки та вищої школи.
Ще одним свідоцтвом Вашої, м’яко кажучи, непоінформованості є Ваше тлумачення пріоритетів на майбутнє. “У нас багато чого бракує з того, що потрібно сучасному університетові: немає стадіону, басейну, немає хороших лабораторій, зручного гуртожитку. Тому в наших планах — побудова університетського містечка”.
Ви хоч розумієте, що бібліотека КМА майже виключена зі світових інформаційних потоків, тобто, практично отримує мізер із того, що кожний рік видають світові провідні видавництва. Доступ до Інтернету -- це тільки можливість дізнатися про Вашу інформаційну відсталість.
Без справжньої наукової бібліотеки все інше, включаючи університетське містечко, не має сенсу.
Висновок:
Крім публічного та небезкорисного, й у деяких випадках небезпечного, проголошення патріотичних та прогресивних позицій бажано мати щось таке, що дійсно посилювало б ці позиції. Посилань на славетну історію та перебільшену самооцінку отут замало.
Відповіді
2005.10.16 | Рюген
Брррр!
Где интервью? Вью имеется, а интер? Есть нечто вроде письма "Запорожца" турецкому "Мегану".Если подавить тяжкий вздох, вызванный стилем и лексикой письма (оп*ять секретарша нахомутала?), с содержательной частью должен согласиться полностью. В список к CERNу можно добавить национальные лаборатории в США, например. Про библиотеку тоже согласен на 100+процентов. Более того, существует довольно дешевый способ доступа к современной научной периодике - подписка на загружаемые электронные версии (дешевле бумажных изданий примерно втрое). Только сильно информированный пан Брюховецкий вряд ли стукнул палец об палец для продвижения этого способа. А если стукнул - спасибо ему. Простое человеческое.
2005.10.16 | Iryna_
Re: Брррр!
Пан Брюховецький (тобто його підлеглі) щось таки зробили. За грантом ІНТАС через бібліотеку Могилянки можна одержувати статті з журналів (не всі, але більшість потрібного) всім бажаючим.2005.10.16 | Рюген
Интересно!
Я могу прийти с улицы, показать свое, скажем, удостоверение сотрудника НАНУ и получить нужную мне копию статьи из Journal of Applied Physics?Есть ли онлайн-каталог сокровищ, которыми распоряжается Брюховецкий?
2005.10.16 | Iryna_
Re: Интересно!
Наскільки мені відомий алгоритм, треба послати імейл на адресуlibrary@library.ukma.kiev.ua з посиланням на статтю, і її через пару днів пришлють.
Не знаю, сама не користувалась (через колишніх наших, що сидять за кордоном, одержувати статті зручніше). Але давала цю адресу багатьом людям, нібито вони нормально все одержували.
2005.10.16 | Рюген
Re: Интересно!
Спасибо за информацию. Точно таким способом я заказывал статьи в Новосибирском Академгородке. Но у них были каталоги раз и я нашел ссылку на статью, где было указано место, где ее найти, это два.2005.10.16 | Iryna_
Re: Интересно!
Колишнім нашим ми звичайно статті замовляємо так:посилаємо лінк з журналу чи системи, яка у них проплачена, і вони можуть за цим лінком автоматично її скачати. Могилянці Інтас теж проплатив якусь систему, здається, sciencedirect. там не все, але дуже багато.
Подивіться
http://www.library.ukma.kiev.ua/fonds/magazines/tiborder.html
Зараз у Шпрінгера шаровий доступ до комп'ютер сайенс.
Вони по черзі відкривають доступ до різних серій журналів.
Краще підписатись на їхню розсилку, і коли відкривається своя тематика, робити запаси.
2005.10.17 | Iryna_
замовлення статей через бібліотеку НАУКМА
ось лінк з точною інформацієюhttp://www.library.ukma.kiev.ua/index.php?id=143
2005.10.17 | Рюген
Еще раз спасибо.
Я сохранил себе страничку с инструкцией на компе.2005.10.16 | Сергій Вакуленко
Re: Інтерв’ю СПІВГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ
Аскет пише:>
> Панові Брюховецькому, президентові КМА та СПІВГОЛОВІ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗРОБКИ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ.
>
> Відомо, що Вашим відвертим та давнім бажанням є взяти під Ваше мудре “президентство” академічні установи. Але не може бути доброю справа, якщо для її виправдування використовуються хибні аргументи.
> Жах у тому, що Ви як особа, наближена до Президента, спроможна вселяти в нього помилкові думки, за якими неминуче будуть прийматися помилкові рішення. Щось на кшталт ліквідування ДАІ.
Добрий початок: ще не названо жодного арґументу, але всі вони наперед оголошені хибними.
До речі, чи має Могилянка факультет парапсихології?
> Нажаль Ви не є людиною, яка спроможна визнавати та відказуватися від своїх помилок.
> В інтерв’ю zn.kiev.ua/nn/show/542/49789/ “НЕ СТАТИ ПАРКОМ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ” Ви стверджуєте, що “ВСІ найпередовіші наукові школи світу працюють при університетах”.
> У новому інтерв’ю “ЦЕНТР ВІЛЬНОДУМСТВА” zn.kiev.ua/nn/show/568/51489/ Ви цю хибну думку викладаєте по-новому: “В УСЬОМУ світі наука робиться в університетах”.
> Це -- дві різні формулювання універсального твердження стосовно того, де робиться наука у світі. З цього універсального твердження ВИПЛИВАЄ (якщо не вірите, зателефонуйте Вашому другові, академіку з філософії) інше твердження, що у світі немає найпередовіших наукових шкіл, що працюють поміж університетів. Але останнє твердження спростовується посиланням на провідні наукові центри, що існують незалежно від університетів. У фізиці - CERN, у суспільних науках – дослідницькі центри при корпораціях та державних установах, Kennan and Woodrow Wilson Institutes etc.
Гаразд: квантифікатор у першому випадку обрано з пересадою. Замість "усі" було б доречніше написати "переважна більшість".
У другому випадку цього вже нема: "в усьому світі робиться по університетах" не означає "в усьому світі ніде не робиться, крім університетів".
Але й Ваш арґумент (наявність наукових центрів поза університетами) аж ніяк не доводить, що науку неможливо робити в університетах.
> Далі дивує Ваша впевненість у тому, що у КМА “інтелектуальна складова нашого закладу в принципі майже готова”. Про це можна було б казати лише тоді, коли Ваші підлеглі приймали б активну участь у світовому науковому процесі, а не тільки переказували, що їм кажуть іноземні візитери, переважна більшість яких не належить до лідерів у своїх галузях, та що самі вони дізнаються зі своїх закордонних відряджень.
Наскільки можна зрозуміти Брюховецького, "інтелектуальна складова" — то, на його думку, лише один складник, яким "готовість" не вичерпується.
> Ваші підлеглі повинні не лише знати, що відбувається у науковому світі (визнаю, що вони знають про це, як правило, значно більш пересічного українського “професора”), але й науковий світ повинен знати про їхнє та Ваше існування завдяки науковим досягненням, а не політичним подіям. Якщо цього немає, то Ваше переконання про наявність у КМА інтелектуальній складовій, що відповідає світовим критеріям, є лише Вашою думкою.
Якщо переформулювати: в Могилянці справи кепські, а деинде — ще гірші.
> Мої знайомі з КМА розуміють це. Й це справжнє досягнення інтелектуала, що усвідомлює міру свого незнання! УСІ вони розуміють, що їм ще ой як багато треба працювати й ой як багато чого не вистачає, щоб вийти на середній світовий рівень. Як і ВСІМ викладачам вищої школи та науковцям України.
> Більш того визнаю, що Ваші підлеглі значно більш просунулися на шляху до цього, ніж доценти та професори інших українських університетів. Але ж значно відстають від деяких науковців із НАНУ.
Отут ключове слово — "деяких". Варто було б на ньому зупинитися. Усі чи тільки "деякі" могилянці відстають від "деяких" академічних науковців? І що роблять в Академії оті "недеякі", від кого могилянці не відстають? Адже могилянці, крім наукової роботи, ще витрачають час на викладання, тоді як академічні науковці начебто можуть зосередитися на науці. Що їм заважає?
> У разі втілення Вашої мрії про аншлюс установ НАНУ до університетів загальний рівень академічних наукових досліджень значно погіршиться, тому що на їх провадження вже не буде вистачати часу, як його катастрофічно не вистачає у Ваших підлеглих. Є інші шляхи поєднання академічної науки та вищої школи.
І отут, на мою думку, можна передбачити, що рівень не понизиться. Ті, хто й так не перевищував своїм рівнем університетської науки, судячи з усього, ні понизити, ні піднести свого власного рівня просто нездатні. А отих "деяких" збити з їхнього курсу ой як непросто! Бо вони в теперішніх "ідеальних" умовах академічного життя на щось спромоглися, а це означає, що спроможуться в будь-яких умовах.
> Ще одним свідоцтвом Вашої, м’яко кажучи, непоінформованості є Ваше тлумачення пріоритетів на майбутнє. “У нас багато чого бракує з того, що потрібно сучасному університетові: немає стадіону, басейну, немає хороших лабораторій, зручного гуртожитку. Тому в наших планах — побудова університетського містечка”.
> Ви хоч розумієте, що бібліотека КМА майже виключена зі світових інформаційних потоків, тобто, практично отримує мізер із того, що кожний рік видають світові провідні видавництва. Доступ до Інтернету -- це тільки можливість дізнатися про Вашу інформаційну відсталість.
> Без справжньої наукової бібліотеки все інше, включаючи університетське містечко, не має сенсу.
Наукова бібліотека — справді конче потрібний складник справжнього університету. При цьому зорганізувати надходження поточних видань порівняно легко — аби гроші. Гірше зі старими виданнями, що їх ні за які гроші не дістанеш. Утім, цілком можливо, що найближчими роками все це істотно зміниться, бо вже багато чого можна отримати в оцифрованій формі, а з часом його буде дедалі більше. Окрім того, можна відновити систему міжбібліотечного абонементу: для такої відносно бідної країни, як Україна, це часткове розв'язання проблеми. Ефективне використання такої системи уможливив би зведений національний електронний каталог. Його створення, мені здається, держава мала б зробити чи не найголовнішим своїм пріоритетом у галузі науки.
А втім, якщо плакати й побиватися через брак бібліотеки, то доведеться взагалі визнати неможливість створення нових чи то університетів, чи позауніверситетських наукових центрів. Треба починати й робити.
> Висновок:
> Крім публічного та небезкорисного, й у деяких випадках небезпечного, проголошення патріотичних та прогресивних позицій бажано мати щось таке, що дійсно посилювало б ці позиції. Посилань на славетну історію та перебільшену самооцінку отут замало.
Будьмо відверті: Брюховецький виголошує пропозиції, логічно узгоджені між собою, про які напевно ніхто не скаже, що вони безглузді.
Хто ще це робить?
Зі стін НАНУ наразі долинає лише: "Ми будемо й надалі підвищувати власну ефективність". (Крапка)
Особисто я теж не в захваті від теперішнього рівня Могилянки. Там, де я можу поцінувати його більше-менше фахово (в деяких гуманітарних дисциплінах), особливо пишатися немає чим. Якось не бачив я жодної книжки, що вийшла б ізвідти та з приводу якої можна було б цокати язиком.
Те, що я бачив, — середній (або трохи вищий від середнього) рівень теперішньої української науки. Але аж ніяк не нижчий. Зважаючи на молодість цього закладу, то вже є непоганий здобуток. Чи можна було досягти більшого? На мою думку — навряд чи. Брюховецький зібрав у себе тих, кого можна було знайти в Києві, й навіть запросив декого з провінції. Ліпших (істотно ліпших) він не знайшов би. А науку роблять робителі.
Але віддаймо йому належне: його Академія в цілому значно динамічніша й простосованіша до теперішніх умов, аніж НАНУ.
2005.10.16 | igrot
Re: Інтерв’ю СПІВГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ
Києво-могилянська академія раніше мала доступ до закордонних коштів, подейкують, що гроші привозили навіть в портфелях.Проаналізйте кількість грантів та інших проектів КМА. Але "демократія " отримала перемогу і кошти закордонні зменшились.
А Брюховецькому потрібно виживати, от ї є зазіхання на НАНУ(більше на її фінансування), щоб посперечатись з університетом Шевченка. Мабуть це відбувається при підтримці колишніх фінансистів КМА, які не зацікавлені в розвитку української науки.
Чому забувають про те, що КМА - це просто дітище 90- х років, і не може КМА мати ніяких вікових традицій, а є просто великий піар за підтримки президентів, яких КМА може і зрадити. (згадайте Кравчука, бо якби не він, то не було б і КМА).
2005.10.16 | Сергій Вакуленко
Re: Інтерв’ю СПІВГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ
igrot пише:> Києво-могилянська академія раніше мала доступ до закордонних коштів, подейкують, що гроші привозили навіть в портфелях.
> Проаналізйте кількість грантів та інших проектів КМА.
Bелика кількість ґрантів — то не ганьба й не гріх.
> Але "демократія " отримала перемогу і кошти закордонні зменшились.
А Брюховецькому потрібно виживати, от ї є зазіхання на НАНУ(більше на її фінансування), щоб посперечатись з університетом Шевченка.
> Мабуть це відбувається при підтримці колишніх фінансистів КМА, які не зацікавлені в розвитку української науки.
А про оце якби трохи докладніше... Бо вороги науки з числа фінансистів мені якось не зразу вкладаються в голову.
> Чому забувають про те, що КМА - це просто дітище 90- х років, і не може КМА мати ніяких вікових традицій, а є просто великий піар за підтримки президентів, яких КМА може і зрадити. (згадайте Кравчука, бо якби не він, то не було б і КМА).
Я не забуваю. Але заперечувати той факт, що з Могилянки йдуть бодай якісь інтелектуальні імпульси, — кривити душею. Що ж до Київського національного, то в останньому інтерв'ю його ректора, яке я читав, найцікавішими були бідкання та падкання з того приводу, що иншим закладам теж дали статус національних: "Це як же тепер розрізнити між Київським національним і Засранським національним?"
2005.10.17 | Iryna_
Re: Інтерв’ю СПІВГОЛОВИ РОБОЧОЇ ГРУПИ З РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ
Мені складно оцінити гуманітарні наукові досягнення Могилянки, але щодо інтелектуальних імпульсів не можна не погодитись. Я там буваю в основному лише на різних культурних заходах, але сама атмосфера дуже подобається.Проте з природничими науками там щось не дуже склалось. Можливо, вони просто не ставили собі завдання це розвивати.