МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

CHY MOZHE UKRAINSKIY VUZ VHODYTY U TOP 200

11/04/2005 | Roman
Prochytavshy obgovorennia pro reytyng vuziv u Times zadayesh sobi odne zapytannia. Chy mozhe ukrainskiy vuz vhodyty u tsey spysok. Yak na mene shansiv u nas 0 she na bagato rokiv.
Osnovna prychyna - vuzy Ukrainy ne zatsikavleni u tsyh reytyngah, a osoblyvo kerivnytsvo. Mozhna proytys po kryteriyah otsiniuvannia.
1) PEER REVIEW SCORE - de vy bachyly vuz v Ukraini yakiy by buv zatsikavleniy v obyektyvniy otzintsi svogo reytyngu. U nas vsi naykrashchi :(. I de garantiya shcho my v Ukraini po kumivstvu otsinemo yogo obyektyvno.
2) INTERNATIONAL FACULTY SCORE.
Skilky vuziv zaproshuye do sebe vykladachiv-inozemtsiv. Mayetsia na uvazi ne na lekstiyu - dvi, a na tryvalishiy chas. Yak na mene - takiy vykladach lyshe bude na zavadi typovomu ukrainskomu vuzu. Vin ne rozumiye yak mozhna postavyty otsinku po zvinku chy prosto tak. Yak pravylo vin znachno aktyvnishiy za nashyh vykladachiv. Yogo novi idei tse lyshnia problema dlia vuzu.
I suto subjectyvno. Vuzam vazhko otrymaty dozvil na pratsevlashtuvannia inozemtsiv ( tse ne stosuyetsia vykladachiv Fulbright chy inshyh program obminiv, scho ne otrymuyut platni), vyplatyty hocha b yakus prystoynu zarplaty, nadaty pomeshkannia, kabinet toscho. A golovne nema inozemtsiv u vuzi - i shcho ?
3) STUDENT /FACULTY SCORE .
Tut my vzagali priamo u pershomu riadku reytyngu :) Ukrainskiy vuz zmusheniy zarobliaty groshi. I poky scho u nas chym bilshe studentiv tym vyshiy u nas "reytyng". Bagato vykladachiv navit pidtrymuyut tse pratsiuyuchy na 1.5 stavky i bilshe. Pytannia zadadyt odne - a za scho zhyty ? I vsi argumenty proty propadayut.
4) CITATION INDEX. Poky u nas lyshe murzylky budut zarahovuvatys yak publikatsii na zahyst, pro tse mozhna zabuty.
5) INTERNATIONAL STUDENTS. Znovy zh taky - materialne zabezpechennia studentiv pochynayuchy i z hurtozhytkiv. Movne pytannia - skilky kursiv v ukraini vykladayutsia angliyskoyu movoyu ? De vyznayut nash dyplom ? skilky vuziv rozumiyut scho tse ne tilky groshi ale i prestyzh.

Nashomu vuzu reytyng ne potriben. Krasche shob nihto nichogo ne znav do chogo dopratsiuvalys i dovchylys.
V ukraini isnuye reytyng vuziv Sofia Kyivska. Htos bachyv yogo de ne bud, hocha b v interneti ?

Відповіді

  • 2005.11.04 | sama

    Гірка 100% правда(-).

  • 2005.11.04 | Amazed student

    Й ніяких нам іноземців не потрібно!


    Бачу спасіння в тому, щоб лекції читали такі поважні та шановні вчені як доктор філософських наук Анатолій Товстоухов та доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ Дмитро Табачник. Хай всі вузи наслідують у цьому відношенні філософський факультет Київського національного університету. Проблема лише в тому, де знайти достатню кількість вчених такого ґатунку та масштабу. Й ніяких нам іноземців не потрібно.
    Пане Георгію! Організуйте, будь ласка, запрошення цих науковців до США. Хай там ці буржуї зрозуміють, що не збідніла Україна на таланти.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.11.05 | Roman

      Re: Й ніяких нам іноземців не потрібно!

      Shanovniy zacharovaniy studente,
      Duzhe pryemno shcho u nas ye takogo rivnia vykladachi yakymy vy tak zadovoleni.
      Ale po pershe vykladachiv zaproshuyut z zakordonu ne tomu sho nema komu vchyty, a shob otrymaty naykrasche vid poyednannia svoih i chuzhyh metodyk toscho.
      Krim togo nihto ne organizovuye poizdky slavetnyh vchenyh. yak pravylo dlia togo schob zaprosyty profesora hocha b na konferentsiyu potribno povidomyty yogo pro tse za rik pivtora.
  • 2005.11.04 | Iryna_

    Re: CHY MOZHE UKRAINSKIY VUZ VHODYTY U TOP 200

    Публікації в іноземних журналів на захистах у нас (на відміну від Росії) зараховуються. Список складає експертна комісія ВАКу (тобто вісник Андижанського пединституту не проходить, тези конференцій теж).

    Але підвищенню показників цитування це не сприяє, тому що мурзилки також в основному зараховуються, а народ йде шляхом найменшого спротиву.
  • 2005.11.18 | Shooter

    Проблема, на яку чомусь ніхто не звертає уваги

    Організація науки в союзі (як і в соц-європ-країнах) структурально була абсолютно відмінна від тієї, яка на Заході. А саме: "в нас" топ наука робилась, в основному, в "чисто" дослідницьких інституціях (найбільше - в інституціях Академії Наук), а університетська наука була "на голову нижче".
    "В них" наука робиться в/при університетах, в основному (ведем мову про non-industrial research). Окрім Німеччини, де є сітки дослідницьких інститутів - скажімо, Макс-Планк чи Фраунгоффер (але і в Німеччині значна частина наукових розробках робиться в інститутах при університатах.), та Швеції, де дослідницькі інституції часто є "власністю" кількох stakehold-ерів - як держави, так і приватних організацій..
    А в Франції, Італії чи Іспанії існують, де-факто, "віртуальні" науковы організації (скажімо, СNRS у Франції), які є "організаційним об'єднанням" наукових лабораторій, базованих, в масі своїй, при університетах.

    Тому будь-яке пряме порівняння є некоректним.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.11.18 | Roman

      Re: Проблема, на яку чомусь ніхто не звертає уваги

      Cлушна думка. думаю цe досить суттєвe зауважeння Алe одразу виникає питання - чи є така схeма вуз бeз НДІ дієвою ? Чи потрібно українским вузам обєднуватись з НДІ чи створювати нові ?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.11.18 | Георгій

        Як із цим у США

        У США фундаментальні наукові дослідження робляться і в університетах, і у спеціалізованих чисто наукових центрах. Я знаю приклади дуже щільної і плідної кооперації між такими центрами і університетськими кафедрами у моїй галузі, тому що я працював як постдок у наукових центрах Фреда Гатчінсона і Вірджінії Мейсон. Обидва ці заклади мають співробітників, які водночас є професорами, доцентами чи асистентами кафедр Університету шт. Вашінгтон (у місті Сіетл). Ці співробітники мають дуже легке, іноді навіть просто суто символічне педагогічне навантаження (3-4 лекції на рік), але вони постійно їздять на університетські семінари і також влаштовують у своєму закладі семінари, куди завжди запрошують університетських викладачів і студентів. Головна їх діяльність суто науково-дослідницька: вони мають великі приміщення, хороше обладнання і необмежений час для наукової діяльності, але вони також відповідають за дисртаційні робори університетських аспірантів. У моїй галузі (імунологія) є також інші чудові наукові центри, наприклад науковий центр Фокс Чейс (афілійований водночас до Прінстону і до Університету Пенсільванії), і Гвен Напп (афілійований до університету Чікаго).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".