Відповіді

• 2005.11.17 | Хвізик

  Re: 18 листопада - доповідь А.Г.Наумовця щодо реформування науки

  ідіть.
  а тоді нам розкажете

• 2005.11.20 | Вячеслав Хаврусь

  Репортаж з місця події

  Перепрошую за затримку, але зараз маю мало часу в зв’язку з підготовкою тижневої поїздки до Німеччини, тому передам свої враження у вигляді тез, записаних мною в блокноті.
  
  Загалом скажу, що моє попереднє заочне позитивне враження про академіка НАНУ Антона Григоровича Наумовця як великого ентузіаста науки справдилося на всі 100% після зустрічі з ним в реалі. Конференц-зал Інституту фізики був забитий вщерть, люди навіть стояли. Доповідь тривала близько 40 хвилин.
  
  Отже своїми словами передаю положення доповіді, в дужках будуть мої коментарі. Кому що буде не зрозуміло, по можливості пробуватиму пояснювати, але в найближчі 2 тижні я на цьому форумі пробігатиму рідко.

  ---

  10 листопада за рішенням ЮНЕСКО у світі відзначають День науки. День фізики.
  
  Я розповім про роботу по реформуванню, але заключних документів ще нема, все в проекті. Буде інфа про 2 комісії, де я є учасником:
  1 - по Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України (http://www.nas.gov.ua/ua/effect.html)
  2 - по робочій групі з питань реформування науки відповідно до розпорядження Ющенка (В.Х.: це обговорювалося на цьому форумі, не маю часу шукати лінк), її співголовами є Яцків та Брюховецький.
  
  (В.Х.: далі йде афоризм, який мені дуже сподобався і може бути взятий навіть епіграфом до того, заради чого ми на цьому форумі віртуально зустрічаємося) Реформи починаються тоді, коли закінчуються гроші.
  
  Під час першого засідання другої комісії висловлено обурення, що інновації не є реальністю, бо їх впровадженню заважають надто дорогі кредити. За посередництва Васюника (помічник Президента) планується виділити 500 млн. доларів на здешевлення кредитів з відсотковою ставкою 4-5% річних.
  
  На 2-му засіданні цієї ж комісії обговорювалася взаємодія науки і освіти. Треба підсилити науку в ВУЗах. Нині існує аж 82 (!) національні (!) університети. Пропонувалося створити також дослідницькі національні університети. Наумовець відговорив від цієї ідеї. Академічні Інститути пропонувалося передати в ВУЗи – не погодилися, бо не відповідає практиці того ж Заходу, до якого ми прагнемо.
  
  Щодо комісії в НАНУ. В ній близько 55 чоловік. В установи НАНУ кинули заклик давати свої пропозиції, в Інститутах були збори (в моєму Інституті це було в квітні місяці). Надійшли сотні пропозицій. Створили 4 секції, кожна узагальнювала відповідні пропозиції:
  1. Реалізація статусу НАНУ як вищої наукової організації України
  2. Організація та вдосконалення засад діяльності
  3. Інноваційна діяльність (координує Наумовець)
  4. Соціальні проблеми
  
  Нині є близько 20 сторінок пропозицій (показує пачку), механічно об’єднаних від всіх секцій.
  
  Структура НАНУ дозволяє вести унікальні міждисциплінарні дослідження.
  
  За часи незалежності НАНУ відповідала на виклики часу: соціогуманітарні (історія, мова), природничі. Напр., у нас близько 50% е/е генерується на АЕС, тому НАНУ не могло залишатися осторонь цього питання, для координації діяльності було ухвалене рішення про передачу потужного (1.5 тис. співробітників) Харківського фізико-технічного Інституту в структуру НАНУ.
  
  Детальніше про інноваційну секцію. Хоч я і голова, але стверджую, що вона найважливіша. За часи попереднього уряду Кучми-Януковича були 2 конференції, але нічого не робилося. Тимошенко провела 2 засідання по цьому питанню, були вироблені пропозиції від робочих груп та міністерств, на засіданні 18 серпня Тимошенко розтрощила пропозиції Міністерств і дала наказ їх переглянути. Потім було святкування Дня Незалежності, а потім відставка уряду, все заглохло. Тепер Ющенко видав наказ і все почалося спочатку.
  
  Проблема законодавчого врегулювання діяльності НАНУ, але намагаються подавати проекти законів в ВР через міністерство освіти та науки.
  
  Велика проблема – законодавчий захист прав інтелектуальної власності.
  
  Світовий досвід щодо інновацій показує, що лише 1 з 10 є успішними, але ця одна покриває з головою всі видатки на інші 9.
  
  Проблема підготовки результатів для впровадження, тобто інновацій. Потрібна відповідна структура, яка даватиме допомогу Інститутам. Бо насправді поєднання вчений+маркетолог є дуже рідкісним. В інноваціях планується спочатку державна підтримка, а потім вони мають вийти на самоокупність.
  
  Найближчим часом НАНУ чекатиме пресинг щодо необхідності впровадження результатів.
  
  У нас погані справи з рекламою наукових досягнень та популярною інформацією щодо наукових досліджень. От наприклад під час виставки (В.Х.: мова йде про виставку “Барвиста Україна”, яка мала місце в Києві 15-18 листопада, сам був на ній, дуже класна, не маю часу описувати) ніхто не прийшов в павільйон з науковими досягненнями.
  
  Тому планується створити сайт вагомих наукових результатів українською та анлійською мовами (В.Х.: гул підтримки в залі). Також окремо буде створений сайт розробок для бізнесменів. Буде науково-популярний сайт, оскільки в нас нині забагато псевдонаукового галасу.
  
  На рівні ВР буде ініціюватися прийняття закону про НАНУ, як головного осередку фундаментальної науки в державі та експерта з наукових питань.
  
  Кошти на науку через інновації. В Німеччині 2.86% ВВП йде на науку, але вони не задоволені ефективністю їх використання, бо по науці Німеччина займає "лише" 8-е місце в світі. Тому в НАНУ потрібен посередник для втілення інновацій. В радянські часи з ініціативи Патона такими посередниками були СКТБ, але нині вони зруйновані.
  
  Потрібне ширше залучення громадськості до реформування та відповідне інформування для прозорості.

  ---

  Оскільки лекція затягнулася, в плані семінару були ще інші питання, то було лише одне питання та дискусію припинили. В кулуарах я підійшов до Наумовця, назвався, згадав про науковий форум сайту Майдан та спитав, як ми можемо подавати свої пропозиції. Він сказав, що найбільш реально передати комусь з комісії по реформуванню НАНУ або надіслати листа в Президію НАНУ з позначкою “для Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України”. Оце коротенько все.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.11.20 | Iryna_

    Re: Репортаж з місця події

    Щодо думок академіка Наумовця про реформи - почитайте його відповіді на пропозиції інших вчених в газеті "День".
    http://day.kiev.ua/135709/ (там потрібна реєстрація)
    
    відповіді на цю статтю
    http://maidan.org.ua/static/mai/1119016715.html
    http://www.zn.kiev.ua/ie/show/544/49949/
    
    Пропозиції до комісії з "вдосконалення діяльності НАНУ" можна передати - є знайомий член комісії (не-академік) - від сайту "Майдан" або зі списком прізвищ. Питання, чи буде їх хтось враховувати (його власні пропозиції - вироблення критеріїв оцінки публікацій, публікація в інтернеті інформації про діяльність інститутів та статей наукових журналів НАНУ і так далі в тому ж дусі - в "спільні пропозиції" не включили).
    
    Щодо намагання зрозуміти ситуацію - дуже показовий приклад з аргументацією проти приєднання інститутів НАНУ до вузів. Цілком очевидно, що керівництву НАНУ та інститутів невигідне таке приєднання, але аргументація цікава - "не відповідає західному досвіду". По-перше, таки відповідає тому досвіду, але справа не у західному досвіді, а у нашій власній реальній ситуації. І звичайно академіки або не аналізують реальну ситуацію, або не хочуть загострювати стосунки і говорити прямо.
    
    Щодо приєднання інститутів НАНУ до вузів - тут справа не в західному досвіді (там це часто працює). Якщо таке приєднання відбудеться у нас - до співробітників будуть застосовуватись критерії та вимоги вузу (700-800 годин педагогічного навантаження на рік), "начальник завжди правий" - у вузах адміністративний тиск набагато сильніший ніж в НАНУ, в тому числі примус з боку начальства підписати що ніяка робота є "визначною науковою", пріоритет паперового благополуччя перед будь-чим справжнім, складність збереження існуючих наукових колективів у процесі будь-яких трансформацій, тобто пояснювати можна довго, але висновок такий - "взагалі" наука в вузі - це добре, але з врахуванням існуючих умов у наших вузах це означатиме загибель навіть тієї науки, яка у нас залишилась.
    
    Щодо "Реформи починаються тоді, коли закінчуються гроші". Від будь-яких реформ, метою яких є зекономити гроші, толку ніякого бути не може. Ефективні реформи потребують грошей. або хоча б політичної волі перерозподілити існуючі гроші. Для створення того ж дослідницького університету чи інформаційної системи на хорошому рівні потрібні допоміжні та управлінські кадри, які не підуть працювати на існуючу зарплату.
    
    Ось такий маленький приклад, куди і чому потрібні гроші.
    У нашому відділі є певна науково-організаційна робота (великі та на високому рівні міжнародні конференції, різні видання, журнал, електронна бібліотека, сайт, інше наукове спілкування), що робиться декількома науковими співробітниками за участю аспірантів. Ми ніякі не видатні і не робимо нічого надзвичайного - якщо говорити про "сучасний рівень" та "входження до міжнародної наукової спільноти", те саме мають робити абсолютно всі наукові колективи (ну, може журнали всім не потрібні, але все інше - потрібне). За сучасною ринковою ціною технічний працівник, який може це реально робити хоча б частково і під керівництвом, коштує не менше 600-700 доларів на місяць (вільна англійська + розумові здібності + комп'ютер на рівні більше ніж просто користувача - хоча б сайти поповнювати, скачувати та систематизувати інформацію). Ми це можемо самі робити, а іншим для нормальної організації діяльності потрібні секретарі-помічники-менеджери (яким треба платити справжню зарплату). Для прикладних інститутів та впровадження потрібні ще більш кваліфіковані та оплачувані технічні працівники. Про 600-700 доларів для секретарки я не перебільшую - знайомі зараз шукають на таку зарплату з аналогічними вимогами, навіть без звичайних вікових обмежень знайти складно. Це лише один крихітний аспект, що демонструє неможливість реформ без грошей. Можливо, гроші є, але треба їх якось по-іншому розподіляти.
    
    Щодо власне дослідницького університету - мені ця ідея дуже подобається: як навчального закладу на базі НАНУ з виключно магістерськими та аспірантськими програмами. Але може академікам видніше - якщо нема ресурсів та бажання робити це нормально, тоді краще не робити.