МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що і навіщо виноситься з ВУЗ-ів (\)

12/08/2005 | Оk
08.12.2005 | 07:03
Задачка для правительства. Чему учат в высшей школе и кому это надо?

Юрий ГЛУХОВ
http://obozrevatel.com/news/2005/12/7/68479.htm

Недавно в авторской передаче журналистки «Пятого канала» Натальи Мосейчук побывала народный депутат Татьяна Засуха. Восхитительный персонаж. Кроме всего прочего она, оказывается, еще и доктор наук.

Те, кто знаком с лексиконом и вообще произношением Татьяны Засухи, были, наверняка, поражены новостью о наличии у нее такой высокой научной степени. Впрочем, изумление неискушенных телезрителей возрастало тем больше, чем дольше они вслушивались в слова героини телепередачи.

Оказывается, она и не скрывает, что любит употреблять в своем бизнес-общении (и, наверное, не только) «крепкие» слова. Нам доподлинно неизвестно, была ли посвящена «успешности» применения нецензурных оборотов для бизнеса лишь глава докторской диссертации Татьяны Засухи или целый раздел. Но можем точно сказать, что у нее много сторонников в части использования такой методики. Вспомните господина Кучму и его разговоры с Азаровым, Януковичем и прочими бывшими вельможами, о которых миру стало известно из пленок майора Мельниченко.

Но мы сейчас не о том. Обратите внимание, как любят многие люди, откровенно не блещущие ни знаниями, ни интеллектом вообще, всякие научные степени и звания. Тот же Янукович. Вся страна покатывалась от смеха, читая рукотворные шедевры безграмотности этого «проффесора», занимавшего пост премьер-министра и претендующего на президентский портфель. А сколько еще у нас всяких «академиков», «членов-корреспондентов», «докторов и кандидатов наук» и т.д., и т.п.? Все они имеют также дипломы об окончании различных респектабельных вузов. Сегодняшняя система образования в Украине все это позволяет.

Транслировавшийся недавно четырьмя украинскими каналами телемост между Президентом и студентами Киевского, Донецкого и Львовского университетов в первую очередь запомнился, конечно, остротой и даже резкостью некоторых вопросов. Они касались политики. Но было также много вопросов и ответов на них Виктора Ющенко относительно известных всем украинцам проблем в системе образования вообще. И эта телепередача, и телеоткровения Засухи заставляют нас в который раз задуматься о существующих «негараздах» в системе образования государства.

Качество образования

Ситуация первая. Вы купили продукт, на упаковке указан вес – 1 кг. Домашнее взвешивание показало - всего полкило. Обман. Можно судиться. С производителем. Ситуация вторая. Вы - работодатель, перед вами дипломированный выпускник ВУЗа. Вы приготовили вопросы по разным предметам, которые изучались в этом ВУЗе на протяжении пяти лет. Ни на один ваш вопрос не последовало ни единого удовлетворительного ответа. Обман. Можно судиться?.. С кем?

С начала учебного года в стране как-то затихло обсуждение узких мест в системе образования. Летом же, в период вступительных экзаменов, - наоборот, наблюдался всплеск телерепортажей, особенно о взяточничестве в системе образования, о создании различных структур для борьбы с этим явлением, о призывах тогда еще нового министра взятки не давать и т.п. Казалось бы, кто может быть против (не давать взятки)? Нужно немного подумать… В качестве разминки, чтобы хорошо думалось и для нашей последующей аргументации, хотим предложить читающему сейчас эти строки небольшую задачку по математике за 7-й класс. Попробуйте решить простенькое квадратное уравнение: Х^2 - 3Х - 4=0

Не волнуйтесь, для решения такой задачи нужно всего 20-30 секунд. Если вы немного подзабыли, то даем вам еще пару минут, чтобы вспомнить. Не получается? К сожалению, вам двойка. Но не спешите расстраиваться, мы подскажем способ немного успокоиться. У вас есть знакомые учителя? Любые – младших классов, по биологии, географии, иностранному языку, истории, украинскому или русскому языку и литературе и т. д. Кроме преподавателей математики средних и старших классов. Желательно человек десять. Если знакомых учителей столько нет, то подойдут врачи, экономисты, юристы, офицеры армии и милиции, журналисты, чиновники, преподаватели институтов и т.п. Все они хорошо учились в школе, потом поступили в ВУЗы, окончили их, успешно трудятся. Попросите их при встрече или по телефону ненавязчиво, чтобы не вызвать подозрения, решить вам эту задачку – мол, хотите помочь сынишке-школьнику, да подзабыли…

Результат исследования успокоит ваше задетое самолюбие. Он будет таков: из десяти педагогов уравнение вряд ли решит хоть один человек, из десяти прочих гуманитариев с в/о не решит ни один - наверняка. Вы скажете, почему мы не берем «в разработку» никого с высшим техническим образованием? А это на закуску. Сама идея предложить вам поупражняться со школьным уравнением была подсказана нам рассказом одного нашего приятеля. Он как-то со смехом поведал о конкретном случае из его жизни. Процедура проверки «технарей» на способность решить подобное уравнение однажды была реально проведена, правда, это было еще в начале 90-х прошлого века. Но это не важно.

В кабинете конструкторского бюро на большом промышленном предприятии располагалось около 30 столов. Два молодых инженера (один из этого же бюро, второй из соседнего технологического) с серьезным видом обошли около двадцати находившихся на тот момент в кабинете инженеров-конструкторов третьей, второй и первой категорий с просьбой помочь решить подобное квадратное уравнение. Объективности ради наш рассказчик пояснил, что не все из опрошенных имели высшее образование - несколько человек закончили лишь техникумы (что не освобождает от компетентности в данном конкретном случае), и большинство конструкторов составляли женщины. Все выслушали просьбу, всмотрелись в листик с уравнением, но взялись попробовать решить лишь двое. И не решили. Большинство же с улыбкой, но откровенно, говорили, что уже ничего такого не помнят.

Идея проведения этого мероприятия возникла после того, как накануне, при встрече, молодые люди вспоминали свои институтские годы (оба получили образование в крупных технических ВУЗах), различные приколы студенческих времен. Первый рассказал случай, когда на четвертом курсе, вдруг выяснилось, что одна студентка не знает, как вычислить объем комнаты, если известны ее длина, ширина и высота. Второй вспомнил о подобной истории, как ему домой позвонила девушка одногрупница (это было на третьем курсе), чтоб уточнить, равняется ли радиус окружности диаметру, деленному пополам. Обе эти девушки окончили институты и были устроены на работу по специальности.

Приведенная история, как и ее подробности, абсолютно достоверны. Казусы с теми девушками студентками - это уже, конечно, чересчур. Но это с одной стороны. А посмотрим еще с другой. Кто-нибудь помнит таблицу интегралов и производные функций? Высшая математика. А теорему трех моментов по сопромату? Подавляющее большинство бывших выпускников вам скажут, что из полученных в институте знаний в работе реально пригодятся лишь процентов 5, ну 10... Из школьных дисциплин в жизни не понадобится тоже очень многое. Вспомните головную боль от синусов-косинусов, формулы по физике и химии, формы склонения и правила грамматики по языку… Что из этого может пригодиться человеку, который не собирается поступать в институт? Зачем же тогда все корпенья?

Ответ, похожий на убедительный, можно с натяжкой принять лишь в отношении школы. Изучать школьные предметы нужно не только, а возможно, и не столько для общего развития и закладки фундамента для дальнейшего обучения, но и просто для тренировки работы мозга растущего детского организма. Так же, как зарядка для мышц. Кроме того, процесс школьного обучения способствует становлению работоспособности детей, самодисциплины, характера вообще.

А вот списывать вузовское образование на необходимость поддержки мозгового тонуса представляется неоправданной роскошью, тем более для бедных стран.

Высшее образование в Украине

Что сегодня собой представляет высшая школа в Украине, знают или догадываются многие. Приведем мнение какого-нибудь авторитетного специалиста. Вот, например, что говорит об этом Р.Крижановский, ректор Христианского гуманитарно-экономического открытого университета, академик, доктор экономических наук, профессор и прочая: «Низкое качество образования и несоответствие западным стандартам. Существующая система высшего образования по-прежнему антирыночная, негибкая, медленно реагирует на потребности государства. Как и в советские времена, большинство студентов учатся для того, чтобы получить «корочки», а сейчас – пластиковую карточку диплома. Главное – «бумажка», а не знания. Поэтому в ВУЗах процветает коррупция, оценки и зачеты покупаются и продаются».

Добавить к этому почти нечего. Разве что выделить: все это относится как к платной, так и к бесплатной бюджетной сфере, но к первой – особенно.

Проблемы в образовании - особенно в высшем - давно набили в Украине оскомину. И в самое ближайшее время они обострятся еще больше. В уже начавшемся и в следующем учебных годах на себе это испытают техникумы и училища. Общеобразовательные школы, выпускавшие в прошлом по четыре девятых класса, нынче выпустили лишь 3, выпускавшие по 3 класса – теперь только 2. Наконец-то «добрался» рывок резкого снижения рождаемости начала 90-ых прошлого века. Соответственно, через два года это ощутят ВУЗы. Всем известно, что сейчас соискателей высшего образования и заведений, удовлетворяющих такой спрос, чрезмерно много. Количество ВУЗов, а также их филиалов, растет ежегодно. А вот подходящей клиентуры скоро резко поубавится. Если ничего не изменится, то уровень завтрашних выпускников высших учебных заведений по сравнению даже с сегодняшними упадет очень заметно. Ведь брать в ВУЗы будут всех подряд, чтобы заполнить имеемые места.

Лже-дипломы и их последствия

Проблемы нужно решать срочно, и, возможно, не на уровне министерства образования, а выше. Имеет ли вообще значение уровень знаний выпускников высшей школы? Да, определенное. Хочется вспомнить в качестве примера период галопирующей инфляции в первые годы независимой Украины. Президент Кравчук по три-четыре раза в год подписывал законы о повышении зарплат, пенсий и социальных выплат – в разы!!! Запуская тем самым печатный денежный станок. Инфляция исчислялась пятизначными числами процентов в год. Все это делали наши правители, образованные люди, во главе с президентом, имеющим высшее экономическое (финансовое) образование. И ведь Украина не была первооткрывателем гиперинфляции. Эти вопросы рассматривались в учебных экономических программах институтов СССР, на эту тему были написаны тысячи статей и диссертаций экономистами разных стран.

Тогдашние правители не только плохо учились в институтах (мы говорим не об оценках), они не читали и лучших мировых классиков прозы. Например, у Ремарка они бы нашли подробное описание бедствий в Германии 20-х годов прошлого столетия, когда рабочим на заводах зарплату выдавали два раза в день и при этом отпускали на час, чтобы люди могли что-то купить, пока не выросли цены. Стоимость бутылки шампанского исчислялась в миллиардах марок…

В Украине к 1994 году все граждане, включая пенсионеров, сделались миллионерами. Сбережения людей в Сбербанке пропали. Ладно бы только денежные вклады украинского населения. Но ведь инфляция за два года полностью «выкосила» оборотные средства всех предприятий. Промышленность тогда легла, и полностью не встала по сей день. А ведь в России, странах Прибалтики справились с этой проблемой легче и быстрей. Кстати, если по вине, например, конструктора разобьется самолет или произойдет какая-то авария, ему придется отвечать за ошибку. А вот виновников гиперинфляции в Украине такая участь, похоже, не ждет. Хотя есть подписи конкретных людей под конкретными документами, ставшими причиной этой инфляции!

Теперь возьмем более свежий пример. Вспомните, как осенью 2004 года тогдашний премьер Янукович возжелал резко (в аккурат перед выборами) осчастливить всех украинских пенсионеров. Им было решено, что все подряд пенсионеры должны получать пенсии с доплатами по 284 грн. на человека. И все тут. Делались ли тогдашним премьером какие-то расчеты? Соотношение пенсий и зарплат, возможности Пенсионного фонда и госбюджета? Даже не мечтайте! Ведь для этого нужно хоть что-то знать и понимать. А с этим у «проффесора» туго.

Благодаря такому вот «научному подходу» Януковича страна оказалась перед кризисом в системе пенсионных выплат. Понижать размеры пенсий новые правительства не имели права. Наоборот, они обязаны как минимум их индексировать в сторону увеличения. Бюджету 2006 года последствия таких шалостей Януковича обойдутся в 22 млрд. грн. И путей выхода из этого кризиса пока не наблюдается.

Таких примеров - множество. Вспомните многочисленные законы по налогам и министерские инструкции к ним, особенно в первые годы независимости. Сотни арифметических ошибок и нестыковок. А шедевральность последнего пенсионного закона, начавшего действовать с 2004 года? Закон, насыщенный многочисленными - сложными на вид и малограмотными по сути - математическими формулами для начисления пенсий. И это - для пожилых людей, пенсионеров?.. Даже не хочется фантазировать на тему возможных последствий для страны в случае прихода к власти «профессоров» и «докторов»…

Учим то, не знаем что

С другой стороны, совершенно очевидно, что большое количество дисциплин, или их разделов, не нужны выпускникам ВУЗов для их дальнейшей профессиональной деятельности. Уже упоминаемые нами таблицы интегралов и теорема трех моментов ни разу в жизни не понадобятся 95% людей, изучавших их в свое время. Если не больше. Зачем они нужны учителю, врачу, экономисту или чиновнику? Они также не пригодятся заводскому инженеру (о конструкторах мы уже рассказывали), тем более руководителю производственного звена или предприятия, начальнику главка или министру.

К слову, о министрах. Еще раз вернемся к квадратному уравнению. Предположим, с приходом после мартовских выборов нового правительства, в Кабмине возобновятся традиции проведения общественных мероприятий, как это организовывал в первом полугодии Николай Томенко, бывший вице-премьер. Глава нового правительства вызывает к себе всех министров и их заместителей. Рассаживает за столами и предлагает каждому решить наше уравнение.

Ведь часто, например, шутят о необходимости пробежек и подтягиваний для генералов - тест на физическую пригодность офицеров. А для чиновников могут быть какие-то тесты для проверки интеллекта. Если кто-то из министров (сегодняшних) сейчас на нас обидится и скажет, что он бы легко решил это уравнение, мы готовы принести извинение, но при одном условии - мы дадим ему при свидетелях, еще одно какое-нибудь очень небольшое и несложное задание, тоже из школьной программы не старших классов. Скажем, задачку по математике за 6-й класс (или по геометрии, с решением, например, по теореме косинусов), или предложим сделать синтаксический разбор предложения, или это же предложение попросим письменно перевести на тот иностранный язык, который министр изучал в школе и институте. С нашим правом последующего обнародования ошибок. Дело в том, что несколько человек из ста сумеют таки решить квадратное уравнение. Как исключение. Зато они не сумеют многого другого. Извинения от нас, наверняка, не понадобятся.

Это, конечно, шутка. Хотя и с долей правды. А вот у сегодняшней ситуации в образовании ничего общего с юмором нет. Что мы имеем? Во-первых. Еще во времена Советского Союза в ВУЗы поступали много слабых и очень слабых учащихся средних школ. Становясь никудышными студентами, они не могли по объективным причинам - из-за невысоких умственных способностей - освоить большую часть предлагаемых знаний. Слабых и очень слабых студентов было большинство во многих ВУЗах еще в те времена, когда образование было только бесплатным, и существовала конкурсная основа (правда, плохо действующая) отбора претендентов на высшее образование. С момента появления платной формы обучения процент такого электората вырос еще больше.

Ни для кого не секрет, что собой представляют знания подавляющего большинства выпускников платных институтов-университетов. Об этом знают или, как минимум, догадываются все. И чиновники минобразования, радеющие о «глубоких знаниях», и папы с мамами, изрядно поиздержавшиеся на высшее образование деток, и сами дипломированные чада. Но они с одной стороны баррикад, поэтому помалкивают. А статистика фиксирует увеличение в государстве числа юристов, экономистов, международников, педагогов и прочих «специалистов».

В наше время, когда количество молодежи существенно сокращается из-за демографических процессов, соотношение в уровнях интеллектуальных способностей студентов практически выравнивается со средними статистическими значениями таких параметров для всего населения. Исследователями приводятся различные цифры таких показателей, но общая оценка известна и всем понятна: людей (детей) с высокими способностями мышления в процентном отношении к «туго соображающим» - немного. Один-два, максимум - три человека из десяти. Только такой процент сегодняшних студентов способен освоить «глубокие знания», предполагаемые высшей школой. То есть для большинства студентов пятилетнее обучение – пустая трата времени («просиживание штанов»), большая часть знаний для их способностей недоступна.

Во-вторых, для той меньшей части студентов, которые пригодны к получению знаний и освоят их в ВУЗах с хорошим уровнем преподавания, значительная часть этих знаний не понадобится им для дальнейшей профессиональной деятельности. Вчерашний выпускник, заступив на свою первую работу, делает то, чему его в ВУЗе не учили, или то, что учили делать не так, как «нужно». То есть, как и в первом случае, многолетний образовательный процесс станет для них, по большей части, напрасной тратой времени, хотя и без «просиживания штанов».

Маємо те, що маємо

Вот такой парадокс. И такова реальная ситуация в системе образования Украины сегодня. Зная об этом, как-то не тянет вести дискуссии о каких-то Болонских процессах и т.п. Правильней, наверное, будет говорить о возможностях выхода из имеемого тупика. В Украине сегодня больше обладателей дипломов юристов и экономистов на душу населения, чем в любой другой стране мира. Домохозяйки-юристы и таксисты-экономисты теснят инженеров-челноков и педагогов-реализаторов! Совершенно очевидно, страна не нуждается в таком большом количестве людей с высшим образованием. Вывод лежит на поверхности: нужно сокращать набор в ВУЗах как в государственных, так и в частных, и количество самих ВУЗов, или их филиалов. Только это внесет элемент конкуренции среди поступающих, без чего невозможен гарантированный высокий образовательный уровень выпускников.
Но ведь такое противоречит программе любого политика, да еще вызовет возмущение и активное противодействие хозяев «кормушек» от образования! Другой подход также возможен. Если уж никак нельзя не уважить молодых людей, а особенно их родителей, мечтающих о дипломах, то тогда нужно предусмотреть сокращенные курсы обучения в ВУЗах – скажем, два-три года – с выдачей вожделенных документов о высшем образовании. Для любителей «непонятки» и экзотики в этом случае будет уместным применение званий бакалавров, магистров и т.п., в чем мы уже преуспели. А вот последующее углубленное обучение нужно проводить только на жесткой конкурсной основе, для гораздо меньшего количества студентов, в соответствии с реальными потребностями государства. Во многих развитых странах мира уже давно оценили эффект глубокой специализации, с индивидуальным подбором образовательных дисциплин. К тому же, это, возможно, позволит сократить бюджетные расходы.

Мы затронули лишь часть проблемных сторон. Но они очень важные, а намерения по их разрешению в нашей стране пока даже не просматриваются. В завершение можно было бы назвать ответы решения упоминаемого уравнения. Но это точно не имеет никакого значения, в отличие от затрагиваемых нами вопросов.

Відповіді

  • 2005.12.08 | Рюген

    Интересно, у этого "Глухого" какое образование?

    По-видимому, филолугическое.

    Оk пише:
    Ведь брать в ВУЗы будут всех подряд, чтобы заполнить имеемые места.
    >
    Может быть это случайная описка у "имеемого" автора? Как бы не так!

    ...Даже не хочется фантазировать на тему возможных последствий для страны в случае прихода к власти «профессоров» и «докторов»…
    >
    Чего бояться? Такие же спецы и сейчас у власти.

    > Это, конечно, шутка. Хотя и с долей правды. А вот у сегодняшней ситуации в образовании ничего общего с юмором нет. Что мы имеем? Во-первых. Еще во времена Советского Союза в ВУЗы поступали много слабых и очень слабых учащихся средних школ. Становясь никудышными студентами, они не могли по объективным причинам - из-за невысоких умственных способностей - освоить большую часть предлагаемых знаний. Слабых и очень слабых студентов было большинство во многих ВУЗах еще в те времена, когда образование было только бесплатным, и существовала конкурсная основа (правда, плохо действующая) отбора претендентов на высшее образование. С момента появления платной формы обучения процент такого электората вырос еще больше.
    >
    К чему здесь слово "электорат"?

    > В наше время, когда количество молодежи существенно сокращается из-за демографических процессов, соотношение в уровнях интеллектуальных способностей студентов практически выравнивается со средними статистическими значениями таких параметров для всего населения. Исследователями приводятся различные цифры таких показателей, но общая оценка известна и всем понятна: людей (детей) с высокими способностями мышления в процентном отношении к «туго соображающим» - немного. Один-два, максимум - три человека из десяти. Только такой процент сегодняшних студентов способен освоить «глубокие знания», предполагаемые высшей школой. То есть для большинства студентов пятилетнее обучение – пустая трата времени («просиживание штанов»), большая часть знаний для их способностей недоступна.
    >
    Весь этот абзац - одна сплошная большая пэрлына. Закарпаття.

    > Вот такой парадокс. И такова реальная ситуация в системе образования Украины сегодня. Зная об этом, как-то не тянет вести дискуссии о каких-то Болонских процессах и т.п. Правильней, наверное, будет говорить о возможностях выхода из имеемого тупика. В Украине сегодня больше обладателей дипломов юристов и экономистов на душу населения, чем в любой другой стране мира. Домохозяйки-юристы и таксисты-экономисты теснят инженеров-челноков и педагогов-реализаторов! Совершенно очевидно, страна не нуждается в таком большом количестве людей с высшим образованием. Вывод лежит на поверхности: нужно сокращать набор в ВУЗах как в государственных, так и в частных, и количество самих ВУЗов, или их филиалов. Только это внесет элемент конкуренции среди поступающих, без чего невозможен гарантированный высокий образовательный уровень выпускников.
    > Вот он, оп*ять: имеемый тупик!

    Я вот и думаю, не проще ли, кумэ, на себя оборотиться?
  • 2005.12.08 | Roman

    Re: Що і навіщо виноситься з ВУЗ-ів (\)

    Шось цікавe. Якщо зайти на саит www.osvita.org, то можна побачити половини цієї ж статті за авторством Юрія Рудeнка !!! на саиті вказується що матeріал взято із главрeд.
    На обозі - тeж Юріи, алe Глухов.
    Помилка ??? чи шось іншe
  • 2005.12.09 | Георгій

    Re: Що і навіщо виноситься з ВУЗ-ів (\)

    Тут у США це теж дуже серйозна проблема. Ми, університетські викладачі, часто просто в жасі і розпачі від того, як мало в головах студентів на момент їх випуску з університету залишається з того, чому їх вчили на молодших курсах. Я викладав курс мікробіології патогенів для старшокурсників, завтрашніх випускників, і зробив сумне відкриття, що суттєва частина з них зовсім не орієнтується в загальній біології чи загальній мікробіології, хоча на екзаменах з тих предметів вони отримали високі оцінки. Думаю, це загальна проблема сучасного постмодерністського покоління - дуже коротка тривалість концентрації уваги (англійською short attention span). Нинішні студенти часто зовсім не привчені читати будь-який текст. Вони звикли вбирати в себе інформацію з телевізора або з комп'ютера (або з різних веб-сайтів з яскравими картинками і рухом, або з відеоігор). Повільно читати очима текст і думати про те, що ж він означає, багато з них просто не здатні. Їм потрібна готова інформація одразу, миттєво, і не у формі слів, а у формі яскравих стрибаючих картинок. Але ця інформація в їх головах не затримується, вона вивітрюється моментально, і в результаті студенти-старшокурсники, які записуються на складні курси типу моєї мікробіології патогенів, іноді навіть не мають уяви про, наприклад, різницю між клітиною та молекулою, білком та полісахаридом, вірусом та бактерією тощо.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.09 | Оk

      Re: Що і навіщо виноситься з ВУЗ-ів (\)

      Георгій пише:
      > Тут у США це теж дуже серйозна проблема. Ми, університетські викладачі, часто просто в жасі і розпачі від того, як мало в головах студентів на момент їх випуску з університету залишається з того, чому їх вчили на молодших курсах. Я викладав курс мікробіології патогенів для старшокурсників, завтрашніх випускників, і зробив сумне відкриття, що суттєва частина з них зовсім не орієнтується в загальній біології чи загальній мікробіології, хоча на екзаменах з тих предметів вони отримали високі оцінки. Думаю, це загальна проблема сучасного постмодерністського покоління - дуже коротка тривалість концентрації уваги (англійською short attention span). Нинішні студенти часто зовсім не привчені читати будь-який текст. Вони звикли вбирати в себе інформацію з телевізора або з комп'ютера (або з різних веб-сайтів з яскравими картинками і рухом, або з відеоігор). Повільно читати очима текст і думати про те, що ж він означає, багато з них просто не здатні. Їм потрібна готова інформація одразу, миттєво, і не у формі слів, а у формі яскравих стрибаючих картинок. Але ця інформація в їх головах не затримується, вона вивітрюється моментально, і в результаті студенти-старшокурсники, які записуються на складні курси типу моєї мікробіології патогенів, іноді навіть не мають уяви про, наприклад, різницю між клітиною та молекулою, білком та полісахаридом, вірусом та бактерією тощо.

      Все вірно, але хочу поділитися одним спостереженням, я для себе ще й досі не знайшла пояснення цьому як на мене досить дивному факту.

      Так сталось, що після школи я 4 семестри навчалась в київському технічному ВУЗі (купа математик, опір матеріалів, теоретична механіка, фізика, хімія, про історію КПРС взагалі мовчу). Після 4 семестру я була зарахована студенткою 3 семесту німецького технічного університету за майже своїм фахом. Там я практично відразу з подивом помітила що німці які навчаються зі мною в одній групі не мають елементарного уявленння про, наприклад, тригонометричні перетворення. Тобто для них було незрозуміло яким чином за наявною схемою можна було самостійно скласти рівнняння, яке не було схоже на те, яке їм дали записати на лекції і при цьому отримати правильний результат.
      Окрім того вони абсолютно не могли обійтись без збірки алгоритмів та формул, яку тягали за собою та називали "телефонбух", оскільки вона була подібною за розміром до міського телефонного довідника, а на палітурці був намальований подібний до телефонного диску підшипник. Цією книгою, яка містила, як вже зазначалось формули, а також алгоритми типових розрахунків офіційно дозволялось користуватись на іспитах.
      Коли під час інженерної практики я відійшла від кульмана, аби спробувати використати свої набуті в Києві знання з опору матеріалів для того, щоб розрахувати оптимальний для мого випадку стандатний профіль, це вкрай роздратувало мого керівника, який вважав, що я маю креслити, а не рахувати. Рахувати на його думку не було чого, а якщо я не впевнена в тому який саме профіль мені потрібен, я маю спитати у нього !!!
      Так сталось, що жодного дня не працювала за набутим в тому університеті фахом.
      Але за фахом працюють німці, з якими ми навчались разом. Вони проектують НІМЕЦЬКЕ обладнання !!!
      Наступний парадокс: його проектують переважно зовсім не ті, хто був кращим у навчанні ! Кращі переважно продають !
      А конструкторами працюють колишні постійні кандидати на відрахування. Один з них точно в КБ Порше.
      Чим це пояснити ?!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.15 | casesensitive

        я тут слышал от людей


        > А конструкторами працюють колишні постійні кандидати на відрахування. Один з них точно в КБ Порше.

        связанных с топ-менеджментом в Mercedes-Benz что они НИКОГДА не набирают университетских выпускников в свое КБ. Набирают талантливых школьников и сами их учат. По их мнению выпускник универа уже "безнадежно испорчен". Не знаю как в Porche, но там вроде тоже "семейная" компания и в чем-то сходные традиции. Так что может тот инженер ничего не проектирует?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.12.15 | Englishman

          Re: я тут слышал от людей

          думаю, що це туфта. Якщо школьник дійсно талановитий, він обов"язково спочатку отримує університетську освіту, це питання не в останню чергу амбіцій. У будь-якому разі, в моєму універі люди з інженерною осітою (навідь PhD) отримували отримували пропозиції працювати в авто КБ.
        • 2005.12.15 | Оk

          Re: я тут слышал от людей

          casesensitive пише:
          >
          > > А конструкторами працюють колишні постійні кандидати на відрахування. Один з них точно в КБ Порше.

          > связанных с топ-менеджментом в Mercedes-Benz что они НИКОГДА не набирают университетских выпускников в свое КБ. Набирают талантливых школьников и сами их учат.

          Математиці, фізиці, електротехниці, електронній обробці даних, тому ж опору матеріалів ? Навіщо ?
          Я ще можу собі уявити, що перевага надається певним учбовим закладам, але пбрати школярів на підприємство та влазштовувати там курси з лікнепу ? Навіщо ?

          > По их мнению выпускник универа уже "безнадежно испорчен".

          Але тепер є версія як унівеситетьсі неуки потрапляють до тих КБ :). Бо з унівеситету вони майже нічого не виносять, тобто говорити про те, що вони "безнадійно зіпосовані" університетом немає жодних підстав ;)

          > Не знаю как в Porche, но там вроде тоже "семейная" компания и в чем-то сходные традиции. Так что может тот инженер ничего не проектирует?

          Важко сказати, знаю лише те, що чула на зустрічі семінарської групи. Приватно я з ним не спілкуюсь. Але те, що працює - медичний факт. І те, що найздібніші студенти-німці (добре, якщо лише з моєї семінарської групи) працюють торговими представниками також медичний факт.
          І те, що вони можуть почати працювати за фахом через 10 років (!) після отримання диплому також факт.
          Я собі це взагалі уявити не можу.
          У мене також не склалось з роботою за фахом, але через 3 роки я вже про це й не думала, але для мене очевидно, що якщо на тривалий час випадаєш з цього середовища, то починати треба якщо не наново, то все ж речі, які не застосовуєш просто забуваються, часто найелементарніші речі, як та ж формула розв"язання квадратного рівняння.

          Поясніть хто може в чому справа: наші студенти можливо й не опановують учбову програму в повному обсязі, принаймні не всі, платять за іспити, отримують "липові дипломи", ми можемо легко списати наші "успіхи" на якість фактично отриманої "фахівцями" освіти, але з іншого боку учбові програми тих, хто в подальшому працює на світових лідерів (може не скрізь і не завжди, яле я маю цілком конкретний приклад) не передбачають опанування багатьох теорій, від них це просто не вимагається (!). Більше того студенти, які здатні опанувати учбову програму не рвуться працювати за фахом, якщо є можливість заробляти краще інакше.
          Якщо не узагальнювати, то маємо окремі випадки використання практично стерильного (рівень посереднього школяра) випускника ВНЗ тим же Порше, що досі не привів до катастрофи.
          Може справа справді в тому, що підприємства додатково готують для себе тих вузьких фахівців, які потрібні їм ?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.12.15 | casesensitive

            Re: я тут слышал от людей

            Оk пише:

            > Математиці, фізиці, електротехниці, електронній обробці даних, тому ж опору матеріалів ? Навіщо ?

            спросите у них :) у меня инфа от родственника одного из топ-менеджеров МБ, говорит что у них собственная подготовка, универовских не берут (может он хотел сказать что не берут на какие-то ответственные должности?)

            > Може справа справді в тому, що підприємства додатково готують для себе тих вузьких фахівців, які потрібні їм ?

            вот может и так, но сказано было что не берут вообще.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.02.15 | Оk

        Франція. Сповідь викладача

        Оk пише:

        > Тобто для них було незрозуміло яким чином за наявною схемою можна було самостійно скласти рівнняння, яке не було схоже на те, яке їм дали записати на лекції і при цьому отримати правильний результат.


        Что касается тригонометрии, то ее изучение сводится к заучиванию таблицы значений синуса, косинуса и тангенса для стандартных углов 0, 30, 45, 60 и 90 градусов, а также нескольких стандартных соотношений между этими функциями. Старательные студенты, которых в действительности не так уж мало, все это знают и так. Однако вот ведь какая закавыка, я каждый год упорно задаю своим ученикам один и тот же вопрос: кто может объяснить, почему синус 30 градусов равен 1/2? Я преподаю уже пять лет, и каждый год у меня около пятидесяти учеников; так вот, из двухсот пятидесяти моих учеников за все время на этот вопрос мне не ответил ни один человек. Более того, по их мнению, сам вопрос лишен смысла: то, чему равны все эти синусы и косинусы (так же, впрочем, как и все остальные знания, которыми их пичкали в школе, а теперь продолжают пичкать в университете), - это просто некая данность, которую нужно запомнить. И вот каждый год я как последний зануда пытаюсь их в этом разубеждать, пытаюсь рассказывать, что откуда берется, какое отношение все это имеет к миру, в котором мы живем, тужусь изо всех сил рассказывать так, чтобы было интересно, а они смотрят на меня, как на придурка, и терпеливо ждут, когда же я наконец угомонюсь и сообщу им, что, собственно, нужно заучить на память. Своим большим успехом я считаю, если к концу семестра один или два человека из группы раз-другой зададут мне вопрос "почему?". Но достичь этого мне удается не каждый год...

        Більше тут: http://www.nkj.ru/archive/articles/457/

        Схоже на глобальну пошесть ...
        Але ж вони дивним чином можуть застосовувати такі знання на практиці !
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.02.16 | Рюген

          Re: Франція. Сповідь викладача

          Оk пише:
          > Схоже на глобальну пошесть ...
          > Але ж вони дивним чином можуть застосовувати такі знання на практиці !
          Все просто. Они не ломают того, что сделали предшественники.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.02.16 | Сергій Вакуленко

            Re: Франція. Сповідь викладача

            Рюген пише:

            > Все просто. Они не ломают того, что сделали предшественники.

            Одна загадка: "здібні" радянські "предшественники" робили такі чудеса техніки, як «Запорожець» і «Масквіч», а "тупі й обмежені" французькі (абощо) — скромні «Renault», «Peugeot» i «Citroën»...

            Одні важко зламати, другі ламаються самі. Вгадайте, котрі перше, а котрі друге.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.02.16 | Оk

              Re: Франція. Сповідь викладача

              Сергій Вакуленко пише:

              > Одна загадка: "здібні" радянські "предшественники" робили такі чудеса техніки, як «Запорожець» і «Масквіч», а "тупі й обмежені" французькі (абощо) — скромні «Renault», «Peugeot» i «Citroën»...

              І я про те ж, чому маємо такий результат ?
              Чому саме мій німецький одногрупник, питання про можливе відрахування котрого вирішувалось мало не щосеместра, нині працює конструктором на Порше ?
              Це вже не враховуючи того, що пристойних знань з тієї ж математики, фізики, опору матеріалів, тощо, під час навчання не вимагалось взагалі !

              В статті про освіту в Франції є така думка:

              Дело в том, что современному развитому обществу нужны только хорошие исполнители. Творческие, думающие люди, конечно, тоже требуются, но буквально единицы. Поэтому вся система образования должна быть настроена на отбор, выращивание и дрессировку именно хороших исполнителей, а учить думать молодых людей совершенно не нужно: в современном обществе это только повредит их будущей профессиональной деятельности, какой бы она ни была. Что же касается творческих личностей, то о них особенно беспокоиться не следует: тот, кто действительно талантлив, так или иначе все равно пробьется. В этом смысле, по большому счету, совершенно не важно, каким предметам мы их тут, в университете, учим (по крайней мере на первых курсах). Вместо физики с математикой вполне можно было бы заставлять зубрить, например, латынь (вот только специалистов таких сейчас не сыщешь). Все равно в будущей профессиональной деятельности никакое понимание физики с математикой им не понадобится. На уровне школы и университета важно просто производить отбор и дрессировку самых послушных, трудолюбивых и исполнительных, вот и все.

              Зазначені якості нинішній конструктор якщо й набув, то хіба що після отримання диплому.

              Але, невже це так і є ?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.02.16 | Георгій

                Re: Франція. Сповідь викладача

                Оk пише:
                > В статті про освіту в Франції є така думка:
                > Дело в том, что современному развитому обществу нужны только хорошие исполнители. Творческие, думающие люди, конечно, тоже требуются, но буквально единицы. Поэтому вся система образования должна быть настроена на отбор, выращивание и дрессировку именно хороших исполнителей, а учить думать молодых людей совершенно не нужно: в современном обществе это только повредит их будущей профессиональной деятельности, какой бы она ни была. Что же касается творческих личностей, то о них особенно беспокоиться не следует: тот, кто действительно талантлив, так или иначе все равно пробьется. В этом смысле, по большому счету, совершенно не важно, каким предметам мы их тут, в университете, учим (по крайней мере на первых курсах). Вместо физики с математикой вполне можно было бы заставлять зубрить, например, латынь (вот только специалистов таких сейчас не сыщешь). Все равно в будущей профессиональной деятельности никакое понимание физики с математикой им не понадобится. На уровне школы и университета важно просто производить отбор и дрессировку самых послушных, трудолюбивых и исполнительных, вот и все.
                > невже це так і є ?
                (ГП) Думаю, так. На жаль.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.02.16 | Оk

                  Re: Франція. Сповідь викладача

                  Георгій пише:

                  > (ГП) Думаю, так. На жаль.

                  Добре, нехай так. Я навіть не братиму під сумнів доцільність побудови навчання потрібних суспільству "виконавців" на "вірі", механічному запам"ятовуванні фактів та переписуванні/запам"ятовуванні потрібних формул (аби не на хабарях викладачам), яке колись вразило мене в Німеччині.

                  Але все ж чому не ввести спеціалізацію, не дати можливість вибору ?

                  Колись була різниця між навчанням в професійному училищі, якого було ціком достатньо, аби бути чудовим виконавцем на тому ж виробництві, та навчанням в інституті, де тебе намагались навчити розуміти природу того, що відбуваеться ?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.02.16 | Георгій

                    Re: Франція. Сповідь викладача

                    Оk пише:
                    > Колись була різниця між навчанням в професійному училищі, якого було ціком достатньо, аби бути чудовим виконавцем на тому ж виробництві, та навчанням в інституті, де тебе намагались навчити розуміти природу того, що відбуваеться ?
                    (ГП) Так. У США насправді є така диференціація, але тільки на рівні хороших, *ДОРОГИХ* університетів зі сталою репутацією, куди прийом студентів дуже обмежений. Але є і купа дешевих університетів, де набір студентів практично не обмежений. Я раніше цього не оцінював, але недавно зробив для себе сумне відкриття, що до мого університету може бути прийнятий взагалі будь-хто. На папері є якісь правила, наприклад, є пункт, який говорить, що абітурієнти повинні мати хороші оцінки з предметів, які входять до так званого CPC (college preparation curriculum), але насправді дуже багато моїх першокурсників такі оцінки має і при цьому не знає з тих предметів рівно нічого. На цьому тлі, дійсно нема ніякого "духу" відмінності університету від, скажімо, якогось "community college" або "vocational school" (аналог ПТУ). Студенти розуміють, що їх задача - це просто пройти через усі ті класи і потім отримати роботу, де абсолютно нічого "академічного" від них не вимагатимуть. Дійсно, як молода людина починає працювати з дипломом бакалавра мистецтв чи наук десь у страховій компанії - хіба їй треба знати, скажімо, що таке моль, або яка швидкість світла, чи чим відрізняється ДНК від РНК, чи коли і де жив Фрідріх Барбаросса? :)
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.02.16 | Рюген

                      "Какое все зеленое"

                      "Специалист подобен флюсу. Полнота его одностороння". Сказано 140 лет назад. Именно в той стране, которая подготовила из вас разносторонних специалистов.
                      Вы опять изобретаете велосипеды.
            • 2006.02.16 | Рюген

              Приклад на заблуд.

              Вы в автомобилях тямыте еще меньше, чем в логике.
              Французские автомобили, оказывается, коробит от морозов. Крыша деформируется. Инфа этого года. А летом из-за малого размера двигателя они перегреваются.
              Поэтому французские автомобили хороши для очень умеренного климата. Хотя вполне допускаю, что новые модели, спроектированные для развивающихся рынков, менее прихотливы. И значит, более похожи на старые совковые модели.
              Вообще весь вопрос, шановный пан Вакуленко, в цене. Платите 3 с половиной тысячи - получаете Таврию. Платите 7 - получаете Жигуля, платите 15 - какой-нибудь Шевроле-Дэу. И так далее. Качество и содержание цене соответствуют. С поправкой на недоразвитые рынки и протекционистские меры.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.02.16 | Сергій Вакуленко

                Re: Приклад на заблуд.

                Рюген пише:
                > Вы в автомобилях тямыте еще меньше, чем в логике.
                > Французские автомобили, оказывается, коробит от морозов. Крыша деформируется. Инфа этого года. А летом из-за малого размера двигателя они перегреваются.

                А якщо все це порівняти з зимовими та літніми характеристиками дорогих вашому серцеві «Масквічєй» і «Запорожців»?

                > Поэтому французские автомобили хороши для очень умеренного климата. Хотя вполне допускаю, что новые модели, спроектированные для развивающихся рынков, менее прихотливы. И значит, более похожи на старые совковые модели.

                Останнє речення — гідне фахівця з усіх наук.

                > Вообще весь вопрос, шановный пан Вакуленко, в цене. Платите 3 с половиной тысячи - получаете Таврию. Платите 7 - получаете Жигуля, платите 15 - какой-нибудь Шевроле-Дэу. И так далее. Качество и содержание цене соответствуют. С поправкой на недоразвитые рынки и протекционистские меры.

                А що я можу отримати за 15 тис. із незабутнього совкового доробку?
                «Волґу»? Як колись казали, "вже не трактор, але ще не автомобіль"?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.02.16 | Рюген

                  Воно Вам трэба?

                  Сергій Вакуленко пише:
                  > А якщо все це порівняти з зимовими та літніми характеристиками дорогих вашому серцеві «Масквічєй» і «Запорожців»?
                  >
                  О каких характеристиках идет речь? А "Запор" был действительно дивным автомобилем. Хотя, конечно, если поездил на нормальной машине, советские модели 45-летней давности уже не влекут.
                  > > Поэтому французские автомобили хороши для очень умеренного климата. Хотя вполне допускаю, что новые модели, спроектированные для развивающихся рынков, менее прихотливы. И значит, более похожи на старые совковые модели.
                  >
                  > Останнє речення — гідне фахівця з усіх наук.
                  >
                  Речь идет о вполне конкретной модели: Рено "Логан". Возможно, еще какие-то. А что Вас не устроило? Вам нужна конкретика? В одном моем постинге конкретики больше, чем во всех Ваших, смятых в жменьке. Хотя вполне допускаю, в них могут быть неточности.
                  > А що я можу отримати за 15 тис. із незабутнього совкового доробку?
                  > «Волґу»? Як колись казали, "вже не трактор, але ще не автомобіль"?
                  У Вас есть такие деньги? Откуда? Просто прицениваетесь? Для сведения, "Волга" стоит вдвое дешевле. А ее качество ничем не уступает качеству Вашей филологии, это я Вам гарантирую.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.02.17 | Сергій Вакуленко

                    Re: Воно Вам трэба?

                    Рюген пише:

                    > Речь идет о вполне конкретной модели: Рено "Логан". Возможно, еще какие-то. А что Вас не устроило? Вам нужна конкретика?

                    Та не завадило б. Бо Ваше твердження про якусь дивну деформацію металу за температури -30, ну нехай -40ºС, як на мою непросвіщенну думку, потребує потвердження.

                    > В одном моем постинге конкретики больше, чем во всех Ваших, смятых в жменьке. Хотя вполне допускаю, в них могут быть неточности.

                    Конкретна неточність — це ваш коник.

                    > > А що я можу отримати за 15 тис. із незабутнього совкового доробку?
                    > > «Волґу»? Як колись казали, "вже не трактор, але ще не автомобіль"?
                    > У Вас есть такие деньги? Откуда?

                    А Ви таких грошей не маєте? Чому?

                    > Просто прицениваетесь? Для сведения, "Волга" стоит вдвое дешевле. А ее качество ничем не уступает качеству Вашей филологии, это я Вам гарантирую.

                    Та я б оту «Волґу» й учетверо дешевше не взяв.

                    А де ж усе-таки конкретна відповідь на питання: чому найпередовіша в світі радянська наука й техніка так і не спромоглася випродукувати нічого, за що варто заплатити 15 тис.?

                    Мені навіть за мою філологію більше платять...
        • 2006.02.16 | Георгій

          Re: Франція. Сповідь викладача

          Оk пише:
          > Більше тут: http://www.nkj.ru/archive/articles/457/
          (ГП) Так, це вже було на Майдані минулим літом. Я впізнав дуже багато схожого і на те, що я на власні очі бачу у своїй американській південній глибинці. Діти дійсно ростуть дуже погано освіченими, необізнаними з фізичною реальністю, гуманітарним спадком, логікою тощо, і американська система освіти (особливо ситуація з кадрами у середній школі, відсутність загальних стандартів і поверхнева система тестування) цьому сприяють.

          > Схоже на глобальну пошесть ...
          (ГП) Так, це і є, очевидно, глобальна постмодерністська пошесть. Стара культура гине. Нова культура - це якась комбінація повного скепсису, деструктивного світогляду з одного боку і слухняності (що вчитель каже, те й ОК) з другого. Думаю, телебачення і комп'ютерні відеоігри (тобто блимання яскравих плям) - парадигма цієї нової культури, яка просто несумісна зі старою, побудованою на медитації, логіці...

          > Але ж вони дивним чином можуть застосовувати такі знання на практиці !
          (ГП) У США все менше і менше. Тут для цього є імігранти з країн Азії. :) До речі, недавно одна державна середня школа у Силіконовій долині (біля міста Сан-Хосе, штат Каліфорнія) стала 100% китайсько-корейсько-японською (і учні, і вчителі), і відмовила кільком білим батькам прийняти до себе їх дітей, мотивуючи тим, що це знизить їх стандарти. Батьки подали до суду за расизм, але школа виграла.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.02.16 | не академик

            Re: Франція. Сповідь викладача

            Георгій пише:
            >
            > > Але ж вони дивним чином можуть застосовувати такі знання на практиці !
            > (ГП) У США все менше і менше. Тут для цього є імігранти з країн Азії. :) До речі, недавно одна державна середня школа у Силіконовій долині (біля міста Сан-Хосе, штат Каліфорнія) стала 100% китайсько-корейсько-японською (і учні, і вчителі), і відмовила кільком білим батькам прийняти до себе їх дітей, мотивуючи тим, що це знизить їх стандарти. Батьки подали до суду за расизм, але школа виграла.

            Почитайте Гумилева, скажем "География этноса в исторический период". Этносы рождаются, живут и умирают. На смену им приходят другие. И есть закономерности, фазы развития. Сейчас, условно "западный этнос" вступил в инерционныю фазу... Гумилева тяжело цитировать - нужно читать.
          • 2006.02.16 | loup-garou

            Re: Франція. Сповідь викладача

            Може, ми з Доценком у різних Франціях були? Бо мої студенти (і це не Jussieu чи ENS, а маленький провінційний університет) гаусові інтеграли без проблем рахували :)
            Занадто схоже на Задорнова - "Ну какіє же ані фсє туппиииє!" Звучить приємно (а особливо коли ще і опуси Арнольда почитати), тільки правди мало.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.02.16 | Георгій

              Може, залежить від того, кому Ви викладаєте і скільки

              Я можу Вас зрозуміти, тому що маю досвід викладання в маленькому приватному коледжі на Північному Заході США, який дійсно бере до себе тільки хороших абітурієнтів. Там більшість студентів були хороші, грамотні, вчити їх було насолодою. Але я можу зрозуміти і Доценка, тому що на власнному (недавньому) досвіді переконався, що величезна кількість американських студентів дійсно дуже погано підготовлена до вищої освіти. А хто були Ваші студенти? Які предмети Ви викладали?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2006.02.16 | loup-garou

                Re: Може, залежить від того, кому Ви викладаєте і скільки

                Я викладав мат. аналіз і чисельні методи звичайним студентам 2-3 курсу університету (державного), втч неграм з арабами. Доценка знаю по роботах по спіновому склу і дуже поважаю як спеціаліста, але з викладанням - щось у статті не договорюється. Раціональних пояснень у мене тільки два: 1) він настільки погано говорить французькою, що його банально ніхто не розуміє 2) хороші і середні студенти з якихось причин не взяли його курс. Але я уже не перший раз читаю подібні небилиці. Традиційно такі анекдоти - амплуа Арнольда (див. напр. "Новый обскурантизм и российское просвещение", http://kolmogorov.pms.ru/arnold-novy_obskuruntizm.html). Мабуть, вся справа в особливостях московського менталітету.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2006.02.16 | Рюген

                  Огромное спасибо за ссылку.

                  Я получил истинное удовольствие, читая воспоминания о Колмогорове.
                  Но и Вы оказались на высоте. Ваше замечание о "моськовьськом мєнталітєтє" очень удачно оттеняет статью. И за это спасибо.
                  Я тоже хотел бы себе такого мєнталітєта, жаль, уровень не тот.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2006.02.17 | loup-garou

                    Re: Огромное спасибо за ссылку.

                    Шановний Рюген,

                    Гірко відчувати сарказм у Вашому дописі. Тим більше, що через дрібне національне питання Ви відволіклись від святої і спільної для нас обох місії по очорненню науки "на теренах України". Ай-яй-яй.

                    Моє зауваження відносно менталітету стосувалося кількох сторінок статті Арнольда - а саме опису конкурсу позицій в CNRS. Але це лише один із проявів специфічного відношення Володимира Ігоревича до французів. Дуже раджу не обмежитись наведеним вище посиланням, і почитати його брошуру "Истории давние и недавние", особливо місця про страту Дам'єна і принцеси де Ламбаль. Заодно і власний стиль підточите.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2006.02.17 | Рюген

                      Re: Огромное спасибо за ссылку.

                      loup-garou пише:
                      > Шановний Рюген,
                      >
                      > Гірко відчувати сарказм у Вашому дописі. Тим більше, що через дрібне національне питання Ви відволіклись від святої і спільної для нас обох місії по очорненню науки "на теренах України". Ай-яй-яй.
                      >
                      Я не вменяю себе в обязанность очернять науку на теренах Украины. Я просто скорблю о ней. Собственно, "терены" науку и вытесняют. Врачи прячут свои ошибки в могилах, архитекторы увивают плющом, свидомые покрывают словесами.
                      > Моє зауваження відносно менталітету стосувалося кількох сторінок статті Арнольда - а саме опису конкурсу позицій в CNRS. Але це лише один із проявів специфічного відношення Володимира Ігоревича до французів. Дуже раджу не обмежитись наведеним вище посиланням, і почитати його брошуру "Истории давние и недавние", особливо місця про страту Дам'єна і принцеси де Ламбаль. Заодно і власний стиль підточите.
                      Спасибо за ссылки. Касательно стилей и стилетов. Підточувати (подтачивать) - то же, что подрывать, только медленней. Если речь идет об оттачивании стиля, тогда по-украински, по-видимому (взирая на расцветший буйный чертополох национально-свидомой украинской филологии, я уже уверен не вполне), следует употребить слово "вигострити", "вигострення", "вигострений". Впрочем, пан Вакуленко поможет при желании перевернуть смысл привычных слов в свою протипуположность. Если Вам нужно, можете к нему обратиться.
                      Не исключаю также и неглубоко закопанного сарказма в употреблении этого слова. Если это так, можете считать, что сие острие мне удалось обойти. Если нет - считайте, что Вы на него напоролись сами. Но только раз.
                      Надеюсь, если Вы и углядели здесь сарказм, то не нашли злобы. Я ее здесь не оставлял. У меня ее вообще мало, поэтому приходится экономить.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2006.02.17 | loup-garou

                        Re: Огромное спасибо за ссылку.

                        Двійка Вам, пане Рюген. Комарині носи не вигострюють, а підточують. Наче ж іще далеко до весняного авітамінозу, а Ваша безмежна ерудиція уже дає збої. Невже передвиборча кампанія настільки ослабила гострий проникливий розум борця з національно свідомими?
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2006.02.18 | Рюген

                          О стиле комариных носов

                          Я вижу, Вы воспользовались консультацией у пана Вакуленка.
                          И тройка вопросов:
                          1. Я у Вас брал курс? Раз Вы мне выставляете оценку?
                          2. Вы брали курс у Кашпировского? Раз выставляете диагнозы онлайн? Энурез лечили или как?
                          3. С чего Вы взяли, что меня волнуют выборы? Я и так знаю, что для правильного представления своих политических интересов Вы выберете самых никчемных кандидатов.
                          И вопрос внеплановый: на вопросы отвечать станете или так проглотите?
                          згорнути/розгорнути гілку відповідей
                          • 2006.02.18 | Георгій

                            UVMOD. п. 2 "Провокація у вигляді оффтопіку."

                • 2006.02.17 | Георгій

                  Коротка експозиція

                  Ще проблема може бути в тому, що зараз у школах на Заході (зокрема у США - про Європу не знаю) є тенденція дуже сильно скорочувати час викладання природознавчих дисциплін. Ви, як викладач математики, могли цього не помітити, але фактично зараз у середніх школах США - і, може бути, Європи також - уся хімія, наприклад, викладається за один семестр (півроку), а біологія часто не викладається зовсім або теж викладається за один семестр. На цьому тлі навіть починати університетський курс загальної біології чи мікробіології чи фізіології людини дуже складно - ну як, наприклад, пояснити студентам будову ДНК, коли вони зовсім не мають у головах елементарної уяви про атоми, молекули, хімічні зв'язки? Або ще приклад: деяка частина моїх студентів просто зовсім не розуміють, що таке фізіологічний розчин. На екзамені відповідають, що у воді повинена бути розчинена сіль, тому що сіль - це дуже важливий для життєдіяльності клітин харчовий матеріал. Саме тому, через брак цього харчового матеріалу, клітини у дистильованій воді через 5-10 хвилин помруть (цитую відповідь кількох студентів майже буквально!). Також дуже, дуже важко говорити про рН, тому що навіть недавні випускники (не кажучи вже про студентів, які закінчили середню школу 10-15 років тому) зовсім не мають у головах концепції десяткових логарифмів, і тим більше від'ємних. Половина класу не розуміє, чому у розчині з рН, скажімо, 5 міститься у 100 разів більше водневих йонів, ніж у розчині з рН 7. Хтось каже що у 2 рази більше, хтось - у 2 рази менше, хтось взагалі вважає, що на 2 йони менше, і т.д. Знання з органічної хімії після американської середньої школи дуже часто взагалі відсутні, і тому для більшості моїх студентів слова "білок" чи "ліпід" чи "вуглевод" є дійсно тільки звуками, вони рівно нічого не означають. Для приблизно третини класу вони так і залишаються порожніми звуками навіть у кінці семестру.
            • 2006.02.16 | Оk

              Re: Франція. Сповідь викладача

              loup-garou пише:
              > Може, ми з Доценком у різних Франціях були? Бо мої студенти (і це не Jussieu чи ENS, а маленький провінційний університет) гаусові інтеграли без проблем рахували :)

              Добре коли так. Я випускниця німецького технічного університету, де продовжила навчання після 4 семестрів в київському технічному ВНЗ, враження дуже подібні. Від студентів переважно не вимагається розуміння того що відбувається і чому.
              В більшості випадків достатньо знати коли і яку формулу застосовувати. Це зветься вищою освітою ! Елементарні отримані ще в школі знання тригонометрії (не тому, що хочеться привернути увагу, а хоча б тому, що лекція пропущена і готову формулу немає звідки списати)студентів вражають, сприймаються як фокус, про щось складніше взагалі нема мови.
              Нехай мені не пощастило, і мій університет був прикрим винятком, але така якість навчання не заважає колишнім німецьким студентам, які навчались разом зі мною і саме так, працювати за фахом, отриманим саме таким чином, в Німеччині ! Це факт !!!

              > Занадто схоже на Задорнова - "Ну какіє же ані фсє туппиииє!" Звучить приємно (а особливо коли ще і опуси Арнольда почитати), тільки правди мало.

              В статті мова не зовсім про "ані".
  • 2005.12.10 | Роман ShaRP

    "Что есть взгляд в кромешной тьме?"

    То есть что есть вообще высшее образование?
    Не будут же автор статьи, или те, кто с ним согласен, меня убеждать, что оно сводится к решению квадратных уравнений, или вообще любых уравнений? Это раз.
    Два. Если 10 лет не решать квадратных уравнений, формулу его решения действительно можно довольно крепко забыть. Но в реальной жизни берется справочник - и там эта формула есть. В чем проблема?
    Три - память на любые формулы не столь важна, как умение их применять. Я не берусь потрясать основы - радиус и диаметр это вообще "быт", и много физики, химии, биологии (но, увы, не математики) - тоже.
    Четыре. Автор, похоже, забыл, кто, собственно, начал городить огород и кто продолжил. "Высшее образование" стало предметом купли-продажи именно потому, что оно позволяет получать больше (не зарабатывать, а именно получать. Разница есть). И в госучереждениях, где ставка может разниться в зависимости от уровня образования, и в частных фирмах, где диплом о высшем образовнии требуют уже едва ли не от грузчиков (не верите - сами посмотрите объявления о поиске работы). Думаете, бизнесуев интересуют знания или специальности? Нет, их интересует диплом. Почему, кстати, непонятно. И что это им дает - тоже непонятно. Думаете, если сократить число людей с высшим образованием, бизнесуи автоматически перестанут его требовать? Да как бы не так!
    Четыре. Сокращенный курс в/о - это, в общем-то, неплохо придумано. Большинству людей вполне подошел бы курс без специализации, который без зубрежки учит учиться, и дает представление от тех дисциплинах, без которых совсем никак.
    Однако просто сократить курсы - мало. Надо сделать так, чтобы из этого получилась польза. Чтобы студенты учились думать и делать полезные вещи, а не зубрить, списывать и давать взятки. Если же мы просто сократим имеющиеся курсы - мы не получим ничего нового.

    Р.S. В "гуманитарном образовании" автора этих строк просьба не подозревать. Однако "широкой дороги в жизнь" для тройных интегралов я не вижу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.12.14 | Георгій

      Re: "Что есть взгляд в кромешной тьме?"

      Роман ShaRP пише:
      >(...) память на любые формулы не столь важна, как умение их применять. Я не берусь потрясать основы - радиус и диаметр это вообще "быт", и много физики, химии, биологии (но, увы, не математики) - тоже.
      (ГП) Я думаю, біда тут у тому, що побут досить часто прищеплює людям дуже НЕПРАВИЛЬНІ уяви про досить важливі речі. Не так мало хто з моїх студентів у курсі фізіології людини, наприклад, "знає" з побуту, що калорія - це інгредієнт їжі, так само як, скажімо, білки, жири та вуглеводи. Коли їм кажеш, що насправді калорія - це одиниця енергії, вони дуже серйозно губляться - це руйнує їх такі стабільні "побутові" уяви про світ. Також, побутові уяви людей дуже розбігаються з прийнятими у професійному природознавстві положеннями про те, що таке, наприклад, наука, що таке наукова теорія тощо. Знову ж таки, не менше половини моїх студентів - всі випускники середньої школи! - коли їм пропонують оцінити твердження, "якщо науковці не мають фактів, вони вигадують теорії," оцінюють його як правильне. Дуже великий відсоток студентів впевнений, априклад, що Дарвін просто нафантазував свою теорію біологічної еволюції, не маючи ніяких фактів, і так взагалі роблять усі ці так звані вчені. Мені здається, що задача вищої освіти у дуже значній мірі саме в тому, щоби зруйнувати звичні, комфортабельні уяви малооссвіченої людини про світ і про себе саму.

      > Однако просто сократить курсы - мало. Надо сделать так, чтобы из этого получилась польза. Чтобы студенты учились думать и делать полезные вещи, а не зубрить, списывать и давать взятки. Если же мы просто сократим имеющиеся курсы - мы не получим ничего нового.
      (ГП) Взагалі все вірно, але протилежна крайність теж погана. У США зараз більшість випускників середніх шкіл абсолютно не вміє нічого запам'ятовувати. Їх ніколи не тренували, наприклад, виучувати на пам'ять поезії, ніколи не вчили хоч більш-менш серйозно ніяким іноземним мовам. У таких курсах ВНЗ, як, скажімо, анатомія або мікробіологія, де таки ТРЕБА точно запам'ятовувати назви тих чи інших об'єктів (у тому числі латинські назви), відсутність звички точно запам'ятовувати впливає на студентів дуже погано.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.12.18 | Роман ShaRP

        Re: "Что есть взгляд в кромешной тьме?"

        Георгій пише:
        > Роман ShaRP пише:
        > >(...) память на любые формулы не столь важна, как умение их применять. Я не берусь потрясать основы - радиус и диаметр это вообще "быт", и много физики, химии, биологии (но, увы, не математики) - тоже.
        > (ГП) Я думаю, біда тут у тому, що побут досить часто прищеплює людям дуже НЕПРАВИЛЬНІ уяви про досить важливі речі.

        А хто чи що заважає школі прищеплювати правильні? Знаєте, я був би тільки за, якби замість процесу виробництва аміаку мені розповіли більше про калорії, харчові добавки та склад газованої води.

        Я вбачаю найбільшу проблему саме в тому, що школа відстає від життя, від практики. Людей "вчать" тому, що їм не потрібно. Поняття похідної функції - чудова річ, але скільки людей використовує її на практиці?

        А наскільки можна було б оживити шкільні курси хімії та біології, якби в них включалися більш реальні речі?

        > Мені здається, що задача вищої освіти у дуже значній мірі саме в тому, щоби зруйнувати звичні, комфортабельні уяви малооссвіченої людини про світ і про себе саму.

        А мені здається, що це задача вже освіти середньої.

        > > Однако просто сократить курсы - мало. Надо сделать так, чтобы из этого получилась польза. Чтобы студенты учились думать и делать полезные вещи, а не зубрить, списывать и давать взятки. Если же мы просто сократим имеющиеся курсы - мы не получим ничего нового.
        > (ГП) Взагалі все вірно, але протилежна крайність теж погана. У США зараз більшість випускників середніх шкіл абсолютно не вміє нічого запам'ятовувати.

        Крайнощі - вони завжди такі ;). Тому крайнощів треба якнайменше.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".