Основні засади ВУА „За європейські цінності в науці”
03/18/2006 | Координаційна рада
Основні засади діяльності Всеукраїнської асоціації “За європейські цінності в науці”.
Мета та завдання
1. Основна мета діяльності: сприяти розвитку фундаментальної науки в Україні та виробленню державної політики щодо наукової та освітньої сфер на засадах передового європейського досвіду.
2. Всеукраїнська асоціація “За європейські цінності в науці” (нижче—Асоціація) відстоює цінності громадянського суспільства, незалежної правової демократичної Української держави, прискорений рух України до Євросоюзу, європейські стандарти наукової та освітянської діяльності.
3. Асоціація ставить такі основні завдання:
n сприяти реформуванню організації української науки та освіти з метою наближення до найвищих світових стандартів;
n сприяти поширенню та поглибленню активної участі українських науковців у європейських наукових програмах і загальному розвитку передових світових тенденцій в сфері науки та освіти;
n захист спільних наукових інтересів та трудових і соціальних прав членів Асоціації;
n боротьба зі псевдонауковими поглядами та розповсюдження наукового світогляду.
Членство в Асоціації
4. До асоціації входять дійсні та почесні члени. Дійсне членство в Асоціації не залежить від наявності наукових звань і ступенів.
5. Умовами індивідуального дійсного членства є підтримка мети, основних засад діяльності та завдань Асоціації; підтверджена надрукованими науковими працями участь у світовому науковому процесі та особиста заява науковця.
6. Підтвердженням участі у світовому науковому процесі вважається наявність щонайменше трьох публікацій, надрукованих протягом останніх 10 років, у
n журналах зі списку ISI (Інститут наукової інформації, Філадельфія, США, www.isinet.com) для представників природничих, технічних та математичних наук;
n журналах зі списку ISI або тих фахових журналах, що видані в країнах ЄС (включаючи асоційовані країни-члени ЄС), Північній Америці та Японії, для представників соціальних та гуманітарних наук;
n матеріалах або працях (не тезах!) всесвітніх та європейських фахових конгресів, симпозіумів чи конференцій;
n формі наукових монографій або розділів у колективних працях, виданих у провідних світових видавництвах;
7. В окремих випадках дійсними членами Асоціації можуть стати науковці, котрі мають вагомий та визнаний фахівцями науковий доробок у галузях, пов’язаних з дослідженням культури та історії України. Рішення про це приймається кваліфікованою більшістю голосів на засіданні Координаційної ради Асоціації.
8. Науковці віком до 30 років (включно) приймаються до Асоціації при умові наявності однієї публікації, яка задовольняє вимогам п.6. При цьому передбачається, що вимоги п.6 будуть виконані через 5 років.
9. Науковці, які задовольняють вищезгаданим критеріям та котрі були присутні на Установчих зборах і підтримали створення Асоціації та її „Основні засади діяльності”, автоматично стають дійсними членами Асоціації та здобувають право називатися членами-засновниками Асоціації.
10. Необхідною умовою почесного членства є поділяння кандидатом основної мети діяльності Асоціації та фінансова, організаційна, інформаційна чи інша підтримка діяльності Асоціації. Відсутність такої підтримки протягом двох років призводить до автоматичної втрати статусу почесного члена Асоціації. Рішення про надання статусу почесного члена Асоціації приймається кваліфікованою більшістю голосів на засіданні Координаційної ради Асоціації.
11. Члени Асоціації кожні два роки подають в електронній формі список нових публікацій, які задовольняють вимогам п.6., резюме отриманих наукових результатів та інформацію про участь в діяльності Асоціації. Подані звіти, перелік дійсних і почесних членів Асоціації та резюме про наукову діяльність дійсних членів розміщуються на сторінці Асоціації в Інтернеті.
12. Кожний дійсний член Асоціації має право на захист з боку Асоціації від необґрунтованого звільнення з роботи та від дискримінації при оплаті праці.
13. Членство в Асоціації є платним. Розмір та порядок внесення членських внесків буде регламентуватися окремим положенням, яке буде затверджено на щорічних Зборах Асоціації.
14. Члени Асоціації – лауреати Нобелівської премії та премії Абеля—звільняються від сплати членських внесків.
15. Відсутність сплати членських внесків протягом двох календарних років або невідповідність дійсного члена критеріям п.6 автоматично веде до втрати статусу дійсного члена Асоціації.
16. Дійсними членами Асоціації можуть бути лише громадяни України.
Керівні органи Асоціації
17. Найвищим керівним органом Асоціації є Збори Асоціації, які проводяться один раз на рік (як правило, в грудні), про що всі її члени повідомляються заздалегідь.
18. У період між Зборами Асоціації керівним органом є Координаційна рада, засідання якої проводяться не рідше одного разу на два місяці (окрім, можливо, липня-серпня). Засідання скликає та веде голова Асоціації, воно є чинним при наявності не менше 2/3 членів Координаційної ради.
19. Координаційна рада може скликати позачергові Збори Асоціації, про що всі її члени повідомляються не пізніше, ніж за два тижні наперед.
20. Члени Координаційної ради обираються рейтинговим голосуванням на щорічних Зборах або на Установчих Зборах Асоціації.
21.Новообрана Координаційна рада на своєму першому засіданні обирає голову Асоціації, заступника голови та відповідального секретаря. Всі вони виконують повноваження на громадських засадах.
22. Голова Асоціації обирається на один рік і не більше трьох разів поспіль, а склад Координаційної ради щороку частково (як правило, на чверть) оновлюється.
23. У разі тривалої відсутності голови (понад два місяці) або його добровільної відставки повноваження голови Асоціації автоматично переходять до заступника голови.
24. Всі рішення Зборів Асоціації приймаються простою більшістю від загальної кількості присутніх, а Координаційної ради -- простою більшістю від загального її складу.
25. Щорічні Збори Асоціації визначають повноваження та затверджують план роботи Координаційної ради на майбутній рік. Голова Асоціації від імені Координаційної ради звітує про виконання цього плану роботи на наступних щорічних зборах.
26. Голова Асоціації, а у випадку його відсутності в Україні—його заступник, репрезентує Асоціацію у взаєминах з державною владою, органами місцевого самоврядування політичними, громадськими, благодійними та самоврядними організаціями як в Україні, так і за її межами.
Структурна побудова Асоціації
27. Асоціація складається з осередків, які можуть створюватися при науково-дослідних інститутах, навчальних закладах та інших установах.
28. При наявності трьох осередків у місті може бути створене міське відділення Асоціації.
29. Основні засади діяльності осередки та міське відділення Асоціації визначають самостійно, але вони не повинні суперечити викладеному вище.
30. Детальніше структурна побудова Асоціації буде регламентуватися після створення достатньої кількості осередків.
Правовий статус
31. Асоціація є легалізованою громадською організацією із всеукраїнським статусом, без прав юридичної особи та банківського рахунку.
32. Припинення діяльності Асоціації може бути здійснене лише при її реорганізації шляхом набуття статусу юридичної особи та відкриття банківського рахунку або її ліквідації. В обох випадках відповідне рішення приймає Координаційна рада з подальшим затвердженням на Зборах.
33. Зміни та доповнення до цих Засад вносяться лише на Зборах Асоціації. Рішення про це приймається кваліфікованою більшістю голосів (2/3 від загальної кількості присутніх).
Ухвалено на Установчих Зборах Асоціації
м. Київ, 3 лютого 2006 р.
Див. також Звернення ВУА “„За європейські цінності в науці” та інформацію про членів Координаційної ради http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1142687952
Мета та завдання
1. Основна мета діяльності: сприяти розвитку фундаментальної науки в Україні та виробленню державної політики щодо наукової та освітньої сфер на засадах передового європейського досвіду.
2. Всеукраїнська асоціація “За європейські цінності в науці” (нижче—Асоціація) відстоює цінності громадянського суспільства, незалежної правової демократичної Української держави, прискорений рух України до Євросоюзу, європейські стандарти наукової та освітянської діяльності.
3. Асоціація ставить такі основні завдання:
n сприяти реформуванню організації української науки та освіти з метою наближення до найвищих світових стандартів;
n сприяти поширенню та поглибленню активної участі українських науковців у європейських наукових програмах і загальному розвитку передових світових тенденцій в сфері науки та освіти;
n захист спільних наукових інтересів та трудових і соціальних прав членів Асоціації;
n боротьба зі псевдонауковими поглядами та розповсюдження наукового світогляду.
Членство в Асоціації
4. До асоціації входять дійсні та почесні члени. Дійсне членство в Асоціації не залежить від наявності наукових звань і ступенів.
5. Умовами індивідуального дійсного членства є підтримка мети, основних засад діяльності та завдань Асоціації; підтверджена надрукованими науковими працями участь у світовому науковому процесі та особиста заява науковця.
6. Підтвердженням участі у світовому науковому процесі вважається наявність щонайменше трьох публікацій, надрукованих протягом останніх 10 років, у
n журналах зі списку ISI (Інститут наукової інформації, Філадельфія, США, www.isinet.com) для представників природничих, технічних та математичних наук;
n журналах зі списку ISI або тих фахових журналах, що видані в країнах ЄС (включаючи асоційовані країни-члени ЄС), Північній Америці та Японії, для представників соціальних та гуманітарних наук;
n матеріалах або працях (не тезах!) всесвітніх та європейських фахових конгресів, симпозіумів чи конференцій;
n формі наукових монографій або розділів у колективних працях, виданих у провідних світових видавництвах;
7. В окремих випадках дійсними членами Асоціації можуть стати науковці, котрі мають вагомий та визнаний фахівцями науковий доробок у галузях, пов’язаних з дослідженням культури та історії України. Рішення про це приймається кваліфікованою більшістю голосів на засіданні Координаційної ради Асоціації.
8. Науковці віком до 30 років (включно) приймаються до Асоціації при умові наявності однієї публікації, яка задовольняє вимогам п.6. При цьому передбачається, що вимоги п.6 будуть виконані через 5 років.
9. Науковці, які задовольняють вищезгаданим критеріям та котрі були присутні на Установчих зборах і підтримали створення Асоціації та її „Основні засади діяльності”, автоматично стають дійсними членами Асоціації та здобувають право називатися членами-засновниками Асоціації.
10. Необхідною умовою почесного членства є поділяння кандидатом основної мети діяльності Асоціації та фінансова, організаційна, інформаційна чи інша підтримка діяльності Асоціації. Відсутність такої підтримки протягом двох років призводить до автоматичної втрати статусу почесного члена Асоціації. Рішення про надання статусу почесного члена Асоціації приймається кваліфікованою більшістю голосів на засіданні Координаційної ради Асоціації.
11. Члени Асоціації кожні два роки подають в електронній формі список нових публікацій, які задовольняють вимогам п.6., резюме отриманих наукових результатів та інформацію про участь в діяльності Асоціації. Подані звіти, перелік дійсних і почесних членів Асоціації та резюме про наукову діяльність дійсних членів розміщуються на сторінці Асоціації в Інтернеті.
12. Кожний дійсний член Асоціації має право на захист з боку Асоціації від необґрунтованого звільнення з роботи та від дискримінації при оплаті праці.
13. Членство в Асоціації є платним. Розмір та порядок внесення членських внесків буде регламентуватися окремим положенням, яке буде затверджено на щорічних Зборах Асоціації.
14. Члени Асоціації – лауреати Нобелівської премії та премії Абеля—звільняються від сплати членських внесків.
15. Відсутність сплати членських внесків протягом двох календарних років або невідповідність дійсного члена критеріям п.6 автоматично веде до втрати статусу дійсного члена Асоціації.
16. Дійсними членами Асоціації можуть бути лише громадяни України.
Керівні органи Асоціації
17. Найвищим керівним органом Асоціації є Збори Асоціації, які проводяться один раз на рік (як правило, в грудні), про що всі її члени повідомляються заздалегідь.
18. У період між Зборами Асоціації керівним органом є Координаційна рада, засідання якої проводяться не рідше одного разу на два місяці (окрім, можливо, липня-серпня). Засідання скликає та веде голова Асоціації, воно є чинним при наявності не менше 2/3 членів Координаційної ради.
19. Координаційна рада може скликати позачергові Збори Асоціації, про що всі її члени повідомляються не пізніше, ніж за два тижні наперед.
20. Члени Координаційної ради обираються рейтинговим голосуванням на щорічних Зборах або на Установчих Зборах Асоціації.
21.Новообрана Координаційна рада на своєму першому засіданні обирає голову Асоціації, заступника голови та відповідального секретаря. Всі вони виконують повноваження на громадських засадах.
22. Голова Асоціації обирається на один рік і не більше трьох разів поспіль, а склад Координаційної ради щороку частково (як правило, на чверть) оновлюється.
23. У разі тривалої відсутності голови (понад два місяці) або його добровільної відставки повноваження голови Асоціації автоматично переходять до заступника голови.
24. Всі рішення Зборів Асоціації приймаються простою більшістю від загальної кількості присутніх, а Координаційної ради -- простою більшістю від загального її складу.
25. Щорічні Збори Асоціації визначають повноваження та затверджують план роботи Координаційної ради на майбутній рік. Голова Асоціації від імені Координаційної ради звітує про виконання цього плану роботи на наступних щорічних зборах.
26. Голова Асоціації, а у випадку його відсутності в Україні—його заступник, репрезентує Асоціацію у взаєминах з державною владою, органами місцевого самоврядування політичними, громадськими, благодійними та самоврядними організаціями як в Україні, так і за її межами.
Структурна побудова Асоціації
27. Асоціація складається з осередків, які можуть створюватися при науково-дослідних інститутах, навчальних закладах та інших установах.
28. При наявності трьох осередків у місті може бути створене міське відділення Асоціації.
29. Основні засади діяльності осередки та міське відділення Асоціації визначають самостійно, але вони не повинні суперечити викладеному вище.
30. Детальніше структурна побудова Асоціації буде регламентуватися після створення достатньої кількості осередків.
Правовий статус
31. Асоціація є легалізованою громадською організацією із всеукраїнським статусом, без прав юридичної особи та банківського рахунку.
32. Припинення діяльності Асоціації може бути здійснене лише при її реорганізації шляхом набуття статусу юридичної особи та відкриття банківського рахунку або її ліквідації. В обох випадках відповідне рішення приймає Координаційна рада з подальшим затвердженням на Зборах.
33. Зміни та доповнення до цих Засад вносяться лише на Зборах Асоціації. Рішення про це приймається кваліфікованою більшістю голосів (2/3 від загальної кількості присутніх).
Ухвалено на Установчих Зборах Асоціації
м. Київ, 3 лютого 2006 р.
Див. також Звернення ВУА “„За європейські цінності в науці” та інформацію про членів Координаційної ради http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1142687952
Відповіді
2006.03.18 | Сергій Вакуленко
А де ж перелік "європейських цінностей"?
Аж цікаво, що воно таке...2006.03.18 | igor
Як же це зробити?
Особисто я дуже радий, що заслужені і визнані у світі вчені переймаються таким важливим питанням. Але подібні декларації вже були в Академічній чесноті. Без жодних наслідків. Чи може зявився десь портал де можна поспілкуватися із ініціаторами? Якісь проекти, програми хтось виконував і виконує? Хоч якась конкретика до якої можна долучитися є?Я чесно не розумію, як ініціатори збираються реалізовувати задекларовану мету і принципи. Адже заяви ДУЖЕ серйозні. Як Ви збираєтесь впливати на державну політику? А якщо Ви всерйоз вважаєте що зможете то чому б розвивати не лише зарубіжні а саме Українські наукові ресурси. Ви вже відомі у світі, отже можете піднімати рейтинг українських наукових журналів, популяризувати науку для школярів? Адже в соросовських журналах публікуються статті російською. Чому не стоїть питання про пристойні Українські фахові журнали, до яких матимуть інтерес фахівці у світі, які будуть перекладати. Чи Ви вважаєте, що українська наука має бути 100% англомовною? В світлі заявленого у програмі НСНУ 100% вільного володіння випускниками шкіл інозмною мовою? Ось на форумі є дуже цікава інформація Хавруся про альтернативне підключення до наукових світових ресурсів. Чим Ваша асоціація може тут допомогти? Пан Хаврусь ще не подав заяви до асоціації?
Без образ, але я поки-що бачу лише такий-собі клуб "власників мерседесів". Який сенс вступати до асоціації? Що це дає її члену, які можливості для реалізації певних ідей, які можливості для інтеграції у світ?
Особливо з огляду на умови. Якщо вчений вже пробився у світ то для чого йому асоціація, а якщо ні то асоціації він не потрібний? Чи як?
Які КОНКРЕТНІ кроки ви плануєте на найближчий час?
Можна детальніше?
2006.03.18 | Георгій
Не маю всіх відповідей, але подав заяву...
... і сподіваюся, що приймуть. Як не приймуть, то так і буде, а як приймуть, побачимо, куди воно піде. Якщо це просто ще одна мертвороджена асоціація любителів формувати асоціації, з ней завжди можна вийти. Але якщо це щось хороше, не гріх у цій групі попрацювати. Приєднуйтеся!2006.03.18 | NE_chlen
Trohy informaciji dlya rozdumiv: (+)
Колись Германiя, Францiя й Iталiя мали свої власнi часописи зфiзики:
Journal de Physique (видавець EDP Sciences) - Францiя; Il Nuovo
Cimento (видавець Italian Physical Society) - Iталiя; Zeitschrift
fur Physik (видавець Springer-Verlag) - Германiя.
Усi, звичайно, англомовнi, бо принаймнi у точних науках ще з
часiв Давньої Грецiї традицiйно використовується одна
iнтернацiональна мова. Тож незважаючи на свiй нацiоналiзм французи
випускали англомовний часопис.
Але, оскiльки вищевказанi країни є надто малими за масштабами
сучасного свiту, у 1998-2000 роках вони вирiшили об`єднати зусилля
i випускати один спiльний часопис: The European Physical Journal.
(Насправдi, десь iз 6-ть часописiв з рiзних роздiлiв фiзики: European
Physical Journal A, B, ... i. т. д.)
Що це дало? Наразi цей часопис розглядається самими
європейцями як хатня "мурзiлка" де можна опублiкувати не надто
якiсну але потрiбну для захисту статтю.
Може, вищеназванi країни є просто "лузерами" у фiзицi? Якщо
вимiрювати у знайомих "папугах"
Германiя+Францiя+Iталiя за своїм науковим доробком - публiкацiям у
рейтингових часописах - дорiвнюють десь 6-ти Росiям.
Найбiльш авторитетними часописами у галузi фiзики є американськi (10
Росiй). Загалом їх десь iз 8. Далеко позаду, але вище за
European Physical Journal знаходиться англiйський Journal of
physics (теж десь iз 5-ть секцiй).
Iснують також англомовнi японськi, китайськi, просто
iнтернацiональнi (навiть не знаю, якi країни їх публiкуйють, бо це
не так важливо: значення має лише їхнiй рейтинг).
Я назвав лише найвiдомiшi часописи. А загальну кiлькiсть часописiв
iз фiзики важко навiть оцiнити. Але менi невiдомий жоден важливий
НЕ-англомовний часопис. Колись до таких можна було вiднести деякi
радянськi, але зараз бiльшiсть екс-радянських вчених
публiкується напряму на Заходi (за совдепiї це було заборонено),
тож на Заходi подумують припинити переклад цих часописiв.
Тож спробуйте самi оцiнити, яке мiсце у свiтi буде посiдати
україномовний часопис iз фiзики, враховуючи, що Україна
дорiвнює усього 1/5 Росiї.
За аналогiєю: чи порекомендували б Ви задля розвитку
українського футболу вiдмовитись вiд участi у Лiзi чемпiонiв, у
чемпiонатi свiту, i т. п.?
----------------------
DISCLAMER: Генеровано через home-made транслiт (той що на сайтi
не працює), тож можливi граматичнi помилки.
2006.03.19 | igor
За аналогією
Щоб грати на високому рівні маємо мати відповідну національну структуру. Поки що ми пожинаємо позитивні плоди наявності такої структури з СРСР. Це не в якості докору, а як пропозиція до членів асоціації, оскільки мова йде про формування ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ.Має бути мережа популяризації науки від дитячого садочка до університету. Має бути ВИЯВЛЕННЯ і ПІДТРИМКА здібної молоді, перспективних вчених і напрямків. Адже члени асоціації відповідають міжнародним критеріям і цілком можуть за тими ж критеріями оцінювати інших. Адже цінності не зявляються раптово, їх потрібно формувати і виховувати. Крок за кроком з раннього дитинства. Вкрай необхідна альтернатива тій імітації науки, що починається уже зі школи. Із вкрай низьким рівнем, плагіатом, кулуарним вирішенням питань.
Звичайно, непотрібно створювати альтернативу міжнародним науковим журналам, але потрібно мати і власну українську інформаційну структуру. Для викладачів, інженерів, студентів, школярів, домогосподарок. Інакше отримаємо фахівців високої кваліфікації для когось, зорієнтованих у широкий світ і байдужих до власної країни. Це якщо мова йде про ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ.
На жаль я не відповідаю високим критеріям асоціації. Але буду над цим працювати і цілком розділяючи основні принципи готовий допомагати навіть не будучи членом.
2006.03.19 | Сергій Вакуленко
Re: За аналогією
igor пише:> Має бути мережа популяризації науки від дитячого садочка до університету. Має бути ВИЯВЛЕННЯ і ПІДТРИМКА здібної молоді, перспективних вчених і напрямків. Адже члени асоціації відповідають міжнародним критеріям і цілком можуть за тими ж критеріями оцінювати інших. Адже цінності не зявляються раптово, їх потрібно формувати і виховувати. Крок за кроком з раннього дитинства.
Не хочуть сьогодні здібні йти в науку. В університеті трапляються здібні студенти навіть без мережі підтримки "від дитячого садочка", але вони цілком слушно не хочуть прирікати себе на злиденне існування впродовж життя, а тому до аспірантури їх не затягнеш.
2006.03.19 | igor
стосовно здібної молоді
Так воно і є пане Сергію. Але ж мова йде про формування ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ. Якщо це не жарт ініціаторів.І тут є наступне.
1) Наука є справою заразною і нею займається багато "ненормальних". Тих що захоплює сам процес, причому дуже часто на шкоду прагматизму. Десь цю заразу потрібно підхопити. В університеті ми вже маємо справу з людьми із сформованим світоглядом (в основному), з прищепленим імунітетом. Це також у сфері державної політики. Якщо по всіх каналах крутити російські серіали по типу "Бригада","Солдати","Нянька" (зараз починають серіал "Зона") то чого варто очікувати. Чомусь нікого не тягне зняти фільм про Сергія Шаргея (Юрій Кондратюк), Семиренків, Олександра Поля, чи Терещенка. Ніхто не ризикне показати "Амістад" між 19-22. На практиці наші телеканали проводять російську державну інформаційну політику. Чого ж тоді дивуватися, що майже 30% у захваті від Жириновського і ПРУсаків.
2) Якщо я правильно розумію, то китайці наганяють імпакт фактори своїх журналів для того щоб перехопити фінансування. А також привернути увагу до розвитку науки у своїй країні. Гляньте, вже більшість науково-технічних ресурсів мають сторінки китайською!
Не та якість? Доки європейські та американські чиновники збагнуть що до чого вони вже зїдять добрий шмат пирога. Це принаймні на порядок краще ніж друкування місцевих університетських вісників. Хоча навіть це краще ніж нічого.
3) Хіба фінансування молодих і здібних наковців не стосується державної політики.
До речі, який приклад подає політична еліта? Цілком доречно згадати в цьому аспекті Шелеста, Хрущова.
2006.03.19 | Сергій Вакуленко
Re: стосовно здібної молоді
igor пише:> Але ж мова йде про формування ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ.
> 3) Хіба фінансування молодих і здібних наковців не стосується державної політики.
У нормальній державі стосується. Це є саме те, де ринок не спрацьовує на 100%. Але тут пожинаємо плоди ставлення до науки за соціялізму (коли водій вантажівки заробляв більше від професора, не кажучи вже про доцента абощо, і коли в народі ходили жартики на кшталт: "хочеш менше заробляти, більше вчися"). Через те в суспільстві існує недооцінка освіти та науки. Скажімо, дотепер часто можна почути, коли йдеться про економіку: "Чого там він розводиться про свої теорії, якщо він жодного дня не працював у реальній екноміці". А "реальна економіка" — це на 90% мистецтво красти... І є безліч людей, цілковито впевнених, що вони на всьому розуміються нітрохи не гірше, а навпаки — краще від "недоумкуватих" науковців. Із таких, на жаль, значною мірою формується й ота "еліта". Сама, як правило, недоосвічена, вона й не вбачає великої потреби підтримувати освіту. І що цікаво, народ не готовий голосувати за "високочолого інтеліґента", відчуваючи в ньому "класово ворожий елемент". Натомість проффесор Янукович отримує 48% симпатій...
2006.03.19 | Хома Брут
до теми
> Ось на форумі є дуже цікава інформація Хавруся про альтернативне підключення до наукових світових ресурсів. Чим Ваша асоціація може тут допомогти? Пан Хаврусь ще не подав заяви до асоціації?Та інформація, НМД, малоякісна в частині, що стосується наукових ресурсів:
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1142740872
Але може автор її розширить?
2006.03.19 | Вячеслав Хаврусь
Haписав, розширив, читайте ВФ(-)
2006.03.19 | igor
Стосовно мети
Якщо слідувати методичці ВАК то мета це те що має бути досягнуто.Отже, сприяти і ... не зовсім підходить
Звідси цілком слушно можна вимагати, щоб визнавати фаховими лише публікації у виданнях що входять до переліку ISI. А національними університетами лише ті, що видають такі журнали. Членами вчених рад можуть бути лише фахівці з публікаціями у журналах, що є в ISI i т.д.
Якщо такі вимоги зявляться то років через 5-10 в переліку будуть десятки журналів з України. Можу закластися
Інакше зрозуміло чому
CZECHOSLOVAK MATHEMATICAL JOURNAL
Quarterly ISSN: 0011-4642 CZECHOSLOVAK MATHEMATICAL JOURNAL, ZITNA 25, PRAGUE 1, CZECH REPUBLIC, 115 67
входить до цього переліку, а жоден український математичний ні.
Мені не зрозуміло чому серед майже 1500 наукових журналів з компютерних технологій немає жодного українського. Що 1500 журналів видаються у нейтральних водах? Що в 1500 журналах публікуються недосяжно геніальні для українських вчених матеріали? Просто відсутні елементарні механізми стимуляції.
2006.03.19 | не академик
Две копейки к теме
Сначала объяснение кigor пише:
> Звідси цілком слушно можна вимагати, щоб визнавати фаховими лише публікації у виданнях що входять до переліку ISI. А національними університетами лише ті, що видають такі журнали. Членами вчених рад можуть бути лише фахівці з публікаціями у журналах, що є в ISI i т.д.
> Якщо такі вимоги зявляться то років через 5-10 в переліку будуть десятки журналів з України. Можу закластися
> Інакше зрозуміло чому
> CZECHOSLOVAK MATHEMATICAL JOURNAL
> Quarterly ISSN: 0011-4642 CZECHOSLOVAK MATHEMATICAL JOURNAL, ZITNA 25, PRAGUE 1, CZECH REPUBLIC, 115 67
> входить до цього переліку, а жоден український математичний ні.
> Мені не зрозуміло чому серед майже 1500 наукових журналів з компютерних технологій немає жодного українського. Що 1500 журналів видаються у нейтральних водах? Що в 1500 журналах публікуються недосяжно геніальні для українських вчених матеріали? Просто відсутні елементарні механізми стимуляції.
Я уже как-то писал, что вхождение или не вхождение в список ISI - это не заслуга журнала, а просто выполнение самим журналом ряда формальных требований. Чтобы было более понятно, не ISI анализирует журналы и по своей инициативе включает в список, а сам журнал должен проявить активность и пройти ряд бюрократических процедур. Это фактически обозначает, что "ленивая" редакция (издательство) может не попасть в список, даже если там работы очень высокого качества, а вот "активные" войдут, даже если качество статей там ниже плинтуса. Последним отличаются ряд новых, якобы международных журналов, за которыми стоят китайцы.
Теперь об украинских журналах. Тут - первый случай, лень просто, им и так хорошо живется. Но есть и "активные", действующие по примеру китайцев. Пример "Прикладная механика". Я дам две таблицы, подтверждающие "китайские" методы этого журнала.
Таблица 1 (импакт фактор журналов, механика):
ANNU REV FLUID MECH 6.694
ADV APPL MECH 4.000
INT J PLASTICITY 3.819
J MECH PHYS SOLIDS 3.443
J RHEOL 2.525
J MICROMECH MICROENG 2.048
GRANUL MATTER 1.897
J NON-NEWTON FLUID 1.862
J FLUID MECH 1.853
J NONLINEAR SCI 1.850
ARCH RATION MECH AN 1.769
PHYS FLUIDS 1.761
RHEOL ACTA 1.558
MECH MATER 1.512
INT APPL MECH+ 1.427
Ну очень вроде неплохо, опережает многие Гранды.
А теперь посмотрим КТО цитирует этот журнал?
Таблица 2 (2004-2003 годы)
All Journals 19 196
INT APPL MECH+ 13 144
INT J SOL STRU 0 6
DOP NAN UKRAINY 1 1
APPL MECH REV 0 1
J MECH PHYS SOL 0 2
.................
и т.д. Нет смысла продолжать таблицу. Главное, что из 19+196 цитирований на работы этих годов 13+144 цитирований идут из самого этого журнала. Тем самым искуственно набирается высокий импакт фактор.
Итак, как действуют "китайцы". Не жалея сил и средств выполняют все бюрократические процедуры и попадают в список; затем следят за тем, чтобы в каждой статье были цитирования на свежие публикации из этого журнала. Все. Мы - среди мировых лидеров. Это еще раз подтверждает мысль, что примитивные критерии оценки качества научной работы - это огромная глупость.
------------------------
Теперь об этой "организации":
1. Я не понимаю чем "европейские" ценности отличаются от, скажем, "северно-американских", "африканских", "азиатских". Кто объяснит?
2. Я много лет работаю в Европе и знаю истинные "европейские ценности". С поправкой на менталитет и финансирование, они мало отличаются от украинских, по крайней мере в том виде, как я помню последние середины 90х.
3. Я, к сожалению, хорошо знаю нескольких из огранизаторов... Как бы мягче написать, не хочу цитировать Паниковского, это люди слишком завышенных амбиций, причем необоснованно завышенных. Очень хотел бы ошибиться, но похоже, что они создали себе некий заказник, где наконец-то они станут "начальниками", душу отведут.
2006.03.19 | Георгій
"Кальвіністські" цінності?
не академик пише:> Я не понимаю чем "европейские" ценности отличаются от, скажем, "северно-американских", "африканских", "азиатских". Кто объяснит?
(ГП) Наскільки я розумію засновників цієї асоціації, вони під так званими "європейськими" цінностями в науці мають на увазі такі принципи:
(1) Науковець повинен постійно працювати і при цьому залишатися самокритичним до своєї праці. Духовна і професійна смерть науковця настає в той момент, коли він починає вважати себе заслуженим і тому таким, хто вже має право працювати менше. Саме на стимуляцію цієї працьовитості і цієї самокритичності, життєво необхідних для розвитку науки, спрямований принцип представлення всіх без винятку наукових результатів науковця жорсткій критиці широкого кола анонімних рецензентів з різних куточків світу.
(2) Суспільство повинно усвідомлювати, що гучні титули типу академік, директор, і т.д. є, по суті, порожнім звуком, мильною бульбашкою - точно так само, як середньовічні титули європейської аристократії типу граф, герцог, барон і т.д. Провідниками, лідерами, авторитетами в науці люди стають (в ідеалі) виключно завдяки їх кропіткій і результативній праці, висвітленій, знову ж таки, у тих наукових виданнях, де на кожну букву кожного повідомлення дивиться невблаганне критичне око колективу анонімних рецензентів.
Я згоден, що ці принципи не є "європейськими" у тому сенсі, що вони працюють на всіх континентах і в усіх країнах, тоді як ніякі інші принципи, схоже, не працюють. Проте принаймні одним з духовних джерел, що формувало ці принципи, було, на мою думку, дійсно джерело європейське, а точніше женевське - принципи етики Жана Кальвіна (самокритичність і меритократія).
> 2. Я много лет работаю в Европе и знаю истинные "европейские ценности". С поправкой на менталитет и финансирование, они мало отличаются от украинских, по крайней мере в том виде, как я помню последние середины 90х.
(ГП) Цікаво... Я сам з 1990 року безвилазно у США, в Європі ніколи не жив і не працював. Можна Вас попросити розповісти трохи детальніше?
> 3. Я, к сожалению, хорошо знаю нескольких из огранизаторов... Как бы мягче написать, не хочу цитировать Паниковского, это люди слишком завышенных амбиций, причем необоснованно завышенных. Очень хотел бы ошибиться, но похоже, что они создали себе некий заказник, где наконец-то они станут "начальниками", душу отведут.
(ГП) Якщо це дійсно так, це дуже швидко спливе, стане видним... Думаю, варто спробувати побути з ними, послідкувати за напрямком роботи цієї асоціації, спробувати чимось їй допомогти. Дійсно, як добре сказав п. Хома Брут на Вільному Форумі у гілці про реформу НАНУ, все краще, ніж просто писати публіцистичні статті один для одного і на цьому заспокоюватися.
2006.03.19 | Сергій Вакуленко
Re: "Кальвіністські" цінності?
Георгій пише:> не академик пише:
> > Я не понимаю чем "европейские" ценности отличаются от, скажем, "северно-американских", "африканских", "азиатских". Кто объяснит?
> (ГП) Наскільки я розумію засновників цієї асоціації, вони під так званими "європейськими" цінностями в науці мають на увазі такі принципи:
Оце ж і кепсько, що Ви мусите додавати "наскільки я розумію". На відміну від не-Академіка, я з тих людей нікого не знаю, тому можу поцінувати вартість запропонованого лише на підставі тексту. З того-бо, як складено текст, можна зрозуміти, як автори вміють думати. А тут у назві маємо "європейські цінності" — те, начебто, "за" що слід боротися, — а з самого тексту про них можемо лише здогадуватися. Або не вміють формулювати власних думок (що то тоді за наукова публіка?), або свідомо напускають туману (чому тоді я мав би їм вірити?).
2006.03.19 | Нету слов!
Re: "Кальвіністські" цінності?
Ух ты негодники!Они еще не дали определения понятиям "наука", "научный работник" и прочая и прочая. Тоже мне хвизики и лирики!
2006.03.19 | Сергій Вакуленко
Та воно, бачте...
... нове поняття: "європейські цінності" в науці.2006.03.21 | Сергій
Re: "Кальвіністські" цінності?
> (2) Суспільство повинно усвідомлювати, що гучні титули типу академік, директор, і т.д. є, по суті, порожнім звуком, мильною бульбашкою - точно так само, як середньовічні титули європейської аристократії типу граф, герцог, барон і т.д. Провідниками, лідерами, авторитетами в науці люди стають (в ідеалі) виключно завдяки їх кропіткій і результативній праці, висвітленій, знову ж таки, у тих наукових виданнях, де на кожну букву кожного повідомлення дивиться невблаганне критичне око колективу анонімних рецензентів.1) В Європі повний професор - навіть вже не працюючий - залишається царьом та богом до самої пенсії. Так що не треба ля-ля про "Європейскі цінності" - тут (я вже працюю декілька років в Германії, до цього Франція та Данія) панує та ж сама наукова автократія основана на попередніх заслугах, як і у нас.
2) академік, директор, і т.д. - це не "порожній звук" та "гучні титули", а посади - ці люди займаються організацією нагої наукової праці, панове. Чи може ви вважаєте, що наукову працю не потрібно ніяк організовувати? І звісно, що людина, яка починає займатися такою роботою, вже не має часу працювати науково дуже активно сама. Це взагалі дуже характерний перехід - від активної наукової роботи в молодості, коли людина повна сил, але не моє ще досвіду, щоб організовувати роботу інших - до роботи організаційної, теж дуже напряжної і дуже потрібної.
2006.03.21 | Старик
Сергій:
Сергій:Мабуть Ви вже довго не були на Батьківщини.
Не вже ж у тих країнах, де Ви собі заробляєте копійку, крім повних професорів є ще суперпрофесори, що отримають від держави втричі більш утримання ніж “звичайні” повні професори?
Мій власний досвід праці в шістьох західних країнах у престижних учбових та наукових інституціях свідчить, що справжні вчені відмовляються від керування іншими. Це вони переважно роблять за жеребом, або доручають це менеджерам. Які справи у різних там шарашкіних конторах, які існують й на Заході, я не знаю.
Окрім того, ті, хто погоджуються керувати іншими, а насправді створювати умови для творчої праці інших, отримають лише додаткові 10-20 відсотків до зарплатні звичайного повного професора, а ні в три рази більш ніж наші академіки у порівнянні з докторами наук.
Зверніть увагу на наслідки такого керування та такої організації для нашої науки. Див. обговорення статті в Nature.
Так Ви й самі власно проголосували ногами проти наших академічних керівників та системи, створеної цими вченими “світового рівня”.
Так що не потрібно ля-ля.
Я не ідеалізує західну систему, але не находжу ніяких засад для існування інституту академіків з точок зору ефективності, результативності та моральності. Він спотворює стосунки в науковий спільноті й веде у більшості випадків до висування на академічні посади не вчених, а кар’єристів та підлабузників.
2006.03.21 | Сергій Вакуленко
Re: "Кальвіністські" цінності?
Сергій пише:> 1) В Європі повний професор - навіть вже не працюючий - залишається царьом та богом до самої пенсії. Так що не треба ля-ля про "Європейскі цінності" - тут (я вже працюю декілька років в Германії, до цього Франція та Данія) панує та ж сама наукова автократія основана на попередніх заслугах, як і у нас.
Не знаю, як у Франції та Данії, а в Німеччині після 65 — пенсія (без винятків): дай дорогу молодшим.
2006.03.21 | loup-garou
Re: "Кальвіністські" цінності?
У Франції те ж саме. Якщо не помиляюсь, після 65 за особливі заслуги можуть призначити лише на посаду professeur honorable. Але це тільки на два роки, і ніякої зарплати - лише кабінет в університеті і можливість вчити.Хочу іще зазначити, що стати повним професором на заході дуже і дуже непросто. Принаймні, в моїй галузі це неможливо без дійсно видатних результатів. Так що з царем-богом - промашка.
2006.03.21 | Сергій Вакуленко
+
Є все-таки різниця між ситуацією, коли "цар і бог" професор, і ситуацією, коли "цар і бог" адміністратор.2006.03.21 | Георгій
Трохи про США
Сергій пише:> 1) В Європі повний професор - навіть вже не працюючий - залишається царьом та богом до самої пенсії. Так що не треба ля-ля про "Європейскі цінності" - тут (я вже працюю декілька років в Германії, до цього Франція та Данія) панує та ж сама наукова автократія основана на попередніх заслугах, як і у нас.
(ГП) Я не зрозумів, кому Ви адресуєте Ваше "не треба ля-ля" - особисто я не заперечую, що назва "європейські цінності" не ідеальна. Щодо повних професорів як царів і богів - у США повний професор таким не є. Повний професор у науковій лабораторії дійсно має великий авторитет, що й є цілком справедливо (тому що це, як правило, людина з дійсно видатними науковими заслугами), але він має певні обмеження у своїх повновагах. Із суто фінансової точки зору, він є не царем і богом, а рабом своїх грантів - коли закінчаться гранти, які фінансують роботу його лабораторії, заклад одразу попросить його звільнити місце (я на власні очі бачив, як це сталося з моїм власним колишнім керівником). Тому професор в американській науковій лабораторії робить не те, що йому заманеться, а те, що корисне для виграшу чергового змагання за гранти.
Також, система організації наукових центрів у США горизонтальна, а не вертикальна. Колектив ділиться на невеличкі групи, кожна з яких має свого наукового керівника, і жодна з цих груп не підкоряється іншій. Керівник може бути повним професором, може бути професором-асоціатом, а може бути і професором-асистентом (тобто молодим дослідником, який ще тільки починає свою кар'єру). У жодному випадку він або вона не має влади над тематикою чи кадровою політикою інших груп. Звичайно, є і крупніше начальство, яке стоїть над керівниками лабораторій (груп) - це директори програм і, нарешті, директор усього наукового центру. Але ці посади у США весь час ротуються. Коли я працював як постдок у науковому центрі Вірджінія Мейсон (1993-1998), там у ті роки на моїх очах змінилося кілька директорів програм і два директори усього центру Вірджінія Мейсон. Взагалі бути керівником програми чи директором наукового центру в американській науці не є чимось таким, що особливо почесне чи особливо привабливе. Робота дуже велика, а платня не суттєво більша, ніж платня просто професора і керівника лабораторії (групи). Крім того, є законодавчі положення, які обмежують строк перебування людини на цих посадах.
> 2) академік, директор, і т.д. - це не "порожній звук" та "гучні титули", а посади - ці люди займаються організацією нагої наукової праці, панове. Чи може ви вважаєте, що наукову працю не потрібно ніяк організовувати? І звісно, що людина, яка починає займатися такою роботою, вже не має часу працювати науково дуже активно сама. Це взагалі дуже характерний перехід - від активної наукової роботи в молодості, коли людина повна сил, але не моє ще досвіду, щоб організовувати роботу інших - до роботи організаційної, теж дуже напряжної і дуже потрібної.
(ГП) Так хто ж із цим сперечається? Це все вірно. Проте коли справи ідуть кепсько, керівник-організатор повинен за це відповідати перед наукою, і його або її гучні титули не повинні у цьому випадку бути захистом.
2006.03.21 | igor
Запитання про США
Про законодавчо обмежені терміни перебування на посадах це дуже цікаво, можна про це детальніше. Який час можна займати посаду зав.кафедрою, декана, директора і т.п. У нас ці посади в переважній більшості є пожиттєвимиСтосовно грантів. Чому власне науковець, що отримав грант привязаний до університету. Це умова надання гранту, чи університет пропонує науковцю вигідні умови для його виконання? Як взагалі співвідноситься наукова і викладацька робота. Яка роль кафедри в американських університетах. Що розглядають на засіданнях, як складається розклад кафедри?
В обговоренні промайнула фраза про наймання менеджера для керування. Здається це заслуговує уваги оскільки у нас професія менеджера як такого відсутня. Тобто є спеціальність, видають дипломи, але повністю відсутня практика.
2006.03.21 | Георгій
Re: Запитання про США
igor пише:> Про законодавчо обмежені терміни перебування на посадах це дуже цікаво, можна про це детальніше. Який час можна займати посаду зав.кафедрою, декана, директора і т.п. У нас ці посади в переважній більшості є пожиттєвими
(ГП) У США нема державного законодавства (на рівні штатів чи федерації), яке обмежувало б такі строки, але кожний науковий заклад має своє внутрішнє законодавство (кодекс чи щось таке подібне), де чітко написано, на який термін заклад заключає контракт зі своїм директором чи з директорами програм. Наприклад, У центрі Вірджінія Мейсон такий контракт заключався (якщо я правильно пам"ятаю) на п"ять років. Коли цей строк закінчується - власне, навіть ще раніше, - заклад через свої пошукові комітети починає шукати нових кандидатів. Звичайно, і "старому" директору не заборонено подати заяву до пошукового комітету. Якщо він дійсно має прекрасні результати (заклад за роки його директорства зробив якесь серйозне відкриття, мав чудові відгуки преси, регулярно покращував своє фінансове положення виграванням різних грантів і т.д.), його, цього "старого" директора, можуть переобрати ще на п"ять років. Я особисто знаю деяких наукових адміністраторів у США, яких переобирали багато разів - наприклад, у дослідницькому центрі Фреда Гатчінсона в Сіетлі директором програми з трансплантаційної біології дуже багато років незмінно був проф. Доннел Томас (Нобелівський лауреат), а після нього, знову ж таки багато років, проф. Райнер Сторб. Але переобрання далеко-далеко НЕ гарантоване. Як я вже сказав, у Вірджінії Мейсон на моїх очах "старого" директора (я вже забув його ім"я та прізвище) НЕ переобрали, а замість нього обрали молодого (сорокарічного тоді) Джеррі Ніпома. (Під "обранням" я маю на увазі, звичайно, таємне голосування спочатку членів пошукового комітету, а потім всіх науковців даного закладу - не лаборантів, аспірантів чи прибиральниць:)).
> Стосовно грантів. Чому власне науковець, що отримав грант привязаний до університету. Це умова надання гранту, чи університет пропонує науковцю вигідні умови для його виконання?
(ГП) Залежить від конкретної організації, яка розподіляє грантові гроші. У моїй галузі один з найбільших розподілювачів цих грошей - так званий Національний Інститут охорони здоров"я США. Їх умова така, що вони дають гранти НЕ особам, а саме ЗАКЛАДАМ. Кожний проект, фінансування якого ухвалюється, отримує певну грошову суму, яка одразу вся, до центу, автоматично робиться власністю саме закладу - університету або наукового центру. Заклад бере на *загальні* потреби певну частину (так званий "overhead") - зараз це 43% (міняється з року в рік). Решта іде на виконання статей бюджету, що їх пропонує автор проекту (наприклад, на заробітну платню йому і його співробітникам, на обладнання, на матеріали, на подорожі і т.д.). В університетах, де науковці також і викладають, їх заробітна платня іде з фондів, які університет отримує від студентів у вигляді студентської платні за навчання, тому там науковці не так прив"язані до грантів. Але у наукових центрах, де суто дослідницька робота є практично єдиним родом занять, керівники груп, лабораторій прив"язані до грантів мертво, тому що ніяких інших фондів, з яких науковий центр платив би їм заробітну платню, просто нема. На "overheads" можна протриматися ну хіба що кілька місяців, а далі - не приніс університетові грошей своєю грантодобувальною роботою, значить, все, гуляй. Дуже жорстка система...
>Як взагалі співвідноситься наукова і викладацька робота. Яка роль кафедри в американських університетах. Що розглядають на засіданнях, як складається розклад кафедри?
> В обговоренні промайнула фраза про наймання менеджера для керування. Здається це заслуговує уваги оскільки у нас професія менеджера як такого відсутня. Тобто є спеціальність, видають дипломи, але повністю відсутня практика.
(ГП) Це окремо, зараз біжу читати лекцію. Дякую за цікаві запитання!
2006.03.22 | Георгій
Re: Запитання про США (закінчення відповіді)
igor пише:> Як взагалі співвідноситься наукова і викладацька робота. Яка роль кафедри в американських університетах. Що розглядають на засіданнях, як складається розклад кафедри?
(ГП) Це дуже по-різному в різних університетах і також залежить від успішності того чи іншого асистента, доцента (асоціата) чи повного професора у добуванні грантів. Наприклад, мій університет, Університет для жінок штату Місісіпі, маленький (як для американського ВНЗ), не має дуже багато приміщень і обладнання для науки і функціонує переважно як навчальний заклад, а вже тільки у другу чергу як науковий. У нас наукова, експериментальна, лабораторна дослідницька робота теж обов"язкова для всіх викладачів, але вимоги до неі не особливо високі - можна, наприклад, опублікувати одну статтю і пару тезів на конференції за 2-3 роки і написати 1-2 пропозиції на гранти на рік. При цьому є досить серйозні вимоги до викладацької роботи - треба читати як мінімум 3-4 курси (2-3 лекційних і 1-2 лабораторних), бути "адвайзером"-радником, писати методичні розробки тощо. Проте ситуація міняється, якщо викладач виграє серйозний грант. Тоді з нього знімається багато викладацької роботи (яка передається його колегам і також тимчасово найнятим ад"юнктам), і надається можливість працювати в науковій лабораторії. Тоді, звичайно, і акцент у вимогах до цього викладача міняється - його наприкінці року керівник кафедри характеризує вже головним чином як науковця і дещо менше як викладача.
На засіданнях кафедри розглядаються найрізноманітніші поточні питання, важко навіть описати їх більш-менш систематично. Часто це оцінка чиєїсь пропозиції ввести новий курс або ліквідувати старий; плануваня якогось міроприємства типу олімпіади для школярів або поїздки на конференцію; звіти пошукових комітетів про листування і інтерв"ю з кандидатами на вакантні місця; питання дисципліни на заняттях (у нас,, наприклад, як це не смішно, недавно на повному серйозі обговорювалося питання, що робити з мерзотниками-студентами, які вперто відмовляються виключати під час лікцій свої мобільні телефони), тощо. Також, наша керівниця (голова моєї кафедри - жінка, за фахом математик) звітується перед нами про наше фінансове положення, про її участь у роботі різних нарад з вищими адміністраторами, тощо. Іноді - не так вже й часто - ми говоримо про різні підходи до викладання, про те, як краще організувати екзамен і т.д. От чого НІКОЛИ не розглядають на засіданнях кафедри - це напрямку суто наукової, дослідницької роботи того чи іншого асистента, доцента чи повного професора. Це святая святих, у це кафедра абсолютно не втручається. Якщо науковець бажає, він може показати результати своєї роботи на семінарі (у нас є спеціальний семінар для цього, раз на два тижні у середу). Але примусити його або її звітуватися про свою суто дослідницьку роботу наша кафедра не уповноважена.
> В обговоренні промайнула фраза про наймання менеджера для керування. Здається це заслуговує уваги оскільки у нас професія менеджера як такого відсутня. Тобто є спеціальність, видають дипломи, але повністю відсутня практика.
(ГП) У науковому центрі Вірджінія Мейсон, коли я був там постдоком у 1990-і роки, був такий менеджер, дуже хороший молодий чолов"яга на ім"я Кен Делейні. Він мав саме менеджерську освіту. Наш директор Джеррі Ніпом просто-таки молився на Кена, тому що той звільняв його від цілої купи суто адміністративної роботи.
2006.04.02 | не академик
Re: "Кальвіністські" цінності?
Георгій пише:> (ГП) Наскільки я розумію засновників цієї асоціації, вони під так званими "європейськими" цінностями в науці мають на увазі такі принципи:
>
> (1) Науковець повинен постійно працювати і при цьому залишатися самокритичним до своєї праці. Духовна і професійна смерть науковця настає в той момент, коли він починає вважати себе заслуженим і тому таким, хто вже має право працювати менше. Саме на стимуляцію цієї працьовитості і цієї самокритичності, життєво необхідних для розвитку науки, спрямований принцип представлення всіх без винятку наукових результатів науковця жорсткій критиці широкого кола анонімних рецензентів з різних куточків світу.
>
> (2) Суспільство повинно усвідомлювати, що гучні титули типу академік, директор, і т.д. є, по суті, порожнім звуком, мильною бульбашкою - точно так само, як середньовічні титули європейської аристократії типу граф, герцог, барон і т.д. Провідниками, лідерами, авторитетами в науці люди стають (в ідеалі) виключно завдяки їх кропіткій і результативній праці, висвітленій, знову ж таки, у тих наукових виданнях, де на кожну букву кожного повідомлення дивиться невблаганне критичне око колективу анонімних рецензентів.
>
> Я згоден, що ці принципи не є "європейськими" у тому сенсі, що вони працюють на всіх континентах і в усіх країнах, тоді як ніякі інші принципи, схоже, не працюють. Проте принаймні одним з духовних джерел, що формувало ці принципи, було, на мою думку, дійсно джерело європейське, а точніше женевське - принципи етики Жана Кальвіна (самокритичність і меритократія).
>
Со всеми пунктами согласен. К сожалению, "Гамбургский счет" в науке ПОКА масштабно нигде не реализован. В тех научных группах, где он реализован, это случилось не при помощи общественных организаций, и даже не при помощи "правильной" политики государства (это лишь необходимое но не достаточное условие, любые формальные критерии можно "обойти, обмануть"). Именно так, ка Вы пишете, научные результаты "создаются" людьми и людьми же оцениваются. А люди бывают разные... И среди них немало таких, для которых его ИМЯ в науке важнее денег и формальных показателей. Публичное (!!!) признание этими людьми (а не анонимными рецензентами) - есть наивысший критерий для любого ученого. Второй не менее важный критерий - время... оно всегда все расставит по местам.
К сожалению, чем более формальными будут оценки труда, тем меньше будет оставаться таких "истинных столпов науки", они станут реликтом.
> > 2. Я много лет работаю в Европе и знаю истинные "европейские ценности". С поправкой на менталитет и финансирование, они мало отличаются от украинских, по крайней мере в том виде, как я помню последние середины 90х.
> (ГП) Цікаво... Я сам з 1990 року безвилазно у США, в Європі ніколи не жив і не працював. Можна Вас попросити розповісти трохи детальніше?
>
Спрашивайте. Я редко заглядываю сюда, но попытаюсь при случае ответить на ваши вопросы. Сразу предупреждаю, что совсем плохо знаю Францию, наилучше Германию и скандинавские страны (Дания, Норвегия Швеция). Тут ведь так бывает, что различий между двумя УНИ в одной стране больше, чем между двумя УНИ из различных евро стран. История, традиция, даже админ. структура факультетов коренным образом отличаются, не говоря уже об учебном или исследовательским процессе.
> > 3. Я, к сожалению, хорошо знаю нескольких из огранизаторов... Как бы мягче написать, не хочу цитировать Паниковского, это люди слишком завышенных амбиций, причем необоснованно завышенных. Очень хотел бы ошибиться, но похоже, что они создали себе некий заказник, где наконец-то они станут "начальниками", душу отведут.
> (ГП) Якщо це дійсно так, це дуже швидко спливе, стане видним... Думаю, варто спробувати побути з ними, послідкувати за напрямком роботи цієї асоціації, спробувати чимось їй допомогти. Дійсно, як добре сказав п. Хома Брут на Вільному Форумі у гілці про реформу НАНУ, все краще, ніж просто писати публіцистичні статті один для одного і на цьому заспокоюватися.
Все меняется. Я очень надеюсь, что время изменило этих людей. Я с теми, кого знаю, не общался около 10 лет. Поэтому и не называю фамилий и не даю аргументации. Очень хочу ошибиться.
В то же время, мое личное убеждение - нужно не тратить силы на все эти организации, а РАБОТАТЬ САМОМУ, и в НАУКЕ. Тут ведь все из НАНУ, по собственному опыту (правда старому, но я общаюсь с многими, когда бываю в Киеве) знаю, что никто в НАНУ не запрещает РАБОТАТЬ, писать, учить студентов и аспирантов, получать зарубежные гранты (украинские - это, насколько мне называли цифры - мизер, не стоит этим заниматься). Короче, "создавать точки кристализации", устанавливать в своих локальных группах свой, "Гамбургский счет". И помогать молодым... И время рассудит, все расставит по местам. Для УЧЕНОГО более важно то, ЧТО он оставит после себя в науке, чем "политические игры в науке", кои и есть сия организация. Любая "политика" в науке плохо пахнет.
2006.04.04 | Iryna_
Re: "Кальвіністські" цінності?
не академик пише:> В то же время, мое личное убеждение - нужно не тратить силы на все эти организации, а РАБОТАТЬ САМОМУ, и в НАУКЕ. Тут ведь все из НАНУ, по собственному опыту (правда старому, но я общаюсь с многими, когда бываю в Киеве) знаю, что никто в НАНУ не запрещает РАБОТАТЬ, писать, учить студентов и аспирантов, получать зарубежные гранты (украинские - это, насколько мне называли цифры - мизер, не стоит этим заниматься). Короче, "создавать точки кристализации", устанавливать в своих локальных группах свой, "Гамбургский счет". И помогать молодым... И время рассудит, все расставит по местам. Для УЧЕНОГО более важно то, ЧТО он оставит после себя в науке, чем "политические игры в науке", кои и есть сия организация. Любая "политика" в науке плохо пахнет.
Для себе особисто - абсолютно погоджуюсь.
Проте у загальній картині така організація мабуть потрібна. Якщо у когось є час і бажання - хай спробують.
А щодо політики - на жаль, якщо "науковою політикою" не займатись, або хоча б не розуміти що до чого, і гранти одержувати, і публікуватись складніше - навіть за кордоном.
Але, на жаль, світова наукова політика і політика в рамках НАНУ сходе навіть не мають точок перетину.
2006.03.19 | Хома Брут
здоровий цинізм: необхідна, але недостатня умова
> Это еще раз подтверждает мысль, что примитивные критерии оценки качества научной работы - это огромная глупость.Тобто що тепер? Ваш висновок такий, що ніяки критерії взагалі непотрібні? "Не трать куме сили, лягай на дно." Чи пафос розвінчання "китайських методів" в чомусь іншому? Ну хіба не можна ті самі ствердження про об"єктивну обмеженість ваги імпакт-фактору (повторені 100 разів на цьому форумі) написати в якомусь конструктивно-інформативному стилі, а не в стилі викриття підступів егоманіаків з Китаю та з асоціації "За Європейські цінності..."?
> 3. Я, к сожалению, хорошо знаю нескольких из огранизаторов... Как бы мягче написать, не хочу цитировать Паниковского, это люди слишком завышенных амбиций, причем необоснованно завышенных. Очень хотел бы ошибиться, но похоже, что они создали себе некий заказник, где наконец-то они станут "начальниками", душу отведут.
Мені здається тут вже на форумі атомосфера така, що пишіть собі спокійно жорстко - гірше не буде. Але пишіть що Ви хочете сказати, а не натякайте лише для втаємничених...
2006.03.26 | Сергій Вакуленко
Ідучи від противного?
The Sunday Times March 26, 2006Putin accused of plagiarising his PhD thesis
Tony Allen-Mills, New York
THE career of President Vladimir Putin of Russia was built at least in part on a lie, according to US researchers. A new study of an economics
thesis written by Putin in the mid-1990s has revealed that large chunks of it were copied from an American text.
Putin was labelled a plagiarist yesterday after a pair of researchers at the Brookings Institution, a Washington DC think tank, established that the Russian president’s academic credentials were based on a dissertation he had lifted in part verbatim from the Russian translation of a management study written by two professors at the University of Pittsburgh in 1978.
According to the Kremlin’s official biography, Putin, 53, obtained a PhD in economics from the St Petersburg Mining Institute in 1997. But the US researchers also established that his thesis was for a lesser degree that would not have entitled him to a full doctorate.
The embarrassing revelation that Putin, a former KGB agent, may have cheated and lied about his qualifications follows a long search by US scholars for evidence of the president’s academic prowess. A copy of the thesis was eventually located in the electronic files of a Moscow technical library.
According to Clifford G Gaddy, a senior fellow at Brookings, 16 of the 20 pages that open a key section of Putin’s work were copied either word for word or with minute alterations from a management study, Strategic Planning and Policy, written by US professors William King and David Cleland. The study was translated into Russian by a KGB-
related institute in the early 1990s.
The Washington Times reported yesterday that six diagrams and tables from the 218-page thesis also appeared to “mimic” similar charts in
the US work. The newspaper quoted Gaddy as saying: “There’s no question in my mind that this would be plagiarism.”
Putin’s work was entitled “The Strategic Planning of Regional Resources Under the Formation of Market Relations” and was largely an essay on how a state should manage its natural resources. Experts on the former Soviet Union said last week it was common for ambitious “apparatchiks” to seek to inflate their credentials with an impressive-sounding degree, and that there were many cases at the time of officials hiring ghost-writers to produce work they passed off as their own.
After serving as a KGB agent in East Germany before the fall of the Berlin Wall, Putin moved into politics in St Petersburg. US scholars say that his academic studies in the mid-1990s may have been intended to impress the western investors who were flooding into the rapidly modernising Russian city.
“Somebody was cutting corners,” Gaddy added, “whether it was Mr Putin or whoever cut and pasted the work for him.”
While plagiarism has come to be regarded in America as a fatal blot on any US politician’s copybook — Senator Joe Biden has never recovered from allegations that he stole sections of a 1988 speech by Neil Kinnock, the former Labour leader — the issue is not taken especially seriously in Russia, which is second only to China as a producer of pirated copyright goods.
http://www.timesonline.co.uk/article/0,,2089-2101607,00.html
(За підказкою з «Вільного форуму» — бо там за виборами може загубитися).
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1143388975&first=1143388975&last=1143356804
2006.03.26 | Insurgent
Who next?
Who will check theses of our political leaders?2006.04.21 | scientist
ВУА „За європейські цінності в науці” в інтернеті
Вже працює веб-сайт ВУА „За європейські цінності в науці” за адресою http://www.ukrnauka.org.ua2006.04.21 | Iryna_
Re: ВУА „За європейські цінності в науці” в інтернеті
scientist пише:> Вже працює веб-сайт ВУА „За європейські цінності в науці” за адресою http://www.ukrnauka.org.ua
Сайт якийсь не дуже... Хоча б посилання на інші ресурси зробіть.